Діагностика стану макро- та мікроелементів крові та волосся дітей, хворих на гломерулонефрит та інтерстиціальний нефрит Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Актуальт проблеми сучасно! медицини

УДК: [616.611 -002+616.61 -002.17]:[616.594+616.152]-074:577.118 Одинець Ю.В., Головачова В.О., Зовський В.М.

Д1АГНОСТИКА СТАНУ МАКРО- ТА М1КРОЕЛЕМЕНТ1В КРОВ1 ТА ВОЛОССЯ Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ ТА 1НТЕРСТИЦ1АЛЬНИЙ НЕФРИТ

Харшсыкий нацiональний медичний унiверситет, Хармв

З метою удосконалення ранньог д{агностики гломерулонефриту та ттерстиц{ального нефриту у 65 дтей вивчений вм{ст макро- та мтроелемент{в у кров{ та волосЫ спектрометричним методом. Проведене досл{дження виявило, що розвиток г прогресування гломерулонефриту та ттерстиц{ального нефриту у дтей супроводжуеться порушеннями макро- та мтроелемент-ного складу кров{ та волосся.

Ключов1 слова: м1кроелементи, кров, волосся, гломерулонефрит, 1нтерстиц1алыний нефрит, д1ти

Зв'язок публкацп з плановими науково-дослщними роботами: робота виконана вщповщно до комплексно! науково-дослщницыкоТ роботи кафедр пед1атрп Харк1всыкого нацюналыного медичного университету за темою: «Медико-бюлопчна адап-тац1я д1тей 1з соматичною патолог1ею в сучасних умовах» (номер держреестрац1Т 0105и002756).

Актуалынiсты даноТ теми обумовлена не тты-ки поширенiстю захворюваны нирок у д^ей в сучасних умовах, а також збтышенням хрошзацп процесу, схилынiстю до рецидивiв та швалщиза-цiТ дитячого населення [1, 2]. У вчених вже не викликае сумшву, що бтышюты неiнфекцiйних захворюваны маюты хiмiчне походження та роз-виваютыся через дефщит, надлишок або дисбаланс макро- та мiкроелементiв в органiзмi [3, 4, 5].

Завдяки великому функцюналыному резерву нирок, навiты тяжк порушення, що спричиняюты ксенобiотики, можуты не супроводжуватися клн нiчними проявами [6, 7, 8, 9]. Традицшы методи обстеження доволi часто не виявляюты захворюваны нирок, не дозволяюты прогнозувати Тх наслiдки для здоров'я хворого [10].

Мета дослвдження

Удосконалення ранныоТ дiагностики гломеру-лонефрита та штерсти^алыного нефриту шляхом вивчення макро- та мiкроелементного складу кровi та волосся д^ей.

Матерiали та методи дослiдження

Для аналiзу макро- та мiкроелементного складу кровi та волосся нами обстежено 65 дн тей у вiцi вiд 1 року до 18 рош, з яких 44 - хворi на гломерулонефрит (ГН), 21 - на штерсти^а-лыний нефрит (1Н) та 34 практично здорових дн тей, якi склали контролыну групу.

Верифка^я дiагнозiв проводилася на основi ретелыного клiнiко-лабораторного та шструмен-талыного обстеження хворих за загалыноприйня-тими методиками вiдповiдно протоколу [11, 12].

Обстеження макро- та мiкроелементiв (калш, натрiй, калыцiй, магнiй, цинк, мщы, залiзо, марга-нецы, шкелы, свинецы) у бiологiчних середови-щах проведено спектрометричним методом [13] з використанням атомно-абсорбцшного спектрофотометра «Сатурн».

Вс отриман цифровi данi оброблен статис-тичними методами дослiдження [14].

Результати та 1х обговорення

Нами обстежено 44 дитини, хворих на ГН, з них 23 дитини (52,3%), хворi на гострий, а 21 (47,7%) дитина - хвора на хрошчний ГН. Серед хворих на гострий ГН 9 д^ей (39,1%) мали неф-ритичний синдром (НиС), 5 хворих (21,7%) - не-фротичний синдром (НоС), 8 хворих (34,8%) -iзолыований сечовий синдром (1СС) та 1 хворий (4,4%) - нефротичний синдром, з гематурiею та гiпертензiею (НГГ). Серед хворих на хрошчний ГН 15 д^ей (71,4%) мали гематуричну форму (ГемФ), 5 д^ей (23,8%) - нефротичну форму (НоФ) та 1 хворий (4,8%) - змшану форму за-хворювання.

Хворi на гострий i хрошчний ГН були подтеш на 2 групи: 1 групу склали 12 д^ей, хворих на НоС, НГГ ГГН i НоФ, змшану форми ХГН, 2 групу - 32 хворих на НиС, 1СС ГГН, а також ГемФ ХГН. Д^и були обстежеш двiчi: 44 дитини в перн одi початкових проявiв гострого або загострення хрошчного ГН (1 перюд) та 14 д^ей, в динамiцi, в пер^ зворотного розвитку гострого, частковоТ або повноТ ремiсiТ хронiчного ГН (2 перюд).

Початок захворювання 31,8% д^ей зв'язували з перенесеною напередодш ресшра-торною вiрусною iнфекцiею, 20,9% д^ей - з анп-ною або загостренням хрошчного тонзилiту. На фон сенсибiлiзацiТ органiзму захворювання ре-естрували у 9,3% обстежених, герпетичноТ шфе-кцiТ - у 2,3% хворих. Етюлопчний фактор захворювання не вдалося встановити у 57,5% випад-ш ГГН та у 6,8% - ХГН. Серед обстежених 52,3% д^ей хворти на ГН до 3 мюя^в, 42,9% дь тей хворiли вiд 3-х мюя^в до 5 рокiв, а 57,1% дь тей страждали на ГН бтыш, нiж 5 рокiв.

Аналiз анте- та iнтранаталыного перiодiв показав, що у матерiв 22,7% д^ей вiдмiчалася па-тологiя переб^у вагiтностi (гестози 1 та/або 2 половини, загроза переривання та ш.), а у 25% -патолопя полопв (асфiксiя, родовi травми, сти-мулыованi). Бiлыш нiж половина обстежених дь тей (59,1%) знаходилися на ранныому штучному вигодовуванш ранiше, шж з 4-мiсячного вiку.

Обстежена 21 дитина у вiцi вiд 1 до 18 рош,

В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»

хворих на 1Н, токсико-метаболiчний варiант, в активнш стадп захворювання, iз них 9 дiтей (42,9%) хворi на гострий, 12 дiтей (57,1%) - на хроычний 1Н. 15 д^ей обстеженi в динамiцi захворювання, в неактивнш стадп.

У 5 д^ей (23,8%) початок захворювання зв'язували з перенесеною напередоднi гострою респiраторною вiрусною iнфекцieю, пневмонieю або анпною, у двох дiтей (9,5%) маыфестаци 1Н передував розвиток гемолiтико-уремiчного синдрому, у одыеТ' дитини (4,8%) 1Н розвився на фон прийому антибактерiальних препаратiв (ге-нтамщину). У iнших дiтей (61,9%) виявити етю-логiчний фактор не вдалося. Серед супутньоТ патологи у 5 д^ей (23,8%) дiагностовано прояви рiзних форм недиференцiйованоТ сполучнотка-нинноТ дисплази, у 2 дiтей (9,5%) - захворюван-

ня шлунково-кишкового тракту, у 2 д^ей (9,5%) -шелоектазш. 5 дiтей (23,8%) мали хрошчш вог-нища шфекцп (хронiчний тонзилп", Kapiec 3y6iB, аденощы вегетаци II-III ст.).

В aHaMHe3i життя у 12 хворих (57,1%) спосте-р^алися частi респiраторнi захворювання, у 10 д^ей (47,6%) - високий шфекцшний iндекс, у 8 дiтей (38,1%) - обтяжена спадковють за патоло-гieю нирок. Звертае на себе увагу те, що у мате-рiв 10 дiтей (47,6%) в^^чалася патологiя вапт-ностi, а у 33,3% випадш - патологiя полопв. У 15 дiтей (71,4%) констатовано ранне переведен-ня на штучне вигодовування ранiше, нiж у 4-мiсячному вiцi.

Склад макро- та мiкроелементiв кровi та во-лосся хворих на ГН представлений у табл. 1, 2.

Таблиця 1

Вмст окремих макро- та мiкроелементiв у сироватц Kpoei dimeü, хворих на гострий та хрончний гломерулонефрит (М±т)

Показники Групи обстежених

Норма, n=34 ГН

1 група 2 група

1 перюд, n=7 2 перiод, n=5 1 перiод, n=12 2 перiод, n=7

К, ммоль/л 3,87±0,16 3,94±0,17 4,08±0,14 4,18±0,21 4,07±0,15

Na, ммоль/л 143,16±3,35 132,72±1,77 р1 <0,02 140,1 ±1,7 137,69±2,66 140,21±1,88

Ca, ммоль/л 2,53±0,06 2,25±0,13 2,35±0,12 2,05±0,09 р1 <0,001 2,15±0,11 р1 <0,02

Mg, ммоль/л 0,83±0,05 0,9±0,07 0,95±0,05 0,79±0,1 0,68±0,08

Zn, мкмоль/л 27,17±0,75 21,39±1,35 р1 <0,01 р2<0,02 19,61±0,73 р1 <0,001 15,86±1,81 р1 <0,001 17,94±2,47 р1 <0,01

Cu, мкмоль/л 17,88±0,79 21,49±2,96 21,54±1,47 24,44±2,29 р1 <0,02 25,03±2,8 р1 <0,02

Fe, мкмоль/л 17,93±0,48 18,96±0,5 19,96±0,57 р1 <0,02 р2<0,02 18,08±0,62 18,31±0,56

Mn, мкмоль/л 0,21±0,01 0,21±0,02 0,22±0,02 0,21±0,02 0,2±0,02

npuMimKu: тут i дал'11. К - калй; 2. Na - натрiй; 3. Ca - кальцй; 4. Mg - магнiй; 5. Zn - цинк; 6. Cu - м'дь; 7. Fe - залiзо; 8. Mn - марганець; 9. р1- вiрогiднiсть ознаки стосовно показниюв здорових дтей; 10. р2 - вiрогiднiсть ознаки стосовно показниюв хворих дiтей, 2 групи

Таблиця 2

Вмст окремих макро- та мiкроелементiв волосся у д/'тей, хворих на гострий та хрончний гломерулонефрит (М±т, мкг/г)

Групи обстежених

Показники ГН

Норма, n=14 1 група 2 група

1 перюд, n=7 2 перiод, n=5 1 перюд, n=12 2 перiод, n=7

К 319,4±21,6 361,6±29,3 352±29,1 349,9±27,0 324,2±23

Na 604,3±27,7 626,6±54,3 595,8±8,1 647,4±35,2 653±37,8

Ca 2437,4±142 2790,4±280,7 3132±241,3 р1<0,02 3168,3±296,8 р1<0,05 3110±309,8 р1<0,05

Mg 131,9±6,12 126,6±6,51 122,9±4,47 122,8±9,45 117,2±8,01

Zn 148,4±10 172,7±4,1 172,5±4,47 185,3±6,69 184,2±10,8

р1<0,05 р1<0,05 р1<0,02 р1<0,02

Cu 8,3±0,48 6,6±2,08 7,4±1,86 6,93±1,14 8,23±1,15

Mn 0,66±0,11 0,86±0,18 0,92±0,14 0,56±0,19 0,61±0,28

Ni 8,1±1,35 9,3±0,95 10,1 ±1,7 10,6±1,57 10,2±1,72

Pb 0,03±0,02 0,19±0,07 0,14±0,07 0,25±0,05 0,25±0,06

р1<0,05 р1<0,05 р1<0,01

Fe 22,0±1,2 28,7±5,1 23±2,9 20±2,2 21 ±1,4

Примiтки: тут i дал'1: 1. Ni - нкель; 2. Pb - свинець 3. р1- вiрогiднiсть ознаки стосовно показниюв здорових дтей

Актуальт проблеми сучасно!" медицини

Як видно з табл. 1, у д^ей, хворих на гострий i хрошчний ГН, незалежно вщ форми та перюду захворювання, спостерiгаeться достовiрне (р<0,01) зниження цинку у сироватц кровi у 1,5 рази у порiвняннi з показниками дiтей групи контролю, що може бути пов'язано зi збтьшенням рiвня мд як антагонiста цинку, в органiзмi дiтей, особливо (р<0,02) у хворих на НиС, 1СС ГГН та ГемФ ХГН в обох перюдах, та дieю нiкелю та свинцю.

У хворих на НоС, НГГ ГГН, НоФ та змшану форму ХГН в пер^ активносп вiдмiчаються достовiрнi (р<0,02) змiни концентрацп цинку кро-вi, порiвняно з хворими на НиС, 1СС гГн та ГемФ ХГН, того ж перюду.

У д^ей, хворих на НоС, НГГ ГГН, НоФ та змн шану форму ХГН в 2 перiодi захворювання, вщ-мiчаeться збiльшення (р<0,02) рiвню залiза кро-вi. У д^ей iнших груп концентрацiя залiза досто-вiрно не вiдрiзняeться вщ норми. Також у дiтей, хворих на НоС, НГГ ГГН, НоФ та змшану форму ХГН, в 2 пер^ спостер^аються змiни рiвня за-лiза кровi у порiвняннi з хворими на НиС, 1СС ГГН та ГемФ ХГН в 2 пер^ захворювання.

Достовiрне пщвищення рiвня цинку у волоссi (табл. 2) вщображае, очевидно, не надлишок йо-го надходження в оргашзм (хоча це можливо при контакт з цинком або при неконтрольованому вживанш препаратiв цинку, у тому чи^ мазей), а порушення обмшу речовин, яке призводить до дефщиту та перерозподiлу його в оргашзмк

Вмст окре

Зменшення вмiсту такого життево необхiдного елементу як цинк, також можна пояснити збтьшенням рiвня свинцю у волоссi д^ей майже в 8 разiв.

Таю концентрацп макро- та мiкроелементiв хворих на гострий та хрошчний ГН, як калш, ма-гнш та марганець кровi та волосся, а також на-трiй, мiдь та залiзо волосся, не вiдрiзняються вщ показникiв дiтей контрольно!' групи.

У хворих на гострий та хрошчний 1Н в актив-нiй стади' вiдмiчаеться зменшення (р<0,01) вмю-ту кальцш сироватки кровi та його збтьшення у волоссi хворих вщносно показникiв у дiтей групи контролю (табл. 3, 4).

Зниження рiвня магшю сироватки кровi у 1,5 рази при хрошчному 1Н в обох перюдах, можливо, зв'язано з пщвищенням, хоча й не достовiр-ним, марганцю в оргашзм^ який е антагонiстом магнiю.

З таблиц 4 видно, що рiвень свинцю достовн рно (р<0,05) пщвищений у волоссi, токсичною дiею якого е замщення цинку та порушення каль^евого обмiну у хворих на гострий та хрошчний 1Н. Це пояснюе пониження рiвню цинку сироватки кровi та пщвищення його вмюту у волоса хворих у порiвняннi з показниками групи контролю. Вмют мiдi кров^ як антагонiста цинку, достовiрно (р<0,05) пiдвищений у 1,4 рази у хворих на гострий та хрошчний 1Н в обох стадiях за-хворювання.

Таблиця 3

макро- та мiкроелементiв у сироватц Kpoei dimeü, хворих на гострий та хрончний штерсти^альний нефрит, токсико-мeтаболiчний варiант (М±т)

Показники Групи обстежених

Норма, n=34 1Н

Гострий 1Н Хронiчний 1Н

Активна стадiя, n=7 Неактивна стадiя, n=6 Активна стадiя, n=10 Неактивна стадiя, n=8

К, ммоль/л 3,87±0,16 3,87±0,33 3,99±0,2 4,12±0,22 3,95±0,18

Na, ммоль/л 143,16±3,35 135,8±2,25 141±3,0 143,9±3,7 143,5±3,1

Ca, ммоль/л 2,53±0,06 2,19±0,15 р<0,05 2,29±0,1 2,04±0,08 р<0,001 2,33±0,08

Mg, ммоль/л 0,83±0,05 0,77±0,05 0,76±0,06 0,63±0,04 р<0,01 0,59±0,04 р<0,01

Zn, мкмоль/л 27,17±0,75 15,61±1,97 р<0,001 17,06±3,4 р<0,02 18,3±3,28 р<0,02 19,9±3,5 р<0,05

Cu, мкмоль/л 17,88±0,79 26,4±3,12 р<0,02 24,7±2,8 р<0,02 24,9±3,14 р<0,05 24,9±3,4 р<0,05

Fe, мкмоль/л 17,93±0,48 19,67±1,1 19,72±0,9 19,7±1,3 18,8±1,0

Mn, мкмоль/л 0,21±0,01 0,25±0,01 0,24±0,01 0,24±0,01 0,20±0,01

Примiтка. р - вiрогiднiсть ознаки стосовно показни^в здоров В^^чаеться пщвищення вмюту марганцю у волоса хворих на гострий та хрошчний 1н. Також певну роль у дефщит кальцш, цинку та магшю грае, хоча не всюди достовiрне, але пщвищення рiвня шкелю у волоса хворих, особливо у хво-

дтей

рих на хрошчний 1Н в активнш стади, який е одним з небезпечних забруднювачiв довктля. З боку шших елемешпв кровi та волосся у хворих на гострий та хрошчний 1Н достовiрних змш не спостер^алося.

В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»

Таблиця 4

ВмСт окремих макро- та мiкроелементiв волосся у dimeü, хворих на гострий та хрончний iнтерстицiальний нефрит, токсико-метабол'чний eapiaHm (М±т, мкг/г)

Групи обстежених

Показники 1Н

Норма, n=14 Гострий1Н Хронiчний 1Н

Активна стадiя, n=7 Активна стадiя, n=6 Активна стадiя, n=10 Активна стадiя, n=8

К 319,4±21,6 310,5±13,1 298,9±9,0 310,1±13,9 316,6±12,0

Na 604,3±27,7 641±39,9 606,2±27,8 589,4±26,0 605,1±12,8

Ca 2437,4±142 3044,3±229,4 р<0,05 2812,3±185 2655,2±150,9 2471,8±115,4

Mg 131,9±6,12 149,5±10,1 144,3±4,6 141,7±7,1 139,6±2,4

Zn 148,4±10 179±5,0 172,7±2,9 173,2±6,3 163,7±6,1

р<0,05 р<0,05 р<0,05

Cu 8,3±0,48 8,6±0,8 8,6±0,9 7,9±0,5 8,2±0,3

Mn 0,66±0,11 0,97±0,2 0,82±0,2 0,97±0,1 0,94±0,05

р<0,05 р<0,05 р<0,05

Ni 8,1±1,35 10,5±1,2 10,8±1,3 11,7±1,05 р<0,05 11,1±0,9

Pb 0,03±0,02 0,12±0,03 р<0,02 0,11±0,05 р<0,05 0,11±0,04 0,13±0,05 р1<0,05

Fe 22,0±1,2 25,6±4,7 22,3±1,1 22,2±2,2 21,5±0,5

npuMimKa. р - вiрогiднiсть ознаки стосовно показниюв здорових дтей Висновки 4

1. Проведений аналiз клшко-анамнестичних даних показав, що ГН та 1Н часто розвивалися . на несприятливому преморбщному фон (обтя-жена спадковють за захворюваннями сечовивщ- 6 но'|' системи у батьш хворо!' дитини, патолопч-

ний переб^ вагiтностi та пологiв у матера ранне 7 переведення на штучне вигодовування до 4-мiсячного вку та ранiше, наявнiсть хронiчних во-гнищ шфекцп). 8.

2. Вивчення макро- та мiкроелементного 9. складу кровi та волосся дiтей, хворих на ГН та

1Н, свщчить про необхiднiсть своечасно'1 корекцп 10. даних патологiчних станiв.

Лiтература

Толмачева С.Р. Медико-социальные проблемы детей-инвалидов с хронической патологией / С.Р. Толмачева // Врачебная практика. - 2007. - № 1 (55). - С. 12-15. Mak R. H. Chronic kidney disease in children: state of the art / R. H. Mak // Pediatr. Nephrol. - 2007. - V. 22, № 10. - P.1687-1688. Al-Ebraheem A. The evaluation of biologically important trace metals in liver, kidney and breast tissue / A. Al-Ebraheem, M.J. Farqu-harson, E. Ryan // Appl. Radiat. Isot. - 2009. - V. 67, № 3. - P. 470-474.

11.

12.

13.

14.

Kiziltas H. Trace element status of chronic renal patients undergoing hemodialysis / H. Kiziltas, S. Ekin, R. Erkoc // Biol. Trace Elem. Res. - 2008. - V.124, № 2. - P. 103-109.

Dtugasze М. Magnesium, calcium and trace elements distribution in serum, erythrocytes, and hair of patients with chronic renal failure / M. Dtugaszek, M. Szopa, J. Rzeszotarski [et al.] // Magnes. Res. -2008. - V. 21, № 2. - P. 109-117.

Friedlander G. Renal functional reserve / G. Friedlander, F. Blanchet, S. Amiel // Toxicol Lett. - 2004. - V. 46. - P.227-235. Квашнша Л.В. MiKpo- та макроелементний гомеостаз i пробле-ми дисмiкроелементозiв в дитячому вщ / Л.В. Квашнша, В.П. Родюнов, В.В. Рачковська // Актуальные проблемы педиатрии. - 2008. - № 3 (35). - С. 91-95.

Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. - М. : Оникс 21 век, 2004. - 21 с. SaboliC I. Common mechanisms in nephropathy induced by toxic metals / I. SaboliC // Nephron Physiol. - 2006. - V. 104, № 3. -Р.107-114.

Cancarini G. Proposals for the prevention of kidney disease in Italy by the Italian Society of Nephrology (SIN) / G. Cancarini // G. Ital. Nefrol. - 2009. - V.26, Suppl. 45. - P. 3-6.

Про затвердження протоколу лкування у дтей з гострим та хрошчним гломерулонефритом : наказ МОЗ Укра'ши № 436 вщ 31.08.2004 р.

Про затвердження протоколу лкування у дп"ей з шфек^ями се-чово''' системи i тубулоштерсти^альним нефритом : наказ МОЗ Укра'ни № 627 вщ 03.11.2008 р.

Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / Прайс В. - М. : Мир, 1976. - 368 с.

Зосимов А.М. Дисертацшш помилки /медицина / А.М. Зосимов, В.П. Голк. - Харюв : Торнадо, 2003. - 199 с.

Реферат

ДИАГНОСТИКА СОСТОЯНИЯ МАКРО- И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ КРОВИ И ВОЛОС ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ И ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫМ НЕФРИТОМ Одинец Ю.В., Головачева В.А., Зовский В.Н.

Ключевые слова: микроэлементы, кровь, волосы, гломерулонефрит, интерстициальний нефрит, дети

С целью усовершенствования ранней диагностики гломерулонефрита и интерстициального нефрита у 65 детей изучено содержание макро- и микроэлементов в крови и волосах спектрометрическим методом. Проведенное исследование показало, что развитие и прогрессирование гломерулонефрита и интерстициального нефрита у детей сопровождается нарушениями макро- и микроэлементного состава крови и волос.

Summary

DIAGNOSTICS OF BLOOD AND HAIR MACRO- AND MICROELEMENT CONDITION IN CHILDREN WITH GLOMERULONEPHRITIS

AND INTERSTITIAL NEPHRITIS

Odynetz Yu.V., Golovachova V.A., Zovskiy V.N.

Key words: microelements, blood, hair, glomerulonephritis, interstitial nephritis, children.

Concentration of macro- and microelements in blood and hair were examined in 65 children by spectrometry method in order to improve the early diagnosis of glomerulonephritis and interstitial nephritis. The research showed the development and progression of glomerulonephritis and interstitial nephritis in children were accompanied with disorders of blood and hair macro- and microelement composition.

2

3