CC BY
17
Клштна пед1атрт
УДК 618.3:616.24-002-06:577.128 ТАРАСОВА 1.В.
Сумськийдержавний унверситет, медичний ¡нститут КЛИМЕНКО Т.М.
Харювська медична академ'т п'слядипломно! освти
МкРОЕЛЕМЕНТОЗ — СКЛАДОВА ПАТОГЕНЕЗУ ВНУТРШНЬОУТРОБНОТ ПНЕВМОНП
Резюме. У сmаmmi наведет сучаст погляди на мкроелементоз як складову патогенезу внутршньо-утробног пневмонИ Для визначення вмисту мiкроелементiв у босередовищах (сироватка та еритроцити кровi, сеча) використовували метод атомно-абсорбцшно'1 спектрофотометры. Умст мiкроелементiв (Гв, Zn, Си, Со, Мп, Сг) до^джували в пуповиннш кровi, а також на 7-му та 14-ту добу життя. Установлено, що в новонароджених з ВУП, незалежно вгд гестацшного вжу, спостеркаеться суттевий дисбаланс мiкроелементiв. Виявлет змши суттево залежать вiд гестацшного вжу та доби життя. Ключовi слова: новонароджеш, внутршньоутробна пневмотя, мкроелементи.
Вступ
Внутршньоутробна пневмон1я (ВУП) — одне з поширених захворювань шфекцшно! етюлоги в новонароджених дггей. На не! хворготь 0,5—1,0 % до-ношених та 10—15 % недоношених дггей [1]. Частота дано! патологи зростае, а рiвень летальносп, незва-жаючи на значш устхи в лжуванш, залишаеться ви-соким — 10 % [2, 3].
Останшм часом увага науковщв-медиюв при-кута до проблеми мiкроелементозiв. Це пов'язано з впливом мжроелеменпв (МЕ) на ключовi процеси росту, розвитку, диференцiювання тканин мозку, м'язiв, кровотворно! та iмунно! систем [5].
Дисбаланс МЕ сприяе розвитку патологи, особливо це стосуеться перинатального перюду розвитку дггей [6].
Вивчення вмiсту та балансу есенцiйних МЕ в новонароджених iз ВУП дозволить визначити роль !х дисбалансу в патогенезi ще! патологи та розробити додата^ критери дiагностики та прогнозу. Вище-зазначене обГрунтовуе актуальнють дослщження.
Мета роботи — вивчити вмют та баланс есенцш-них мжроелеменпв (Fe, Zn, Си, Со, Мп, Сг) у новонароджених рiзного гестацшного вжу з внутршньо-утробною пневмонiею.
Матер1али та методи дослщження
Пщ спостереженням знаходилися 35 доношених та 36 недоношених новонароджених iз ВУП. Геста-цiйний вж обстежених — 28—41 тиждень.
Для верифжаци дiагнозiв були використа-ш загальноклiнiчнi (огляд, перкусiя, аускульта-цiя); лабораторнi (загальноклiнiчнi, бiохiмiчнi) та функцюнальш (рентгенологiчнi, ультразвуковi, електрокардiографiчнi) методи обстеження.
Групи контролю включали 60 здорових доноше-них новонароджених (ЗДН) та 12 умовно здорових недоношених новонароджених (УЗНН).
Для визначення вмюту мжроелеменпв ^е, Zn, Си, Со, Мп, Сг) у бюсередовищах (сироватка та еритроцити кров^ сеча) використовували метод атомно-абсорбцшно! спектрофотометр^ на спек-трофотометрi С-115М1 виробництва НВО Selmi (Укра!на), оснащеному комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислювання вмiсту МЕ. Крiм визначення загально! концентраци МЕ в сечi (мкмоль/л), визначали добову екскрецiю МЕ на 1 кг маси (мкг/кг/доба). Умют МЕ дослщжували в пуповиннш кров^ а також на 7-му та 14-ту добу життя.
Статистична обробка результапв дослщжень здшснювалася за допомогою програми Ехсе1. Вико-ристовувалися методи варiащйноI статистики, при-датнi для медико-бiологiчних дослщжень [7]. Для вах показникiв визначали середньоарифметичне (М), похибку середньоарифметичного (т). Показ-ник вiрогiдностi (р) визначали за допомогою крите-рiю Стьюдента (1). Для визначення ступеня впливу тяжкост гшокси, вiкового термiну та строку гестаци на концентрацiю МЕ в бюсередовищах був застосо-ваний двофакторний дисперсшний аналiз (ДДА).
гаоробёв' К^аГТфЗямня
Результата та Тх обговорення
Сироваткова концентрацiя залiза в доношених iз ВУП була меншою порiвняно iз ЗДН на 19,9 %. У неонатальному перiодi показники практично не змшювалися. Умiст залiза в еритроцитах також був нижчим, н1ж у груш порiвняння (на 27,1 %), та за-лишався сталим до кшця другого тижня життя.
У цих новонароджених концентрац1я та екскре-ц1я залiза з сечею на 1-шу добу життя були бшьшими майже в 1,3 раза порiвняно iз ЗДН. У динамiцi нео-натального перюду концентрацiя та екскрец1я МЕ вiрогiдно зростали (рис. 1).
Сироваткова концентрац1я залiза в недоношених новонароджених iз ВУП порiвняно з УЗНН була зниженою на 10,7 %. Умiст залiза в еритроцитах недоношених новонароджених дгтей був нижчим, н1ж у групi порiвняння, лише на 3,9 %. До кшця другого тижня життя сироватковий та еритроцитарний умют МЕ залишався сталим. Абсолютний рiвень як сироваткового, так i еритроцитарного залiза в недоношених дгтей у разi ВУП був значно нижчим, н1ж у доношених.
ВУП у недоношених новонароджених на 1-шу добу життя супроводжувалась зростанням сечово1 концентраций залiза в 2,5 раза, а втрата збгльшувала-ся майже в 3 рази порiвняно з УЗНН. На 14-ту добу життя концентрацiя та втрата МЕ з сечею зроста-ла та залишалася вiрогiдно бшьшою, н1ж в УЗНН (рис. 1).
Аналiз впливу строку гестацп та вiку на вмiст з^за в бiосередовищах новонароджених iз ВУП показав, що на його вмют у сироватцi вiрогiдний, але невеликий вплив мае як термш спостережен-ня (34,93 %, р < 0,05), так i строк гестацп (20,63 %, р < 0,05). Рiвень елемента в еритроцитах мае залеж-нiсть лише вщ вжу (51,5 %, р < 0,05), у той час як концентрац1я з^за в сечi та його добова екскрецiя залежать вiд комбшацп контрольованих факторiв (вiдповiдно 37,09 %, р < 0,05, та 68,13 %, р < 0,05).
Концентрацiя цинку в сироватцi пуповинно! кровi в разi ВУП у доношених дгтей була меншою на 48,3 %, н1ж у ЗДН, i в неонатальному перiодi практично не змшювалася. Умiст цинку в еритроцитах також був вiрогiдно нижчим, н1ж у групi порiвнян-ня, та залишався сталим до кшця другого тижня життя (рис. 2).
Екскрец1я цинку порiвняно зi ЗДН була вiро-гiдно нижчою на 1-шу та 7-му добу життя, а сечова концентрац1я — на 14-ту добу.
Концентрацiя цинку в сироватщ пуповинно! кровi в недоношених новонароджених iз ВУП була на 33,8 % меншою, н1ж у дгтей групи порiвняння. У динамвд неонатального перiоду вона не змшювалася. Умют цинку в еритроцитах цих дгтей також був вiрогiдно нижчим, н1ж в УЗНН, та до кшця другого тижня життя залишався сталим. У недоношених дгтей у разi ВУП абсолютний рiвень сироваткового цинку був нижчим, н1ж у доношених (рис. 2). ВУП недоношених новонароджених на 1-шу добу та в переб^ раннього неонатального перюду супрово-
джувалась значним зростанням у сечi концентраци цинку, а втрата збгльшувалася на другому тижш життя в 1,3 раза порiвняно з УЗНН. Абсолютш показники екскреци цинку на 1-шу добу та до кшця другого тижня життя були значно бгльшими, н1ж у доношених.
ДДА впливу контрольованих факторiв на рiвень цинку в бюсередовищах новонароджених iз ВУП не показав вiрогiдного впливу жодного.
Сироваткова концентрацiя мщ в пуповиннiй кровi в доношених iз ВУП була на 58,5 % бгльшою, н1ж у ЗДН, та не змшювалася протягом раннього неонатального перюду. Умют мщ в еритроцитах цих дгтей при народженш був на 32,1 % нижчим (р < 0,05), н1ж у груш порiвняння. У динамщ ери-троцитарний умiст МЕ пщвищувався, але все ж залишався на другому тижш життя значно нижчим, н1ж у груш контролю (рис. 3).
У новонароджених iз ВУП концентрац1я мщ в сечi та 11 екскрецiя були вiрогiдно бшьшими порiв-няно зi ЗДН на 1-шу добу життя та в ранньому неонатальному перюдг
Сироваткова концентрацiя мщ в пуповиннш кровi недоношених новонароджених iз ВУП була тдвищеною на 16,7 %. Протягом раннього неонатального перюду показники практично не змшювалися. Умют мщ в еритроцитах цих дгтей при народженш був вiрогiдно нижчим (на 36,7 %), шж в УЗНН. Надалi еритроцитарний умют цього МЕ пщвищувався, але залишався на другому тижш життя значно нижчим, нж у УЗНН (рис. 3).
Концентрацiя мщ в сечi та 11 екскрецiя були вь рогiдно б1льшими в недоношених iз ВУП порiвняно з УЗНН як на 1-шу добу життя, так i в динамщ раннього неонатального перюду.
ДДА встановив, що вмют мщ в сироватщ новонароджених iз ВУП мае значну залежнють вiд тер-мiну гестацГ! iз силою впливу 59,39 % (р < 0,05). При цьому вiрогiдне значення для змш вмiсту елемента також мае термш життя новонароджених — 30,54 % (р < 0,05). Натомють умют мщ в еритроцитах мае переважну залежнiсть в!д комбiнацl1 контрольованих чинниюв — 42,14 % (р < 0,05). При цьому сила впливу фактора строку гестацп становить 36,89 % (р < 0,05). Протилежна тенденцiя прослiдковуеться для рiвня елемента в сечi та його добово1 секрецП — переважний вплив в даному випадку мае термш життя з вщповщною силою в 84,30 % (р < 0,05) та 55,96 % (р < 0,05).
Сироваткова концентрацiя кобальту в пуповиннш кровi в доношених iз ВУП була вiрогiдно б1ль-шою, н1ж у груш контролю, та протягом раннього неонатального перюду залишалася сталою. На другому тижш життя вмют МЕ в сироватщ кровi був шдвищеним на 12,6 % на вщмшу вщ групи контролю.
Умют кобальту в еритроцитах цих дгтей при народженш також був вiрогiдно вищим, н1ж у груш порiвняння (на 25 %), та залишався сталим до кшця другого тижня життя.
14,04 12,62
9,59
15,07
14,24
9,89 ~[8,84
10,71 9,75
7,03
3,8
6,17 5,93
4,1
0,92
збЛ
11,99 11,5
10,37
4,2
8,27 6,79 5,41
5,8
2,1
1,02 .1
10,63
5,1
8,77 7,5
6,4
5,69
Доношенi I Недоношен Пуповинна кров
Доношенi I Недоношеш 7-ма доба
Доношенi I Недоношеш 14-та доба
□ Сироватка ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
□ Еритроцити ЗДН (УЗНН), мкг/мг золи
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкг/кг/добу
■ Сироватка дтей iз ВУП, мкмоль/л
□ Еритроцити дтей iз ВУП, мкг/мг золи
□ Сеча дтей iз ВУП, мкмоль/л
□ Сеча дтей iз ВУП, мкг/кг/добу
Рисунок 1. Умст зал 'за в бюсередовищах новонароджених рзного гестацйного в1ку з ВУП
14 12 -10 -864 2
Доношен | Недоношен! Пуповинна кров
Доношен | Недоношен! 7-ма доба
Доношен! | Недоношен! 14-та доба
□ Сироватка ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
□ Еритроцити ЗДН (УЗНН), мкг/мг золи
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкг/кг/добу
■ Сироватка д1тей ¡з ВУП, мкмоль/л
□ Еритроцити д1тей ¡з ВУП, мкг/мг золи
□ Сеча д1тей ¡з ВУП, мкмоль/л
□ Сеча д1тей ¡з ВУП, мкг/кг/добу
вi залишався бшьшим на 17,3 %, шж у групi контролю.
Умют кобальту в еритроцитах цих дгтей при народженнi також був в1рогщно вищим, н1ж у групi контролю (на 19,3 %). Вiрогiдне пщвищення його ери-троцитарного вмiсту зберпалось i на 14-ту добу життя.
Концентрацiя кобальту в сечi та екскре-цiя МЕ в недоноше-них новонароджених iз ВУП була вiрогiдно нижчою порiвняно з групою контролю на 1-шу добу життя та протягом неонатально-го перюду (рис. 4).
Рiвень кобальту в сироватщ, сечi та його добова екскрецiя в дiтей iз ВУП мае виражену залежнють вiд термiну життя новонародже-них. Сила впливу при цьому становила вщпо-вiдно 68,50 % (р < 0,05), 68,39 % (р < 0,05) та 55,29 % (р < 0,05). Строк гестацп мало впливае на показники елемента в сироватщ, еритроцитах, сечi та величину екскрецп — вщповщ-но 11,61 % (р < 0,05), 11,18 % (р < 0,05), 10,60 % (р < 0,05) та 25,01 % (р < 0,05). При цьому комбiнацiя фак-мае
Рисунок 2. Ум/ст цинку у бюсередовищах новонароджених р/зного гестац1йного в1ку з ВУП
Концентрацiя кобальту в сечi та його екскрецiя в доношених новонароджених iз ВУП була вiрогiдно нижчою порiвняно з групою контролю на 1-шу добу життя та протягом неонатального перюду (рис. 4).
Сироваткова концентрацiя кобальту в пуповин-нш кровi недоношених новонароджених iз ВУП була вiрогiдно бшьшою (5,64 ± 0,20 мкмоль/л), н1ж в УЗНН (3,73 ± 0,30 мкмоль/л). Умют його протягом раннього неонатального перюду залишався сталим, а на другому тижш життя його вмют у сироватщ кро-
торiв мае значний вплив на рiвень кобальту в сечi — 37,32 % (р < 0,05).
Умют хрому в сироватщ доношених iз ВУП був шдвищеним на 41,7 %, а в еритроцитах — на 55,5 %, н1ж у груш контролю. До кшця другого тижня життя в цих середовищах його вмют зали-шався сталим (рис. 5).
Утрата хрому з сечею на 1-шу добу життя була меншою на 24,1 % порiвняно зi ЗДН, а концен-трацiя в сечi вiрогiдно не вiдрiзнялась. У ранньому неонатальному перiодi концентрац1я МЕ вiрогiдно знижувалась, а екскрец1я мала лише тенденщю до зменшення. На другому тижш життя втрата хрому
56
(^^рвбёши
2
0
0
0
з сечею була на 25,5 %, а концентрацiя МЕ у сеч1 — на 17,5 % ниж-чою, нiж у ЗДН.
Сироваткова кон-центрацiя хрому в недоношених новонароджених i3 ВУП була пщвищеною на 63,6 %. У динамщ раннього нео-натального перюду по-казники практично не змшювалися. yMicT хрому в еритроцитах також на 77,9 % був бшьшим, нiж у групi порiвняння. До юнця другого тижня життя динамжа еритро-цитарного вмiсту МЕ за-лишалася сталою. У разi ВУП абсолютний рiвень еритроцитарного хрому в доношених дгтей був в 1,4 раза нижчим, н1ж у недоношених. У недо-ношених i3 ВУП сечова концентрац1я хрому не в!^знялась, а екскре-ц1я на 26,1 % перевищу-вала показники групи порiвняння починаючи з 7-ï доби життя (рис. 5).
ДДА показав, що чинник термшу гестацИ мае переважний вплив на рiвень хрому в сиро-ватщ та еритроцитах у дiтей iз ВУП. Сила його впливу при цьому ста-новить 71,93 % (р < 0,05) та 43,96 % (р < 0,05) вщ-повщно. Добова екскре-ц1я елемента при цьому залежить як вщ термiну гестацИ, так i вiд термiну життя новонароджених iз силою впливу 23,93 % (р < 0,05) та 26,10 % (р < 0,05). Рiвень хрому в сечi мае переважну за-лежнiсть лише вщ термi-ну життя новонародже-них — сила дИ 59,52 % (р < 0,05).
Сироваткова кон-центрацiя марганцю в пуповиннш кровi доношених iз ВУП була зниженою на 40,0 %. Протягом неонаталь-
30-1
25-
20-
15-
10-
5-
26,9
14,1
8,64 7,5бИ
4
Доношенi Недоношен
Пуповинна кров
Доношенi Недоношенi
7-ма доба
V
Доношенi Недоношенi
14-та доба
□ Сироватка ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
□ Еритроцити ЗДН (УЗНН), мкг/мг золи
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкг/кг/добу
■ Сироватка дггей i3 ВУП, мкмоль/л
□ Еритроцити дп"ей i3 ВУП, мкг/мг золи
□ Сеча дп"ей i3 ВУП, мкмоль/л
□ Сеча дтей i3 ВУП, мкг/кг/добу
Рисунок 3. Умст мщ1 в бюсередовищах новонароджених р1зного гестацйного вку з ВУП
Рисунок 4. УмСт кобальту в бюсередовищах новонароджених рiзного
гестацйного в!ку з ВУП
0
30-
25-
20-
15-
10-
28,9
27,2
Доношеш | Недоношенi Пуповинна кров
Доношеш | Недоношенi 7-ма доба
Доношеш I Недоношен 14-та доба
□ Сироватка ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
□ Еритроцити ЗДН (УЗНН), мкг/мг золи
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкг/кг/добу
■ Сироватка дтей i3 ВУП, мкмоль/л
□ Еритроцити дтей i3 ВУП, мкг/мг золи
□ Сеча дтей i3 ВУП, мкмоль/л
□ Сеча дтей i3 ВУП, мкг/кг/добу
Рисунок 5. Умст хрому в бюсередовищах новонароджених р1зного гестацйного в!ку з ВУП
70 6050403020100
Доношеш | Недоношеш Пуповинна кров
Доношеш I Недоношеш 7-ма доба
□ Сироватка ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
□ Еритроцити ЗДН (УЗНН), мкг/мг золи
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкмоль/л
■ Сеча ЗДН (УЗНН), мкг/кг/добу
Рисунок 6. Ум/ст марганцю в бюсередовищах новонароджених р/зного
гестацйного вку з ВУП
ного перюду показник мав тенденщю до знижен-ня. Умют марганцю в еритроцитах цих дггей при народженш був нижчим на 38,0 %, шж у груш по-р1вняння. У динамщ неонатального перюду його вм1ст МЕ практично не змшювався та залишався на другому тижш життя значно нижчим, н1ж у груп1 пор1вняння.
Концентрац1я та екскрец1я марганцю на 1-шу добу життя не вщ-р1знялися вщ показни-ка у ЗДН, а на другому тижш життя його кон-центрац1я ставала на 13,6 % бшьшою (рис. 6).
Сироваткова кон-центрац1я марганцю в пуповиннш кров1 недоношених новонароджених 1з ВУП була меншою на 30,0 % вщ показник1в УЗНН. У неонаталь-ному перюд1 показник мав тенденц1ю до зни-ження. Ум1ст марганцю в еритроцитах у недо-ношених д1тей при на-родженн1 був в1ропдно нижчим (на 48,0 %), тж у груп1 контролю. У нео-натальному пер1од1 його вмют практично не зм1-нювався та залишався на другому тижш життя значно меншим, н1ж у груи1 контролю.
Концентрац1я марганцю в сеч1 недоношених новонароджених на 1-шу добу життя та протягом раннього неонатального перюду була в1ропдно бшьшою (на 18,8 %) пор1вняно з УЗНН. Втрата його з сечею не вщр1знялась вщ групи пор1вняння на 1-шу добу життя та ставала на 35,5 % бшьшою до кшця другого тижня життя (рис. 6).
За даними ДДА, рь вень марганцю сироват-ки дгтей 1з ВУП мае ви-няткову залежи1сть вщ строку гестацИ з силою до 88,47 % (р < 0,05). При цьому р1вень мар-ганцю в еритроцитах мае залежшсть як вщ терм1ну життя новонароджених, так i в1д терм1ну гестацИ. Сила впливу даних чинникiв е незначною та становить вщповщно 33,00 % (р < 0,05) та 15,09 % (р < 0,05). Рiвень елемента в сечi та його добова екс-крецiя мають виражену залежшсть вiд термiну життя немовлят. Сила впливу даного фактора становить вщповщно 65,15 % (р < 0,05) та 68,50 % (р < 0,05).
Доношеш I Недоношеш 14-та доба
■ Сироватка в/у пневмошя, мкмоль/л
□ Еритроцити в/у пневмошя, мкг/мг золи
□ Сеча в/у пневмошя, мкмоль/л
□ Сеча в/у пневмошя, мкг/кг/добу
58
(^¿^рвИши
5
0
PiBeHb добово'1 екскрецп елемента також мае залежнють вщ термiну гестацИ з силою дИ 17,93 % (р < 0,05).
Таким чином, у результат наших дослiджень уперше встановлено, що в разi ВУП спостерпаеть-ся суттевий дисбаланс мжроелеменпв у сироватцi та еритроцитах кровi новонароджених. У сироват-цi та еритроцитах вщбуваеться значне зменшення вмюту Fe, Zn та Mn. При цьому в цих середовищах збгльшуеться рiвень Co та Cr. Винятком е Cu, умiст яко1 в сироватщ вищий, а в еритроцитах нижчий, нгж у дiтей груп порiвняння. Певною мiрою дефь цит у середовищах Fe, Zn та Mn залежить вщ зрос-таючо'1 пiд час неонатального перiоду 1х сечово'1 концентраций та екскрецп. I навпаки, тдвищений умiст у сироватщ та еритроцитах Co та Cr дещо залежить вщ низько'1 1х сечово'1 концентраций та екс-крецИ.
За даними ДДА, серед контрольованих чинникiв гестацiйний вiк новонароджених мае значний вплив на вмют у бюсередовищах Cu та Mn, термш спосте-реження — на вмют Co, Cr та невеликий вплив на рiвень Fe.
Висновки
1. У новонароджених iз ВУП, незалежно вiд гес-тацiйного в^, спостерiгаеться суттевий дисбаланс мiкроелементiв. У сироватщ та еритроцитах вщ-буваеться значне зменшення вмюту Fe, Zn та Mn та збгльшення вмюту Co та Cr. Винятком була Cu, умют яко'1 в сироватщ був значно вищим, а в еритроцитах нижчим, нгж у дгтей груп контролю.
2. Дефщит у середовищах Fe, Zn та Mn певною мiрою залежить вщ зростаючо'1 в неонатальному
перiодi ïx сечово! концентраций та екскрецп, ы навпаки, пщвищений BMicT Co та Cr — вщ низько! ïx концентраций в ce4i та екскрецИ.
3. Гестацiйний вiк новонароджених, за даними ДДА, мае значний вплив на вмют у бюсередовищах Cu та Mn, а доба життя — на вмют Co i Cr.
Вивчеш порушення дозволяють визначити пато-генетичш закономiрностi змш умiсту й балансу МЕ та розробити додатковi методи дiагностики, профь лактики та прогнозування.
Список л1тератури
1. ШевченкоЛ.1. Перинатальт факториризику, oco6nueocmi клнчного перебгу та лжування вроджених пневмотй у дтей / Л.1. Шевченко, Н.Я. Митник // Перинатология и педиатрия. —
2009. — № 2(38). — С. 34-36.
2. Шунько G.G. Нацюнальт медичт стандарти л^вально-профыактичногдопомоги новонародженим/G.G. Шунько//Ди-хальна тдтримка новонароджених та iншi актуальт питання неонатологи: науково-практична конференцы: Мат-ли конф. — Львiв, 2009. — С. 3-4.
3. Сулiма О.Г. Сучаст аспекти вродженог пневмони у новонароджених / О.Г. Сулiма // Перинатология и педиатрия. — 2006. — № 1(25). — С. 5-8.
4. Маркевич В.Е. Порушення мжроелементного балансу у дтей / В.Е. Маркевич, А.М. Лобода // Вкник Сумського державного утверситету. — 2009. — № 1. — С. 117-123.
5. Курец Н.И. Роль дисбаланса химических элементов в формировании хронической патологии у детей/Н.И. Курец//Медицинские новости. — 2006. — № 2. — С. 7-17.
6. Макро- та мжроелементи (обмш, патологы та методи визначення): монографы / М.В. Погорелов, В.1. Бумейстер, Г.Ф. Ткач [та ш.]. — Суми: Сумський державний утверситет,
2010. — 145 с.
7. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exœl / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. — К. : МОРИОН, 2001. — 408 с.
Отримано 07.06.12 □
Тарасова И.В.
Сумской государственный университет, медицинский
институт
Клименко Т.М.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
МИКРОЭЛЕМЕНТОЗ — СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПАТОГЕНЕЗА ВНУТРИУТРОБНОЙ ПНЕВМОНИИ
Резюме. В статье представлены современные взгляды на микроэлементоз как составляющую патогенеза внутриутробной пневмонии. Для определения содержания микроэлементов в биосредах (сыворотка и эритроциты крови, моча) использовали метод атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Содержание микроэлементов ^е, Zn, Си, Со, Мп, Сг) определяли в пуповинной крови, а также на 7-е и 14-е сутки жизни. Установлено, что у новорожденных с внутриутробной пневмонией, независимо от гестационного возраста, наблюдается существенный дисбаланс микроэлементов. Эти изменения зависят от геста-ционного возраста и суток жизни.
Ключевые слова: новорожденные, внутриутробная пневмония, микроэлементы.
Tarasova I.V.
Sumy State Medical University, Medical Institute Klymenko T.M.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
MICROELEMENTOSIS — COMPONENT OF INTRAUTERINE PNEUMONIA PATHOGENESIS
Summary. The article presents the current views on microelementosis as component of intrauterine pneumonia pathogenesis. For the determination of trace elements content in biological media (serum and red blood cells, urine) the method of atomic absorption spectrophotometry has been used. The content of microelements (Fe, Zn, Cu, Co, Mn, Cr) was measured in cord blood, as well as on the 7th and 14th day of life. It is found that infants with intrauterine pneumonia, regardless of gestational age, have a significant imbalance of trace elements. These changes depend on the gestational age and days of life.
Key words: newborns, intrauterine pneumonia, trace elements.
