CC BY
9
© Глущенко Н. В., Кошелева Н. О.
УДК 616.379-008.64-074-053.2: 612.461.82: 577.128 ГлущенкоН. В., Кошелева Н. О.
ВПЛИВ Р1ВНЯ ГЛ1КЕМ1ЧНОГО КОНТРОЛЮ НА ЕКСКРЕЦ1Ю М1КРОЕЛЕМЕНТ1В 13 СЕЧЕЮ
У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1-ГО ТИПУ
Сумський державний ушверситет, медичний iнститут (м. Суми)
Дана робота е частиною науково-дослщно! теми медичного iнституту Сумського державного уывер-ситету «Вивчення стану здоров'я дитячого та дорос-лого населення Сумсько! областi в умовах впливу несприятливих сощальних, економiчних та еколопч-них чинникiв» (№ держреестрацiI 01011100298).
Вступ. Цукровий дiабет посiдае одне iз прю-ритетних напрямкiв нацюнальних систем охорони здоров'я багатьох кра!н свiту [9]. Особливе мiсце у структурi дiабету займае цукровий дiабет 1-го типу (ЦД-1), який маыфестуе у дитячому вiцi, мае лабгпь-ний перебiг, характеризуеться раннiм розвитком хроычних дiабетичних ускладнень, що впливае на якють та тривалiсть життя пацiентiв та надае цiй про-блемi медико-соцiального значення.
Без сумнiвiв, головними чинниками розвитку хронiчних дiабетичних ускладнень залишаються аутоокислення глюкози, неферментативне глюко-зилювання бiлкiв, активацiя метаболiзму сорбто-лу. Ученi багато уваги придтяють вивченню нових ланок патогенезу ускладнень, таких як стан систем про- та антиокисного захисту, енергетичного забез-печення, ролi есенцiйних та токсичних мiкроелемен-^в [3,10,11].
Нирки приймають участь у регуляци мiкроеле-ментного гомеостазу шляхом фшьтраци та реаб-сорбцiI. Проте, юнуе гiпотеза щодо нефротоксич-ност металiв iз перемiнною валентнiстю, до яких вщноситься - Со, Си, Ре, Сг, N та Zn. Внутршньо-клiтинна токсичнiсть зазначених мiкроелементiв зумовлена активацiею процесiв перекисного окис-лення лiпiдiв у реакцiях Фентона i Вейса-Габера та виснаженням глутатюну [7]. Причому, найбiльш чутливим до оксидативного стресу е нефротелм проксимальних каналь^в, оскiльки тут iнтенсивно вщбуваються процеси реабсорбцiI та секрецiI, що може бути одыею iз головних причин розвитку дис-мiкроелементозу у випадку ЦД-1 [5].
Тому метою дано! роботи було дослщити осо-бливостi екскрецiI мiкроелементiв iз сечею у дтей, хворих на ЦД-1, залежно вщ рiвня глiкемiчного контролю.
Об'ект i методи дослiдження. Пщ спостере-женням знаходилось 68 дггей хворих на ЦД-1. Дiа-гноз ЦД-1 ставився згщно з наказом МОЗ Укра!ни № 254 вщ 27.04.2006 Р. щодо надання медично! до-помоги дiтям за спещальнютю «Дитяча ендокрино-логiя» [4]. Стан компенсаци ЦД-1 оцiнювався згщ-
но ISPAD (Consensus for the Management of Type 1 Diabetes Mellitus in Children end Adolescens 2000). Оптимальний piBeHb nnÍKeMÍ4Horo контролю мали 9 дтей (група I), субоптимальний - 25 (група II), pi-вень глiкемiчного контролю Í3 високим ризиком для життя - 34 хворих (група III). Групу поpiвняння скла-ли 30 практично здорових дтей. Bci пpоведенi до-слщження були виконанi у Центpi морфолопчних дослiджень у лабораторп атомно-абсоpбцiйного аналiзу (м. Суми, Украша), узгодженi комiсiею бю-медично'| етики медичного шституту Сумського державного унiвеpситету (Протокол №2 вщ 26 травня 2015 року).
Перед проведенням доотджень i3 батьками уЫх дiтей була проведена бесща щодо мети обстежен-ня, обсягу лабораторних та шструментальних до-слiджень. Батьки обов'язково давали Ыформацмну згоду на проведення ктычного обстеження сво|'х дiтей.
Сеpеднiй вк хворих на ЦД-1 становив 12,71±0,29 pокiв. 1з них хлопчикiв було 32 (47,01%), дiвчаток - 36 (52,99%). Залежно вщ тpивалостi хвороби вс хвоpi на ЦД-1 розподтилися таким чином: i3 вперше вияв-леним ЦД-1 було 9 оЫб (12,7%), середня тpивалiсть складала 1 мюяць. 1з тpивалiстю хвороби вщ 1 до 4 pокiв було 37 дитини (54,5%), середня тривалють становила 2,06±0,14 pокiв. 1з переб^ом захворюван-ня вiд 5 до 9 роюв спостеpiгалося 16 дггей (23,9%), середня тривалють хвороби була 6,41 ±0,256 роюв. 1з пеpебiгом хвороби понад 10 роюв знаходилося пщ спостереженням 6 (8,9%) пацiентiв, середня тривалють складала 11,83±0,52 роюв.
В дослiдженнi не приймали участ хвоpi iз дiабе-тичною нефропа^ею, супутнiми хpонiчними захво-рюваннями або ускладненнями цукрового дiабету у стади декомпенсаци.
Для визначення вмiсту мiкpоелементiв у сечi ви-користовували метод атомно-абсорбцмно'| мас-спектрофотометри на спектpофотометpi С-115М1, виробництва НВО «Selmi» (Украша), оснащеному комп'ютерною приставкою для автоматичного об-числювання вмiсту мiкpоелементiв. Визначали за-гальну концентpацiю (мкмоль/л) та добову екскрецю мiкpоелементу на ктограм маси тiла дитини (мкг/кг/ добу). Матеpiалом для дослiдження вмiсту мiкpоеле-ментiв була сеча здорових та хворих на ЦД-1 дгтей.
Статистична обробка результа^в дослiджень здiйснювалася за допомогою програми Exœl. Вико-ристовувалися методи ваpiацiйноï статистики, при-
Слiд зауважити, що вмiст мiдi (Си) у сечi всiх хво-рих на ЦД-1 значно перевищував показники здоро-вих. Найбiльш виражену купрурiю знаходили у пац^ eнтiв III групи. Рiвень Си у них був на 86,3% бтьшим, нiж у дтей групи порiвняння. У хворих I та II груп вмют мщ у сечi на 43% та 80,9% вщповщно перевищував показники здорових дтей (рис. 1.).
Концентра^я хрому (Сг) в сечi дiтей I групи не в^знялася вiд здорових. У дiтей II групи вона була на 32,5%, у III групи - на 48% бтьшою вщносно групи порiвняння (рис. 1.).
Вмют кобальту (Со) в сечi дiтей з оптимальним рiвнем глiкемiчного контролю не вiдрiзнявся вiд групи порiвняння. У па^ен^в iз субоптимальним рiвнем глiкемiчного контролю вЫ був на 6% бтьшим порiвняно зi здоровими д^ьми. В обстежених III групи, навпаки, помiчено зниження вмiсту Со на 25% вщносно групи порiвняння (рис. 1.).
Вмют нiкелю (N0 у сечi виявився низьким у вт обстежених дiтей. Причому вiн не мав ч^ко!' за-лежностi вщ рiвня глiкемiчного контролю та був на 27-34,6% меншим порiвняно зi здоровими дiтьми (табл. 1).
Для хворих на ЦД-1, за винятком па^ен^в iз оптимальним рiвнем глiкемiч-ного контролю, властива пщвищена сечова концен-трацiя свинцю (РЬ). Причому у дiтей III групи вона була на 55% бтьшою вщносно групи порiвняння. Проте в обстежених групи II вона лише на 15,4% перевищувала показ-ник здорових. Слщ зазначи-ти, що у хворих I групи вмют РЬ був, навпаки, на 54,5% нижчим порiвняно зi здоровими (табл. 1).
Таким чином, для дтей iз субоптимальним рiвнем глiкемiчного контролю та iз високим ризиком для життя властива найбтьша концен-трацiя в сечi Си, Ре, Сг та РЬ. Знайден особливост1 вмiсту мiкроелементiв у сеч1 свiдчать про виникнення !'х Таблиця 1.
Вмiст мiкроелементiв у сечi дiтей, хворих на ЦД-1
Мшроелемент (мкмоль/л) Група порiвняння Iгрупа II група III група
Со 0,68±0,065 п=20 0,67±0,075 п=9 0,72±0,057 п=30 р2** 0,51±0,047 п=20 р*
N1 3,04±0,264 п=20 2,01±0,196 п=10 1,99±0,187 п=30 2,22±0,22 п=21
РЬ 0,11 ±0,012 п=20 0,05±0,004 п=10 р** 0,13±0,012 п=20 р1***, р2** 0,2±0,021 п=14 р***, р1***
Прим1тки: р - достов1рн1сть показниюв в1дносно групи пор1вняння; р1 - достов1рн1сть показник1в в1дносно хворих I групи; р2 - достов1рн1сть показниюв в1дносно хворих III групи. * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001
датнi для медико-бюлопчних дослiджень. Для всiх показниюв визначали середньоарифметичне (М), похибку середньоарифметичного (т). Показник до-стовiрностi (р) абсолютних величин визначали за допомогою критерiю Ст'юдента (1). Для визначення ступеня впливу рiвня глiкемiчного контролю та три-валостi ЦД-1 на дослщжуваы показники був засто-сований двофакторний дисперсмний аналiз [2].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення
Пiд час дослiдження концентрацií цинку (7п) у сечi встановлено, що вона у дтей iз оптимальним рiвнем глiкемiчного контролю практично не вiдрiзня-лась, у пацiентiв iз субоптимальним рiвнем на 25%, а у дтей iз рiвнем глiкемiчного контролю з високим ризиком для життя на 42% перевищувала показник здорових дтей (рис. 1.).
Проте, вмют залiза (Ре), навпаки, виявився зни-женим. У хворих I групи вЫ був на 51,8%, у па^ен^в групи II - на 14% меншим вщносно групи порiвнян-ня. Пщвищення сечового рiвня залiза спостер^ало-ся лише в обстежених III групи. У них вЫ був на 42% бтьшим, ыж у здорових (рис. 1.).
N сТ N
О)
□ Група пор1вняння □ I група □ II група ■ III група
Рис. 1. Вмют есенцшних мшроелемен^в у сечi дiтей, хворих на ЦД-1
дефiциту та дисбалансу у ^е! категорп хворих. Зо-крема, одночасна втрата залiза та кобальту iз сечею може сприяти порушенню процесiв кровотворення та розвитку залiзодефiцитно! анемп [6].
Вщомо, що мiкроелементи потрапляють у пер-винну сечу шляхом фтьтраци плазми кровi через нирковi клубочки. Далi у канальцях вiдбуваеться !х реабсорб^я у кров'яне русло [8]. Можна припусти-ти, що один iз чинникiв, вiд якого залежить сечова концентра^я мiкроелементiв, е !х вмют у сироватцi кровi. Тому була дослщжена кореляцiя мiж сироват-ковим та сечовим рiвнями кожного мiкроелементу (табл. 2).
Встановлено, що практично у вЫх групах обсте-жених наявний зворотнм кореляцiйний зв'язок мiж сироватковою та сечовою концентрацiями Zn. При-чому у разi оптимального рiвня глiкемiчного контролю вона була сильною (г=-0,95), у випадку субоптимального рiвня глiкемiчного контролю та iз високим ризиком для життя - середньо! сили (г=-0,38 та г=-0,52 вiдповiдно). Сильна негативна кореля^я також була притаманна у стввщношены Со сироватки/ Со сеч^ проте вона формувалася лише у хворих I та II груп (г=-0,625 та г=-0,95 вщповщно). Слiд зазначи-ти, що для дтей iз оптимальним рiвнем глiкемiчного контролю властивий сильний зворотнiй кореляцй ний зв'язок мiж сироватково-сечовим вмютом N11 (г=-0,748) i середньо! сили мiж Ре у сироватцi та Ре у сечi (г=-0,37).
Встановлено, що мiж рiвнями РЬ сироватки та РЬ сечi iснуе сильний позитивний зв'язок у па^ен-^в iз оптимальним рiвнем глiкемiчного контролю (г=+0,67), який стае середньо! сили у дтей iз субоп-тимальним рiвнем глiкемiчного контролю (г=+0,47) та слабким у випадку глiкемiчного контролю iз високим ризиком для життя (г=+0,33). 1снування зворот-ых зв'язкiв мiж сироватково-сечовими концентрацг ями мiкроелементiв можна розцiнювати як один iз компенсаторних механiзмiв органiзму, направлених на пщтримання мiкроелементного забезпечення сироватки кровг Стосовно свинцю, знайдена ко-реляцiя може бути свiдченням захисно! реакцi!, що сприяе елiмiнацi! токсичного мiкроелементу з орга-нiзму. Однак, наявнють слабко! кореляцi! у хворих iз глiкемiчним контролем iз високим ризиком для життя можна розцЫювати як прояв порушення у ^е! категорi! дiтей адаптативно! функцi! нирок вщносно забезпечення балансу i вмюту мiкроелементiв у них.
Для бтьш точного пiдрахунку втрат мiкроеле-мен^в, за даними лiтератури, слiд використовувати показник добово! екскрецi! мiкроелементу на кто-грам маси тiла дитини (мкг/кг/добу). Вважаеться, що саме цей показник об'ективно вщображае Ыди-вщуальы мiкроелементнi втрати.
У дiтей, хворих на ЦД-1, зустрiчаеться як схуд-нення, так i надлишкова маса тта. Зниження ваги тiла у поеднанн з полiфагiею та полщипЫею часто рееструеться у випадку вперше виявленого ЦД-1. Надмiрна вага бтьш притаманна хворим на ЦД-2. Однак, на сьогодн проблема ожирiння у дитячому вц е досить актуальною не лише в Укра!ы, а й у свт [1]. Саме тому для адекватно! оцшки належно! вiку маси тiла був використаний показник 1МТ, який ви-значався за формулою 1МТ (кг/м2) = маса тта (кг) / зрют2 (м2).
Серед 65 дiтей, у яких проводилося визначення мiкроелементiв у сеч^ бiльшiсть, 43 (66,15%) хворих, мали масу тта, що вщповщала середым вiковим по-казникам. 1з них 7 (16%) дiтей мали оптимальний рiвень глiкемiчного контролю, 22 (51%) хворих -субоптимальний та у 14 (33%) випадках був зарее-стрований глiкемiчний контроль iз високим ризиком для життя.
Практично у четверто! частини обстежених був встановлений дефщит маси тта - 16 (24,62%) ви-падюв. Серед них бтьшють склали пацiенти iз глiкемiчним контролем iз високим ризиком для життя - 11 (68,7%) випадюв, субоптимальний рiвень глiкемiчного контролю був у 3 (18,8%) та оптимальний у 2 (12,5%) дггей.
Надлишок маси тта мали лише 6 (9,2%) дтей, що пщтверджуе науковi данi про переважання катабо-лiстичних процесiв у випадку ЦД-1. Бтьшу частину становили дiти iз субоптимальним рiвнем глiкемiч-ного контролю - 5 (83,3%) пащен^в. Оптимальний рiвень глiкемiчного контролю був зареестрований в одного (16,4%) хворого.
Встановлено, що найбтыхм втрати мiкроеле-мен^в iз сечею мали дiти з 1МТ менше 18,5. Так, добове видтення мiдi у них було у 10 разiв, свинцю у 5,5 раза, хрому у 2,7 раза, залiза, цинку та нкелю в 1,6 раза бтьшим вщносно групи порiвняння. Проте екскре^я кобальту практично не вiдрiзнялася вщ здорових дiтей (рис. 2.).
У хворих iз 1МТ 18,5-24,5 була встановлена по-силена добова екскре^я мiдi у 6 разiв, хрому -
Таблиця 2.
Кореляц1я м1ж сироватковим та сечовим вм1стом м1кроелемент1в у д1тей, хворих на ЦД-1
Показник, мкмоль/л Iгрупа II група III група
Zn сироватки / Znсечi г=-0,95, р<0,05 г=-0,38 г=-0,52, р<0,05
Ре сироватки / Ре сечi г=- 0,37 г=0,27 г=0,22
Сг сироватки / Сг сечi г=- 0,29 г=0,16 г=-0,005
Си сироватки / Си сечi г=- 0,22 г=- 0,41 г=-0,22
Со сироватки / Со сечi г=-0,625 г=- 0,95 г=0,037
N11 сироватки / N11 сечi г=-0,748, р<0,05 г=- 0,1 г=0,315
РЬ сироватки / РЬ сечi г=0,67 г=0,47 г=0,33
у 2 рази та свинцю - у 3,6 рази порiвняно 3i здоровими. Навпаки, зниженою виявилася втрата залiза, в 1,5 рази. Проте видтення цинку, нiкелю та кобальту практично не в^знялося вщ здорових дiтей (рис. 2.).
У па^ен^в iз надлишковою масою тта бiльшими порiвняно зi здоровими були втрати мщ - у 4,3 рази, цинку - в 1,6 рази та свинцю - в 1,3 рази. Помiче-но, що меншим вщносно групи порiвняння були видтення кобальту - у 3,4 раза, нкелю та хрому -у 2,5 раза, залiза - в 1,8 раза (рис. 2.).
З метою оцЫки сили впливу рiвня глiкемiчного контролю, 1МТ та УхньоУ взаемодп на показник до-бово'| екскрецiï мiкроелементу на ктограм маси тiла дитини був проведений двофакторний дисперсй ний аналiз (рис. 3.).
Спщ зауважити, що для бтьшост мкроелемен-тiв переважне значення мав 1МТ, нiж рiвень глiкемiч-ного контролю. Зокрема, сила впливу 1МТ на добову екскрецiю залiза на кiлограм маси тiла дитини скла-ла 36,3%, кобальту - 29%, цинку - 27,1%, нкелю -
140-fl
25%, мiдi - 24,1% та свинцю 23%. Проте видтення хрому (мкг/кг/добу) iз сечею мае значну залежнють вiд рiвня глiкемiчного контролю, сила дiï якого ста-новила 44,1%. Практично однакову з 1МТ силу впливу мав рiвень глiкемiчного контролю на втрати (мкг/ кг/добу) нкелю - 25,5%, кобальту - 24,6%, залiза -23,7% та цинку - 21,9%. Необхщно зазначити, що не врахован у доотджены фактори мають переважний вплив на екскрецю свинцю - 52,6% та мщ -47,1%.
Висновки
Таким чином, збтьшеы порiвняно зi здоровими концентрацiï есенцiйних та токсичних мкроелемен-тiв властивi для хворих на ЦД-1 iз субоптимальним рiвнем глiкемiчного контролю та з високим ризиком для життя. Встановлен особливост сечового вмiсту мiкроелементiв можуть бути передумовою для ви-никнення мкроелементного дисбалансу у сироватц1 кровк Пiдтвердженням слугуе знайдений сильний або середньо!' сили негативний зв'язок мiж сироват-ковими та сечовими концентра^ями цинку i кобальту у вах категорiях обстежених. Слiд зауважити, що
мiж рiвнями свинцю у сиро-ватцi та сечi юнуе позитивна кореляцiя. Це явище можна розцЫювати як компенса-торну реакцю органiзму, направлену на виведення надлишку Pb. Це пщтвер-джуе юнування сильного позитивного зв'язку у ви-падку оптимального рiвня глiкемiчного контролю (r=0,67) на фонi найнижчого вмюту свинцю у сечi.
Пiд час визначення екскрецп мiкроелементiв у хворих на ЦД-1 необхщно враховувати 1МТ. Оскть-ки встановлено, що най-бiльшi втрати хрому, цинку, мщ, залiза та нiкелю мали дiти iз низькою для ïхнього вку масою тiла. У па^ен-^в iз надлишковою масою знайдено лише посилене виведення мд та цинку. Хоттося зазначити, що у ^eï категорiï обстежених спостерiгаeться менше виведення нкелю, хрому та токсичного свинцю по-рiвняно iз д^ьми, що мали 1МТ<18,5. Можливо, орга-нiзм компенсаторно змен-шуе виведення необхщних для метаболiзму вуглеводiв мкроелемен^в (Cr, Co, Ni) в умовах ожирЫня. Проте не-достатне видтення свинцю може бути наслщком його кумуляцп в адипоцитах, що можна розшнювати як один
& о
EÏ
120' 100-И 80 60 40200
IMT <18,5 IMT 18,5-24,5 IMT >25
I7n ■ Fe ПСп ■ Cr* 10-2 ПРЬ*10-2 □ Со Ö Ni
Рис. 2. Концентрацiя мiкроелементiв у oe4Î дiтей, хворих на ЦД-1, залежно вщ 1МТ
I piBeHb гл1кем1чного контролю □ IMT □ взаемод1я Рис. 3. Результати двофакторного дисперсшного аналiзу впливу рiвня глiкемiчного контролю та 1МТ на добову екскрешю мiкроелементiв
i3 етюпатогенетичних факторiв надпишково! маси тiла.
Зауважимо, що пiд час проведення двофакторно-го дисперсiйного аналiзу з метою оцшки сили впли-ву 1МТ та рiвня глiкемiчного контролю на екскре^ю мiкроелементiв i3 сечею за добу було встановлено, що на втрати залiза, кобальту, цинку, нкелю, мд та свинцю переважне значення мае шдекс маси тта.
Лише екскре^я хрому (мкг/кг/добу) залежить вiд рiвня глiкемiчного контролю.
Перспективи подальших дослiджень е ви-
вчення впливу мiкролементурiï на морфо-функцю-нальний стан проксимальних ниркових каналь^в, що дасть змогу розробити критери ранньо'| дiагнос-тики дiабетичноï нефропатп ще на доклiнiчнiй стадп.
Лiтература
1. Большова О. В. Ожирiння в дитячому та тдлггковому вщ / О. В Большова // Здоров'я УкраУни. - 2008. - № 18/1. - С. 50-53.
2. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чу-
бенко, П. Н. Бабич - К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.
3. Маркевич В. Е., Глущенко Н. В. Особливост енергетичного забезпечення дггей, хворих на цукровий дiабет 1 типу / В. Е. Мар-
кевич, Н. В. Глущенко // Перинатолопя та педiатрiя. - 2011. - №3(47). - С. 114-117.
4. Про затвердження Протоколiв надання медичноУ допомоги дггям за спещальнютю «Дитяча ендокринолопя»: Наказ МОЗ
УкраУни № 254 вщ 27.04.2006 р. - К.: МОЗ Украни, 2006.
5. Шадрин О. Г. Дефицит макро- и микронутриентов в питании детей раннего возраста и пути его коррекции / О. Г. Шадрин,
С. В. Дюкарева-Безденежных // Перинатология и педиатрия. - 2010. - № 4 (44). - С. 69-74.
6. Angelova M. G. Trace element status (iron, zinc, copper,chromium, cobalt and nickel) in iron-deficiency anaemia of children under
3 years / M. G. Angelova, T. V. Petkova-Marinova, M. V. Pogorielov et al. // Hindawi Publishing Corporation Anemia. - 2014. - Article ID 718089. - P. 1-8.
7. Bao B. Intracellular free zinc up-regulates IFN-п and T-bet essential for Th1 differentiation in Con-A stimulated HUT-78 cells / B. Bao,
A. S. Prasad, F. W. Beck et al. // Biochem. Biophys. Res. Commun. -2011. -Vol.23. - P. 703-707.
8. Barbier O. Acute study of interaction among cadmium, calcium, and zinc transport along the rat nephron in vivo / O. Barbier,
G. Jacquillet, M. Tauc et al. // Am. J. Physiol. Renal. Physiol. - 2004. - Vol. 287 (5). - P. 1067-1075.
9. International Diabetes Federation, The IDF Diabetes Atlas, International Diabetes Federation, Brussels, Belgium, 6th edition, 2014.
10. Lin CC. Trace elements, oxidative stress and glycemic control in young people with type 1 diabetes mellitus / CC. Lin, HH. Huang, CW. Hu et al. // J. Trace Elem Med Biol. - 2014. - Vol. 28(1). - P. 18-22
11. Zhao C. Correlation of trace elements, glucose and body compositions in type 2 diabetes / C. Zhao, H. Wang, J. Zhang // Wei Sheng Yan Jiu. - 2008. - Vol. 37 (5). - P. 601-605.
УДК 616.379-008.64-074-053.2: 612.461.82: 577.128
ВПЛИВ Р1ВНЯ ГЛ1КЕМ1ЧНОГО КОНТРОЛЮ НА ЕКСКРЕЦ1Ю М1КРОЕЛЕМЕНТ1В 13 СЕЧЕЮ У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1-ГО ТИПУ
Глущенко Н. В., Кошелева Н. О.
Резюме. Стаття присвячена вивченню особливостей екскрецш мiкроелементiв iз сечею у дтей, хворих на цукровий дiабет 1-го типу залежно вщ рiвня глiкемiчного контролю.
Матерiали та методи. Пщ спостереженням знаходилось 68 дггей хворих на ЦД-1, як за рiвнем глiкемiч-ного контролю були роздтеы на три групи. Для визначення вмюту мiкроелементiв у сечi використовува-ли метод атомно-абсорбцмно'| мас-спектрофотометрп на спектрофотометрi С-115М1, виробництва НВО «Selmi» (Украша), оснащеному комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислювання вмюту мiкро-елемен^в. Визначали загальну концентра^ю (мкмоль/л), добову екскре^ю (мкмоль/л/добу) та добову екс-крецю мiкроелементу на ктограм маси тта дитини (мкг/кг/добу).
Результати дослiдження. Встановлено, що iз попршенням рiвня глiкемiчного контролю пщвищуеться концентра^я та екскре^я мiкроелементiв iз сечею. Пщ час визначення екскреци мiкроелементiв у хворих на ЦД-1 необхщно враховувати шдекс маси тта. Осктьки знайдено, що найбтышм втрати хрому, цинку, мщ, залiза та нкелю мали дiти iз низькою для |'хнього вку масою тта. Проте, для па^ен^в iз надлишковою масою властиве лише посилене виведення мщ та цинку.
Ключовi слова: цукровий дiабет 1-го типу, дiти, мiкроелементи, сеча.
УДК 616.379-008.64-074-053.2: 612.461.82: 577.128
ВЛИЯНИЕ УРОВНЯ ГЛИКЕМИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ НА ЭКСКРЕЦИЮ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ С МОЧОЙ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-ГО ТИПА
Глущенко Н. В., Кошелева Н. А.
Резюме. Статья посвящена изучению особенностей экскреции микроэлементов с мочой у детей, больных сахарным диабетом 1- го типа, в зависимости от уровня гликемического контроля.
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 68 детей, больных СД-1, которые по уровню гликемического контроля были разделены на три группы.
Для определения содержания микроэлементов в моче использовали метод атомно-абсорбционной мас-спектрофотометрии на спектрофотометре С-115М1, производства НВО «Selmi» (Украина), оснащенном компьютерной приставкой для автоматического вычисления содержания микроэлементов. Опред-
еляли содержание микроэлементов в моче (мкмоль/л), суточную экскрецию (мкмоль/л/сутки) и суточную экскрецию микроэлемента на килограм массы тела ребенка (мкг/кг/сутки).
Результаты исследования. Установлено, что с ухудшением уровня гликемического контроля повышается концентрация и экскреция микроэлементов с мочой. При определении экскреции микроэлементов у больных СД-1 нужно учитывать индекс массы тела. Поскольку установлено, что наибольшие потери хрома, цинка, меди, железа и никеля были у детей с низкой для их возраста массой тела. Однако, для пациентов с избыточным весом характерно только усиленное выведение меди и цинка.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа, дети, микроэлементы, моча.
UDK 616.379-008.64-074-053.2: 612.461.82: 577.128
THE INFLUENCE OF GLYCEMIC CONTROL ON EXCRETION OF TRACE ELEMENTS WITH URINE OF CHILDREN WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS
Gluschenko N. V., Kosheleva N. A.
Abstract. The article investigates the features of excretion of trace elements with urine of children with type 1 diabetes mellitus depending on their level of glycemic control.
Materials and methods. We observed 68 children with type 1 diabetes mellitus. Depending on their level of glycemic control the patients were divided into three groups. There were 9 children with optimal level of glycemic control (Group I), 25 children with the suboptimal level (Group II) and 34 children with high risk for life level of glycemic control (group III). The comparison group consisted of 30 healthy children. The average age of the patients with type 1 DM was 12,71 ± 0,29 years. Depending on the duration of the disease, all patients with type 1 DM were distributed to 4 groups as follows: there were 9 patients (12,7%) with the newly diagnosed type 1 DM, the average duration of their disease was 1 month long. There were 37 children (54,5%) with type 1 DM which lasted from 1 to 4 years. The average duration of their disease was 2,06±0,14 years. There were 16 children (23,9%) with type 1 DM which lasted from 5 to 9 years. The average duration of their disease was 6,41±0,26 years. There were 6 patients (8,9%) with type 1 DM which lasted more than 10 years, the average duration of their disease was 11,83±0,52 years.
The content of trace elements in urine was determined by atomic absorbtion spectrophotometry method with C-115M1 mass-spectrophotometer, manufactured by «Selmi» enterprise (Ukraine). The content of trace elements in urine was calculated in mkmol/l, the daily excretion of each trace element was calculated in mkmol/l/day, the daily excretion of microelements per kilogram of body weight was examined in mg/kg/day.
Research results. We have found that the concentration of trace elements and its excretion increased significantly with the worsening of the level of glycemic control. The peculiarities of the urinary content of trace elements may be a prerequisite for the emergence of trace elements imbalance in blood serum. Proof serves as found strong or medium strength inverse correlation between serum and urinary concentration of zinc and cobalt of all categories patients. It should be noted that positive strong correlation (r=+0,67) between concentration of lead in serum and concentration of lead in urine was maintained in patients with optimal level of glycemic control. This phenomenon can be seen as a compensatory reaction of the body directed at removing excess of Pb from the body.
We must take into account body mass index when determining trace elements excretion in patients with type 1 diabetes mellitus. We came to the conclusion that children with low weight of compared with other children of this age have the greatest losses of chromium, zinc, copper, iron and nickel. However, patients with excess weight only have increased output of copper and zinc.
According to the results of two-factors dispersive analysis the body mass index especially influences on the urinary excretion of iron, cobalt, zinc, nickel, copper and lead. Only excretion of chromium (mg/kg/day) depends on the level of glycemic control.
Keywords: type 1 diabetes mellitus, children, trace elements, urine.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 05.10.2015 р.
