CC BY
17
the national health claims database. Korean J. Intern. Med. 2018;33:228-9.
7. Pan A, Teng G, Yuan J. Bidirectional association between self-reported hypertension and gout: The Singapore Chinese Health Study. PLoS One. 2015;10(10):e0141749. doi: 10.1371/journal.pone.0141749
8. Richette P, Doherty M, Pascual E. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the mana-
gement of gout. Annals of the Rheumatic Diseases; 2016. Available from: http://ard.bmj.com/content/early/-2016/07/25/annrheumdis-2016-209707.full.pdf+html
9. Terrill M, Riordan J. A survey of the assessment and management of gout in general practitioners and medical officers within the Illawarra Network, Australia. Int. J. Rheum. Dis. 2017;20(8):990-95.
♦
УДК 616.8-036-053.31 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126942
Т.К. Мавропуло НЕВРОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1
НОВОНAРОДЖЕНИX Д1ТЕЙ, AСОЦIЙОВAНI З «PAHHIM ДОНОШЕНИМ» ^РОДЖЕННЯМ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра nediampii 3 та неонатологп
(зав. - д. мед. н., проф. Ю.К. Болъбот)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Pediatrics 3 and Neonatology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: новонароджет, «раннi доношенi», центральна нервова система Key words: newborn, early term birth, central nervous system
Реферат. Неврологические особенности новорожденных детей, ассоциированные с «ранним доношенным» рождением. Мавропуло Т.К. Новорожденные дети, родившиеся в сроке 37-38 недель беременнности, подвергаются более высокому риску заболеваемости по сравнению с детьми с гестационным возрастом 39-40 недель. Целью нашого исследования было изучение частоты проявлений транзиторных неврологических изменений в первые месяцы жизни у доношенных новорожденных детей в зависимости от гестационнного возраста. Были выявлены более высокая частота факторов риска беременности, более частая потребность в оксигенотерапии после рождения и отличия показателей гемоликвородинамики в возрасте 2-3 месяцев.
18/ Том XXIII/1 ч. 2
47
Abstract. Neurological features of newborns associated with late preterm and early term birth. Mavropulo T.K.
Infants delivered at 37 and 38 weeks' gestation are at increased risk for morbidity as compared to infants delivered at 39-40 weeks. Our objectives were to study the frequency of transient neurologic dysfunction in the first months in newborns and infants, depending on the gestational age. We found a higher incidence of risk factors of pregnancy, more frequent need in oxytherapy after birth, and differences of hemo lyquordynamics at the age of 2-3 months.
Досдщження останшх роюв показують, що дгги, народжеш в гестацшному вщ 37-38 тижшв, мають шдвищений ризик захворюваносп та смертносп пор1вняно з малюками з гестацшним вшом 39-40 тижшв. У зв'язку з цим термш «early term infants» («ранш доношеш немовлята») набув офщшного значення [2, 5].
Д^и, народжеш в термш гестацп 37-38 тижшв, мають шдвищений ризик ряду захворювань у неонатальному перюдк респiраторного дист-рес-синдрому, транзиторного тахшное новона-роджених, пневмони, гшотерми, труднощiв ви-годовування. Крiм того, вони мають серйознi довгостроковi неврологiчнi проблеми, такi як ризик розвитку церебрального паралiчу, труд-нощi з успiшнiстю та поведiнкою в школ^ шд-вищення частоти госпiталiзацiй до 5 рокiв, астма [1, 3, 4, 6]. Вважають, що таю наслщки «ран-нього доношеного» гестацiйного вiку при на-родженш частково зумовлюються детермшан-тами передчасних полопв та перинатальними факторами ризику [4].
Метою нашого дослщження було вивчення частоти транзиторних невролопчних змiн про-тягом неонатального перюду та перших мiсяцiв життя в доношених новонароджених дiтей з проявами функцюнальних порушень ЦНС вна-слщок ди гiпоксично-iшемiчних чинникiв у перинатальному перiодi залежно вiд гестацш-ного вшу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
До групи спостереження ввiйшли 176 доно-шених немовлят, в яких у ранньому неонаталь-ному перiодi клiнiчнi ознаки невролопчно! дисфункци вiдповiдали критерiям транзиторних неврологiчних порушень. Цi немовлята мали порушення функцiонального стану нервово! системи протягом перiоду спостереження (у вщ до 3 мiсяцiв життя включно).
Програма обстеження включала ощнку анамнезу, повне клiнiчне обстеження (ощнку сома-тичного та невролопчного статусу), ультразву-кове дослiдження мозку (допплерсонографiчне обстеження) за унiфiкованою методикою. Отри-манi данi зiставлялись з гестацшним вшом.
Статистична обробка даних включала визна-чення вiрогiдних кореляцшних зв'язкiв мiж гестацiйним вiком дитини при народженш та даними допплерсонографiчного обстеження в
конкретних вiкових групах (метод кореляцшного аналiзу CnipMeHa), методи ощнки ефекту при альтернативнiй формi результату реакци.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Розподiл обстежених дiтей за гестацшним вшом був представлений таким чином: 37 тижшв - 8 дггей (3,8%), 38 тижшв - 16 (7,7%), 39 тижшв - 46 (22,0%), 40 тижшв - 106 (50,7%).
Обтяження акушерського анамнезу реестру-вались у 23,3% матерiв дггей представлено! групи. 75,6% дггей мали обтяжений переби- пре-, антенатального перюду. У 64,8% вiдмiчався обтяжений перебш штранатального перюду.
При аналiзi частоти факторiв перинатального ризику була виявлена достовiрно бшьш висока частота реестрацп шфекци сечовивщних шляхiв пiд час вагiтностi в матерiв дiтей, що народились в гестацшному вщ 37-38 тижнiв (20,8%) по-рiвняно з iншими (59,2%) (р=0,027, Fisher exact).
Оцiнка за шкалою Апгар на першш хвилиш життя становила 7,09±0,10 бала, на п'ятш хви-линi - 7,89±0,10 бала. Порiвняння оцiнки за шкалою Апгар у новонароджених рiзного гестацш-ного вiку не виявило достовiрних вiдмiнностей. Проте потребували оксигенотерапи пiсля на-родження 12,5% дггей з ГВ 37-38 тижшв по-рiвняно з 3,3% дiтей з ГВ 39-40 тижшв (р=0,078, Fisher exact).
Раннш неонатальний перiод характеризувався наявнiстю церебрального пригшчення у 8,4% обстежених малююв, окоруховими розладами в 1,1%, змшами м'язового тонусу в 12,2%, тремором у 7,9%, синдромом вегетативно! дисфункци в 6,3%, ознаками церебрально! збудливост в 26,4%. Клшчш вiдхилення трактувались як транзиторна невролопчна дисфункцiя новона-родженого, цi дгш протягом другого-четвертого тижнiв життя вважались ктшчно здоровими. Порiвняння частоти реестрацп рiзних ознак неврологiчно! дисфункци залежно вщ гестацш-ного вiку також не виявило достовiрних вщ-мшностей.
Частота реестрацп окремих ознак невролопчно! дисфункци протягом перших трьох мюящв представлена в таблицi 1.
Порiвняння частоти реестрацп рiзних ознак невролопчно! дисфункци залежно вщ гестацш-ного вiку в цих вшових групах також не виявило достовiрних вiдмiнностей.
Таблиця 1
Частота реестрацн кл1н1чних ознак невролопчиоТ дисфункцн в малюкчв рпних вжових груп
Клшчш симптоми 1 м1с. 2 м1с. 3 м1с.
Г1перзбудлив1сть 27,8 16,4 22,6
Порушення сну 17,1 27,9 16,1
Пульсащя т1м'ячка 6,3 3,3 12,9
Патолог1чний прир1ст кола голови 6,3 4,9 3,2
Симптом Грефе 27,8 19,7 16,1
Зб1жна косоок1сть 19,0 18,0 12,9
Тремор к1нц1вок та пвдборщщя 49,4 39,3 24,2
Здригування 15,2 9,8 8,1
П1двищення м'язового тонусу 34,2 34,4 22,6
Дифузне зниження м'язового тонусу 17,7 13,1 9,7
Ознаки вегетативноТ дисфункцй 27,8 19,7 3,2
При проведеннi нейросонографiчного обсте-ження в мiсячному вщ виявлялись перивентри-кулярний набряк мозково! тканини в 11,2% об-стежених, ознаки внутршньошлуночкових кро-вовиливiв I ст. у 1,6%, кисти судинних сплетшь у 7,4%, ущшьнення стшок стрiарних артерiй у 3,2% дггей. Вiдмiнностi залежно вiд гестацiйного вшу також були недостовiрними.
Структура вiрогiдних кореляцiйних зв'язкiв мiж гестацiйним вшом при народженнi та по-
казниками допплерсонографiчного обстеження була рiзною залежно вщ вiку. На першому мюящ життя не були встановленi вiрогiднi кореляцiйнi зв'язки мiж гестацiйним вшом при народженнi та показниками допплерсонографiчного обстеження. Але при аналiзi даних ультразвукового дослiдження мозку був виявлений зв'язок ге-стацiйного вшу при народженш та показникiв стану гемолшвородинамши в дiтей 2-3-х мюяч-ного вiку (табл. 2.).
Таблиця 2
Структура в1рогщних кореляц1йних зв'язк1в показникчв допплерсонограф1чного обстеження з гестацшним в1ком малюкчв при народженн1
1 м1с.
3 м1с.
БШПТ (г=-0,27) БШЛТ (г=-0,18) VСМАс (г=-0,23) VБАд (г=-0,23)
БШЛП (г=-0,36) БШЛТ (г=-0,30) БШПП (г=-0,23)
П р и м [ т к а : БШПТ - роз]шр тша правого б1чного шлуночка, БШЛТ - роз]шр тша л1вого б1чного шлуночка, БШПП - роз]шр переднього рогу правого б1чного шлуночка, БШЛП - роз]шр переднього рогу л1вого б1чного шлуночка, VСМАс - систол1чна швидкють кровотоку середньо! мозково! артери, VБАд - систол1чна швидкють кровотоку базилярно! артери.
Отже, гестацiйний вiк при народженш асо-цiюeться з параметрами церебрально! гемодина-мiки, причому це стосуеться i доношених дiтей. Такий вплив збертаеться протягом перших
мюящв життя малюкiв, але е неоднозначним для рiзних вiкових груп. Менший гестацiйний вiк при народженнi в доношених дтей певним чином зумовлюе вищi показники систолiчно! та
18/ Том XXIII/1 ч. 2
49
дiастолiчноï швидкостей мозкових артерш, бiльшi p03MÎpH внутрiшнiх лiкв0р0утримуючих npOCTOpiB.
П1ДСУМОК
Отже, «ранш доношеш» немовлята протягом перших трьох мюящв життя мали вщмшност гемолiквородинамiчних показникiв (порiвняно з
дiтьми, народженими в термш 39-40 тижшв), але цей факт певним чином мш зумовлюватись бшьш високою частотою факторiв ризику ваггг-ностi (зокрема шфекци сечовивiдних шляхiв у матерi) та станом тсля народження (частiша потреба в проведенш оксигенотерапи).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Consortium on Safe Labor, Respiratory Morbidity in Late Preterm Births / J.U. Hibbard, I. Wilkins, L. Sun [et al.] // JAMA. - 2010. - Vol. 304. - P. 419-425. [PMC free article], [PubMed].
2. Early term delivery and health care utilization in the first year of life / P.M. Dietz, J.H. Rizzo, L.J. England [et al.] // J. Pediatr. - 2012. - Vol. 161. - P. 234-239. doi: 10.1016 / j.jpeds.2012.02.005
3. Incidence of Early Neonatal Mortality and Morbidity After Late-Preterm and Term Cesarean Delivery / R. De Luca, M. Boulvain, O. Irion, M. Berner [et al.] // Pediatrics. - 2009. - Vol. 123. -P. 1064-1071. doi: 10.1542/peds.2008-2407
4. Neonatal morbidity associated with late preterm and early term birth: the roles of gestational age and bio-
logical determinants of preterm birth / H.K. Brown, K.N. Speechley, J. Macnab, R. Natale [et al.] // Inter. J. Epidemiology. - 2014. - Vol. 43, N 3. - P. 802-814. doi:10.1093/ije/dyt251
5. Neonatal Outcomes in Early Term Birth / L.I. Parikh, U.M. Reddy, T. Mannisto, [et al.] // Am. J. Obstetrics Gynecology. - 2014. - Vol. 211, N 3. -P. 265.e1-265.e11. doi:10.1016/j.ajog.2014.03.021
6. Perinatal morbidity associated with late preterm deliveries compared with deliveries between 37 and 40 weeks of gestation / Y.W. Cheng, A.J. Kaimal, T.A. Bruckner, D.R. Hallaron [et al.] // BJOG. - 2011. -Vol. 118. - P. 1446-1454. doi: 10.1111/j.1471-0528.2011
REFERENCES
1. Hibbard JU, Wilkins I, Sun L, et al. Consortium on Safe Labor, Respiratory Morbidity in Late Preterm Births. JAMA. 2010;304:419-25. PMC free article. PubMed.
2. Dietz PM, Rizzo JH, England LJ, et al. Early term delivery and health care utilization in the first year of life. J Pediatr. 2012;161:234-39. doi: 10.1016/j.jpeds.2012.02.005
3. De Luca R, Boulvain M, Irion O, Berner M, Pfis-ter RE. Incidence of Early Neonatal Mortality and Morbidity After Late-Preterm and Term Cesarean Delivery. Pediatrics. 2009;123:1064-71. doi: 10.1542/peds.2008-2407.
4. Brown HK, Speechley KN, Macnab J, Natale R, Campbell MK. Neonatal morbidity associated with late
preterm and early term birth: the roles of gestational age and biological determinants of preterm birth. International Journal of Epidemiology. 2014;43(3):802-14. doi: 10.1093/ije/dyt251
5. Parikh LI, Reddy UM, Mannisto T, et al. Neonatal Outcomes in Early Term Birth. American journal of obstetrics and gynecology. 2014;211(3):265.e1-265.e11. doi: 10.1016/j.ajog.2014.03.021
6. Cheng YW, Kaimal AJ, Bruckner TA, Hallaron DR, Caughey AB. Perinatal morbidity associated with late preterm deliveries compared with deliveries between 37 and 40 weeks of gestation. BJOG. 2011;118:1446-54. doi: 10.1111/j.1471-0528.2011
♦
