CC BY
34
Орипнальш AOOAiAKeHHq AW [' у г_Ь' г гщ; г
Original Researches Мнфектология
УДК 616-002-022.1-053.3-07
КОЛОСКОВА O.K., БЕЗРУКОВЛ.О., Б1ЛОУС Т.М., ГОНЧАРУКР.1. Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
КЛ^ЧЫ ТА OKPEMi iМУНОЛОГiЧНi ФАКТОРИ РИЗИКУ ГЕНЕРА^ЗОВАНИХ НФЕЩЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕОВ
У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Резюме. У робот на пiдставi комплексного обстеження 100 новонароджених дтей показан клiнiчнi та окремi iмунологiчнi особливосл, що асоц'1юються з розвитком раннього неонатального сепсису, най-бльш вагомими з них е недоношенсть, маргiнальнi показники маси тла при народженн/ й проведення н-вазивних манiпуляцiй та обстежень. Показано, що вмст С-реактивного блка в сироватц кров/ > 60,0 мг/л вiрогiдно асощюеться з ризиком сепсису в новонародженого вком до 48 годин з/ спiввiдношенням шан-св 1,9.
Ключовi слова: новонародженi, сепсис.
Вступ
Сепсис — це шфекцшне захворювання бактерiаль-но! природи з ациктчним переб^ом, що дiагностуeть-ся за наявност вогнища гншного запалення та/або бактерieмií, системно! запально! вiдповiдi й полюрган-но! недостатностi та щороку забирае життя близько 1,6 мтьйона новонароджених [16]. Попри успiхи сучасно! iнфектологií, неонатологи та фармакологи, сепсис за-лишаеться однieю з основних причин неонатально! летальност та смертности зумовлено! перинатальни-ми причинами. Рееструеться дане генералiзоване ш-фекцшно-запальне захворювання з частотою вщ 1 до 5 випадыв на 1000 живонароджених малююв, причому частота сепсису новонароджених залежить вiд термiну гестаци: вщ 0,1—0,2 % серед доношених до 1—1,5 % серед недоношених дггей, що пiдкреслюe важливу роль неспецифiчноí' реактивностi дитини, зокрема здатно-стi опиратися iнфекцií шляхом формування бар'eрiв, у першу чергу запалення [2]. Зростаe ризик захворювання на неонатальний сепсис у глибоко недоношених дь тей i новонароджених з екстремально низькою масою тта (так, частота сепсису в немовлят iз масою тiла при народженш 500—750 г сягаe 30—33 %), а летальнють при неонатальному сепсиш становить, за даними лгте-ратури, 5-10 % [3].
Неонатальний сепсис розвиваeться в дггей iз не-сприятливим перебiгом анте- й штранатального пе-рiоду. Розвиток септичного процесу в неонатальному перiодi зумовлюe щла низка факторiв ризику [19], що подтяються таким чином:
1) фактори високого ризику бактер1ального шфшу-вання плода й новонародженого (шфекцшно-запальш захворювання ваптно!, породiллi, тривалий безводний перюд, забрудненi навколоплiднi води, ознаки хорю-амнiонiту тощо);
2) фактори схильност до генералiзацii шфекцш-но-запального процесу (тяжка асфшшя та внутршньо-утробна гшокшя, вади розвитку, спадкова патолопя, пологова травма, внутрiшньоутробнi вiруснi та пара-зитарнi iнфекцii, недоношенiсть, низька маса тта при народженш);
3) ятрогенш фактори ризику (ШВЛ, шкубащя по-над 3 доби, катетеризация периферiйних судин понад 3 рази, тривалють внутрiшньовенних iнфузiй понад 10 дiб, хiрургiчнi втручання тощо) [1].
За наявност клiнiчних проявiв шфекцшно-запаль-ного процесу питання щодо призначення антибак-терiальноi' терапii вирiшуeться негайно, осюльки до-ступнi параклiнiчнi методи дослiдження в цьому випадку почасти мають суперечливий характер [11] або не несуть важливо! додатково! шформаци. До таких лабораторних ознак зазвичай вщносять: у периферичнiй кровi — лейкоцитоз > 15 • 109/л, лейкопенiю < 5 • 109/л, нейтрофь льоз > 6 • 109/л, нейтропенiю < 1,5 • 109/л, юнi форми нейтрофiлiв > 1,5 • 109/л, токсичну зернистють нейтро-фiлiв, нейтрофiльний шдекс > 0,2, а також умют С-реак-тивного бтка (С-РБ) > 6 мг/л, сироватковий рiвень про-кальцитонiну > 2 нг/мл та штерлейкшу-8 > 100 пг/мл. У новонароджених вшом понад 7 даб наявнiсть 2 та бiльше ознак полюрганно! недостатностi в поеднан-ш з вогнищем iнфекцii та 3 ознак системно! запаль-но! реакци дозволяе встановити сепсис навiть за вщ-
Адреса для листування з авторами: Колоскова О.К.
E-mail: [email protected]
© Колоскова О.К., Безруков Л.О., Бшоус Т.М.,
Гончарук PI., 2014 © «Актуальна шфектолопя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Таблиця 1. Загальна характеристика груп пор1вняння (%)
Кл^чш групи Стать Мюце проживання Повна ciм'я
Хлопчики Дiвчатка MicTO Село
1група 66,7 ± 7,8 33,3 ± 7,8 50,6 ± 8,3 49,4 ± 8,3 77,8 ± 6,9
II група 50,0 ± 6,2 50,0 ± 6,2 48,4 ± 6,2 51,6 ± 6,2 81,3 ± 4,9
Вщмшносп НВ НВ НВ НВ НВ
Примтка: НВ — немае в'щмШностей.
сутноси позитивних бактерюлопчних засiвiв кровь Проте з особливими труднощами при виявленш ш-фекцшно! патологи стикаеться неонатолог, коли в но-вонародженого впродовж перших 48 годин життя ви-являються чинники схильност до iнфекцii та клiнiчнi прояви, що можуть одночасно визначатися шфекцшно-запальним процесом i захворюваннями, яю мiмiкрують пiд нього.
Визначення цитоюшв та iнших гуморальних медiа-торiв захисту й запалення на додачу до рутинних схем обстеження новонароджених при пiдозрi на неона-тальний сепсис багатьма авторами визнаеться як но-вий шлях до удосконалення дiагностики генералiзова-них iнфекцiй в неонатальному перiодi [6, 7], осюльки клiтини iмунноi системи новонароджених, у тому чи-слi недоношених, здатнi до синтезу й секреци значно! кiлькостi цитоюшв. Так, шфекцшну природу тяжкого стану шдтверджуе значне зростання рiвня 1Л-6 при зниженому вмiстi TNF-a.
Проте надзвичайно складно дана клiнiчна задача виршуеться упродовж перших 48 годин життя, коли, зпдно з даними лггератури, мае мiсце природне зни-ження в кровi рiвня 1Л-6 i 1Л-8, а синтез С-реактивно-го бiлка е ще недостатшм [14], що ставить пiд сумшв можливiсть ефективного використання даних iмуно-логiчних маркерiв запалення в дiагностицi раннього неонатального сепсису.
Мета роботи: покращення дiагностики раннього неонатального сепсису на шдставi вивчення клiнiчних факторiв схильностi та дiагностичноi цiнностi iмуноло-гiчних маркерiв iнфекцiйно-запального процесу.
Матерiал i методи
Для досягнення мети роботи методом просто! по-слщовно! вибiрки проведене комплексне клшчно-ла-бораторне обстеження 100 новонароджених втэм до 48 годин життя. Критерiями включення виступали:
— вк: новонародженого до 48 годин;
— безперервшсть набору пацiентiв;
— один родопомiчний заклад;
— наявшсть чинникiв схильностi до ранньо! нео-натально! iнфекцii з боку ваптно!, новонародженого з урахуванням специфiчних чинниюв схильностi;
— наявнiсть клiнiчних проявiв органно! дисфун-кци, що могли зумовлюватися як iнфекцiйними, так i неiнфекцiйними причинами.
Критерiями виключення з дослщження були:
— наявнiсть факторiв ризику ранньо! неонатально! iнфекцii, о^м недоношеностi [13];
— здiйснення внутршньоутробно! профiлактики iнфекцii, викликано! стрептококом групи В;
— наявнiсть природжених вад i аномалiй розвитку, а також порушень обмiну;
— наявнiсть у шмейному анамнезi клiнiчно зна-чущих спадкових захворювань, прояви яких можуть мiмiкрувати пiд iнфекцiю.
Серед обстежених датей хлопчиюв було 57 (57,0 %), давчаток — 43 (43,0 %), мешканщв мiста — 49 (49,0 %), а стьсько! мюцевосп — 51 дитина (51,0 %). У результата динамiчного клiнiчного спостереження сформовано 2 клiнiчнi групи поршняння. Першу (I) сформували 36 новонароджених, у яких пщтверджена рання неонатальна iнфекцiя, а до складу друго! (II) групи пор1вняння увтшли 64 дитини, у яких наявшсть ранньо! неонатально! шфекци була спростована. За основними клiнiчними характеристиками сформоваш групи були порiвнянними (табл. 1).
Комплексне обстеження новонароджених пере-дбачало оцiнку вмiсту в сироватш кровi 1Л-6 та 1Л-8 за допомогою реагентiв «ИЛ-6-ИФА-Бест» i «ИЛ-8-ИФА-Бест» ЗАО «Вектор-Бест», кiлькiсне визначення вмюту С-реактивного бiлка за допомогою реагент ООО «Импек» (РФ) методом iмуноферментного аналь зу в лаборатори ПП «Прiма МЕД» (м. 1вано-Фран-кiвськ, атестат акредитаци лаборатори серiя КДЛ № 001030, лiцензiя серiя АА № 451409).
Для оцшки дiагностичноi цшносл тестiв визна-чали !х чутливють (ЧТ), специфiчнiсть (СТ), а також позитивну й негативну передбачувану цшшсть (ППЦ, НПЦ), вщношення правдоподiбностi (likehood ratio) позитивного (ВП+) i негативного (ВП—) результату. Оцшка ризику реалiзацii поди проводилась з урахуванням в1ропдноста спiввiдношення шаншв (СШ) Гз ви-значенням 95% довГрчого штервалу.
Результати та Тх обговорення
На рис. 1 наведена частота реестраци захворювань, що асоцшються з наявшстю шфекци, у матерГв обсте-жених новонароджених.
В1дсутшсть суттевих в1дмшностей за частотою реестраци захворювань, що асоцшються з шфекщею, у матерГв представниюв груп порГвняння дае пдстави вважати, що вказана патолопя виступае фоном для розвитку як шфекцшно!, так i нешфекцшно! патологи в новонароджених. Це шдтверджуе даш лггератури сто-совно того, що в розвитку ранньо! неонатально! шфек-цГ! провгдну роль вщграе наявшсть шфекцшних захворювань п!д час полопв або ж штранатальна колошзащя пологових шляхГв матерГ [4, 12, 20].
Рисунок 1. Частота реестрацП захворювань, що асоцюються з ¡нфекц1ею, у матер'в новонароджених груп пор1вняння (%) Примтки: I — хрон1чн1 вогнища ¡нфекцИ поза репродуктивною зоною; II — вогнища нфекцП в репродуктивнй зош; III — гострi ¡нфекц1йн1 захворювання п'щ час ваптнос^; IV — мекональ-н1 води з неприемним запахом; V — наявнсть TORCH-iнфекцii та iнфекцiй, що передаються статевим шляхом.
IV V
Рисунок 2. Частота реестрацИ найбльш значущих компонента характеристики полопв та стану новонародженого в групах порiвняння (%) Примтки: I — недоношешсть; II — кесарський розтин; III — вага при народженнi < 2500 та > 4000 г; IV — тахтное, цаноз; V — наявнсть бл'1-дост'1, плетори, петехй.
1Я-6
1Л-8
С-РБ
Рисунок 3. Середнй вмст у кров! 1Л-6,1Л-8 (пг/мл) i С-РБ (мг/л) у новонароджених клiнiчних груп порiвняння
На рис. 2. наведена частота реестрацй' чинниив схильност до ранньо! неонатально! шфекцй', що ви-значаються особливостями полопв та кшшчним статусом новонародженого.
Одержат дат дають шдстави вважати, що най-бтьш значущими чинниками схильност до розвит-ку ранньо! неонатально! шфекцй' слщ вважати недо-ношешсть дитини (Р < 0,01) та значне зниження або шдвищення показника маси тла при народженш (Р < 0,001). Щ чинники характеризуюсь основний фактор ризику розвитку ранньо! неонатально! шфекцй' [8, 17]. Слд вщмптати, що клшчш ознаки дезадаптацй' дитини при народженш траплялися частше в пред-ставниив I групи, проте показники I i II клшчних груп суттево не вирiзнялися.
Специфiчнi чинники схильност до розвитку ранньо! неонатально! шфекцй' мали мюце в I клiнiчнiй груш в 52,8 % новонароджених, а в II груш — в 31,2 % спостережень. Переважно вони зумовлювалися шва-зивними лшувально^агностичними маншуляшями (катетеризацiею судин, iнтубацiею трахе!, парентраль-ним живленням), що несуть у œ6i ризик розвитку ран-ньо! неонатально! iнфекцiï через використання при !х проведеннi полiмерних матерiалiв, яы полегшують ад-гезiю мiкроорганiзмiв iз !х наступною колонiзацiею та потраплянням у кровотiк.
У цiлому отримаш результати клiнiчного обсте-ження щодо оцiнки чинникiв схильностi до ранньо! неонатально! iнфекцiï в дiтей груп порiвняння дозво-ляють вважати, що при !х використаннi як дiагностич-них тестiв iснуватиме висока вiрогiднiсть виникнення хибнонегативних i меншою мiрою хибнопозитивних результатiв.
На рис. 3 наведений середнш вмiст у кровi IЛ-6, IЛ-8 (пг/мл) i С-РБ (мг/л).
Вщсутшсть вiрогiдних розбiжностей у показни-ках IЛ-6 та С-РБ у сироватш кровi хворих клшчних груп порiвняння можна пояснити тим, що наприкш-цi першо! — на початку друго! доби життя вмют IЛ-6 знижуеться, а синтез С-реактивного бшка пiд впли-вом даного штерлейкшу ще е недостатшм [14]. Дану особливiсть також можна пояснити й з огляду на те, що як Ш-6, так i С-РБ вщображують наявнють запалення з ушкодженням тканин оргашзму незалежно вiд його генезу — шфекцшного чи неiнфекцiйного. Вiрогiднi вщмшносп у вмiстi С-РБ у сироватш кровi в групах порiвняння вiдмiченi лише при досягненнi установчо! точки > 80,0 мг/л. Вказана концентрашя С-РБ у сироватш кровi у хворих I кшшчно! групи рееструвалася у 28,1 ± 7,9 % спостережень, а в да-тей групи порiвняння — лише в 4,0 ± 2,8 % випад-кiв (Р < 0,05). Вщсутшсть вiрогiдних вiдмiнностей у вмiстi Ш-8 у групах порiвняння можна пояснити тим, що вш вiдображуе не ттьки ступiнь активностi запального процесу, але й значною мiрою тяжкiсть по-рушення загального стану. Про це непрямо свщчить те, що в дгтей I кшшчно! групи визначалися прямi вiрогiднi кореляцшш зв'язки концентрацп' даного iнтерлейкiну в сироватш кровi з вираженiстю клшч-
Таблиця 2. Д'агностична цнн1сть вмсту у сироватщ кров11Л-6,1Л-8 i С-РБ у вериф1каци ранньо/' неонатальноi шфекци
Показники ЧТ СТ ППЦ НПЦ ВП+ ВП-
1Л-6 > 60,0 пг/мл 22,6 84,6 59,5 52,2 1,5 1,1
1Л-8 > 70,0 пг/мл 34,5 69,8 53,3 51,6 1,1 1,1
С-РБ > 60,0 мг/л 31,2 83,8 65,8 54,9 1,9 1,2
Таблиця 3. Д'агностична ц1нн1сть низького вмсту у сироватщ кровi 1Л-6,1Л-8 i С-РБ у спростуваннi ранньоi неонатальноi iнфекцii
Показники ЧТ СТ ППЦ НПЦ ВП+ ВП-
1Л-6 < 20,0 пг/мл 57,7 48,4 52,8 53,4 1,1 1,1
1Л-8 < 20,0 пг/мл 28,3 69,0 47,7 49,0 0,9 0,9
С-РБ < 10,0 мг/л 14,3 93,8 69,7 52,3 2,3 1,1
них проявiв шфекцшного процесу на 6-ту — 7-му добу захворювання (г = 0,62, Р = 0,002) та шфекцшною па-толопею матерi (г = 0,30, Р = 0,045), а також обернений його зв'язок iз показниками оцшки за шкалою Апгар на 1-й хвилиш життя (г = —0,4, Р = 0,03).
Результати вивчення дiагностичноi' цшносп наве-дених iмунологiчних маркерiв у виявленш ранньо! неонатально! шфекци наведенi в табл. 2.
Отримаш данi дають пiдстави вважати, що тiльки висок! показники вмiсту 1Л-6 та 1Л-8 i С-реактивного бтка в сироватцi кровi непрямо свщчать iз помiрною специфiчнiстю про наявшсть iнфекцiйного захворювання в новонародженого наприюнщ 1-го — на початку 2-го дня життя. При цьому слщ вщмггати, що тльки пiдвищення вмiсту С-РБ у сироватщ кровi > 60,0 мг/л вказуе на ризик наявност в дитини шфекцшно-за-пального захворювання: СШ = 1,9 (95% Д1: 1,0—3,4).
Слд вiдмiтити, що в когортi обстежених дггей нор-мальнi показники вмюту 1Л-6, 1Л-8, а також С-реак-тивного бiлка довели неефективнiсть самостшного використання даних показниюв iз метою виключення ранньо! неонатально! iнфекцii через низьку дiагно-стичну цiннiсть (табл. 3).
Низью показники як позитивного, так i негативного вщношення правдоподiбностi вказаних тестiв де-монструють, що !х недоцiльно використовувати для виключення ранньо! неонатально! шфекци в обстежених дггей, що суперечить даним лггератури [5, 9, 18], проте може пояснюватися тим, що наприюнщ першого — на початку другого дня життя в новонароджених спостерь гаеться фiзiологiчне перехрестя в синтезi 1Л-6 та С-РБ, а рiвень 1Л-8 у цей перюд життя не тiльки знижуеться у сироватщ кровi фiзiологiчно, його концентращя багато в чому визначаеться тяжюстю порушення загального стану органiзму незалежно вiд того, чим воно виклика-не: iнфекцiйним чинником чи нешфекцшним. Вiдомо також, що 1Л-6 е доволi чутливим маркером у дiагно-стицi iнфекцii новонароджених упродовж перших 72 годин життя [15], проте в перифершнш кровi вiн цир-кулюе недовго, упродовж першо! доби зменшуеться до невизначеного рiвня [10]. Разом iз тим ми погоджуемо-ся з думкою колег [2] щодо недостатньо! дiагностично!
цшносп гострозапальних маркерiв у дiагностицi нео-натального сепсису.
Висновки
1. Найбiльш вагомими клМчними чинниками схильност до раннього неонатального сеспису е не-доношешсть, маргiнальнi показники маси тiла при народженш та проведення iнвазивних маншуляцш i обстежень.
2. Визначення Гмунолопчних показниюв запально! вщповщ (вмют у сироватщ кровГ С-РБ, 1Л-6, 1Л-8) не може використовуватись як самостiйний тест для ви-явлення ранньо! неонатально! шфекци через низьку чутливють (22,6—34,5 %), недостатню прогностичну цГннГсть негативного результату (51,6—54,9 %) i низьке сшввщношення правдоподiбностi (1,1—1,9).
3. Умют С-РБ у сироватцi кровГ > 60,0 мг/л в1ропдно асоцiюеться з ризиком наявносп сепсису в новонародженого вшом до 48 годин зГ спiввiдношенням шансiв 1,9 (95% Д1: 1,0-3,4).
Список лiтератури
1. Паmогенеmuчнi основи внутршньоутробних тфекцш / В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, О.В. Ткачук, Т.О. Мислиць-ка // КлШчна та експериментальна nатологiя. — 2011. — Т. X, № 2(36), ч. 1. — С. 137-141.
2. Шабалов Н.П. Неонатальный сепсис: клиника, диагностика и лечение/Н.П. Шабалов, Д.О. Иванов//Академический медицинский журнал. — 2001. — Т. 1, № 3. — С. 81-88.
3. Яцык Г.В. Сепсис новорожденных. Современные проблемы диагностики и лечения /Г.В. Яцык, Е.П. Бомбардирова// Практика nедiатра. — 2009. — Режим доступу до журн.: http://medi. ru/doc/j01090206. htm.
4. A study of the role of multiple site blood cultures in the neonatal sepsis/ S. Sarbar, I. Bhagat, J.D. DeCristafaro [et al.]// J. perinatal. — 2006. — Vol. 26, № 1. — P. 18-22.
5. C-reactive protein and cytokines in the diagnosis of neonatal sepsis / C. Jankorich, D. Veljkovich, S. Pasic [et al.] // Med. Pregl. — 2006. — Vol. 56, № 11-12. — P. 545-549.
6. Cord blood levels of cytokines as predictor of early neonatal sepsis/ C. Santana, M.C. Guindeo, G. Gonzalez, [et al.]//Acta Paediatrica. — 2001. — Vol. 90, Is. 10. — P. 1176-1181.
7. Early-Onset neonatal sepsis / K.A. Simonsen, A.L. Anderson-Berry, S.F. Delair [et al.] // Clin. Microbiol. Rev. — 2014. — Vol. 27, № 1. — P. 21-47.
8. Incidence and clinical Presentation of Invasive Neonatal Group B Streptococcal Infections in Germany / K. Fluegge, A. Siedler, B. Heinrich [et al.] // Pediatrics. — 2006. — Vol. 117, № 6. — P. 1139-1145.
9. Interleukin-6 and Nitric Oxide Levels in neonatal sepsis / A.A. Tapisiz, E. Ergenekon, D. Erbas [et al.] // Turk. J. Med. Sci. — 2007. — Vol. 37, № 5. — P. 261-266.
10. Interleukin-8: a valuable tool to restrict antibiotic therapy in newborn infants /A.R. Franz,, G. Steinbach, M. Kron [et al.]// Acta Paediatrica. — 2001. — Vol. 90, Is. 9. — P. 1025-1032.
11. Interpreting complete blood counts soon after birth in newborn at risk for sepsis // T.B. Newman, K.M. Puopolo, S. Wi [et al.]//Pediatrics. — 2010. — Vol. 126. — P. 903-909.
12. Gilbert R. Prenatal screening for Group B Streptococcal Infection: gaps in the evidence / R. Gilbert // International J. of Epidemiology. — 2004. — Vol. 33, № 1. — P. 28.
13. Gotoff S.P. Group B Streptococcus // Nelson Textbook of Pediatrics/Ed. by R.E. Berhman, R.M. Kliegman, H.B. Jenson. — W.B. Saunders Company. — 16th ed. — 2000. — P. 810-816.
14. Ksiger M. Cord Blood devils of Interleukin-6 and Interleukin-8 for the Immediate Diagnosis ofEarly-Onset Infection
in Premature infants / M. Ksiger, U.S. Nauck, S. Sang [et al.]// Biol. Neonate. - 2001. - Vol. 80. - P. 118-123.
15. Maternal chorioamnionitis and umbilical vein interleukin-6 levels for identifying early neonatal sepsis / J.C. Smulian, A.M. Vintzileos, Y.-L. Lai [et al.]//The Journal of Maternal-Fetal Medicine. - 1999. - Vol. 8, Is. 3. - P. 88-94.
16. Neonatal sepsis: an international perspective / S. Vergano, M. Sharland, P. Kaz.embe [et al.] // Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. - 2005. - Vol. 90. - P. 220-224.
17. Prediction of specific pathogens in patients with sepsis: evaluation of TREAT, a computerized decision support system / M. Paul, A.D. Nielson, E. Goldberg [et al.] // J. Antimicrobial Chemotherapy. - 2007. - Vol. 59, № 6. - P. 1204-1207.
18. Role of procalcitonin, C-reactive protein, interleukin-6, interleukin-8 and tumor necrosis factor-alpha in the diagnosis of neonatal sepsis / E. Kocabas, A. Sarikcioglu, N. Aksaray [et al.]// Turk. J. Pediatr. - 2007. - Vol. 49, № 1. - P. 7-20.
19. Stratification of risk of eary-onset sepsis in newborns > 34 weeks' gestation / G.J. Escobar, K.M. Puopolo, S. Wi [et al.] // Pediatrics. - 2014. - Vol. 133. - P. 30-36.
20. Tumbaga P.F. Perinatal Group B Streptococcal Infections: Current Status and Future / P.F. Tumbaga, A.G.S. Philip // NeoReviews. - 2013. - Vol. 14. - P. 306.
OmpuMaHO 15.09.14 M
Колоскова Е.К., БезруковЛ.А., Белоус Т.М., ГончарукР.И. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
КЛИНИЧЕСКИЕ И НЕКОТОРЫЕ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ РИСКА ГЕНЕРАЛИЗИРОВАННЫХ
ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ У НОВОРОЖДЕННЫХ
Резюме. В работе на основании комплексного обследования 100 новорожденных детей показаны клинические и отдельные иммунологические особенности, которые ассоциируются с развитием раннего неонатального сепсиса, из них наиболее весомыми являются недоношенность, маргинальные показатели массы тела при рождении и проведение инвазивных манипуляций и обследований. Показано, что содержание С-реактивного белка в сыворотке крови > 60,0 мг/л достоверно ассоциируется с риском сепсиса у новорожденного в возрасте до 48 часов с соотношением шансов 1,9.
Ключевые слова: новорожденные, сепсис.
Koloskova O.K., BezrukovL.O., Bilous T.M., HoncharukR.I. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
CLINICAL AND SEVERAL IMMUNE RISK FACTORS FOR GENERALIZED INFECTIOUS INFLAMMATORY PROCESSES IN NEWBORNS Summary. The paper presents the results of thorough examination of 100 newborns, clinical and immune features associated with early neonatal sepsis development. The most significant of them are prematurity, marginal birth weight parameters and invasive procedures and observations. It was shown that serum level of C-reactive protein > 60.0 ml/l is significantly associated with sepsis risk in a newborn aged less than 48 hours with odds ration 1.9. Key words: newborns, sepsis.
