ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО

УДК 338.45(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).159-179

Григорш Васильович Задорожний

академк АЕН Украши д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-4488-4173

e-mail: i.business@karazin.ua,

Наталя Геннадпвна Дуна

канд. екон. наук, доц.

e-mail: n.duna@karazin.ua,

Ольга Гри^ор^вна Задорожна

чл.-кор. АЕН Украши канд. екон. наук, доц.

ORCID 0000-0001-6486-0710 e-mail: o.zadorozhna@karazin.ua,

Анастасы Абраменко, Маргарита 1ванова, Юля Клецова, Юлiя Личко, Карина Травкта, Анна Чорна,

Харкгвський нацюнальний утверситет ¡мет В. Н. Каразна

ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ШДУСТРП 4.0 В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ

(науковий огляд)

Вступ

(Г. В. Задорожний, Н. Г. Дуна)

Сучасш мегатренди глоб^зацп, цифровiзацil, еколопзацп, демографiчних змш, тграци та iншi ак-ту^зують необхщшсть цтсного осмислення про-блеми напруження сучасних асиметрш та загострення дисбапансiв у сферi життeдiяльностi укра!нського сус-пшьства, котрi досить серйозно впливають на стан глобального i нацiонального господарства. Свiтовий шок вщ поширення пандемп COVID-19 у сферi глобально! та нацюнально! економiки потребуе глибин-ного аналiзу i консолiдованого колективного реагу-вання, бо тд його впливом кардинально змшюеться господарська ситуацiя у свiтi, стан нацюнального функцiонування. Така ситуацiя вимагае, щоб нацю-нальнi уряди могли швидко i всебiчно визначати та розв'язувати проблеми економiчних розбалансувань за допомогою iнструментiв державно! полiтики, урахову-ючи рекомендаций м1жнародних органiзацiй, насампе-ред Органiзацi! об'еднаних нацiй (ООН), Оргатзащ! економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), М1жнародно! органiзацi! працi (МОП) та шших про-фшьних мiжнародних структур. Для Укра!ни це важ-ливо також у контекстi виконання Угоди про асоща-цiю з 6С.

Поширення пандемп COVID-19, що вкрай негативно позначилась на економжах переважно! бшь-

шостi кра!н бвропи та свiту, розбалансування у госпо-дарськш сферi, як показуе об'ективний аналiз, буде й надалi посилюватися. За прогнозом МОП, залежно вщ рiзних масштабiв впливу пандемп COVID-19, зараз за-гальнi втрати трудових доходiв пращвниюв потен-цiйно складають вщ 860 млрд до 3,4 трлн дол. США; а також вщбудеться збшьшення чисельносп працюючих бiдних i може сягнути вщ 8,8 до 35,0 млн оаб, хоча донедавна планувалося !! скорочення на 14,0 млн оаб.

Все це стримуе процеси свггово!, регiонально! i нацiонально! конвергенцп, що мають сприяти збли-женню за ключовими параметрами сощально-еконо-мiчного розвитку. Проте панцемiчна реальнiсть обумов-люе процеси не конвергенцп, а дивергенцп. Вона досить швидко загострюеться, навiть у розвинених кра!-нах, зростають дисбаланси м1ж професшними навич-ками працiвникiв i вимогами роботодавщв, зумовленi процесами автоматизацп виробництва, переходом у передових кра!нах до моделi «Iндустрiя 4.0». I! запро-вадження, а це е чи не найважлившим чинником по-долання глобально! кризи, потребуе швидкого прове-дення реформ щодо покращення добробуту населення через шформатизащю, механiзацiю та автоматизащю виробничих процесiв, розширення меж впровадження цифровiзацi!.

Для розв'язання цих проблем необхщно пщвищу-вати рiвень людського потенцiалу, осучаснювати гнуч-юсть сучасних ринюв працi, де зараз спостертаються

негативш тенденцп: зростання безробгття, втрата ро-бочих мiсць та вившьнення найманих працiвникiв, зростання обсягiв неповно! зайнятостi, зниження до-ходiв населення, посилення сощально! напруженостi в суспшьствь

Полiтика 6С сьогоднi розвиваеться у новш пара-дигмi Четверто! промислово! револющ! (нацiональнi програми «Iндустрiя 4.0», «Зайнятють 4.0» та iн.), цифровiзащ!, переходу до суспшьства знань. При цьому новггня полiтика бвросоюзу чгтко зорiентована на «людино-центричш» пiдходи, що у глибинному планi мають викликати розширення людяних пiдходiв до свгторозумшня ново! ери — виживання людства. Проте виробленi Глобальною комiсiею з питань май-бутнього сфери пращ, що передбачають збшьшення iнвестицiй у розвиток здiбностей людини, здебшьшого говорять про традицшш проблеми людини як основного засобу збшьшення прибутку. При цьому й надапi наукою iгноруеться той фундаментальний факт, що лю-дина е перш за все духовою ктотою. I подолання су-часно! нищiвно! кризи коршиться у сферi духу, а не у поверхневих рiвнях сучасного технократичного свiто-гляду.

Якщо ж говорити про Украшу, про ниншню нашу елиу, то майже все, що стосуеться впровадження моделi «Iндустрiя 4.0», виявляеться лозунговими роз-мови про те, яю е намiри щодо майбутнього.

Сенсом Четвертое промисловог революцн, як дово-дять вчеш 1нституту економiки промисловостi НАН Украши1, е всеохоплююча автоматизацiя та роботиза-щя виробництва, кiберфiзичнi системи, бютехнологп, ßD-друк, альтернативна енергетика, штучний ште-лект, мережева економiка, доповнена реапьнiсть, цир-кулярна економiка, 1нтернет речей, технолопя блок-чейн, хмарнi обчислення, квантовi технологи. Засто-сування подiбних технологш зумовило цифровiзацiю реального сектору економiки, змiну звичних бiзнес-моделей, розповсюдження зайнятостi на платформах дистанцшно! зайнятоси, створення «цифрових робо-чих мюць» i «смарт-пращвниюв». У сферi пращ стають необхiдними принципи гнучкостi, мобшьносп, швид-кого оновлення знань, перехщ вiд суб'ект-об'ектних вiдносин до суб'ект-суб'ектних вiдносин в управлiннi, розвиток творчо! самореашзащ! особистостей в дiяль-шсно-трудових процесах.

У таких складних умовах перед нащональними урядами та шститущями державного регулювання у весь зрют постае необхiднiсть забезпечення конкурен-тоспроможносп нашо! кра!ни, !! високо! шновацшно-стi. Надзвичайно важливо формувати реальну здат-нiсть розробляти ефективнi господарсью дП як впровадження наукових вщповщей на сучаснi новiтнi ви-клики цифровiзацil, виявляти можливостi переходу на новi шостий i сьомий технолопчш уклади.

При цьому слщ наголосити, що свiт зараз заходиться у досить скрутному плат: головним доленос-ним питанням стало питання бути чи не бути люд-ству? I якщо лщерами свгтово! думки досить чгтко ви-значено, що голова причина глобально! кризи-лабь ринту знаходиться у духовнш сферi, сферi цттсног свi-домостi, то й перехщ до моделi «1ндустрш 4.0» i до сьо-

мого «технолопчного» укладу повинен вщбуватися з урахуванням того, що людина-особистсть мае три-тостасну — духовно-бю-сощальну природу, а духовно-моральтст цiнностi й мотиви мають передувати про-цесу цшепокладання i прийняття управлiнських рь шень.

У цьому сена й мають плануватися i реалiзовува-тися проблеми цифровiзащI та II ефективностi. Остан-шми роками науковi публiкацiI свiдчать про те, що процеси цифровiзацiI в нащональних економiках пе-реважно розглядаються у суто технократичному плат ефективноси впровадження найсучаснших цифрових технологiй (стутнь розвиненостi 1КТ та 1хньо1 шфра-структури, параметри накопичення i використання цифрового катталу, цифровi навички населення тощо). Визначаеться тим, яким е техшчний i техноло-гiчний рiвень виробництва, наскшьки складними та рiзноманiтними е його продукти, наскшьки сприяе су-часному iндустрiальному розвитку нащональна сфера НДДКР тощо. Проте цифровiзацiя не повинна ставати самоцылю, своерщною економiчною панацеею. Особливо в нашш краIнi, де iснуе руйнащя iнновацiйноI сфери, виробничi технологiI здебшьшого вiдповiдають третьому i четвертому технолопчним укладам, досить високим е рiвень зношення машин та устаткування, дефщит 8ТБМ-персоналу та iн.

Процеси, що мають реалiзовувати нацiональну модель «Iндустрiя 4.0», е досить iнтеграпьними та су-перечливими за своIм характером. Тому така проблематика наукових дослщжень потребуе кардинальноИ змти наукових пiдходiв та надання обГрунтованих вщповщей практищ державного управлшня для позитивно'! змiни ситуацп на краще для украIнцiв. При цьому уже слщ повнощнно входити у новий формат пост-некласичног людиномiроi науки, де щнтсна ращональ-тсть повинна переважати над цшьовою ращональш-стю, основоположно заплщнювати моральшсними щнностями управлiнськi цiлi та ршення; де яккть життя залежить вщ реалiзацi! вiковiчних духових цт-ностей виживання людського роду.

Мета дослщження — розкрити специфiчнi особ-ливосп та оцiнити модель «Iндустрiя 4.0»; обГрунту-вати шляхи II впровадження у окремих галузях украш-ського нащонального господарства.

Розд1л 1. ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ

ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

«1НДУСТР11 4.0»

(Карта Травкша, Юлiя Клецова)

1.1. Теоретичш засади визначення поняття «1ндустр1я 4.0»

Вагомий внесок в дослщження «Яндустри 4.0» в Украш вносить вiтчизняний науковець, професор Хар-ювського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Ка-разiна д.е.н. I. Ю. Матюшенко. Проте його науковi до-слiдження мають суто технократичний характер: проблеми людяносп й духовносп при аналiзi моделi «1н-дустрi! 4.0» ним майже не висвгглюються. У цьому

1 Трансформаци сощально-трудово! сфери пщ впливом глобальних тенденцiй та цифрового розвитку економжи Укра!ни: науково-доповщна записка. Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни, 2021.

аспект питання змюту i шляхiв одухотворення НБ1К-конвергенцп, що е технiсною основою впровадження моделi «1ндустрп 4.0», займаються вченi Харк1всько'( Каразшськог мгждисциплшарног методологгчног школи дослгджень сучасного господарства1. Вони почали фор-мувати нову доленосну для людства науку уномку2 про людяшсть як головну онтолопчну специф!ку людсь-кого роду, а також висунули наукову гшотезу про те, що людятсть повинна розгортатися у нову сотероло-ггчну наукову парадигму виживання людства3.

У цьому дослщженш головним аспектом е роз-криття технократичних засад моделi «Яндустри 4.0», а проблеми духовно-щншсних суто людяних смислгв про-цесiв «1ндустр11 4.0» ми майже не будемо торкатися,

хоча добре розумiемо, що четверта наукова революцш i становлення !й вiдповiдного нового постнекласичного людиномгрного знання повинш по-новому фокусувати свтосприйняття перш за все у формата реалгзаци ¡мперативу виживання людства. Якщо у фахiвцiв державного управлшня е така потреба, то ми готов1 на-дати !м вiдповiдну науково-доповгдну записку.

У сво'ш фундаментальнiй працi «Технологiчна конкурентоспроможшсть Украши в умовах ново! про-мислово! революци i розвитку конвергентних техноло-гiй» професор I. Ю. Матюшенко дае наступнi характеристики промисловим револющям та сЯндустри 4.0» (табл. 1.1) 4.

Узагальненi характеристики промислових революцш

Таблиця 1.1

Промислов1 революцц

Основн1 характеристики промислових революцш

Перша

«1ндустр1альна» (наприк1нц1 XVIII столптя)

Обумовлена необхщшстю мехашзаци текстильно! шдустри у Великобритани появою парових двигу-н1в, як1 використовувалася для виробництва енерги i забезпечили бiльш гнучке i потужне джерело енерги для машин, що вже не знаходилися поблизу природних джерел енерги, таких як р1чка. Заснована на iнновацiях у виробництв1 чавуну, парових двигунах i розвитку текстильно! промислово-сп

Друга

«Технолог1чна» (з друго! половини

XIX — початок

XX столптя)

Обумовлена впровадженням бесемер1вського способу виплавки стал1 i появою поточного виробництва i складально! лши, найяскрав1шим прикладом яко! став конвеер Генр1 Форда. У 1860-1870-х роках охопила Захщну ввропу, США, Рос1ю i Япошю. Технолог1чна революцiя була переважно заснована на наукових досягненнях, а не просто вдалих винаходах, i вщбувалася на баз1 виробництва високоя-юсно! стал1, поширенн1 зал1зниць, електрики i х^мжапв.

Стала наслщком введення масового виробництва, заснованого на електричному привод! i подт прац1_

Третя

«1нформац1йна» (з 1970-х рок1в)

Обумовлена використанням комп'ютерш у виробництв1. Широке використання верстатiв з ЧПУ, ком-п'ютерно! обробки яшсно! i лопстично! шформаци, а також комп'ютеризацiя широкого спектра руч-них завдань (таких як бухгалтерський обл1к, управлшня запасами i планування). Використання електрошки та IT для досягнення подальшо! автоматизацц виробництва_

Четверта

«1НДУСТР!Я 4.0» (20112050 роки XXI сто-л1ття

Руш1йною силою стали штегроват 1нтелектуальн1 процеси та продукти, що генерують так зван1 велик1 дат, як повн1стю зм1нюють ландшафт виробництва i створюють нов1 ринки. Ця револющя вщбува-еться не тшьки з використанням даних у процега виробництва, але й 1нтеграц1ею уах даних з широкого спектра виробничих систем по всьому ланцюжку поставок. Заснована на широкому викорис-танш к1берф1зичних систем для впровадження ор1ентованого на споживача «Iнтернету речей»_

Слово «революция» означае р!зку та радикальну змшу. Революци вщбувалися в процесi юторичного розвитку людства, коли нов! технологи i нов! способи сприйняття свгту викликали фундаментальш змши економiчних систем i сощальних структур. Оск1льки тут як система координат використовуеться ютор1я, раптовiсть таких змш може формуватися протягом ба-гатьох роив.

Концепщя Четверто'1 промислово'1 революци, бшьш вiдома як «1ндустр1я 4.0», отримала свою назву у 2011 рощ тд час Гановерсько! виставки вщ шща-тиви шмецьких бiзнесменiв, полгтиюв i вчених на чол! з Ч. Грифдстаффом (Siemens PLN Software), яю визна-чили ïï як засiб пiдвищення конкурентоспроможносп обробно! промисловоси Нiмеччини через посилену ш-

1 Задорожный Г. В. ДНБИКС-конвергенция как возможность выживания человечества. Харьков: ВННОО, 2021; Задорожный Г. В. Прорывные методологические разработки новой постнеклассической чело-векомерной науки в сфере хозяйствознания. Социальная экономика. 2019. № 57. С. 6-17; Задорожная О. Г. Ценностное управление как формат спасення от суицидного интеллектуализма. Вкник економ(чно1 науки Украши. 2019. № 1. С. 169-174 и др.

2 Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Уномика.

Пролегомены судьбоносной интегральной науки о спа-

тегращю «кiберфiзичних систем» (або CPS) у вироб-нич! процеси. CPS— означае штегращю машин i люд-сько! пращ, пщключених до !нтернету, а також процес створення мереж1 машин, яю будуть не тшьки вироб-ляти товари з меншою юльюстю помилок, але i змо-жуть автономно змшювати виробнич! шаблони вщпо-вщно до необхщносп, залишаючись високоефектив-ними. При цьому рушшною силою е штегроваш ште-лектуальнi процеси та продукти, що генерують так зваш велик! дат, як! повшстю змшюють ландшафт виробництва i створюють нов! ринки. !ншими словами, !ндустр!я 4.0 — виробництво, екшвалентне орь ентованому на споживач!в «Iнтернету речей», в якому предмети побуту, вщ автомобМв до тостер!в, будуть пщключеш до !нтернету5.

сительном развертывании человечности. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2019. 164 с.

3 Задорожный Г. В. Человекомерность как основание научной парадигмы выживания человечества. Харьков: ВННОО, 2020. 126 с. URL: http://ol.world-ontology.org/3d-flip-book/1701/.

4 Матюшенко I. Ю. Технолопчна конкурентоспроможшсть Украши в умовах ново! промислово! революци i розвитку конвергентних технологш. Проблеми еконо-мки. 2016. № 1. С. 108-120. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pekon_2016_1_14 (дата звернення: 20.03.2021).

5 Там само. С. 109.

В рамках Модуля Жана Моне 611674-ЕРР-1-2019-1-иЛ-ЕРРЖ0-М0БиЬЕ I. Ю. Матюшенко ви-дшяе наступнi революцiйнi тренди промислового роз-витку до 2030 року:

1. Револющя в проектуванш i органiзацi! вироб-ничих процемв — сьогоднi промисловiсть переживае тотальний технологiчний i органiзацiйний решжиш-ринг, заснований на тотальнш дiджиталiзацi! виробни-чих процесiв;

2. Перехiд до нових матерiалiв — !х штегращя в автоматизованi системи проектування i виробництва, сумiщення виробництва матерiалiв i виробництва ком-понентiв / виробiв;

3. Розумнi середовища - очiкуеться !х масове впровадження на горизонта 2020-2030-х роив. Боро-тьба за ринок розумних мереж / шфраструктур у свт йде повним ходом, реалiзуються масштабнi регюна-льнi шщативи.

Узагальнене розумiння передових виробничих технологш (ПВТ) охоплюе наступне:

1) технолопчне замiщення, що веде до яюсного вдосконалення iснуючих або створення принципово нових продукпв;

2) автоматизацiя виробничого процесу, що ставить новi вимоги до квалiфiкацi! фахiвцiв;

3) кастомiзацiя виробництва як гнучка адаптащя до потреб замовника;

4) локалiзацiя — зниження витрат за рахунок еко-ном!! на логiстицi i географiчнiй близькостi до спожи-вача (замовника);

5) економiчна ефективнiсть, пов'язана або зi зменшенням собiвартостi у порiвняннi з масовим ви-робництвом, або з економiею ресурсiв, тдвищенням продуктивностi працi, iнвестицiйноI привабливостi i конкурентоспроможностi1.

Еволюцiйно склалося, що четверта промислова революцiя прийшла на змшу попередньо!, принiсши до електронного та комп'ютерного середовища ринок 1нтернет речей.

Тобто, створюеться одна стльна мережа техшки/ комп'ютерiв, що пiдключаеться до одше! системи — iнтернету, та може автономно виробляти товари з мен-шою кшьюстю помилок, а також будуть залишатися такими ж високоефективними.

Iндустрiя 4.0 — це «розумне виробництво» з масовим використанням цифрових технологш в автома-тизацп процесiв виробництва та реалiзацiI продукц!!, створення кiберфiзичного простору, розбудови та ви-користання промислового 1нтернету2.

Застосування цифрових технологiй та викорис-тання iнтелектуального ресурсу е основою модершза-цГ! та розбудови високотехнолопчних виробництв, що дозволить вiтчизнянiй економщ iнтегруватися та вза-емодiяти в свгтовому економiчному просторi в умовах впровадження технологш Четверто! промислово! революций

1 Модуль Жана Моне 611674-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE 2019-2022 'European Integration of Ukraine in Industry 4.0' (EIUI4)EEIofU-4.0European economic integration of Ukraine in trade, science, technology transfer and changing business models in Industry 4.0.

2 Кириченко О. С. Практичт аспекти впровадження модершзацп промисловосп на засадах вдустри

4.0 в Укра'ш. Вчен1 записки Утверситету «КРОК». 2020. №4 (60). С. 210-218. URL: http://snku.krok.edu.ua/vcheni-

Сьогодш багато вчених, що дослщжують про-блеми цифровiзацiI та iнтелектуалiзацl!, видьляють штучний iнтелект як один з передових виробничих технологш, як1 будуть для м1жнародного бiзнесу най-б1льш перспективними.

1.2. Застосування штучного 1нтелекту в промисловост1

На виробничих пщприемствах штучний iнтелект може бути застосований на таких рiвнях:

1) На р1вш проектування:

— для пщвищення ефективностi розробки нових продукпв,

— для автоматизац!! вибору та оцшки постачаль-ник1в,

— для аналiзу вимог до деталей та запчастин.

2) На р1вш виробництва:

— для вдосконалення бiзнес-процесiв,

— при автоматизацп лiнiй виробництва,

— для зменшення кшькосп помилок,

— для спрощення процесу виробництва за рахунок використання функцш розтзнавання зображень та дiалогового iнтерфейсу.

3) На р1вш лог1стики:

— для покращення планування маршрутiв транспортних засобiв,

— для зменшення термшв доставки сировини,

— для покращення взаемодп з клiентами та по-стачальниками за допомогою iнтерактивного спшку-вання,

— для вiдстеження вiдправлень та процесу доставки на вмх етапах, у перспективi — для передба-чення коливання обсягiв вщгрузок до того, як вони вщбудуться.

4) На р1вн1 просування:

— для прогнозування обсяпв послуг гадтримки та обслуговування,

— при управлшш цiноутворенням.

Загальна тенденцiя застосування штучного ште-лекту у промисловосп полягае у тому, що завдяки його використанню виробництво больше автоматизуеться, а участь людини поступово зменшуеться. Тому тут важ-ливо знаходити так! шляхи його використання, щоб людяш цшносп не таорувалися у процесах впровадження моделi «Iндустрiя 4.0»3. Не людина повинна служити штучному штелекту, а навпаки — штучний ш-телект мае служити людинi.

Розд1л 2. 1НДУСТР1Я 4.0 В ХАРЧОВ1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 (Маргарита 1ванова)

2.1. Харчова промисловють Укра!ни

Харчова промисловiсть Укра!ни уже багато рок1в е одшею iз стратегiчно важливих галузей нацюнально! економiки. Укра!на е важливим торговим партнером

zapiski-universitetu-krok/article/view/363/393 (дата звер-нення: 20.04.2021).

3 Задорожный Г. В. НБИК-конвергенция, искусственный интеллект как реальная предпосылка замены человека киборгом в кризисном глобальном мире (препринт доклада на Каразинском междисциплинарном методологическом научном семинаре 22 января 2019 г.). Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2019. 25 с.

i одним з найбшьших експортерiв аграрно! та харчово! продукцiI на свiтовi ринки.

Харчова промисловiсть об'еднуе понад 40 галузей, яю виробляють продукта харчування. Основними серед них е цукрова, борошномельно-круп'яна, олшно-жирова, хлiбопекарська, спиртова, плодоовочеконсер-вна, рибна, молочна, м'ясна, виноробна, кондитер-ська, пивоварна, тютюнова та ш.

За даними Держстату, у ачш — листопадi 2020 року укра!нський експорт продукци АПК та харчово! промисловостi склав 20 млрд дол. США, що на 0,3% або на 62,3 млн дол. США менше в порiвняннi з ана-лопчним перюдом 2019 року. При цьому позитивним моментом е тенденщя до уповшьнення темпiв зни-ження експорту1.

Сучасний етап розвиту харчово! промисловостi характеризуемся наявнiстю невирiшених проблем, зумовлених негативними полгтичними i сощально-економiчними процесами та глобальними викликами економiчноI реальносп, що стримують II розвиток, а саме:

— проблема вщсутносп системного пщходу в дер-жавнiй полiтицi до забезпечення стабильного та ефек-тивного розвитку харчових пiдприемств;

— низький рiвень технiчного оснащення;

— майже вщсутшсть iнновацiйноI дiяльностi, низький рiвень забезпечення сировинною базою та кут-вельно! спроможностi населення, недостатшсть швес-тицiй;

— вiдсутнiсть взаемозв'язку мiж постачальниками сировини та пщприемствами-переробниками для ви-готовлення продукцiI iз високою доданою вартiстю.

Iнновацiйний розвиток стимулюе модершзащю усiх сфер економiки та суспшьства. Основнi ознаки модершзацп втшюються в нарощуваннi можливостей використання сучасних технологiй у ключових галузях матерiального виробництва, розширеннi форм спожи-вання, створеннi соцiальних, полiтичних i культурних умов для розвитку нового виробництва. Виршальну роль в цьому вдаграють новi iнформацiйнi технолог!! та культурно-освгтня здатнiсть учасниюв виробництва до !х використання у виробничих процесах та управ-лiннi.

Суттевий негативний вплив на iнновацiй розвиток харчово! промисловосп справляе низький рiвень платоспроможного попиту пiдприемств на науково-технiчну продукцiю.

Вiдсутнiсть у бшьшосп вiтчизняних товаровироб-ниюв власних кошпв, що супроводжуеться обмежеш-стю бюджетних джерел фiнансування, не дозволяе !м займатися освоенням нових технологiй.

Слабкою ланкою у формуванш iнновацiйного ринку харчово! промисловосп е вивчення попиту на шновацп. При вiдборi шновацшних проектiв не проводиться !х достатньо повна економiчна експертиза. Щорiчно залишаеться незатребуваною в харчовiй промисловосп значна частка завершених науково-техшч-них розробок, що е наслщком вщсутносп ефективного органiзацiйно-економiчного механiзму управлшня iнновацiйною дiяльнiстю в умовах ринку.

1 За 11 мюящв 2020 року Украша експортувала продукци АПК на 20 млрд долл. URL: https://www.me.gov. ua/ News/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=3856094 a-c094-40a9-89d0-2dec8ed6e15c&title=Za11-Misiatsiv2020-RokuUkrainaEksportuvalaProduktsiiApkNa-20-Mlrd/(дата звернення: 23.03.2021).

2.2. Iндустрiя 4.0 в харчов1й промисловост1

Одними з найважливших досягнень у людськш ютори е винаходи в сфер! сшьського господарства i тваринництва. Цшеспрямоване i широкомасштабне виробництво i переробка продуктiв харчування зро-били можливим сталий розвиток людсько! цивiлiзацiï. Населення свiту неухильно зростае, i тому сьогод-нiшня харчова промисловють продовжуе залишатися однiею з головних опор свггово! економiки.

1нтернет речей (IoT), робототехнiка та автомати-зацiя вiдкривають епоху четверто! промислово! революций (Iндустрiя 4.0).

1нтернет речей - концепцiя мережi передачi даних м1ж ф!зичними об'ектами, оснащеними вбудованими засобами i технологiями для взаемоди один з одним або з зовншшм середовищем.

Ц технологи, наряду з величезним обсягам даних та аналпикою, а також юбер-ф1зичш системи (ш-тегращя обчислювальних ресурмв у ф!зичш процеси), лежать в основ! модел! «1ндустр!я 4.0». Завдяки тому, що вони створюють нов! зв'язки в реальному час! м1ж машинами, виробничими процесами та системами, виникають основш змши в методиках оргашзаци промислового виробництва, на основ! яких лежать доско-нал! нов! б!знес-модель

1ндустр!я 4.0 — це штелектуальне виробництво: повшстю штегроваш системи для спшьно! роботи, яю реагують в режим! реального часу на м1нлив1 потреби i умови на фабрищ. Це наступний виршальний стри-бок в ютори шдустри, коли автоматизащя поеднуеться з IT-мережами i системами, збагаченими живими i по-стшно доступними даними та аналпикою, для бшьш ефективного та д!евого управлшня операщями.

Автоматизащя, а також зб!р i обробка даних вже юнують в харчовш промисловосп не одне десятилитя, але сьогодншш споживач! як тколи вимоглив! до якосп продукпв харчування. Еколопчш методи виробництва з можливютю вщстежити походження, а також вщсутшсть штучних добавок - вс щ моменти зараз дуже важливь Новий попит спонукае харчову про-мисловють реагувати i переосмислювати сво! про-дукти, а також технологи !х виробництва. Очевидно, що створення сучасного продукту, який вщповщае ви-соким стандартам якосп споживач!в, також вимагае залучення значно больших ресурав. В рамках 1ндустр!я 4.0 штелектуальш робототехшчш i сенсорш технологи вщкривають абсолютно нов! можливосп для пщви-щення ефективносп виробництва. Вони дають змогу:

— пщвищити пильшсть щодо безпеки харчових продукпв, наприклад, шляхом забезпечення бшьшо! простежуваносп ;

— пщвищити продуктившсть за рахунок кращого розумшня того, де е проблемш мюця на виробництв! та як !х можна подолати;

— покращити гарантаю якосп за рахунок бшьшо! автоматизации

— керувати бшьш складними глобальними лан-цюгами поставок за допомогою IT-технологш i робо-тотехшки;

— швидше реагувати на м1нлив1 потреби спожи-Ba4iB, використовуючи данш в реальному 4aci.

Четверта промислова револющя може привести до таких характерних змш на виробництва

— дат з кожного кроку в ланцюз поставок будуть аналiзуватися та штегруватися для отримання результата у реальному часi, що сприятиме вдосконаленню процесу прийняття рiшень;

— бiзнес-рiшення стануть бiльш складними через штегращю та аналiз багатьох етатв процесу. I менеджерам, i безпосередшм працiвникам будуть потрiбнi новi навички, щоб забезпечити успiшне використання результата даних;

— все частше автоматизащя керуватиме плану-ванням виробництва, управлшням запасами, плану-ванням техшчного обслуговування, виконанням за-мовлень, експлуатащею обладнання, машинним на-вчанням та робототехшкою. 1нтегрована система буде використовувати операщ! з сенсорним екраном, робота та доповнену реальнiсть;

— збшьшаться вимоги до юбербезпеки та набору i навчанню персоналу;

— витрати простою виробництва зростуть через iнтегрований характер уах етапiв процесу та бшьш складш вимоги до технiчного обслуговування.

2.3. Iндустрiя 4.0 в харчов1й промисловост Украши

У липнi 2016 рощ була досягнута стратепчна угода сектс^в IT та АСУТП (Автоматизована система управлшня технолопчним процесом) навколо поло-жень Хартп 1ндустрп 4.0. Так виник нащональний рух 1ндустрп 4.0 в Укра!ш.

В 2017 рощ вийшов окремий сайт «1ндустр1я 4.0 в Укра!ш», пройшли перший конкурс шноватор!в та першi експортнi заходи в Берлшь

У грудн1 2018 року була створена перша веретя проекту Нащонально! стратеги 1ндустри 4.0. I, незва-жаючи на те, що розробка виконана на замовлення уряду, ïï дос1 не затвердили i навггь не розглянули на урядовому р!вш. Якщо коротко, то портфель пред-ставлених в нш проектiв стосуеться шести основних напрямюв, як! вже реалiзуються без учаси держави.

У 2020 роц1 Асощащя промислово! автоматизации Украши (АППАУ) фокусуеться на iнтеграцiï в держа-вш пол1тики — ряд проектiв розвиваються в регiонах в напрямах кластерiв «1нжин1рингу — Автоматизации — Машинобудування» та смарт-спецiалiзацiï.

Головний виклик спшьнот в 2021 роц1 залиша-еться таким же, як i в 2016 рощ, — потрiбна значно краща консолщащя р1зних секторiв та стейкхолдерiв 1ндустри 4.0 для того, щоб вивести цю стратегiю на державний рiвень.

Платформа Industry4Ukraine — це майданчик для дiалогу з промисловими асощащями та об'еднаннями, з одного боку, i органами влади — з шшого. На сьо-годш до не1 приедналися близько 50 бiзнес-асоцiацiй, багато агентств розвитку, торгово-промислових палат, а також державних установ, включаючи департаменти

Мшеконом1ки. Експерти платформи розробили ряд принципових документа державно! пол!тики в сферах кластерного розвитку та шновацш, д!дж!тал!зацй, макроеконом!чного розвитку тощо.

За п!дтримки платформи Industry4Ukraine 25 ве-ресня 2019 року в рамках проекту «Побудова дорож-ньо! карти цифрово! трансформац!! в Харчов!й про-мисловост!» в!дбувся сем!нар «Технолог!! простежу-вання в харчов!й промисловост!»1. У ньому взяли участь представники пщприемств молочно!, кондитерсь-ко!, хл!бопекарно! промисловост!, а також розробники з хайтек сегмент!в.

Головн! висновки семшару:

Простежування — важлива тема для харчово! про-мисловост!, актуальн!сть яко! буде т!льки зростати. Св!дчення цьому були отримаш як в!д учасниюв — п!д-приемств, так i вщ !нших експерт!в. Однак пов-них, як!сних р!шень простежування украшського по-ходження не було знайдено.

Також акцентували увагу на тому, що для б!ль-шост! наших харчових пщприемств так! ршення мало доступш за своею ц!ною.

Великим викликом е в!дсутн!сть галузевих ршень для простежуваност!, — наприклад, Нащонального реестру харчових продукт!в. В 6С под!бн! давно !сну-ють. Харчовим асощащям потр!бно об'еднуватись та швидше виршувати це питання. Посильну допомогу в цьому може надавати платформа Industry4Ukraine.

Зроблений висновок, що стандартизащя в пор-ц!йному виробництв! (batchcontrol) допомагае i в пи-таннях простежуваност! (кейс б!лоруського п!дприем-ства).

Безумовним прогресом цього семшару в пор!в-нянш з попередн!м став д!алог зац!кавлених стор!н — розробник!в та к!нцевих користувач!в, завод!в. Олек-сандр Юрчак, генеральний директор АППАУ, закликав харчов! п!дприемства активнше приеднуватись до проекту побудови дорожньо! карти цифров!зац!! га-луз!. АППАУ вже пропонуе замовникам консультац!! сво!х експерт!в, допомогу в вибор! кращих ршень, програми осв!ти та просв!ти в сфер! цифрових техно-логш.

2.4. Рiшення Schneider Electric для харчово!" промисловостi: досв1д Carlsberg Ukraine

23 жовтня 2019 року лщер з управлшня енерго-споживанням та автоматизацп компан!я «Schneider-ElectricUkraine» реал!зувала масштабний проект по бу-д!вництву ново! трансформаторно! п!дстанц!! для Ки-!вського пивоварного заводу CarlsbergUkraine. Завдяки впровадженню даного устаткування п!дприемство отримало над!йне й безпечне електропостачання тех-н!чних д!лянок, а також допом!жних споживач!в.

Ки!вський пивоварний завод — один з найсучас-н!ших пивоварних завод!в в Укра!н!, який займаеться виробництвом пива, сидру та безалкогольних напо!в. Потужн!сть п!дприемства складае 473 млн л!тр!в пива на р!к, в!с!м м!сяц!в на р!к працюе без зупину в режим! 24/7. За офщшною шформащею, в його буд!вництво

1 Iндустрiя 4.0 в Укра!ш. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/category/smart-%D1%96%D0%BD%D0% B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97/ %D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE//(дата звернення: 22.04.2021).

було вкладено бшьше 68 млн. доларiв США швести-цш1. Тут впроваджеш передовi iнновацiйнi рiшення в пивоваршш, встановлено новiтне устаткування з Бельги, Шмеччини i Швейцари. Технолопчний про-цес побудовано таким чином, що враховано останш напрацювання в енергозбереженш, охоронi працi та довкТлля.

Рiшення встановити комплектну трансформа-торну пщстанщю, яка виконана на базi обладнання SchneiderElectric, було прийняте, виходячи iз страте-гiчного завдання. Компатя хотiла скоротити ви-киди С02 до нуля, довести до мшмуму витрати води та електроенерги, пщвищити ефектившсть очисних споруд. У зв'язку з цим було вирiшено провести ре-конструкцiю очисних споруд, але для цього не виста -чало потужностi, що iснувала на той момент. Тому основою реалiзацiI масштабного проекту стало бущв-ництво ново! пщстанци.

За внутрiшнiми даними з споживання електроенергГ! Ки!вський пивоварний завод досягнув кращого показника в Схщнш бврот серед пiдприемств Carlsberg. На сьогоднi на гекталiтр випущено! продукци витрачаеться менше 5,2 кВт/г електроенергГ!. Ъвд як ще 4 роки тому — на рiвнi 5,8. Це значне зниження

3 урахуванням того, що на рш завод випускае близько

4 млн гектолг^в продукци2.

Розд1л 3. МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРА1Н1 (Юлш Личко)

3.1. Про стан машинобудування та шженерних послуг

В умовах стагнаци вiтчизняноI економiки пи-тання модершзацп промисловосп виходять на перший план. Однак в сучасному свт лише замши обладнання або оновлення продукци недостатньо для дося-гнення свГтово! конкурентоспроможностi кра!ни. Отже, виникла потреба в iстотнiй трансформацГ! бГз-нес-моделей промислового виробництва за рахунок радикальних технологiчних i органiзацiйних ршень, що знаменуе собою перехiд до нового технолопчного укладу.

Галузь, що потерпша бГльш за все за роки неза-лежностi — це, без сумшву, машинобудування. Вщста-вання почалося ще в СРСР i пщприемства закрива-лися сотнями, опинившись незатребуваними в нових реалiях. Багато, але не всь Продовжували працювати аерокосмiчний комплекс, важке машинобудування зберегло клiентiв в першу чергу в ГМК та енергетищ.

Машинобудування в УкраIнi за вкладом в еконо-мiку вщстае вiд бiльшостi кра!н 6С, а в абсолютному вимiрi сформований в цш галузi ВВП можна порiв-няти з аналогом машинобудiвноI промисловосп в та-к1й невелик1й кра!ш, як Словенiя. Тому з урахуванням в цГлому значно! ролi промисловосп в нащональнш економiцi, для наближення рiвня життя в УкраIнi до наших захщних сусiдiв i збереження конкурентоспро-

можносп вГтчизняних товарГв на свГтовому ринку не-обхщно ютотно пщвищити продуктившсть i як1сть промислового виробництва.

На сьогодш мюГю популяризацГ! 1ндустрГ! 4.0 взяли на себе украшський бГзнес i громадянське сус-пГльство. Зокрема, Асощащя пГдприемств промислово! автоматизацГ! Украши (АППАУ) стала засновником нацГонального руху "1ндустрГя 4.0 в Укра!нГ". Експерти асощаци та руху 4.0 (за пщтримки координатора ОБС6 в Укра!ш) розробили проект нацГонально! стратеги 1ндустрГ! 4.0. Документ визначае основш на-прямки стратегГчного розвитку: вщ створення Гннова-цГйно! системи та цифровГзацГ! ключових секторГв еко-номГки до ГнтернацГоналГзацГ! бГзнесу.

Проект нацГонально! стратеги 1ндустри 4.0, роз-роблений групою експерпв вГд АППАУ та руху 4.0, ви-йшов в грудш 2018 року. СьогоднГ вш перебувае на розглядГ в КМУ та доступний для експертного обгово-рення.

В стратеги 4.0 аргументуеться, чому наразГ та в найближш 5 рокГв в Укра!нГ немае умов для будь-якого позицюнування серед лщер1в, — провГдних 20-30 пост-ГндустрГальних держав свГту. НатомГсть, Укра!на може бути як м1тмум регГональним лщером у сфер! склад-них та наукоемних Гнженерних послуг як:

— програмування у сфер! промислових хайтек/ створення нових програмних продукпв, включно на нових технолопях 4.0;

— проектування (електричне, механГчне, елект-ронне, технолопчне, будГвельне тощо);

— промислова автоматизащя та комплексний Гн-жишринг (включно з введенням в експлуатащю промислових об'ектГв);

— розробка та виробництво складних, малосерГй-них або уткальних виробГв3.

Для внутршнього ринку 1ндустрГя 4.0 мае стати каталГзатором зростання промисловостГ, а також обо-ронно-промислового комплексу. Зокрема, устшний досвГд ЕстонГ!, 1рландГ!, ШвецГ! та 1зра!лю свГдчить, що безпосереднГй ефект вщ комплексного розвитку цифрово! економГки становить 20% ВВП протягом п'яти роив, а ROI ГнвестицГй в цифрову трансформа-цГю сягае 500%4. ТенденцГя впровадження 1ндустрГ! 4.0 вщкривае нов! перспективи i для розвитку украшсь-кого малого та середнього бГзнесу. Адже укра!нськ1 компанГ! можуть штегруватися до мГжнародних мереж додано! вартосп, що деякГ з них вже устшно реалГзу-ють. Це — шлях до зростання експорту та виробництва продукци з бГльшою доданою вартютю. Величезний виклик для 1ндустрГ! 4.0 на внутрГшньому ринку — це залучення до дщжитал1заци укра!нсько! промисловостГ та енергетики IT-сектору, а також науки.

Експерти АППАУ коментують, що загальний стан украшського машинобудування далекий вГд прГо-ритепв цифрово! трансформацГ!.

НацГональний рух « 1ндустрГя 4.0 в Укра!нГ» також ставить сектори ГнжинГрингу та машинобудування як прюритетш — фокус нащональних та державних про-

1 1ндустрш 4.0 в Укра!нГ. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/10/23/rishennya - schneider-electric -dlya-xarchovoii-promislovos/(дата звернення: 22.04.2021).

2 Ршення Schneider Electric для харчово! промисло-

восп: досвгд Carlsberg Ukraine/ URL: https://eba.com.ua/ rishennya-schneider-electric-dlya-harchovoyi-promyslov-

osti-dosvid-carlsberg-ukraine/(дата звернення: 22.04.2021).

3 1ндустрГя 4.0 в Укра!т. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvutku/ (дата звернення: 12.04 2021).

4 1ндустрш 4.0 в машинобудувант. Стан в Укра!нГ та перспективи розвитку. Аналгшчний звГт. URL: https://mautic.appau.org.ua/asset/1:analytical-report-digital-transformation-in-machine-building-ukraine.pdf (дата звернення: 12.04.2021).

грам розвитку економiки мае бути на цих секторах. Але, зараз щ програми сфокусоваш на Агро-шдустри чи 1Т-стартапах.

I хоча ва сегменти потребують окремого обГрун-тування щодо привабливостi та перспектив росту, за-значимо, що вони належать до сфери промислового

iнжинiрингу (Industrial engineering), тобто комплексу галузей, де виробляються засоби виробництва. Тобто, це те, куди перш за все швестують кiнцевi промисловi споживачi — в виробничi технолог!!, машини, лш!!, а також !х компоненти (рис. 3.1).

|нно|Шори 4.0: вендори IT-АСУ, ро1ро6ники. системы) Ытегратори. црнтри R&D

Харчова та переробна. М«талург1я. Енергетика. Нафтогаэ. Фармацевтична. Буд. матермли... (нфраструктура м!ст.

MANUFACTURING

■ Машини та л1нГ|

■ ТехнолоНчж та бпроцвси

■ (нфраструктура, Енергетика

■ Логктика

ФАКТОРИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТ1

ПРОДУКТИВНОСТЬ ДОСВ1Д КЛ16НТА ЧАС ДО РИНКУ

СОБШАРЛСТЬ 1ННОВАЦИ ЯК1СТЬ

Рис. 3.1. Загальний фреймворк розподыу ролей та категорш м1ж ктцевими споживачами технологш —

машин, ix виробниками та тноваторами 4.01

Але, на жаль, на шляху цифрово! трансформаций укра!нсько! промисловоста юнуе ряд виклик!в. Так, 6i-льшють !нженер!в чи конструктор!в вважають, що оскшьки !х машини вже автоматизован!, мають тдк-лючення до мереж!, то значить шяких «проблем з ци-фров!защею» немае. Але, видаеться, що все ж частина тдприемщв не дуже добре розум!е сучасн! тенденц!!. 1ндустр!я 4.0, под!бно до попередньо! третьо! промис-лово! революц!!, базуеться на 1КТ. Тому !"! шод! розг-лядають т!льки як наступний етап третьо! промислово! революц!!, впровадження яко! до сих п!р тривае в ба-гатьох кра!нах свггу. Але якщо 1ндустр!я 3.0 передба-чала звичайну комп'ютеризац!ю та автоматизащю, то серед важливих елемент!в нового типу виробництва — к!берф!зичш системи, big data, штучний !нтелект, 3D-друк i т.д. Нав!ть б!льше, мова йде також про еволющю i самих моделей роботи б!знесу. Саме тому можна го-ворити про змшу парадигми у виробнищта i про нову промислову револющю.

Повертаючись до галуз! машинобудування, АППАУ провели чимало опитувань з приводу об!зна-носта машинобущвниюв у галуз! 1ндустр!! 4.0. Згщно одного з цих опитувань 2 б!льшють кер!вник!в, або просто людей, як! так чи шакше пов'язаш з машино-будуванням, знае про тенденц!! 4.0, але надто мало про сам! технолог!! та як ними користуватись. Зокрема, можна зробити наступи висновки:

— найслабший р!вень знань респондента саме в володшш новими технолопями 4.0— як штернет ре-

чей, велик! дат, розумш пристро!, предиктивш мо-делi, доповнена реальнiсть, тощо;

— б!льша частина вiдповiдей про фактори конку-рентоздатностi через 5 роив не стосуеться технологш DX. Мова йде про та ж загально-ринковi фактори як «щна-як!сть». Це також може говорити про недоста-тню обiзнанiсть з конкретними технолопями та !х впливом на бiзнес-показники.

Щоб проаналiзувати вплив 1ндустр!! 4.0 на галузь укра!нського машинобудування, слщ дати характеристику ключовим технолопям 4.0 для машинобудiвникiв.

3.2. Шгсть шновацшних технологiй для машинобудування в формат «1ндустр1я 4.0»

Розглянемо детальнше принципи роботи шести iнновацiйних технологш 4.0, як! доцшьно використо-вувати у машинобудуванш3.

1. Предиктивна аналггака (обслуговування), що базуеться на обробщ даних. Предиктивне обслуговування — новий вид обслуговування машин та облад-нання, що замшюе традицшш методи як планово-попереджувальнi роботи. Зупинка виробництв (тобто, певних машин чи лшш) може коштувати тдприемству в!д декшькох тисяч доларiв на день й до клькох мшь-йон!в в день (автомобiльна галузь). Сьогодш розумн! машини самi можуть видавати данi щодо того, чому та коли певна деталь може вийти з ладу, таким чином, упереджувати несправностi. Застосування предиктив-но! аналiтики з новими методами та моделями об-

1 Укра!нська стратег1я 1ндустр!! 4.0 — 7 напрям!в розвитку. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/ 01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvut ku/ (дата звернення: 12.04.2021).

2 1ндустр1я 4.0 в машинобудуванш. Стан в Укра!т

та перспективи розвитку. Аналгшчний зви\ URL:

https://mautic.appau.org.ua/asset/1:analytical-report-digital-transformation-in-machine-building-ukraine.pdf (дата звернення: 20.04.2021). 3 Там само.

робки даних може економити до 40% на обслугову-вання й до 50% знижувати незаплановаш просто! в експлуатацГ!.

Щодо застосування ще! технологи в Укра!ш, най-бГльш активною в цш областа е вГтчизняна компашя IT-Enterprise. 1х продукт Smart EAM е переможцем конкурсу 4.0 2017-го року. Smart EAM використовуе метод RCM, що е наступним кроком в обслуговуванш по вщношенню до планово-попереджувальних робГт РеалГзацГ! е також на 1нтерпайт — виробництво без-шовних труб та з/д колес, «Зоря-Машпроект» — газо-турбобудування та шших пщприемствах, включно з машинобудГвними.

2. Управл1ння життевим циклом продукту (Product Life cycle Management, PLM). Це давно вщома катего-рГя програмних продукпв. Особливо це актуально для машинобудГвникГв, коли мова йде про шновацГ! та по-стшш змши. РГзномаштш системи автоматизованого проектування (САПР) давно використовуються конструкторами. Що нового принесла 1ндустрГя 4.0 — це подальшу дидж1тал1защю всГх процесГв й на всьому життевому цикл! Головш тренди в цш областа стосу-ються перенесення PLM в хмарне середовище, появи Product-Data-asa-Service (PDAAS), що перетворюе дат про продукт в щнш активи, колаборацшш плат-форми, мжро-сервюи, а також штеграцп з блокчейн. Всього декГлька компанш в Укра!ш активно розвива-ють цей напрямок: ТОВ «Аркада» (будГвництво), IT-Enterpise, шшГ дистрибьютори захщних брендГв.

3. Доповнена та в1ртуальна реальн1сть. Для осво-ення нових машин, к пуску в експлуатащю, а потам для обслуговування оператори та експлуатацшний персонал ранше використовували шструкцп в pdf чи друкованому формат!. Але коли йдеться про швидкий пошук необхщно! шформацп, як правило, так! речГ не працюють — це надто довго. 1нша справа, коли зобра-ження необхщного вузла чи деталГ подаеться в вГзуа-льному виглядГ в 3D та ще й зГ всГею супутньою ш-формащею про стан мехашзму в реальному чась Саме так працюють технологи вГртуально! та доповнено! ре-альноста (VR & AR). Застосування AR значно знижуе витрати на навчання персоналу та обслуговування об-ладнання, а також зменшуе час на незаплановаш просто!. Ось як це роблять вже в Шмеччиш. В Укра!ш компанГ!, що активно застосовують щ технологи в промислових сегментах. наразГ невщомь Хоча !х кГль-кТсть швидко зростае — перша класифшащя та ленд-скейп зроблеш в Unit.city. В рух 4.0 з цього перелГку входить компашя Sensorama (розробка VR & AR).

4. Системи управлшня виробництвом (Manufacturing Execution System, MES). Системи управлшня виробництвом — не нова рГч в промисловосп. Водночас, мова сьогодш йде вже про 4-те поколшня MES — про-грамне забезпечення для керуванням виробничими процесами в реальному чась ВГд автономних, локаль-них ршень, через штегроваш й модульш, — на час! вже ршення, що базуються на платформах й дозволя-ють легко штегрувати сторонш ршення та додатки (apps).

Здаеться, Укра!на пропустила 3 поколшня MES — знайти !х на наших виробництвах (будь-яких) вкрай важко. З того, що заслуговуе уваги — система

SmartFactory вщ IT-Enterprise на завод! ФЕД в Харковь IT-Enterprise мае деклька подГбних реалГзацш в маши-нобудуваннГ Також варта уваги шша !х розробка APS (Advanced Planning & Scheduling System) — просунута система планування виробництвом. Великий попит подГбна система мае на всГх машинобудГвних пщпри-емствах з «одиничними» замовленнями (не серш-ними).

Варто розглянути уважнше дГяльшсть ХаркГв-ського ФЕД. Чи судилося умм поступитися мюцем шмецьким i китайським конкурентам? Далеко не факт. I про це свщчить досвГд харкГвсько! компанГ! ФЕД. Пдприемство, з юторГею понад 90 рокГв, зараз е одним з небагатьох тдприемств, яю реалГзовують повний цикл створення сучасного авГацшного агрегату — вщ передпроектних наукових дослГджень до створення, випробування, сертифГкацп, сершного виробництва та тсляпродажного обслуговування.

Вштор Попов, глава правлшня ФЕД, дае комен-тар щодо сучасно! дГяльносп фГрми. «Завдяки техно-лопям зараз ми — чи не едине пщприемство ще! галузГ в Укра!ш, яке може брати участь в провщних аеро-космГчних програмах i експортувати больше 60% про-дукцГ!. ДщжиталГзащя з елементами технологш 1ндус-трп 4.0 допомогла нам збГльшити пропускну здатшсть обладнання i скоротити термши поставок. Колись ми поставили собГ питання: яка компашя буде затребу-вана на ринку високоточного машинобудування, тобто на нашому ринку? Одне з неодмшних умов затребува-носта — швидкГсть виведення нових продукпв на ринок, i тут ми маемо на увазГ повний цикл: вщ розробки до експлуатацГ! нових виробГв . Сьогодш вимога ринку така: розробка i постановка на об'ект нового вироби в аерокосмГчнш галузГ повинна займати не бГльше одного року, i це дуже стислий термш для нашого на-пряму. Тому цифровГ технологи пронизують все в нашому виробництвГ вщ контролю металу на вход! i розробки конструкторсько! документации до випуску готово! продукцГ!", — говорить глава правлшня ФЕД ВГктор Попов1.

На мГжнародних ринках компанГ! ФЕД допомага-ють конкурувати оптимальне планування робГт конст-рукторГв i технолопв, використання цифрових двшни-кГв виробництва, робота з 3D-моделями виробГв, контроль термшв, якоста та собГвартоста.

«Ми створили цифрового двшника нашого виробництва — вГртуальний план тдприемства, де обладнання розташоване точно так, як в реальность Над кожним верстатом видно шформащю про те, який ви-рГб вш зараз виробляе або зробив останшм: в якш кГлькоста, за яким маршрутним листом, хто зафшсував подГю, коли плануеться закшчити обробку партГ!. Якщо верстат не працюе, видно причину. За допомо-гою вГртуального цеху на одному екраш можна поба-чити багато шформацп, «прокрутити» цех з рГзних сторГн, «полГтати» над ним. В результат! виробничГ служби бачать цМсну картинку й приймають рГшення оперативнше. КрГм того, ця функцГя корисна при переговорах з новими замовниками: уявлення сучасного виробництва онлайн i в 3D вражае навГть захщних партнерГв», — зазначае директор з виробництва ФЕД 1гор Кренделев2.

'Отрасли украинской экономики, которым технологии Индустрии 4.0 нужны прямо сейчас. Укратський бгзнес-портал Delo.ua.4. URL:https://delo.ua/business/4-

ukrainskih-otrasli-ekonomiki-kotorym-tehnolog-378763/. (Дата звернення: 12.04.2021). 2 Там само.

5. Розумш пристро! та мобшьш додатки. Перехщ штелекту на будь-яю пристро! — характеристика 1н-тернету речей (InternetofThings,IоТ) та 4.0. Здешев-лення датчиюв та багатьох шших пристро!в дозволяе значно наростити штелект фГзичних об'екпв. Типо-вими прикладами використання е кращий мошторинг обладнання, включно з предиктивною аналГгакою, трекшгом (вГдстеженням) вагошв чи машин, мобильного персоналу, оптим1зац1я та краще управлшня ви-робництвом i т.п. Один з кращих кейсГв, описаних АППАУ в 1ндустрГ! 4.0, де згадуеться про масове використання розумних датчиков у виробництвi — це кейс Intel.

Застосування в Укра!ш «розумних» (бГльш ште-лектуальних) пристро!в, що легко iнтегруються в ме-режГ, давно пропонують маса виробникГв в Укра!ш, перш за все, захщних. Так — iнколи вони е бшьш до-рожчими, але навиъ в таких випадках вигоди вГд !х використання компенсують початкову вартють. Один з кращих прикладiв використання ново! технолог!! RealTime Location Services з датчиками нового типу та ви-користанням мобГльних додаткГв демонструе ки!вська Leantegra. Компашя широко впроваджуе цю техноло-пю в Туреччинi для трекГнгу рухомого складу та персоналу в тдземних шахтах.

6. Хмарш плаформи та сервгси. Дiджиталiзацiя не-можлива сьогодш без IТ-iнфраструктури. Два цент-ральнi !! елементи — мережа та центри обробки даних (ЦОД). Утримання власного, сучасного ЦОД е дуже дорогим для бГльшоси тдприемств. Тому бГльшГсть виробникГв переходить сьогодш на користування хма-рними сервюами та платформами. Для промисловщв важливо знати, що трендовими в 1ндустрГ! 4.0 е користування готовими платформами-як-сервюами (PaaS). Iнтеграцiю в них сьогодш пропонуе майже ко-жен виробник CAE/CAD/PLC/SCADA. Платформи як Mindsphere (Siemens), Predix (GE), Ability (ABB), Ecostruxure (Schneider Electric) й багато подГ6них — е все бшьш вживаними в користуваннi, в тому чист ма-шинобудiвниками.

Тут слад згадати свГтовий досвГд. Наприклад, най-бiльша свiтова компанiя таксi Uber не мае машин. Власник найпопулярншого у свт засобу масово! ш-формацГ! Facebook не створюе власного контенту. Продавець роздрГ6них товарiв Гз найвищим iндексом Alibaba не мае власного продукту. А Airbnb, найбГль-ший свГтовий постачальник послуг Гз тимчасового проживання, не володГе нерухомГстю1. Це тому, що цифровГ платформи суттево скоротили операцГйнГ та шшГ витрати. Але укра!нськГ промисловцГв дуже обе-режно ставляться до нових можливостей. Упередже-нГсть щодо юбер-загроз, Ггнорування свГтових тенден-цГй, небажання платити за абонементське обслугову-вання тощо — в сукупностГ вщкидають нас в минуле столГття. Все-ж, рух е. В сферГ промислових платформ гарш приклади показують переможщ конкурсу 4.0 2017 року —IT-Enterprise, Indusoft та Новатек-Електро (Overvis).

Ще одним викликом на шляху цифрово! транс-формацГ! е юбер-безпека. Internet of Things школи ще називають Internet of Threats (Гнтернет загроз). Юбер-

1 Клаус Шваб. Четверта промислова революцГя. Фо-

рмуючи четверту промислову революцГю. 2019. С. 24.

атаки на обленерго, «Петя» та iншi (в тому числ! маса непублiчних атак) е красномовним свщченням враз-ливостi укра!нських замовниюв. Центрифуги на iран-ськш АЕС тшли «врознос» через вiрус Stuxnet, який зламав алгоритими управлiння в контролерах Siemens. Чи означае це, що варто тодi заборонити штернет й закритись в своему середовищi? Очевидно, що ш. Весь свiт переходить на хмарш технолог!! й промисловий 1нтернет речей (IIoT), де питання юбер-безпеки е одними з головних. Стандарт МЕК62443 (Мiжнародна електротехшчна комiсiя) е обов'язковим для промис-ловцiв в тому, щоб слщувати цим шляхом й будувати сво! системи та продукти безпеченими. Для машино-будiвникiв важливим також е стан — дарт МЕК 62451 (OPC UA), що дозволяе «вбудувати» сервер ОРС в машину в безпечному виконанш. Щодо Укра!ни,техшч-ний комгтет 185 та його група по юбер-безпещ ведуть активну роботи по гармошзащ! укра!нських ДСТУ до мiжнародних стандартiв. Крiм цього варто знати й сль дувати кращим практика лiдерiв брендiв, що присутш в АППАУ та рус 4.0 — Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та шших. Але не варто забороняти 1н-тернет, як ще й дом це роблять керiвники деяких ук-ра!нських пiдприемств — цей шлях невiрний, якщо пiдприемство плануе працювати i далi.

Висновки

Стрiмкий розвиток цифрово! економiки кардинально змiнюе свгг. З одного боку, це серйозний виклик, з iншого — новi можливостi, могутнi переваги для кра!н та бiзнесу. Подальший перехiд до цифрових послуг е неминучим i лише прискорюватиметься та по-ширюватиметься. Це вимагае нових форм глобально! ствпращ та розумiння спшьно! вщповщальносп за по-ширення цифрових технологш свiтом, а також ефек-тивно! взаемодп мiж державним, приватним, громад-ським i науковим секторами з метою координащ! дш та контролю.

Попри масштабт, руйшвш наслiдки для уах без винятку кра!н, 1ндустр!я 4.0 дала свиу ушкальну мож-ливють змшити майбутне теперiшнього та наступних поколшь: формування бшьш шклюзивного, еколо-пчно вiдповiдального та економiчно вигщного середо-вища !з застосуванням цифрових технологш.

Розд1л 4. ШЛЯХИ 1НТЕГРАЩ1 1НДУСТР11 4.0 ДО Х1М1ЧНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ (Анна Чорна)

1ндустр!я 4.0 впроваджена в х!м!чну промисло-вють у вигляд1 концепцп Chemicals 4.0, яке базуеться на концепцп 3«Р»:

— прогнозувати (predict) — зрозумгга вплив х!м!ч-них речовин;

— розставити прюритети (prioritize) — розставити прюритети на важелях, щоб отримати вщ них максимум;

— працювати (pursue) — комплексно впроваджу-вати попередш два пункти2.

2 Gotz G. Wehberg. Chemicals 4.0 Industry digitalization from a business-strategic angel. URL: https://www2.deloitte. com/de/de/pages/consumer-industrial-products/articles/ chemicals-4-0.html (дата звернення: 20.04.2021).

Для xiMi4Ho'i промисловоси Chemicals 4.0 — це шновацшна концепщя управлшня, яка на системнш основ! використовуе 1нтернет-технолог!!. KpiM того, це надае пiдтримку для реагування на iншi виклики, так! як викиди СО21. Таким чином, це виводить xiMi4m операц!! та пiдприемства на новий рiвень. KpiM того, це потенцшно пiдтpимуе обpанi ключовi тенденц!!, таю як iндивiдуалiзацiя поведiнки клiентiв та консоль дацiя ринку. З ще! причини Chemicals 4.0 можна вва-жати pушiем динамiки ринку в галузь

Концепщя Chemicals 4.0 виконуе 3 основних за-вдання, як! прямо пов'язаш з актуальними проблемами стану х!м!чно! промисловоси Укра!ни нараз!:

— пол!пшення продуктивност! пращ;

— скорочення ризик!в;

— одержання нового та додаткового доходу2.

Дан! завдання виконуються на основ! 5 ключових

!нструмент!в Industry 4.0:

— штегращя технолог!й (Technology integration), що допомагае штегрувати концепц!ю Internet of Things, створюючи арх!тектуру даних;

— управлшня даними (Data management), що до-зволяe iнтегрyвати та перевiряти даш, будуючи шфра-структуру бази данж;

— передова аналiтика (Advanced analytics), що до-зволяe аналiзyвати данi, будувати моделi для оптим!за-ц!! iснyючиx процесiв;

— цифровий штерфейс (Digital interface), який за-безпечye мо6!льн!сть iнформацiï, що допомагаe дося-гати гнучк!сть та орieнтованiсть на клieнта;

— б!знес !мперативи (Business imperatives), як! по-кривають загальний процес оргашзаци виробництва, шляxом впровадження новиx маркетинговж та ви-робничиx стратег!й3.

Таким чином, шструменти Industry 4.0, !мпле-ментован! в Chemicals 4.0, покривають кожну ланку процесу виробництва в!д операц!йно! д!яльност! до етап!в управлшня та прийняття yправлiнськиx р!-шень.

Дат !нструменти реал!зуються через модел! smart production (розумного виробництва), як! засноваш на EDIстандартаx, що передбачаe зменшення залучення людського ресурсу в операцшнш частин!4. Модель дано! скеми зображена на рис. 4.1.

XXX XXX XXX XXX XXX

Кл1ент

Рис. 4.1. Модель розумного виробництва за концепщею Chemicals 4.0

Джерело: Gotz G. Wehberg. Chemicals 4.0 Industry digitalization from a business-strategic angel. URL: https: //www2.deloitte.com/de/de/pages/consumer-industrial-products/articles/chemicals-4-0.html (дата звернення: 20.04.2021).

Дана модель передбачаe автоматичшсть процесу виробництва та залучешсть людського ресурсу на етат оформлення замовлення, на якому застосовуються omni-канали, який передбачають клieнтоорieнтова-н!сть та мобшьтсть, як! досягаються за раxyнок циф-

ров!зацн даного процесу та зростанн! доступност! до ресурсу надання специф!кац!й продукц!!. Приклад дано! модел! застосовyeться н!мецькою корпорацieю BASF5, сxема яко! зображена на рис. 4.2.

1 CHE Manager: Chemicals 4.0 — Bringing the Industry to the Next Level. URL::https://www.chemanager-online. com/en/news/chemicals-40-bringing-industry-next-level (дата звернення: 20.04.2021).

2 Шевцова Г. З. Х!м!чна 1ндустр1я 4.0 як галузева концепц1я реал!зац!! основ четверто! промислово! революц!!. Економтний в1сник Донбасу. 2017. №2(48). С. 35-41.

3 Там само. С. 39.

4 European Union Agencyf or Cybersecurity: Cyberse-curity is a key enabler for Industry 4.0 adoption. URL: https://www.enisa.europa.eu/news/enisa-news/cybersecurity -is-a-key-enabler-for-industry-4-0-adoption (дата звернення: 20.04.2021).

5 Götz G. Wehberg. Chemicals 4.0 Industry digitalization from a business-strategic angel. URL: https: //www2.deloitte. com/de/de/pages/consumer-industrial-pro ducts/articles/che micals-4-0.html (дата звернення: 20.04.2021).

Рис. 4.2. Схема застосування модели розумного виробництва на приклад1 виготовлення мила

в нтецькш корпораци BASF

Автоматичшсть процесу виробництва допомагае досягти зростання додано! вартост за рахунок мшмь зац!! витрат. Даний процес досягаеться шляхом циф-ровiзацп хiмiчно! промисловосп, який проходить в три етапи, що зображено на рис. 4.3.

Таким чином, застосування Chemicals 4.0 необхь дно на ус!х рiвнях оргашзац!! процесу хiмiчного виро-бництва.

цифрова грансхфэрмащя ^уючих процеав

5-10%

операцiина модель

10-20%

цифрова б1знес-модель

20-30%

Зростання рентабельносгi

Рис. 4.3. Ргвт дгджиталгзаци хгмгчноИ промисловостг

Складено автором за джерелом: Gotz G. Wehberg Chemicals 4.0 Industry digitalization from a business-strategic angel. URL:https://www2. deloitte.com/de/de/pages/consumer-industrial-products/articles/chemicals-4-0.html (дата звернення: 20.04.2021).

Одним з очевидних позитивних наслщюв впро-вадження Industry 4.0 в хiмiчну промисловiсть е застосування неминучих техшчних затримок. Дану практику застосовують корпорац!! Bayerта Evonic, як1 про-гнозують тривалiсть дiяльностi клапанiв облаштування виробництва, плануючи виробництво певних титв продукц!! хронологiчно враховуючи технiчнi затримки на виробництвi.

Завдання уникнення ризик1в у процесi хiмiчного виробництва тiсно пов'язане з еколопчним аспектом дано! галузi та !! енергоемнiстю. Iндустрiя 4.0 може та-кож вплинути на використання енерги, шляхом по-чаткового планування та контролю виробництва без-посередньо, застосовуючи шструменти Chemicals 4.0 та управлiння енергетичного навантаження вироб-ництва.

Найзначншим фактором впливу на розвиток хь мiчно! промисловоси для Укра!ни е поступове впро-вадження заходiв дiджиталiзацl! для досягнення най-бшьшо! ефективностi, адже наразi емпiричнiсть знач-

но переважае над застосуванням математичних моделей, як! нараз! вже застосовуються в багатьох кра!нах св!гу.

Висновки

Укра!нська х1м1чна промисловють залишаеться ор1ентованою на сировину, визначае територ1альну концентращю основного х1м1чного виробництва во-дночас, визначае необхщшсть структурно! трансформаций цього сектору у напрямку зростання високотех-нолопчних галузей. Однак така трансформащя повинна передбачати необхщшсть збереження юнуючих конкурентних переваг (родовищ сировини та виробничих потужностей), як1 можуть бути викорис-таш для розвитку х!м1чно! промисловост! в довгостро-ковш перспектив!. Тому прюритетом для розвитку в Укра!ш мають бути т х1м1кати, як1 розглядаються як сировина та натвфабрикати не лише для х!м1чно!, але й для шших галузей (легко!, харчово! та ш.), а також шших вид1в економ1чно! д!яльность

Розд1л 5. МЕТАЛУРГ1Я ТА ВИКЛИКИ ПРОМИСЛОВОСТ1 4.0 (Анастаая Абраменко)

5.1. Впровадження систем штучного штелекту вщкривае для сталеливарно! промисловостi новi перспективи зростання

Сталеливарна промисловiсть — одна з лiдерiв «ро-зумного» виробництва. Можливостi четверто! промис-лово! революц!! активно використовуються i зароджу-ють автономнiсть всiх процесiв на металургшному за-водi: всi ствробгтники, продукти i виробничi потуж-носи взаемопов'язанi завдяки iнтернету речей (1оТ); величезнi обсяги даних збираються за допомогою сен-сорних датчиков та програм зчитування шформац!!; дапi данi обробляються штучним iнтелектом (А1) — за рахунок цього оптимiзуеться виробництво та на щд-приемствi забезпечуеться висока синергiя.

Процес виробництва сталi був вiдомий ще й ра-нiше, але з новими технолопями промисловостi 4.0 можна збирати б!льше iнформацiI за допомогою ро-зумних лiчильникiв, датчиюв i систем, як! працюють та обмiнюються даними по локальнш мереж!

Наприклад, коли заготовка потрапляе в пiч повторного нагр!ву, датчики перевiряють пов!троза-бiрник. Потам результати передаються А1, що визначае правильну температуру i далi замiряються та перев!ря-ються температури верхньо! i нижньо! частин заготовки.

Промислова револющя змiнила взаемодiю заводiв з постачальниками та клiентами шляхом викорис-тання онлайн-платформ, програм та систем, за допомогою яких стало зручнше вiдстежувати замовлення та iншi послуги. Тим самим, цифровiзацiя сприяе створенню принципово нових бiзнес-моделей.

Сталеливарш пiдприемства використовують новi технолог!! промислово! революц!! не т!льки з метою пщвищення продуктивностi, а й з боку тклування про навколишне середовище: встановлюють «розумнi» л!-чильники та iншi датчики, як! дозволяють скоротити викиди С02 i знизити втрати енерг!!; деяк! з заводiв виробляють власну електрику, використовуючи газ iз печей i процеси прокатки. Але е ще певний вщсоток таких, яким доводиться використовувати багато енер-г!! вщ мереж1, i вони завжди прагнуть зменшити ви-трати на це.

Рiзнi сорти стапi вимагають нерiвномiрноI к!ль-коста енерг!!, а сучаснi сенсори можуть точно визна-чити, як! сорти стал! найб!льш енергоемнi. Виробники сталi можуть анапiзувати цiни на енергонос!!, щоб певнi сорти вироблялися при найменших витратах енерг!!.

Штучний штелект ще дае змогу знизити витрати при цинкуваннi. Пiсля занурення стал!, лезо для р!-зання встановлюеться на основi вимiрювань у режимi реального часу. Це дае змогу суворо контролювати товщину покриття.

Така точшсть гарантуе повну вiдповiдальнiсть за яюсть i дае виробникам сталi можливiсть усувати де-фекти шляхом безперервних покращень.

Головним завданням впровадження «розумного» заводу е збiр точних даних, вщ яких залежать ум iншi процеси.

5.2. Вплив шновацш у промисловост на робочу силу

Незважаючи на стр!мкий прогрес технологiй, ро-боти ще не можуть позбавити людину робочого мюця. Зараз вщбуваеться перерозпод!л функцiй: ствроб!т-ники мало працюють на виробничш лш!!, а все бшьше займаються аналiзом отриманих даних та розроблен-ням стратегш iнновацiйних впроваджень та рiшень.

Управлшня автоматизованими процесами i техш-кою вимагае фахiвцiв, як! розумiють, як функцюнують роботи, як ними управляти. Тому пщприемства ство-рюють для сво!х спiвробiтникiв спецiальнi курси з пе-репрофглювання чи пiдвищення квалiфiкацiI.

Сьогоднi iснуе велика конкуренцiя не лише з боку шших сталеливарних компанiй, а й виробник1в шших матерiалiв, тому виробники сталi повинш вико-ристовувати можливостi промисловостi 4.0, щоб пщ-вищити свою ефектившсть i випередити конкурентiв1.

Розвиток 1Т-технологш в металургп

Поточний ргвень

За рiвнем впровадження технологш 1ндустр!! 4.0, компани металургiйноI галузi е лщерами в УкраIнi.

Цифрова трансформацiя створюе конкурентну перевагу: дае можлив!сть пщвищити продуктивн!сть працi та як!сть продукци, знизити собiвартiсть i скоротити витрати. кр!м того, через впровадження циф-рових технологiй, виробництво та продаж! стають бшьш прозорими, адже зменшуеться вплив людського фактору, а вм ланцюги взаемодiI з товаром можна вщ-стежити.

Опитуванням компани КРМО в УкраIнi свiдчать, що один з нечисленних позитивних ефекпв пандеми коронавiрусу полягае в прискоренш цифровiзацiI та роботизацiI бiзнесу. Зокрема, це пщтверджують 39% укра!нських менеджерiв (у св!т! — 80% опитаних). Во-дночас 30% вказали на те, що прогрес у цифровiзацiI був значним, випереджаючи процес на декшька рок!в2.

розм!р бюджетiв на цифровiзацiю компанiй го-рно-металургiйного комплексу (ГМК) невщомий, але сумарно !х можна оц!нити в десятки мшьйошв доларiв, чимало з яких приховаш в рамках сп!льних iнвести-цшних проектiв. За деякими даними, одна з великих компанш ГМК видшяе на сво! цифров! проекти на рш приблизно 0,6% в!д валово! виручки. Але, важливо пам'ятати, що у р!зних компан!й !снують р!зш потреби цифрового розвитку.

За даними Держстату за 2010-2018 роки, укра!н-ськ! компани ГМК швестували в програмне забезпе-чення в середньому 4-5 млн дол. Шк припав на 2013 рш — 5,9 млн дол. Проте сл!д враховувати, що шнова-ц!йн! !нвестиц!! здеб!льшого йдуть у машини й облад-нання3.

Основш фонди укра!нських г!рничо-металург!й-них пщприемств переважно складаються з обладнання радянських час!в. А отже, загалом в!тчизняну металу-рг!ю складно назвати високотехнолопчно! галуззю.

1 1ндустр1я 4.0 в машинобудуванш. Стан в Укра!н! та перспективи розвитку. Анал!тичний зв!т. иЯЬ:

https://mautic.appau.org.ua/asset/1:analytical-report-digital-transformation-in-machine-building-ukraine.pdf (дата звер-

нення: 21.04.2021).

2 Зв!т КРМв. иИЬ: https://home.kpmg/ua/uk/home/ insights/2021/03/ceo-outlook-pulse.html (дата звернення: 21.04.2021).

3 Державно! служби статистики Укра!ни. иИЬ: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.04.2021).

Однак професшний рГвень фахГвщв, рГвень автоматизации та запиив на автоматизащю в ГМК високий. Саме прагнення галузГ тдвищити свш рГвень цифро-вГзаци видшяе ïï серед шших.

Ситуащя Гз впровадженням цифрових технологш на кожному тдприемста ГМК вщрГзняеться. Для тд-приемств ГМК характерний безперервний виробни-чий цикл, а в таких випадках дуже важливий принцип безперебшносп роботи вах складових. Зростання об-сяпв даних, тдвищення вимог до реакци, масштаби виробництва висувають тдвищеш вимоги в 1Т-шфраструктурГ та юбер-безпещ.

Тому, в ГМК стежать за регулярним оновленням серверного парку та систем зберГгання даних, розши-ренням пропускно'1 спроможносп й захисту корпоративно! мереж1, вдосконаленням ERP-систем (Enterprise Resource Planning — система управлшня ресурсами компанИ).

Напрями впровадження

Основними шструментами цифрово'1 трансформаций для металурги е впровадження аналГзу великих даних, штучний штелект i машинне навчання, проми-словий штернет речей, предикативна аналГгака, ма-шинний зГр, вГртуальна й доповнена реальшсть. Важ-ливо, щоб усе це функщонувало в единш шформацш-нш систем!.

Обладнання випуску минулого столптя можна цифровГзувати шляхом зчитування даних за допомогою сучасних датчиюв i передавати цю шформащю в систему для мошторингу та аналГзу.

Нов! технологи у процес! виплавки стал! можна використовувати для зберГгання Гстори параметрГв плавок, щоб спрогнозувати результат або, за допомо-гою машинного втручання, визначити початковий склад сплаву й параметри плавки, щоб домогтися пе-вно якоси — це дасть змогу знизити витрати сировини, оптимГзувати склад елеменив, спрогнозувати яюсть продукцИ та ш.

Для тдприемств ГМК актуальними е таю за-вдання з шформатизаци:

1. ЦентралГзащя розрГзнених даних (шформащя про контрагента, щноутворення, груп продукци, ро-бГгаиюв, клГента, достутв та ш.).

2. Забезпечення чгтких комушкацш мГж тдроздь лами: як на р1вш поточного документообГгу, так i на рГвш прийняття/узгодження/контролю виконання управлшських ршень.

3. ЦентралГзащя шформацшних потоюв — консо-лщована звигасть.

4. БГзнес-аналГгака (BI) — аналГз i прогнозування виробничих i комерцшних процеав.

5. Автоматизащя рутинних процеав1.

Якщо говорити про окремГ сегменти ГМК, то мо-дершзащяметалургшнихвиробництвспричиняерозши-ренняпов'язаних IT-проекив.

Також стабильною залишилася потреба в системах безпеки (особливо систем контролю доступу та мошторингу периметра) й мережевих технолопях. ВГдчува-еться зростаючий штерес до гшерконвергентних ш-фраструктур, яю об'еднують в едину систему сховище, обчислювальш й мережевГ ресурси, що спрощуе про-цеси управлшня, захисту й масштабування.

1 Григоренко Ю. Сталева цифра: як металурги й гГрники

розвивають ГТ-технологт! (назва з екрану). URL: https:

На рудовидобувних пщприемствах залишаеться актуальною автоматизацiя завантаження/розванта-ження руди та шших залiзничних ванташв, а також контроль за перемщенням людей та технiки в шахт! Металурги активно впроваджують i цифровi системи спостереження i монiторингу. Взагал^ автоматизувати й цифровiзувати в металурги та видобутку руди можна дуже багато — починаючи з офюних операцiй, прода-ж1в i лопстики, заюнчуючи багатьма виробничими процесами.

Практика впровадження на npu^adi конкретних компанш

Основш проекти компани «1нтерпайп» в рамках цифровiзацiï:

1. SmartFactory («розумне» виробництво) — повне планування виробництва за кожним замовленням вщ приймання замовлення до вщвантаження готово! продукций, мон1торинг виготовлення продукци за вама переделами в режимi онлайн.

2. SmartLogistics —управлiння ланцюжками поставок для зниження просто'1в вантажних авто i м1н1м1зу-ються помилки персоналу.

3. Predictive Maintenance — прогноз необслугову-вання обладнання. Необхщш данi надходять до зага-льно'1 системи вщ датчиюв, встановлених на кожн1й одиниц1 обладнання, через промисловий IoT. Аналiз великих даних дае змогу зробити правильний прогноз i вчасно закупити запчастини.

4. MashineVision— автоматичне розпiзнавання й облш виготовлення продукцИ на виро6нич1й лши.

5. MashineLearning —розпiзнавання та щентифЬ кацiя номенклатури та параметрiв документа в елект-ронному документообiгу.

Плануеться, що найближчим часом «1нтерпайп» сфокусуеться на дiджиталiзацiï лог1стики та запустить онлайн-кабшет клiента, в якому можна бачити статус i термши виробництва сво!х замовлень2.

Група «Метшвест» у 2018 рощ створила окрему компашю на баз! свого IT-напряму — «Метшвест-Дщжитал». Ця компанiя е центром експертизи цифрових технологш вае! групи « Метшвест» i працюе з1 сто-ронн1ми замовниками. 1снують i 1нш1 циФров1 проекти «Метшвесту»:

1. Впровадження SAP Success Factory — системи управлшня продуктивтстю та цшями персоналу, яка дае змогу визначати завдання та мошторити KPI й 1нш1 показники ефективносп роботи.

2. Перенесення системи SAP на хмарну платформу. М^ращя даних визнана найбшьшою за обсягом у Центральнш та Схщнш бврот: у хмарi працюють 138 систем i понад 18 тис. користувачiв.

3. М^ращя IT-iнфраструктури групи (680 серве-р1в двох дата-центрiв «Метшвесту») на хмарну платформу Microsoft Azure.

4. Впровадження централiзованоï диспетчерсько! системи управлшня з алiзничними перевезеннями. Система працюе на платформi SAP та штегруеться з програмними продуктами «Укрзалiзницi».

5. Використання дрон1в на ГЗК для контролю ви-конуваних робгг у кар'ерах, проведення ощнки о6сяг1в сипучих матерiалiв на складах, створення цифрових моделей комбшата для подальшого планування будь вельних робгг та iнше.

//gmk.center/ua/posts/staleva-cifra-yak-metalurgi-j-gir niki-rozvivajut-it-tehnologii/ (дата звернення: 10.04.2021).

2 Там само.

6. Автоматизащя документооб^ i3 застосуван-ням електронно-цифрового пiдпису (ЕЦП).

Станом на минулий piK загальна промислова ав-томатизацi япокрила близько 45% виробничих передь лiв i функцш «Метшвесту». На кожному пiдприeмствi впроваджуються рiзнi проекти автоматизации та циф-рово'1 трансформаций

Так! зусилля компани були в1дзначен1 в поточному рощ: «Метшвест» ув1йшов до топ-5 найкращих металург1йних компан1й св1ту за цифровими комуш-кац1ями за верс1ею World Steel1.

Цифровiзацiя компанш ГМК

В Укра'ш нагальною проблемою е застарше обла-днання на металургшних п1дприемствах. Зношен1сть основних засоб1в у металурги становить 70%, у видо-бутку металевих руд — близько 60%. Цей показник за-галом по кра1ш складае 61%, у промисловосп — 66%2.

Металург1я та видобуток руди — досить каттало-м1стке виробництво. Але пост1йн1 кризи та м1нлива кон'юнктура св1тових ринюв послаблюють швести-ц1йн1 можливост1 тдприемств ГМК.

Ще одн1ею важливою проблемою е слабке розу-м1ння щодо 1ндустри 4.0 серед 1Т-департамент1в i серед менеджменту.

Цифровий ефект вимiрюeться комплексно — в показниках i характеристиках р1вня продажiв i якост1 продукцИ, обслуговування клieнтiв, зниження втрат. За словами Юр1я Риженкова, генерального директора «Метшвесту», група економить близько 50 млн дол. на р1к за рахунок проекпв цифровiзацiï. Зокрема, йдеться про таю новаци:

1. Математичне моделювання оптимального складу вугшьно! шихти для виробництва коксу. Ефект — зниження вартосп вугшьно! шихти на 1,1%. Економ1я складае 20 млн дол.

2. Використання штучного штелекту для управ-л1ння температурою в доменних печах. Ефект — зниження вмюту кремшю в чавуш з 0,65 до 0,50%. Еко-ном1я — 30 млн дол.

Денис Морозов, директор з економiки та фшан-с1в компанп «1нтерпайп», на одному з галузевих захо-д1в розпов1в про ефект впровадження технологiй 4.0 (станом на юнець минулого року): продажi до краш бвропи зросли на 62%, в США — на 22%. Енергови-трати на виробництво сталi скоротилися на 45%, просто! автотранспорту знизилися втрич1.

Незважаючи на вс1 переваги цифровiзацiï, св1тов1 витрати на впровадження 1Т пiдпали п1д оптимiзацiю. За оцiнками компани Gartner, за пщсумками поточного року очiкуeться падiння витрат на 1Т в св1т1 на 5,4% — до 3,6 трлн дол. Однак уже у 2021 рощ можна оч^вати зростання на 4% — до 3,8 трлн дол.3

Ефект вщ цифровiзацiï очевидний: процес у кра-ïm загалом йде повшьно, але через це перспективи i можливосп цифрово! трансформаций величезнi. У пе-редових компанiях ГМК, на вщмшу великих бiзнесiв з шших галузей, е розумшня необхiдностi прагнути до

впровадження 1ндустри 4.0, тобто певний piBeHb 3pi-лостi. Вщповщно, i перспективи дiджиталiзацiï в ГМК величезш. Чим больше у нас буде таких передових компанш, тим швидше будуть пщтягуватися i розви-

. 4

ватися iншi галузи»4.

Розд1л 6. IНДУСТРIÏ 4.0 В АВ1АЦ1ЙНОМУ КОМПЛЕКС1 (Карина Травкта)

6.1. Стан свггового та вггчизняного авiабудування

Лiтакобудування — одна з найбшьш наукомiстких i капiталомiстких галузей машинобудування. На ринку лiтакобудування юторично домiнують американськ1 i европейськ1 виробники. Boeing (США) i Airbus (6в-ропа) е найбiльшими виробниками цившьних лiтакiв у свiтi. Компанiя «Бошг» входить у десятку найбшь-ших транснацiональних корпорацiй свiту i е лщером у галузi з виробництва лггаюв. 1з зб1льшенням конкуренции, особливо з европейською компанiею «Airbus», ке-рiвництво корпораций «Boeing» постшно шукае нов1 шляхи й методи вщстоювання сво'1х iнтересiв на свгго-вому ринку. До найбшьших виробниюв також вщно-сять Embraer (Empresa Brasileirade Aeronautica) — Бра-зил1я та Bombardier Inc. (Бомбардьй) — Канада.

Украша належить до 9 краш свпу, як! волод1ють циклом створення цившьних лггаюв. Галузь нараховуе понад 60 шдприемств, як1 задiянi у виготовленнi компонент, вузл1в i готових лiтакiв (рис. 6.1).

Головним розробником цившьних лггаюв е «ОКБ 1м. Антонова», яке спроектувало больше 100 тип1в цившьних, транспортних i спецiалiзованих лiтакiв. Ос-новними виробниками юнцево! продукцИ галузi цившьних лiтакiв е два пщприемства: ДП «Антонов» та Харювське державне авiацiйне виробниче пщприем-ство (ХДАВП).

На думку I. Ю. Матюшенко, авiацiйна галузь Ук-раши сьогодн1 знаходиться у кризовому сташ: вона по-требуе реорганiзацiï, реструктуризации та великих (600 млрд дол.) швестицш для модернiзацiï виробни-чо1 бази. Потенцiйно при переходi на сучасш технологи виробництва та вбудування у мгжнародш концерни авiабудування може перетворитися на одну 1з щкави-нок економiки майбутньо! Украши5.

Вiтчизняне авiабудування посщае не останне мюце в контекстi сватово! промисловосп, осюльки ук-рашськ! лiтаки мають низку особливостей, як1 дають змогу конкурувати на ринку транспортно! авiацiï.

До основних проблем авiацiйного комплексу Украши можна вщнести:

— невиконання урядом законодавчих акпв щодо стимулювання розвитку авiацiйноï промисловост1;

— вщсутшсть державно! п1дтримки експортерiв

АТ;

1 Григоренко Ю. Сталева цифра: як металурги й гiрники розвивають ГГ-технологц (назва з екрану). URL: https: //gmk.center/ua/posts/staleva-cifra-yak-metalurgi-j-gir niki-rozvivajut-it-tehnologii/ (дата звернення: 10.04.2021).

2 Звгг KPMG. URL: https://home.kpmg/ua/uk/home/ insights/2021/03/ceo-outlook-pulse.html (дата звернення: 21.04.2021).

3 Григоренко Ю. Сталева цифра: як металурги й прники

розвивають ГГ-технологН (назва з екрану). URL: https:

//gmk.center/ua/posts/staleva-cifra-yak-metalurgi-j-girniki-rozvivajut-it-tehnologii/ (дата звернення: 10.04.2021).

4 Там само.

5 Модуль Жана Моне 611674-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE 2019-2022 'European Integration of Ukrainein Industry 4.0' (EIUI4)EEIofU-4.0 European economic integration of Ukraine in trade, science, technology transfer and changing business models in Industry 4.0.

Рис. 6.1. Структурна схема aeia^moi npoMu^oeocmi Украти Джерело: Офщшний сайт АНТК «Антонов». URL: https://www.antonov.com/ (дата звернення: 16.04.2021).

— нестачу обГгових коштГв для виконання вироб-ничих програм тдприемств;

- недостатню кГльюсть прибуткових проектГв, яю б змогли забезпечити пщприемства ресурсами для переходу на сершне виробництво, що призводить до по-дорожчання АТ та фактично! нерентабельности вироб-ництва.

Шсля заюнчення дГ! «Державно! комплексно! програми розвитку авГацГйно! промисловостГ Укра!ни на перюд до 2010 року» новГ програми не ухвалюва-лися. Брак тдтримки призвГв до зупинки сершного виробництва лггаюв, вГдставання галузГ вГд свГтового рГвня в науково-дослГднГй, проектнш та виробничГй сферах, скорочення юлькосп фахГвцГв. У червнГ 2018 року Кабшет МГнГстрГв ухвалив «СтратегГю вщро-дження вГтчизняного авГабудування на перюд до 2022 року». I! реалГзащя, на думку авторГв, «дасть змогу створити конкурентоспроможний, Гнтегрований у свГ-

1 Матюшенко I. Ю., Купршнова В. С. ГалузевГ про-блеми i прГоритетнГ напрями розвитку вертольотобуду-вання в систем! авГацГйного комплексу Укра!ни. При-

тову ав1ацшну промисловють ав1абуд1вний комплекс», а також забезпечити експорт укра!нсько! АТ на зов-ншш ринки. В уряд1 припускають, що для цього з р1зних джерел буде потр1бно понад 23 млрд грн, у тому чист з держбюджету — близько 7 млрд грн.1

I. Ю. Матюшенко пров1в оцшку стратепчного по-тенщалу й можливостей розвитку ав1ацшного комплексу з урахування галуз1 вертольотобудування най-бшьш прийнятним у даному раз1 методом SWOT-анашзу.

АТ «Мотор С1ч» — найпотужнше тдприемство ав1ацшного комплексу Укра!ни. На сучасному етап1 воно може сершно виготовляти конкурентоспроможш вертольоти та застосовувати !х для вщповщних служб. Найголовншою щншстю вертольот1в «Мотор С1ч» е те, що вони будуть цепком укра!нського виробництва. Укра!ш важливо мати свш замкнутий цикл виробництва вертольот1в.

чорноморськ1 економ(чш cmydii. 2019. Вип. 39(1). С. 25-30.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2019_39(1)__7 (дата

звернення: 16.04.2021).

6.2. CBiTOBi лщери ав1ацшноТ промисловосп в процес переходу до 1ндустрп 4.0

Сьогоднi серед кращих прикладiв штеграци в ш-дустрiю 4.0 серед лiдерiв свггового машинобудування особливе мюце займае компанiя Boeing та Airbus. Вони використання IoT для кращо'1 ефективностi виробни-цтва1. Аыацшний гiгант Boeing на протязi вже багатьох останшх роюв впроваджуе в свое виробництво, а та-кож самi вироби ще! цифрово'1 трансформаций Компа-нiя мае довгостроковi цЫ яким чином переходити на сервюну модель, в яюй послуги стають бшьш важли-вими, н1ж самi продукти. Boeing вже провiв значш трансформацiйнi змiни. Boeing та його фМя Tapestry Solutions швидко розгортають технологи IoT для кращо'1 операцшно! ефективностi сво'1х заводiв, а також всього ланцюжка постачань. Компашя також вже значно наростила юльюсть пiд'еднаних до мережi датчиюв, що вбудованi в '1х лiтаки2.

Зпдно з висновками компани, завантаження сво'1х сервiсiв на юлька хмарних платформ знижуе ефективнiсть бiзнесу. Рiшення обумовлено зниженням ефективностi вiдповiдних сервiсiв Boeing при вико-ристаннi вiдразу деюлькох хмарних платформ.

Перехiд на хмарш обчислення - частина довго-строково'1 стратег!' Boeing, спрямовано'1 на збшьшення рiчного доходу компан!1 в комерцшному i у вiйськовiй сферах з 15 до 50 млрд дол. до 2025 року. Використання хмарних технологш допоможе бшьш ефективно використовувати можливосп самих комерцшних лггаюв, у функдiонуваннi яких все бшьшу значимiсть отримуе 1нтернет. Зокрема, доступ до всесвиньо! ме-режi вiдкривае пшотам i авiацiйному персоналу доступ до шформацшних ресурсiв в режимi реального часу. У довгостроковш перспективi Boeing мае намiр запус-тити пакет додатк1в, орiентованих на тдвищення ефе-ктивностi експлуатаци ПС. Оч^еться, що за рахунок обробки iнформацiI в режимi реального часу витрата палива вдасться знизити майже на 10%. Microsoft мае намiр забезпечувати технiчну пiдтримку Boeing i спри-яти продажу програмних продукив авiабудiвникiв. Не-обхiднiсть використання хмарних обчислень обумов-лена особливiстю авiацiйноI галузi генерувати величе-знi масиви рiзноманiтних даних. Зокрема, лiтаки Boeing 787 формують понад 500 ГБ даних за один поли. Ця iнформацiя збираеться з тисяч датчиюв, вста-новлених на повиряному суднi. АвiакомпанiI викори-стовують щ данi для прогнозування технiчного стану лижа i оптимiзацiI витрат палива3.

6.3. Сучасний стан переходу вггчизняного aвiaбудувaння до 1ндустрп 4.0

Сьогодш ми бачимо початок змiн та спроби кон-солiдацiI гравцiв. В 2016 рощ створений кластер «Ме-хатрошка», що об'еднуе провiднi тдприемства авiабу-

■ 4

дiвноl галузi4.

1 Gardner Aerospace Holdings / Northern Aerospace merger inquiry. URL: https://www.gov.uk/cma-cases/ gard ner-aerospace-holdings-northern-aerospace-merger-inquiry (дата звернення: 16.04.2021).

2 1ндустр1я 4.0. АППАУ. URL: https://mautic.appau. org.ua/asset/1:analytical-report-digital-transformation-in-machine-building-ukraine.pdf (дата звернення: 15.04.2021).

3 The Boeing Company. URL: https://www.boeing.

com/ (дата звернення: 16.04.2021).

Реконструкцiя та технiчне переозброення, тдви-щення технолопчного рiвня виробничоI бази дiючих пщприемств з метою наближення !х можливостей до свiтового рiвня в авiабудуваннi, космiчному, атомному, енергетичному, транспортному, електротехшч-ному, сшьськогосподарському машинобудуваннi та ш-ших галузях для нарощування виробництва конку-ренто-спроможноI високотехнологiчноI продукци.

У авiабудiвнiй галузi, як можливий, може бути Нацiональний проект зi створення сучасного вироб-ничо-технологiчного комплексу по сершному вироб-ництву конкурентоспроможних лiтакiв марки Антонов, що включае формування ефективних систем: технологи конструювання; комплектаци сучасним об-ладнанням, матерiалами та приладами; створення су-часних виробничих потужностей; систем просування лггаюв на ринки, яюсного i оперативного пiсля продажного обслуговування i сучасного проектного фь нансування. Його реалiзацiя дозволить здшснити перезапуск серiйного виробництва лггаюв марки Антонов в Укра!ш5.

За прогнозами низки маркетингових компанш, таких як Strategy&PwC, KPMG, Technavio, свiтова концепцiя «IндустрiI 4.0» впливае на ринок секторiв промисловосп, таких як автомобшебудування, авiа-космiчна та оборонна галузь, електричне та елект-ронне обладнання, медичнi прилади, промислове машинобудування. В рамках програми «1ндустр1я 4.0» бу-дуть формуватися таю тренди, як:

1) поширення автоматизащ! виробництва. Робо-тотехшка, заснована на системах управлiння сенсор-ними датчиками i виконавчими мехашзмами, як1 пра-цюють автономно або натвавтономно, взаемодiючи з людьми i з можливютю адаптаци до дижмГчного сере-довища. Очiкуеться продовження зростання швести-цш в глобальну автоматизащю процесiв (близько 6% на рж);

2) використання адитивних технологiй: дозволяе скорочувати витратш матерiали вщ 30% до 70% в по-р1внянш з традицiйними технологiями. В основ! розу-мшня адитивних технологiй лежать 3D-друкованi технологи, якт можна застосовувати при розробц продукту i дослщного зразка, де !х швидюсть i гнучюсть можуть прискорити шноваци i зменшити термiн впро-вадження на ринок. В основ1 якого лежить принцип пошарового «вирощування» твердого об'екта6.

6.4. Питання нашональноТ безпеки пщ час реaлiзaцiT проектш iндустрiT 4.0 в aвiaбудувaннi за допомогою угод злиття та поглинання

1ндустрн 4.0 покликана розвивати промислов1 технологи. Найчастiше впровадження таких технологш вщбуваеться за рахунок передачi технологiй та швес-тицш шших краIн. Це реалiзуеться за допомогою транскордонних угод злиття та поглинання. Але варто усвщомлювати, що таким чином закордонш компани

4 1ндустр1я 4.0. АППАУ. URL: https://mautic.appau. org.ua/ asset/1 :analytical-report-digital-transformation-in-machine-building-ukraine.pdf (дата звернення: 15.04.2021).

5 Нова iндустрiалiзацiя — шанс для Украши. URL: https://uspp.ua/assets/doc/maket_nov_2019.pdf (дата звернення: 16.04.2021).

6 Машинобудiвна галузь в Украшк потенцiал та можливосп для розширення експорту на перюд до 2021 року URL:https://www.me.gov.ua/Documents/Download? id=79ea6e19-5253-41b8-b2ce-eaccdee61116 (дата звернення: 14.04.2021).

можуть встановлювати корпоративний контроль над тдприемствами стратепчно важливих галузей. I як на-слiдок, постае питання нацюнально! безпеки. Краёни залишаються перед вибором — керуватись мотивом за-хисту нацюнально! безпеки, або реалiзацiя проекту 1н-дустри 4.0. Розглянемо деяк! приклади, що стосуються авiабудування.

Великобританiя традицiйно була однiею з най-бшьш вiдкритих европейських економш для iноземних iнвестицiй. У 2017 рощ уряд Великобританп опубл^-вав консультащйний документ, в якому пропонува-лося розширити своё повноваження з аналiзу нацюнально! безпеки. В 2018 рощ уряд Великобританп пом'якшив вимоги до схвалення транскордонних угод злиття та поглинання в певних секторах, таких як вш-ськова промисловють, квантовi технологи та комп'ю-терне обладнання1. В цьому ж рощ вщбулось прид-бання контрольовано! Китаем Gardner Aerospace ком-пани Northern Aerospace2. Зараз керiвництво компанш наголошуе об'еднання цих двох компанш створило бь знес з виручкою, що перевищуе 300 мiльйонiв доларiв США, i вони значно просунулись на шляху досяг-нення мети — до 2022 року увшти до п'ятарки найбшь-ших свггових компанiй з виробництва деталей для ае-рокосмiчноl галузi шляхом впровадження технологiй 1ндустрп 4.0 пiсля угоди злиття та поглинання.

Досить шюстративним прикладом шшо! позици держави е ситуащя, що склалась на вгтчизняному ринку злиття та поглинання. З 2016 по 2019 рш китай-ською компанiею Skyrizon було придбано контроль-ний пакет акдiй украёнського пiдприемства ВАТ «Мотор ач» (четвертий у свiтi виробник двигушв для авiа-щйно! технiки).

В 2020 рощ акци компани ВАТ «Мотор ач» було заморожено, оскшьки урядом Украёни визнано, що дане поглинання загрожуе нацiональнiй безпецi Укра-!ни. Китайська сторона звинуватила Украшу в експро-пруваннi, а виршення цього спору тривае i дос! В бе-резнi 2021 року в Укра!ш створюеться законопроект про нацiоналiзацiю ВАТ «Мотор Оч». Уся описана си-туацiя мае та матиме багато наслщюв для Украёни, бшьшо! мiрою негативних. Хоча, вперше за час неза-лежноси Украёни пiсля цього транскордонного поглинання було розроблено та схвалено стратепю еконо-мiчноl безпеки Украёни. Вперше на законодавчому рь вш визначенi взаемоузгодженi поняття «економiчна безпека», «нацiональнi економiчнi iнтереси», «еконо-мiчна стiйкiсть» та «економiчний суверенiтет», а також основш виклики й загрози для економiчноl безпеки Украёни та шляхи !х подолання3.

Таким чином, крашам-рецитентам необхiдно мати розробленi власноруч стратеги захисту нацюнально! економiчноl безпеки в контекстi транскордонних угод злиття та поглинання. Оскшьки кожна на-цiональна економiка мае своё характеры особливостi стосовно стану стратепчно важливих галузей. Подiбнi

1 National Security and Investment. URL: https: //assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/syste m/uploads/attachment_data/file/728310/20180723_-_Natio nal_security_and_investment_-_final_version_for_printing_ _1_.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 15.04.2021).

2 Industry 4.0 in Aeronautics: Io Tapplications. URL: https://ati.ec.europa.eu/sites/default/files/2020-07/Industry

%204.0%20in%20Aeronautics%20-%20IoT%20Applications

%20%28v1%29.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 16.04.2021).

стратег!! повиннi враховувати i так! делiкатнi питання, що пов'язат з Iндустрiею 4.0.

I перед умм, говорячи про нащональний розви-ток, як зазначае Г. В. Задорожний4, потр!6но керуватись принципами д!яльноси не економiчно'! елгги, а саме господарсько! елiти. Бо господарювання полягае в захистi, розвитку та процвiтаннi власного нащональ-ного господарства, а не отриманш максимально великого прибутку не зважаючи на стан свого господарс-тва.

Висновки

1. 1ндустр!я 4.0. в авiабудуваннi невiд'емна час-тина його сталого розвитку.

2. В!тчизняний авiацiйний комплекс потребуе значних фшансових та iнтелектуальних iнвестицiй. Впровадження технологш, що вiдповiдають реалiям 1ндустрй 4.0, зможуть його в!дновити.

3. Перший глобальний проект впровадження технологш, котр! вiдповiдають д!йсност! 1ндустр!! 4.0 завершуеться непердбачувано. Провал проекту врешт! врешт! мае i позитивний наслщок, а саме загострення питання нацюнально! економ!чно! безпеки. Закладено основу для його ршення. Доц!льно було б под!бш стратег!! розширювати в контекст! врахування питань, котр! пов'язат з 1ндустр!ею 4.0.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦП

(Г. В. Задорожний, О. Г. Задорожна)

1. Трансформац!! в!тчизняно! економ!чно! сфери певною м!рою в!дбивають наслщки глобальних транс-формац!й i повинш оц!нюватися, по-перше, у формат! науковому розумшня глобальних тенденц!й, що впли-вають на стан нац!онально! економ!ки; по-друге, русл! господарського щшсного свггогляду, де економ!ка розглядаеться як одна !з обслуговуючих сфер функ-щонування i розвитку укра!нського суспшьства. У цьому план! доц!льно розмежовувати сфери можли-востей нац!онально! та наднащонально! пол!тики еко-ном!чного розвитку у формат! актуально! модел! «1н-дустр!я 4.0», що дозволяе визначити можливоси та конкретний !нструментар!й впливу на подолання й м!-н!м!зац!ю ризиюв i небезпек, що загрожують нащо-нальному господарству.

2. Глобальний тренд «1ндустр!я 4.0», як показав наш анал!з, повинен стати вагомим важелем позитивного впливу на нащональний економ!чний розвиток у продуктивному план!. Проте вш мае й негативний вплив, а тому дослщження способ!в та шлях!в пом'як-шення ризик!в та небезпек також повинно стати одним !з завдань наукових дослщжень. Майже у вс!х на-укових публшащях розкриваються технократичних засад та аспекти модел! «1ндустр!! 4.0», а проблеми ду-ховно-ц!нн!сних суто людяних сми^в процеав «1н-дустр!! 4.0» практично не дослщжуються. Проте чет-верта наукова революцЯ i становлення !й в!дпов!дного

3 Прес-служба Мшеконом!ки: Уряд схвалив проект стратег!! економ!чно! безпеки Укра!ни на пер!од до 2025 року. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA& id=7a698e05-a121-4375-850e-79a9abb9f215&title=UriadSk hvalivProktStrategiiEkonomichnoiBezpekiUkrainiNaPeriod Do2025-Roku (дата звернення: 16.04.2021).

4 Задорожный Г. В. Мирохозяйственное университетское образование как сфера смыслопостижения современных глобальных кризисных трансформаций. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2017. 19 с.

нового постнекласичного людином1рного знания повинш по-новому фокусувати свтосприйняття перш за все у формата реалгзаци iмперативу виживання людства. На-самперед розумшня людином1рност1 моделi «1ндустрп 4.0» сл1д формувати у фахiвцiв державного управлшня. Це нове розум1ння повинно задавати не лише ц1л1 впровадження (цгльова рацiонапьнiсть) цiеï моделi трансформацш, але й вiдображати ц1нн1сн1 принципи життедiяльностi украшського суспгльства задля зрос-тання р1вня якост1 життя украшщв (цiннiсна рацюна-льн1сть). Технологiчнi шновацп та процеси цифров1за-цп, що зараз починають розвиватися у економщ та украшському суспгльства, у певнш м1р1 супроводжу-ються асинхронним взаемовпливом економiчних i по-л1тичних тенденцш. Це зачно актуалiзуе проблематику нацюнально1 безпеки перш за все у необхщноста роз-гортання людяност1 у виробничих вщносинах i потре-буе вщповщного суспiльно-iндивiдуального закрш-лення в сощально-поведшкових трендах, де духовно-моральшсш ц1нност1 та мотиви повинн1 заплщнювати цглепокладання та управлiння. В разi виникнення та-ко1 потреби у цшшсному форматi (а вона е вкрай актуальною) ми готовг надати центральним органам державно! влади вщповщну науково-доповгдну записку.

3. 1ндустр1я 4.0 — це «розумне виробництво» з ма-совим використанням цифрових технологш в автоматизации процес1в виробництва та реалiзацiï продукцИ, створення кiберфiзичного простору, розбудови та використання промислового 1нтернету. Загальна тенде-нц1я поширення застосування штучного штелекту е чи не найвагомiшою ознакою моделi «1ндустрп 4.0» у промисловоста. Вона полягае у тому, що завдяки ви-користанню штучного ттелекту виробництво бгльше автоматизуеться, а участь людини поступово зменшу-еться. Тому тут важливо знаходити такi шляхи його використання, щоб людян1 ц1нност1 не 1гнорувалися у процесах впровадженi моделi «1ндустр1я 4.0». Не людина повинна служити штучному iнтелекту, а навпаки — штучний iнтелект мае служити людинь

досл1джуючи теоретичнi засади впровадження моделi «1ндустр1я 4.0», можна видглити три головт тренди промислового розвитку до 2030 року: револющя в проектуванш i органiзацiï виробничих процеав, що прослiдковуеться в тому, що промисловють переживае тотальний технологiчний i оргашзацшний решжиш-ринг, заснований на тотальнш дiджиталiзацiï виробничих процеав; перехiд до нових штелектуально-матер1-альних ресурс1в через iнтеграцiя 1х в автоматизоваш системи проектування i виробництва, сумщення виробництва матерiалiв i виробництва компонентав / ви-ро61в; швидке поширення розумних середовищ та гх масове впровадження на горизонт! 2020-2030-х рок1в. Боротьба за ринок розумних мереж/шфраструктур у св1т1 йде повним ходом, реал1зуються масштабн1 ре-г1ональн1 1н1ц1ативи.

На виробничих пщприемствах штучний ттелект може бути застосований на 4 засадничих р1внях: р1вень проектування (для п1двищення ефективност1 розробки нових продукт1в, для автоматизацИ вибору та оцшки постачальник1в, для анал1зу вимог до деталей та зап-частин); р1вень виробництва (для вдосконалення б1з-нес-процес1в, при автоматизацИ лшш виробництва, для зменшення к1лькост1 помилок, для спрощення процесу виробництва за рахунок використання функ-ц1й розп1знавання зображень та д1алогового 1нтер-фейсу); р1вень лог1стики (для покращення планування маршрутав транспортних засоб1в, для зменшення тер-

м1н1в доставки сировини, для покращення взаемодп з кл1ентами та постачальниками за допомогою 1нтерак-тивного спглкування, для в1дстеження в1дправлень та процесу доставки на вс1х етапах, у перспектив! — для передбачення коливання обсяпв вщгрузок до того, як вони вщбудуться); р1вень просування (для прогнозу-вання обсяг1в послуг пщтримки та обслуговування, при управл1нн1 цшоутворенням).

4. Впровадження модел1 «1ндустр1я 4.0» в Укра'хш мае бути заснований на галузевому тдходг, бо кожна галузь мае свою специфжу. Тому ми проанал1зували стан такого впровадження у окремих галузях украш-сько'1 економ1ки та внесли пропозицИ щодо подаль-шого розвитку ц1е'1 модель

Сучасний етап розвиту харчовог промисловостг характеризуемся наявн1стю невир1шених проблем, зу-мовлених негативними пол1тичними i сощально-еко-ном1чними процесами та глобальними викликами економ1чно'1 реальност1, що стримують ïï розвиток, а саме:

— проблема вщсутноста системного п1дходу в дер-жавн1й пол1тиц1 до забезпечення стабгльного та ефек-тивного розвитку харчових пщприемств;

— низький р1вень техшчного оснащення;

— майже в1дсутн1сть шновацшно'х д1яльност1, низький р1вень забезпечення сировинною базою та куп1вельно'1 спроможност1 населення, недостатшсть 1нвестиц1й;

— в1дсутн1сть взаемозв'язку мгж постачальниками сировини та пщприемствами-переробниками для ви-готовлення продукцИ 1з високою доданою варт1стю.

У харчовш промисловост1 доцгльно розвивати платформу Industry4Ukraine як продуктивний майдан-чик защкавленого д1алогу з промисловими асоц1ац1-ями та об'еднаннями, з одного боку, i органами влади — з шшого. На ц1й платформ! об'еднуються зу-силля близько 50 б1знес-асощацш, багато агентств розвитку, торгово-промислових палат, а також дер-жавних установ, включаючи департаменти М1неконо-м1ки. Експерти платформи розробили ряд принципо-вих документав державно'1 пол1тики в сферах кластерного розвитку та шновацш, д1джитал1зацп, макроеко-ном1чного розвитку тощо. Проте доцгльно нарощувати спгльн1 зусилля уряду i платформи Industry4Ukraine щодо завершення проекту «Побудова дорожньо'1 карти цифрово'1 трансформацИ в Харчов1й промисловоста» та його впровадження у галузь

Машинобудування в Укра'хш за вкладом в еконо-м1ку в1дстае в1д бгльшост1 кра'1н 6С, а в абсолютному вим1р1 сформований в цш галуз1 ВВП можна пор1в-няти з аналогом машинобуд1вно'1 промисловост1 в та-к1й невелик1й кра'1н1, як Словешя. З урахуванням в ц1-лому значно'1 рол1 промисловост1 в нацюнальнш еко-ном1ц1, для наближення р1вня життя в Укра1н1 до за-х1дних сус1д1в i збереження конкурентоспроможноста в1тчизняних товар1в на св1товому ринку необх1дно 1с-тотно тдвищити продуктивн1сть i як1сть промислового виробництва. Для подальшого розвитку нацю-нального машинобудування доцгльно широке впровадження шести шновацшних технолог1й в формата «1ндустр1я 4.0»

Предиктивна аналтика (обслуговування), що ба-зуеться на обробщ даних як новий вид обслуговування машин та обладнання, що замшюе традиц1йн1 методи як планово-попереджувальш роботи.

Управлтня життевим циклом продукту особливо актуально для машинобущвниюв, коли мова йде про

шновацп та постшш змши. РГзномаштш системи ав-томатизованого проектування (САПР) давно викорис-товуються конструкторами, але 1ндустрГя 4.0 принесла подальшу дщжиталГзащю всГх процесГв й на всьому життевому циклГ

Доповнена та вгртуальна реальтсть. Для освоення нових машин, !х пуску в експлуатащю, а потГм для об-слуговування оператори та експлуатацшний персонал ранГше використовували ГнструкцГ! в pdf чи друкова-ному форматГ. Але коли йдеться про швидкий пошук необхГдно! шформацГ!, як правило, так речГ не працю-ють — це надто довго. 1нша справа, коли зображення необхщного вузла чи деталГ подаеться в вГзуальному виглядГ в 3D та ще й зГ всГею супутньою ГнформацГею про стан мехашзму в реальному часГ. Саме так працю-ють технолог!! вГртуально! та доповнено! реальностГ (VR & AR). Застосування AR значно знижуе витрати на навчання персоналу та обслуговування обладнання, а також зменшуе час на незаплановаш просто!. В Ук-ра!ш компанГ!, що активно застосовують щ технолог!! в промислових сегментах невщом! Тому доцгльно спрямовувати зусилля укра!нських виробниюв у цьому напрям!

Системы управлтня виробництвом 4-го поколтня як програмне забезпечення для керуванням виробни-чими процесами в реальному часГ вщ автономних, ло-кальних ршень до Гнтегрованих та модульних. Великий попит подГбна система мае на всГх машинобущв-них пщприемствах з «одиничними» замовленнями (не сершними). Система надае можливГсть реалГзовувати повний цикл створення сучасного авГацшного агрегату — вщ передпроектних наукових дослщжень до створення, випробування, сертифшац!!, серГйного ви-робництва та тсляпродажного обслуговування. По-дальша дГджиталГзацГ! з елементами технологш 1ндус-трГ! 4.0 сприяе збгльшенню пропускно! здатностГ обладнання i скороченню термГнГв поставок, забезпечуе оптимальне планування робГт конструкторГв i техно-логГв, використання цифрових двшниюв виробництва, робота з 3D-моделями виробГв, контроль термГнГв, якостГ та собГвартость

Розумт пристрой та мобыьт додатки для знач-ного нарощення штелекту фГзичних об'ектГв. Типо-вими прикладами використання е кращий мошторинг обладнання, включно з предиктивною аналГгакою, трекшгом персоналу, оптимГзацГею та кращим управ-лГнням виробництвом. Один з кращих кейсГв, описа-них в моделГ 1ндустрГ! 4.0, е кейс Intel. Один з кращих прикладГв використання ново! технолог!! Real-Time Location Services з датчиками нового типу та викорис-танням мобгльних додатюв демонструе ки!вська Leantegra.

Хмарт плаформи та сервки. ДгджиталГзащя не-можлива сьогоднГ без 1Т-Гнфраструктури. Два цент-ральнГ !! елементи — мережа та центри обробки даних (ЦОД). Утримання власного, сучасного ЦОД е дуже дорогим для бшьшоси пщприемств. Тому бгльшГсть виробникгв переходить сьогоднГ на користування хма-рними сервюами та платформами. Для промисловцГв важливо знати, що трендовими в 1ндустрГ! 4.0 е користування готовими платформами-як-сервюами (PaaS). 1нтеграцГю в них сьогоднГ пропонуе майже кожен ви-робник CAE/CAD/PLC/SCADA. Платформи як Mindsphere (Siemens), Predix (GE), Ability (ABB), Ecostruxure (Schneider Electric) й багато подГбних — е все бгльш вживаними в користуваннГ, в тому числГ ма-шинобудГвниками.

!ндус^я 4.0 впpовaдженa в хiмiчну промжловкть y виглядi концепци Chemicals 4.0, яга бaзyeться нa концепци 3«P»: пpогнозyвaти (predict) — зpозyмiти вплив xiмiчниx речовин; pозстaвити пpiоpитети (prioritize) — розсгавити пpiоpитети нa вaжеляx, щоб отpимaти вiд ниx мaксимyм; пpaцювaти (pursue) — комплексно впpовaджyвaти попеpеднi двa пункти.

Chemicals 4.0 — це iнновaцiйнa концепцiя yпpaв-лiння, якa нa системнiй основi викоpистовye Штернет-теxнологiï тa потенцшно пiдтpимye ключовi тенденц!!, тaкi як iндивiдyaлiзaцiя поведiнки клieнтiв тa консоль дaцiя ринку. З цieï причини Chemicals 4.0 можга ввa-жaти pyшieм динaмiки ринку в гaлyзi.

Концепцiя Chemicals 4.0 виконye три основнж зaвдaння, як1 прямо пов'язaнi з aктyaльними пробле-мaми cta^ xiмiчноï промисловост! Укpaïни нapaзi: по-лiпшення продуктивност! пpaцi; скорочення ризиюв; одеpжaння нового тa додaткового доxодy. Для цього використовуються 5 ключовж !нструмент!в Industry 4.0: iнтегpaцiя текнологш (Technology integration), що допомaгae iнтегpyвaти концепц!ю Internet of Things, створюючи apxiтектypy дaниx; yпpaвлiння дaними (Data management), що дозволяe iнтегpyвaти тa пере-в!ряти дaнi, будуючи iнфpaстpyктypy бaзи дaниx; пере-довa aнaлiтикa (Advanced analytics), що дозволяe arn-лiзyвaти дaнi, бyдyвaти модел! для оптимiзaцiï !сну-ючиx процес!в; цифровий штерфейс (Digital interface), який зaбезпечye моб!льн!сть iнфоpмaцiï, що допомaгae досягaти гнучк!сть тa оpieнтовaнiсть та клieнтa; б!знес iмпеpaтиви (Business imperatives), яю покpивaють зa-гaльний процес оpгaнiзaцiï виpобництвa, шляxом впpовaдження новж мapкетинговиx тa виpобничиx стpaтегiй.

I шструменти Industry 4.0, iмплементовaнi в Chemicals 4.0, покpивaють кожну лaнкy процесу ви-pобництвa в!д опеpaцiйноï д!яльност! до етaпiв yпpaв-лшня тa прийняття yпpaвлiнськиx р!шень.

Укpaïнськa xiмiчнa промислов!сть зaлишaeться оpieнтовaною та сировину, визнaчae теpитоpiaльнy концентpaцiю основного xiмiчного виpобництвa i, водночaс, визнaчae необxiднiсть структурно! тpaнс-фоpмaцiï цього сектору у тапрямку зpостaння високо-теxнологiчниx гaлyзей через впpовaдження модел! !н-дустр!я 4.0. Taкa тpaнсфоpмaцiя повиннa, по-перше, пеpедбaчaти необxiднiсть збереження юнуючж конку-pентниx пеpевaг (родовищ сировини тa виpобничиx потужностей), яю можуть бути викоpистaнi для розвитку xiмiчноï промисловост! в довгостроковш перспектив!. По-друге, пр!оритетом для розвитку xiмiчноï промисловост! в Укр^ш мae бути виробництво тиx xi-мiкaтiв, як! pозглядaються як сировита тa нaпiвфaбpи-кaти не лише для xiмiчноï, aле й для шшж гaлyзей (легко!, xapчовоï тa !н.), a тaкож iншиx вид!в еконо-м!чно! д!яльност!.

Металургшна промислов1сть Укpaïни — однa з ль дер!в «розумного» виpобництвa щодо можливостей че-тверто'1 промислово! революц11 через aвтономнiсть всix процес!в нa метaлypгiйномy зaводi: вс! сп!вроб!тники, продукти i виробнич! потужност! взaeмопов'язaнi зaвдяки штернету речей (IoT); величезн! обсяги дaниx збиpaються зa допомогою сенсоpниx дaтчиюв тa про-гpaм зчитyвaння iнфоpмaцiï; дaлi дaнi обробляються штучним штелектом (AI) — зa paxyнок цього оптимь зyeться виробництво тa та пiдпpиeмствi зaбезпечy-eться високз синерпя. З новими теxнологiями про-мисловоси 4.0 можнa збиpaти больше iнфоpмaцiï зa допомогою pозyмниx л!чильник!в, дaтчиюв i систем,

як! працюють та обмшюються даними по локальнш мереж!. Промислова револющя змшила взаемод1ю за-вод1в з постачальниками та кл1ентами шляхом використання онлайн-платформ, програм та систем, за допомогою яких стало зручнше в1дстежувати замов-лення та шш1 послуги. Тим самим, цифров1защя сприяе створенню принципово нових б1знес-моделей.

Цифровий ефект вим1рюеться комплексно — в показниках i характеристиках р1вня продаж1в i якост1 продукцИ, обслуговування кл1ент1в, зниження втрат, що вщкривае широк! можливост1 впровадження таких новацш, як математичне моделювання оптимального складу вуг!льно! шихти для виробництва коксу; використання штучного штелекту для управлшня температурою в доменних печах та ш. Ефект в1д цифров1заци очевидний: хоча процес у краш загалом йде пов!льно, але через це перспективи i можливоста цифрово! трансформаций величезн1. Тому украшськ! компани ГМК повинн1 прагнути до впровадження модел1 1н-дустри 4.0, бо перспективи дщжитал1заци в ГМК ве-личезн1.

Ав'шц'ийна галузь Украши сьогодн1 знаходиться у кризовому стань вона потребуе реоргашзаци, реструктуризации та великих 1нвестиц1й для модершзаци виробничо1 бази. Потенц1йно при переход! на сучасш технолог!! виробництва та вбудування у м!жнародш концерни ав1абудування може перетворитися на одну 1з перспективних напрямк!в розвитку економ1ки май-бутньо! Укра!ни, що потягне за собою оживлення ба-гатьох сектор1в виробництва.

До основних проблем авiацiйного комплеску Ук-ра!ни можна вщнести невиконання урядом законо-давчих акгав щодо стимулювання розвитку авiацiйноï промисловоста; вщсутшсть державно! п1дтримки екс-портерiв АТ; нестачу о61гових кошт1в для виконання виробничих програм пщприемств; недостатню к!ль-к!сть прибуткових проектiв, як! б змогли забезпечити тдприемства ресурсами для переходу на сершне ви-робництво, що призводить до подорожчання АТ та фактично! нерентабельност1 виробництва.

Св1това концепщя «1ндустр!! 4.0» впливае на ринок ргзних сектор1в промисловост1, в тому числ1 й ав1акосм1чно! галузь В рамках програми «1ндустрш 4.0» мають формуватися так! тренди, як, по-перше, поширення автоматизац!! виробництва через використання робототехшки, що заснована на системах управлшня сенсорними датчиками i виконавчими ме-хашзмами, як! працюють автономно або натвавто-номно, взаемод1ючи з людьми i з можливютю адапта-ц!! до динам1чного середовища; по-друге, використання адитивних технологш, що дозволяе скорочувати витратш матер1али в1д 30% до 70% в пор1внянш з тра-дицшними технолог1ями. В основ! розум1ння адитивних технологш лежать 3В-друковаш технолог!!, як! можна застосовувати при розробщ продукту i дослщ-ного зразка, де !х швидк!сть i гнучк!сть можуть прис-корити 1нновац1! i зменшити термш впровадження на

ринок. В основ! якого лежить принцип пошарового «вирощування» твердого об'екта.

Таким чином, при проведенш розумно! нащо-нально! пол1тики у проанал1зованих галузях економ1ки доц!льно першочергово фтансувати i розвивати способи та тструменти моделi «1ндустри 4.0» на основ! роз-робки ïï комплексног нацiональноï програми, де ч1тко об-Грунтувати «дорожню карту» необх1дних економ1чних трансформац1й.

5. Системна д1я глобальних тренд1в, зокрема за-провадження модел1 « 1ндустр!! 4.0», сприяе швидкому розвитку ново!, так звано!, платформно! економ1ки. Вона в!др1зняеться технолог1чними новац1ями, що характеризуюсь процес НБ1К-конвергенцн, та цифровiза-щею, насамперед створенням фундаменту для цифро-вих платформ в р1зних галузях нащонально! еконо-м1ки. Украша, за р1зними експертними оц1нками, входить до числа св1тових л1дер1в за зайнятастю на цифрових платформах. Проте в1дсутн1сть над1йних статистичних даних дуже ускладнюе можлив1сть як!с-ного аналгзу та прийняття адекватних управл1нських р1шень у формат! модел1 «1ндустр!! 4.0». Тому виникае настшна потреба у проведенш систематичних постш-них спещальних до^джень, що дозволять б!льш ч1тко i комплексно характеризувати уже наявш та швидко виникаюч1 типи платформ. Широко висв1чувати до-св1д передових пщприемств, що вже працюють на мо-дел1 «1ндустр!! 4.0».

Для цього важливо запровадити монторинг розвитку платформно! економ1ки. Доц!льно проводити постшний мон1торинг, а для цього слщ включати платформну економ1ку в офщшну статистику щодо ф1ксац!! навявного стану i динам1ки процес1в розгор-тання НБ1К-конвергенц!! та цифров1зац!! в Украшь

6. Важливо розум1ти, що модель «1ндустр1я 4.0» не повинна сприйматися лише у суто технократич-ному цшеращональному (к!льк!сно-розрахунковому) сенс1, що зараз пануе серед науковщв та практик!в. Для виживання людини/людства, яке е найб!льш гострим питаниям сьогодення, модель «1ндустр1я 4.0» повинна характеризуватися на основ1 принцитв новог' лю-диномiрноï науки, коли будь-яка оргашзащя чи пщпри-емство е людинорозмiрним комплексом, ядром якого ви-ступае людина-особистсть з ïï ц1нностями, внутр1ш-н1ми життевими сенсами i мотивами, а тому саму цю модель не слщ розглядати лише як зас1б зростання прибутк!в. Модель « 1ндустр1я 4.0» повинна перш за все ощнюватися як заЫб покращення якостi життя укра-тщв, як мехатзм коеволюцшного розвитку людини, сус-пыьства i Природи, коли щ «елементи» не наносять шкоди один шшим. Тому визначальною штегратив-ною функц1ею держави повинен стати неодирижизм, що мае забезпечувати симфон1ю нащонального в1д-родження через Великий проект бущвництва Спльного Украшського Дому заради покращення добробуту укра-ïнцiв.

Стаття над1йшла до редакцИ 30.04.2021

Формат цитування:

Задорожний Г. В., Дуна Н. Г., Задорожна О. Г., Абраменко А., 1ванова М., Клецова Ю., Личко Ю., Трав-кша К., Чорна А. Осо6ливостГ та перспективи 1ндустри 4.0 в економщ УкраIни (науковий огляд). Вкник еконо-м1чно1 науки Украти. 2021. № 1 (40). С. 159-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).159-179

Zadorozhny, G. V., Duna, N. G., Zadorozhna, O. G., Abramenko, A., Ivanova, M., Kletsova, Yu., Lychko, Yu.,Travkina, K., Chorna, A. (2021). Features and Prospects of Industry 4.0 in the Economy of Ukraine (Scientific Review). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 159-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).159-179