CC BY
16
УДК 636.5.084.52
Гунчак А.В., ® кандидат бюлопчних наук, с.н.с., ([email protected]) 1нститут бюлогп тварин УААН, Львгв, Украгна
ВПЛИВ Р1ЗНОГО Р1ВНЯ ЙОДУ В РАЦ1ОН1 КУРЕЙ-НЕСУЧОК НА ПОКАЗНИКИ Б1ЛКОВОГО ОБМ1НУ В IX ОРГАН1ЗМ1 ТА
ПРОДУКТИВН1СТЬ
Дослгджено вплив ргзног ктькостг йоду в ращот курей-несучок кросу „Shaver 579" на окрем1 показники быкового обмту в гх оргашзм1 та продуктивтсть. Встановлено, що тдвищення кшькостг йоду в ращот курей з 0,085 до 0,504 мг на голову в день не проявляв негативного впливу на процеси бткового обмту, збережетсть погол1в 'я, покращуе несучкть та бюлог1чну i харчову цттсть яець.
Ключовi слова: кури-несучки, йод, показники быкового обмту.
Вступ. За даними Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я Мiжнародного ком^ету з контролю за йододефщитними захворюваннями — понад третину населення св^у живе в умовах особливого ризику розвитку йоддефщитних захворювань, а кшшчш прояви цих захворювань виявлеш у 740 мшьйошв оЫб, з яких у 50 мшьйошв встановлено серйозну розумову вщсталкть, пов'язану з йодною недостатшстю. Найочевидшший прояв дефщиту йоду — це захворювання щитоподiбноl залози. Дефiцит йоду збшьшуе частоту вродженого гiпотиреозу, призводить до незворотних порушень розвитку мозку у плода та новонародженого, що спричинюе розумову вщсталкть, якi можна попередити рацюнальною профiлактикою [1]. Свiтовий та втизняний досвiд свiдчить, що найефектившшим способом вирiшення зазначено! проблеми е виробництво продуктiв харчування з вщповщним рiвнем йоду [2, 3, 4]. Найпоширешшим з вiдомих шляхiв е йодування (додавання препарата йоду) таких харчових продукта, як сшь, хлiб, кондитерсью вироби, продукти дитячого харчування, безалкогольш напо!, сир, чай, м'ясопродукти. Однак, при використаннi з щею метою неорганiчного йоду у формi йодиду i/або йодату необхiдно враховувати те, що щ препарати е недостатньо стабшьними i, у окремих випадках, можуть викликати алергiю на йод [5]. Бшковозв'язаний йод, що потрапляе в оргашзм людини з продукта тваринного походження, е фiзiологiчним i добре засвоюеться [6, 7]. Отже, використання збагачених йодом продукта харчування, зокрема яець, може бути ефективним i доступним засобом профилактики захворювань, викликаних дефщитом йоду.
Тому, ми поставили собi за мету вивчити вплив рiзних рiвнiв йоду в рацюш курей-несучок на обмшш процеси в !х органiзмi, продуктившсть та вмiст йоду в жовтках яець.
® Гунчак А.В., 2009
71
Матер1али i методи. Дослщ проведено у BiBapii 1нституту бюлогп тварин УААН на двох групах курей-несучок кросу „Shaver 579", починаючи з 150-добового вiку. Утримання курей було кл^ковим i вщповщало iснуючим технологiчним вимогам. Вся птиця одержувала стандартний повнорацiонний комбiкорм, збалансований за поживними i бiологiчно активними речовинами. Кури контрольно! групи отримували 0,085 мг йоду на голову в день, а дослщно!— у шкть разiв бiльше, тобто 0,504 мг йоду/гол. день.
Впродовж дослщу проводили щоденний облiк несучостг Пiсля двох мiсяцiв згодовування дослщних комбiкормiв провели забiй курей по 5 голiв з групи. Матерiалом для бiохiмiчних дослiджень служили: кров, тканини печшки, 12-пало! кишки, пщшлунково! та щитоподiбно! залоз, жовток яець.
У бiологiчному матерiалi визначали: актившсть амiнотрансфераз за методом Капiтанакi [8]; амшний азот нiнгiдриновим методом [9]; актившсть протеаз [10]; актившсть лужно! фосфатази [11]; концентрацш розчинного бшка [12]; концентрацiю сечово! кислоти [13]; вмкт Са на бiохiмiчному аналiзаторi „Humalyzer 2000"; йод, зв'язаний з бшком нiтратно-роданiдним методом [14].
Результати дослщжень. Йод - один iз мiкроелементiв, що регулюе вiдтворювальну функцш. Входячи до складу гормонiв щитоподiбно! залози, бере участь в розвитку статевих залоз, прискорюе дозрiвання фолiкулiв у яечниках [15]. Тому, для оцшки дiяльностi щитоподiбно! залози, важливо дослiдити вплив рiзних кiлькостей йоду в ращош курей на !х несучiсть i якiсть яець.
У результатi проведення дослiджень встановлено, що шестикратне збiльшення йоду в комбiкормi курей-несучок позитивно впливае на !х несучiсть (Рис. 1). Зокрема, яечна продуктившсть птицi дослщно! групи була на 6,7 % вищою, нiж курей контрольно! групи.
Рис.1 Показники яечноУ продуктивного курей за рiзного |мвня йоду в рацiонах
Щодо морфометричних показникiв якостi яець (маси яець, бшка, жовтка, шдексу форми) — нами не виявлено вiрогiдних мiжгрупових рiзниць (табл. 1).
72
Вщзначено тенденцш до збшьшення маси, товщини та мщносп шкаралупи яець птицi дослщно! групи, порiвняно з контролем, що, напевно, пов'язано з кращим засвоенням поживних речовин (зокрема кальцш) з комбжорму, у якому рiвень йоду був вищим.
Таблиця 1
Морфометричш показники яець_
Показники Групи
контрольна дослщна
Маса яйця, г 64,7 ± 2,84 65,2 ± 2,21
Маса жовтка, г 16,5 ± 0,93 16,6 ± 0,84
Маса бшка, г 41,4 ± 1,22 41,2 ± 1,66
Маса шкаралупи, г 6,8 ± 0,38 7,4 ± 0,45
Товщина шкаралупи, мм 0,41 ± 0,046 0,45 ± 0,033
Мщтстъ шкаралупи, кг/мм2 0,96 ± 0,072 1,13 ± 0,061
1ндекс форми яйця, % 73,9 ± 0,62 75,0 ± 0,68
У цш та наступних таблицях: * -р < 0,05; ** - р < 0,01; *** -р < 0,001
З л^ератури вщомо, що згодовування курям-несучкам надлишку йоду призводить до пщвищеного рiвня кальцш в сироватщ кров^ гальмуючи, при цьому, його використання для утворення шкаралупи[16]. Разом з тим, у наших дослщженнях встановлено, що вмкт кальцш у кровi курей-несучок, яким збшьшували кiлькiсть йоду в рацiонi у 6 разiв був таким, як у курей контрольно! групи (вщповщно 4,31±0,06 та 4,13±0,32 ммоль/л). Наведеш результати разом з деяким тдвищенням активностi лужно! фосфатази (табл. 2) вказують на те, що збшьшення вмкту йоду в рацiонi курей-несучок не проявляло негативного впливу на обмш кальцш в !х оргашзмг
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники kpobí курей-несучок, ( M±m, n=5)
Показники Контрольна Дослiдна
Загальний бшок, г/л 68,18±3,21 72,50±4,02
АлАТ, Е/л 3,28±0,35 2,93±0,43
АсАТ, Е/л 154,70±3,59 210,00±9,38**
Сечова кислота, мкмоль/л 251,48±11,00 348,13±23,30**
Лужна фосфатаза, од.опт.густ. Е/л 290,75±14,82 317,40±26,59
Про посилення переб^у процесiв бiлкового обмiну в органiзмi птицi свiдчать результати дослiдження кровi на бiохiмiчному аналiзаторi „Нита^ег 2000" (табл. 2). Встановлено вищу актившсть АсАТ (на 35,7 % (р<0,01)) у курей, що споживали 0,504 мг йоду/гол. день, порiвняно з птицею контрольно! групи. У несучок дослщно! групи також вщзначено вищий вмкт сечово! кислоти на 38,42 % (р<0,01) i тенденцiю до зростання вмкту бiлка.
73
Дослщження показниюв бшкового o6MÍHy в тканинах курей-несучок (табл.3) вказують на те, що найсуттев^ змiни концентраци бшка, у зв'язку 3Í збшьшенням кiлькостi йоду у рацюш, вщбувались у тканинi слизово! оболонки 12-пало! кишки.
Збшьшення кiлькостi йоду в рацiонi курей-несучок не проявляло пом^ного впливу на дослщжуваш показники бiлкового обмiну у тканиш яйцепроводу, за винятком вмкту сечово! кислоти, концентрацiя яко! збшьшувалась майже на 80 % (р<0,05).
Таблиця 3
Показники бшкового обмшу в тканинах курей-несучок, (M±m, n=5)
Показники Контрольна Дослщна
Слизова 12 - пало! кишки
Бшок, мг/г 20,61±0,92 26,12±0,95*
Сечова к-та, ммоль/л 4,51±0,16 4,41±0,55
АсАТ, мкмоль(год х г) 10,08±0,46 10,41±0,42
АлАТ, мкмоль(год х г) 4,73±0,31 4,10±0,75
Печшка
Бшок, мг/г 36,95±0,57 35,85±1,93
Сечова к-та, ммоль/г 13,92±0,92 15,79±0,53
АсАТ, мкмоль(год х г) 15,61±0,26 14,76±0,41
АлАТ, мкмоль(год х г) 8,66±0,56 11,66±0,33***
Яйцепровщ
Бшок,мг/г 32,47±5,14 25,95±3,24
Сечова к-та, ммоль/г 0,30±0,06 0,54±0,09*
АсАТ, мкмоль(год х г) 8,85±0,16 9,62±0,53
АлАТ, мкмоль(год х г) 4,55±0,16 5,64±0,48
Про функцiональний стан щитоподiбно! залози судили на пiдставi визначення маси щитоподiбно! залози та !! шдексу, що виражаеться вiдношенням маси залози до маси тушки (табл. 4).
Таблиця 4
_Маса щитоподiбно'l' залози курей-несучок, ^ (М±т, n=5)_
Показники Контрольна Дослщна
Маса тушки, г 1513±40,33 1475±60,02
Маса щитопод1бно!' залози, г 0,282±0,02 0,258±0,03*
Вщносна маса щитопод1бно! залози, % 0,019 0,017
Встановлено, що за тдвищення кiлькостi йоду у рацiонi курей несучок до 0,504 мг/гол в день зменшуеться шдекс щитоподiбно! залози у птахiв дослщно! групи. Збережешсть поголiв'я птицi (впродовж дослiду) становила 100%.
Вщомо, що збiльшення кшькосп йоду в кормовiй дiетi курей сприяе зростанню вмiсту йодованих амшокислот у жовтку яець [17]. У наших
74
дослщженнях встановлено, що за 6-кратного збшьшення кшькосп йоду в ращош курей його вмют у жовтку яець збiльшуeться на 14 %.
Висновки. Шестикратне збiльшення рiвня йоду в рацiонi курей-несучок не проявляло негативного впливу на процеси бшкового обмiну, але сприяло деякому пщвищенню вмiсту бiлка та йодзв'язаного бшка у жовтку яець, а також покращувало харчову i бiологiчну цiннiсть яець.
Л1тература
1.„Про схвалення Концепци Державно! цiльовоi програми запоб^ання виникнення захворювань, спричинених йодною недостатнiстю, на перiод до 2013 року" / Проект розпорядження КМУ Офщшний сайт МОЗ Укра!ни www.moz.gov.ua
2.Антоняк Г. Л. Бабич О. Н., Бабич Т.В. та ш. Роль гормонiв щитоподiбноi залози в регуляци процесiв гемопоезу // Медична хiмiя. - 2004. т.6, № 4 - С. 132-138.
3.Щеплягина Л. А. Проблемы йодного дефицита. // Рус. мед. журн. — 1999; 7 (11). — С. 523-527.
4. Ншпелова О. М. Розробка йод вмщуючих напо!в — один з напрямюв подолання йодно! недостатност // Матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. "Управлшня i первинна медико-саштарна допомога". —Ужгород. —2003. — С. 11—12.
5.Методы определения содержания йода в пищевом сырье и продуктах / И. В. Брянская, С. Ю. Лескова. — Улан-Удэ.— 2006. — 33 с.
6.Корзун, В. Н. Теоретичш основи створення та вживання продукпв спещального призначення // Довкшля та здоров'я. —Ки!в, 2009. — № 1 — С.63-68.
7.Дымань Т. Н., Шевченко С. И., Берзина С. В. Новые тенденции в питании человека. — Киев. — 2007.— 76 с.
8.Цанев Р. Р., Марков Г. Г. К вопросу о количественном спектрофотометрическом определении нуклеиновых кислот // Биохимия. — 1960.— 25. - 1. — С.155-159.
9.Визначення вмкту амшного азоту / Методики дослщжень з фiзiологii i бiохiмii сшьськогосподарських тварин // Пщ ред. Н. Я. Довганя. — Львiв: ВКП "ВМС", 1998. — С.40-41.
10. Калунянц К. А., Гребешова Р. Н., Лупова Л. М., Федорова Л. Г. Способ определения активности протеиназ. А.с. 397843 СССР. 1973..
11. Довщник: фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослiджень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнiй медицинi. / За ред. В. В. Влiзла. — Львiв, 2004. — С.259.
12. Методики дослщжень з фiзiологii i бiохiмii сiльськогосподарських тварин. - Львш: ВКП "ВМС". — 1998 — 131 с.
13. Цанев Р. Р., Марков Г. Г. К вопросу о количественном спектрофотометрическом определении нуклеиновых кислот // Биохимия, 1960. — 25. - 1. — С.155-159.
75
14. Определение йода, связанного с белками крови, нитратно-роданидным методом // Лаб.дело. — 1976. — №10. — С.595.
15. Гаврикова Л.М. Совершенствование способов полноценного кормления и содержания цыплят-бройлеров и кур-несушек (монография) // Барнаул: Изд-во АГАУ, 2006. — 131 с
16. Сологуб Л.1. Антоняк Г. Л., Антоняк Т. О. та ш. Йод в органiзмi тварин i людини (Бiохiмiчнi аспекти) // Бюлопя тварин. — 2005.— т.7, № 1-2. —С. 3150.
17. Тараканов Б. В., Никулин В. Н., Курушкин В. В. К вопросу о способах повышения биологической полноценности яиц кур-несушек // Вестник ОГУ. — 2006. — № 12. — С.255-257.
Summary Hunchak A.V.
EFFICIENCY OF DIFFERENT IODINE LEVEL IN RATION OF LAYING HENS ON ORGANISM PROTEIN METABOLISM INDICES AND
PRODUCTIVITY.
Influence of different iodine level in ration of laying hens of cross "Shaver 579" on some protein and iodine metabolism chains in theirs organism was investigated. It was established, that iodine level increasing in hen's diet from 0,085 to 0,504 mg of iodine on head in day was not influenced negatively on protein metabolism, poultry safety and by that biological and nutrition value of egg was improved.
Стаття надшшла до редакцИ 8.04.2009
76
