CC BY
42
УДК: 616.31:616.34-053.2 Мельник В.С., Горзов Л.Ф.
ОЦ1НКА СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ Д1ТЕЙ 13 ХВОРОБАМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
ДВНЗ «Ужгородський нацiональний уыверситет»
Тканини пародонта т'юно пов'язан'! з р1'зними внутрiшнiми органами i системами людини, тому дуже часто складнсть перебгу запалення пародонта стае насл/'дком захворювання тих чи нших внут-рiшнiх органе. 1нод'1 захворювання пародонта е ранньою клiнiчною ознакою в'юцерально)' патологи i виникають ще до появи (i об'ективних симптом'т, через що хворi в першу чергу звертаються до стоматолога. Метою досл'дження була о^нка стоматолог'чного статусу та боценозу порожни-ни рота в дтей iз хворобами шлунково-кишкового тракту. Результати досл'дження показали по-тен^ювання процесв ушкодження пародонта загальносоматичною патолог'ею, що призводило до погiршення перебгу запалення.
Кпючов1 слова: стоматолопчний статус, пародонт, захворювання шлунково-кишкового тракту, бюценоз, д1ти.
Вступ
Тканини пародонта тюно пов'язан з рiзними внутршшми органами i системами людини, тому дуже часто складнють переб^у запалення пародонта стае наслщком захворювання тих чи шших внутршшх оргашв. lнодi захворювання пародонта е ранньою ключною ознакою вюцеральноТ' патологи i виникають ще до появи ТТ об'ективних симптомiв, через що хворi в першу чергу звертаються до стоматолога. Тому на стоматолога лягае тягар вщповщальносп за правильну дiаг-ностику раншх проявiв соматичних захворювань i проведення обстеження хворих разом iз лка-рями - педiатрами.
Хвороби шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у рядi випадкiв супроводжуються накопиченням п-стамiну в тканинах пародонта, що визначае вщ-повiдну клЫчну картину [3]. Взаемозв'язок хвороб порожнини рота з порушеннями рiзних вщ-дiлiв ШКТ зумовлений морфофункцюнальною еднiстю травного апарату [6]. Хрошчш хвороби шлунково-кишкового тракту (шлунка, печшки, ш-дшлунковоТ залози) супроводжуються дефщи-том вiтамiнiв, мiнеральних речовин, бтш i вуг-леводiв у оргашзм^ що призводить до функцю-нальних i органiчних порушень у слизовiй обо-лонцi порожнини рота, розвитку запальних i дис-трофiчних змш у тканинах порожнини рота. Бь льше того, при деяких запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту змшюеться адсорб-цiя кальцiю, залiза, що негативно впливае на стан альвеолярного вщростка щелеп [4,7].
Багаторiчнi дослiдження свщчать, що поверх-невий або зовшшнш шар емалi зуба пiсля прор^ зування мае специфiчнi фiзичнi властивосп, якi вiдрiзняють емаль вiд глибших шарiв. Це пов'я-зано насамперед з особливим хiмiчним складом поверхневого шару, пщвищеним вмiстом каль-цш, фосфору, фтору [2,5].
Метали (цинк, хром, шкель), наявнi в сплавах ортодонтичних конструкцш, проковтуються зi слиною i накопичуються в шлунку, слизовiй обо-лонцi ШКТ, потрапляють у печшку, викликаючи хронiчну iнтоксикацiю. При цьому в шлунковому соку пщвищуеться вмют марганцю, нiкелю, сви-нцю, в сечi - залiза, мд Вiдома також ушкоджу-
вапьна дiя епектричного струму на спизову обо-понку порожнини рота, яка виникае внаспiдок рь зницi потенцiапу метапевих протезiв i здiйснюе мiсцеву ушкоджувапьну дю
Виявпено високу поширенiсть (94-100%) захворювань тканин пародонта в оаб i3 хрошчни-ми хворобами оргашв травпення, що пов'язано з порушенням уах видiв обмiну [8].
Хвороби верхнього вщдту травного тракту (стравохщ, шпунок, тонкий кишечник) призво-дять до виникнення гiнгiвiтiв у перюди загост-рення у виглядi катару ясен. У хворих iз хворобами ШКТ спизова обопонка рота перебувае в стаж пщвищеноТ' уразпивост та зниженоТ резистентность
Досi питання взаемозв'язку хвороб ШКТ i патологи пародонта в д^ей до кiнця запишаються невиршеними.
Мета дослiдження
Оцiнка стоматопогiчного статусу та бюценозу порожнини рота в д^ей iз хворобами ШКТ.
Матерiали i методи
Стоматопогiчний стан i стан СОПР вивчапи в 55 па^ен^в, якi перебувапи на стацюнарному пiкуваннi в Ужгородськiй мiськiй дитячш кпiнiчнiй пiкарнi. Для контролю бупи взят хворi Ушверси-тетськоТ стоматолопчноТ кпiнiки УжНУ. Групу до-слщження скпапи 55 пацiентiв дитячого вку з захворюваннями ШКТ (хронiчний гастрит, гаст-родуоденiт). Пацiентiв обстежувапи за единою методикою, що охоппювапа загапьноприйнят кп^чш доспiдження порожнини рота. Стан сли-зовоТ обопонки порожнини рота, язика i червоноТ обпямiвки губ оцшювали вiзуапьно. Усi хворi за-безпеченi зубними щiтками i регулярно прово-дять чищення зубiв та порожнини рота вщ-повiдно до режиму дня i вiдпочинку.
Пщ час обстеження використовувапи iндекси КПВ+кп, КПВ та поширенють карiесу (вiковi групи за рекомендацiею ВООЗ). Для верифкаци дiаг-нозу використовувапи мiкробiологiчне дос™-дження зiскрiбка з ураженоТ дiпянки спизовоТ обопонки i пародонта. Для визначення потреби обстежуваних па^ентв у пародонтолопчному пiкуваннi застосовувапи шдекс CPI. У всiх па^е-
нпв оцшювали ппешчний стан порожнини рота за допомогою iндексу Грша-Вермтюна [1,9].
Результати та обговорення
Серед обстежених па^енпв було зареестро-вано 22 дiвчат i 33 хлопав вiком вiд 12 до 15 ро-кiв. За дiагнозами пацiенти були розподiленi таким чином: хрошчний гастрит (61,8%), хрошчний гастродуоденiт (38,2%). Серед обстежених хво-рих: дiтей 12 рокiв - 29 (52,7%) i 15 рош - 26 (47,3%).
Серед
Середне значення шдексу Грiна-Вермiлiона в контрольнiй груш склало 0,09 ± 0,05 бала. На оглядi в пацiентiв iз добрим рiвнем гiгiени вияв-ляли незначне фарбування кутшх зубiв у при-шийковiй дiлянцi.
При визначенш iндексу потреби в лiкуваннi захворювань тканин пародонта було встановле-но, що шдекс СР1 в середньому по груш склав 0,01 ± 0,008 бала, що вщповщае здоровому па-родонту.
(68,42%) дiвчат i 11 (31,57%) хлопав вiком вiд 12 до 15 ромв. Дiтей 12 ромв - 15 (51,7%); 15 ромв -14 (48,3%). Зi слiв батькiв, хронiчних соматичних хвороб цi дiти не мали i на облiку в дiльничного терапевта не перебували.
При оцшц стоматологiчного статусу контрольно! групи виявлено, що значна частина д^ей мала добрий рiвень ппени порожнини рота -79,4%. Задовтьна гiгiена була в 20,6 % па^ешпв (рис. 1).
При оцiнцi стоматологiчного статусу в па^ен-тiв iз хворобами ШКТ було виявлено, що значна частина д^ей мала недостатню ппену порожнини рота. Добрий рiвень гiгiени спостерiгався лише в 3,1 ± 0,7% обстежених па^ен^в. Задовть-на гiгiена була в 14,9 ± 3,5% пацiентiв. Бтьша частина обстежених пацiентiв (70,5 ± 5,88 %) мали незадовiльну ппену порожнини рота. Пога-ну ппену порожнини рота мали 11,5 ± 3,2 % обстежених па^енлв (рис. 2).
Рис.2 Дат стану ппени порожнини рота у д^ей iз хворобами ШКТ
■ добра гтена ■ задовiльна гiгieна
■ незадовтьна гiгieна ■ погана ппена
контрольно! групи пацiентiв було 18
Рис.1 Стан имени порожнини рота у дггей контрольно!' групи
I добра ппена порожнини рота ■ задовтьна ппена порожнини рота
Середне значення шдексу Грша-Вермтюна в rpyni склало 3,5 ± 1,33 бала. На оглядi в па^ен-TiB i3 задовiльним i поганим рiвнем ппени вияв-ляли м'який зубний нал^ i твердi зубнi вщкла-дення на фронтальнш rpyni зубiв. Локалiзацiя зубного каменю була стандартною - язиковi по-веpхнi нижнiх фронтальних зyбiв.
У 23,4% обстежених па^ен^в виявляли гшп-вiт. У амох пацiентiв були виявленi клiнiчнi озна-ки катарального гiнгiвiтy - запалення ясенних со-сочкiв i маргшальних ясен, а в одшеТ па^ентки -ознаки гiпеpтpофiчного гiнгiвiтy. У вах пацiентiв виявляли кpовоточивiсть ясенного краю при зо-ндyваннi та слабку кровоточивють пiд час чищены зyбiв.
При визначеннi шдексу CPI потреби в лку-ванн захворювань тканин пародонта було вста-новлено, що пацiенти з хворобами ШКТ склада-ють групу д^ей, якi потребують полiпшення ппе-ни. Так, шдекс CPI в середньому по груш склав 1,13 ± 0,28 бала, що вщповщае таким кл^чним проявам: слабка кровоточивють i запалення ясен, багато м'якого зубного нальоту.
Аналiзyючи поширенють та штенсивнють ка-piесy контрольно! групи па^ен^в, виявили, що в гpyпi д^ей 12 pокiв iнтенсивнiсть каpiесy зyбiв становила 6,0, що е високою. Пошиpенiсть кар^ есу - 65,7%. Поширенють каpiесy в дiтей контрольно! групи, на нашу думку, пов'язана з вковими змшами i частково - з ортодонтичною патолоп-ею.
Аналiзyючи пошиpенiсть та iнтенсивнiсть ка-piесy зyбiв у 12-piчних па^енлв iз хворобами ШКТ, слiд зазначити значну поширенють каpiесy серед дослщжуваних груп. Iнтенсивнiсть каpiесy перевищуе середн значення в УкраТнi. У груш д^ей 12 ромв iнтенсивнiсть каpiесy становила 6,4, що е високою. Поширенють каpiесy в цш гpyпi досягла 72%. 1нтенсивнють i пошиpенiсть каpiесy серед 15^чних пацiентiв становила 3,5% i 86,6% вiдповiдно. Проводячи пор^ вняльний аналiз пошиpеностi каpiесy серед па-^ен^в, слiд зазначити, що спостеpiгаеться значна його поширенють.
У д^ей хрошчна соматична патологiя в 34,5% випадмв супроводжуеться погipшенням стану м^ кpобiоценозy ротово! порожнини (Candida albicans, Staphylococcus haemolyticus, Neisseria mucosa, Streptococcus mitis, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes). Основними асоцiацiями мiкpооpганiзмiв у ротовш поpожнинi без ознак запалення були Neisseria mucosa i Streptococcus mitis - 7,2%, а також Neisseria mucosa i Staphylococcus epidermidis - 8%. При дисбiозi в ротовш порожнин без ознак запалення здебтьшого висiвалися Candida albicans -46%, Candida albicans i Neisseria mucosa - 26,6%, Staphylococcus haemolyticus i Candida albicans -4,33%. При соматичнш патологи ШКТ: Streptococcus pyogenes - 2,17%, Candida albicans - 100%. Серед представнимв коково! флори най-
частше виявлялися Staphylococcus epidermidis -50%. У контрольнш rpyni па^енлв у 47,3% виа-валися Candida albicans, Veillonella - 78,9%, Filamentous Bacteria- 15,7, Staph. Epidermidis -89,4, Staph. Aureus - 57,8.
Висновки
Результати дослщження показали, що най-бтьш частими мiкpооpганiзмами, якi видтяють-ся в д^ей i3 ротовоТ порожнини при запаленн тканин пародонта i3 соматичною патологieю, е Streptococcus pyogenes, Staphylococcus haemolyticus, Candida albicans. Представники родини Candida були видiленi в 93,3% випадш.
Аналiзyючи отpиманi показники ппени порожнини рота, можна стверджувати, що ключову роль у стоматолопчному статус вiдiгpае гiгiена порожнини рота, але соматичний статус па^ен-^в потенцiюе захворювання тканин пародонта.
Лтература
1. Бюллетень ВОЗ «Стоматологическое обследование, основные методы». - 3-е изд. - Женева, 1989. - С.21.
2. Борисенко А. В. Захворювання пародонта та Тх вплив на зага-льний стан оргашзму / А. В. Борисенко // Журнал практичного лкаря, - 2005. - № 5. - С. 14-18.
3. Булкина Н.В. Заболевания пародонта при патологии органов пищеварения / Н.В. Булкина, О.Н. Косачев, М.А. Осадчук. - Самара: ООО «Офорт», 2006. -184 с.
4. Воспалительные заболевания пародонта у пациентов гастроэнтерологического профиля: монография / О.В. Еремин, Н.В. Булкина, И.В. Козлова, Ю.Л. Осипова. - Саратов, 2012. - 211с.
5. Григорьян A.C. Микрооганизмы в заболеваниях пародонта: экология, патогенез, диагностика / A.C. Григорьян, С.Ю. Рахметова, Н.В. Зырянова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 56 c.
6. Казакова Р.В. Взаемозв'язок запальних захворювань пародонта i патологи оргашв травлення у дп"ей i пщлггюв/ Р.В. Казакова, В.С. Мельник // Науковий вюник Ужгородського ушверситету», сеpiя «Медицина». - 2013. - Вип. 2(47). - С.150-154.
7. Леонтьев В.К. Микрофлора полости рта / В.К. Леонтьев, В.Ф. Воронин, В.Т. Шестаков // - Москва, 2000. - 21 с.
8. Hugoson A. Has the prevalence of periodontitis changed during the last 30 years? / А. Hugoson, О. Norderyd // J Clin Periodontol. -2008. - 35(Suppl 8):338-45.
9. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease./ H. Loe.//Int. Dent. J. - 2000. - 50(3). - Р. 129-139.
References
1. Bjulleten' VOZ «Stomatologicheskoe obsledovanie, osnovnye metody». - 3-e izd. - Zheneva, 1989. - S.21.
2. Borisenko A. V. Zahvorjuvannja parodonta ta Th vpliv na zagal'nij stan organizmu / A. V. Borisenko // Zhurnal praktichnogo likarja, -2005. - № 5. - S. 14-18.
3. Bulkina N.V. Zabolevanija parodonta pri patologii organov pishhevarenija / N.V. Bulkina, O.N. Kosachev, M.A. Osadchuk. -Samara: OOO «Ofort», 2006. -184 s.
4. Vospalitel'nye zabolevanija parodonta u pacientov gastrojenterol?-gicheskogo profilja: monografija / O.V. Eremin, N.V. Bulkina, I.V. Kozlova, Ju.L. Osipova. - Saratov, 2012. - 211s.
5. Grigor'jan A.C. Mikrooganizmy v zabolevanijah parodonta: jekologija, patogenez, diagnostika / A.C. Grigor'jan, S.Ju. Rahmetova, N.V. Zyrjanova. - M.: GJeOTAR-Media, 2007. - 56 c.
6. Kazakova R.V. Vzaemozv'jazok zapal'nih zahvorjuvan' parodonta i patologiT organiv travlennja u ditej i pidlitkiv/ R.V. Kazakova, V.S. Mel'nik // Naukovij visnik Uzhgorods'kogo universitetu», serija «Medicina». - 2013. - Vip. 2(47). - S.150-154.
7. Leont'ev V.K. Mikroflora polosti rta / V.K. Leont'ev, V.F. Voronin, B.T. Shestakov // - Moskva, 2000. - 21 s.
8. Hugoson A. Has the prevalence of periodontitis changed during the last 30 years? / A. Hugoson, O. Norderyd // J Clin Periodontol. -2008. - 35(Suppl 8):338-45.
9. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease./ H. Loe.//Int. Dent. J. - 2000. - 50(3). - Р. 129-139.
Реферат
ОЦЕНКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА ДЕТЕЙ С БОЛЕЗНЯМИ ЖКТ Мельник В.С., Горзов Н.Ф.
Ключевые слова: стоматологический статус, пародонт, заболевания желудочно-кишечного тракта, биоценоз, дети.
Ткани пародонта тесно связаны с различными внутренними органами и системами человека, поэтому очень часто сложность течения воспаления пародонта становится следствием заболевания тех или иных внутренних органов. Иногда заболевание пародонта является ранним клиническим признаком висцеральной патологии и возникают еще до появления ее объективных симптомив, из-за чего больные в первую очередь обращаются к стоматологу. Цепью исследования была оценка стоматологического статуса и биоценоза полости рта у детей с болезнями желудочно-кишечного тракта. Результаты исследования показали потенцирование процессов повреждения пародонта общесоматической патологией, приводило к ухудшению течения воспаления.
Summary
EVALUATION OF DENTAL STATUS IN CHILDREN WITH DISEASES OF GASTROINTESTINAL TRACT Melnyk V.S., Horzov L.F.
Key words: dental status, periodontitis, gastro-intestinal diseases.
The aim of the study is to evaluate dental status and to find out whether there is correlation between oral diseases in children and conditions of gastrointestinal tract.
Materials and methods. Dental status was studied in 55 patients who were hospitalized at Uzhhorod City Pediatric Hospital. Control group was made up of patients from UzhNU University dental clinic. Our study involved 55 pediatric patients with gastrointestinal diseases. Patients were examined by the same methods, which generally covered the clinical trials of the oral cavity. Condition of the oral mucosa, tongue and red border of lips were evaluated visually.
To verify the diagnosis we base on microbiological studies of material scraped off the affected area of the mucosa and periodontal tissues. Oral hygienic condition of all patients was evaluated by means of Green-Vermilion index.
The patients including 22 girls and 33 boys aged 12 - 15 were divided into two groups: the group with chronic gastritis (61.8%), and the group with chronic gastroduodenitis (38.2%). The age distribution was the following: 12 year children - 29 (52.7%) and 15 year children - 26 (47.3%).
The control group of patients included 18 girls (68.42%) and 11 boys (31.57%) aged 12 to 15 years. Significant portion of the children (79.4%) demonstrated appropriate level of oral hygiene. Satisfactory hygiene was observed in 20.6% of the patients.
The average of Green-Vermilion index in the control group was 0,09 ± 0,05 points. Average CPI index for the group was 0,01 ± 0,008 points, which corresponded to healthy periodontal tissue.
The assessment of dental status of the patients with gastrointestinal diseases demonstrated that a large part of children had insufficient oral hygiene. Good hygiene was observed only in 3,1 ± 0,7% of the patients. Satisfactory hygiene was 14,9 ± 3,5% of patients. Most of the surveyed patients (70,5 ± 5,88%) had unsatisfactory oral hygiene. Poor oral hygiene was observed in 11,5 ± 3,2% of the surveyed patients.
The average Green-Vermilion index in the group was 3,5 ± 1,33 points.
The assessment of CPI index demonstrated the patients with gastrointestinal diseases formed a group of children who needed better hygiene. Thus, an average CPI index for the group was 1,13 ± 0,28 points, that was accompanied with the following clinical manifestations: slight bleeding and gingivitis, soft plaque.
Analysis the prevalence and intensity of dental caries in 12-year-old patients with gastrointestinal diseases showed a high prevalence of caries among the studied groups. The intensity of decay was above average in Ukraine. In the group of 12 year old children caries intensity was 6.4, which is high. The prevalence of caries in this group reached 72%. The intensity and incidence of tooth decay among 15-year-old patient was 3.5 and 86.6% respectively. Comparative analysis of caries prevalence among the patients pointed out its significant prevalence.
Chronic somatic pathology in 34.5% of cases was accompanied with deterioration of oral microbiota.
Conclusions. The results showed the most frequent pathogens in children with oral inflammation in the periodontal tissues of somatic pathology were Streptococcus pyogenes, Staphylococcus haemolyticus, and Candida albicans. Representatives of the family of Candida were isolated in 93.3% of cases. Studying the performance of oral hygiene, it can be argued that dental status and oral hygiene play key role, but somatic status of patients potentiates the diseases of periodontal tissues.
