CC BY
23
УДК 636.52:636.592
Гунчак A.B., к.б.н., старший науковий ствробггник ([email protected]) Ратич 1.Б., д.с.-г.н., член-кореспондент НААН
ПОКАЗНИКИ Б1ЛКОВОГО ОБМ1НУ ПТИЦ1 ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ ЙОДУ У РАЦЮНАХ
У cmammi наведено фрагмент дослгдженъ вплыву pienn Йоду у рацюнах сгльськогосподарськог птищ на ттенсивтстъ быкового обм1ну у японських перетлок, курей-несучок, гусок та гндичок.
Ключое1 слова: японсът перетлки, кури-несучки, гуски, тдички.
Вступ. Одним з чинниюв, що л1м1туе продуктившсть птищ е швидюсть синтезу бшюв у i'x оргашзм1 [1-3]. У свою чергу, штенсившсть бшкового синтезу залежить вщ збалансованост1 ращошв за поживними i бюлопчно активними речовинами, у тому числ1, за мжроелементами [4]. Одним i3 мжроелеменив, який через посередництво тиреощних гормошв здшснюе свш вплив на pi3Hi ланки обмшу речовин, у тому числ1 i на процеси бшкового обмшу, е йод [5].. Однак, необхщно вщзначити, що дослщжень, присвячених впливу Иоду на процеси бшкового обмшу, зокрема, р1зних його кшькостей, у тканинах птищ е мало.
Матер1ал i методи. Об'ектом наших дослщжень були кров i тканини печшки у перетлок, курей-несучок, шдичок та гусок. Птицю кожного виду (кури-несучки кросу „Shaver 579", японсью перепшки, племшш гуси та шдики середнього кросу) сформовали за принципом груп-аналопв у дв1 групи -контрольну i дослщну. У вщповщноси до регламентованих норм год1вл1 для кожного виду птищ, були пщготовлеш повнорацюнш комбжорми, збалансоваш за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Вмкт Иоду у рацюнах птищ контрольних груп становив 0,7 г/т комбжорму. Птищ дослщних груп р1вень Иоду пщвищували: для курей-несучок до 4,2 г/т а перепшкам, гусям та шдикам - до 2,8 г/т комбжорму.
Дослщжували вплив рекомендовано! кшькоси Иоду (0,7 г/тонну комбшорму) та збшьшення його кшькоси на показники бшкового обмшу у плазм1 кров!, тканинах печшки, пщшлунково! залози та слизово! оболонки 12-пало! кишки у перетлок, курей, гусок та ¿ндичок пщ час i'x несучостг Зокрема, BMicT бшка за методом Hoypi [6], амшного азоту ншгщриновим методом [7], активтсть aмiнoтpaнcфepaз [8].
Результати дослщжень. 3 даних тaблицi 1 видно, що чотирикратне збiльшeння кiлькocтi Иоду у кормовш flieri перепелок дocлiднoi групи, nopiBMHO з контрольною, призводило до пщвищення BMicTy бiлкa у raa3Mi кров1 на 32,53 % (р<0,001).
Що стосуеться шших дocлiджyвaниx показниюв бiлкoвoгo обмшу у плaзмi Kpoßi, зокрема, aMiHHoro азоту та активное^ aмiнoтpaнcфepaз, то нами не встановлено суттевих вщмшностей мiж птицею контрольно! i дocлiднoi груп.
44
1ншу картину ми спостер1гали у тканинах пщшлунково! залози. Так, вмкт розчинних бшюв та амшного азоту у перепшок дослщно! групи пом1тно збшьшувався, пор1вняно з птицею контрольно! групи (р<0,01 - 0,001).
Актившсть аланш- та аспартатамшотрансферази, за додаткового введения Иоду до рацюну перепшок дослщно! групи, була приблизно такою ж, як у птищ контрольно! групи.
Таблиця 1
Вплив рвно!" кшькосл Иоду у ращош перепшок
на показники бокового обмму (М±т, п=5)_
Показники Групи птищ
контрольна ПРК (0,7 г 1/т комбшорму) дослщна ПРК (2,8 г 1/т комбшорму)
плазма кров1
Бшок, г/л 59,91±1,14 79,40±2,73***
Амшний азот, мг/ л 29,11±0,93 31,72±1,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,59±0,04 0,62±0,03
АсАТ, мкмоль (годхг) 2,10±0,34 1,46±0,21
печшка
Розчинш б1лки, г/кг 35,86±1,24 30,32±1,15*
Амшний азот, г/кг 0,67±0,03 0,70±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,9±0,2 4,1±0,2
АсАТ, мкмоль (годхг) 15,97±0,16 15,13±0,25*
тдшлункова залоза
Розчинш б1лки, г/кг 18,18±0,91 23,12±1,11**
Амшний азот, г/кг 0,52±0,02 0,83±0,04***
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,02±0,43 2,68±0,31
АсАТ, мкмоль (годхг) 9,41±0,71 9,75±1,02
слизова 12-пало! кишки
Розчинш б1лки, г/кг 20,84±0,95 22,31±0,41
Амшний азот, г/кг 0,58±0,04 0,60±0,05
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,08±0,33 2,19±0,61
АсАТ, мкмоль (годхг) 9,23±0,62 9,44±1,11
Збшьшення кшькост1 Йоду у рацюш перепшок дослщно! групи до 2,8 г/т комбшорму зумовлювало зменшення вмюту розчинних бшюв та активност1 аспартатамшотрансферази у тканинах печшки, пор1вняно з птицею контрольно! групи.
Пщвищення кшькост1 Иоду у рацюш перепшок дослщно! групи у чотири рази, пор1вняно з контрольною групою, не проявляло суттевого впливу на вмют розчинних бшюв, амшного азоту та актившсть амшотрансфераз у слизовш 12-пало! кишки.
45
Результата дослщжень показниюв бшкового обмшу у плазм1 кров1 \ тканинах курей-несучок були дещо шшими, шж у перепшок (табл. 2), що, можливо, зумовлено вищим р1внем Иоду у рацюш курей дослщно! групи.
Таблиця2
Вплив рвно!" кшькосп Йоду у ращош курей-несучок на показники бшкового обмшу (М±т, п=5)
Групи птищ
Показники контрольна дослщна
ПРК (0,7 г 1/т комбжорму) ПРК (4,2 г 1/т комбжорму)
плазма кров1
Бшок, г/л 68,18±3,21 72,50±8,02
Амшний азот, мг/ л 22,8±1,01 24,5±1,89
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,33±0,01 0,29±0,02*
АсАТ, мкмоль (годхг) 1,55±0,12 2,10±0,20*
печшка
Розчинш б1лки, г/кг 36,95±0,58 35,85±1,94
Амшний азот, г/кг 0,44±0,01 0,51±0,02*
АлАТ, мкмоль (годхг) 8,67±0,56 11,67±0,33***
АсАТ, мкмоль (годхг) 15,62±0,263 14,77±0,42
шдшлункова залоза
Розчинш б1лки, г/кг 63,88±2,31 65,12±2,02
Амшний азот, г/кг 0,98±0,02 0,97±0,03
АлАТ, мкмоль (годхг) 5,03±0,21 4,8±0,89
АсАТ, мкмоль (годхг) 10,96±1,32 10,28±1,01
слизова 12-пало! кишки
Розчинш б1лки, г/кг 20,61±0,92 26,12±0,96**
Амшний азот, г/кг 0,44±0,02 0,56±0,03*
АлАТ, мкмоль (годхг) 4,74±0,32 4,11±0,76
АсАТ, мкмоль (годхг) 10,08±0,46 10,41±0,42
Зокрема, у плазм1 кров1 курей дослщно! групи, у рацюш яких вмкт Иоду був у шкть раз1в бшьшим, шж у рацюш контрольно! групи \ становив 4,2 г/т комбжорму, ми спостер1гали пщвищення активное^ аспартатамшотрансферази (р<0,05) та зменшення активное^ аланшамшотрансферази.
У тканинах печшки курей дослщно! групи, пор1вняно з птицею контрольно! групи, був вищим вмют амшного азоту та актившсть аланшамшотрансферази (вщповщно р<0,01 та р<0,001). Вмкт розчинних бшюв, а також актившсть аспартатамшотрансферази у курей контрольно! \ дослщно! груп були приблизно однаковими.
У слизовш 12-пало! кишки, за шестикратного збшьшення кшькост1 Иоду у рацюш курей дослщно! групи, пор1вняно з птицею контрольно! групи, вщзначено пщвищення вмкту розчинних бшюв на 26,73 % (р<0,001) та
46
амшного азоту на 27,27 % (р<0,05). Збшьшення р1вня Йоду у рацюш курей-несучок дослщно! групи не проявляло суттевого впливу на актившсть аланш- та аспартатамшотрансферази.
У таблиц! 3 представлено результата дослщження показниюв бшкового обмшу у плазм! кров!1 тканинах шдичок.
Таблиця 3
Вплив |)ВН01 КШЬКОСТ! Йоду у ращош шдичок на показники бшкового обмшу (М±т, п=3)_
Групи птищ
Показники контрольна дослщна
ПРК (0,7 г 1/т комбжорму) ПРК (2,8 г 1/т комбжорму)
плазма кров1
Бшок, г/л 63,57±1,36 42,40±3,48***
Амшний азот, мг/ л 43,13±3,71 44,93±1,53
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,41±0,03 0,44±0,04
АсАТ, мкмоль (годхг) 4,37±0,49 3,36±0,57
печшка
Розчинш б1лки, г/кг 57,19±3,46 53,40±2,73
Амшний азот, г/кг 0,35±0,04 0,35±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,29±0,02 0,21±0,01**
АсАТ, мкмоль (годхг) 1,18±0,09 1,37±0,09
шдшлункова залоза
Розчинш б1лки, г/кг 23,13±2,21 27,33±1,62
Амшний азот, г/кг 0,37±0,03 0,39±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 5,64±1,13 5,65±0,87
АсАТ, мкмоль (годхг) 14,24±1,22 14,07±1,29
слизова 12-пало! кишки
Розчинш б1лки, г/кг 32,26±2,35 37,67±1,17
Амшний азот, г/кг 0,42±0,02 0,44±0,03
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,86±0,31 3,65±0,81
АсАТ, мкмоль (годхг) 12,84±1,05 13,07±0,99
3 даних таблищ видно, що за чотирикратного збшьшення кшькост! Йоду у рацюш ¿ндичок дослщно! групи вмкт бшка у плазм! кров! був нижчим на 49,92 % (р<0,001), шж у птищ контрольно! групи. Разом з цим, збшьшення кшькосл Йоду у рацюш ¿ндичок не проявляло суттевого впливу на вмкт амшного азоту та актившсть амшотрансфераз.
У тканинах печшки ¿ндичок дослщно! групи встановлено зниження активност! аланшамшотрансферази (р<0,01), тод1 як актившсть аспартатамшотрансферази, не зазнавала суттевих змш.
Вмют розчинних бшюв та амшного азоту у ¿ндичок дослщно! \ контрольно! груп був, приблизно, однаковим.
47
Пщвищення р1вня Йоду у рацюш шдичок дослщно! групи не впливало на вмют розчинних бшюв, амшного азоту та актившсть амшотрансфераз у тканинах пщшлунково! залози та слизово! 12-пало! кишки.
Результата дослщжень впливу р1зно! кшькост! Йоду у рацюш гусок на дослщжуваш нами показники бшкового обмшу представлено у таблиц! 4.
Таблиця 4
Вплив рвно!" кшькосл Иоду в ращош гусок
на показники бшкового обмму (М±т, п=3)_
Групи птищ
Показники контрольна дослвдна
ПРК (0,7 г 1/т комбжорму) ПРК (0,7 г 1/т комбжорму)
плазма кров1
Бшок, г/л 72,77±1,59 74,30±1,87
Амшний азот, мг/ л 21,51±1,13 16,79±1,09*
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,57±0,03 0,49±0,02
АсАТ, мкмоль (годхг) 5,85±0,88 6,23±0,71
печшка
Розчинш б1лки, г/кг 86,75±2,13 84,88±2,88
Амшний азот, г/кг 0,47±0,02 0,43±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 10,97±1,28 10,05±1,16
АсАТ, мкмоль (годхг) 17,52±1,06 16,12±1,42
шдшлункова залоза
Розчинш б1лки, г/кг 18,42±0,94 23,28±1,28*
Амшний азот, г/кг 0,25±0,03 0,33±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 10,14±1,61 6,67±2,08
АсАТ, мкмоль (годхг) 11,91±0,38 13,24±0,47
слизова 12-пало! кишки
Розчинш б1лки, г/кг 25,35±1,08 31,40±1,95*
Амшний азот, г/кг 0,58±0,07 0,62±0,03
АлАТ, мкмоль (годхг) 4,61±0,39 5,32±0,37
АсАТ, мкмоль (годхг) 16,51±0,12 17,02±0,34
Вони свщчать про те, що у гусок дослщно! групи у плазм1 кров1 зменшувався вмкт амшного азоту на 28,11 % (р<0,05), тод1 як кшьюсть бшка та актившсть аланш- та аспартатамшотрансферази, при цьому, не зазнавали змш.
У тканинах пщшлунково! залози та слизовш 12-пало! кишки встановлено пщвищення вмкту розчинних бшюв у гусок дослщно! групи, пор1вняно з контрольною, вщповщно, на 26,38 % та 23,86 % (р<0,05).
Кшьюсть амшного азоту та актившсть амшотрансфераз у тканинах печшки, пщшлунково! залози \ слизово! 12-пало! кишки, пщ впливом збшьшення кшькост! Йоду у рацюш гусок, не зазнавали в1рогщних змш.
Отже, отримаш результати свщчать про те, що збшьшення кшькост1 Йоду у рацюнах птищ у стосовних нами дозах призводило до пщвищення вмюту розчинних бшюв в окремих дослщжуваних тканинах. Проте, юльюсш \
48
яккш змши були не однаковими у р1зних вид1в птищ, що, мабуть, зумовлено штенсившстю та спрямовашстю процеЫв бшкового обм1ну, продиктованих характером живлення, зокрема, р1внем проте!ну та енерги у ращонах.
Свщченням сказаного можуть бути даш про вмют бшка, амшного азоту та актившсть амшотрансфераз у плазм1 кров1 { тканинах печшки, пщшлунково! залози та слизово! 12-пало! кишки у р1зних вид1в птищ (табл. 5).
Таблиця 5
Показники бшкового обмшу у птищ рвних вид1в (М±т, п=3-5)
Показники Види птищ
перешлки кури 1ндички гуски
плазма кров1
Бшок, г/л 59,91±1,14 68,18±3,21 63,57±1,36 72,77±1,59
Амшний азот, мг/л 29,11±0,93 22,8±1,01 43,13±3,71 21,51±1,13
АлАТ, мкмоль (годхг) 0,59±0,04 0,33±0,01 0,41±0,03 0,57±0,03
АсАТ, мкмоль (годхг) 2,10±0,34 1,55±0,12 4,37±0,49 5,85±0,88
печшка
Розчинш б1лки, г/кг 35,86±1,24 36,95±0,58 57,19±3,46 86,75±2,13
Амшний азот, г/кг 0,67±0,03 0,44±0,01 0,35±0,04 0,47±0,02
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,9±0,2 8,67±0,56 0,29±0,02 10,97±1,28
АсАТ, мкмоль (годхг) 15,97±0,16 15,62±0,263 1,18±0,09 17,52±1,06
шдшлункова залоза
Розчинш б1лки, г/кг 18,18±0,91 63,88±2,31 23,13±2,21 18,42±0,94
Амшний азот, г/кг 0,52±0,02 0,98±0,02 0,37±0,03 0,25±0,03
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,02±0,43 5,03±0,21 5,64±1,13 10,14±1,61
АсАТ, мкмоль (годхг) 9,41±0,71 10,96±1,32 14,24±1,22 11,91±0,38
слизова 12-пало! кишки
Розчинш б1лки, г/кг 20,84±0,95 20,61±0,92 32,27±2,35 25,35±1,08
Амшний азот, г/кг 0,58±0,04 0,44±0,02 0,42±0,02 0,58±0,07
АлАТ, мкмоль (годхг) 3,08±0,33 4,74±0,32 3,86±0,31 4,61±0,39
АсАТ, мкмоль (годхг) 9,23±0,62 10,08±0,46 12,84±1,05 16,51±0,12
Так, з даних таблищ видно, що вмкт бшка у плазм1 кров1 був найвищим у гусок I становив 72,77±1,79 г/л, а найнижчим у перепшок (59,91±1,14 г/л).
У курей та шдиюв, вщповщно, дещо вищий, шж у перепшок, але менший, шж у гусок. Сумарний вмют вшьних амшокислот у плазм1 кров1 був
49
майже удв1ч1 бшьшим у шдичок, шж у гусок та курей. Актившсть аланшамшотрасферази зростала у такш послщовност1: кури, ¿ндички, гуски, перепшки, а аспартатамшотрансферази — кури, перепшки, шдички, гуски.
Вмют розчиииих бшюв у тканинах печшки, як \ в плазм1 кров1, був найбшьшим у гусок, майже у два рази меншим у перепшок { курей, шж у гусок. Р1вень розчинних бшюв у печшщ був також високим у шдичок, але меншою м1рою, шж у гусок. Кшьюсть амшного азоту у цш тканиш збшьшувалась у рядк шдички, кури, гуси, перепшки.
У тканинах печшки шдичок вщзначено найнижчу актившсть, як аланш, так { аспартатамшотрансферази, пор1вняно з шшими видами птищ. Що стосуеться шших вид1в птищ, то актившсть аланшамшотрансферази була приблизно однаковою у курей \ гусок та пом1тно нижчою у перепшок. Актившсть аспартатамшотрансферази у тканинах печшки перепшок, курок \ гусок знаходилась майже на однаковому р1вш.
Тканини пщшлунково! залози характеризувалась високим вмютом, як розчинних бшюв, так \ амшного азоту. Для гусок була характерною висока актившсть аланшамшотрансферази.
У слизовш оболонщ 12-пало! кишки встановлено найвищий р1вень розчинних бшюв у шдичок. У перепшок, курок та гусок кшьюсть розчинних бшюв коливалась у межах вщ 20,61±0,92 г/кг до 25,35 ±1,08 г/кг. У слизовш оболонщ 12-пало! кишки ми не спостер1гали суттевих вщмшностей щодо концентраци амшного азоту у вЫх дослщжуваних вид1в птищ. Що стосуеться активное^ амшотрансфераз слизово! 12-пало! кишки, то м1жвидов1 р1знищ були не суттевими. Можна лише вщзначити дещо вищу актившсть аспартатамшотрансферази у гусок, пор1вняно з шшими видами птищ.
Таким чином, одержан! результата дослщжень евщчать про певну видову вщмшшеть дослщжуваних показниюв бшкового обм1ну у плазм! кров1 та дослщжуваних тканинах японських перепшок, курей-несучок, гусок та шдичок.
Висновки
1. За збшьшення юлькоси Иоду у ращонах птищ дослщних груп, пор1вняно з аналогами контрольних груп, яю споживали комбжорм з рекомендованим вмктом мжроелементу:
- р1вень загального бшка у плазм! кров1 зростав у перепшок на 32,53 % (р<0,001) та знижувався у шдичок на 33,3 %. У плазм! кров1 курок \ гусок актившсть аланшамшотрансферази зменшувалась (р<0,05), а актившсть аспартатамшотрансферази зростала тшьки у курей (р<0,05).
- у тканинах печшки японських перепшок зменшувалась кшьюсть розчинних бшюв (р<0,05) та актившсть аспартатамшотрансферази (р<0,05), у ¿ндичок — актившсть аланшамшотрансферази (р<0,001), у курей-несучок -пщвищувався вм1сту амшного азоту (р<0,05) та актившсть аланшамшотрансферази (р<0,001).
50
- у тканинах пщшлунково! залози перепшок виявлено збшьшення вм1сту розчинних бшюв (р<0,001) та амшного азоту (р<0,001), а у гусок тшьки вм1сту розчинних бшюв (р<0,05)
- пщвищувався вмют розчинних бшюв у слизовш 12-пало! кишки курей-несучок (р<0,01) i гусок (р<0,05), а також амшного азоту у курок (р<0,05)
2. Вм1ст бшка у плазм! кров! був найвищим у гусок i нижчим, пор1вняно з гусьми, у курок, шдичок та перепшок. Вмкт амшного азоту найвищим був у шдичок, а у перепшок, курей та гусок нижчим, пор1вняно з ¿ндичками. Актившсть аланшамшотрансферази була найвищою у перепшок та гусок. Актившсть аспартатамшотрансферази була найвищою у плазм! кров! гусок, а дал! знижувалась у такш послщовност!: шдички, перепшки кури.
3. У тканинах печшки вм1ст розчинних бшюв був найвищим у гусок у шдичок, пор1вняно з гусьми, i, нижчим бшьше шж удв1ч1 у курок i перепшок, а тканинах пщшлунково! залози - був найвищим у курок, у той час як у шших вид1в дослщжувано! птищ становив 36,21-28,46 % ix вм1сту у курей-несучок. Вм1ст ам1нного азоту зменшувався у рядк кури, переп1лки, ¿ндички, гуски.
4. Вм1ст розчинних 61лк1в у слизовш 12-пало! кишки переп1лок i курей-несучок був на одному piBHi, у гусок — приблизно, на 12 мкмоль(год*г) б1льшим, i, найвищим у шдичок — 32,27±2,36 мкмоль(год*г). Активн1сть аспартатам1нотрансферази була найвищою у гусок i знижувалась у послщовностк ¿ндички, кури, переп1лки.
Л1тература
1. Kang C. W., Sunde M. L., Swick R. W. Skeletal muscle protein turnover in broiler and layer chicks // J. Animal Sci. — 1986. — V. 62 (6). — P. 1576-1583.
2. Luson S., Lopez G. Protein nutrition of broiler breeders // Proc. of the meet. Arkansas nutrition conference. — 1994. — V. 9. — P. 248-225.
3. Насонов Ю. M., 1ванов I. К. Бшковий обмш у с.-г. птищ.— К.: «Урожай», 1972. 135с.
4. Peresson R., Lopez G., Chagneau A. M. Dietary lisine deficiency greatly affects muscle and liver protein turnover in growing chicken // Br. J. Nutr. — 1996. — V.75, N. 6 — P.853-865.
5. Чайченко Г.М., Цибенко B.O., Сокур В.Д. Ф1зюлопя людини i тварин К. Вищашкола. 2003. - 463 с.
6. Цанев P.P., Марков Г.Г. К вопросу о количественном спектрофотометрическом определении нуклеиновых кислот //Биохимия, 1960, -25. - 1. - С.155-159.
7. Визначення вм1сту ам1нного азоту / Методики дослщжень з ф1зюлогп i 6ioxiMii' с1льськогосподарських тварин // Пщ ред. Н.Я.Довганя. - Льв1в: ВКП "ВМС", 1998. - С.40-41.
8. Дов1дник: Ф1з1олого-б1ох1м1чн1 методи досл1джень у 61олог11, тваринництв1 та ветеринарнш медицин!. /За ред. В.В.Вл1зла. - Льв1в, 2004. - 399 с.
51
Summary Gunchak A. V., Ratych I. B.
Institute of Animal Biology NAAS, Lviv INDICATORS OF PROTEIN EXCHANGE OF POULTRY FED DIETS WITH
DIFFERENT LEVEL OF IODINE
The article presents a part of research of iodine levels influence in poultry _ for intensity of protein exchange in _ Japanese quails, laying hens, turkeys and geese. Key words: japanese quails, laying hens, turkeys, geese.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
52
