CC BY
22
Неонатолопя
УДК 616.37-616.002
БОНААРЕНКО М.П, ОРЛОВСЬКА 1.Ю., БОНААРЕНКО М.Ю, АНТОНЕНКО т.м.
Дитяча м1ська кмннна лккарня № 3 ¡м. проф. М.Ф. Руднева
М1ська централЬована ¡мунолопчна лабораторя, м. Днпропетровськ
Д|АГНОСТИЧНА UiHHiCTb С-РЕАКТИВНОГО BiAKA В НЕОНАТААЬНМ ПРАКТИЩ
Резюме. У межах комплексного клЫко-лабораторного дuнамiчного доЫдження проведена оцшка дiагнос-тичног цiнностi С-реактивного блка в 32 новонароджених дтей при рiзних патологiчних станах. Визначена висока значимсть рiвня активностi С-реактивного быка, практична доступтсть при дiагностицi шфек-цшних сташв у немовлят та при оцтщ якостi лжування. На коливання рiвня С-реактивного быка впливае раннш неонатальний вж новонароджених, наявтсть тяжких уражень головного мозку, гострог нирково'1 не-достатност^ а також застосування напередодт доЫдження внутршньовенних iмуноглобулiнiв, тших пре-паратiв кровi. Виявлено, що активтсть С-реактивного блка у хлопчи^в у 4 рази вища, шж у дiвчаток. Ключовi слова: новонароджеш дти, С-реактивний блок, патологiчнi стани, дiагностика.
Вступ
Ефективна дiагностика та контроль якост лшу-вання патолопчних сташв у новонароджених дггей завжди е важливим завданням у неонатологп. Незва-жаючи на удосконалення технологш виходжування та лшування немовлят, залишаеться високим рiвень 1хньо1 захворюваност та летальност [1, 2]. Постшно проводиться пошук яысних лабораторних показни-шв для визначення тяжкост патолопчного процесу, диференшально! дiагностики шфекцшних сташв та оцшки якост терапп: визначення лейкоцитарного шдексу штоксикацп, iндексу iмунолоriчноl резистентности цитокiнiв, туморнекротичного фактору (ТНФ-а), штерлейшшв (1Л) -1, -6, -8, шдексу ен-догенно'1 штоксикацп, показникiв прогнозування ускладнень захворювання (прокaльцитонiн), визначення лшополюахаридпозитивних грaнулоцитiв у мазках периферично'1 кровi, рiвня токсичних фрaкцiй середшх молекул [3—9]. Серед фaкторiв, що зумов-люють змiни при запаленш, велике значення мають так зваш реактанти гостро'1 фази: С-реактивний бшок (СРБ), амшощний бiлок А. У клшчнш прaктицi СРБ використовуеться достатньо широко, але в новонаро-джених дгтей специфiкa цього показника вивчена не-достатньо.
Метою нашого дослiдження е визначення дiaгнос-тично'1 цiнностi СРБ у новонароджених дггей iз рiзни-ми патолопчними станами.
Матер\али \ методи
Дослiдження виконано на бaзi вщдшення патологи новонароджених дитячо'1 мюько! клМчно! лiкaрнi
№ 3 iM. проф. М.Ф. Руднева та мюько! Гмунолопчно! лабораторп м. Днiпропетровська. Проведено комп-лексне динамiчне клiнiко-лабораторне обстеження та аналiз перинатального перiоду у 32 новонароджених дггей, якi знаходилися на стацюнарному лiкуваннi в шчш — квит 2008 року. Проводилися стандартш ла-бораторнi дослiдження в динамщ, включаючи загаль-ний аналiз кровГ, Гмунолопчш показники: Гмуногло-булши (Ig) М (IgM) i G (IgG) щодо TORCH-iнфекцiй, загальнi Гмуноглобулши А (IgA), М, G; циркулюючГ Гмунш комплекси (Ц1К), СРБ, антистрептолiзин-О (АСЛ-О), ТНФ-a, ультразвуковi дослiдження головного мозку та внутршшх оргашв, бактерiологiчнi до-слiдження. Проводили клМчну оцшку стану дiтей з визначенням наявност синдрому токсикозу: гарячка, гiпотермiя, порушення кровообГгу, сГрий та блгдий вщтшок шыри, синдроми пригшчення, порушення функцш внутршшх оргашв тощо.
Дослгдження рГвня СРБ проводилося дГагности-кумом «СРБ — латекс-тест», ТОВ НВЛ «Гранум», м. Харыв. Зпдно з паспортом, нормальш показники його становили до 6 мг/л. Це недорогий аналГз, тер-мш виконання 10—15 хвилин, необхгдна кшьшсть си-роватки кровГ 5—10 мкл, вш не потребуе спешального дорогого обладнання i може бути виконаний в будь-якш лабораторп. Визначення рГвня гострофазного бшка проводилося тричг на початку лшування, через 16—20 i через 48—72 години лшувального процесу. Показники оцшювалися в комплекс з динамшою клМч-них даних та вищезгаданих лабораторних результапв.
Новонароджеш були розподшеш на 2 групи: 22 дитини (11 доношених i 11 недоношених) — дГти з
(^торо&ёе
^^Трвбйвка
iнфекцiйною патолопею та 10 пацieнтiв (5 доно-шених i 5 недоношених) — дгги з неiнфекцiйною патологieю.
Коефщенти дiaгностичноl цiнностi (к) розрахову-вали за формулою:
к = 2(Б2 + 82)/(Ы1 - И.)2,
де Бр — середнi квадратичнi вiдхилення показника в рiзних групах;
Мр М2 — середнi арифметичнi показники в рiзних групах;
к — стутнь вiдхилення одного показника рiзних груп.
Результати \ Тх обговорення
У вшх випадках вагiтнiсть мала переб^ з вщхилен-нями вiд норми: анемiя, набряки вагiтних, загроза переривання ваптносп, токсикози, пieлонефрити, грибковi кольтти, плацентити, гострi респiраторнi захворювання. У 26 випадках (81,3 %) безводний перь од був до 10 годин, 6 (18,7 %) пологiв мали безводний перiод вiд 11 до 96 годин. Недоношешсть охоплювала термiни гестаци вiд 27 до 36 тижшв. В асфшсп тяжкого ступеня народилося 2 дитини (6,3 %), середньо! тяжкостi — 4 (12,5 %), легкого ступеня — 13 новона-роджених (40,6 %).
У ранньому неонатальному вiцi дослiджувалося 4 дитини (12,5 %), у вiцi з 7-го по 28-й день життя — 18 (56,3 %), в постнатальному перiодi — 10 (31,2 %). Серед обстежених новонароджених дiвчаток було 15 (46,9 %), хлопчикiв — 17 (53,1 %).
У комплексi дослiдження проводили аналiз по-казникiв лейкоформули: лейкоцитоз мали 13 дь тей (40,6 %), лейкопенiя — у 5 випадках (15,6 %), у решти пацieнтiв — норма. Зрушення лейкоци-тарно! формули лiворуч було у 22 новонароджених (68,8 %). Тромбоцитопенiя зареестрована у 7 пащ-енпв (21,9 %). Клiнiчно манiфестний синдром токсикозу мали 20 дией (62,5 %). Iмунологiчнi маркери: ^М i IgG до токсоплазми, цитомегаловiрусу, герпесу 1—2-го типiв та краснухи визначали в динамщ у дией та !х матерiв. ^М у дiтей не були виявле-
нi. В одному випадку був зафшсований сумнiвний показник у матерi щодо герпесу 1-2-го типiв. Ко-ливання значень IgG до токсоплазми становило 22—754 МЕ/мл, до цитомегаловiрусу — 8—893 Ди, до герпесу 1 — 2-го типiв — 17—350 Ди, до краснухи — 24—86 МЕ/мл. Динамiчний контроль цих по-казникiв свiдчив про пасивну материнську тран-сплацентарну iмунiзацiю IgG. Визначались рiвнi загальних ^А, IgМ, IgG у сироватцi кровi немов-лят. Коливання рiвнiв загальних ^М становило 0,2-1,0 г/л, ДО — 2,5-9,0 г/л, IgА — 0,2-0,35 г/л. 1з iнших показникiв гуморального iмунiтету визна-чалася концентращя Ц1К, 11 коливання були вщ 0,1 до 9 одиниць оптично! густини. Показники АСЛ-О тiльки в трьох випадках (9,4 %) перевищували норму (> 250 МЕ/мл).
Шд час ультразвукового дослiдження виявлено вроджену ваду мозку в 1 новонародженого (3,1 %), у 2 (6,2 %) — кистозну енцефалопатiю; дифузний та значний перивентрикулярний набряки мозку мали 15 дггей (46,9 %), внутрiшньошлуночковi крововиливи (ВШК) рiзного ступеня були у 12 новонароджених (37,5 %), ознаки с^арно! васкулопатп зафшсовано в 1 пацieнта (3,1 %).
Серед дослiджених дiтей 4 (12,5 %) мали ниркову недостатнiсть в анамнез^ 7 (21,9 %) — на момент ана-лiзу. Вроджеш вади розвитку мали 11 новонароджених (34,4 %).
Травматичний фактор (оперативнi втручання, кефалогематоми, пiдвивих 1-го шийного хребця) в анамнезi мали 8 дгтей (25 %). З бiохiмiчних показни-кiв аналiзувалися рiвнi загального бiлка та альбумь шв сироватки кровi як оцiнка спроможносл печiнки до синтезу бiлкiв. У 7 випадках (21,9 %) зафшсовано зниження рiвня загального бiлка, в 5 (15,6 %) — зни-ження фракци альбумiнiв. Паралельно з визначенням СРБ проводили дiагностику рiвня ТНФ-а: вперше при признaченнi лшування його коливання станови-ли вщ 3 до 47 пг/мл, при контролi через 16-20 годин зафшсовано зростання цього показника у дггей до 13-208 пг/мл, при контролi через 72 години значення даного цитокша були в нормi — 6 пг/мл.
Таблиця 1. Р1вень СРБ при iнфекцiйних та не1нфекц1йних станах у новонароджених дтей
Дiапазон коливань Кшьюсть д^ей
Нозолопчш форми СРБ, мг/л Абс. %
Ыфекцйно-запальна патолопя (п = 22)
Некротичнш ентерокол^ 6-36 9 40,9
Генератзований Ыфекцшний процес (менЫгоенцефал^, 6-192 6 27,3
ентерокол^, пневмонiя та iн.)
Вроджена пневмоыя 6-18 3 13,6
Менiнгоенцефалiт 6-192 2 9,2
Вроджена пiодермiя 6 1 4,5
Гос^ респiраторно-вiруснi iнфекцií 12 1 4,5
Неiнфекцiйна патолопя (п = 10)
Вроджен вади розвитку 6-9 3 30
Перинатальне ппоксично-травматичне ураження ЦНС 6 6 60
Нейрошюрний меланоз 6 1 10
Примтка: ЦНС — центральна нервова система.
Таблиця 2. Д инам1ка змН р1вн1в СРБ у новонароджених дтей пд час л1кування
Новонародженi Середнш piBeHb СРБ (коливання piBHiB СРБ), мг/л
На початку л^вання Через 16-20 годин Через 48-72 години
З iнфекцiйною патолопею
Доношен (n = 11) 27(16-144) 33 (6-192) 5,2 (6-14)
Недоношенi (n = 11) 46(6-192) 23 (6-192) 19 (6-144)
Без iнфекцiйноi патологи
Доношен (n = 5) 6,5 (6-9) 6 (6-6) 6 (6-6)
Недоношен (n = 5) 8,4 (6-18) 6 (6-6) 6 (6-6)
Таблиця 3. Показники середнього р1вня СРБ у р1зних гестацйних групах
Гестацмний BiK 27-31 тиж. (n = 3) 32-34 тиж. (n = 4) 35-37 тиж. (n = 8) > 38 тиж. (n = 17)
Середнм показник СРБ (коливання piBHB СРБ), мг/л 68 (6-192) 13,5 (6-36) 38,9 (6-144) 20,1 (6-144)
Результати бактерюлопчних дослщжень з бюло-гiчних локумв (трахея, пупок) та бiосередовищ (кал, кров, лшвор) свiдчили про наявшсть рiзномаштноl умовно-патогенно1 флори (як одного збудника, так й ix поеднання): ентерокока (1 дитина — 3,1 %), синьо-гншно1 палички (4 — 12 %), грибiв роду Candida (2 — 6,3 %), Klebsiella pneumoniae (6 — 18,8 %), золотистого стафiлокока (1 — 3,1 %), ентеробактеру (2 — 6,3 %).
Результати визначення рiвня СРБ вiдображали чiтку рiзницю мiж iнфекцiйною та неiнфекцiйною патологiею у новонароджених пащенлв (табл. 1).
За наявност одного iнфекцiйного вогнища (пнев-монiя або некротичний ентероколiт) шдвищення рiвня СРБ становило вiд 6 до 36 мг/л, при генераль зованому перебпу шфекцп його коливання досягали максимального рiвня — 192 мг/л та вище. Динамiка змши рiвня СРБ повнiстю збiгалася з динамшою кль нiчниx проявiв синдрому токсикозу та загального стану дитини. Це давало змогу шдтвердити правильшсть обрано! терапи або необхшшсть li корекци вже через 16—20 годин з початку лшування, що шдтверджувало-ся подальшим клiнiко-лабораторним контролем стану дггей (табл. 2).
Щодо показникiв загального аналiзу кров^ чгтко1 кореляци не вiдмiчено: висок рiвнi СРБ (12—192 мг/л) тшьки у 22,6 % випадкiв поеднувалися з лейкоцитозом, у 41,9 % — зi зрушенням лейкоформули лiворуч, у 9,7 % — iз тромбоцитопенiею, у 6,5 % — поеднувалися з лейкопешею. Звертае увагу великий розмах коливань рiвня СРБ при шфекцшнш патологи. Це пов'язано з вшчутною медiаторною роллю цього показника при iнфекцiяx, викликаних бактерiальними патогенами велико1 молекулярно1 маси, що, за даними В.М. Титова [13 ], е причиною шдвищення концентрацп СРБ у сотш разiв. Подiбнi коливання рiвня СРБ при до-слiдженнi дiтей з генералiзованими формами шфекцп частiше спостерпалися у xлопчикiв (18 %) незалежно вiд гестацiйного вiку. В цих пащенлв iз рiзниx бю-лопчних локусiв видiлялися гриби роду Candida, си-ньогнiйна паличка, клебсiели, що сприяли великому лшополюахаридному навантаженню [9].
Вшомо, що запалення — це еволюцшно сформо-ваний процес вшокремлення та знищення вогнищ
ураження i причин захворювання в органiзмi. СРБ з'являеться через 4—6 годин шсля початку захворювання. Результат гострофазно! вiдповiдi полягае в тому, щоб допомогти оргашзму вiдновити гомеостаз шляхом контролювання таких процемв, як ступiнь крововтрати, вшокремлення зони ураження, резорб-цiя некротичних тканин, зв'язування та видалення надмiрноl кшькосп тканинних протеаз i екзогенних субстанцш, створення умов для репарацп [10]. Гостро-фазна вiдповiдь являе собою сукупшсть мiсцевих та системних реакцш органiзму на тканинне ураження. Мюцева реакцiя запускае механiзм викиду медiаторiв (серотонiну, гiстамiну, 1Л-1, 1Л-6, простагландинiв) у кров, що викликають системнi реакцп — гарячку, лейкоцитоз, збшьшення продукцп кортизолу, акти-вацш системи комплемента, перенесення амшокис-лот iз м'язiв до печiнки, збшьшення синтезу гостро-фазних бiлкiв у печшш [10]. Пiд час шфекцшного процесу продукти життедiяльностi мiкроорганiзмiв (ендотоксини) стимулюють продукцiю 1Л-1, що по-силюе синтез та секрецiю СРБ, i його концентрацiя у плазмi кровi може пiдвищуватися в 1000 разiв. У кровi здорових людей, за даними лггератури, концентра-Шя СРБ пiдтримуеться на рiвнi менше нiж 10 мг/л [1, 3]. Синтез його вшбуваеться в печшш зi швидкiстю 1 — 10 мг/л на добу. Перiод пiвжиття цього бшка ста-новить 12—24 годин. СРБ людини складаеться з п'яти подiбних нековалентно зв'язаних полiпептидних лан-цюпв, утворюючи замкнений пентамер.
С-реактивний бшок мае важливу властивiсть — контактувати за участю кiльця з деякими мшроор-ганiзмами, до складу мембрани яких входить фос-форилхолiн. Створений комплекс активуе систему комплементу (С-3в). Це призводить до зв'язування С-3в з поверхнею мшроба, що опсонуе агента, тоб-то проводиться подготовка до фагоцитозу. СРБ запускае комплементний каскад елiмiнацil уламкiв клгган, а потiм вiдновлення сполучно! тканини [10, 12]. Цей гострофазний бшок також може взаемодiя-ти з Т^мфоцитами, регулюючи !хш функцп в умо-вах запалення. Вiн е представником вшразу декiлькох функцiональних груп: медiаторiв, транспортних бш-кiв, iмуномодуляторiв [10].
ребёнка
Таблиця 4. Коеф1ц1енти д1агностично1 ц1нност1 (к) ¡мунолог1чних показниюв запалення
Групи новонароджених СРБ ТНФ-а ДО ЦМВ ДО ВПГ |дм загальш ДО загальш Ц1К
З iнфекцiйною патолопею
Недоношен 14 23 459 461 190 > 1000 45
Доношеы 8 2 145 24 711 393 416
Без iнфекцiйноi патологи
Недоношен 8 1 379 37 123 218 7
Доношенi - 1 109 401 224 > 1000 > 1000
Примтки: ЦМВ — цитомегалов'рус; ВПГ — в 'рус простого герпесу.
Таблиця 5. Р1вень СРБ за статевими ознаками
Стать Середшй рiвень СРБ, мг/л Розмах коливання СРБ, мг/л
Хлопчики(п=17) 44,4 6-192
Дiвчатка (п = 15) 10,9 6-36
У наших дослшженнях лабораторна актившсть СРБ була достатньо шформативною незалежно вш гестацшного вшу новонароджених (табл. 3).
У 14 новонароджених (43,8 %) виявлено тяжке ураження головного мозку (ВШК 3-го ст., ысти моз-ку), що в усiх випадках зб^алося з високими рiвнями гострофазного бшка i доповнювало оцiнку тяжкостi деструктивного ураження органу. У дггей iз «травма-тичним» анамнезом рiвнi гострофазного бшка шдви-щувалися тiльки за наявност синдрому токсикозу. Така ж картина спостер^алась i у новонароджених iз вадами розвитку. Вiрогiдноl залежност показникiв СРБ вiд ступеня перенесено! асфшсп не вiдмiчалося: середнiй рiвень СРБ при тяжкiй асфшсп був 15 мг/л, при середньому ступеш тяжкост — 6 мг/л, при лег-кiй — 45,8 мг/л, у дгтей без асфшсп вш у середньому становив 22,3 мг/л. Наявшсть дiтей iз синдромом токсикозу свшчила про коливання рiвня даного бiлка в дослiджуваних групах пащенлв.
Залежно вiд вiку, в якому було проведено аналiз, середнш рiвень гострофазного бiлка становив: у ран-ньому неонатальному перiодi — 8,5 мг/л (п = 7), у вщ 8—28 дiб — 34,5 мг/л (п = 12), у грудному вщ — 35,5 мг/л (п = 13). Наявшсть фiзiологiчних змiн у син-тезi протизапальних iнтерлейкiнiв та СРБ у першi днi шсля народження [14] може пояснити низький рiвень гострофазного показника в першi 7 днiв, але це пи-тання потребуе подальшого дослiдження.
При порiвняннi даних про перебiг ваптносп в пла-нi iнфекцiйного анамнезу та рiвень СРБ у немовлят залежност не вiдмiчалося. Середнiй показник цього бшка в новонароджених вш «шфекцшних» вагiтних становив 27,2 мг/л, вш «неiнфекцiйних» — 31,2 мг/л.
Висок показники IgG до TORCH-iнфекцiй не збiгалися з коливаннями рiвня СРБ, що вiдображало наявнiсть пасивно! материнсько! iмунiзацil, а не було проявами шфекцшного стану.
При порiвняннi значення С-реактивного бiлка та загальних ^ сироватки кровi в одному випадку (3,1 %) на фонi пiдвищеного рiвня IgМ (6 г/л) дити-на мала нормальний показник СРБ. У двох випад-ках (6,2 %) при низьких показниках цього Ig (нижче 0,4 г/л) рiвень гострофазного бшка був вищий за нор-
му. Щодо загальних IgG, то тшьки у двох пацiентiв (6,2 %) його високi показники збiгалися з шдвищен-ням рiвня бiлка гостро! фази. Не виявлено залежнос-тi рiвня АСЛ-О вiд коливання показнишв СРБ. У 12 випадках (37,5 %) низькi рiвнi Ц1К (нижче 4 опт од.) збiгалися з високим коливанням гострофазного показника (вш 18 до 192 мг/л), тобто спостертлася тенденщя до зворотно! залежностi. Визначення рiв-ня СРБ при некротичному ентероколiтi мали фазовi особливостi: в гострий перiод захворювання вiн був високим (18—36 мг/л), тодi як при реконвалесценци його рiвень досягав 6 мг/л, що використовувалося для комплексно! оцшки стану дитини та можливосл виходжування пащенпв без антибактерiально! тера-пи. У 7 випадках (21,9 %) дослщження проводилося на фонi гостро! нирково! недостатностi (ГНН), що збiгалися з високими рiвнями бiлка гостро! фази. У 4 дией (12,5 %), якi мали ознаки ГНН в анамне-зi, показники цього бшка були в нормь Незважаю-чи на зниження рiвня загального бшка плазми або фракци альбумiнiв, що спостертли у 37,5 % до-слiджених новонароджених, показники СРБ у них були високими. Порiвнюючи рiвнi ТНФ-а i СРБ у 15 пащенпв (46,9%), виявили збiг шдвищених показникiв.
Пiд час оцiнки активност iнфекцiйно-запальних процесiв у новонароджених дгтей виявлено, що СРБ i ТНФ-а були найпоказовшими реактантами запалення, що шдтверджуеться визначенням коефiцiента дiа-гностично! цiнностi к (табл. 4) [12].
Серед обстежених новонароджених у 7 (21,9 %) перед визначенням рiвня СРБ проводилося лшування препаратами кровк еритроцитарна маса, свiжозамо-рожена плазма, внутршньовенш iмуноглобулiни. У 3 (42,9%) дгтей з ше! когорти визначалися високi рiвнi гострофазного бшка.
Потрiбне подальше дослiдження можливого впли-ву препаратiв кровi на рiвень цього гуморального ме-дiатора.
Нами вивчалася залежнiсть рiвнiв даного гострофазного реактанта вш стат дитини (табл. 5).
Виявлено, що у хлопчиыв цей показник був часть ше значно вищим, шж у дiвчаток.
Висновки
1. Визначення piBM С-реактивного бiлка мае еко-HOMi4Hy доцiльнiсть, доступнiсть i як мiкрометод не несе ризику ятрогенних ускладнень для новонаро-джених пащенлв.
2. Коливання рiвня СРБ мае високу специфiчнiсть щодо дiагностики та керованостi iнфекцiйних станiв у немовлят. Цей показник також може шдвищуватися при тяжких ураженнях мозку та за наявност гостро'! нирково! недостатностi в дiтей.
3. Рiвень бiлка гостро! фази не мае залежност вiд факторiв перинатального перюду, не залежить вiд зниження концентрацп загального бiлка плазми та його альбумшово! частки у немовлят. Вщшчаеться, що активнiсть СРБ у новонароджених хлопчишв в 4 рази бшьша, нiж у дiвчаток.
4. Раннш неонатальний вiк пацiента та застосуван-ня препаратiв кровi i внутршньовенних iмуноглобулi-нiв може впливати на коливання рiвня С-реактивного бiлка.
Список л1тератури
1. Дегтярева М.В., Бирюкова Т.В. Клинико-лабораторные особенности раннего неонатального сепсиса у детей различного гестационного возраста и оценка эффективности имму-нозаместительной терапии пентаглобином // Педиатрия. — 2008. — № 1. — С. 32-40.
2. Македонський 1.О., Белозьорова В.Л. Тридцятирiчний досвiд роботи вiддiлення патологи новонароджених Дтпропетровськог дитячог клтчног мiськоiлжарт № 3// Пе-ринатология и педиатрия. — 2007. — № 1. — С. 19-23.
3. Попов С.В., Юсак Л.А., Богданова А.В. Диагностическое значение гематологических индексов и рассчитываемых показателей у новорожденных детей с инфекционными заболеваниями // Современная педиатрия. — 2005. — № 1. — С. 191-194.
4. Шунько 6.Е., Кончаковська Т.В. Роль TNF-a, IL-1b та IL-6 у гiпоксично-iшемiчному уражент центральног нервовог
системи новонароджених // Педiатрiя, акушерство та гтекологш. — 2002. — № 1. — С. 15-19.
5. Бондаренко М.П., Белозьорова В.Л Визначення фактора некрозу пухлину новонароджених прирiзних патологiчних станах // Материалы 1-й международной научно-практической конференции «Наука и технологии: шаг в будущее» / Медицина. — Белгород: Руснаучкнига, 2006. — С. 3-5.
6. Осипова Т.В. 1ндекс ендогенног iнтоксикацu як показник ефективностi лжування гтйного метнгту у новонароджених дiтей // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2000. — № 3. — С. 50-51.
7. Бузурная Е.М., Мельникова Е.В. Прокальцитонин как маркер ранних септических осложнений у новорожденных, оперированных по поводу пороков внутриутробного развития // Вестн. интенсивной терапии. — 2003. — № 2. — С. 71-73.
8. Таболин В.А., Яковлев М.Ю. Современные подходы к лечению токсико-септических состояний у новорожденных // Педиатрия. — 2002. — № 1. — С. 31-35.
9. Ситко Л.А., Чернышев А.К. Критерии тяжести и прогноза некротизирующего энтероколита у новорожденных // Детская хирургия. — 2003. — № 6. — С. 46-48.
10. Чукаева И.И., Богова О.Т. Инфаркт миокарда и воспаление // Медицина патологических состояний. — 2007. — № 4. — С. 19-23.
11. Вельков В.В. С-реактивный белок в лабораторной диагностике острых воспалений и оценке риска сосудистой патологии //Лабораторная диагностика. — 2007. — № 4. — С. 53-68.
12. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Сощальна медицина та оргатзащя охорони здоров 'я. — Тернотль: Укрмедкнига, 2000. — С. 62-69.
13. Титов В.Н. С-реактивный белок — тест нарушения «чистоты» межклеточной среды организма при накоплении «биологического мусора» большой молекулярной массы// Клин. лаб. диагностика. — 2008. — № 2. — С. 3-14.
14. Безруков Л. О. Високий вмiст штерлейктв-6 i -8 та С-реактивного быка як показник наявностi у новонародженог дитини генералiзованог шфекци // Перинатология и педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 15.
Отримано 10.12.09 □
Бондаренко Н.П., Орловская И.Ю., Бондаренко М.Ю., Антоненко Т.Н.
Детская городская клиническая больница № 3 им. проф. М.Ф. Руднева
Городская централизованная иммунологическая лаборатория, г. Днепропетровск
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ С-РЕАКТИВНОГО БЕЛКА В НЕОНАТАЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ
Резюме. В рамках комплексного клинико-лабораторного динамического исследования проведена оценка диагностической ценности С-реактивного белка у 32 новорожденных детей при различных патологических состояниях. Определено высокое значение уровня активности С-реактивного белка и его практической доступности при диагностике инфекционных состояний у детей, оценке качества лечения. На колебания уровня С-реактивного белка может влиять ранний неонатальный возраст новорожденного, наличие у него тяжелых поражений мозга, острой почечной недостаточности, а также применение накануне исследования внутривенного иммуноглобулина, других препаратов крови. Обнаружено, что активность С-реактивного белка у мальчиков в 4 раза выше, чем у девочек.
Ключевые слова: новорожденные дети, С-реактивный белок, патологические состояния, диагностика.
Bondarenko M.P., Orlovska I.Yu., Bondarenko M.Yu., Antonenko T.N.
Children's Municipal Clinical Hospital № 3 named after prof. M.F. Rudnev
Municipal Centralized Immunologic Laboratory, Dnipropetrovsk, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF C-REACTIVE PROTEIN LEVEL IN NEONATAL PRACTICE
Summary. In the complex clinical and laboratory dynamic research the diagnostic value of C-reactive protein in 32 newborns with different pathological states was evaluated. Our results showed a great value of C-reactive protein activity, its practical availability in diagnostics of infectious status and its importance in evaluation of effectiveness of treatment strategies. It was determined that C-reactive protein level much depends on early neonatal age, the presence of serious brain lesion, acute renal failure, recent intravenous usage of immunoglobulin and other blood medications. It was revealed that C-reactive protein activity in boys was 4 times higher than in girls.
Key words: newborns, C-reactive protein, pathological states, diagnostics.
(^ъкюоЬье
^¿Г/ребёнка
