CC BY
18
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК617.57/.58-001-089.5-07:[612.13+616.8-009.7]-053. 81
БОГУСЛАВСЬКА Н.М.1, ГЕОРГ1ЯНЦ М.А.2 1Харювська обласна клнчна травматолопчна лкарня 2Харювсы<а медична академм п'слядипломно! освти
ПЕРЮПЕРАЩЙНА ОЩНКА СТАНУ ГЕМОДИНАМ^И ТА Р|ВНЯ БОЛЮ У МОЛОДИХ ПАЦ|6НТ|В ПРИ ТРАВМАТОЛОПЧНИХ
ОПЕРАЩЯХ
Резюме. Проведено до^дження показнитв гемодинамти та рiвня болю у травматологiчних хворих молодого вту, оперованих в умовах nровiдниковоi, провiдниковоiз седащею (пропофол) та внутршньовен-но'1 (пропофол, фентанл) анестези. З'ясовано, що ва методи анестези демонструють гемодинамiчну стабыьшсть, а провiдникова анестез1я з седащею мае бльший антиноцицептивний захист вранньому тсляоперацшному перiодi.
Ключовi слова: гемодинамта, провiдникова, внутршньовенна анестезия, рiвень болю.
Вступ
У даний час у травматолопчнш клшщ широко застосовуються рiзнi види як репонарно!, так i за-гально! анестези [1—5], яю мають сво! переваги та недолжи.
До критерив адекватностi антиноцицептивного захисту тд час оперативного втручання належать стабГльш показники гемодинамiки [6—8]. Але щоб реально забезпечити цей захист, необхщно знизити до безпечного рiвня штенсивнють ноцицептивного потоку вiд периферичних рецепторiв до централь-них структур мозку [9, 10]. Допомогти впоратися з цим завданням повинно рацiональне комплексне анестезюлопчне забезпечення.
Вiдомо, що при травматолопчних операцiях золотим стандартом вибору е регiонарнi методи анестези, але у випадках, коли !х застосування неможли-ве або небажане з будь-яких причин, анестезюлоги застосовують iншi методи анестезГ! [11, 12].
У зв'язку з цим дослщження показникiв гемо-динамiки завжди актуальне для об'ективiзацп адек-ватност анестезГ! та обГрунтування вибору метода анестезюлопчного забезпечення при травматолопчних операцiях.
Мета дослщження: вивчення стану гемодинамiч-них показникiв та ощнка рiвня болю у травматолопчних хворих в умовах рiзних вищв анестезГ!.
Матер\али \ методи
Дослщження виконано на базi вщдГлення анестезюлоги i штенсивно! терапГ! КЗОЗ «Харювська обласна клiнiчна травматолопчна лжарня» протягом 2013—2015 рокiв. Шсля отримання згоди до досль дження включено 102 пацiенти: 72 чоловжи (70,6 %) та 30 жшок (29,4 %) вiком вiд 18 до 45 роюв (33,5 ± 0,7 року), яким було проведено операщю металоостео-
синтезу з приводу травматичного ушкодження кш-цiвок. Пащенти були розподiленi на 3 групи залеж-но вiд виду анестезГ!: I група (n = 32) — проопероваш в умовах провщниково! анестезГ! без седаци (серед-нш вiк 31,9 ± 1,3 року), II група (n = 44) — проопероваш в умовах провщниково! анестезГ! з седащею (35,0 ± 1,0 року), III група (n = 26) — прооперова-ш в умовах внутршньовенно! анестезГ! (32,7 ± 1,4 року). Середня тривалiсть оперативного втручання становила 90,8 ± 3,6 хв в I груш, 94,9 ± 5,1 хв в II груш та 102,5 ± 4,9 хв в III груш. За вжом, статтю, антропометричними характеристиками, обсягом та тривалютю оперативного втручання хворi в групах не вiдрiзнялись (табл. 1).
Пащентам проводились оперативнi втручання з приводу травм верхньо! кiнцiвки (38 пащен-тiв), нижньо! кiнцiвки (64 пащенти). Ус пащен-ти належали до клаав ASA (American Society of Anesthesiologists) I—II. Критерiями виключення з дослiдження були: неврологiчнi порушення, по-вторне оперативне втручання, вживання транквь лiзаторiв, антидепресантiв, ноотропiв, порушення зору та слуху, алкоголiзм, лжарська та наркотична залежнiсть, цукровий дiабет, больовий синдром, не пов'язаний з травмою й операщею.
Усiм хворим виконувалась премедикацш в палат на нiч перед операцiею per os (феназепам
Адреси для листування з авторами: Богуславська Натал1я Микола!вна E-mail: nata-anest-78@ukr.net Георг1янц Марiне Акотвна E-mail: eniram@bigmir.net
© Богуславська Н.М., Георпянц М.А., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования / Original Researches
0,0300 ± 0,0005 мг/кг) i на операцшному crani вну-трiшньовенно (атротн — 0,0060 ± 0,0001 мг/кг, димедрол — 0,130 ± 0,004 мг/кг, дiазепам — 0,130 ± 0,002 мг/кг, омнопон — 0,300 ± 0,005 мг/кг).
Хворим I та II групи проводили блокади ^pBiB 1% розчином лщокашу i3 додаванням бупренорфь ну як ад'юванта (середня доза 1,90 ± 0,04 мкг/кг). Для щентифжацп нервових cтволiв використовува-ли електростимулятор Stimuplex HNS 12 (B. Braun Melsungen AG, Шмеччина). У II груш для седацй вводили пропофол 2,0 ± 0,2 мг/кг/год.
Пацieнтам III групи виконувалась внутршньо-венна анеcтезiя 3i ШВЛ, iндукцiю проводили ть опенталом натрго (середня доза 9,1 ± 0,6 мг/кг), пщтримку сну — пропофолом (середня доза 4,6 ± 0,4 мг/кг/год), аналгезiя забезпечувалася фен-танiлом (середня доза 6,2 ± 0,4 мкг/кг/год), мюре-лакcацiя — пшекурошумом бромщом (середня доза 0,040 ± 0,004 мг/кг).
Перiоперацiйний мошторинг включав контроль cиcтолiчного (АТс), дiаcтолiчного (АТд) та серед-нього артерiального тиску (САТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрш (SpO2) (монiтор Heaco G3L, Велика Британ1я).
PiBeHb болю ощнювали до операцй та на першу шсляоперацшну (п/о) добу за вiзуальною аналого-вою шкалою (ВАШ).
Bei даш наведенi у виглядi кiлькостi спостере-жень (n), середньо! арифметично! (М), середньо! помилки (m). Biрогiднiсть вiдмiнностей мiж по-казниками визначалась за допомогою t-критерiю Ст'юдента. Biдмiнностi вважали статистично значу-щими при р < 0,05.
Резудьтати
Анaлiзуючи данi, можна вiдмiтити, що показни-ки гемодинaмiки перед операщею у пaцieнтiв усiх груп вiрогiдно не вiдрiзнялись (табл. 2).
З представлених результата видно, що рiвень САТ на вск етапах не перевищував вихiдних зна-чень у пащенпв вск груп. Що стосуеться ЧСС, то треба вщмггити ii пiдвищення у пaцiентiв I та II груп на травматичному етат та в кшщ операцп, що може бути пояснено дiею адреналшу, який додавався до мiсцевого анестетика. У пащенпв III групи, навпа-ки, ЧСС знижувалась на II та III етапах, що може бути пов'язано з дiею пропофолу. В 1-шу п/о добу у пащенпв III групи була тенденц1я до тахжардп,
Таблиця 1. Загальна характеристика пац/ент/в, оперованих в умовах р/зних вид/в анестез'/'i (M ± m)
Характеристика груп I група (n = 32) II група (n = 44) III група (n = 26) Р
Bík, роки 31,9 ± 1,3 35,0 ± 1,0 32,7 ± 1,4 Р| и = 0,055 Pi-iii = 0,68 Pii-iii = 0,17
Стать, ч/ж (Р ± Sp) 68,8 ± 8,0/31,2 ± 8,0 72,7 ± 7,0/27,3 ± 7,0 69,2 ± 9,0/30,8 ± 9,0 Pi_ii > 0,05 Pmii > 0,05 Pii-iii > 0,05
Маса тта, кг 80,7 ± 2,4 83,2 ± 2,2 80,3 ± 3,0 Pi-ii = 0,45 Pmii = 0,93 Pii-iii = 0,44
Зрют, см 172,8 ± 1,3 181,1 ± 6,7 174,9 ± 1,8 Piii = 0,30 Pmii = 0,32 Pii-iii = 0,49
Тривалють операци, хв 90,8 ± 3,6 94,9 ± 5,1 102,5 ± 4,9 Pi-ii = 0,54 Pi mi = 0,055 Pii-iii = 0,32
Таблиця 2. Динам/ка показник/в гемодинам/ки в перюперацйному пер/од/ у травматолог/чних хворих (M ± m)
Етапи Групи Показники
АТс, мм рт.ст. АТд, мм рт.ст. САТ, мм рт.ст. ЧСС, хв-1 SpO2, %
I I (n = 32) 128,0 ± 3,1 77,5 ± 2,0 94,3 ± 2,2 81,1 ± 1,3 98,7 ± 0,1
II (n = 44) 131,0 ± 1,8 79,1 ± 1,1 96,4 ± 1,2 80,5 ±1,3 98,7 ± 0,1
III (n = 26) 133,1 ± 3,2 77,9 ± 1,8 96,3 ± 2,1 80,2 ± 1,5 98,6 ± 0,1
II I (n = 32) 121,6 ± 2,0 70,0 ± 1,5** 87,2 ± 1,5** 87,4 ± 1,6** 97,3 ± 0,2***, А
II (n = 44) 124,9 ± 2,3* 73,3 ± 1,6** 90,5 ± 1,8** 88,4 ± 1,5***' ### 96,8 ± 0,1 ***, ###
III (n = 26) 123,3 ± 2,5* 71,2 ± 1,7** 88,5 ± 1,9** 79,0 ± 1,9^^ 98,9 ± 0,1^"
III I (n = 32) 118,4 ± 2,3* 68,8 ± 1,3*** 85,3 ± 1,6** 84,6 ± 1,5 98,2 ± 0,1***
II (n = 44) 122,3 ± 1,9** 72,3 ± 1,5*** 89,0 ± 1,5*** 86,0 ± 1,2**, ### 97,9 ± 0,1***, ###
III (n = 26) 121,5 ± 2,7** 70,6 ± 1,8** 87,6 ± 2,0** 75,3 ± 1,9*, ••• 98,8 ± 0,1^"
IV I (n = 32) 124,8 ± 1,7 76,9 ± 1,2 92,9 ± 1,3 81,8 ± 1,4 98,8 ± 0,1
II (n = 44) 129,1 ± 1,5 78,9 ± 0,9 95,6 ± 1,0 80,9 ± 1,2## 98,8 ± 0,1
III (n = 26) 126,9 ± 2,2 76,9 ± 1,4 93,6 ± 1,6 87,5 ± 1,5**, •• 98,7 ± 0,1
Прим/тки: в/рог/дн/ статистичн/ вщмшност в групах пор/вняно з р/внем до операцп: * — p < 0,05, **— р < 0,01, *** — р < 0,001; в/дм/ннос™ м/ж групами: • — p < 0,05, •• — р < 0,01, ••• — р < 0,001 — м/ж I и III групами, # — p < 0,05, ## — р < 0,01, ### — р < 0,001 — м/ж II и III групами, ~ — p < 0,05, " — р < 0,01, ~~~ — р < 0,001 — м/ж I и II групами.
138
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 5 (68) • 2015
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
ймовiрно, пов'язана з больовим синдромом. Показ-ники 8р02 були найбшьш стабшьними у пацiентiв III групи, але взагалi анестезiя у пащенпв всiх груп була без ознак гшокси.
Рiвень болю за ВАШ перед операщею в уах гру-пах вiрогiдно не вг^знявся. В першу п/о добу вщмь чалось вiрогiдне пiдвищення рiвня болю в уск гру-пах: в I - з 3,5 ± 0,4 до 5,6 ± 0,3 бала (р = 0,00002), в II - з 3,3 ± 0,3 до 5,3 ± 0,3 бала (р = 0,000009) та в III - з 3,8 ± 0,5 до 5,6 ± 0,4 бала (р = 0,004) по-рiвняно з рiвнем до операци, але в груш пащенпв, яким виконувалась провщникова анестезiя з седащ-ею, вiн був найменшим, хоча м1жгрупово! рiзницi на даному етат не було (р < 0,05).
Обговорення результат\в
Отже, вс зaстосовaнi методи анестези (провщни-кова, провщникова iз седaцiею та внутршньовенна) у молодих пaцiентiв при травматолопчних оператив-них втручаннях були ефективними та достaтнiми, але хворi, яким застосовувалась провщникова анес-тезiя, одразу переводились iз операцшно! в профшь-не вщдшення, не потребували мошторингу в умовах вщдшення анестезюлоги i штенсивно! терапГ!.
Висновки
1. Провщникова анестез1я, провщникова анес-тез1я iз седaцiею (пропофол) та внутрiшньовеннa анестез1я (пропофол, фентанш) демонструють ге-модинaмiчну стaбiльнiсть при оперaцiях металоос-теосинтезу у молодих пащенпв.
2. Провщникова анестез1я iз седaцiею мае бшь-ший антиноцицептивний захист в ранньому тсля-оперaцiйному перiодi.
Список л\тератури
1. Кадников О.Ю. Надключичная блокада при операциях на локтевом суставе у детей / О.Ю. Кадников, Л.Н. Морозова, С.М. Степаненко // Анестезиология и реаниматология. — 2011. — № 1. — С. 25-26.
2. Коломаченко В.1. Сенсорний, моторний i симпатичний компоненти блокади поперекового сплетення в комбшаци з
блокадою адничного нерва при операщях на кульшовому суглобi [Електронний ресурс]/ В.1. Коломаченко. — Режим доступу до статтi: http://www.mif-ua.com/archive/article_print/36819
3. Провiдникова анестезы з використанням апарата для по-шуку нервових стовбурiв «Stimuplex DIG RC» в ортопедо-трав-матологiчнiй практищ /Ю.Г. Ейтутк, М.О. Андреева, В.В. Карась, Р.О. Бабочкт, О.Г. Легенький, 6.В. Ткачук // Медицина транспорту Украти. — 2013. — № 3. — С. 58-63.
4. Строкань А.М. Периферична реПонарна анестезы / А.М. Строкань, 1.П. Шлапак. — К., 2014. — 143 с.
5. Wu J.J. Regional Anesthesia in Trauma Medicine [Electronic resource] / J.J. Wu, L. Lollo, A. Grabinsky // Anesthesiology Research and Practice Volume. — 2011. — Available at: http://www. hindawi.com/journals/arp/20n/713281/
6. Смирнова Л.М. Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза / Л.М. Смирнова // Быь, знеболювання i штенсивна тератя. — 2012. — № 1. — С. 58-63.
7. Бишовець С.М. Стан гемодинамжи та глжеми при тотальнш iнтравенознiй анестези в абдомщальнш хiрургii / С.М. Бишовець, В.М. Орел, К.В. Гаевський//Быь, знеболювання i щтенсивна тератя. — 2013. — № 2. — С. 58-63.
8. Шиганова А.М. Оценка адекватности анестезии и выраженности стрессорного ответа при резекциях печени / А.М. Шиганова, М.А. Выжигина, К.А. Бунятян, Л.И. Винницкий, Л.О. Самохина, А.С. Головкин, О.В. Балаян, Л.А.. Юрьева// Анестезиология и реаниматология. — 2013. — № 5. — С. 15-19.
9. Рафмелл Д.П. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии/Д.П. Рафмелл, Д.М. Нил, К.М. Вискоуми; пер. с англ.; под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. — М.: МЕД-пресс-информ, 2007. — 272 с.
10. Mannion S. Regional anaesthesia for upper limb trauma: a review [Electronic resource] / S. Mannion // Jurnalul Roman de Anestezie Terapie Intensiva. — 2013. — Vol. 20, № 1. — Р. 49-59. — Available at: http://www.jurnalul-anestezie.ro/2013/1/9.pdf
11. Bodenham A.R. General anaesthesia vs local anaesthesia: an ongoing story [Electronic resource] / A.R. Bodenham, S.J. Howell // Br. J. Anaesth. — 2009. — № 103 (6). — P. 785-789. — Available at: http//connection.ebscohost.com/c/editorials/47432030/general-anaesthesia-vs-local-anaesthesia-ongoing-story
12. O 'Donnell B.D. Ultrasound-guided axillary brachial plexus block with 20 milliliters local anesthetic mixture versus general anesthesia for upper limb trauma surgery: an observer-blinded, prospective, randomized, controlled trial [Electronic resource]/ B.D. O'Donnell, H. Ryan, O. O'Sullivan, G. Iohom // Anesth Analg. — 2009. — № 109 (1). — Р. 279-283. — Available at: http://www.druglib.com/ abstract/od/odonnell-bd_anesth-analg_20090700.html. — Title from the screen.
Отримано 14.04.15 ■
Богуславская H.H.1, Георгиями, М.А.2 1Харьковская областная iклиническая травматологическая больнииа
2Харьковская мелииинская академия последипломного образования
ПЕРИОПЕРАЦИОННАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ГЕМОДИНАМИКИ И УРОВНЯ БОЛИ У МОЛОДЫХ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ТРАВМАТОЛОГИЧЕСКИХ ОПЕРАЦИЯХ
Резюме. Проведено исследование показателей гемодинамики и уровня боли у травматологических больных молодого возраста, оперированных в условиях проводниковой, проводниковой с седацией (пропофол) и внутривенной (пропофол, фентанил) анестезии. Выявлено, что все методы анестезии демонстрируют гемодинамическую стабильность, а проводниковая анестезия с седацией имеет большую антиноцицептивную защиту в раннем послеоперационном периоде.
Ключевые слова: гемодинамика, проводниковая, внутривенная анестезия, уровень боли.
Bohuslavska N.M.1, Heorhiiants M.A.2
1Kharkiv Regional Clinical Trauma Hospital, Kharkiv
2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
PERIOPERATIVE ASSESSMENT OF HEMODYNAMICS
AND PAIN LEVEL IN YOUNG PATIENTS DURING TRAUMA SURGERIES
Summary. Hemodynamic parameters and pain level were studied in young trauma patients, who were operated under regional, regional with sedation (propofol) and intravenous (propofol, fentanyl) anesthesia. It was found that all methods of anesthesia demonstrate hemodynamic stability, and regional anesthesia with sedation has greater antinociceptive protection in the early postoperative period.
Key words: hemodynamics, regional, intravenous anesthesia, pain level.
