CC BY
12
УДК 617.7-089.5-03:616.89-008.45/.48 Г. С. Дорофеева
ВПЛИВ ОБРАНОГО МЕТОДУ ЗНЕБОЛЕННЯ НА ВИРАЖЕН1СТЬ ПIСЛЯОПЕРАЦIЙНОÏ КОГНIТИВНОÏ ДИСФУНКЦП В ПАЦ1СНТ1В ОФТАЛЬМОХ1РУРГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2021.1.227948
КП «Днтропетровська обласна mmi4na офтальмологiчна лiкарня»
(дир. - С.Б. Устименко)
пл. Соборна, 14, Дтпро, 49005, Укра'та
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра анестезiологiï та ттенсивно'1' терапи
(зав. - д. мед. н., проф. Ю.Ю. Кобеляцький)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49099, Украша
ME «Dnipropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital»
Soborna aven., 14, Dnipro, 49005, Ukraine
e-mail: kpdokol@ukr.net
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine е-mail: das1977@gmail.com
Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 1. С. 122-128
Cited: Medicni perspektivi. 2021;26(1):122-128
Ключовi слова: тсляоперацшна когнтивна дисфункщя, deKCMedemoMiduH, шкала MMSE Ключевые слова: послеоперационная когнитивная дисфункция, дексмедетомидин, шкала MMSE Key words: postoperative cognitive dysfunction, Dexmedetomidine, scale MMSE
Реферат. Влияние выбранного метода обезболивания на выраженность послеоперационной когнитивной дисфункции у пациентов офтальмохирургического профиля. Дорофеева А.С. Снижение когнитивных функций в послеоперационном периоде приобретает значение в контексте внедрения страховой медицины. А операционный стресс и анестезия являются факторами, которые повышают риск углубления и развития послеоперационных когнитивных дисфункций. Наиболее уязвимой к действиям общих анестетиков является функция краткосрочной памяти, функция внимания, скорость психомоторных когнитивных реакций. В данной работе проведено исследование влияния различных методов анестезии на когнитивные функции у офтальмохирургических пациентов после сквозной кератопластики. Наше особое внимание привлекло использование методики мультимодального обезболивания с сочетанием блокады крыло-небной ямки. Как один из компонентов мультимодального обезболивания нами был использован дексмедетомидин (селективный агонист а-адренорецепторов). Седативное действие этого препарата объясняется ингибированием нейронной активности в голубом пятне ствола головного мозга. Также известно, что применение дексмедетомидина для седации пациентов позволило снизить количество использованного фентанила, необходимого для интра- и послеоперационного обезболивания. Наше исследование проводилось на базе КП «ДОКОЛ». Было обследовано 78 пациентов после операции по сквозной кератопластики возрастом от 18 до 60 лет. Критерии исключения из исследования: наличие сопутствующей патологии, неврологических заболеваний, употребление психотропных веществ и алкоголя менее чем за 6 месяцев до проведения исследования. Исследование проводилось с помощью нейропсихологического тестирования: шкала оценки психического статуса (MMSE), шкала лобной дисфункции (FAB). Тестирование проводилось накануне операции, через 6 часов, 24 часа, 7 дней и 21 день. Пациенты были рандомизированы на две группы. В первую группу - группа k (n1=45) вошли пациенты, которым анестезиологическое обеспечение было выполнено по следующей схеме: премедикация - ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг, сибазон 10 мг, фентанил 0,1 мг внутримышечно за 40 минут до вмешательства, индукция - пропофол 2-2,5 мг/кг фракционно до достижения клинических симптомов наркоза, фентанил 0,005% 0,1 мг интубация трахеи после релаксации на фоне атракурия безилата 0,3-0,6 мг/кг поддержка анестезии: кислородно - севофлурановая смесь Fi0250-55%, севофлуран 1,4-1,8 об.% на выдохе (11,5 МАС) при потоке не более 1 л/мин. Показатели BIS удерживались на уровне 30-40, в течение оперативного вмешательства использовалось болюсное введение фентанила по 0,1 мг в/в при появлении гемодинамических реакций. Во второй группе - группа d (n2=33) анестезиологическое обеспечение было выполнено с использованием инфузии дексмедетомидина за 40 мин., ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг. Индукция, выполнение релаксации и поддержка анестезии выполнялись как в предыдущей группе. Интраоперационный мониторинг пациентов в обеих группах включал: неинвазивное измерение артериального давления (АД), частоты сердечных сокращений (ЧСС), пульсоксиметрию, определение газов крови: кислорода, углекислого газа и ингаляционного анестетика на вдохе и выдохе. Контроль глубины наркоза проводился на
122
На умовах ящензп
CC BY 4.0
основании BIS- ANI-мониторирования. Использование дексмедетомидина, как компонента мультимодального метода обезболивания, позволяет получить менее выраженные ПОКД за счет снижения количества использованных наркотических средств. Дальнейшее использование комбинации высоко селективных агонистов а2-адренорецепторов в офтальмохирургии является перспективным методом.
Abstract. The influence of the chosen method of anesthesia on the severity of postoperative cognitive dysfunction in patients with ophthalmic surgery. Dorofeeva G.S. Reduction of cognitive functions in the postoperative period is gaining importance in the context of the insurance medicine introduction. Operational stress and anaesthetization are factors which increase the risk of deepening and developing postoperative cognitive dysfunction. The function of short-term memory, attention function, and the speed of psychomotor cognitive reactions are the most vulnerable to the action of general anesthetics. The influence of various methods of anesthesia on cognitive functions in ophthalmic surgery patients after end-to-end keratoplasty has been studied in this research work. Dexmedetomidine was used (the selective agonist of a-adrenoreceptors) as one of the components of multimodal anaesthetization. The sedative effect of this drug is explained by inhibition of neural activity in the blue spot of the brain stem. Dexmedetomidine is known to be used for sedation of patients. It allowed possibility to reduce the amount of fentanyl which was necessary for intra-and postoperative anaesthetization. Our research was conducted on the basis of ME "DRCOH". 78 patients at the age of 18 to 60 years were examined after end-to-end keratoplasty. Non-inclusion criteria: presence of concomitant pathology, neurological diseases, use of psychotropic substances and alcohol 6 months before the study. The study was conducted using neuropsychological testing: the Mini Mental State Examination (MMSE),the Frontal Assessment Battery (FAB), and Luria's test. Testing was performed before the operation, in 6, 24 hours, 7 and 21 days. Patients were randomized into two groups. The first group - group k (n1=45) included patients who were provided with anaesthetic management according to the following scheme:premedication — ondansetron 4 mg, dexamethasone 4 mg, ketorolac 30 mg intravenously, sibazone 10 mg, fentanyl 0.1 mg intramuscularly 40 minutes before intervention. Induction of propofol -2-2.5 mg/kg fractionally to achieve clinical symptoms of anaesthetization, fentanyl - 0.005% 0.1 mg tracheal intubation after relaxation on the background of atracuriumbenzylate - 0.3-0.6 mg/kg. Maintaining of anaesthetization: oxygen-sevoflurane mixture Fi0250-55%, sevoflurane 1,4-1,8 vol.% on exhalation (1-1. 5 WT.) with the flow of no more than 1 l/min. BIS indicators were kept at the level of30-40, during the surgery, the bolus injection of 0.1 mg of fentanyl was used in the event of hemodynamic reactions. Anaesthetic support was performed using the infusion of dexmedetomidin for 40 minutes, ondansetron 4 mg, dexamethasone 4 mg, ketorolac 30 mg intravenously in the second group d (n2=33). Induction, relaxation and maintenance of anaesthetization were performed as in the previous group. Intra-operative monitoring ofpatients in both groups included: non-invasive measurement of blood pressure (BP), heart rate (HR), pulse oximetry, determination of blood gases (oxygen, carbon dioxide and inhaled anesthetic on inhalation and exhalation). Control of the depth of anaesthetization was performed on the basis of BIS and ANI - monitoring. The use of dexmedetomidinu as the component of a multi-modal method of anaesthetizational al lowed obtaining less pronounced POCD, due to the reduction in the number of used drugs. Further use of the combination of highly selective agonists of a2-adrenoreceptors with regional anaesthetization in ophthalmic surgery is the promising method.
Вивчення когштивно! дисфункцп в шсля-операцшному перiодi в офтальмохiрургiчних пащенпв важлива, проте маловивчена тема [5]. Ця категорiя пащотпв вщ самого початку мае зниження когштивних функцш внаслщок частково! або повно! втрати зору. Зниження когштивних функцш у шсляоперацшному перiодi набирае значення в контекст впровадження страхово! медицини [1]. Операцш-ний стрес та анестезiя е факторами, як шд-вищують ризик поглиблення та розвитку шсля-операцшних когштивних дисфункцш [2, 9]. Найбшьш уразливими до ди загальних анесте-тиюв е функщя короткостроково! пам'яи, функщя уваги, швидюсть психомоторних когштивних реакцш. За даними L. Pengetal (2013 р.), з частотою шсляоперацшних когштивних дисфункцш (ПОКД) асощюеться рiвень штра-операцшно! седаци [6, 10]. Водночас е супереч-ливi даш щодо ди препара^в, що застосовуються для ще! цш, таю як Севофлюран: за даними X.
Chenetal. (2001 р.), вш викликае короткочасне пригшчення з повним вщновленням протягом 6 годин, iншi автори, навпаки, вважають, що цей препарат не мае впливу (G. Kadoi, F. Goto, 2007) та надае нейропротективний ефект (В.В. Лiх-ванцева, 2005, М.1. Неймарк 3i ствавт., 2007). Сприяе розвитку ПОКД також i порушення циркадного циклу, що виникае шсля хiрур-пчного лшування, особливо в л^шх хворих, що викликае розлад сну i пов'язаш з ним зниження секреци мелатоншу [12]. 1нтраоперацшна iнфузiя дексмедетомщину значно знижуе потребу в опю!дах, прояви нудоти, блювоти i свербшня порiвняно з плацебо протягом 48 годин шсля ПГЕ (Gurbetetal., 2006 Level II) [7, 11]. Комб> нащя дексмедетомщину з морфшом призводила до значно кращого знеболення, зниження частоти нудоти i значного опю1д-збершаючого ефекту (Linetal., 2009 Level II).
Метою нашо! роботи було дослщження впливу рiзноманiтних методiв анестезп, зокрема
21/ Том XXVI/1
123
методики мультимодального знеболення, на когштивш функци в офтальмохiрургiчних па-цieнтiв пiсля наскрiзноï кератопластики.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проводилось на базi КП «ДОКОЛ». Було обстежено 78 пащенпв пiсля операцп з наскрiзноï кератопластики вiком вщ 18 до 60 рокiв (середнш вiк - 52,1±2,0 роки). Кри-терiï виключення з дослiдження: наявтсть супутньоï патологiï, неврологiчних захворювань, вживання психотропних речовин та алкоголю менше нiж за 6 мiсяцiв до проведення дослiдження.
Дослiдження проводилось за допомогою нейропсихологiчного тестування: шкала оцшки псих1чного статусу (MMSE), шкала лобно1' дисфункцiï (FAB) [6]. Тестування проводилось напередодш операцiï (1 етап) та через 6 годин (2 етап), 24 години (3 етап), 7 дiб (4 етап) та 21 добу (5 етап) шсля оперативного втручання.
Пащенти були рандомiзованi на двi групи. До першо1' групи - група k (ni=45) увшшли па-цiенти, яким анестезiологiчне забезпечення було виконано за такою схемою:
- премедикацiя - ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутршньовенно, сибазон 10 мг, фентанш 0,1 мг внутршньом'язо-во за 40 хвилин до втручання;
- iндукцiя - пропофол 2-2,5 мг/кг фракцшно до досягнення ктшчних симптомiв наркозу, фентанш 0,005% 0,1 мг;
-штубащя трахе1' пiсля релаксацiï на rai атракурда безилату 0,3-0,6 мг/кг;
- шдтримка анестезiï: киснево-севофлуранова сумiш Fi0250-55%, севофлуран 1,4-1,8 об.% на видиху (1-1,5 МАС) при потоцi не бшьше 1 л/хв.
Показники BIS утримувалися на рiвнi 30-40, впродовж оперативного втручання використову-валось болюсне введення фентанiлу по 0,1 мг в/в при появi гемодинамiчних реакцiй.
У другiй групi - група d (n2=33) анестезю-лопчне забезпечення було виконано iз використанням шфузи дексмедетомiдину за 40 хв., ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутршньовенно. 1ндукщя, виконання релаксацiï та шдтримка анестези виконувалися як i попереднш групi.
Обидвi клiнiчнi групи були статистично зiставними (p>0,05) за вшо-статевими характеристиками. У контрольнiй груш (k) було 26 (57,8%) чоловшв i 19 (42,2%) жшок, середнш вш -49,5±2,5 року; у груш d - 17 (51,5%) чоловЫв i 16 (48,5%) жшок (р=0,583 за крт^ем х2), середнш вш - 55,5±3,2 року (р=0,142 за t-критерiем).
Iнтраоперацiйний мошторинг пацieнтiв в обох групах включав: нешвазивне вимiрювання артерiального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрда, визначення газiв крови: кисню, вуглекислого газу та шга-ляцiйного анестетика на вдиху й видиху.
Контроль глибини наркозу та рiвня аналгези проводився на пiдставi BIS- та ANI-моштору-вання [8].
Статистичну обробку результапв до-слiдження проводили за допомогою лщензшного пакета Statistica v.6.1 (StatsoftInc., США) (№ AGAR909E415822FA). Аналiз кiлькiсних даних проводили з урахуванням закону роз-подiлу, оцiненого за критерiями Лiлieфорса i Шашро-Ушка. У випадках нормального закону застосовували середню арифметичну (M), li стандартну похибку (m), критерiй Стьюдента для незалежних вибiрок (t), в iнших випадках вико-ристовували медiану (Me), мiжквартильний розмах (25%; 75%), критерп Манна-У1'тш (U) та Вшкоксона (W). Вiрогiднiсть вщмшностей вщ-носних показникiв оцiнювалась за критерieм Xi-квадрат Пiрсона (%2). Для оцiнки взаемозв'язку мiж рiзними факторами проводили кореляцiйний аналiз з розрахунком коефщенпв кореляцп Спiрмена (г). Статистично значущим уважалось значення p<0,05 (5%) [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз показникiв, що характеризують глибину наркозного сну (iндекс BIS) та рiвня аналгези i ноцицепци (iндекс ANI), показав 1'х подiбнiсть (p>0,05) в обох групах дослщження впродовж оперативного втручання (табл.1). Водночас, враховуючи здатнiсть дексмедето-мiдину потенцдавати дiю наркотичних аналге-тикiв, у груш d середня кiлькiсть використаного аналгетика (Фентанш) була в 1,4 разу меншою -3,82±0,24 мл проти 5,26±0,26 мл (p<0,001).
Показники ANI-та BIS- монiторування зна-ходились у межах оптимальних значень у пашотпв обох груп. Гемодинамiчнi значення, параметри газiв кровi також суттево не вщ-рiзнялись у групах. Стан когштивних функцiй оцiнювався за допомогою нейропсихолопчного тестування за шкалою лобних дисфункцiй (FAB) та короткою шкалою оцшки психiчного статусу (MMSE) напередодш операци та у визначенi промiжки часу пiсля оперативного втручання (через 6 год., 24 год., на 7 i 21 добу). Динамка показниюв когштивних функцш залежно вщ етапу дослiдження в клiнiчних групах представлена в таблиц 2.
124
На умовах лщенз1Х CC BY 4.0
Таблиця 1
Пор1вняння середньоТ кчлькост! використаних наркотичних аналгетикчв, показникчв BIS та ANI впродовж оперативного втручання в групах k та d (M±m)
Група К1льк1сть наркотичного аналгетика, мл Показник ANI, ум.од. Показник BIS, ум.од.
k (ni= 45) 5,26±0,26 * 60,6±6,8 36,4±1,9
d (n= 33) 3,82±0,24 * 58,0±4,7 36,2±1,7
Прим1тка. * - p<0,001 мiж групами, в iнших випадках p>0,05 (t-критерiй).
З даних таблицi 2 видно, що показники нейро-психолопчного тестування за обома шкалами (MMSE таFAB) продемонстрували бiльш виражене зниження в шсляоперацшному перiодi при використанш «стандартного» методу зне-болення (група к). Так, у першi години шсляопе-рацiйного перiоду в груш к медiана бально! оцiнки псиичного статусу за шкалою MMSE зменшилась на 7 балiв, або на 29,2% (р<0,001), за
шкалою лобно! дисфункциТАВ - на 6 бал1в, або на 42,9% (р<0,001) вщ початкового р1вня. Наступно! доби шсля втручання вщбулось часткове вщновлення порушень когштивних функцш - р1зниця бально! ощнки з вихщним р1внем становила вже 4 бали за шкалами MMSE i FAB (р<0,001) з повним вщновленням функцш (p>0,05) тшьки до 21 доби обстеження.
Таблиця 2
Динамика показнмкчв когн1тивни\ функц1й залежно в1д етапу досл1дження в групах k та d
Етап/ метод MMSE, бал, Me(25%;75%) FAB, бал, Me(25%;75%)
група k група d група k група d
Напередодн1 Через 6 год. Через 1 добу Через 7 даб Через 21 добу 24 (23; 25) 17 (15; 18) **; '' 20 (18; 21) **; '' 22 (20; 23) **; '' 23 (22; 25) '' 25 (23; 25) 22 (21; 23) **; '' 24 (23; 25) '' 25 (24; 25) *;'' 25 (25; 25) * 14 (13; 15) 8 (7; 10) **; '' 10 (9; 12) **; '' 13 (11; 14) **; '' 14 (13; 16) '' 16 (15; 16) 14 (13; 14) **; '' 16 (15; 17) '' 16 (16; 17) *; ' 17 (16; 18) **; '
етапом: ' - p<0,05; '' - p<0,001 (за W-критерiем Вiлкоксона).
У груш d зниження когнiтивних функцш у ранньому шсляоперацшному перiодi було менш вираженим - медiанний показник за шкалою MMSE зменшився на 3 бали, або на 12,0% (р<0,001), за шкалою FAB - на 2 бали, або на 12,5% (р<0,001) вщ початкового рiвня. Вщ-новлення стану когнiтивних функцш до початкового рiвня в цш групi вiдбулось вже наступно! доби шсля оперативного втручання (p>0,05 порiвняно з вихiдним рiвнем). У подальшi термiни спостереження (через 7 i 21 добу) було вiдмiчено подальше покращення показникiв
когнiтивних функцш порiвняно з даними напередоднi оперативного втручання (табл. 2). Це явище можливо пояснити як властивостями дексмедетомщину, так i покращенням зору внаслщок проведеного оперативного втручання.
На дiаграмi 1 наочно показано, що при використанш дексмедетомщину, як компонента мультимодального знеболення, вщбуваетъся не-тривале i менш виражене зниження показникiв когштивних функцш, шж при застосуваннi «стандартного» анестезюлопчного забезпечення.
21/ Том XXVI/1
125
Порiвняння середньоТ бальноТ ощнки когнiтивних функцш за методом MMSE в групах к та d на рiзмих етапах досл1джеммя: наведено Ме (25%; 75%); етапи дослщження: 1 - мапередодмi омераци, 2 - через 6 годим, 3 - через 24 годими, 4 - через 7 дiб, 5 - через 21 добу м^я оперативного втручаммя; р - рiвень статистичноТ значущосл рннши моказмикiв мiж грумами
Таким чином, на n^CTaBi оцiнювання когш-тивних функцiй за шкалою лобних дисфункцш (FAB) та короткою шкалою оцшки псиичного статусу (MMSE) можливо стверджувати, що вщсоток зниження пoкaзникiв та темпи вщ-новлення кoгнiтивних функцiй у пашенпв oфтaльмoхiрургiчнoгo прoфiлю залежали вiд обраного методу знеболення. У тих випадках, коли кшьюсть наркотичних aнaлгетикiв (Фентанш) була менше, то i зниження когш-тивних функцiй було менше. Це шдтверджують звoрoтнi кoреляцiйнi зв'язки мiж кiлькiстю використаного аналгетика i бальною oцiнкoю ког-нiтивних функцш на рiзних етапах дoслiдження: за шкалою MMSE - r=-0,28, p<0,05 через 1 добу, r=-0,23, p<0,05 через 7 дiб тсля втручання; за шкалою FAB - r=-0,40, p<0,001, r=-0,38, p<0,001, r=-0,33, p<0,01, r=-0,34, p<0,01 через 6 год., 1, 7 i 21 добу тсля втручання вщповщно.
Отже, когштивш функци зазнавали менших змш при зaстoсувaннi методу мультимодального знеболення, при якому було застосовано дексме-детомщин. Вiднoвлення стану центрально! нер-вово! системи вiдбувaлoся швидше (у середньому через 1 добу пiсля оперативного втручання), а в
деяко! частки пацieнтiв (у 30,3% за шкалою MMSE i в 66,7% за шкалою FAB) ми спостер^али шдвищення показникiв.
ВИСНОВКИ
1. Використання дексмедетомщину, як компонента мультимодального методу знеболення, дозволяе отримати менш виражеш ПОКД за рахунок зниження кшькосп використаних наркотичних засобiв в 1,4 раза.
2. Дексмедетомщин, завдяки властивосп потенцiювати дiю наркотичних аналгетикiв (Фентанш), надае можливiсть при меншiй кшькосп використаного наркотичного аналгетика зберегти яюсть анестези. Показники оцiнки глибини наркозу й рiвня аналгези (за допомогою оцiнювання BIS- iANI-монiтору-вання) залишались у межах норми.
3. Подальше використання високоселектив-них агонiстiв a2-адренорецепторiв в офтальмо-хiрургil е перспективним методом. Це ктшчно доцiльно.
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв.
126
На умовах лщензи CC BY 4.0
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акименко Т. И., Женило В. М., Здирук С. В., Александрович Ю. С. Снижение частоты послеоперационных когнитивных нарушений после ампутации матки при ингаляционной анестезии севофлураном. Альманах клин. медицины. 2018. Т. 46, № 7. C. 699-707. DOI: https://doi.org/10.18786/2072-0505-2018-46-7-699-707
2. Александрович Ю. С., Акименко Т. И., Пше-ниснов К. В. Послеоперационная когнитивная дисфункция - является ли она проблемой для анестезиолога-реаниматолога? Вест. анестезиологии и реаниматологии. 2019. Т. 16. № 4. С. 5-11. DOI: https://doi.org/10.21292/2078-5658-2019-16-4-5-11
3. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. Киев. 2017. 578 с.
4. Когнитивная дисфункция и общая анестезия: от патогенеза к профилактике и коррекции / А. М. Авезов и др. Неврология, психиатрия, психосоматика. 2016. № 3. С. 101-105.
5. Колесников В. Г. Результати оцшки когштивних порушень у раннш шсляоперацшний перюд у кардiохiрургiчних пащенпв з артерiальною гшер-тензieю, оперованих в умовах штучного кровообку. Медицина неотложных состояний. 2020. Т. 16, № 2. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.2.2020.203142
6. Особенности когнитивных нарушений при ранениях, полученных в условиях боевых действий / А. А. Криштафор и др. Медицина неотложных состояний. 2018. Т. 81, № 2.
DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.81.2017.99701
7. Age-Related Eye Desease and Cognitive Function / Melanie Varin et al. Ophtalmology. 2019. 09.
8. Ayvardgi A. A, Kobeliatskyi Yu. Yu. ANI-moni-toring in assessing the effectiveness of the anesthetic management for plastic surgery of the nose. Emergency medicine. 2018. Vol. 88, No. 1. P. 103-107. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.L88.2018.124975
9. Comparison of Dexmedetomidine,propofol and midazolam for short-term sedation in postoperatively mechanically ventilated neurosurgical patients / V. K. Srivastava et al. J Clin. Diagn. Res. 2014. Vol. 9, No. 8. P. GC04-7.
DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/8797.4817
10. Emery N. Brown, Kara J. Pavone, Marusa Naranjo, Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesth Analg. 2018. Vol. 127, No. 5. P. 1246-1258. DOI: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003668
11. NaliniKotekar, Anshul Shenkar, Ravishankar Nagaraj, Postoperative cognitive dysfunction - current preventive strategies. Clin. Interv Aging. 2018. Vol. 13. P. 2267-2273. DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S133896
12. Neda Mansouri, Kobra Nasrollahi, Hamidreza Shetabi Prevention of Cognitive Dysfunction after Cataract Surgery with Intravenous Administration of Midazolam and Dexmedetomidine in Elderly Patients Undergoing Cataract Surgery Adv Biomed Res. 2019. Vol. 8, No. 6.
DOI: https://doi.org/10.4103/abr.abr_190_18
13. Study of Feasibility and Safety of Higher-Dose Dexmedetomidine in Special Outpatient Examination of Pediatric Ophthalmology / C. Chen et al. J. Ophthalmol. 2019. 8. Apr. Vol. 2019. P. 2560453.
DOI: https://doi.org/10.1155/2019/2560453
REFERENCES
1. Akimenko TI, Zhenilo VM, Zdiruk SV, Ale-xandrovich YuS. [Reducing the incidence of postoperative cognitive impairment after uterine amputation with inhalation anesthesia with sevoflurane]. Almanac of Clinical Medicine. 2018;46(7):699-707. Russian. doi: https://doi.org/10.18786/2072-0505-2018-46-7-699-707
2. Aleksandrovich YuS, Akimenko TI, Pshenis-nov KV. [Postoperative cognitive dysfunction - is it a problem for an anesthesiologist-resuscitator?]. Bulletin of anesthesiology and resuscitation. 2019; 16(4):5-11. Russian. doi: https://doi.org/10.21292/2078-5658-2019-16-4-5-11
3. Antonomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv; 2017:578. Russian.
4. Avezov AM, Panteleeva MV, Knyazev AV, et al. [Cognitive dysfunction and general anesthesia: from pathogenesis to prevention and correction]. Neurology, psychiatry, psychosomatics. 2016;3:101-5. Russian.
5. Kolesnikov VG. [The results of the assessment of cognitive impairments in the early period of surgery in cardiac patients with arterial hypertension, operated in the minds of a piece blood circulation]. Medicine of emergency conditions. 2020;16(2). Russian. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.2.2020.203142
6. Krishtafor AA, Yovenko IA, Chernenko VG, Kli-menko KA, Krishtafor DA. [Features of cognitive impairment in wounds received in combat conditions]. Emergencymedicine. 2018;2(81).
doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.81.2017.99701
7. Melanie Varin, Marie-Jeanne Keroat, Sylvie Belleville, et al. Age-Related Eye Desease and Cognitive Function. Ophtalmology; 2019 okt. 09.
8. Ayvardgi AA, Kobeliatskyy YuYu. ANI-moni-toring in assessing the effectiveness of the anesthetic management for plastic surgery of the nose.Emergency medicine. 2018;1(88):103-7.
doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.L88.2018.124975
9. Srivastava VK, Agrawal S, Kumar S, et.al. Comparison of Dexmedetomidine,propofol and midazolam for short-term sedation in postoperatively mechanically ventilated neurosurgical patients. J Clin. Diagn. Res. 2014;8(9):GC04-7.
doi: https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/8797.4817
10. Emery N, Kara J Pavone, Marusa Naranjo, Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesth Analg. 2018 Nov;127(5):1246-58.
doi: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003668
21/ Том XXVI/1
127
11. Nalini Kotekar, Anshul Shenkar, Ravishankar Na-garaj, Postoperative cognitive dysfunction - current preventive strategies. Clin Interv Aging. 2018;13:2267-73. doi: https://doi.org/10.2147/CIA.S133896
12. Neda Mansouri, Kobra Nasrollahi, Hamidreza Shetabi. Prevention of Cognitive Dysfunction after Cataract Surgery with Intravenous Administration of Midazolam and Dexmedetomidine in Elderly Patients
Undergoing Cataract Surgery Adv Biomed Res. 2019;8:6. doi: https://doi.org/10.4103/abr.abr_190_18
13. Chen C, You M, Li Z, Nie L, Zhao Y, Chen G. Study of Feasibility and Safety of Higher-Dose Dexmedetomidine in Special Outpatient Examination of Pediatric Ophthalmology. J. Ophthalmol. 2019 Apr 8;2560453. doi: https://doi.org/10.1155/2019/2560453
CraTra Hagmm^a go pega^ii' 05.10.2020
♦
УДК 617.7 - 089.5 - 03:615.214.24 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2021.1.227950
Н.В. Минка12, ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ
ШШ Кобелщький 1 ДЕКСМЕДЕТОМ1ДИНУ В ЯКОСТ1
АД'ЮВАНТУ АНЕСТЕЗ1ОЛОГ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОФТАЛЬМОХ1РУРГП
ДЗ «Днтропетровська медична академгя МОЗ Украти» 1 кафедра анестезгологИ та Штенсивно! терапИ (зав. - д. мед. н., проф. Ю.Ю. Кобеляцький) вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Укра!на
КП «Дмропетровська обласна клтчна офтальмологгчна лгкарня» 2,
(дир. - С.Б. Устименко)
пл. Соборна, 14, Днтро, 49005, Укра!на
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1 Department of Anesthesiology and intensive care V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua
Dnipropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital2 Soborna sq., 14, Dnipro, 49005, Ukraine e-mail: kpdokol@ukr.net
Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 1. С. 128-135 Cited: Medicni perspektivi. 2021;26(1):128-135
Ключовi слова: deKCMedemoMiduH, мультимодальна анестезiя, пiсляоперацiйний бшь Ключевые слова: декседетомидин, мультимодальная аналгезия, послеоперационная боль Key words: dexmedetomidine, multimodal anaesthesia, postoperative pain
Реферат. Опыт применения дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезиологического обеспечения в офтальмохирургии. Мынка Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Для контроля послеоперационной боли у пациентов применяются различные техники, в том числе происходит постоянный поиск новых адъювантов анестезии. Целью исследования было оценить эффективность дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезии в офтальмохирургии. В исследование было включено 80 пациентов, перенесших кератопластику. Пациенты были разделены на 2 группы: контрольная (группа К) - 30 человек и основная (группа Д) - 50 человек. В обеих группах была применена многокомпонентная анестезия, в группе К для седации использовали сибазон, в группе Д - дексмедетомидин. Основными критериями оценки результатов были приняты: гемодинамическая
128 На умовах лщензп CC BY 4.0
