CC BY
145В. М. Гриньова,
доктор педагогчних наук, професор,
заступник директора Навчально-наукового iнституту педагогки та психологи, Харквський нацональний педагог'чний унверситет iмен i Г. С. Сковороди
УДК 130.2:37:008
КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д В ПЕДАГОГЩ1
К ритична переоцшка усталених науково-теоретичних i практичних систем вихо-вання, потреба у нових педагопчних вдеях призвели до поглиблено! розробки низки методолопчних питань педагогiки й фшо-софи освiти, найважливiшими з яких е пiзнання освiтнього процесу з позицш культурологiчного пiдходу й погляд на педагопку як феномен культури. Повер-нути педагогiку до контекст культури означае повернути И до людини, зрозумiти И мiсце в культура
Культурологiчний пвдхвд знайшов найбiльш повну реалiзацiю в концепцп професшно1 культури педагопчних ка,^в (В. Андреев, О. Бондаревська, Л. Олех, Ю. Тютюнников, £. Шиянов та iншi) [1; 3; 9; 12; 14]. Але недостатньо висвиленими залишаються загальнi засади реалiзацil культурологiчного щдходу у педагопщ.
Мета статтi - розглянути сутшсть культурологiчного пiдходу у теорп та практищ педагопчно1 дiяльностi.
Культурологгчний тдх1д - це вивчення свiту людини в контексп И культурного юнування, в аспектi того, чим цей свгт е для людини, яким сенсом вiн для нього наповнений, це розгляд культурного наповнення сощально1 реальностi культур-них програм, що склалися й складаються,
утверджують себе в досвiдi практично1 дiяльностi людей. Культурологiчний пiдхiд юторично детермiнований за своею суттю. Цшсне вивчення процесу його становления у контексп антрополопчно1 концеп-ци освiти дозволяе глибше зрозумiти основнi закономiрностi й тенденци розвит-ку ще1 концепцп, проблеми й мехашзми руху педагогiчного знання, шляхи штегра-ци його в сучасну освпу.
Як методологiчна основа педагопки культуролопчний щдхвд припускае погляд на педагопчш явища й процеси як феномени культури. Як методолопчний напрям дослщжень вiн дозволяе розглядати педагогiчнi явища як сукупшсть культур-них компоненпв на широкому соцюкуль-турному тлi й iз урахуванням локально1 культурно1 ситуацп. Педагогiчнi факти i явища за умов такого пiдходi розкри-ваються з урахуванням соцiокультурних процеав у минулому, сьогоденнi й майбутньому.
Для педагопчно1 науки винятково важливий той факт, що принциповими идеями культурологiчного подходу е людина як суб'ект культури та процеси и культуротворчо1 роботи. Це дозволяе цiлком органiчно переносити культуроло-гiчний пвдхвд на поле всього педагогiчного процесу, у цен^ якого перебувае особи-стiсть того, хто вчиться й розвиваеться, хто освоюе культуру, хто перетворюе себе в ходi цього освоення.
Культурологiчний щдхвд е методолопч-ною позищею, що розкривае еднiсть аксюлопчного, дiяльнiсного й щдивщуально-творчого аспекпв культури й розглядае людину як суб'екта, головну дiеву особу. Як методолопчна основа сучасно1 педагог^чно1 науки культуролопчний щдхвд припускае використаиия феномену культури у формi стрижневого для розумшня й пояснення педагогiчних явищ i процесiв. Функцюналь-ними принципами культуролопчного ана-лiзу педагогiчних проблем слугують: 1) системна реконструкщя культури;
2) врахування суб'ектносп культурного розвитку й дiяльнiсного характеру реаль зацп суб'ектного першоджерела в культурi;
3) взаемшсть нормативного й креативного аспектiв буття культури.
Культурологiчний пiдхiд як загально-науковий метод дослвдження передбачае розумшня й розгляд об'екта як культурного явища або процесу.
Культуролопчний пiдхiд в умовах вищо! школи виявляе новi аспекти, виступае як чинник цшсносп, що об'еднуе професшш та особистiснi компоненти розвитку студенпв. Так, у концепцiях гумаштаризаци вищо! освгги його реаль зац1я передбачае оволодшня студентами гуманiтарною культурою - «оптимальною сукупшстю загальнолюдських iдей i цiнностей, професiйно-гуманiстичних орiента-цiй i якостей особистостi, унiверсальних способiв шзнання i творчих дш...» (В. Шиянов) [14, с. 82]. При цьому на вiдмiну ввд класично! «людини освiчено!», пiдготовку яко! обмежено засвоенням досягнень цившзаци, необхiдних для майбутньо! професшно! дiяльностi, «людина культури» поеднуе як професiйнi, так i особистюш якостi - два тiсно взаемопов'язаш боки освiти. Для вищо! школи вони визначають головну И мету, спрямовану на розвиток i саморозвиток цшсно! людини культури як професшно компетентно!, вшьно! творчо! особистостi.
Отже, загально педагопчними передумо-вами становлення культуролопчного тд-ходу в педагопчнш науцi е: 1) змiна ракурсу наукового аналiзу проблем освiти, детермшованих кризовими явищами в соцiокультурнiй сферi й ускладненням характеру самого процесу освгш, акцентуа-цiя И культурних функцiй; 2) переосмис-лення методолопчних основ педагогiки з позицiй культури, звернення до культуро-логiчного шдходу як одного з методо-лопчних пiдходiв гуманiстичноl педа-гогiки; 3) становлення культуротворчо!
парадигми освiти, що и метою е розвиток особистосп як суб'екта культури.
Культурологiчний тдхвд дозволяе при вивченнi об'ектiв, процеав й явищ суспiль-ного й особиспсного плану, а також педагопчних виявляти й аналiзувати найбiльш характерш для них культурнi аспекти.
Культурологiчний шдхщ розглядаеться по-рiзному, як-от: 1) як «конкретно-наукова методологiя пiзнання i пере-творення педагогiчноl реальностi», що мае «своею основою аксюлопю - вчення про цшносп та цшшсно! структурi свiту» [10, с. 16]; 2) як «споаб вирiшення супереч-ностi мiж фундаментальним i професшним знанням на користь першого», осшльки «тiльки широкий пiдхiд, що базуеться на фундаментальному знанш, - оптимальний базис» людини культурно!» [9, с. 7].
Зокрема, В. Андреев уважае культуролопчний щдхвд фшософсько-педагопчною стратепею, «культуролопчним метаприн-ципом» поряд з аксюлопчним, антро-пологiчним, гуманiстичним, синергетич-ним i герменевтичним метапринципами. Автор наголошуе, що «ефективне вирi-шення багатьох актуальних проблем освiти i виховання неможливе без глибокого розумшня того, що таке культура^» [1, с. 40].
Культуролопчний пвдхщ припускае розгляд феномену культури як стрижне-вого в розумiннi й поясненш людини, !! свiдомостi й життед1яльносп. За логiкою цього подходу рiзнi аспекти сутностi людини як суб'екта культури (сввдомють, самосвiдомiсть, духовнiсть, моральшсть, творчiсть) розумiються у «iерархiчному сполученш», як гранi цiлiсно! культурно! людини.
Культуролопчний шдхщ у вивченнi людини орiентуе на !! бачення через призму поняття культури, що дозволяе розглядати людину як вiльну, активну iндивiдуальнiсть, здатну до «самодетер-
мшацп в обри особистостi» внаслiдок спшкування з iншими культурами.
Культурологiчний пвдхщ дозволяе трактувати засвоення культури як процесу особистiсного вiдкриття, створення свиу культури в собi, участi в дiалозi культур, при якому вгдбуваеться шдивщуально-особистiсна актуалiзацiя закладених у нш сенсiв.
Культурологiчний пiдхiд дозволяе розглядати сферу освiти та педагопки через призму таких системних понять:
1) суб'ект-об'ект-суб'ектних: цiннiсть, як1сть, культурна норма, культурний iнтерес;
2) суб'ект-суб'ектних: культурна дГяль-нiсть, культурне самовизначення, культурний розвиток (саморозвиток), глибинне стлкування, спiльнiсть; 3) об'ект-суб'ектних: соцюкультурна (культурна) ситуацiя, соцiокультурний (культурний) контекст освии, культурнi моделi, культурне середовище освпшх систем.
Звгдси виходять три основш взаемо-обумовленi проблемно-сенсовi поля освгга: 1) особиспсного зростання (самовизначення, саморозвитку, самореалГзацп) за допомогою розвитку структур культурно! д1яльносп, змши особиспсного культурного творчого досвщу, динамiки культури спiлкування й комушкацп, еволюцi! кола спiлкування; 2) зростання рГвня культури, тобто якосп й ступеш виразностi цшшсного змГсту окремих освпшх процесiв, систем, спiвтовариств; 3) розвитку та зростання рГвня культури освгга як сфери в цшому, змши соцюкультурного контексту освгга, його моделей, форм Г мехашзмГв оргашзацп.
Культуролопчний шдхгд змшюе уявлення про основш цшносп освии як винятково шформацшш та шзнавальш, усувае вузьку наукову орГентовашсть його змГсту й принцишв побудови навчального плану, розширюе культурш основи змГсту навчання Г виховання, вводить критери продуктивносп й творчосп у д1яльшсть дорослого й дитини.
Культуролопчний шдхгд може поедну-вати в собГ кшька функцш, будучи, наприклад, методолопчною основою, принципом Г методом проектування осо-биспсно-орГентовано! освгга, вказуючи на «поворот вах компонента освии до культури Г людини як !! творця й суб'екта <...> полягае у визнанш культури -загальнолюдсько!, нацюнально!, особистю-но! - виршальним фактором розвитку освгга Г необхщносп Г! здшснення у контекст культури» [3, с. 6].
Якщо розглядати культуролопчний шдхвд у контекст освиньо! практики, то вш збагачуе професшно-педагопчш функ-ци сучасного педагога.
Н. Кузьмша [6] видГляе в структурГ професшно-педагопчно! д1яльносп п'ять основних функцш: гностичну (п1знавальну), конструктивну, комушкативну, шформа-цшну, оргашзацшну. БГльш розгорнутий перелш таких функцш мГститься у працях Ю. Васильева [4] та шших дослгднишв, як1 видшяють шформацшну, сенсоутворюваль-ну, мотивацшно-стимулювальну, розвиваль-ну, орГентацшну, мобшзацшну, конструктивну, нормативно-регулювальну, комуш-кативну, оргашзаторську, ГдентифГкуючу та дослщницьку функци.
Можна стверджувати, що саме в цих функщях найбГльш наочно виявляються можливосп використання культуролопч-ного пгдходу як шструменту професшно! дГяльносп педагога. Використовуючи метод накладання, розглянемо зазначеш функци в контексп культуролопчного пгдходу.
Оргашчний зв'язок тформацтно1 функцП педагога з культуролопчним аналГзом виявляеться у формуванш культурного кругозору тих, хто навчаеться, у тих фрагментах навчально-виховного процесу, коли педагог, спираючись на «цшшсно-аналиичний» шдхгд до культури, викладае конкретний матерГал, що характеризуе найважлившГ досягнення людства в його Гсторичному розвитку.
Культуролопчний аналiз як засiб пошуку й переробки соцюкультурно1 ш-формацп розширюе особистiсний шфор-мацiйний простiр самого педагога, збь льшуе обсяг професшного тезаурусу, збагачуе iндивiдуальну картину свпу.
Сенсоутворювальна функцгя спрямо-вана на формування системи особистiсних сенсiв. Ця функцiя припускае «занурення особистостi в культуру», тобто створення умов i актуалiзацiю процесiв, важливих для розумшня мови культури, змiсту И рiзномаиiтних феноменiв i варiаитiв !х штерпретаци.
Мотивацтно-стимулювальна функцгя припускае розвиток шзнавального ште-ресу, пiдвищення навчально1 мотивацп, формування мотивiв духовного зростання й самовдосконалення, сприяе задоволенню шзнавальних потреб тих, хто навчаеться, спонукуе !х до самостiйного осмислення й тлумачення рiзних явищ культури, аналiзу способу мислення й поведiнки окремих людей i соцiальних груп. Важливим результатом е посилення свиотлядно! спрямованосп пiзнавальних iнтересiв тих, хто навчаеться, бшьш ефективне формування гхтх переконань [2, с. 78].
Розвивальна функцгя пов'язана з розвитком штелектуальних здiбностей, самостiйностi й активностi тих, хто навчаеться. Ввдомо, що навчання набувае розвивального характеру лише при цше-спрямованому управлiннi розумовою дiяльнiстю тих, хто навчаеться.
На основi культурологiчного пiдходу педагог мае можливють розвивати у тих, хто навчаеться, критичне мислення (той, хто навчаеться, може критично ощнити зразки й нав'язливi стандарта масово1 культури низького рiвня, рекламу й пропаганду тощо), здатнiсть вирiшувати рiзнi типи навчально-шзнавальних завдань: розпiзнавати та класифiкувати рiзнi явища i факти культури; виявляти й порiвнювати iстотнi спiльнi та вщмшш ознаки соцiокультурних феноменiв; видмти й
описувати моральнi та естетичш складовi в об'ектах культури; здшснювати пошук сощокультурно! шформацп; видiляти соцюкультурш проблеми; будувати шкали оцiнюваиня тощо.
Отже, культуролопчний шдхвд при виршенш завдань розвивального характеру виступае в якостi специфiчного дидактичного засобу, що забезпечуе формування в тих, хто навчаеться, готовносп до широкое' пошуково1 дiяльностi у мiнливому соцюкультурному середовищi.
Оргентацшна функцгя сприяе форму-ванню у тих, хто навчаеться, системи цiннiсних орiентацiй, позитивних вiдносин i соцiально значущих мотивiв поведiнки та дiяльностi. У межах цiеl функцп культу-рологiчний пiдхiд спрямований головним чином на аксюлопчну iнтерпретацiю культури, на багатобiчну оцiнку «тiеl сфери буття людини, яку можна назвати свиом цiнностей» [7, с. 48], тобто пов'язаний iз цiлеспрямованим форму-ванням у тих, хто навчаеться, певно! системи свггоглядних установок й орiенти-рiв, основу яких становлять <жчш цiнностi» культури.
Крiм того, орiентацiйна функцiя у поеднаннi з культуролопчним пiдходом забезпечуе освоення iнновацiйних щей i уявлень «про фундаментальнi напрями духовного життя суспiльства, критерil морального здоров'я людини й загальну штелектуальну культуру особистостi з урахуванням сучасних уявлень про змiстове наповнення загальнолюдських цiнностей» [13, с. 26-31].
Мобшзацшна функцгя пов'язана з формуванням у тих, хто навчаеться, широкого набору умшь i навичок, що сприяють розвитку у них шзнавально1 активностi й самостiйностi. Вона виявляеться у професiйно-педагогiчнiй дiяльностi викла-дача за умов «актуалiзацil життевого досвщу учнiв i активiзацil lхнiх ште-
лектуальних сил при виргшеннг навчальних завдань» [11, с. 20].
Культуролопчний шдхвд забезпечуе штеграцш засвоених знань через роз-криття ютотних зв'язк1в соцюкультурних явищ Г процеав, через оволодшня способами й прийомами культуролопчного тзнання, що забезпечують застосування соцюкультурних знань у життевих ситуац1ях.
У межах проектно-конструктивно! дГяльносп педагога його власш культу-ролопчш знания та вмшня сприяють виршенню певних дидактичних завдань, тобто реалГзацп конструктивног функцП: проводити вгдбГр Г систематизацш соцю-гумаштарного матерГалу вадповадно до цшей Г завдань навчального процесу й сучасних соцюкультурних запипв Г тенден-цш; здшснювати дидактичну переробку рiзномаиiтноí культуролопчно! шформаци у матерГал навчально! дисциплши з метою посилення його гумаиiстично! спрямо-ваносп; видшяти важливГ з точки зору культуролопчного розвитку учшв дидак-тичш одинищ - Где!, принципи, основш поняття, факти, проблеми культуро-лопчного характеру тощо; встановлювати м1ждисциплшарш зв'язки з метою форму-вання у студенив основ культуролопчного сприйняття сощальних явищ Г процесГв.
Нормативно-регулювальна функцiя передбачае регулящю поведшки на основГ певно! системи норм Г цшностей. Ця функц1я виявляеться, насамперед, у тому, що в ходГ Гг реалГзащ! п, хто навчаються, опановують досвгдом виршения проблем-них ситуацш соцюкультурного характеру, що дозволяе !м стввгдносити сво! вчинки Гз суспшьними, правовими, релтйними нормами й правилами.
Культуролопчний пгдхщ реалГзований у межах комуткативног функцП, вгдтворюе найрГзномаштшшГ модел людського стлкування, закладае основи комушкатив-но! компетенци в умовах комушкативно! дГяльносп.
I. Зимня вважае [5], що комушкативна д1яльшсть виявляеться в сощальнш та шдиввдуально-психолопчнш репрезента-тивносп комушкативного процесу. Комушкативна дГяльшсть забезпечуеться кому-шкативними вмшнями, серед яких А. Мудрик видГляе три групи: вмшня оргашзовуватися й орГентуватися в партнерах, об'ективно сприймати оточуючих людей (розумпи !х настрш, характер, читати експресш Гхньо! поведшки); вмшня орГентуватися в ситуац1ях спшкування, знати й виконувати правила спшкування, вмшня сшвпрацювати в рГзних видах д1яльносп (колективно ставити цш, планувати шляхи !х досягнення, спшьно виконувати, аналГзувати й оцшювати досягнуте [8].
Оргашзаторська функцiя. Оргашзатор-ська дГяльшсть педагога полягае в послщовнш реалГзацп рГзномаштних педагопчних проекпв у навчальнш Г позанавчальнш д1яльносп студенпв, у створенш оргашзацшно-педагопчних умов для виявлення Г'хшх задатков та розвитку штереав, шдивгдуальних здГбностей. У межах оргашзаторсько! дГяльносп культуролопчний пгдхгд сприяе: формуванню певних традицш оргашзащ! студентського колективу, в якому закладаються вгдпо-вгдт форми Г правила його юнування; створенню психолого-педагопчних умов для оптимГзацп сощально! адаптаци та активного самовизначення тих, хто навчае-ться, в новому сощально-економГчному та культурному середовищц оргатзаци вихов-но! роботи культуролопчного спряму-вання.
Iдентифiкуюча функцiя виявляеться у процеа ототожнення особистосп з шшими людьми, групою, колективом, що сприяе розумшню сощальних ролей, засвоенню важливих стереотишв поведшки.
Дослiдницька функцiя. Для педагопч-но! дГяльносп першорядне значення мае «гностичний компонент структури дГяль-носп», тобто здатшсть знаходити нове
орипнальне ршення теоретичних i прак-тичних проблем [6]. Вагоме значения для ре^заци дослвдницько1 функци мають культуролопчш знання та вмiння педагога, що забезпечують вирiшения завдань i проблем, яш зустрiчаються в педагогiчнiй дiяльностi, зокрема: розробка концепцiй та програм розвитку освпньо1 установи; моделювання яшсних сторiн соцюкультур-них явищ, безпосередньо пов'язаних з прийняттям вiдповiдальних педагопчних рiшень; аиалiз педагогiчних систем у соцюкультурному контекстi, сшввюне-сення педагопчних процеав i явищ з шшими процесами соцiалiзацil, проведення педагогiчних дослщжень, спрямованих на вивчення питань, що щкавлять педагога; пошук ново! соцюкультурно! шформацп [12, с. 15-26] тощо.
Культурологiчний пiдхiд залежно вiд дослвдницьких цiлей може застосовуватися у контекст фшософсько1, культурно!, психолопчно1, педагопчно1 антропологи, гстори культури й мистецтвознавства. З одного боку, вш може тяжгги до фшо-софи, антропологи, психологи, з шшого боку, - безпосередньо реалiзуватися в педагогiцi.
Усе вищевикладене дозволяе конста-тувати, що культуролопчний шдхвд висту-пае методом проектування освiти, яка центрована на людиш. Тому аналiзувати особливостi застосування його у цариш педагогiки доречно у контексп антро-пологiчноl концепцil освгти, що дозволяе глибше зрозумiти основш закономiрностi й тенденцil розвитку педагопчного знання, шляхи iнтеграцil його в сучасну освiту.
Культурологiчний п1дх1д як методо-логiчна позицiя акцентуе едшсть аксiо-логiчного, дiяльнiсного й шдиввдуально-творчого аспектiв культури. Вiн зосе-реджуе увагу на людинi як суб'екп культури, здатному вмiщувати в собi всi «старi» сенси культури й одночасно виявляти новi.
Завдяки культурологiчного пiдходу як засобу реалiзацil мобiлiзацiйноl функцil педагога можливе формування таких iнтелектуальних умiнь, яш дозволяють студенту самостiйно здiйснювати пошук необхвдно! iнформацil, поповнювати i перетворювати ll в залежиостi вiд конкрет-них завдань навчання, що, безперечно, е одним з провщних завдань сучасного освпнього процесу.
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто сутнiсть культу-рологiчного тдходу як загально-наукового методу дослiдження; розкрито його зв'язок з професшно-педагопчними функщями сучасного педагога.
Ключовi слова: культурологiчний п1дх1д, професшно-педагопчш функцЦ, сучасний педагог.
АННОТАЦИЯ
В статье представлена сущность культурологического подхода как общенаучного метода исследования; раскрыта его связь с профессионально-педагогическими функциями современного педагога.
Ключевые слова: культурологический поход, профессионально-педагогические функции, современный педагог.
SUMMARY
The article deals with the essence of cultural approach as a scientific method of research, revealed his connection with vocational and educational functions of the modern teacher.
Key words: cultural approach, scientific method, vocational and educational functions, modern teacher.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Педагогика / В. И. Андреев. - Казань : Центр инновационных технологий, 2000. - 608 с.
2. Антология исследований культуры: интерпретация культуры; [сост.: С. Я. Левит]. -С-Пб. : Университетская книга, 1997. - 728 с. -(Культурология XX век).
3. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская. - Р.-н/Д. : Издательство Ростовского педагогического университета, 2000. - 352 с.
4. Васильев Ю. К. Политехническая подготовка учителей средней школы / Ю. К. Васильев. -М. : Педагогика, 1978. - 176 с.
5. Зимняя Н. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / Н. А. Зимняя. - М.: Просвещение, 1991. - 220 с.
6. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Н. В. Кузьмина. -Л. : ЛГУ, 1980. - 172 с.
7. Культурология: учебное пособие для вузов; [под ред. Г. В. Драча]. - Р.-н/Д. : Феникс, 1998. - 570 с.
8. Мудрик А. В. Общение как фактор воспитания школьников / А. В. Мудрик. - М. : Педагогика, 1984. - 180 с.
9. Олех Л. Г. Типы и культуры образования / Л. Г. Олех // Образование в Сибири. - 1995. -№ 1. - С. 6-8.
10. Педагогические технологии: учеб. пособие для студ. пед. специальностей; [под ред. В.С. Кукушкина]. - Р.-н/Д.: Издательский центр «МарТ», 2006. - 350 с.
11. Профессионально-педагогическая подготовка учителя физики // Сб. науч. тр. ЛГПИ им. А. Н. Герцена. - СПб. : РГПУ, 1997. - 130 с.
12. Тютюнников Ю.С. Культурологическая подготовка будущего учителя / Ю.С. Тютюнников. - Сочи: РИО СГУТиКД, 2001. - 140 с.
13. Филонов Г. Н. Состояние социума и воспитание / Г. Н. Филонов // Педагогика. - 1995. -№ 6. - С. 26-31.
14. Шиянов Е. Н. Гуманизация профессионального становления педагога / Е. Н. Шиянов // Педагогика. - 1991. - № 9. - С. 80-84.
НАШ ВЕРН1САЖ
Олена Катранжк
Осння
фантазя,
2007
