ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ В ЯКОСТІ АД’ЮВАНТУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОФТАЛЬМОХІРУРГІЇ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

11. Nalini Kotekar, Anshul Shenkar, Ravishankar Na-garaj, Postoperative cognitive dysfunction - current preventive strategies. Clin Interv Aging. 2018;13:2267-73. doi: https://doi.org/10.2147/CIA.S133896

12. Neda Mansouri, Kobra Nasrollahi, Hamidreza Shetabi. Prevention of Cognitive Dysfunction after Cataract Surgery with Intravenous Administration of Midazolam and Dexmedetomidine in Elderly Patients

Undergoing Cataract Surgery Adv Biomed Res. 2019;8:6. doi: https://doi.org/10.4103/abr.abr_190_18

13. Chen C, You M, Li Z, Nie L, Zhao Y, Chen G. Study of Feasibility and Safety of Higher-Dose Dexmedetomidine in Special Outpatient Examination of Pediatric Ophthalmology. J. Ophthalmol. 2019 Apr 8;2560453. doi: https://doi.org/10.1155/2019/2560453

CraTra Hagmm^a go pega^ii' 05.10.2020

♦

УДК 617.7 - 089.5 - 03:615.214.24 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2021.1.227950

Н.В. Минка12, ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ

ШШ Кобелщький 1 ДЕКСМЕДЕТОМ1ДИНУ В ЯКОСТ1

АД'ЮВАНТУ АНЕСТЕЗ1ОЛОГ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОФТАЛЬМОХ1РУРГП

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» 1 кафедра анестезiологiï та ттенсивно'1' терапи (зав. - д. мед. н., проф. Ю.Ю. Кобеляцький) вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша

КП «Дмропетровська обласна клтчна офтальмологiчна лкарня» 2,

(дир. - С.Б. Устименко)

пл. Соборна, 14, Днтро, 49005, Укра'та

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1 Department of Anesthesiology and intensive care V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua

Dnipropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital2 Soborna sq., 14, Dnipro, 49005, Ukraine e-mail: kpdokol@ukr.net

Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 1. С. 128-135 Cited: Medicni perspektivi. 2021;26(1):128-135

Ключовi слова: deKCMedemoMiduH, мультимодальна анестезiя, пiсляоперацiйний бшь Ключевые слова: декседетомидин, мультимодальная аналгезия, послеоперационная боль Key words: dexmedetomidine, multimodal anaesthesia, postoperative pain

Реферат. Опыт применения дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезиологического обеспечения в офтальмохирургии. Мынка Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Для контроля послеоперационной боли у пациентов применяются различные техники, в том числе происходит постоянный поиск новых адъювантов анестезии. Целью исследования было оценить эффективность дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезии в офтальмохирургии. В исследование было включено 80 пациентов, перенесших кератопластику. Пациенты были разделены на 2 группы: контрольная (группа К) - 30 человек и основная (группа Д) - 50 человек. В обеих группах была применена многокомпонентная анестезия, в группе К для седации использовали сибазон, в группе Д - дексмедетомидин. Основными критериями оценки результатов были приняты: гемодинамическая

стабильность, количество затраченных опиатов, выраженность интраоперационной боли путем регистрации индекса ANI (ANI - analgesia nociception index), выраженность послеоперационной боли и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты (ПОТР). Обе схемы позволяли избежать выраженных колебаний показателей гемодинамики и газообмена на всех этапах исследования. Анализируя выраженность интраоперационной боли, нами было установлено, что в группе К обезболивание может считаться недостаточным в течение первых 7 минут наиболее травматичного этапа операции, тогда как в группе Д показатели индекса ANI не опускались ниже 50. Статистически значимые отличия получены на 1, 2, 5, 6 и 7 минутах этапа. При анализе качества обезболивания после операции было установлено, что уровень боли по Визуальной аналоговой шкале (ВАШ) после пробуждения в обеих группах был равен 0, на последующих трех этапах исследования (через 2 часа, 6 часов после операции и на утро следующего дня) уровень боли в группе К был достоверно выше, чем в группе Д. Кроме того, было установлено, что в группе К потребность в наркотических аналгетиках и количество эпизодов послеоперационной тошноты и рвоты было статистически значимо выше, чем в группе Д. Вышеописанные данные позволяют сделать вывод о том, что дексмедетомидин является эффективным адъювантом анестезии при трансплантации роговицы.

Abstract. The experience of using dexmedetomidine as an adjuvant of anesthesia in ophthalmic surgery. Mynka N.V., Kobelyatskyy Yu.Yu. Various techniques are applied to reduce the severity of postoperative pain and discomfort in patients. The purpose of this research work was to evaluate the effectiveness and safety of Dexmedetomidine as an adjuvant of anesthesia in ophthalmic surgery. The study included 80 patients who underwent corneal transplantation on the basis of Dnepropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital. Patients were divided into 2 groups: control (group K) - 30 men and main (group D) - 50 ones. Multicomponent balanced anesthesia was applied in both groups. Sibazone was administered as the sedative medicine in the group K, Dexmedetomedin was administered in the group D. The main criteria for evaluating the research results were hallmarked: hemodynamic stability during surgery, the amount of administered opiates, the severity of intraoperative pain syndrome by evaluating the ANI index (ANI - analgesia nociception index), the severity of postoperative pain syndrome and the frequency of postoperative nausea and vomiting (PONV). Both schemes of anesthesia allowed avoiding pronounced fluctuations in hemodynamic parameters and gas exchange at all stages of the study. Analyzing the severity of intraoperative pain, we found that in group K pain relief could be considered insufficient during the first 7 minutes of the most traumatic stage of the surgery, while in group D the ANI index did not fall below 50. Statistically significant differences were obtained on minute 1, 2, 5, 6, and 7 of the surgery. The number of episodes of insufficient anesthesia during the most traumatic stage of the surgery in group K was statistically significantly higher than in group D. Analyzing the quality of pain relief in the postoperative period it was determined, that the level of pain on the Visual Analog Scale (VAS) after awakening in both groups was equal to 0. At the next three stages of the study (2 hours, 6 hours after surgery, and the next morning), the level of pain in group K was significantly higher than in group D. In addition, it was determined that the need for narcotic analgesics and the number of episodes of postoperative nausea and vomiting in group K was statistically significantly higher than in group D. These given data allow us to conclude that Dexmedetomedin is the effective adjuvant of the anesthesia for corneal transplantation.

Важливим аспектом сучасно! анестезюлогп е недостатне управлшня болем. Велика кшьюсть пащенпв (до 84%) шсля оперативного лшування скаржиться на бшь протягом перших 2 тижнв шсля хiрургiчного втручання [8, 11]. Опитування пащенпв показало, що у 87% випадюв штенсив-нють шсляоперацшного болю вщноситься до середньо! i високо!, а 17% пащенпв вщзначили, що штенсившсть його перевищила очшувану [4].

Установлено, що недостатне шсляоперацшне знеболення тягне за собою фiзiологiчнi наслщки: змши з боку серцево-судинно! та дихально! систем, обмежену рухливють, iмуносупресiю, розлад сну, поганий апетит, медикаментозну залежшсть, шдвищений ризик тривалого хро-шчного болю.

Доведено комплексний патолопчний вплив шсляоперацшного болю на органи й системи. Розвиваеться гiперкатехоламiнемiя за рахунок iритацi! гiпоталамо-гiпофiзарно-кортико-адрена-

лово! системи, що призводить до розвитку тахшардп, гшертензп, аритмп i може за-вершитися гострою iшемiею мюкарда. Зни-жуеться життева емнють легень через ателекта-зування, розвиваеться пневмошя. Спазм судин у зон спланхшкуса призводить до парезу киш-ювника i транслокацп кишково! флори. Вплив на згортання кровi супроводжуеться гшеркоагу-лящею з подальшим тромбозом глибоких вен, ТЕЛА. Вплив шсляоперацшного болю на ЦНС призводить до формування хрошчного больового синдрому [6]. Незважаючи на зростання штересу до проблеми шсляоперацшного знеболення, його яюсть залишаеться незадовшьною [4].

Зпдно з визначенням Мiжнародно! асощацп по вивченню болю (IASP), бшь являе собою неприемне вщчуття й емоцшне переживання, пов'язане з наявним або ймовiрним ушкоджен-ням тканин [5]. Наблизитися до виршення проблеми адекватносп шсляоперацшного

21/ Том XXVI/1

129

знеболення можна, лише реалiзуючи в ктшщ концепцiю мультимодально! аналгезн [10]. Мультимодальна аналгезiя - це використання декiлькох препаратiв або методик, як вибiрково впливають на рiзнi фiзiологiчнi процеси, що беруть участь у реалiзацп ноцицептивно! вiдповiдi. Концепщя мультимодально! аналгезн реалiзуeться використанням двох основних методик: комбшащя лiкарських препарата i мюцево! анестези або комбшащя лшарських препаратiв з рiзних фармаколопчних класiв. За даними, опублiкованими Американським анесте-зiологiчним товариством по лшуванню болю, застосування мультимодально! аналгезi! як способу контролю перюперацшного болю показано у вшх випадках за умови вщсутносп протипоказань [9]. Ращональною вбачаеться комбiнацiя препаратiв рiзних клашв у складi мультимодально! аналгезi!. Для вибору правильно! комбшаци необхщно мати уявлення про основнi фармаколопчш риси кожного класу препаратiв. Уважний вибiр ефективного аналге-тичного режиму базусться на типi й штенсив-ностi очiкуваного перiоперацiйного больового синдрому, здатносп протистояти стресу i тривоз^ асоцiйованiй iз сильним болем.

Розрiзняють традицiйнi аналгетики й анал-гетики-ад'юванти. Серед аналгетикiв-ад'ювантiв останнiм часом великий штерес в анестезiологiв

викликае препарат дексмедетомщин. З'являеться все бiльше публшацш результатiв дослiджень, якi свiдчать про зменшення концентрацi! шга-ляцiйного анестетика й кшькосп використаних опiатiв, необхщних для забезпечення адекватного рiвня анестезi! при додаваннi до анестези дексмедетомiдину [3]. С данi, що шдтверджують наявнiсть стрес-протективних, нейро- i нефро-протективних властивостей цього препарату [12]. У метааналiзi G. Blaudszun i спiвавт. [2] вщ-значено зниження кiлькостi використовуваних опiатiв, зменшення вираженосп болю та частоти випадюв ПОНБ при застосуваннi дексмеде-томщину. Враховуючи вищевказанi ефекти дексмедетомiдину, ращональним вбачаеться включення цього препарату в схему анестези в пащенпв при трансплантацп рогiвки.

Метою дослiдження було ощнити ефектив-нiсть та безпеку застосування дексмедетомщину в якостi ад'юванта анестезi! в офтальмохiрургi!.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

У дослiдження було включено 80 пащенпв, яким на базi КП «ДОКОЛ» була виконана трансплантащя рогiвки. Пацiенти були роздшеш на 2 групи: контрольна (група К) - 30 оаб i основна (група Д) - 50 оаб. Опис груп наведено в таблищ 1.

Таблиця 1

Опис груп дослщження

Показник

Група К

Група Д

В1к, рокчв, (М±т) Стать (чол./жш.) Клас по А8А

48,6±2,9 16/14 1-2

49,9±2,4 29/21 1-2

Оби^ групи були однорiднi за вшом та статтю. Застосований метод анестези в груш К -багатокомпонентна збалансована анест^я: премедикацiя - ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутршньовенно, сибазон 10 мг, фентанш 0,1 мг внутршньом'язово за 40 хвилин до втручання. Iндукцiя пропофолом 22,5 мг/кг фракцiйно до доягнення клшчних симптомiв наркозу, фентанiл 0,005% 0,1 мг. 1нту-бацiя трахе! пiсля релаксацi! на фонi атракурiуму безилату 0,3-0,6 мг/кг. Пiдтримання анестези: киснево - севофлуранова сумш з FiO2 50-55%, севофлуран 1,4-1,8 об.% на видиху (1-1,5 мшь

мальних альвеолярних концентрацiй МАК)) за потоку не бшьше 1 л/хв. Показники В^ шд-тримувались на рiвнi 30-40, протягом оперативного втручання використовувалось болюсне введення фентанилу по 0,1 мг внутршньовенно при появi гемодинамiчних реакцiй. 1нтраопе-рацшний монiторинг пацiентiв включав у себе: нешвазивне вимiрювання артерiального тиску, частоти серцевих скорочень, пульсоксиметрда, визначення концентрацн кисню, вуглекислого газу та шгаляцшного анестетика у вдихуваному та видихуваному повггр^ реестрацiю бюпек-трального шдексу (BIS) у режимi on-line,

реестращю шдексу ANI. YciM пацieнтам була виконана катетеризащя перифершно1 вени, темп штраоперацшно1 шфузп не перевищував 35 мл/кг/год. Y пiсляоперацiйному перiодi зне-болення здiйснювалося плановим введенням кеторолаку 30 мг внутрiшньовенно через 2 годи-ни пiсля втручання.

Y груш Д використовували дексмедетомщин. Введення препарату здiйснювалось за схемою: для премедикацп замiсть сибазону використовували дексмедетомщин внутрiшньовенно струминно в дозi 0,5 мкг/кг впродовж 10 хвилин, у подальшому препарат уводили шд час операци в дозi 0,5 мкг/кг/год у виглядi шфузп. Основнi критерп оцiнки результатiв: гемодинамiчна стабiльнiсть, кiлькiсть витрачених ошо1дов, вира-женiсть iнтраоперацiйного болю шляхом реестрацп iндексу ANI [7], вираженiсть шсляопе-рацiйного болю за ВАШ [4] та частота розвитку шсляоперацшно! нудоти i блювання (ПОНБ) [7]. Фшсащя результатiв здiйснювалася на 4 етапах: початок операци, найбiльш травматичний етап втручання («вщкрите небо»), кiнець операцп, через 6 годин шсля операцп. Для статистично! обробки було використано пакет прикладних програм Microsoft Word, Microsoft Excel i Statistica v 6.1 (Statsoftlnc., США) (№ AGAR909E415822FA). Аналiз кiлькiсних даних проводили з ураху-

ванням закону розподiлу, оцшеного за критерieм Шашро-Ушка. У випадку нормального розподшу використовували середню арифметичну (М), стандартну похибку (т), критерп Стьюдента для пов'язаних (Т) та не пов'язаних (t) вибiрок, в шших випадках - медiану (Ме), мiжквартильний розмах (25%;75%), критерiй Манна-У1тш (и). Рiзницю мiж порiвнюваними величинами вва-жали достовiрною при р<0,050 [1].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Обидвi схеми дозволяли уникнути виражених коливань показникiв гемодинамiки й газообмшу на всiх етапах. Результати вимiрювань пред-ставленi в таблицi 2.

Показники, наведеш в таблицi 2, свщчать про вiдсутнiсть статистично значущо! рiзницi мiж групами спостереження.

Якiсть iнтраоперацiйного знеболення ощню-валася шляхом реестрацп шдексу А№ протягом 10 хвилин вiд початку найбiльш травматичного етапу трансплантацп рогiвки (етап «вщкритого неба»), також додатково фшсувалася кiлькiсть епiзодiв недостатнього знеболення (зниження iндексу ANI менше 50). Показники ANI монiтора представлен в таблицi 3.

Динамiка шдексу А№ в групах дослiдження наведена на рисунку 1.

Таблиця 2

Показники гемодинамики та газообмшу в пац1ент1в у групах дослiдження,

Ме (25%; 75%)

Етап/ Початок операци Етап «ввдкритого неба» К1нець операци Через 6 годин тсля операци

показник

К Д К Д К Д К Д

Средн1й АТ

мм рт. ст. p

ЧСС уд./хв.

93

95,5

0,095

76

80

94

84

0,096

70

72

66

73

(84;113) (85;107) (67;117) (64;99) (57;81) (56;82)

0,954

69

66

(55;80) (64;109) (50;89) (57;116) (52;84) (57;84)

98 83

(78;113) (75;113)

0,172

77 76

(63;84) (65;112)

SpO2

%

0,986

99

99

0,850

99

99

0,805

99

99

(97;100) (95;100) (96;100) (95;100) (97;100) (97;100)

0,971

EtCO2 мм рт.ст.

0,943

32

26

0,860

33

27

0,994

39

30

(22;37) (20;30) (21;38) (21;35) (30;42) (20;36)

0,597

0,414

0,093

Прим1тка. При порiвняннi даних груп К та Д p>0,05 за U-показником Мана-Уггш.

p

p

p

21/ Том XXVI/1

131

Таблиця 3

1ндекс АШ в групах дослщження, Ме (25%; 75%)

Етап «шдкритого неба»

час 1-а хв. 2-а хв. 3-я хв. 4-а хв. 5-а хв. 6-а хв. 7-а хв. 8-а хв. 9-а хв. 10-а хв.

АМ 46

гр. К (35;51)

39,5 (34;49)

43,5 (39;48)

46,5 (36;66)

48 (33;66)

48 (44;65)

49,5 (42;68)

53,5 (47;80)

60,5 (46;67)

62 (44;84)

ANI 66

гр. Д (42;84)

64 (40;76)

54 (37;69)

56 (39;68)

62 (56;72)

67 (54;77)

64 (53;80)

72 (55;82)

74 (55;86)

73 (54;93)

р 0,05* 0,02* >0,05 >0,05 0,04* 0,05* 0,04* >0,05 >0,05 >0,05

Примпка. * - р<0,05 ]шж хворими груп К та Д за и-показником Мана-У!тш.

Отриманi данi свiдчать про недостатнш рiвень знеболення в груш К протягом перших 7 хвилин «вщкритого неба», тодi як у груш Д показники шдексу протягом усього часу най-бiльш травматичного етапу не опускалися нижче 50. Статистично значущi вiдмiнностi отриманi на 1, 2, 5, 6 i 7 хвилинах етапу.

Кiлькiсть епiзодiв недостатнього знеболення пiд час найбшьш травматичного етапу операцi! в груш К становила 5,5 (4; 7) - Ме (25%; 75%), код як у груш Д всього 2 (0; 2,5) - Ме ( 25%; 75%) (р= 0,001 за крш^ем Манна-У!тш), що вщображено на рисунку 2.

Рис. 1. Динамжа шдексу АШ в групах дослщження

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕЫСМ РЕ^РЕКТШ

о

етап "вцкритого неба" ■ група К група Д

Рис. 2. Кшьккть емiзодiв недостатнього знеболення в групах дослвдження (впродовж 10 хвилин найбшьш травматичного етапу операци)

Рiвень болю оцiнювався за вiзуально-анало-говою шкалою (ВАШ). Оцiнка болю за ВАШ виконувалася вперше на операцшному столi (вiдразу пiсля вiдновлення свщомосп пацieнта), в подальшому - через 2, 6 годин i на ранок наступного дня тсля операци. Iнтерпретацiя даних за ВАШ: 0 балiв - немае болю; 1-3 бали -слабкий бiль; 4-6 балiв - помiрний бiль; 7-9 ба-лiв - сильний бшь; 10 балiв - нестерпний бшь. Рiвень болю за ВАШ тсля екстубаци як у групi К (п=30), так i в груш Д (п=50) дорiвнював 0. Знеболення на цьому етат в обох групах може вважатися задовшьним. Однак уже через 2 години тсля заюнчення операци рiвень болю в грут К (п=30) становив 3 (1; 5) - Ме (25%; 75%), що статистично значущо бшьше показника групи Д (п=50) - 1 (1; 1) - Ме (25%; 75%) (р<0,001 за

критерiем Манна-У1тт). Через 6 годин тсля втручання розрив у показниках рiвнiв болю в групах ще бшьше вц^знявся i становив у груш К (п=30) - 6 (3; 7) - Ме (25%; 75%), що статистично значущо бшьше показника групи Д (п=50) - 2 (1; 3) - Ме (25%; 75%) (р<0,001 за кри-терiем Манна-У1тт). На цьому етат знеболення в грут К не можна вважати задовiльним, тодi як пащенти групи Д вiдчували тшьки слабкий бiль. Вищеописана динамiка вщзначалася i на наступний ранок тсля операци. Рiвень болю за ВАШ був статистично значущо вище в грут К -3 (1; 4) - Ме (25%; 75%), тодi як у грут Д (п=50) - 0 (0; 1) - Ме (25%; 75%) (р<0,001 за крш^ем Манна-Уггт).

Динамiка рiвнiв болю за ВАШ представлена на рисунках 3а, б, в.

« 5 3

■13 4 ев з ю 3 ^ 1 « 0 ^ 1 через 2 години К Д

а) б) в)

Рис. 3а, б, в. Рiвень болю за ВАШ у грумах дослвдження через 2, 6 годин та на ранок наступного дня

21/ Том XXVI/1

133

Середнш piвень потреби в фентанш (мл) пiд час оперативного втpyчaння в гpyпi К (n=30) становив 5 (4; 6) - Me (25%; 75%), що статистично значущо бшьше показника групи Д (n=50) - 4 (4; 6) - Me (25%; 75%) (р=0,03 за RpHrepirn Maннa-Уïтнi). ПОНБ спостершалася в гpyпi К (n=30) y 9 пaцieнтiв, що становило 30%, тодi як y груш Д (n=50) y 4-8%.

ВИСНОВКИ

1. Застосування дексмедетомiдинy в пащенпв офтaльмоxipypгiчного пpофiлю e безпечним та дозволяе досягти високого piвня шсляопера-цiйного комфорту за рахунок зменшення потреби в ошощах, зниження кшькосп епiзодiв ПОНБ, пiдвищення якостi знеболення.

2. Додавання дексмедетомщину дозволяе зни-зити виpaженiсть iнтpaопеpaцiйного болю, про

що свщчать показники ANI моштора вище 50 протягом усього етапу «вщкритого неба». Кiлькiсть епiзодiв недостатнього знеболення була в 2,5 рази вищою в rpyni контролю по-рiвняно з групою дексмедетомiдинy.

3. При аналiзi рiвня болю за ВАШ у тсля-операцiйномy перiодi було встановлено, що бiль достовiрно бiльш виражений у грyпi контролю порiвняно з групою дексмедетомiдинy на вшх етапах дослiдження.

4. Потреба в фентанш та кiлькiсть епiзодiв ПОНБ були також достовiрно вище в груш контролю порiвняно з групою дексмедетомщину.

Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вiдсyтнiсть конфлiктy штерешв.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. Киев: Мединформ, 2018. 579с.

2. Дексмедетомидин как составляющая аналь-гетического компонента общей анестезии при лапароскопических операциях / П. А. Волков и др. Анестезиология и реаниматология. 2015. № 1. С. 4-8. URL: https://cyberleninka.ru/artide/n/deksmedetomidin-kak-sostavlyayuschaya-analgeticheskogo-komponenta-obschey-anestezii-pri-laparoskopicheskih-operatsiyah

3. Икласова Ф. Б., Разумов С. А., Макалки-на Л. Г. Обзор безопасности применения дексмеде-томидина в педиатрии. Medicine (Almaty). 2018. Т. 190, № 4. С. 165-170.

URL:http://www.medzdrav.kz/images/magazine/medecin e/2018/2018-4/37.pdf

4. Овечкин А. М. Послеоперационное обезболивание в акушерстве и гинекологии (Аналитический обзор). Регионарная анестезия и лечение острой боли. 2014. Т. 8, № 2. С. 5-16.

URL: https://cyberleninka.ru/article/n/posleoperatsionnoe

-obezbolivanie-v-akusherstve-i-ginekologii-

analiticheskiy-obzor

5. Овечкин А. М. Послеоперационное обезболивание: клинические рекомендации. Вест. интенсивной терапии имени А. И. Салтанова. 2019. № 4. С. 9-33. DOI: https://doi.org/10.21320/1818-474X-2019-4-9-33

6. Черний В. И., Куглер С. Е. Новые возможности послеоперационного обезболивания. Травма 2. 2016. Т. 17. № 2. С. 29-35.

DOI: https://doi.Org/10.22141/1608-1706.2.17.2016.74632

7. Ayvardgi A. A, Kobeliatskyy Yu. Yu. ANI-moni-toring in assessing the effectiveness of the anesthetic management for plastic surgery of the nose. Emergency medicine. 2018. Vol. 88, No. 1. P. 103-107. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.L88.2018.124975

8. Gregory J., McGowan L. An examination of the prevalence of acute pain for hospitalised adult patients: a systematic review. J Clin Nurs. 2016. Vol. 25, No. 5-6. P. 583-598. DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.13094

9. Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American Pain Society, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists' Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council / C. Roger et al. The Journal of pain. 2016. Vol. 17, No. 2. P. 131-157. DOI: https://doi.org/10.1016/jjpain.2015.12.008

10. Nasreen S., Shahreen S., Huq S. Prevention of Postoperative Adhesions of Caesarean Section. Journal of Bangladesh College of Physicians and Surgeons. 2017. Vol. 35, No. 2. P. 86-90.

DOI: https://doi.org/10.3329/jbcps.v35i2.33369

11. Rawal N. Current issues in postoperative pain management. E. J. Anaesthesiol. 2016. Vol. 33, No. 3. P. 160-171. DOI: https://doi.org/10.1097/EJA.0000000000000366

12. The effect of dexmedetomidine sedation on patient and surgeon satisfaction during retinal surgery under sub-tenon's anesthesia: a randomized controlled trial / Jae-Hwa Yoo et al. Korean J. Anesthesiol. 2015. Vol. 68, No. 5. P. 442-448.

DOI: https://doi.org/10.4097/kjae.2015.68.5.442

REFERENCES

1. Antomonov MYu. [Mathematical processing and 2. Volkov PA, Churadze BT, Sevalkin SA, Volko-analysis of biomedical data]. Medinform. 2018;579. va YuN, Guryanov VA. [Dexmedetomidine as a compo-Russian. nent of the analgesic component of general anesthesia in

MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI

laparoscopic operations]. Anesthesiology and Reanima-tology. 2015;1:4-8. Russian.

3. Iklasova FB, Razumov SA, Makalkina LG. [Review of the safety of dexmedetomidine in pediatrics]. Medicine (Almaty). 2018;4(190):165-70. Russian.

4. Ovechkin AM. [Postoperative Anesthesia in Obstetrics and Gynecology (Analytical Review)]. Regional anesthesia and acute pain management. 2014;8(2):5-16. Russian.

5. Ovechkin AM. [Postoperative pain relief. Clinical guidelines]. editor AI Saltanov. Intensive Care Bulletin. 2019;4:5-16. Russian. doi: https://doi.org/10.21320/1818-474X-2019-4-9-33

6. Cherniy VI, Kugler SE. [New opportunities for postoperative pain relief]. Trauma 2. 2016;17(2):29-35. Russian.

doi: https://doi.org/10.22141/1608-1706.2.17.2016.74632

7. Ayvardgi AA, Kobeliatskyy YuYu. [ANI-monito-ring in assessing the effectiveness of the anesthetic management for plastic surgery of the nose]. Emergency medicine. 2018;1(88):103-7. Russian.

doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.1.88.2018.124975

8. Gregory J, McGowan L. An examination of the prevalence of acute pain for hospitalised adult patients: a systematic review. J Clin Nurs. 2016;25(5-6):583-98. doi: https://doi.org/10.1111/jocn.13094

9. Roger C, Debra B, Oscar A, Warner L, Steven J. Christopher L. Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American Pain Society, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists' Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council. The Journal of pain. 2016;17(2):131-57.

doi: https://doi.org/10.1016/jjpain.2015.12.008

10. Nasreen S, Shahreen S, Huq S. Prevention of Postoperative Adhesions of Caesarean Section. Journal of Bangladesh College of Physicians and Surgeons. 2017;35(2):86-90.

doi: https://doi.org/10.3329/jbcps.v35i2.33369

11. Rawal N. Current issues in postoperative pain management. Eur. J. Anaesthesiol. 2016;33(3):160-71. doi: https://doi.org/10.1097/EJA.0000000000000366

12. Jae-Hwa Yoo, Soon Im Kim,corresponding author Ana Cho, Sung Jin Lee, Hae Jung Sun, Ho Bum Cho, and Dong Ryun Lee. The effect of dexmedetomidine sedation on patient and surgeon satisfaction during retinal surgery under sub-tenon's anesthesia: a randomized controlled trial. Korean J. Anesthesiol. 2015;68(5):442-8. doi: https://doi.org/10.4097/kjae.2015.68.5.442

Crarra Hagmm^a go pega^ii' 10.11.2020

♦

21/ TOM XXVI/1

135