CC BY
37
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.366-002.1-089 DOI: 10.22141/2224-0586.5.100.2019.177017
Галушко О.А.1, Мамчич В.1.1, Донець В.В.2, Чайка М.А12
1 Национальна медична академя пюлядипломно/ осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив Укра'на
2 КЗ КОР «Кивська обласна кл1н1чна лкарня», м. Кив, Укра!на
Особливосп анестезюлопчного
^^т я ш W
забезпечення лапароскотчних операцiи при гострому холецистит
Резюме. Актуальтсть. Шсля лапароскотчних холецистектомт (ЛХЕ) при гострому холецис-титi (ГХ) часто виникають тсляоперацтна нудота i блювання (ПОНБ), седащя, дегiдратацiя, тсляоперацтний бль. Мета: визначити оптимальний метод анестезiологiчного забезпечення при ЛХЕ з приводу ГХ. Матерiали та методи. У долдження залучено 339 хворих, прооперованих з приводу ГХ у КЗ КОР «Кшвська обласна клшчна лкарня» за перюд 2013—2017 роки. Хворi були розподыет на 3 групи вiдпoвiднo до схеми анестезюлогiчного забезпечення. У 1-й грут (п = 112) проводилась анестезiя без використання отоШв (дексмедетомiдин, лiдокаiн, пропофол) та штуч-но1 вентиляци легень (ШВЛ). Друга група (п = 117): пропофол з фентаныом та ШВЛ. У 3-й грут (п = 110) проводився наркоз севофлураном у комбшаци з фентаныом та ШВЛ. Утсляоперацтному перюдi ва хворi отримували перорально парацетамол 500 мг (до 4разiв на добу), декскетопрофену трометамол 25 мг (до 3разiв на добу), а при неефективностi знеболювання (ощнка за ВАШ понад
4 бали): у 1-й грут — трамадол 100мг, у 2-й i 3-й групах — морфт 5—10 мг внутршньом 'язово. Ре-зультати. В 1-й грут на початку операци показники частоти серцевих скорочень i середт значення артерiального тиску тсля тдукци, при штубаци на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими, тж у шших групах (р < 0,05). Лише один пащент - групи вимагав ондансетрону для лжування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2^ i 3^ груп вiдповiдно (р < 0,05). Оцшки тсляопера-цтного болю у пацiентiв рiзних груп були iдентичними i не мали статистичноiрiзницi (р > 0,05). Висновки. Для анестезюлогiчного забезпечення ЛХЕз приводу ГХ може бути використана будь-яка iз запропонованих методик. При використант безопiоiдноi анестези в штраоперацтному перюдi частше рееструвалися гтертензивт реакци i тахiкардiя, проте в тсляоперацтному перюдi були нижчими показник використання анальгети^в порятунку та частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безопiоiдна анестезiя при ЛХЕ найбльш показана пащентам з ризиками розвитку ПОНБ та отйною наркоматею в анамнезi.
Ключовi слова: гострий холецистит; лапароскотчна холецистектомiя; безопiоiдна анестезiя; больовий синдром; тсляоперацтт нудота та блювання
Вступ
Гострий холецистит (ГХ) — це запалення жов-чного м1хура з частим залученням у патолопчний процес поза- та внутршньопечшкових жовчних протоюв, печшки, пщшлунково! залози, великого дуоденального сосочка 1з загрозою розвитку жов-чного перитониу, холанпту, холедохолтазу i хо-ланпогенного сепсису.
ГХ у невщкладнш абдомшальнш х1рургп пось дае друге мюце тсля гострого апендициту за кшь-юстю операцш, а в ос1б старше 50 роюв виходить на перше мюце. Частота ГХ у всьому свт постшно зростае через жовчнокам'яну хворобу (ЖКХ) — найчастшу причину розвитку гострого кальку-льозного холециститу (до 94—96 % ус1х випадюв ГХ) [1, 2].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Галушко Олександр Анатолшович, доктор медичних наук, професор кафедри анестезюлогп та штенсивноТ терапи, Нацюнальна медична академия шслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; факс: +38(044)440-02-48; e-mail: o.halushko@ukr.net
For correspondence: Oleksandr Halushko, MD, PhD, Professor at the Department of anesthesiology and intensive care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Doro-hozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; fax: +38(044)440-02-48; e-mail: o.halushko@ukr.net
Радикальним методом лiкування ГХ е холецист-ектомiя. У багатьох клшках свiту частка лапароско-пiчних холецистектомш (ЛХЕ) при гострому холецистит перевищуе 90 %. Сьогоднi вважаеться, що ЛХЕ може бути виконана в будь-який термш вщ моменту розвитку гострого холециститу [3].
Анестезюлопчне забезпечення операцiй при ГХ мае велике значения у покращенш як найближчих, так i вщдалених результатiв та в зменшеннi леталь-ностi при деструктивних формах та !х ускладненнях. Водночас у пiсляоперацiйному перiодi пiсля анес-тези часто виникають ускладнення рiзного ступеня вираженосп, як-от: пiсляоперацiйна нудота i блю-вання (ПОНБ), седац1я, дегiдратацiя, затримка се-човипускання [4]. Крiм того, шсляоперацшний бiль пiсля ЛХЕ е складним за сво!м характером i свiдчить про те, що його лжування мае бути мультимодаль-ним [5]. На сьогодш важливе значення надаеть-ся мтм^зацп застосування опющв при лiкуваннi хворих у шсляоперацшному перiодi. Натомiсть активно просуваються схеми мультимодального зне-болювання iз застосуванням дексмедетомiдину. Дексмедетомiдин е високоселективним агонютом a-2-адренорецепторiв, який забезпечуе седативний ефект, анальгезго й анксiолiзис [6]. Вважаеться, що ефект дексмедетомщину керований i передбачу-ваний, вiн дозволяе знижувати дози наркотичних анальгетикiв i седативних препаратiв [7]. Популяр-ним стало також використання шфузп лщокашу, яка е безпечною i сприяе зниженню штраоперацш-них анестезiологiчних вимог та шсляоперацшних показникiв болю, швидкш нормал^зацп функцп кишечника i зменшенню тривалостi перебування у стацiонарi. Проте таю твердження пщтримуються не вама авторами [8, 9]. Крiм того, схема застосу-вання i дози системного лщокашу сильно варго-ють м!ж дослiдженнями (вiд 1 до 5 мг/кг/год) [10]. При ЛХЕ добрi результати були отримаш при за-стосуваннi тако! схеми: болюсна iн'екцiя 1,5 мг/кг лщока!ну при шдукцп анестезп, потiм безперервна шфуз1я 2 мг/кг/год [8]. Саме щ дози були застосова-нi й у наших пащенпв. Отже, на нашу думку, було б дощльним для оптимiзацiI анестезiологiчного забезпечення операцш ЛХЕ провести порiвияльний ана-лiз рiзних варiантiв традицшно! опющно! анестезп та мультимодального безошощного знеболювання на основi дексмедетомiдину та лщокашу.
Мета роботи: визначити оптимальний метод анестезюлопчного забезпечення у хворих, яким проводяться оперативнi втручання з приводу го-строго холециститу.
Матерiали та методи
У хiрургiчне вдадлення КЗ КОР «Ки!вська об-ласна клiнiчна лжарня» за перюд 2013—2017 рр. було госштал^зовано 377 хворих на ГХ, з яких 341 (90,4 %) був прооперований. У 36 хворих на ГХ була проведена усшшна штенсивна консервативна терап1я з ви-користанням спазмолiтикiв, холiнолiтикiв, НПЗП та шфузшно! терапи з приводу перивезикулярного
iнфiльтрату; 26 з них були госпи^зоваш через 3—6 мюящв до видтення для подальшого планового оперативного втручання.
Померло 4 хворих (загальна летальшсть — 1,06 %, шсляоперацшна — 1,17 %). Висока х1рурпч-на актившсть (90,4 %) пояснюеться госштал^защею у вщдшення хворих iз ЦРЛ Ки!всько! областi пiсля неефективно! консервативно! терапи та на фонi тяжко! соматично! патолог!!. Превалювали ж!нки — 303 (89 %), чоловтв було 38 (11 %). Гострий холецистит, ускладнений холедохолiтiазом, виявлено у 61 хворого (18 %). В1к хворих — вщ 18 до 89 роюв, в!д 18 до 59 було 133 хворих (39 %), вщ 60 i старше — 208 хворих (61 %).
Катаральш форми ГХ виявлеш у 6 % хворих, флег-монозш — 70 %, гангренознi — 22 %, перфоративш — у 2 %. Перитошт мiсцевий дифузний спостерпався у 64 % хворих. У двох хворих жшок !з перивезикуляр-ним абсцедуванням розкриття абсцесу проведено п!д мiсцевою анестезiею в умовах внутршньовенно! седаци, у 339 хворих — пщ комбiнованим багатоком-понентним ендотрахеальним наркозом.
Отже, у дослщження загалом було залучено 339 хворих. Перед початком л^вання програма i протокол дослщження були схвалеш комiтетом з бю-етики й отримана письмова шформована згода па-цiентiв. Критерiями виключення були: вагiтнi, хвор1 з ожиршням та iндексом маси т!ла > 35 кг/м2, хвор1 з серцевою, нирковою та печiнковою недостатшстю, наркотичною залежиiстю, псих1чними захворюван-нями, алерпею на дослiджуванi препарати.
Ус1 хвор1 були випадковим чином розпода-ленi на 3 групи вщповщно до схеми анестезюло-г1чного забезпечення. У 1-й груш (п = 112) проводилась анестезiя без використання опю!щв. Вступний наркоз — дексмедетомщин 0,6 мкг/кг, ль дока!н 1,5 мг/кг та пропофол 1,5 мг/кг. Пщтримання проводилось методом постшно! шфузи дексмедето-м!дину (0,3 мкг/кг/год), лщокашу (2 мг/кг/год) та ш-фузи пропофолу (2,5 мг/кг/год). У 2-й груш (п = 117) для вступного наркозу був використаний пропофол у доз1 1,5 мг/кг, який вводився внутрiшньoвeннo по 40 мг !з пром!жком 10—15 секунд. Пщтримання анестезп здiйcнювaлоcя за допомогою постшно! ш-фузи пропофолу через шфузомат (2,5 мг/кг/год) у комбшаци з фентаншом (3—6 мкг/кг/год) та штучною вентиляцiею легень (ШВЛ). Вступний наркоз у 3-й груш дocлiджeния (п = 110) проводився за принципом болюс-анестези севофлураном, який подавався в контур апарата ШВЛ на спонтанному диханш по натвзакритому контуру в доз1 8 об %. У подальшо-му проводили наркоз по натвзакритому контуру севофлураном 2,32 ± 0,11 МАК у комбшацц з пом1р-ними дозами фентатлу (3—6 мкг/кг/год) та ШВЛ.
У шсляоперацшному шрюд1 хвор1 уск груп отримували пероральш форми парацетамолу 500 мг (до 4 разiв на добу), декскетопрофену тромета-молу 25 мг (до 3 разiв на добу), а як рятувальний анальгетик (при неефективносп знеболювання й оц1нц1 за ВАШ понад 4 бали): у 1-й груш — тра-
мадол 100 мг, у 2-й i 3-й групах — морфiн 5—10 мг внутршньом'язово. Для лiкування проявiв синдрому ПОНБ вводили метоклопрамщ 10 мг та/або он-дансетрон 4 мг.
Параметри гемодинамiки (частота серцевих скорочень (ЧСС), систолiчний (САТ), дГастолГч-ний (ДАТ) та середнш артерiальний тиск (СерАТ)), сатурацiю кровi киснем (SpO2) та температуру тГла реестрували протягом усього перiоперацiйного пе-рiоду за допомогою реанiмацiйно-хiрургiчного мо-нiтора UTAS-300 (Укра!на). Оцiнку больового синдрому проводили за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Статистичний аналiз здшснювали за допомогою пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics (SPSS v.16.0). Вiрогiднiсть вiдмiнностей мгж кшьюсними ознаками з нормальним розподь лом проводили за допомогою непарного t-критерш Стьюдента. При порiвняннi двох груп використо-вувався критерiй Манна — У!тш (U) для незалеж-них та критерш Вiлкоксона (W) для залежних груп. Значення ймовiрностi p < 0,05 вважали статистично значущим.
Результати та обговорення
Дослщження показало, що групи хворих були Гдентичними за антропометричними та гендерними показниками, тривалютю оперативного втручання та анестези, вихщним соматичним статусом (табл. 1).
^т
При аналiзi змiн показникiв гемодинамiки пщ час операцц були отриманi такi результати. Вихщш значення ЧСС i СерАТ були порiвняннi мiж групами. Вщзначено, що в 1-й групi на початку операци спосте-рiгалися гiпердинамiчнi реакцГ!. Зокрема, показники ЧСС i значення СерАТ пГсля шдукци, при штубаци на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими в 1-й групГ, нГж у Гнших групах. Це потребува-ло корекцГ! АТ введенням болюсних доз урапiдилу (в середньому 22,5 ± 5,9 мг). Проте в подальшому (пГсля 10 хв вГд початку операци) показники гемодинамГки стабшзувалися без статистично! рГзницГ мгж групами.
Водночас у 2-й i 3-й групах було бГльше пацГентГв (вщповщно 6 i 7 проти одного в 1-й групГ; p < 0,05), у яких на фош вступного наркозу i початку операцГ! спостерГгалася короткочасна гшотензгя зГ зниженням САТ на 20—25 мм рт.ст. (15,3—19,2 % вщ початкового рГвня). ЦГ пацГенти потребували лГкування гшотензГ! темпом ГнфузГ! та введенням мжродоз адреномГмети-кГв (2—3 мг фенглефрину гщрохлориду болюсно).
1ншГ особливостГ перебГгу перГоперацГйного пе-рГоду i розвиток побГчних ефектГв у групах обстеже-них пацГентГв наведенГ у табл. 2.
Як свГдчить аналГз табл. 2, шшГ побГчнГ ефекти були порГвнянш мгж групами, за винятком частоти виникнення блювання i застосування ондансетро-ну. Лише один пащент 1-! групи вимагав ондансе-трону для лГкування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2-!
Таблиця 1. Характеристики обстежених пац'ент'в
Характеристика Групи дослщження
1-ша (n = 112) 2-га (n = 117) 3-тя (n = 110)
bík, роки 58,6 ± 8,3 60,1 ± 7,9 59,2 ± 8,4
Чоловки/жЫки 100/12 101/16 100/10
Маса тша, кг 78,6 ± 5,4 80,5 ± 6,1 79,2 ± 5,9
1ндекс маси тша, кг/м2 29,4 ± 3,5 30,1 ± 2,9 29,6 ± 4,2
ОцЫка за ASA I/II/III 76/28/8 78/30/9 75/28/7
Тривалють операци, хв 64,3 ± 12,1 61,4 ± 11,8 63,9 ± 10,7
Тривалють анестези, хв 72,8 ± 11,7 70,6 ± 10,9 71,8 ± 11,0
1ндекс коморбщност Чарлсона, бали 2,4 ± 0,3 2,3 ± 0,5 2,5 ± 0,4
Примтка: статистично BÍpor^Hoi'рiзницi mím групами не спостеркалося (p > 0,05).
Таблиця 2. Ускладнення перебгу пер'юперацйного пероду, n (%)
Характеристика Групи дослщження P , P 1-2' 1-3
1-ша (n = 112) 2-га (n = 117) 3-тя (n = 110)
Артерiальна гiпертензiя 12 (10,71) 2 (1,71) 1 (0,90) < 0,05
Артерiальна гiпотензiя 1 (0,89) 6 (5,12) 7 (6,36) < 0,05
lнтраоперацiйна тахiкардiя 18 (16,07) 4 (3,41) 2 (1,81) < 0,05
lнтраоперацiйна брадикардiя 2 (1,78) 3 (2,56) 2 (1,81) НД
Свербiж 3 (2,68) 4 (3,41) 3 (2,72) НД
Тремтiння 8 (7,14) 9 (7,69) 9 (8,18) НД
Нудота 4 (3,57) 8 (6,83) 6 (5,45) НД
Блювання 1 (0,89) 6 (5,12) 5 (4,54) < 0,05
Використання ондансетрону 1 (0,89) 8 (6,83) 6 (5,45) < 0,05
Примтки: Р1-2—рiвень статистично!'в'рог'щност'! mím 1-ю та 2-ю групами; Р1-3—рiвень статистично!'в'рог'щност'! mím 1-ю та 3-ю групами; НД — статистично вiрогiдно! рiзницi mím групами не спостер '!галося (p > 0,05).
i 3-1 груп вiдповiдно (р < 0,05). Жоден пащент уах груп не повщомив про вщчуття iнтраоперацiйних подiй чи пробудження пщ час операци. Жоден пащент 1-1 групи, який отримував лщокаш як компонент анестези, не скаржився на будь-якi побiчнi ефекти, що можуть бути пов'язанi з лщокашом (сер-цева аритмiя, присмак металу в ротi, онiмiння язи-ка, шум у вухах чи порушення зору).
Аналiз якостi знеболювання в шсляоперацш-ному перiодi дав таю результати. Оцшки тсляопе-рацшного болю у пацiентiв рiзних груп були щен-тичними i не мали статистично'1 рiзницi (р > 0,05). Три пащенти 1-1 групи, два пащенти 2-1 групи i три пацiенти 3-1 групи практично не вщчували болю в шсляоперацшному перiодi i не потребували жодно-го знеболювання (р > 0,05). Необхвднють викорис-тання анальгетикiв порятунку була нижчою в 1-й групi, що тдтверджуе вщстрочену анальгетичну дiю дексмедетомщину. Кумулятивне пiсляоперацiйне споживання анальгетикiв через 6 та 12 год тсля екс-тубаци було порiвнянним серед груп i не мало вiро-пдно1 рiзницi (р > 0,05).
Висновки
1. Для анестезюлопчного забезпечення ЛХЕ з приводу гострого холециститу може бути викорис-тана будь-яка iз запропонованих методик.
2. При використанш безошо1дно1 анестези в штраоперацшному перiодi спостерiгалися бiльш часто гшертензивш реакцй i тахiкардiя, проте в шсляоперацшному перiодi у цих хворих був нижчий загальний показник використання анальгетиюв порятунку i частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безошощна анестезiя найбшьш показана пащентам з ризиками розвитку ПОНБ та опшною наркомашею в анамнезь
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово1 за-цiкавленостi при пщготовщ дано1 статтi.
Список лператури
1. Фелештинський Я.П. Лапароскотчна холецистекто-Min. Тернопшь. 2016. 144 с.
2. Стандарти оргашзаци та професшно opieHmoeaHi протоколи надання медичног допомоги хворим з невiдкладною хiрургiчною nатологieю оргашв живота. Кигв. 2010. 470 с.
3. Кравщв М.1. Застосування лапароскотчно1холецист-ектомН у лжувант гострого холециститу. Актуальт про-блеми сучасног медицини. 2014. Т. 14. Вип. 1. С. 82-84.
4. Шлапак И.П., Галушко А.А. Периоперационная инфу-зионная терапия. Медицина неотложных состояний. 2015. № 1. С. 91-96.
5. Bisgaard T. Analgesic treatment after laparoscopic cholecystectomy: a critical assessment of the evidence. Anesthesiology. 2006. Vol. 104. P. 835-846.
6. Blaudsun G., Lysakowski C., Elia N. et al. Effect of perioperative systemic alfa-2 agonists on postoperative morphinecon-sumption and pain intensity: systematic review andmeta-analysis of randomized controlled trials. Anesthesiology. 2012. Vol. 116. P. 1312-1322.
7. Хижняк АА, 1евлева В.1., Волкова Ю.В., Шар-лай К.Ю. Дексмедетомiдин як компонент тсляоперацшноЧ седацН у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою. Медицина невiдкладних сташв. 2017. № 8(87). С. 62-66.
8. Song X., Sun Y., Zhang X., Li T., Yang B. Effect of perioperative intravenous lidocaine infusion on postoperative recovery following laparoscopic Cholecystectomy-A randomized controlled trial. Int. J. Surg. 2017. Sep. Vol. 45. P. 8-13.
9. Paterson H.M. Continuous intravenous lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. Tech. Coloproctol. 2019. Jan. Vol. 23(1). P. 69-71.
10. Weibel S, Jelting Y, Pace N.L., HelfA, Eberhart L.H, Hahnenkamp K., Hollmann M.W., Poepping D.M., Schnabel A, Kranke P. Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2018. Jun. Vol. 4. P. 6. CD009642.
Отримано/Received 20.03.2019 Рецензовано/Revised 03.04.2019 Прийнято до друку/Accepted 11.04.2019 ■
Галушко О.А.1, Мамчич В.И.1, Донець В.В.2, Чайка М.А.1,2
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
2КУ КОС «Киевская областная клиническая больница», г. Киев, Украина
Особенности анестезиологического обеспечения лапароскопических операций
при остром холецистите
Резюме. Актуальность. После лапароскопических хо-лецистэктомий (ЛХЭ) при остром холецистите (ОХ) часто возникают послеоперационная тошнота и рвота (ПОТР), седация, дегидратация, послеоперационная боль. Цель: определить оптимальный метод анестезиологического обеспечения при ЛХЭ по поводу ОХ. Материалы и методы. К исследованию привлечены 339 больных, прооперированных по поводу ЛХЭ в КУ КОС «Киевская областная клиническая больница» за период 2013—2017 годы. Больные были распределены на 3 группы в соответствии со схемой анестезиологического обеспечения. В 1-й группе (п = 112) проводилась анестезия без использования опиоидов (дексмедетомидин, лидо-
каин, пропофол) и искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Вторая группа (п = 117): пропофол с фентани-лом и ИВЛ. В 3-й группе (п = 110) проводился наркоз севофлураном в комбинации с фентанилом и ИВЛ. В послеоперационном периоде все больные получали перорально парацетамол 500 мг (до 4 раз в сутки), дек-скетопрофена трометамол 25 мг (до 3 раз в сутки), а при неэффективности обезболивания (оценка по ВАШ свыше 4 баллов): в 1-й группе — трамадол 100 мг, во 2-й и 3-й группах — морфин 5—10 мг внутримышечно. Результаты. В 1-й группе в начале операции показатели частоты сердечных сокращений и средние значения артериального давления после индукции, при интубации на
3, 5 и 7-й минутах пневмоперитонеума были значительно выше, чем в других группах (р < 0,05). Только один пациент 1-й группы требовал ондансетрона для лечения ПОТР против 8 и 6 больных 2-й и 3-й групп соответственно (р < 0,05). Оценки послеоперационной боли у пациентов разных групп были идентичными и не имели статистической разницы (р > 0,05). Выводы. Для анестезиологического обеспечения ЛХЭ по поводу ОХ может быть использована любая из предложенных методик. При использовании безопиоидной анестезии в интра-
^т
операционном периоде чаще регистрировались гипер-тензивные реакции и тахикардия, однако в послеоперационном периоде были ниже показатели использования анальгетиков спасения и частота развития ПОТР. Таким образом, безопиоидная анестезия при ЛХЭ наиболее показана пациентам с рисками развития ПОТР и опийной наркоманией в анамнезе.
Ключевые слова: острый холецистит; лапароскопическая холецистэктомия; безопиоидная анестезия; болевой синдром; послеоперационные тошнота и рвота
O.A. Halushko1, V.I. Mamchich1, V.V. Donets2, M.A. Chayka1 2
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2MI of KRC "Kyiv Regional Clinical Hospital", Kyiv, Ukraine
Features of anesthetic support in laparoscopic surgeries for acute cholecystitis
Abstract. Background. In many clinics in the world, the number of laparoscopic cholecystectomies (LCE) for acute cholecystitis exceeds 90 %. However, complications after anesthesia often occur, in particular, postoperative nausea and vomiting (PONV), sedation, dehydration, urinary retention. In addition, postoperative pain after LCE is a complex problem, and its treatment should be multimodal. The purpose was to determine the optimal method of anesthetic support in LCE for acute cholecystitis. Materials and methods. In the surgical department of Kyiv Regional Clinical Hospital for the period from 2013 to 2017, 377 patients with acute cholecystitis were hospitalized, 341 (90.4 %) of them underwent surgery. In a total study, 339 patients were randomly assigned to 3 groups depending on anesthetic technique. In group 1 (n = 112), anesthesia was performed without the use of opioids. Introduction to anesthesia — dexmedetomidine 0.6 ^g/kg, lido-caine — 1.5 mg/kg and propofol — 1.5 mg/kg. Maintenance of anesthesia (constant infusion): dexmedetomidine 0.3 ^g/kg/h, lidocaine 2 mg/kg/h, propofol 2.5 mg/kg/h and mechanical ventilation. In group 2 (n = 117), introduction to anesthesia was performed using propofol (1.5 mg/kg); maintenance of anesthesia — constant infusion of propofol (2.5 mg/kg/h) with fentanyl (3—6 ^g/kg/h) and mechanical ventilation. In group 3 (n = 110), anesthesia was carried out with cevo-flurane (2.32 ± 0.11 of minimum alveolar concentration) in combination with fentanyl (3—6 ^g/kg/h) and mechanical ventilation. In the postoperative period, all patients received oral paracetamol 500 mg (4 times a day), dexketoprofen tro-metamol 25 mg (up to 3 times a day), and with ineffectiveness
of anesthesia (more than 4 points on the visual analogue scale): in group 1 — tramadol 100 mg, in groups 2 and 3 — morphine 5—10 mg intramuscularly. Metoclopramide 10 mg and/or ondansetron 4 mg were administered for the treatment of manifestations of PONV syndrome. Results. Groups of patients were identical in terms of anthropometric and somatic parameters, duration of surgery and anesthesia. In group 1, hyperdynamic reactions were observed at the beginning of surgery. In particular, heart rate and mean blood pressure after induction, during intubation and at the 3rd, 5th and 7th minutes of pneumoperitoneum were significantly higher in group 1 than in other groups (p < 0.05). Other side effects were comparable between groups, with the exception of the frequency of vomiting and the use of ondansetron. Only one patient in group 1 required ondansetron for the treatment of PONV compared to 8 and 6 persons in groups 2 and 3, respectively (p < 0.05). Postoperative pain scores in patients of different groups were identical and had no statistically significant difference (p > 0.05). Conclusion. For any anesthetic support of LCE in acute cholecystitis, any of the proposed techniques may be used. With use of nonopioid anesthesia in the intraoperative period, hypertensive reactions and tachycardia were more often registered, however, in the postoperative period, these patients had a lower overall rate of analgesics use and PONV. Thus, nonopioid anesthesia for LCE should be used most often in patients with a history of PONV and opiate drug abuse.
Keywords: acute cholecystitis; laparoscopic cholecystectomy; nonopioid anesthesia; pain syndrome; pain syndrome; postoperative nausea and vomiting
