CC BY
13
СТОМАТОЛОГ1Я
УДК[616.314-002.4+616.316-008.8]-052.63 Бублш Т.Д., Петрученко Н. В, Дубовая Л.1.
ВПЛИВ ПСИХ0Л0Г1ЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛЮДИНИ НА М1НЕРАЛ13УЮЧИЙ П0ТЕНЦ1АЛ СЛИНИ ТА КАР1ЕСРЕЗИСТЕНТН1СТЬ ЕМАЛ1 ЗУБ1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м.Полтава.
В роботi проанал1зовано взаемозв 'язок основних стоматологiчних показниюв та nсихологiчного статусу сту-дентiв. Було виявлено залежнкть стоматологiчноi захворюваностi вiд показниюв типологИ особистостi, рi-вня тривожностi людини та и карieсрезистентностi. Отриманi дат слiд враховувати при плануваннi профi-лактично-оздоровчих заходiв.
Ключовi слова: карiесрезистентнiсть, тип особистосл, тривожнють.
Вивчення резистентности емалi дозволяе науково виршити питання про пошук нових ефективних методик профтактики карiесу[6,7,8].
На сьогодн вивчено взаемозв'язок структури емалi та карiесрезистентнiстi [2,7], вплив психолопчних характеристик людини на соматичний та стоматолопчний статус [1,3,5,11], значення жу-вального навантаження [1,8], рiвня ппени [2,8], факторiв вродженого i набутого iмунiтету порожнини рота [9,10,], складу i кiлькостi ротовоТ рiдини [2,6,7], що обумовлено загальним станом оргашзму, на рiвень карiесрезистентностi.
Залежнiсть i взаемозв'язок психологiчних характеристик людини [1,3,5], стану ТТ нервовоТ системи та резистентностi тканин зубiв потребуе подальшого, бiльш глибшого вивчення, що мае на мет краще уяв-лення етiологiТ, патогенезу деяких процеав в емалi, зокрема карiесу.
Мета дослщження: дослiдити поширенiсть i структуру одонтопатологп у студентiв, рiвень Тх особистоТ тривоги i тип особистосл, проаналiзувати Тх взаемозв'язки та вплив на карiесрезистентнiсть зубiв.
Матерiали i методи досл1дження
У дослщженш брали участь 96 студентiв -доброволы^в стоматологiчного факультету ВДНЗУ «УМСА» (м-40,ж-56) вiком 20-23 рокiв.
Визначались показники поширеност (%) та штенсивносл карiесу ( iндекс КПВ) та некарюзних уражень твердих тканин зубiв, стан гiгiени порожнини рота [2,7]. Структурно-функцюнальна
карiесрезистентность емалi визначалася за допомо-гою тесту емалевоТ резистентносл (ТЕР) В.Р.Окушко, Л.1.КосаревоТ [2]. Мiнералiзуючий потенцiал слини ви-значали за типом ТТ мiкрокристалiзацiТ (Леус П.А., Токуева Л.И., Рединова Т.Л.) [2].
Вам особам, що брали участь у дослщженш, було проведене психолопчне тестування для визначення
типологп особистосл за методикою К. Юнга, що дозволяе подтити людей на екстраверлв, штравертв та амбiвертiв. Вивчення емоцiйних процеав здiйснювали згiдно шкали самооцiнки особистоТ тривожносл 1Тау!ог (1953). [5].
Статистичну обробку результат дослiджень здiйснювали за допомогою загальноприйнятих методiв варiацiйноТ статистики [4] .
Результата та Тх обговорення
В ходi дослщження встановлено, що поширенють карiесу серед студенев стоматологiчного факультету ВДНЗУ «УМСА» складае 98,9±0,89% . Зареестрований нами Ыдекс КПВ вiдповiдае високому значенню в Полтавсьш областi i становить 5,6± 0,2.
Вагоме мiсце у виникненн та формуваннi багатьох захворювань займають психологiчнi якостi людини, стан ТТ нервовоТ системи . Нервовм системi належить ведуча роль у формуванш пристосувальних реакцiй органiзму [11].Виходячи iз зазначеного вище, ми спробували проаналiзувати стоматологiчний статус студентiв в залежносл вiд психологiчних типiв особистостi та рiвня Тх тривоги.
Пiсля проведеного тестування за методом Юнга обстежений контингент розподтився на 3 групи : екс-траверти, амбiверти, штраверти. Найбiльш чисель-ною групою були представлен екстраверти 50,0±5,1%, амбiверти складали 39,6±4,9%, iнтроверти 10,4±3,06%.
Таким чином, представники крайшх типiв, а саме : екстраверти та Ытроверти, становили бтьшу частину загального контингенту - 60,4%. Серед хлопав визначаеться бiльша ктькють представникiв крайнiх типiв. Згiдно наших дослщженнях, серед екстравертiв однаково часто зуст^чаються як юнаки, так i дiвчата, як i в груп iнтровертiв. А серед амбiвертiв дiвчаток бiльше в 2 рази.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»
Ми простежили основы стоматолопчш показники в залежносл вщ Ыдивщуально-типолопчних властиво-стей вищоТ нервовоТ дiяльностi (Табл.1)
Табл.1.
Середн значення до^джуваних показниКв у представникв
рiзних психологiчних типе.
Екстравер-ти Амб1верти 1нтраверти
КПВ (бали) 4,3±0,75* 5,9±0,89** 6,8±0,99 ***
Некарюзы ураження (%) 28,0±4,4%* 42,0±5,03% 40,0±5,0%
МПС (бали) 2,7±0,99* 2,9±0,78** 1,6±1,1***
ТЕР-тест (бали) 4,3±1,0 5,1 ±0,87 5,8±0,92 ***
Примiтка: *- рiзниця м'ж групами екстравертiв, амбiвер-т':в (Р<0,05);
**- рiзниця мiж групами амбiвертiв, iнтровертiе (Р<0,05).
** *- рiзниця мiж групами екстравертiв, iнтрове-ртiв (Р<0,05)
Таб.2.
Структура стоматологчноТ захворюванот та середт значення основних и показниКв в залежностi вiд рвня три-
воги.
Перша група Друга група
Кар1ес (%) 96,3±2,5% 100%
Некар1озн1 ураження (%) 30,0±6,2% 48,0±7,7%
КПВ(бали) 4,2±1,2 7,0±1,5 *
ТЕР-тест (бали) 3,9±1,4 5,9±1,3 *
МПС(бали) 2,8±2,1 2,2±1,8
Прим'¡тка: *- рiзниця м'ж групами (Р<0,05);
У представнигав Ытровертного типу зареестрований бтьш високий рiвень одонтопатологп. Аналiзуючи показник Ытенсивносл карiесу, можна стверджувати, що вЫ поступово знижуеться вщ групи Ытроверлв до групи екстраверлв. Так, у студенев Ытровертного типу середне значення Ыдексу КПВ становить 6,8±0,99 балiв, що вiрогiдно вiдрiзняеться вiд належних показнигав представникiв екстравертного типу (Р<0,05), значення КПВ в якому складае 4,3±0,75. У амбiвертiв середне значення Ыдексу КПВ становить 5,9±0,89, що також вище аналопчних показникiв екстравертiв (Р<0,05). Некарiознi ураження спостерiгалися майже з однаковою частотою серед амбiвертiв (42,0±5,03%) i iнтровертiв (40,0±5,0%), а серед екстраверлв - в 2 рази рщше - 28,0±4,4% (Р< 0,05).
Високий Ыдекс iнтенсивностi карiесу обумовлений низьким мiнералiзуючим потенцiалом слини, який був достг^рно нижчим серед iнтровертiв (1,6±1,1 ) в порiвняннi з групами амбiвертiв (2,9±0,78) та екстравертiв (2,7±0,99). Значення ТЕР-тесту було нижчим серед Ытроверлв (5,8±0,92 ) в порiвняннi з екстравертами(4,3±1,0), а в груш амбiвертiв складав 5,1±0,87 бали. З цього можна зробити висновок, що резистентнють емалi в iнтровертiв була значно ниж-чою, нiж у екстраверлв.
Метод парноТ кореляцiТ пщтверджуе наявнiсть зв'язку карiес - резистентносл та типологiчноТ особливостi людини (1=0,26, Р<0,05)
Рiвень гiгiени порожнини рота, безумовно, впливае
на штенсивнють карюзного процесу, але в ходi нашо-го дослiдження встановленi слабi кореляцшы звязки мiж рiвнем гiгiени та карiесрезистентнiстю. Цей факт пояснюеться високим рiвнем гiгiени в усiх групах, що обумовлено професмною спрямованiстю обраного нами контингенту i позначаеться на отриманих результатах.
Таким чином, в ходi дослщження встановлено, що у екстраверлв визначаеться низький рiвень одонтопатологп, найменший показник поширеностi карiесу, що обумовлюеться вiдносно високою карiес резистентнютю.
Дослiдження iндивiдуальних психофiзiологiчних особливостей нервовоТ системи виявило, що загалом рiвень особистоТ тривожностi студентiв досить високий - 20,79 ± 1,53 балiв.
З метою вивчення зв'язку рiвня тривожностi та стоматологiчних показниюв дослiджений контингент був подiлений на двi великi групи. В першу групу увмшли особи з низьким та середшм з тенденцiею до низького рiвня тривожностi та склали 44,0±5,5%, серед яких юнаки i дiвчата складали 48,0±7,7% i 52,0±7,7% вiдповiдно. Другу групу склали студенти, яга мали високий та середшй з тенден^ею до високо-го рiвень тривожностi - 56,0±5,06% учасникiв, серед яких 37,0±6,6% юнагав i 63,0±6,6% дiвчаток.
Результати дослiдження показали, що рiвень три-воги мае суттевий вплив на стоматолопчш показники. Так, в першш грут обстежених iз низьким рiвнем три-воги iндекс КПВ був в 1,7 рази нижчим, шж серед учаснигав другоТ групи i склав вiдповiдно 4,2±1,2 та 7,0±1.5 балiв (табл.1), що свiдчить про високий взаемозв'язок КПВ та рiвня тривоги (1=0,55, Р< 0,05) .
Аналопчна тенденцiя вiдмiчаеться при аналiзi показнигав карiес - резистентностi. В першм групi значення ТЕР- тесту становило 3,9±1,4 бала, що вiрогiдно нижче за вщповщш показники в друпй групi. Тобто, студенти iз високим рiвнем тривожностi мають достовiрно вищу Ытенсивнють карiозного процесу (КПВ=7,0±1.5), та нижчий мiнералiзуючий потенцiал слини (2,8±2.1), нiж студенти з низьким рiвнем (КПВ= 4,2±1,2, МПС =2,2±1,8). Таким чином, прослщковуеться зв'язок резистентностi емалi i рiвня тривоги. Отриманi дат пщтверджеы наявнiстю сильного зв'язку мiж зазначеними показниками (1=0,71, Р<0,05).
Проведен дослiдження дали змогу зробити наступн висновки.
Висновок
Виявлена залежнiсть типологп особистостi, рiвня тривожностi людини та ТТ карiесрезистентностi i е одним iз факторiв, що визначае характер стоматолопчноТ захворюваностi. Отриманi дат слщ враховувати при плануваннi профтактично - оздо-ровчих заходiв.
Лтратура
1. Айер У. Психология в стоматологической практике / Айер У. - СПб. : Питер, 2008. - 234 с.
2. Дитяча стоматолопя / [ О.В.Удовицька, Л.П.Лепорська, Т.Л.Сглридонова та ¡н.]. - К. : Здоров'я, 2000. - 296 с.
3. Дубовая Л.И. Кариес: все болезни от нервов? / Л.И.Дубовая, Т.Д.Бублий, В.О.Качуровская // Актуальн питання профтактики I лкування стоматолопчних за-хворювань : Науково-практична конференц1я стомато-
Том 11, Выпуск 3
5
лог1в Закарпаття з м1жнародною участю : Мат.конф. -Ужгород, 2010. - С.141-143.
4. Зюзин В.О. Статистичн1 методи в охорон здоров'я та медицин! / Зюзин В.О. - Полтава, 2000. - 45 с.
5. Ишарова В.Г. Изучение психоэмоционального и соматического состояния пациентов на стоматологическом приёме /В.Г.Ишарова, В.Г.Сунцов, В.В.Бойко // Институт стоматологии. - 2008. - №31. - С. 96-97.
6. Леус П.А. Коммунальная стоматология / Леус П.А. -Брест : ОАО «Брестская типография», 2000. - 286 с.
7. Недосеко В. Б. Проблема кариеса с позиций резистентности зубов / В.Б.Недосеко, И.Л.Горбунова, В.А.Дроздов // Омский научн. вестн. : юбилейный выпуск, посвящён-ный 80-летию Омской государственной медицинской академии. - Омск, 2001. - С. 16.
8. Окушко В.Р. Основы физиологии зуба / Окушко В.Р. -Тирасполь, 2005. - 240 с.
9. Рева В.Д. Показатели стоматологического статуса у работников предприятия с радиационно-вредными условиями труда / В.Д.Рева, Г.Л.Сорокоумов, В.В.Уйба [и др.] // Стоматология. - 2008. - Т.87, №1. - С.79-82.
10. Русакова Е.Ю. Стоматологический статус школьников Владивостока / Е.Ю. Русакова // Клиническая стоматология. - 2009. -№4. - С.78-79.
11. Самтерова Е.И. Связь психоэмоционального состояния с регуляцией ритма сердца и иммунным статусом организма / Е.И.Самтерова, Е.И.Мастерова, В.Н.Васильев [и др.] // Росс. физиол. журн. им. И.М.Сеченова. - 1999. -Т.85, № 5. - С. 621-627.
Резюме
ВЛИЯНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЧЕЛОВЕКА НА МИНЕРАЛИЗУЮЩИЙ ПОТЕНЦИАЛ СЛЮНЫ И КАРИЕСРЕЗИСТЕНТНОСТЬ ЭМАЛИ ЗУБОВ. Бублий Т.Д., Петрученко Н. В, Дубовая Л.И.
КЛючевые слова: кариесрезистентность, тип личности, тревожность
В работе проанализированы взаимосвязи основных стоматологических показателей и психологического статуса студентов. Была определена зависимость стоматологической заболеваемости от показателей типологии личности, уровня тревожности и кариесрезистентности. Полученные данные следует учитывать при планировании профилактически-оздоровительных мероприятий.
Summary
EFFECT OF PERSONAL PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS ON SALIVA MINERALIZATION POTENTIAL AND
ENAMEL CARIES RESISTANCE
Bubliy T.D., Petruchenko N.V, Dubovaya L.I.
Key words: enamel resistance, personality type, anxiety level.
This research was aimed to analyze the correlations between the principal dental indices and psychological status of students. The results allowed to reveal the interdependence between the dental morbidity, indices of personality type, anxiety level, and enamel resistance. These findings should be taken in the account while planning the preventative measures.
УДК 616.314-76-77-089.843 Виженко €.€., Король Д.М.
АНАЛ13 РЕЗУЛЬТАТА ПР0ТЕЗУВАННЯ НА ПР0ТЯ31 3-Х Р0К1В ПАЦ1ЕНТ1В 13 ЗАСТОСУВАННЯМ 1МПЛАНТАЦ1ЙН01 СИСТЕМИ «IMPLIFE».
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академiя"м. Полтава
Не дивлячись на значний прогрес дентально'1 iмплантологИ, у ряд1 випадюв зустр1чаються ускладнення. Оцтка ефективностi протезування на iмплантатах на o^oei статистичних даних дозволяе лжарю бшьш рацюналь-но тдходити до планування реабШтаци хворих з частковою i повною адентiею, вибору KiMb^^i та типу M-плантатiв як опор протезiв.
Ключовi слова: дентальна iмплантацiя, фкса^я протезiв, Вступ
В останн роки стоматолопчна iмплантологiя стрiмко прогресуе. З появою нових протоков протезування на iмплантатах суттево розширились пока-зання для лкування дефеклв зубних рядiв незшмними протезами [1, 2]. Переваги iмплантацiТ особливо помпн при протезуванн мостоподiбними протезами, коли зуби, яга оточують дефект, штактш [3,4,5,6]. Це в свою чергу призводить до зростання вмотивованосл па^енлв при замщенн одиночно втрачених зубiв [7].
У тепершшй час за вщсутносл тяжкоТ супутньоТ патологи протезування на iмплантатах можливе як при втрал одного зуба [8, 9, 10], так i при повшй адентп [11].
За даними рiзних авторiв позитивного результату вдалося досягти вщ 80 до 100% [12,13].
Але при проведены дентальноТ iмплантацiТ з по-
ускладнення пюля iмплантацiТ. дальшим протезуванням можуть виникати ускладнення [14]. Умовно слщ роздтяти ускладнення дентальноТ iмплантацiТ на два основы види: ускладнення, що виникли пщ час хiрургiчного втручання або в перюд первинного загоення, та ускладнення, яга ви-никають на етап ортопедичного лкування [15].
Я.В. Заблоцький [16] отримав результати, за яки-ми вщсоток ускладнень при протезуванн на iмплантати становив 3,9%.
В Ышому дослщженш показано тага дат: розце-ментування одиночних коронок та часткових незшмних протезiв (3,8% та 3,7%, вщповщно); ослаб-лення гвинта абатмента - 2,2% випадгав при користуваны частковими незымними протезами; ско-лювання облицювання -1,9% випадгав для одиночних коронок та 2,9% випадгав для часткових незымних протезiв [17].
Провiвши статистичний аналiз даних при протезуваны ортопедичними конструк^ями з опорою на iмплантати та враховуючи досвщ таких дослщжень
