CC BY
60
УДК 616-053.32:616.98 Чернявська Ю.1.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЛАБОРАТОРНО1 Д1АГНОСТИКИ РАННЬОГО СЕПСИСУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» Дитяча мюька KniHi4Ha лiкарня, м. Полтава
Статтю присвячено вивченню лабораторних д/агностичних критерпв ранн1'х нфекцй у передчасно народжених д/тей - частотi виявлення позитивно)' культури у рiзних ¡золятах та ))' складу при ба-ктерiологiчному досл/дженн/, а також анал/зу д/агностичних характеристик iнших бюмаркер/'в роз-витку ранн1'х ¡нфекцй i сепсису з метою оптим'/зацИ д/агностики дано)' патологи. Було обстежено 152 передчасно народженi дитини, 121 - з ознаками внутр/шньоутробного нфкування, 31 без них. У передчасно народжених з внутр/шньоутробним нфкуванням етiологiчними чинниками ранн1'х iн-фекцй е Staphylococcus epidermidis (без значного переважання(п= 238, р> 0,05) та Enterobacter, п/з-нiх - переважно Enterobacter, з в ц/лому бльшою питомою часткою грам-негативно)' флори, але частота виявлення позитивних результат/в вс/х пос/в/в у тому числi i пос/в/в кровi низька. В ходi до-сл1'дження з'ясувалося, що i iншi д/агностичнi тести, окр/м р/вня С-реактивного блку та к/лькостi моноцит/в, достов/рно не мають д'/агностично)' цнностi. С-реактивний б/лок мае найвищу специ-ф/чнсть та позитивне предикативне значення ( ВШ = 1,07, 95%Д1: 1,48 -2,03) , а ктьюсть моноцит/в меншу чутлив/сть, але б/льшу специф/чнсть (ВШ=1,18, 95%Д1: 1,03-1,35). Критер) встанов-лення д/агнозу ранн1'х 1'нфекц1'й i сепсису у передчасно народжених д/тей потребують подальшо)' розробки.
Ключов1 слова: передчасно народжен д1ти, внутршньоутробне Ыфкування, раннш неонатальний сепсис, C-реактивний бток, д1агностичн1 маркери.
Роботу виконано в контекстi науково-досл/дних роб/т 1нституту пед/атрИ, акушерства та г/некологп АМН УкраГни «Роз-робити систему д/агностичних, лкувальних i профлактичних заход/в для новонароджених eiö матер/в з iнфекц/ею статевих орган/в» (державний реестрац/йний №0110U 002060).
терпв сепсису, визначених педiатричним Консенсусом [10], не було дослщжено в когорт передчасно народжених д^ей. Симптоми i ознаки сепсису у зазначеного контингенту д^ей е досить рiзноманiтними, тому деколи лкарю проблематично встановити дiагноз, а також його важкють. При цьому частота кл^чних симптомiв сепсису та частота застосування антибютикотерапп пе-ребтьшуе частоту мiкробiологiчного пщтвер-дження сепсису. Причиною хибно негативних результат може бути недостатнш об'ем кров^ взятий для бактерюлопчного дослщження, низь-кий рiвень бактерiемil пюля проведення курсу або курав антибютиш, низька чутливють юную-чих методiв бактерiальноl дiагностики.
У той же час виявлення того чи шшого шфек-та у новонародженого ще не означае розвитку шфекцшного процесу[3, 4, 8, 13], але, безумов-но, нав^ь поверхнева колонiзацiя певними мiкроорганiзмами може асоцшватись з розвит-ком перинатальних ускладнень, особливо,у передчасно народжених д^ей [2, 7, 4, 19].
Зважаючи на вщсутнють специфiчноl картини сепсису у передчасно народжених д^ей, низьке виявлення у них позитивно! культури кров^ у свн т проводяться дослiдження, спрямованi на по-шук валiдних бiомаркерiв раннього неонаталь-ного спесису у зазначено! когорти д^ей. Вивченню цього питання було присвячено 3370 до-слщжень, в яких вивчалась дiагностична цшнють
Вступ
У наш час системи охорони здоров'я бага-тьох краТн св^у досягли значних ycnixiB у боро-Tb6i з iнфекцiйними захворюваннями. Однак, не дивлячись на це, за останне десятилiття шфек-цшна патологiя вийшла на друге мюце в загаль-нiй структурi захворювань людини. Серед причин летальност питома вага iнфекцiй становить 23-25 %, а у вiддiленнях штенсивноТ' терапп (В1Т) - приблизно 40-60 %[13]. Неонатальний сепсис вiдiграе головну роль у ктькосп несприятливих кл^чних наслiдкiв серед дитячого населення, при цьому його частота залишаеться досить ви-сокою i за даними рiзних авторiв становить вiд 0,5 до 8,0 випадш на 1000 народжених живими [20]. Нещодавн багатоцентровi клiнiчнi дослн дження серед дуже маловагових передчасно народжених д^ей з шфек^ями, демонструють, що частота пневмонп у них становить близько 8,6 %, а раннiй неонатальний сепсис - 7 %[28]. У нашiй краТнi протягом останнiх рокiв шфекцп перинатального перiоду, вроджена пневмошя та сепсис займають 3-4 мюце в структурi захворю-ваностi та смертност новонароджених. Але дш-сна частота зазначеноТ патологiТ серед передчасно народжених напевно е бтьшою. Це зумов-лено тим, що доа дискусiйним залишаеться ви-значення дiагнозу сепсис у передчасно народжених д^ей [29], так як точнють ключових кри-
178 6ioMapKepiB сепсису, але в клiнiчнiй практик широко використовуються тiльки два з них- С-реактивний бiлок (СРБ) та прокальцитонiновий тест (РСТ) [22]. Нещодавно проведений мета-аналiз [16] i наступнi рандомiзованi контрольо-ван дослiдження [17,18] надали суперечливi ре-зультати щодо дiагностичноТ цiнностi саме цих лабораторних показниш. Тому актуальним за-лишаеться пошук бiомаркерiв раншх iнфекцiй i,перш за все, сепсису у передчасно народжених д^ей з метою уыфкацп постановки зазначеного дiагнозу та своечасного призначення дiтям ан-тибактерiальноТ терапп.
Мета дослiдження
Оптимiзувати дiагностику сепсису у передчасно народжених д^ей шляхом вивчення частоти виявлення позитивно! культури у рiзних iзолятах та IT склад при бактерюлопчному дослiдженнi, а також аналiзу дiагностичних характеристик низки бiомаркерiв розвитку сепсису у зазначеного контингенту д^ей.
Матерiали i методи
Проведене когортне проспективне дослн дження, в яке включено 152 передчасно наро-джен дитини, госпiталiзованих у вщдтення ш-тенсивно! терапп новонароджених лкувальних закладiв Полтавсько! областi упродовж 20122014 рр. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з ознаками ключного сепсису та у групу порiвняння - 31 передчасно народжену дитину без ознак ключного сепсису. Кл^чними ознаками сепсису визначено таю симптоми: наявнють у дитини тахкардп, дихаль-них розладiв (тахiпное, десатурацп, апное, рет-ракци), порушення перфузп, судом, симптомiв шоку [5]. Критерп включення у дослщження: гес-тацiйний вiк (ГВ) менше за 37 тижнiв, маса при народженн менше за 2500 г та вщсутнють вро-джених вад розвитку. Уам дiтям проводилось стандартне кл^чне, лабораторне та бактерюло-гiчне обстеження. Усього проведено аналiз ре-зультатiв 238 посiвiв, взятих вщразу пiсля госш-талiзацil новонародженого у В1Т пiсля наро-дження ^в, око, вухо, пупок, кров, анус, трахея). Додатково було оцшено колошзацш бактерiаль-ною флорою плацент та навколоплщних вод. Матерiал для дослщження з ротоглотки, ока, трахеТ, вуха, ануса, пупка брали окремими сте-рильними тампонами, ватний тампон вщразу опускали в стерильну пробiрку i вiдправляли до лабораторiТ. Дослщження культури кровi викону-валось з дотриманням правил асептики i антисептики, шляхом забору з не катетеризовано! периферично! вени i негайною iнокуляцiею в стерильне середовище. Для збору та обробки результат використовувалася спе^альна комп'ютерна програма ВООЗ WHONET [27]
При нормальному розпод^ даних використо-вували основы статистичн характеристики, а саме: середне значення (М) для визначення центрально!' тенденцп; стандартне (середньок-вадратичне) вщхилення (д) для описання варiабельностi отриманих результатiв; довiрчий iнтервал (Д1) - для визначення 95% штервалу середньо!'. Категорiальнi змiннi показанi як число випадш i вiдсотки (n/%). Тест Стьюдента вико-ристовували для порiвняння незалежних ктькю-них вибiрок i точний критерiй Фiшера - для порн вняння категорiальних змшних. Для визначення зв'язку мiж окремими змшними використовували простий та множинний лопстичний аналiз, роз-раховували операцшш характеристики дiагнос-тичних тестiв - чутливють, специфiчнiсть, пози-тивне предикативне значення (ППЗ), негативне предикативне значення (НПЗ) та площу над ROC кривою. Статистичну обробку отриманих даних проведено з використанням пакета лщен-зованих прикладних програм STATA версп 11 для Windows (StataCorp, Техас, США).
Результати дослщження та ïx обговорення
Середня вага обстежених д^ей становила 2026,9 ±509,13 г, ГВ - 33,14±2,2 тижш; 59,5 % обстежених д^ей склали хлопчики, 40,5 % - дiв-чатка (72/49); 53,72 %(65 iз 12l) народилися шляхом операци кесарського розтину. Оцшка за шкалою Апгар на 1 хвилин становила -6,35±1,48 балiв, на 5 хвилинi - 6, 98±0,11 балiв. При аналiзi перинатального анамнезу дано!' гру-пи д^ей було визначено, що у 34,7 % (42 iз 121) матерiв пiд час вагiтностi були прояви кольшту, у 46, 28 % (56 iз 121) матерiв - загроза перери-вання вагiтностi, у 28,1 % (34 iз 121)матерiв -фето-плацентарна недостатнiсть, у 17,36 % (21 iз 121) матерiв - гестоз, у 11,57% (14 iз 121) ма-терiв - багатоводдя, у 9,92 % матерiв - мало-воддя (12 iз 121), у 60, 33 % (73 iз 121) матерiв -передчасне вилиття навколоплщних вод. Про-ведення заходiв первинно!' серцево-легенево!' реашмаци потребувало53,72 % (65 iз 121) немо-влят, зокрема, штучно!' вентиляцп легень (ШВЛ) - 58,68 % (71 iз 121) немовлят, штубацп та про-ведення ШВЛ - 23,14 % (28 iз 121). Пюля госш-талiзацiï у В1ТН для пiдтримки гемодинамiки 38,84 % (47 iз 121) дiтям вводився дофамш, та 19,01 % (23 iз 121) дiтям - добутамш.
Аналiз результатiв бактерiального дослн дження у передчасно народжених з кл^чними ознаками сепсису показав, що 22,3% (n=238) ло-кусiв виявились позитивними (табл.1). При цьо-му в^^чено незначне переважання грам-позитивно!' мiкрофлори (11,3 %[27 з 238]) над грам-негативною (9,2 % [22 з 238],p=0,546).
Таблиця1.
Мiкробiологiчна характеристика результатiв 6aKmep^oai4Hoao дослiдження передчасно народжених, отриманих до 72 години життя, п/%
Локуси Усього Типи мiкрофлори
грам-позитивна грам- негативна кандщи
Кров 5 (18,5) 5(18,5) - -
Трахея 5 (15,2) 4(12,1) 1 (3,03) -
Зiв 18(23,7) 10(13,2) 7 (9,2) 1 (1,3)
Шлунок 8 (17,8) 2 (4,4) 5 (11,1) 1 (2,2)
Анус 12 (37,5) 1 (3,1) 9 (28,1) 2 (6,3)
Пупок 2 (20) 2 (20) - -
Око 1 (9,1) 1 (9,1) - -
Вухо 2 (50) 2 (50) - -
Усього 53 (22,3) 27 (11,3) 22 (9,2) 4 (1,7)
За результатами бактерюлопчного обсте-ження плацент i навколоплщних вод визначено |'х колоызацш в 29% (п=31) випадках, з перева-жанням грам-позитивно''' флори (22,6 % [7 з 31]) над грам-негативною (3,2 % [1 з 31], р=0,05) та мкст-флорою(3,2 % [1 з 31],р=0,05).
Таким чином, у передчасно народжених д^ей з клiнiчними ознаками сепсису при первинному бактерюлопчному дослiдженнi позитивнi резуль-тати виявлено лише у 53 (22,3%) локусах, а по-зитивну культуру кровi - в 5 (18,5%) дiтей, що свiдчить про низьку шформативнють бактерюло-
пчного дослщження при постановц| д1агнозу сепсис у передчасно народжених д1тей. Про низьку частоту виявлення позитивно! культури кров1 новонароджених свщчать й шш1 автори [28].
Анал1з видового спектру м1кроорган1зм1в показав, що у локусах д1тей, обстежених до 72 годин життя, переважали: St. epidermidis - в 5,04% (12 з 238) пос1в1в, Enterobacter sp. - 4, 6 % (11 з 238), E. coli - 2,9 % (7 з 238), St. aureus -2,5% (6 з 238).
Рисунок 1. Видовий склад мкрофлори при первинному бактер'юлог'чному досл'дженш передчасно народжених дтей
Результати наших дослщжень ствпадають з даними шших aBTopiB, як також вказують на значну частоту виявлення грам-негативноТ культури у передчасно народжених д^ей при первинному бактерюлопчному дослщженнк Зокре-ма, вказано, що у краТнах, що розвиваються, i з раншм сепсисом новонароджених часлше асо-цiюються Escherichia coli, Enterobacter, Klebsiella, Acinetobacter, ентерококи, лiстерiТ. З грам-позитивних бактерiй найбiльш частими е золо-
тистий i епiдермальний стафтококи, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes [15, 25, 16, 18]. Слщ вщм^ити, що при первинному бактерiологiчному дослщжены у 1,7% (4 з 238) локусах виявлено гриби роду Candida.
Серед локусних особливостей можна видти-ти такк у культурi кровi найчастiше виявлявся St. epidermidis в 77,8 %(7 з 9) позитивних результа-тiв, а у висiвiв iз ока, вуха та пупка - майже ви-
ключно стафтококи.
Зважаючи на низьке виявлення позитивно!' культури кровi при первинному обстеженш, ми проаналiзували дiагностичнi характеристики ш-ших бiомаркерiв сепсису у передчасно народжених д^ей. Для аналiзу було обрано лабораторнi показники, як найбiльш широко застосовуються в щоденнш клiнiчнiй практицi i е доступними для закладiв усiх рiвнiв надання медичноТ допомоги - загальну ктькють лейкоцитiв, тромбоцитiв, вiдсоток незрiлих форм лейкоцитв, абсолютну
6ioMapKepaMU у переi
кiлькiсть нейтрофiлiв, iндекс спiввiдношення не-зрiлих форм нейтрофiлiв до зртих форм, рiвень С-реактивного бтку (СРБ) та глюкози. Як свщ-чать результати дослiдження (табл.2), з уах ла-бораторних показникiв доведений достовiрний зв'язок мiж наявнiстю у дитини кл^чних ознак сепсису та шдвищенням у неТ рiвня СРБ або кн лькостi моноцитiв, тобто ц лабораторнi показники можуть бути валiдними бiомакерами кл^чно-го сепсису у передчасно народжених д^ей.
Таблиця 3
Асо^ацп мiж клнЧними ознаками сепсису та лабораторними но народжених dimeü обстежених груп на першу добу життя
Показники Усього Дiти з клiнiчними ознаками сепсису Дiти без клiнiчних ознак сепсису ВШ 95% Д1 Р*
СРБ (мг/л), т±д 6,94±8,67 7,10±0,84 4,28±1,10 1,48 (1,07-2,03) 0,017
Глюкоза кровi (ммоль/л), т±д 3,56±0,096 3,62±0,11 3,28±0,12 1,38 (0,85-2,22) 0,188
Лейкоцити кровi (*109/л), т±д 12,59±0,52 12,7±0,63 11,9±0,50 1,03 (0,95-1,11) 0,532
Абсолютна кiлькiсть нейтрофн лiв(*109/л), т±д 7,3±4,24 7,24±0,42 7,58±0,39 0,98 (0,89-1,07) 0,711
Вiдношення незрiлих нейтрофiлiв до зрiлих, т±д 0,262±0,45 0,28±0,04 0,20±0,01 4,74 (0,17-129,94) 0,357
Тромбоцити (*109/л), т±д 196,3±3,42 195,4±3,7 204±8,0 0,99 (0,98-1,01) 0,452
Паличкоядерш нейтрофiли ( %), т±д 10,49±0,45 10,5±0,54 10,5±0,58 1,00 (0,93-1,08) 0,975
Моноцити, т±д 6,69±3,34 7,01±0,30 5,32±0,57 1,18 (1,03-1,35) 0,018
* простий логстичний регреайний аналiз
Вивчення дiагностичних характеристик за-значених теспв показало, що СРБ мае вищу специфiчнiсть та ППЗ, проте нижчу специфiч-нють i НПЗ, а ктькють моноцитв - дещо меншу чутливють, але бтьшу специфiчнiсть (табл.4).
Операцiйнi характеристики о,
Площi над ROCкривою при застосуваннi окремо СРБ або моноцитв е майже однаковими, але у випадку застосування одночасно двох показни-мв площа над ROCкривою стае вже значно бi-льшою.
Таблиця 4
ix бiомаркерiв у визначенн раннього неонатального сепсису
Бюмаркери Чутли-вють, % Специ^чнють,% ППЗ, % НПЗ, % Плоша над ROC
СРБ* 96,4 28,57 95,54 33,33 0,6519
Моноцити* 68,9 57,14 87,23 30,19 0,658
СРБ та моноцити* 97,3 28,57 95,58 40,0 0,7741
* простий логстичний регреайний анал/з
# множинний логстичний регресйний анал/з
Таким чином наше дослщження показало, що з уах бiомaркерiв, як ми вивчали, достовiрну значущють мали ттьки СРБ та ктькють моноци-тв, тодi як таю широковiдомi маркери (ктькють лейкоцитв, питома вага незрiлих штин, низька кiлькiсть тромбоцитiв) - ж. Про подiбнi тенденцп свiдчaть й iншi автори [10,11], якi, ретроспективно вивчивши дiaгностичну цiннiсть загально' кн лькостi лейкоцитiв (5,000/mm3-19,000/mm3), абсолютно!' кшькосп нейтрофiлiв (> 1,500/mm3) та спiввiдношення незрiлих нейтрофiлiв до зртих (< 0,2) у бтьш жж 200 000 недоношених та до-ношених дiтей, прийшли до висновку, що зазна-ченi показники не е корисними для щентифкацп д^ей з рaннiм чи жзжм неонатальним сепсисом. Що стосуеться кшькосп незрiлих форм лейкоци-тiв, то Van der Meer зi сжвавтор. [26] зробив ви-сновок, що юнують широкi внутрiшньо- i мiжлa-борaторнi вaрiaцil штерпретаци як загально'! кн
лькостi нейтрофiлiв (15-72%, SD, 11%), так i кн лькосл Тх незрiлих форм (4-64%, SD, 11%),тому автори пропонують обмежити застосування ко-ефiцiента спiввiдношення незрiлих форм нейт-рофiлiв до зрiлих в якосл критерiю визначення сепсису у передчасно народжених д^ей.
Хоча позитивна культура часто вважаеться "золотим стандартом" визначення шфекцп, культуро-негативний кл^чний сепсис дiагносту-еться доволi часто у вах вiкових групах [29]. У дослщженж Squire E. зi сжвавтор. показано, що у новонароджених з пщтвердженою iнфекцiею при розтинi Тх передсмертж посiви кровi в 14% випадш були негативними [24]. В шшому дослн дженнi показано, що у 38% новонароджених (ГВ менше за 34 тижж) з культуро-позитивним бак-терiальним менiнгiтом, культура кровi була негативною [9]. ^м того, хибно негативний результат культури кровi може бути у випадку, коли но-
вонароджен часто мають низьку ктькють коло-нiй 6aKTepieMiï або ïx вiдсутнiсть у випадку недо-статнього обсягу кровi взятого на дослщження [23]. Тому натепер вважаеться, що якщо дитина при бактерюлопчному обстеженн мае негативну культуру кровi або вщсутнють мiкроорганiзмiв в iншиx локусах, але в не'| наявнi симптоми, що стосуються iнфекцiï, то стан дитини слщ розгля-дати як септичний [29].
Висновки
1. У передчасно народжених д^ей з ознаками раннього сепсису позитивна культура у кровi ви-являлась лише у 18,5% д^ей, а в шших локусах - у 22,3 % випадках, що свщчить про низьку дiа-гностичну цшнють даного методу при постанову дiагнозу раннiй сепсис.
2. У передчасно народжених з кл^чними ознаками сепсису етюлопчними чинниками ран-нix iнфекцiй е St. epidermidis - в 5,04% (12 iз 238 посiвiв), Enterobacter sp. - 4, 6 % (11 з 238) таЕ. coli - 2,9 % (7 з 238).
3. Вивчення дiагностичниx характеристик таких поширених лабораторних теспв, як загальна ктькють лейкоци^в, тромбоци^в, вщсоток не-зрiлиx форм, абсолютна ктькють нейтроф^в, iндекс спiввiдношення незрiлиx форм нейтрофн лiв до зрiлиx форм, рiвень С-реактивного бiлку (СРБ) та глюкози, показало, що тiльки СРБ ( ВШ = 1,07, 95%Д1: 1,48 -2,03) та моноцити (ВШ=1,18, 95%Д1: 1,03-1,35) мають достовiрний зв'язок з кл^чним сепсисом у передчасно народжених д^ей з високими операцшними характеристиками. Одночасне застосування цих двох бюмарке-рiв у постановц сепсису мае значно бiльшу площу над ROC кривою(0,77), нiж при викорис-таннi тiльки одного лабораторного показника (вщповщы ROC- 0,6519, 0,658).
4. Осктьки бiльшiсть загальноприйнятих у кшычнш практицi лабораторно-дiагностичниx тестiв (бактерiальнi посiви, загальна кiлькiсть лейкоцитiв, загальна ктькють нейтроф^в, загальна ктькють тромбоцтчв, спiввiдношення кть-костi незртих форм нейтрофiлiв до зрiлиx форм, глюкоза кровО не мають дiагностичноï цiнностi щодо встановлення раннix шфекцш, в тому числi i сепсису, у передчасно народжених, актуальними на даний час е подальшi дослн дження, спрямован на визначення ч^ких ктыч-них та лабораторних критерпв для постановки дiагнозу раннiй неонатальний сепсис у данш когорт дiтей.
Перспектива подальшо! дiяльностi
Розробка анамнестичних, кл^чних та лабораторних критерпв дiагностики раннix та тзжх iнфекцiй у передчасно народжених д^ей
Лiтература
1. Гриноу А. Врожденные, перинатальные и неонатальные инфекции / A. Гриноу, Д. Осборн, Ш. Сазерленд. - [Пер. с англ.]. - М. : Медицина, 2000. - 287 с.
2. Орджоникидзе Н.В. Цитомегаловирусная инфекция и беременность / Н.В. Орджоникидзе, В.Л. Тютюник // Акуш и гин. - 2002. -№ 3. - С. 59-63.
3. Пустотина О.А. Клинические, морфологические и цитологические критерии диагностики внутриутробной инфекции и прогнозирования инфекционных осложнений у матери и новорожденного : автореф. дис. канд. мед. Наук / О.А. Пустотина. - М.,1999 - 22 с.
4. Чабаидзе Ж.Л. Варианты инфицирования новорожденных детей герпесвирусами / Ж.Л. Чабаидзе, А.В. Сычев, М.С. Ефимов // Вопр. практ. педиатр. - 2006. - Т. 1, № 4. - С. 67.
5. Antibiotics for neonatal infection [Electronic resource] // NICE National institute for health care and excellence: NICE quality standart [QS75], December 2014. - Acces mode : https://www.nice.org.uk/guidance/qs75/chapter/quality-statement-2-clinical-assessment-for-earlyonset-neonatal-infection
6. Bouadma L. Use of procalcitonin to reduce patients' exposure to antibiotics in intensive care units (PRORATA trial): a multicentre randomised controlled trial/ PRORATA trial group / L. Bouadma, C.E. Luyt [et all.] // Lancet. - 2010. - V. 375. - P. 463-474.
7. Dellinger R.P. Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock / R.P. Dellinger, M.M. Levy, J.M. Carlet [et all.] // Intensive Care Med. - 2008. - V. 34. - P. 17-60.
8. Fanafoff R.J. Martin. Neonatal-Perinatal Medicine: Diseases of the Fetus and Infant / R.G. Martin Fanafoff // Mosby. - 2002. - P. 1732.
9. Garges H.P. Neonatal meningitis: What is the correlation among cerebrospinal fluid cultures, blood cultures, and cerebrospinal fluid parameters? / H.P. Garges, M.A. Moody, C.M. Cotten [et all.] // Pediatrics. - 2006. - V. 117. - P. 1094-1100.
10. Hallman M. Intrauterine infections and the fetus / M. Hallman // Duo-decim. - 1999. - V. 115 (14). - P. 1437-1438.
11. Hornik C.P. Use of the complete blood cell count in early-onset neonatal sepsis / C.P. Hornik, D.K. Benjamin, K.C. Becker [et all.] // Pe-diatr Infect DisJ. - 2012. - V. 31. - P. 803-807.
12. Hornik C.P. Use of the complete blood cell count in early-onset neonatal sepsis / C.P. Hornik, D.K. Benjamin, K.C. Becker [et all.] // Pe-diatr Infect DisJ. - 2012. - V. 31. - P. 799-802.
13. Iva Mihatov Stefanovic. Neonatal sepsis / Iva Mihatov Stefanovic // Biochemia Medica. - 2011. - V. 21 (3). - P. 276-281.
14. Jensen J.U. Procalcitonin And Survival Study (PASS) Group: Pro-calcitonin-guided interventions against infections to increase early appropriate antibiotics and improve survival in the intensive care unit: a randomized trial / J.U. Jensen, L. Hein., B. Lundgren [et all.] // Crit CareMed. - 2011. - V. 39. - P. 2048-2058.
15. Klinger G. Epidemiology and risk factors for early onset sepsis among very-low-birthweight infants/ G. Klinger, I. Levy, L. Sirota [et all.] // Am J Obstet Gynecol. - Jul 2009. - V. 201 (1). - P. 38.e1-6.2.
16. Lin F.Y. Assessment of Intrapartum Antibiotic Prophylaxis for the Prevention of Early-onset Group B Streptococcal Disease / F.Y. Lin, L.E. Weisman, P. Azimi [et all.] // Pediatr Infect Dis. - J. Sep 2011. -V. 30 (9). - P. 759-763.
17. MacLean A.B . Urinary tract infection in pregnancy / A.B. MacLean // Int J Antimicrob Agents. - 2001. - V. 17 ( 4). - P. 273-277.
18. Morales W.J. Change in antibiotic resistance of group B streptococcus: impact on intrapartum management / W.J. Morales, S.S. Dickey, P. Bornick [et all.] // Am J Obstet Gynecol. - Aug 1999. - V. 181 (2). - P. 310.
19. Nagata E. Nosocomial infection in neonatal intensive care unit incidence and risk factor / E. Nagata // Am J Infect Control. - 2002. - V. 17 (8). - P. 716-722.
20. Nissen M.D. Congenital and neonatal pneumonia / M.D. Nissen // PediatrRespir Rev. - 2007. - V. 8. - P. 195-203.
21. Tang B.M. Accuracy of procalcitonin for sepsis diagnosis in critically ill patients: systematic review and meta-analysis / B.M. Tang, G.D. Eslick, J.C. Craig [et all.] // Lancet Infect Dis. - 2007. - V. 7. - P. 210-217.
22. Pierrakos C. Sepsis biomarkers: a review / C. Pierrakos, J.L. Vincent // Crit Care. - 2010. - V. 14. - R. 15.
23. Schelonka R.L. Volume of blood required to detect common neonatal pathogens / R.L. Schelonka, M.K. Chai, B.A. Yoder [et all.] // J Pediatr . - 1996 - V. 129. - P. 275-278.
24. Squire E. Diagnosis of neonatal bacterial infection: Hematologic and pathologic findings in fatal and nonfatal cases / E. Squire, B. Favara, J. Todd // Pediatrics. - 1979. - V. 64. - P. 60-64.
25. Van den Hoogen A. Long-Term Trends in the Epidemiology of Neonatal Sepsis and Antibiotic Susceptibility of Causative Agents/ A. Van den Hoogen, L.J. Gerards, M.A. Verboon-Maciolek [et all.] // Neonatology. - Jul. 2 2009. - V. 97 (1). - P. 22-28.
26. Van der Meer W. Does the band cell survive the 21st century? / W. Van der Meer, W. Van Gelder, R. de Keijzer [et all.] // Eur JHaema-tol. - 2006. - V. 76 - P. 251-254.
27. WHONET supporting global surveillance of infectious diseases [Electronic resource] / WHO Collaborating Centre for Surveillance of Antimicrobial Resistance Boston, Massachusetts, June 2006. - Acces mode : http://www.whonet.org/dnn/Software/Tutorials/WHONETGettingStart ed/tabid/105/language/en-US/Default.aspx
28. Wyjkowska-Mach J. Early-onset infections of very-low-birth-weight infants in Polish neonatal intensive care units / J. Wyjkowska-Mach, M. Borszewska-Kornacka, J. Domacska [et all.] // Pediatr Infect Dis J. - 2012. - V. 31. - P. 691-695.
29. Wynn J.L. Time for a Neonatal-Specific Consensus Definition for Sepsis / J.L. Wynn, H.R. Wong, T.P. Shanley [et all.] // PediatrCrit Care Med. - 2014. - V. 15 (6). - P. 523-528.
References
1. Grinou A. Vrozhdennyie, perinatalnyie i neonatalnyie infektsii / A. Grinou, D.Osborn, Sh. Sazerlend. - [Per. s angl.]. - M. : Meditsina, 2000. - 287 s.
2. Ordzhonikidze N.V. Tsitomegalovirusnaya infektsiya i beremennost / N.V. Ordzhonikidze, V.L. Tyutyunik // Akush i gin. - 2002. - № 3. -S. 59-63.
3. Pustotina O.A. Klinicheskie, morfologicheskie i tsitologicheskie kriterii diagnostiki vnutriutrobnoy infektsii i prognozirovaniya infektsionnyih oslozhneniy u materi i novorozhdennogo : avtoref. dis. kand. med. nauk / O.A. Pustotina. - M.,1999 - 22 s.
4. Chabaidze Zh.L. Variantyi infitsirovaniya novorozhdennyih detey gerpesvirusami / Zh.L. Chabaidze, A.V. Syichev, M.S. Efimov // Vopr. prakt. pediatr. - 2006. - T. 1, № 4. - S. 67.
5. Antibiotics for neonatal infection [Electronic resource] // NICE National institute for health care and excellence: NICE quality standart [QS75], December 2014. - Acces mode : https://www.nice.org.uk/guidance/qs75/chapter/quality-statement-2-clinical-assessment-for-earlyonset-neonatal-infection
6. Bouadma L. Use of procalcitonin to reduce patients' exposure to antibiotics in intensive care units (PRORATA trial): a multicentre randomised controlled trial/ PRORATA trial group / L. Bouadma, C.E. Luyt [et all.] // Lancet. - 2010. - V. 375. - P. 463-474.
7. Dellinger R.P. Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock / R.P. Dellinger, M.M. Levy, J.M. Carlet [et all.] // Intensive Care Med. - 2008. - V. 34. - P. 17-60.
8. Fanafoff R.J. Martin. Neonatal-Perinatal Medicine: Diseases of the Fetus and Infant / Martin R.G. Fanafoff // Mosby. - 2002. - P. 1732.
9. Garges H.P. Neonatal meningitis: What is the correlation among cerebrospinal fluid cultures, blood cultures, and cerebrospinal fluid parameters? / H.P. Garges, M.A. Moody, C.M. Cotten [et all.] / Pediatrics. - 2006. - V. 117. - P. 1094-1100.
10. Hallman M. Intrauterine infections and the fetus / M. Hallman // Duo-decim. - 1999. - V. 115 (14). - P. 1437-1438.
11. Hornik C.P. Use of the complete blood cell count in early-onset neonatal sepsis / C.P. Hornik, D.K. Benjamin, K.C. Becker [et all.] // Pediatr Infect DisJ. - 2012. - V. 31. - P. 803-807.
12. Hornik C.P. Use of the complete blood cell count in early-onset neonatal sepsis / C.P. Hornik, D.K. Benjamin, K.C. Becker [et all.] // Pediatr Infect DisJ. - 2012. - V. 31. - P. 799-802.
13.
14.
Stefanovic Iva Mihatov. Neonatal sepsis / Iva Mihatov Stefanovic // Biochemia Medica. - 2011. - V. 21(3). - P. 276-281. Jensen J.U. Procalcitonin And Survival Study (PASS) Group: Procalcitonin-guided interventions against infections to
increase early appropriate antibiotics and improve survival in the intensive care unit: a randomized trial / J.U. Jensen, L. Hein, B. Lundgren [et all.] // Crit CareMed. - 2011. - V. 39. - P. 2048-2058.
15. Klinger G. Epidemiology and risk factors for early onset sepsis among very-low-birthweight infants / G. Klinger, I. Levy, L. Sirota [et all.] // Am J Obstet Gynecol. - Jul 2009. - V. 201 (1). - P. 38.e1-6.2.
16. Lin F.Y. Assessment of Intrapartum Antibiotic Prophylaxis for the Prevention of Early-onset Group B Streptococcal Disease/ F.Y. Lin, L.E.Weisman, P. Azimi [et al.] // Pediatr Infect Dis. - J. Sep 2011. -V.30(9). -P. 759-763.
17. MacLean A.B . Urinary tract infection in pregnancy / A.B. MacLean // Int J Antimicrob Agents. - 2001. - V.17( 4). - P. 273—277.
18. Morales W.J. Change in antibiotic resistance of group B streptococcus: impact on intrapartum management / W.J. Morales, S.S. Dickey, P. Bornick [et all.] // Am J Obstet Gynecol. - Aug 1999. - V. 181 (2). - P.310.
19. Nagata E. Nosocomial infection in neonatal intensive care unit incidence and risk factor / E. Nagata // Am J Infect Control.- 2002. -V. 17 (8). - P. 716 -722.
20. Nissen M.D. Congenital and neonatal pneumonia / M.D. Nissen // PediatrRespir Rev. - 2007. - V.8. - P.195-203.
21. Tang B.M. Accuracy of procalcitonin for sepsis diagnosis in critically ill patients: systematic review and meta-analysis / B.M. Tang, G.D. Eslick, J.C. Craig [et all.] // Lancet Infect Dis. - 2007. - V. 7. - P. 210-217.
22. Pierrakos C. Sepsis biomarkers: a review / C. Pierrakos, J.L. Vincent // Crit Care. - 2010. - V. 14. - R. 15.
23. Schelonka R.L. Volume of blood required to detect common neonatal pathogens/ R.L. Schelonka, M.K. Chai, B.A. Yoder [et all.] // J. Pediatr. - 1996 - V. 129. - P. 275-278.
24. Squire E. Diagnosis of neonatal bacterial infection: Hematologic and pathologic findings in fatal and nonfatal cases / E. Squire, B. Favara, J. Todd // Pediatrics. - 1979. V.64. - P. 60-64.
25. Van den Hoogen A. Long-Term Trends in the Epidemiology of Neonatal Sepsis and Antibiotic Susceptibility of Causative Agents / A. Van den Hoogen, L.J. Gerards, M.A. Verboon-Maciolek [et all.] // Neonatology. - Jul 2 2009. - V. 97 (1). - P. 22-28.
26. Van der Meer W. Does the band cell survive the 21st century? / W. Van der Meer, W. Van Gelder, R. de Keijzer [et all.] // Eur JHaematol. - 2006. - V. 76 - P. 251-254.
27. WHONET supporting global surveillance of infectious diseases [Electronic resource]//WHO Collaborating Centre for Surveillance of Antimicrobial Resistance Boston, Massachusetts, June 2006. -Acces mode : http://www.whonet.org/dnn/Software/Tutorials/WHONETGettingStart ed/tabid/105/language/en-US/Default.aspx
28. Wyjkowska-Mach J. Early-onset infections of very-low-birth-weight infants in Polish neonatal intensive care units/ J. Wyjkowska-Mach, M. Borszewska-Kornacka, J. Domacska [et all.] // Pediatr Infect Dis J. - 2012. - V. 31. - P. 691-695.
29. Wynn J.L. Time for a Neonatal-Specific Consensus Definition for Sepsis / J.L. Wynn, H.R. Wong, T.P. Shanley [et all.] // PediatrCrit Care Med. - 2014. - V. 15 (6) - P. 523-528.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ЛАБОРАТОРНОЙ ДИАГНОСТИКИ РАННЕГО СЕПСИСА У НЕДОНОШЕННЫХ ДЕТЕЙ Чернявская Ю.И.
Ключевые слова: преждевременно рождённые дети, внутриутробное инфицирование, ранний неонатальный сепсис, C-реактивный белок, диагностические маркеры.
Статья посвящена изучению лабораторно-диагностических критериев ранних инфекций у преждевременно рождённых детей - частоте обнаружения положительной бактериальной культуры и её составу при бактериологическом исследовании, а также анализу диагностических характеристик других биомаркеров развития ранних инфекций и сепсиса с целью оптимизации диагностики данной патологии. Было обследовано 152 преждевременно рожденных ребёнка, 121 - с признаками внутриутробного инфицирования, 31 - без них. У преждевременно рождённых детей с внутриутробным инфицированием в роли этиологических факторов ранних инфекций выступают St. epidermidis (без значительного преобладания (n= 238, р> 0,05) и Enterobacter, но частота выявления положительных результатов всех посевов ,в том числе и бактериальных культур крови, низкая. В ходе исследования оказалось, что и другие диагностические тесты, кроме уровня С- реактивного белка и количества моноцитов, достоверно не имеют диагностической ценности. С-реактивный белок имеет наибольшую специфичность и уровень положительного предикативного значения ( ОШ = 1,07, 95%ДИ: 1,48 -2,03), а количество моноцитов меньшую чувствительность, но большую специфичность (ОШ=1,18, 95%дИ: 1,031,35). Критерии постановки диагноза ранних инфекций и сепсиса у преждевременно рождённых детей требуют дальнейшей разработки.
Summary
IMPROVEMENT OF LABORATORY DIAGNOSIS OF EARLY SEPSIS IN PRETERM INFANTS Chernyavska Yu.I.
Key words: premature neonates, intrauterine infection, early neonatal sepsis, C-reactive protein, diagnostic markers.
The paper is devoted to studying the laboratory diagnostic criteria of early infections in prematurely newborns and namely to the frequency of detection of positive bacterial culture and its composition in the bacteriological examination and diagnostic analysis of the characteristics of other biomarkers of early infections and sepsis in order to improve the diagnosis of this disease. The study involved 152 premature newborns, 121 of them had signs of intrauterine infection, and 31 who had no signs. Premature neonates with intrauterine infection were revealed to have St. epidermidis (without significant predominance (n = 238, p <0.05) and Enterobacter as etiological factors of early infections, but the incidence of positive results of all cultures, including bacterial blood cultures, was low. During the study it was found out that other diagnostic tests, except of C-reactive protein level and the number of monocytes had no significant diagnostic value. C-reactive protein had the highest level of specificity and positive predictive value (OR = 1.07, 95% CI: 1.48 -2.03) and a number of monocytes had lower sensitivity but higher specificity (OR = 1.18, 95% CI: 1,03-1,35). The criteria for the diagnosis of early infections and sepsis in premature newborns require further in-depth development.
