CC BY
29
УДК 577.118:616-007.213-08 БОЛЬШОВА О.В., ПАХОМОВА В.Г.
ДУ «1нститут ендокринолоп! та обмну речовин '¡мен В.П. Комсаренка НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Украна
ВМЮТ iНСУЛiНОПОДiБНОГО ФАКТОРА РОСТУ 1 ТА ЕСЕНШАЛЬНИХ МкРОЕЛЕМЕНПВ У ПЛАЗМi КРОВi В ДПЕЙ iЗ РiЗНИМИ ФОРМАМИ НИЗЬКОРОСЛОСТ
Резюме. Вивчено вмст iнсулiноподiбного фактора росту 1 та есен^альних мiкроелементiв (цинк, селен, мдь, марганець, хром) у плазмi кров/ в дтей iз низькорослстю залежно вд ет'юлогн захворювання. Установлено наявнсть суттевого дисбалансу есен^альних мiкроелементiв у па^енлв '¡з низькорослс-тю, перш за все обумовленою дефiцитом гормону росту та iнсулiноподiбного фактора росту 1. Виявлено вiрогiдно слабкий кореля^йний зв'язок мiж показниками iнсулiноподiбного фактора росту 1 та середнiм рiвнем цинку в плазмi кров/ дтей iз низькорослстю загалом по груп':. У той же час у дтей з 'зольованою соматотропною недостатнстю, повною або частковою, виявлено вiропдно сильний кореля^йний зв'язок мж показниками iнсулiноподiбного фактора росту 1 та цинку в плазмi кров'1. Кореля^йного зв'язку мж показниками iнсулiноподiбного фактора росту 1 у плазмi кров/ та показниками селену, марганцю, хрому, мд в плазмi кров/ не встановлено.
Ключовi слова: есенцiальнi мiкроелементи, iнсулiноподiбний фактор росту 1, дти, низькорослсть, со-матотропна недостатнсть.
i—1 ® Детская эндокринология
u
1-1 vJ /Pediatric Endocrinology/
International journal of endocrinology
Вступ
Регулярне надходження есенщальних мшроеле-менпв (ЕМ) до оргашзму дитини абсолютно необ-хщне для його нормально! життeдiяльностi [8, 9]. ЕМ (залiзо, йод, мщь, марганець, цинк, кобальт, молiбден, селен, хром, фтор) входять до складу ферменпв, вггамМв, гормошв i безпосередньо впливають на роботу ендокринно! системи на рiз-них етапах И розвитку. Дефщит мшроелеменпв, як i !х надлишок, призводить до порушень розвитку та росту дгтей; визначеш порушення мшроелемент-ного обмшу обов'язково потребують корекцп. Крiм того, дефщит кожного з ЕМ може суттево попрши-ти перебн i прогноз вже юнуючого захворювання в дитини [3].
Оскшьки мшроелементи вщграють важливу роль у забезпеченш повноцiнного розвитку та росту дгтей [10, 12], вивчення мшроелементного стану е актуальним. Не викликае сумнiвiв, що дефь цит мшроелеменпв негативно впливае на процеси метаболiзму в дитячому вiцi. Однак на тлi значно! кiлькостi дослщжень мiкроелементного стану в ди-тячш популяцп загалом практично вiдсутнi роботи щодо вмiсту есенцiальних мiкроелементiв, зокрема цинку, селену, мш, хрому, марганцю, в дгтей iз вже наявним порушенням росту. Вiдсутнi комплек-сш дослiдження вмiсту декiлькох ЕМ у дгтей рiз-
них вiкових груп iз низькорослiстю, що пов'язана або не пов'язана iз соматотропною недостатшстю. До кiнця не з'ясований взаемозв'язок мiж системою гормон росту (ГР)/iнсулiноподiбний фактор росту 1 (1ФР-1) та ЕМ у дгтей iз низькорослютю рiзного генезу. В Украi'нi подiбнi дослiдження практично не виконувались, вщсутш данi щодо особливостей мiкроелементного стану при патологи росту, зокрема при низькорослост внаслщок дефiциту ГР.
Мета дослщження — встановити вмют 1ФР-1 та есенцiальних мiкроелементiв у плазмi кровi в дь тей iз рiзними формами низькорослостi.
Матерiали та методи
У дослiдження включено 240 осiб: 166 хлоп-щв (69,17 %) та 74 дiвчинки (30,83 %) вiком вiд 3 до 18 рошв (середнiй вш 9,65 ± 0,17 року). Серед них 206 дгтей та шдлишв iз рiзними формами низь-корослостк 144 хлопчики (69,9 %) та 62 дiвчинки
Адреса для листування з авторами: Большова Олена Васил1вна E-mail: evbolshova@gmail.com Пахомова Вiкторiя Геннадивна E-mail: vikapahomova2@gmail.com
© Большова О.В., Пахомова В.Г., 2016 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Таблиця 1. Розподл хворих за bí^m i статтю
Роки, середнш bík Абсолютна кшькють хворих, n (х/д) Хлопщ^вчата,%
Вщ 3 до 1B (1Q,Q6 t Q,19) 2Q6 (144/62) 69,9Q/3Q,1Q
Дошкiльний вк (3-6 рокiв) (4,B9 t Q,12) 6Q (43/17) 71,67/28,33
Mолодший шкiльний (7-11 рокiв) (9,98 t Q,12) 77(47/3Q) 61,Q4/3B,96
Старший шкiльний (12-18 рокiв) (13,68 t Q,15) 69 (54/15) 78,26/21,74
(30,1 %), середнш bík яких становив 10,06 ± 0,20 року (табл. 1, 2). Контрольну групу становили 34 пащенти (22 хлопчики, 64,71 %) вшом 3—18 рошв (середнiй вш 9,08 ± 0,50 року). Пащенти перебува-ли пiд наглядом у вщдш дитячо! ендокринно! патологи ДУ «1нститут ендокринологи та обмшу речо-вин ím. В.П. Комюаренка НАМН Украши». Перiод спостереження становив 4 роки.
У вах дггей здiйснювали загальне клiнiчне об-стеження (табл. 3). До початку обстеження пащенти та !х батьки надали шформовану згоду на участь у дослщженш та використання отриманих даних.
Рют вимiрювали за допомогою стадiометра System Dr. Keller J., масу тша — за допомогою елек-тронних вагiв SECA890. Дефщит росту визначали за перцентильними таблицями варiантiв нормального росту. Для визначення ыстковогу вiку вико-ристовували атлас W.W. Greulich та S.P. Pyle (1993). Статевий розвиток ощнювали за J.M. Tanner (1962). Рiвень 1ФР-1 у кровi визначали рад^мунолопч-ним методом за допомогою стандартних наборiв IRMA IGF-1 фiрми Immunotech (Чехiя). Вмiст mí-кроелементiв (цинку, селену, марганцю, хрому, мш) у плазмi кровi визначали за допомогою рентген-флуоресцентного спектрометра ElvaX-med (Укра-!на) за методикою виконання вимiрювань вмiсту хiмiчних елементiв у плазмi кровi (методика МВВ 081/12-0468-07), що атестована Укра!нським дер-
Таблиця 3. Клiнiчна характеристика дтей i3 pí3hmmm видами низькорослост
Показники Iгрупа (соматотропна недостатнють повна), n = бб II група (соматотропна недостатнiсть часткова), n = Зб III група (синдром бюлопчно неактивного гормону росту), n = 29 IV група (амейно-конституцiональна низькорослiсть), n = бб V група (генетично детермшована низькорослiсть), n = 9 Контрольна група, n = 34
Паспортний вк (роки), M t m 1Q,23 t Q,4Q 8,91 t Q,4Q 9,Q1 t Q,6Q 9,84 t Q,3Q 1Q,47 t 1,3Q 9,Q8 t Q,5Q
Хлопц^вчата 54/12 26/1Q 21/8 41/25 2/7 22/12
Вiдставання в ростi (SD), M t m -2,9 t Q,2 -2,3 t Q,2 -3,Q t Q,2 2,2 t Q,1 -2,9 t Q,2 -
IMT (кг/м2), M t m 17,6 t Q,3 16,3 t Q,5 16,Q t Q,4 15,9 t Q,3 18,1 t 1,4 2Q,18 t Q,5Q
Кiстковий вiк (роки), M t m 7,69 t Q,4Q 6,57 t Q,4Q 6,22 t Q,5Q 8,24 t Q,3Q 7,64 t 1,2Q 9,Q t Q,6
Вiдставання в кютковому вiцi (роки), M t m 2,67 t Q,2Q 2,36 t Q,2Q 2,61 t Q,2Q 1,72 t Q,1Q 3,Q6 t Q,4Q -
Таблиця 2. Розподл хворих за нозолойею
Нозолопя Кiлькiсть хворих, n (х/д) %
Соматотропна недостатнiсть повна 66 (54/12) 32,Q4
Соматотропна недостатнiсть часткова 36 (26/1Q) 17,48
Синдром бiологiчно неактивного гормону росту 29(21/8) 14,Q8
^мейно-конституцюнальна низькорослiсть 66(41/25) 32,Q4
Генетично детермшована низькорослють 9(2/7) 4,36
Усього 2Q6(144/62) 1QQ,Q
жавним комитетом i3 стандартизации метрологи' та сертифшаци' (свщоцтво вiд 12.10.2007 р.) i за-тверджена Державною санiтарно-епiдемiологiчною службою Украши (Постанова № 8 вщ 05.10.2000 р.). Статистичну обробку результапв дослiдження ви-конували з використанням статистичних програм Microsoft Excel i3 застосуванням методiв варiацiйноï статистики. Результати надаш як середнi значення та ïx стандартна похибка (M ± m). Статистичну вь рогiднiсть оцiнювали за параметричним критерieм
Стьюдента (1). Рiзниця в результатах вважалася вь рогiдною при р < 0,05, при 0,05 < р < 0,01 вiдмiчали тенденцш до вiрогiдностi. Для вивчення кореляцш-ного зв'язку використовували метод прямо! кореля-ци, знаходячи коефiцieнти кореляцi! (г) та детермь нацп (D).
Результати дослiдження
Установлено, що середнiй рiвень 1ФР-1 у сироват-цi кровi в дiтей iз низькорослiстю (загалом по групi, п = 206) становив 150,21 ± 8,41 нг/мл, що вiрогiдно нижчий, нiж у контрольнш групi — 202,85 ± 13,78 нг/мл, р < 0,001. Рiвень 1ФР-1 у хлопчикiв iз низькорос-лiстю був вiрогiдно нижчим, шж у контрольнiй гру-т (142,16 ± 9,41 та 193,86 ± 16,51 нг/мл вiдповiдно, р < 0,01) та шж у дiвчат з низькорослiстю (р < 0,05). У дiвчат також спостерналася вiрогiдна рiзниця рiв-нiв 1ФР-1 порiвняно з показниками в груш контролю (168,87 ± 8,48 та 219,32 ± 18,84 нг/мл вщповщно, р < 0,05). Проаналiзовано рiвнi 1ФР-1 у плазмi кровi в хлопчикiв та дiвчат при рiзних формах низькорос-лостi (табл. 4). Найнижчi показники рiвня 1ФР-1 у плазмi кровi спостерiгали в пащенпв III, I та II груп.
У пащенпв I групи загалом (дгги з низькорос-лютю, обумовленою повною соматотропною недо-статшстю) середнiй рiвень IФР-1 та рiвень у хлоп-чикiв i дiвчат окремо були вiрогiдно нижчими, шж у контрольнiй групi (р < 0,001). Вiрогiдно! рiзницi мiж показниками ЮР-1 хлопчикiв i дiвчат I групи виявлено не було (р > 0,1). Середне вщхилення ЮР-1 становило —1,65 ± 0,09 SD, вiрогiдно! рiзницi мiж показниками SD у хлопчикiв i дiвчат не спосте-рiгали (р > 0,1).
У II груш пашенпв (дии з низькорослiстю, обумовленою частковою соматотропною недостатшс-
тю) середнш рiвень IФР-1 та рiвень у хлопчишв i дiвчат були вiрогiдно нижчими, нiж у контрольнiй груш (р < 0,05). Показники рiвня ЮР-1 у хлоп-чикiв були нижчими, шж у дiвчат, але не вiрогiд-но (р > 0,1). Середне вщхилення IФР-1 становило —0,97 ± 0,11 SD, вiрогiдно! рiзницi мiж показниками SD IФР-1 у хлопчикiв i дiвчат не спостерiгали (р > 0,1).
У пашенпв III групи (дгти з низькорослiстю, обумовленою синдромом бюлопчно неактивного гормону росту) середш показники рiвня IФР-1, а також рiвень IФР-1 у хлопчикiв i дiвчат були най-нижчi серед уах груп i вiрогiдно нижч^ нiж у конт-рольнiй груш (р < 0,001). Крiм того, показники ЮР-1 у дiвчат були вiрогiдно нижчими, нiж у хлоп-цiв (48,86 ± 11,28 та 96,97 ± 12,66 нг/мл вiдповiдно, р < 0,01). Середне вщхилення IФР-1 було найбшь-шим i становило —1,61 ± 0,13 SD, вiрогiдно! рiзницi мiж показниками SD у хлопчикiв i дiвчат не спосте-рiгали (р > 0,1). У IV груш хворих (дгти з амейно-конституцiональною низькорослiстю) середш показники ЮР-1, а також рiвень IФР-1 у хлопчикiв i дiвчат окремо не мали вiрогiдно! рiзницi з групою контролю (р > 0,1). Показники ЮР-1 у дiвчат були вiрогiдно вищими, шж у хлопцiв (360,34 ± 31,15 та 219,57 ± 12,66 нг/мл вiдповiдно, р < 0,001). Середне вщхилення IФР-1 становило —0,52 ± 0,09 SD, вiро-гiдно! рiзницi мiж показниками SD IФР-1 у хлопчи-кiв i дiвчат не спостерналось (р > 0,1).
У V груш пашенпв (дiти з генетично детермь нованою низькорослiстю) середнш рiвень IФР-1 у плазмi кровi був нижчим, нiж у контрольнш груш, з тенденшею до вiрогiдностi (0,05 < р < 0,1). Вiрогiд-но! рiзницi мiж показниками ЮР-1 у хлопчикiв по-рiвняно з показниками контрольно! групи виявлено не було (р > 0,1). У дiвчат показники !ФР-1 у плазмi
Таблиця 4. Р1вень 1ФР-1 у плазм! кров1 в дтей iз низькоросл1стю залежно вд етюлогп захворювання
та стат патента
Групи пащенлв, n (х/д) PiBeHb 1ФР-1 у плазмi KpoBi, М ± m, нг/мл, SD 1ФР-1 PiBeHb 1ФР-1 у плазмi KpoBi в хлопчиюв, М ± m, нг/мл, SD 1ФР-1 PiBeHb 1ФР-1 в плазмi KpoBi у дiвчат, М ± m, нг/мл, SD 1ФР-1
I група, n = 66 (54/12) 100,57 ± 7,87 р < 0,001* -1,65 ± 0,09 101,69 ± 8,98 р < 0,001** -1,61 ± 0,08 95,50 ± 26,12 р < 0,001** -1,81 ± 0,30
II група, n = 36 (26/10) 141,48 ± 10,63 р < 0,001* -0,97 ± 0,11 137,14 ± 15,50 р < 0,02** -0,87 ± 0,12 152,77 ± 25,28 р < 0,05** -1,22 ± 0,28
III група, n = 29 (21/8) 83,70 ± 9,85 р < 0,001* / -1,61 ± 0,13 96,97 ± 12,66 р < 0,001** -1,50 ± 0,16 48,86 ± 11,28 р < 0,001** -1,90 ± 0,18
IV група, n = 66 (41/25) 235,03 ± 17,13 р > 0,1* -0,52 ± 0,09 219,57 ± 20,13 р > 0,1** -0,53 ± 0,12 360,34 ± 31,15 р > 0,1** -0,50 ± 0,07
V група, n = 9 (2/7) 141,54 ± 32,81 0,05 < р < 0,1* -1,31 ± 0,19 188,58 ± 33,40 р > 0,1** 128,10 ± 41,67 0,05 < р < 0,1** -1,69 ± 0,24
Примтки: * — в1рогщн1сть р1зниц1 з групою контролю; ** — в1рогщн1сть р1зниц1 з хлопчиками та двчатами групи контролю окремо.
Таблиця 5. Кореляцйний зв'язок мжр'/внями цинку та 1ФР-1
Кореляцшний зв'язок мiж piBHeM 1ФР-1 та piBHeM цинку Коефгцгент кореляцм, r Коефгцгент детермшацп, D (%)
Кореляцiя мiж 1ФР-1 та середнiм piBHeM Zn у плазмм KpoBi (n = 206) 0,1246 р < 0,02 1,55
Корелящя мiж 1ФР-1 та середым piBHeM Zn у плазмi KpoBi дiтeй 1 групи (n = 66) 0,7436 р < 0,01 55,29
Корелящя мiж 1ФР-1 та середым piвнeм Zn у плазмi KpoBi дiтeй II групи (n = 36) 0,7652 р < 0,01 58,55
Кopeляцiя мiж 1ФР-1 та сepeднiм piвнeм Zn у плазмi кpoвi дiтeй III групи (n = 29) 0,5914 р < 0,01 34,98
Кopeляцiя мiж IФР-1 та сepeднiм piвнeм Zn у плазмi кpoвi дiтeй IV групи (n = 66) 0,1061 р > 0,1 1,13
Корелящя мiж IФР-1 та сepeднiм piвнeм Zn у плазмi кpoвi дтей V групи (n = 9) 0,2351 р > 0,1 5,53
кровi були нижчими, шж у дiвчат у контрольны груш з тенденцieю до вiроriдностi (0,05 < р < 0,1). Се-редне вiдхилення 1ФР-1 становило —1,31 ± 0,19 SD, у хлопчикiв вiдставання вiд показнишв 1ФР-1 не спостерiгали, у дiвчат вiдставання було досить вираженим--1,69 ± 0,24 SD.
Для вивчення взаемозв'язку 1ФР-1 та мшроеле-ментiв проведено кореляцiйний аналiз цих показ-никiв (табл. 5).
Таким чином, виявлено вiрогiдно слабкий коре-ляцiйний зв'язок мiж показниками 1ФР-1 та серед-нiм рiвнем цинку в плазмi кровi дiтей iз низькорослю-тю (р < 0,01). Корелящя мiж середнiми показниками цинку в плазмi кровi дiтей iз низькорослiстю стано-вить 0,0915, що свiдчить про дуже слабкий кореля-цiйний зв'язок мiж цими показниками. У той же час у груш дггей з iзольованою соматотропною недо-статнiстю, повною або частковою (I, II групи), виявлено вiрогiдно сильний кореляцiйний зв'язок мiж показниками 1ФР-1 та цинку в плазмi кровi. Кореля-цiя мiж середнiми показниками цинку в плазмi кровi дiтей I та II груп — 0,2766 та 0,3982 вщповщно, що свщчить про слабкий кореляцшний зв'язок мiж цими показниками. У дгтей III групи в плазмi кровi виявлено вiрогiдно середнш кореляцiйний зв'язок мiж показниками ЮР-1 та рiвнем цинку. А корелящя мiж середнiми показниками цинку в плазмi кровi дiтей ще! групи становила 0,5246, що говорить про середнш кореляцшний зв'язок мiж цими показниками. У IV груш кореляцшний зв'язок мiж показниками цинку та ЮР-1 у плазмi кровi вiрогiдно слабкий, а мiж середнiми показниками цинку — дуже слабкий (г = 0,0220). У V груш вiрогiдного кореля-цшного зв'язку мiж показниками ЮР-1 та цинком не виявлено. А корелящя мiж середнiми показниками цинку в плазмi кровi дiтей ще! групи становила 0,5230, що свщчить про середнш кореляцшний зв'язок мiж цими показниками (рис. 1).
Кореляцшного зв'язку мiж показниками IФР-1 у плазмi кровi та показниками селену, марганцю, хрому, мщ в плазмi кровi виявлено не було.
Обговорення результат
Результати популяцiйних дослiджень свiдчать про вкрай недостатне споживання вггамшв та мь кроелементiв (залiзо, цинк, йод) [5, 13].
У наших дослщженнях наголошуеться на сут-тевому порушеннi мшроелементного стану в дiтей iз низькорослютю незалежно вiд етюлогп захворю-вання. Разом iз тим у бшьшосп пацieнтiв iз низь-корослiстю спостертаються порушення в системi гормон росту/iнсулiноподiбний фактор 1, а саме — рiзке зниження базального та стимульованого рiв-
Рисунок 1. Кореляц1йний зв'язокм'жр1внями цинку в плазм '1 кров1 та 1ФР-1
нiв гормону росту та ЮР-1 у плазмi кровi. Нашi даш свiдчать про тiсний взаемозв'язок системи росту з ЕМ цинком, що сшвпадае з даними щодо участ цинку в гормональнiй регуляцп подшу клiтин та впливу на систему ГРДФР-1. Дефiцит цинку су-проводжуеться зниженням рiвня IФР-1, а в деяких випадках i гормону росту за рахунок його участ в сигнальнш взаемодп гормонiв [11]. Доведено, що в структурi ГР е дшянка, що зв'язуе молекулу гормону росту з цинком, що важливий для функцп гормону росту [7]. Висока концентрашя цинку в гiпофiзi забезпечуе утворення димера ГР, що менш схиль-ний до деградаци [4]. Експериментальнi даш показали, що в щурiв з адекватним рiвнем цинку вве-дення рекомбiнантного ГР стимулюе рют кiстково! тканини, а в цинк-дефщитних тварин такого впливу не виявлено [6]. Цинк мае прямий (синтез ДНК, РНК, бшшв) та опосередкований (через ГР i ЮР-1) вплив на процеси росту. Вивчення впливу дефщиту цинку на темпи зростання проводиться в багатьох кра!нах свiту: Туреччиш, Iранi, Японi! та iн. [14]. В Укра!ш дослiдження стану мшроелеменпв та !х взаемозв'язок iз системою ГРДФР-1 у дггей iз низь-корослiстю вперше започаткованi у вщдш дитячо! ендокринно! патологi! ДУ Институт ендокриноло-гi! та обмiну речовин iм. В.П. Комiсаренка НАМН Укра!ни» [1, 2].
Доведено чiткий кореляцшний взаемозв'язок рiвня цинку та ЮР-1 у плазмi кровi в дггей iз низь-корослiстю, що свщчить про можливiсть i доцшь-шсть застосування препаратiв цинку при комплексному лшуванш дiтей iз вщставанням у ростi з метою шдвищення рiвня IФР-1 i, вiдповiдно, шд-вищення ефективностi рiст-коригуючо! терапп.
Висновки
1. Установлено наявшсть суттевого дисбалансу есенщальних мiкроелементiв у пацieнтiв iз низько-рослiстю, перш за все обумовленою дефщитом гормону росту та iнсулiноподiбного фактора росту 1.
2. Виявлено вiрогiдно слабкий кореляцшний зв'язок мiж показниками IФР-1 та середшм рiвнем цинку в плазмi кровi дiтей iз низькорослiстю за-галом по групi. У той же час у дггей з iзольованою соматотропною недостатнiстю, повною або част-ковою, виявлено вiрогiдно сильний кореляцшний зв'язок мiж показниками iнсулiноподiбного фактора росту 1 та цинку в плазмi кровi.
3. Кореляцшного зв'язку мiж показниками шсу-лiноподiбного фактора росту 1 у плазмi кровi та селену, марганцю, хрому, мщ не виявлено.
4. Отримаш данi свiдчать про доцшьшсть вивчення мiкроелементного стану в дией iз низько-рослютю та проведення вiдповiдно! корекцi! в разi виявлення дефiциту есенцiальних мшроелеменпв.
Конфлiкт iнтересiв. Автори гарантують вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно! фiнансово! за-цiкавленостi при виконанш роботи та написаннi статтi.
Список л^ератури
1. Большова О.В., Пахомова В.Г. Цинк i його значения для росту та статевого розвитку дтей // Клiнiчна ендо-кринологiя та ендокринна хiрургiя. — 2011. — № 3(36). — С. 77-82.
2. Большова О.В., Пахомова В.Г., Спринчук Н.А. Вмiст цинку в органiзмi дтей та niдлiткiв з соматотропною недостатнiстю // ЛЫарська справа. — 2013. — № 5. — С. 70-75.
3. Гончарова Н.Н. Физическое развитие и функциональное состояние детей младшего школьного возраста с различным уровнем соматического здоровья / Н.Н. Гончарова // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. — 2007. — № 5. — С. 57-59.
4. Нетребенко O.K. Некоторые эссенциальные микро-нутриенты в питании недоношенных детей/ O.K. Нетребенко. — М, 2004. — С. 5-83.
5. Ahn J. Effects of zinc and essential acids deficiency on the lymphatic adsorption of vitamin A and secretion of phospholipids / J. Ahn, S.I. Koo // J. Nutr. Bioch. — 1995. — Vol. 6 — P. 595-603.
6. Growth hormone and bone/ C. Ohlsson, B.A. Bengtsson, O.G. Isaksson Isaksson et al. // Endocrin. Rev. — 1998. — Vol. 19. — P. 55-79.
7. Growth hormone-releasing factor affects macronutrient intake during the anabolic phase of zinc repletion: total hypothalamic growth hormone-releasing factor content and growth hormone-releasing factor immunoneutralization during zinc repletion / T.M. Rains, H.F. Mangian, T. Liang et al. // J. Nutritional Neuroscience. — 2001. — Vol. 4, № 4. — P. 282-294.
8. Gude D. Tracing elements' in hair / D. Gude // Int. J. Trichology. — 2011. — Vol. 3, № 2. — P. 132-133.
9. Ozmen H. The levels of calcium and magnesium, and of selected trace elements, in whole blood and scalp hair of children with growth retardation / H. Ozmen, S. Akarsu, F. Polat, A. Cukurovali// Iran J. Pediatr. — 2013. — Vol. 23, № 2. — P. 125-130.
10. Imdad A. Effect of preventive zinc supplementation on linear growth in children under 5 years of age in developing countries: a meta-analysis of studies for input to the lives saved tool/ A. Imdad, Z.A. Bhutta // BMC Public Health. — 2011. — Vol. 11, Suppl. 3. — P. 22.
11. MacDonald R. The role of zinc in growth and cell proliferation / R. MacDonald// J. Nutr. — 2000. — Vol. 130. — P. 1500-1508.
12. Mayo-Wilson E. Zinc supplementation for preventing mortality, morbidity, and growth failure in children aged 6 months to 12 years of age / E. Mayo-Wilson, J.A. Junior, A. Imdad et al. // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2014. — Issue 5. Art. No.: CD009384.
13. Ren S.C. Direct administration of testosterone increases rat tibial epiphyseal growth plate width / S.С. Ren, S. Malo-zovski, P. Sanches//Acta Endocrinol. — 1989. — Vol. 121. — P. 401-404.
14. World Health Organization. Trace elements in human nutrition. — Geneva: WHO, 1992.
Отримано 20.03.16 ■
Большова Е.В., Пахомова В.Г.
ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
СОДЕРЖАНИЕ ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА 1 И ЭССЕНЦИАЛЬНЫХ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В ПЛАЗМЕ КРОВИ У ДЕТЕЙ С РАЗЛИЧНЫМИ ФОРМАМИ НИЗКОРОСЛОСТИ
Резюме. Изучено содержание инсулиноподобного фактора роста 1 и эссенциальных микроэлементов (цинк, селен, медь, марганец, хром) в плазме крови у детей с низкорослостью в зависимости от этиологии заболевания. Установлено наличие существенного дисбаланса эссенциальных микроэлементов у пациентов с низкорослостью, в первую очередь обусловленной дефицитом гормона роста и инсулиноподобного фактора роста 1. Выявлена достоверно слабая корреляция между показателями инсулиноподобного фактора роста 1 и средним уровнем цинка в плазме крови детей с низкорослостью в целом
по группе. В то же время у детей с изолированной соматотроп-ной недостаточностью, полной или частичной, выявлена достоверно сильная корреляционная связь между показателями инсулиноподобного фактора роста 1 и цинка в плазме крови. Корреляционная связь между показателями инсулиноподоб-ного фактора роста 1 в плазме крови и показателями селена, марганца, хрома, меди не установлена.
Ключевые слова: эссенциальные микроэлементы, инсулино-подобный фактор роста 1, дети, низкорослость, соматотропная недостаточность.
Bolshova O.V., Pakhomova V.H.
State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
THE CONTENT OF INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR 1 AND ESSENTIAL TRACE ELEMENTS IN THE BLOOD PLASMA OF
CHILDREN WITH DIFFERENT FORMS OF SHORT STATURE
Summary. The content of insulin-like growth factor 1 and essential trace elements (zinc, selenium, copper, manganese, chromium) was studied in the blood plasma of children with short stature, depending on the etiology of the disease. The presence of a significant imbalance of essential trace elements in patients with short stature, primarily caused by deficiency of growth hormone and insulin-like growth factor 1, was established. The significant weak correlation between indicators of insulin-like growth factor 1 and the average level of zinc in the blood plasma of children
with short stature was noted in the whole group. At the same time, the significant strong correlation between indicators of insulinlike growth factor-1 and zinc in the blood plasma was revealed in children with isolated growth hormone deficiency, full or partial. No correlation was found between indices of insulin-like growth factor 1 in the blood plasma and indices of selenium, manganese, chromium, copper.
Key words: essential trace elements, insulin-like growth factor 1, children, short stature, growth hormone deficiency.
