CC BY
17
Runova, T. G. Demografiya [Demographics]. Moscow: MGIU,
2008.
Shchorichnyi statystychnyi dovidnyk [Statistical Yearbook]. Kyiv: Minstat, 2003.
Zapadnyuk, E. A. Migratsiya rabochey sily i mezhdunarodnyy rynok truda: institutsionalnaya reglamentatsiya [Labour migration and the international labor market: institutional regulation]. Moscow: Integratsiya, 2007.
УДК 338.46
ПРOБЛЕМИ ^МЕРЦ^АЩ! ШТЕМИ ВИЩOÏ OCBÍTM В VKPAÏHI ЗА VMOB ФOРМVВAННЯ
ПOCTIHДУCTPIAЛЬHOГO ЛАДУ
© 2017
ЛЕБЕДЕВА Л. В., МИТРОФАНОВА А. С.
УДК 338.46
Лебедева Л. В., Митрофанова А. С. Проблеми комерцiалiзацм системи вищоТ освгги в УкраТш за умов формування
постiндустрiального ладу
Метою cmammi е анал/з економ/чних проблем, що виткають ¡з суперечностей комерц1ал1зацп вищо:' освти в Укращ а також формулювання рекомендацй щодо державноi пол/тики у сферi вищоi освти. Сформулювано суперечностi м/ж сучасним пост'шдустр'шльним технологчним способом виробництва та ринковими виробничими в'дносинами. Розкрито суперечностi м/ж загальнокультурним призначенням вищоi освти та ii комерщал/защею в умовах формування пост'шдустр'шльного ладу. Проанал/зовано проблеми комерцал/зацИ вищоiосвти Украни, так як: диспропорции на ринку працi, проблема загальнодоступностi знань, проблема збереження якостi освти, дисбаланс взаемодп науки, освти i виробництва, проблема знец/нення вищоiосвти, зниження iiякостi. Практична значущсть результат/в досл'дження полягае у створент комплексноiпрограми реформування державного регулювання системи вищоi освти, що передбачае врахування взаемозв'язк/в м/ж проблемами, завданнями та реко-мендащями державноiпол/тики та розкриваеться у двох сферах: 1) осв'тшх стандарт/в та 2) оргашзац« роботи системи вищоiосвти. Ключов'! слова: вища освта, комерщал/защя освти, пост'шдустр'шльний лад, технологчний спос/б виробництва, державна пол/тика у сферi вищоiосвти, суперечностi пост'шдустр'шльного сусп/льства. Табл.: 3. Ббл.: 21.
Лебедева Лариса Вале^ашвна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри економ/чноi теорП та конкурентноi пол/тики, Кивський нац/ональ-ний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Кив, 02156, Украна) E-mail: lara_swan@meta.ua
Митрофанова Анастася СергП'вна - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри загальноiеконом'нноiтеорн, Нац/ональний техн/ч-ний ун/верситет «Харк/вський полтехн/чний iнститут»(вул. Кирпичова, 2, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: anastasia_mitrofanova@ukr.net
УДК 338.46
Лебедева Л. В., Митрофанова А. С. Проблемы коммерциализации системы высшего образования в Украине в условиях формирования постиндустриального строя
Целью статьи является анализ экономических проблем, вытекающих из противоречий коммерциализации высшего образования в Украине, а также формулирование рекомендаций относительно государственной политики в сфере высшего образования. Сформулированы противоречия между современным постиндустриальным технологическим способом производства и рыночными производственными отношениями. Раскрыты противоречия между общекультурным предназначением высшего образования и его коммерциализацией в условиях формирования постиндустриального строя. Проанализированы проблемы коммерциализации высшего образования Украины, такие как: диспропорции на рынке труда, проблема общедоступности знаний, проблема сохранения качества образования, дисбаланс взаимодействия науки, образования и производства, проблема обесценивания высшего образования, снижения его качества. Практическая значимость результатов исследования заключается в создании комплексной программы реформирования государственного регулирования системы высшего образования, что предполагает учет взаимосвязей между проблемами, задачами и рекомендациями государственной политики и раскрывается в двух сферах: 1) образовательных стандартов и 2) организации работы системы высшего образования. Ключевые слова: высшее образование, коммерциализация образования, постиндустриальный строй, технологический способ производства, государственная политика в сфере высшего образования, противоречия постиндустриального общества. Табл.: 3. Библ.: 21.
Лебедева Лариса Валериановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории и конкурентной политики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: lara_swan@meta.ua
Митрофанова Анастасия Сергеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: anastasia_mitrofanova@ukr.net
UDC 338.46
Lebedeva L. V., Mytrofanova A. S. The Problems of Commercialization of the Higher Education in Ukraine in the Conditions of the Postindustrial System
The article is aimed at analyzing the economic problems arising from the contradictions of commercialization of the higher education in Ukraine, as well as formulation of recommendations for the State policy in the sphere of higher education. The contradictions between the contemporary postindustrial technological method of production and the market industrial relations have been formulated. The contradictions between the general cultural purpose of higher education and its commercialization in the conditions of postindustrial system have been disclosed. The article analyzes the problems of commercialization of the higher education of Ukraine, such as: disparities in the labor market, problem of common accessibility of knowledge, problem of maintaining the quality of education, imbalance of the interaction of science, education and production; problem of depreciation of higher education, reduction of its quality. The practical significance of results of the study is developing an integrated program for reforming the State regulation system of higher education that involves considering the interrelationships between problems, challenges and recommendations for the State policy and is disclosed in two following spheres: 1) educational standards and 2) organization of activity of the higher education system.
Keywords: higher education, commercialization of education, post-industrial, technological method of production, the State policy in the field of higher education, the contradictions of postindustrial society. Tbl.: 3. Bibl.: 21.
Lebedeva Larysa V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory and Competition Policy, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: lara_swan@meta.ua
Mytrofanova Anastasiia S. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: anastasia_mitrofanova@ukr.net
На сьогодншнш день, iз утвердженням постшду-стрiальноí економiки та вiдповiдних ш вироб-ничих вiдносин, гостро постае питання шдго-товки висококвалiфiкованих фахiвцiв, що будуть забез-печувати 'й зростання. Разом з тим, процес переходу до постiндустрiальноí економiки краш, що розвиваються, е досить суперечливим. Суперечност як переходу, так i формування нового економiчного ладу, особливо 1х про-яв у сферi освiти, е малодослiдженими в наукових колах, саме тому дана тематика е актуальною.
Значення освпи як основоположного фактора становлення нового суспкьного ладу - постiдустрiаль-ного сустльства - дослiджували Д. Белл [1], Г. Маркузе [2], О. Тоффлер [3]. Сучасш зарубiжнi дослiдники ана-лiзують окремi положення iнституцiйних складових освггнього процесу. Так, саме на аспектах и комерщаль зацй зосередили свою увагу такi вченi, як С. Слоутер [4], Д. Клейман, Н. Фейнстейн, Г. Дауш [5], Т. Байкан, Р. Стоу [6], С. бшкеева [7], Р. Зяблюк [8], В. Савшков [9] та ш.
Основними цкями статтi е аналiз проблем, що пов'язанi iз суперечностями мiж загальнокультурним призначенням вищо'1 освiти та 'й комерцiалiзацiею в умовах формування постiндустрiального ладу, а також формулювання рекомендацiй щодо державно'1 полiтики у сферi вищо'1 освпи щодо можливих шляхiв вирiшення таких проблем.
Взаемодiя мiж сучасним постiндустрiальним тех-нологiчним способом виробництва (ТСВ) i ринково-капiталiстичними виробничими в^дносинами сповнена суперечностей, до яких, на наш погляд, можна вцнести таи:
+ мiж загальнокультурним призначенням освiти
та 11 комерцiалiзацiею; + мiж необхiднiстю пiдвищення ефективностi використання продуктивних сил та явищами безробiття i недовантаження виробничих по-тужностей;
+ мiж виробничим застосуванням нових резуль-татiв науково-технiчного прогресу та iмпера-тивом збереження навколишнього природного середовища;
+ мiж призначенням науки як суспкьно значу-що'1 галузi виробництва знань та ринково-комерцiйним використанням й досягнень; + мiж шдвищенням творчого змiсту працi та й
ринково-капiталiстичним застосуванням; + мiж усуспкьненням працi та виробництва i приватним характером привласнення засобiв i результайв виробництва.
У данiй роботi ми сконцентруемося на розкрит-тi першо'1 суперечностi, зокрема, щодо вищо'1 освпи. З одного боку, система освiти належить до соцiально навантажено! сфери суспкьного життя i господарсько! дiяльностi. Також iснують так званi <^аско ринку» -такi сфери господарювання, у роботi яких ринкова система з приватною Мщативою або не защкавлена, тому що вони не забезпечують достатню прибутковiсть (шф-раструктура, соцiальний захист, збереження навколиш-нього середовища та ш.), або присутшсть там приватних iнтересiв е небезпечним (оборона), тому вони залиша-
ються у сферi вiдповiдальностi держави. Приватний сектор або не бере в таких сферах участь, або «пере-будовуе» 1х за законами ринку, прагнучи до шдвищен-ня прибутковост (освiта, охорона здоров'я, культура). У результата з'являеться вiрогiднiсть зашкодити розви-тку таких галузей. Дослцники вважають, що в ходi по-ширення ринкових вiдносин на освпу «виникае проти-стояння ринкового начала та загальнокультурно1 мiсй освiти по збереженню... самобутнього нацiонального i культурного надбання» [7, с. 290-291].
З шшого боку, постiндустрiальний ТСВ вима-гае формування працiвника нового типу. Новий ТСВ, здшснюючи передачу рутинних розумових функцiй комп'ютерним системам, покладае на працiвника не ткьки творчi трудовi функцй, але й функцй контролю, налагодження, удосконалення виробничих процейв. Шд-вищення творчо1 змiстовностi пращ, поява нових профе-сiй вимагае вц працiвника здатностi вчитися протягом життя, освоювати сумiжнi спецiальностi, розв'язувати непередбачуваш завдання. Для виховання нового типу працшника необхiдна вiдповiдна система освiти.
Однак в умовах комерщашацй освiти, що характерна для сучасних ринково-капiталiстичних економiчних вiдносин, освпа припиняе на-лежним чином виконувати сво1 функцй. На наш погляд, природа комерщашацй освiти полягае в тому, що це за-гальносвиове явище, сутнiстю якого е суперечносй мiж сусп1льним призначенням системи освпи як 1нституту передачi накопиченого досвцу i виховання гармонiйноl особистостi - i суспiльно-економiчною формою, яку цей шститут сьогоднi змушений приймати. Якщо коротко, це суперечшсть мiж призначенням сфери освии та системою кашталктичних виробничих в1дносин, у яких вона кнуе. Проблеми, що випливають з комерцiалiзацil освiти, е в основному спкьними для багатьох кра1н, однак ми зо-середимося саме на дослцженш цих проблем в УкраМ.
Перша проблема - загальнодоступнкть знань. Сьогоднi освiта перетворюеться на галузь економiч-но1 дiяльностi з надання осв^ни послуг, в якш беруть участь як державнi, так i приватнi суб'екти. Однак в умовах економ^ знань iмперативом е загальнодоступнкть вск рiвнiв освiти для широких верств населення. Дискримшацш населення за ознакою доступностi освь ти неминуче призведе до дискримшацй на етапi пра-цевлаштування та до поглиблення диференщацй дохо-дiв. Щодо розвинених кра1н, то у США немае поняття бюджетного навчання, освиш установи в основному приватш, хоча кнують i державнi ушверситети штатiв. Водночас у Францй, Шмеччиш, Австрй переважна б1ль-шiсть вишiв - державнi, i навчання в них безкоштовне [9, с. 315]. В УкраМ доступнкть вищо1 освiти прого-лошена одним з принцишв державно1 полiтики вiдпо-вiдно до Закону Украши «Про вищу освпу» [10]. У нас функцiонуе 659 вищих навчальних закладiв 1-1У рiвнiв акредитацй, з них у державнш i комунальнiй власностi перебувае 79,7% ВНЗ, що порiвняно з 2010 р. (813 вищих навчальних закладiв, з яких 78,4% - державш) демон-струе тенденщю до впорядкування структури та к1ль-костi ВНЗ ¡з збереженням високо1 частки держави [11,
с. 8]. Однак поряд з тим, саме вища освста суттево зале-жить вц фшансування недержавним сектором (бкьше, нiж на 70% - за рахунок домогосподарств). На сьогодш 50,5% студентав навчаються за рахунок державного та мкцевих бюджетiв i майже 49% - за рахунок фiзичних осiб [11, с. 11; 12]. Контрактна оплата навчання та не-задовкьне економiчне становище в УкраМ (за опиту-ванням, 60% студентав описали матерiальне становище свое1 родини як досить складне) призводять до того, що 37% уси студентiв працюють одночасно з навчанням, причому 67% з них - не за отримуваною спещальнктю [13], що вцволжае 1х в^д навчання i не надае навичок за обраною професшю. Усе це свцчить про недостатню до-ступнкть вищо1 освiти в УкраМ.
Друга проблема - яккть освiти. Крш вцсутно-стi загальнодоступностi, освiта на комерцшнш основi може приводити до зниження 11 якостi. Так, наприклад, Акредитацiйна комiсiя МОН Украши виявила в одному з приватних ВНЗ таю порушення: абiтурiенти прийма-лися понад лщензшний обсяг, без документав про повну середню освiту, виявилися невiдповiдностi навчальних програм державним стандартам. Незадовкьним вия-вився матерiально-технiчний стан, комплектацш викла-дацького складу. ^м того, у Листi МОН в1д 28.11.2014 р. вiдзначалося, що кнують «51 унiверситет, академш, ш-ститут або '1х вiдокремленi пiдроздiли приватно1 форми власностi з контингентом менше 200 студентав», а обсяг прийому до 80 приватних вищих навчальних закладiв у 2014 р. складав в^д однш1 до ста ойб [14]. Серед причин такого стану може бути те, що за ринковими законами, якщо наявний великий попит на певш спещальноста, як правило, на тi, що вважаються престижними, приватш навчальнi заклади вцпов^ають на це пiдвищенням набору i вiдкриттям нових спещальностей, не пiклуючись про те, як це вплине на ринок пращ та чи зможуть вони забезпечити навчальний процес.
Третя проблема - порушення взаемозв'язку науки, освии й виробництва, що мае сво1м найхарактер-нiшим проявом диспропорци на ринку працi. Для Украши характерна глибока невкповцнкть мiж вимогами ринку працi i виробництва, з одного боку, та пропозищ-ею фахiвцiв, з шшого. Таке становище породжуе безро-битя та невiдповiднiсть мiж отриманою спещальнктю i фактичним мiсцем роботи, що завдае шкоди пращв-никам, шдприемствам i державi. Так, в УкраМ у 2015 р. налiчувалося 584,14 тис. випускниюв уск освпньо-квалiфiкацiйних рiвнiв [11, с. 80-86]. Розрахунки показали, що з них отримали вцповцну квалiфiкацiю за напря-мами пiдготовки «Економiка та шдприемництво» i «Менеджмент та адмшктрування» 21,4% випускникiв, «Право» - 9,1%, «1нформатика та обчислювальна техшка» -3,5%, «Машинобудування та матерiалообробка» - 3,3%, «Технiка та енергетика аграрного виробництва» - 1,9%, «Металургш та матерiалознавство» - лише 0,5%. Тобто наявним е глибокий ухил в бж юридичних i правових спецiальностей поряд з недостатньою ккькктю кадрiв для сфери реального виробництва. Адже, вцповцно до даних табл. 1, на сьогодш украМьи шдприемства най-бкьше потребують робiтникiв таких професшних груп, як квалiфiкованi робиники з iнструментом, робiтники з
обслуговування технологiчного устаткування i т. п. Тобто необхцш випускники закладiв професшно-техшчно1 освiти та представники таких професш, якi нинi вважа-ються непрестижними. Водночас потреба в менеджерах рiзного спрямування та рiвня залишаеться невисокою. У результата показник навантаження зареестрованих безробiтних на 10 в1льних робочих мiсць (табл. 2) про-тягом 2013-2015 рр. серед керiвникiв та менеджерiв ви-явився одним з найвищих, у той час як серед фахiвцiв та квалiфiкованих робиниюв з iнструментом цей показник виявився найнижчим. Також за сiчень - вересень 2016 р. ккьккть безробиних керiвникiв та менеджерiв зросла на 8% в^дносно аналогiчного перiоду 2015 р. [15], а юль-ккть безробiтних технiчних службовцiв та квалiфiкова-них робiтникiв з iнструментом знижуеться.
Незважаючи на об'ективнi потреби шдприемств, за 2000-2014 рр. кiлькiсть учшв професiйно-технiчних навчальних закладiв на кожш 10 тис. населення знизилася майже на 32% [12]. Даш табл. 3 свцчать про те, що ккьккть професiйно-технiчних навчальних закладiв протягом 1990-2013 рр. невпинно знижуеться, а базисш темпи зростання шдготовлених ними квалiфiкованих робiтникiв, ккьккть яких складае лише 60% вц кiлькостi 1990 р., залишаються вц'емними. Порушення взаемозв'язку науки, освiти й виробництва, що проявляеться в тому чит у диспропорцшх ринку пращ, також отримуе свое вираження у вцставанш освь ти вiд рiвня виробництва та вiд наукових досягнень.
Четверта проблема - знецшення освии, зниження 11 якостi, проявами чого е спотворення мо-тиващ! до навчання, «вiдплив умiв». Комерцiалiзацiя освiти веде до проблем i у сферi мотивацИ навчання. Як приватний навчальний заклад, що прагне до одержання доходiв, так i державний, що отримуе суттевi фiнансовi ресурси за рахунок студентав контрактно1 форми навчання, не стане вцраховувати студента-контрактника за неусшшнкть. Його, як правило, переведуть на заочне вцдкення, а неуспшного студента-бюджетника переведуть на контракт. Усе це призводить до перекручення мотиваци до навчання, внутршня мотивацш (отримати новi знання, професш) майже зникае, залишаеться лише зовшшня, i та не позитивна (отримати добрi оцiнки, зда-ти сесш), а негативна (загроза академiчноl заборгова-ностi, засудження батькiв, виклику до деканату i т. iн.). У результата знижуеться яккть навчання, у студентав з'являеться вцчуття вседозволеностi, знижуеться авторитет навчального закладу i викладачiв. Це призводить до падшня авторитету та знецiнювання впчизня-но'1 освiти в ц1лому, у результата чого багато майбутнк студентав мршть вчитися за кордоном. А у поеднанш з низькою оплатою пращ у сферi освiти спотворення мотивацИ породжуе корупцюгенш фактори.
П'ята проблема - неоднозначнкть реформ у системi вищо1 освiти. Магктральним шляхом розви-тку системи вищо1 освiти Укра1ни е приеднання до Бо-лонсько1 системи, i щ вимоги прописанi у Законi Украши «Про вищу освiту» [10]. Однак варто тверезо оцшювати переваги та недолжи Болонсько1 системи, намагатися творчо запровадити кращий 11 досвiд i уникнути пасток.
ЕК0Н0М1КА 0СВ1ТА I НАУКА
СП 00
Таблиця 1
Структура потреби украТнських пщприсмств у прац1вниках за професшними трупами, % вщ загальноТкшькосп
Професшна трупа Р1к
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Законодавць вищ1 державш службовць кер1вники, менеджери (управителО 5,41 5,76 6,19 6,81 6,22 6,54 7,68 9,88 8,92 8,94 8,85 9,05 7,65 7,34
Професюнали 10,41 10,88 10,15 9,97 8,5 9,72 11,96 15,2 14,08 15,35 16,87 17,05 14,73 14,67
Фах1вц1 9,85 9,94 9,19 9,32 9,03 9,19 13,28 13,83 11,58 11,80 12,14 11,37 11,33 10,81
Техшчнп службовц1 1,86 1,87 2,64 2,73 3,11 3,77 4,17 3,65 3,44 2,87 2,67 3,16 3,97 4,63
Прац1вники сфери торпвл1 та послуг 5,49 5,40 5,95 6,65 8,50 8,90 9,22 12,16 12,36 10,46 10,49 13,26 14,16 16,22
Квал1ф1кован1 робтики стьського та лкового господарств, риборозведення та рибальства 1,37 1,30 1,20 1,23 1,11 0,82 0,88 1,06 1,10 1,01 1,23 1,47 1,13 1,16
Квал1ф1кован1 робтики з ¡нструментом 36,08 35,16 32,19 30,01 29,74 28,76 22,06 17,33 20,66 21,92 19,96 18,95 18,13 20,08
Робтики з обслуговування, експлуатацм та контролю за роботою технолопчного устаткування, складання устаткування та машин 22,52 21,90 22,82 21,22 19,59 18,68 15,81 11,70 12,36 13,32 13,79 12,63 14,73 14,67
Найпростш професм 7,02 7,78 9,67 12,06 14,19 13,61 14,93 15,20 15,49 14,33 13,99 13,05 14,16 10,42
Джерело: складено за [1 б; 17].
Таблиця 2
Навантаження зареестрованих безробггних на 10 вшьних робочих мкць за професшними трупами на мнець званого перюду, оаб
и
е о
■О
ю М
М О
Профеайна трупа Р1к
2013 2014 2015
Законодавць вищ1 державш службовць кер1вники, менеджери (управителО 121 219 352
Професюнали 53 94 113
Фах1вц1 87 126 173
Техшчы службовц1 180 202 256
Прац1вники сфери торпвл1 та послуг 114 147 176
Квал1ф1кован1 робтики стьського та лкового господарств, риборозведення та рибальства 340 671 740
Квал1ф1кован1 робтики з ¡нструментом 63 92 94
Робтики з обслуговування, експлуатацм та контролю за роботою технолопчного устаткування, складання устаткування та машин 157 180 219
Найпростш професм 119 147 262
Усього 103 145 189
Джерело: складено за [18].
Таблиця 3
Професшно-техшчш навчальнi заклади: змши у кiлькостi закладiв та випущених фахiвцiв
Рк Кшьккть закладiв Темп зростання, базисний, до 1990 р. Пщготовлено (випущено) квалiфiкованих робiтникiв, тис. Темп зростання, базисний, до 1990 р.
1990 1246 100 376,7 100
1995 1179 94,6 277,3 73,6
2000 970 77,8 266,8 70,8
2005 1023 82,1 286,6 76,1
2010 976 78,3 247,4 65,7
2013 968 77,7 227,3 60,3
Джерело: складено за [19].
Безперечними перевагами е можливост академГчно1 мобiльностi, система трансферу кредитiв, ушфжацш дипломiв, що дозволить вiтчизняним фахiвцям продо-вжувати навчання та працевлаштуватися за кордоном. Але серед недолшв, на наш погляд, слГд вГдзначити ви-окремлення надто велико1 илькоси часу на самостiйну роботу на противагу аудиторнш.
Kрiм того, у зв'язку з ускладненням знань про на-вколишнiй свiт та стрiмким збкьшенням 1х об-сягу виникае проблема, яким саме знанням i на-вичкам навчати сучасних фахiвцiв. З одного боку, Р. Зя-блюк пiдкреслюе: «Ускладнення сучасних знань про сви вимагае подовження строив навчання...» [8, с. 250]. На початку 20 ст. фабричш робиники володки початковою освiтою, i цього було достатньо; згодом повна середня освгта стала обов'язковою, вiдображаючи зростаючi потреби виробництва; з формуванням постiдустрiального ладу стандартом для сучасного працшника е вища освiта. З шшого боку, студенти не можуть навчатися у ВНЗ не-синченно. На думку авторiв, необхiдно надавати студентам не фксований набiр знань i навичок, а шструментарш самонавчання поряд зi здатнiстю до критичного мислен-ня, вiдбору шформаци, творчо1 дiяльностi, тобто певний набiр фундаментальних метазнань. Однак прихильники Болонсько1 системи виршують цю проблему на користь надання студентам якомога бкьшого обсягу вузькопро-фесiйних знань, 1х практичней спрямованостi. У зв'язку з цим, дослГдники [7- 9] побоюються, що подiбна система знизить яисть фундаментально:, загальноосвГтньо1 подготовки всупереч тенденцшм потреб виробництва; що дшсно масовим залишиться лише бакалаврат. Усе це може сповкьнити розвиток фундаментальних i приклад-них дослГджень, ускладнити розвиток галузево1 науки.
Побоювання дослГдниив можуть бути пов'язанi i з тим, що у розвинених крашах, наприклад в 1талГ1, Фран-цГ1, Великобритани, багато вГдомих ВНЗ мають авто-номГю г не шдтримали Болонську систему. I позитивно оцшюють процеси розвитку европейського простору вищо1 освГти за допомогою Болонського процесу лише 58%, тобто далеко не всГ европейсьи ВНЗ, якГ беруть в ньому участь [9, с. 315; 20, с. 19].
В УкраМ держава намагаеться виршувати окрес-леш проблеми. Так, проводяться конкурсш змагання професшно1 майстерностГ; пГдвищуеться державне за-
мовлення на пГдготовку фахГвщв з технГчних та аграр-них спецГальностей, робГтничих кадрГв; створено пере-лГк прГоритетних професГй, за якими шдготовка фахГв-цГв буде здшснюватися за рахунок державного бюджету; створюються навчально-практичш центри з робГтничих професГй; проведено оптимГзацш мережГ вищих на-вчальних закладГв.
Однак, на наш погляд, потрГбний комплексний пГд-хГд до вирГшення проаналГзованих проблем, який вихо-дить Гз взаемозв'язкГв мГж проблемами, завданнями та рекомендац1ями щодо державно1 полГтики у сферГ освГти. Виходячи з окреслених проблем, перед системою освГти, на наш погляд, постають таи завдання, яи потребують реалГзацГ1 тд пильною увагою держави, а саме:
1. Забезпечення штеграци науки, освГти та вироб-ництва.
2. РеалГзацш принципу випередження змГсту ви-що'1 освГти вГдносно вимог виробництва.
3. РеалГзацш принципу випередження темшв зро-стання загальнотеоретично1 пГдготовки вГдносно при-кладно1 пГдготовки.
4. Шдвищення суспГльно1 значущостГ працГ у сферГ освГти та полГпшення 11 фшансування.
5. Творче застосування досвГду розвинених кра1н.
ПояснГмо цГ завдання докладнше. Першорядною необхГднГстю розвитку сучасного постшдустрГ-ального ладу та засобом вирГшення багатьох проблем як у сферГ освГти, так Г шших (безробГття, ди-ференцГац1я доходГв) е налагодження взаемодГ1 в рамках трГади «наука - освГта - виробництво». Такий шдхГд сприятиме розвитку ГнновацГйним шляхом, який забез-печить реалГзацГю конкурентних переваг нацГонально1 економГки на свГтових ринках. Елементи трГади тГсно взаемодшть мГж собою. Виробництво вимагае для сво-го розвитку працГвникГв вГдповГдного рГвня пГдготовки, а також споживае результати наукового пошуку Г реалГ-зуе, забезпечуе засобами виробництва Г науку, Г освпу. Система освГти готуе квалГфжоваш кадри як для галузей виробництва, так Г для науково-дослГдних установ, Г для само1 освгшьо1 сфери. Наука е двигуном розвитку виробництва Г реалГзуе в ньому Г в освинш сферГ сво'1 до-сягнення, висувае вимоги до наукових кадрГв.
КрГм того, сучасна система навчання повинна пе-редусГм будуватися на фундаментальних принципах:
по-перше, принцип випередження зм1сту вищо1 осв1ти в1дносно вимог виробництва до квал1ф1кацГ1 пращвни-к1в; по-друге, принцип випередження темтв зростан-ня загальнотеоретично! подготовки студент1в в1дносно темп1в зростання !х прикладно'1 п1дготовки [21]. Зазна-чеш принципи вимагають свое'1 реал1зац!1 з метою за-безпечення надлишку загальнотеоретичних, особливо м1ждисципл1нарних, знань у студенпв, що е запорукою творчо'1 та шновацшно! активност1 майбутни пращвни-юв. Також це пов'язане з тим, що так званий «перюд на-п1врозпаду» фундаментальних знань перевищуе «перюд нашврозпаду» вузькоспец1альних знань, що застар1ва-ють з кожним днем. Недарма вчеш п1дкреслюють: «Нов1 напрямки шновацшного розвитку вимагають посилен-ня фундаментально! подготовки...» [8, с. 251].
Зогляду на проанал1зован1 проблеми та поставле-
н1 завдання можна рекомендувати низку заход1в
щодо державно'1 пол1тики у сфер1 вищо'1 осв1ти Укра!ни, яю утворюють так1 дв1 групи: а) у сфер1 вдоско-налення освггнк стандарт1в; б) у сфер1 оргашзаци функ-ц1онування вищо'1 осв1ти.
Так, у галуз1 освгтн1х стандарт1в доцкьно зробити таке: розробити програму посилення загальнотеоре-тично!, методолопчно! та м1жгалузево! п1дготовки сту-дент1в; забезпечити збереження досягнень та традицш нацюнально! вищо! школи.
У сфер1 оргашзаци функцюнування вищо! осв1ти доцкьним було б здшснення таких крок1в:
1. Посилення взаемозв'язку фундаментально! науки з прикладною, а прикладно! науки - з виробництвом.
2. Визначення лщензшних обсяпв та державного замовлення в1дпов1дно до динам1ки потреб п1дприемств 1 темшв зростання безроб1ття серед певних спец1аль-ностей.
3. Посилення вимог до профкьност вищих на-вчальних заклад1в з метою зниження практики повто-рюваност1 однакових спец1альностей у навчальних закладах р1зно! спрямованост1.
4. Збкьшення ф1нансування державних вищих навчальних заклад1в з метою зниження фшансово! залеж-ност1 в1д контрактного навчання.
5. Перерозподк обсяг1в контрактного навчання та державного замовлення на користь останнього для тд-вищення доступност1 вищо! осв1ти.
6. Розробка та застосування програм субсидуван-ня витрат на освпу для с1мей, як1 цього потребують.
7. Розробка програм пкьгового кредитування вартост1 осв1ти 1з залученням як державних, так 1 при-ватних банк1вських установ.
8. Забезпечення пдного ф1нансування оплати пра-ц1 викладач1в та фшансування стипенд1й.
9. Широка 1нформац1йна кампан1я з популяризаци професiйно-технiчно! осв1ти, шдвищення 11 сощально! значущост1 та статусу квалiфiкованого робiтника.
10. Посилення профорiентацiйно! роботи серед мiсько! та скьсько! молодi. Необхiдним е вчасне та по-вне iнформування населення про перспективы спещ-альностi з точки зору об'ективних тенденцiй ринку пра-цi, а не удавано! «престижность.
ВИСНОВКИ
Отже, основнг cynepe4HOCTi мiж загальнокультур-ним призначенням вищо! освгти, як iнститyтy передачi знань та формування всебгчно розвинуто!, критично мислячо! особистостi, та Г! комерцiалiзацieю в умовах формування постiндyстрiального ладу проявляются у таких проблемах: проблема загальнодоступностг знань; проблема збереження якостг освiти; порушення взаемозв'язку науки, освгти i виробництва та диспро-порцг! на ринку працi; проблема знецгнення вищо! освг-ти, зниження Г! якостг; неоднозначнгсть реформ у систе-мг вищо! освгти.
З огляду на цг проблеми авторами пропонуеться комплексний пгдхгд до !х виргшення, який виходить гз взаемозв'язкгв мгж проблемами, породженими комерцг-алгзацгею, завданнями, що постають перед вищою освг-тою, та системою рекомендацгй щодо державно! полгти-ки як у сферг освгтнгх стандартгв, так i у сферг органгзацг! функцгонування системи вищо! освгти. Саме цг питання, на наш погляд, потребують подальшого дослгдження та розробки механгзму !х виргшення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture of Social Forecasting. N. Y.: Basic Books, 1973.
2. Маркузе Г. Критическая теория общества: Избранные работы по философии и социальной критике. М.: АСТ, Астрель, 2011. 384 с.
3. Toffler A. The Third Wave. Bantam Books, 1981. 537 p.
4. Slaughter S. Academic Capitalism and the New Economy: Markets, State, and Higher Education. JHU Press, 2010. 384 р.
5. Kleinman D. L., Feinstein N. W., Downey G. Beyond Commercialization: Science, Higher Education and the Culture of Neoliberalism. Science & Education. 2013. Vol. 22. Issue 10. Р. 2385-2401.
6. Stough R. R., Stough R. R. Bridging Knowledge to Commercialization: the Good, the Bad, and the Challenging. The Annals of Regional Science. April 2013. Vol. 50. Issue 2. Р. 367-405.
7. Еникеева С. Особенности инновационного развития российской высшей школы // «Человеческий капитал» и образование/под ред. В. Н. Черковца, Е. Н. Жильцова, Р. Т. Зяблюк. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2009. С. 290-296.
8. Зяблюк Р. Двойственная сущность образования и его современная эволюция // «Человеческий капитал» и образование/под ред. В. Н. Черковца, Е. Н. Жильцова, Р. Т. Зяблюк. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2009. С. 241-258.
9. Савинков В. Болонская система сквозь призму российской действительности // «Человеческий капитал» и образование/под ред. В. Н. Черковца, Е. Н. Жильцова, Р. Т. Зяблюк. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2009. С. 313-316.
10. Закон УкраГни «Про вищу освггу» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
11. Основы показники дiяльностi вищих навчальних за-кладiв УкраГни на початок 2015/16 навчального року: статис-тичний бюлетень. КиГв: Державна служба статистики УкраГни, 2016. 171 с.
12. Нацюнальш рахунки освгги УкраГни у 2014 роцп ста-тистичний бюлетень. КиГв: Державна служба статистики УкраГни, 2016. 89 с.
13. Cоцiально-економiчний портрет студенев: резуль-тати опитування/Тетяна Жерьобкша, Марiя Куделя, 1гор Са-мохш та ш. URL: http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/sotsialno-ekonomichnyi-portret-studentiv-rezultaty-opytuvannia
14. Щодо опти1шаци мережi вищих навчальних закладiв: Лист МОН УкраТни вщ 28.11.2014 p. № 1/9-616. URL: http://osvita. ua/legislation/Vishya_osvita/44209/
15. Кiлькiсть заревстрованих безробiтних за професшни-ми трупами у 2016 роц // Офщмний Web-сайт ДержавноТ служ-би статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2016/rp/sz_br/sz_br_u/kzbrpg_u_2016.html
16. Динамка потреби пщприемств у пра^вниках за профе-сiйними трупами у 1999-2012 рр. // Офщмний Web-сайт Державно!' служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
17. Потреба роботодав^в у пра^вниках за профе-сшними трупами // Офiцiйний Web-сайт Державно!' служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2007/rp/sz_br/sz_br_u/arh_pppg_u.htm
18. Навантаження заревстрованих безробггних на 10 вiльних робочих мкць (вакантних посад) за професiйними трупами // Офщмний Web-сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ rp/sz_br/sz_br_u/arh_nzbpg_u.htm
19. Професшно-техычш навчальнi заклади // Офщшний Web-сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/
20. Правовi засади реалiзацiТ Болонського процесу в УкраТш: монографiя/В. Бугров, А. Гожик, К. Жданова та ш.; за заг. ред. В. Лугового, С. КалашнковоТ. КиТв: ДП «НВЦ «Прюритети», 2014. 156 с.
21. Панарин А. Возвращение сакрального как альтернатива «рыночному терроризму». Часть первая. Социальная экономика. 2003. № 4. С. 42-55.
REFERENCES
Bell, D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture of Social Forecasting. New York: Basic Books, 1973.
Buhrov, V. et al. Pravovi zasady realizatsii Bolonskoho protsesu v Ukraini [Legal principles for the implementation of the Bologna process in Ukraine]. Kyiv: NVTs «Priorytety», 2014.
"Dynamika potreby pidpryiemstv u pratsivnykakh za pro-fesiinymy hrupamy u 1999-2012 rr." [The dynamics of the needs of enterprises and workers in occupational groups in 1999-2012]. Ofitsiinyi Web-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Enikeyeva, S. "Osobennosti innovatsionnogo razvitiya rossi-yskoy vysshey shkoly" [Features of innovative development of Russian higher school]. In «Chelovecheskiy kapital» iobrazovaniye, 290296. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2009.
Kleinman, D. L., Feinstein, N. W., and Downey, G."Beyond Som-mercialization: Science, Higher Education and the Culture of Neolib-eralism". Science & Education. Vol. 22, no. 10 (2013): 2385-2401.
"Kilkist zareiestrovanykh bezrobitnykh za profesiinymy hrupamy u 2016 rotsi" [The number of registered unemployed by occupational groups in 2016]. Ofitsiinyi Web-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/opera-tiv2016/rp/sz_br/sz_br_u/kzbrpg_u_2016.html
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://osvita.ua/legislation/ Vishya_osvita/44209/
Markuze, G. Kriticheskaya teoriya obshchestva: Izbrannyye raboty po filosofii i sotsialnoy kritike [Critical theory of society: the Selected works on philosophy and social critic]. Moscow: AST; As-trel, 2011.
Natsionalni rakhunky osvity Ukrainy u 2014 rotsi [National accounts of education of Ukraine in 2014]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016.
"Navantazhennia zareiestrovanykh bezrobitnykh na 10 vil-nykh robochykh mists (vakantnykh posad) za profesiinymy hrupamy" [Load of registered unemployed per 10 vacant work places (vacant positions) in professional groups]. Ofitsiinyi Web-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/op-erativ/operativ2007/rp/sz_br/sz_br_u/arh_nzbpg_u.htm
Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zaklad-iv Ukrainy na pochatok 2015/16 navchalnoho roku [Main indicators of activity of higher educational establishments of Ukraine at the beginning of the academic year 2015/16]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016.
"Potreba robotodavtsiv u pratsivnykakh za profesiinymy hrupamy" [The need of employers for professional groups]. Ofitsiinyi Web-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/sz_br/sz_br_u/arh_ pppg_u.htm
"Profesiino-tekhnichni navchalni zaklady" [Vocational educational institutions]. Ofitsiinyi Web-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Panarin, A. "Vozvrashcheniye sakralnogo kak alternativa «rynochnomu terrorizmu». Chast pervaya" [The return of the sacred as an alternative to "market terrorism". Part one]. Sotsialnaya ekonomika, no. 4 (2003): 42-55.
Slaughter, S. Academic Capitalism and the New Economy: Markets, State, and Higher Education. JHU Press, 2010.
Savinkov, V. "Bolonskaya sistema skvoz prizmu rossiyskoy deystvitelnosti" [The Bologna system through the prism of Russian reality]. In «Chelovecheskiy kapital» i obrazovaniye, 313-316. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2009.
Stough, R. R., and Stough, R. R. "Bridging Knowledge to Commercialization: the Good, the Bad, and the Challenging". The Annals of Regional Science. Vol. 50, no. 2 (2013): 367-405. Toffler, A. The Third Wave. Bantam Books, 1981. Zheryobkina, T. et al. "Sotsialno-ekonomichnyi portret stu-dentiv: rezultaty opytuvannia" [Socio-economic profile of students: survey results]. http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/sotsialno-eko-nomichnyi-portret-studentiv-rezultaty-opytuvannia
Ziablyuk, R. "Dvoystvennaya sushchnost obrazovaniya i ego sovremennaya evolyutsiya" [Dual nature of education and its contemporary evolution]. In «Chelovecheskiy kapital» i obrazovaniye, 241-258. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2009.
<C
CQ О О
<
О ш
