CC BY
25
Орипнальж досл^ження МЕДИЦИНА НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
l Original Researches
УДК 616.381-072.1-089.5-053.9]-073.7-047.36 DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179603
Белих О.В., Георгянц М.А.
Харквська медична академ1я п1слядипломно1' освти, м. Харк1в, Украна
Актуальнгсть визначення глибини анестези за допомогою шдексу стану патента при лапароскопiчнiй холецистектоми у пащенпв похилого та старечого вiку
Резюме. Актуальтсть. Сучасна концепщя анестезiологiчного забезпечення мае на Memi не тыьки адекватне знеболювання, але й управлшня життево важливими функщями оргатзму пащента впродовж операци. Тому одним i3 найбыьш значущих завдань сучасно1 анестезюло-ги е об'екmивiзацiя контролю адeкваmносmi загального знеболювання, що передбачае контроль функцш та проце^в, виявлення ïx небезпечних вiдхилeнь для запобкання ускладненням тд час анестези. Мета: ощнити ефективтсть i значущкть використання шдексу стану пащента (Patient State Index — PSI) при введентрiзниx комбЫацш анестетитв упродовж загальноï анестези у пацiенmiв похилого та старечого вжу тд часлапароскопiчноïхолецистектоми. Mamepi-али таметоди. Удо^дження залучет 60пацiенmiв, середнш вкяких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам'яноïхвороби. Середня тривалкть операци — 56,1 ± 9,8хв. Пацiенmiв розподыено за двома групами залежно вiд виду анестези: 1-ша група (n = 30) — ш-галяцшна анeсmeзiя на основi севофлурану (2—3 об. %) зi штучною вентилящею легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутршньовенна анeсmeзiя на основi пропофолу (2 мг/кг/год) iз ШВЛ. Проводився монторинг показнитв гемодинамжи (пульс, арmeрiальний тиск, середнш арmeрiальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монтора Vismo (Nihon-Kohden, Япотя). Монторинг глибини анестези проводився за допомогою платформи Masimo Root iз ви-значенням PSI. Результати. За показниками гемодинамжи xворi мiж групами не вiдрiзнялися. Показники PSI, за данимимонторингу, нарiзниx етапах анестези мiж групами суттево не вiд-рiзнялися: до премедикаци — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p > 0,05), тсля премедикаци — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p > 0,05), при штубаци — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p > 0,05), на початок операци — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p > 0,05), при екстубаци — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p > 0,05). Вiд-рiзнялися показники при накладант карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p < 0,05) та на етат закшчення операци — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p < 0,05). Середнш час пробудження в 2-й грут був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дае змогу здшснювати безперервний нешвазивний монторинг глибини наркозу, допомагае уникнути нeдосmаmньоï або надмiрноï седаци, створюе можливкть быьш м'якого виходу з наркозу, що тдвищуе безпеку анестези при проведент лапароскопiчноï холецистектоми у хворих похилого та старечого вку.
Ключовi слова: анeсmeзiя; монторинг; лапароскотчна xолeцисmeкmомiя; пащенти похилого та старечого вку; eлeкmроeнцeфалографiя; показники шдексу стану пащента
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Белих Олена Володимирiвна, кафедра анестезюлоги, дитячоТ анестезюлоги та штенсивноГ терапп, Харшська медична академия шслядипломно'Г освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 953 00 64.
For correspondence: Olena Bielykh, Department of Anesthesiology, Pediatric Anesthesiology and Intensive Care, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (067) 953 00 64.
Вступ
Сучасна концепцiя анестезiологiчного забез-печення мае на мет не тшьки адекватне знеболю-вання, але й управлшня всiма життево важливими функц1ями органiзму пацiента впродовж операцп. Це, з одного боку, вимагае високого професюн^з-му вщ лiкаря-анестезiолога, з шшого — застосуван-ня спещальних методiв дiагностики стану хворого в штраоперацшному перiодi для оцiнки адекватност проведено! анестезГi. Тому одним з найбшьш значу-щих завдань сучасно! анестезiологГi е об'ективiзацiя контролю загального знеболювання, що передбачае контроль функцш та процесiв, виявлення ЗСх небез-печних вiдхилень для запобiгання ускладненням пщ час анестезГi. Необхiднiсть мошторингу вгталь-них функцiй та спроможност окремих компонен-тiв анестезп обумовлена складшстю та тривалiстю хiрургiчних втручань, що постiйно збiльшуються, й наявшстю у пацiентiв супутнiх захворювань [1].
Традицшно глибина анестезп оцiнюеться за клтчними параметрами з переважним акцентом на стабгльносп гемодинамiчних показникiв i вщ-сутностi цiлеспрямованих рух1в у пащента при проведеннi болючих хiрургiчних манiпуляцiй. Од-нак повсякденна практика довела, що клтчш по-казники не завжди вiрогiдно вiдбивають стушнь пригнiчення центрально! нервово! системи (ЦНС) в умовах анестезп. Застосування препарапв, що впливають на параметри системно! гемодинамжи, об'ем крововтрати, маншуляцп на рефлексогенних зонах, гiпотермiя, тривалiсть оперативного втру-чання зменшують iнформативнiсть клшчних кри-терпв для контролю глибини анестезп, що може спричинити як пробудження пацiента пiд час опе-рацГi, так i невиправдане застосування високих доз анестетикiв [2]. Стандартними стають спостережен-ня за гшнотичним компонентом анестезГi, рiвнем нейром'язового блока [1].
Контроль спроможносп рiзних компоненпв анестезГi, зокрема гiпнотичного, е дуже важливим, оскiльки пiдвищуе безпеку пащента тд час операцп. Свщомють у пацiента може зберiгатися навиъ на тлi цшком адекватно! аналгезп [3]. Вiдомостi щодо частоти штраоперацшного пробудження пщ час за-гально! анестезГi досить суперечливi. За даними за-кордонних авторiв, частота !х у цiлому коливаеться вщ 0,1 до 0,8 % навиъ при добре проведенш анестезп [4]. Одним з основних показниюв, на яких заснова-на сучасна теор1я контролю переб^ загально! анес-тезГi, е ощнка функцiонування ЦНС. Проте ниш вщсутш чiткi критерп, за допомогою яких можна абсолютно точно оцшити стан ЦНС упродовж ш-траоперацшного перiоду в повсякденнiй клiнiчнiй практищ [5]. Усе зазначене ускладнюе проведення монiторингу адекватностi анестезп.
Вiдомо, що передозування анестетикiв може спричинити порушення серцево-судинно! та ди-хяльно! функцш, нестабшьшсть гемодинамiки, пщвищений ризик вщстроченого пробудження, пiсляоперацiйну нудоту та блювання, а також iншi
^m
ускладнення [6]. Водночас поверхнева анестезiя не-безпечна виникненням раптового штраоперацшного пробудження з можливою гемодинам1чною ре-акц1ею [3, 7]. Пащентам л1тнього та старечого в1ку, стан яких нерщко ускладнюеться коморбщною па-толог1ею, складно добрати необхщну дозу гшноти-ка, яка дае змогу досягти максимально безпечного й ефективного р1вня анестезГ! [8]. Тому для таких па-щенпв конче необх1дна п1дтримка показник1в гш-нотичного компонента анестезГ! у вщповщному д1а-пазон1 на всiх етапах операщ! з подальшим, якомога бшьш ранн1м п1сляоперац1йним пробудженням для збереження невролог1чного статусу.
Нин1 все частше контроль глибини анестезГ! зд1йснюеться шляхом мошторингу функщонально! активност1 ЦНС на основ1 ЕЕГ, що створюе мож-лив1сть безпосередньо оц1нювати реакц1ю мозку на анестетик. Рутинний мон1торинг ЕЕГ дае змо-гу проводити бГльш точне титрування анестетик1в п1д час операщ!. Найпоширен1шими методиками оц1нки глибини анестезГ! е р1зн1 вар1анти реестращ! та обробки ЕЕГ: Bispectral Index (BIS), E-Entropy, Narcotrend, NeuroSENSE i SedLine [6, 9, 10]. Без-л1ч дослiджень присвячено вивченню можливосп контролю глибини анестез!! шляхом монГторування стану ЦНС в абдомшальнш, кардюлопчнш, орто-педичнш та нейрохГрурп! [11—13].
Широко вщомо, що багато чинниюв, таких як електромюграфГчна актившсть, супутне викорис-тання хГрурпчних пристро!в й артефакти, можуть заважати монГторингу на основ! ЕЕГ [11, 14, 15]. ПорГвняно нещодавно у клшГчнш практищ стали застосовувати шдекс стану пащента (Patient State Index - PSI).
Мета досЛдження: ощнити ефективнють i зна-чущють використання PSI при введенш рГзних ком-бшацш анестетиюв протягом загально! анестезГ! у пащенпв похилого та старечого вГку тд час лапа-роскошчно! холецистектом!!.
Mатерiали та методи
Дослщження було виконано на баз! КНП «Хар-ювська мюька клшГчна лжарня швидко! та невщ-кладно! допомоги Гм. проф. O.I. Мещаншова» у 2019 рощ. У дослщження залучено 60 пащенпв, середнш вж яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам'яно! хвороби. Середня трива-лють операщ! — 56,1 ± 9,8 хвилини.
Пащенпв розподГлено за двома групами залеж-но вщ виду анестез!!: 1-ша група (n = 30) — шгаля-цшна анестезгя на основ! севофлурану (2—3 об. %) з! штучною вентилящею легень (ШВЛ), 2-га група (n = 30) — тотальна внутршньовенна анестезгя (ТВА) на основ! пропофолу (2 мг/кг/год) Гз ШВЛ. РеестрацГя показниюв гемодинамжи (пульс, арте-рГальний тиск, середнш артерГальний тиск, серце-вий викид) та SpO2 здшснювалася за допомогою мо-н!тора Vismo (Nihon-Kohden, Японя).
МонГторинг глибини анестез!! здшснювався за допомогою платформи Masimo Root з визначенням
Таблиця 1. Дан PSI на рзних етапах анестезп
Етап дослщження 1-ша група (n = 30) 2-га група (n = 30) PiBeHb значущост BiAMiHHOCTi, p
До премедикаци 99,0 ± 0,6 99,0 ± 0,5 > 0,05
Пюля премедикаци 79,1 ± 2,4 79,5 ± 3,0 > 0,05
На момент Ытубацп 39,5 ± 4,0 39,0 ± 5,0 > 0,05
На початок операцп 33,5 ± 4,5 33,5 ± 4,0 > 0,05
Накладання карбоксиперитонеуму 48,2 ± 2,0 39,0 ± 4,0* < 0,05
Заюнчення операцп 41,1 ± 3,1 48,1 ± 2,2* < 0,05
Екстубафя 87,1 ± 3,0 89,0 ± 3,0 > 0,05
Примтка: * — статистично в 'рог'щна в 'щм'нн'сть м'ж групами (p < 0,05).
PSI. PSI розраховувався на 0CH0Bi постшно вщсте-жуваних змш в ЕЕГ. ЕЕГ-актившсть вимiрювали за допомогою електродiв, якi було розташовано на лобовш дiлянцi пацieнта. Сигнал, отриманий вщ об-раних точок на поверхш, оцiнювали до та пiсля премедикаци, на момент штубацп, на початок операцп, накладання карбоксиперитонеуму, закшчення опе-рацГ!, а також на момент екстубацп трахе!. PSI вщо-бражався як числове значення в дiапазонi от 0 до 100.
Аналiз результатiв проведено за допомогою про-грами MedStat. Пiд час аналiзу використано крите-рГ! порiвняння для пов'язаних вибiрок. Вiрогiднiсть вщмшностей показникiв оцiнювали з використан-ням t-критерiю Стьюдента. Критичний рiвень зна-чущостi дорiвнював 0,05.
Результати та обговорення
За показниками гемодинамжи хворi мГж групами не вiдрiзнялися. Розподш хворих за групами з визначенням значення PSI на початкових етапах операцп подано у табл. 1.
Середнш час пробудження в 2-й груш був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв.
Наше дослщження показало, що за даними мо-нiторингу значення PSI м!ж групами (iнгаляцiйна анестез1я на основi севофлурану та ТВА на основi пропофолу) суттево не вiдрiзнялися на етапах опе-рацГ! та не виходили за рекомендован меж1 (25—50). Вiдрiзнялися показники мГж групами при накла-даннi карбоксиперитонеуму та на етат закшчен-ня операцп. Отже, можна припустити, що ТВА на основi пропофолу швидше пригнiчуе свщомють та забезпечуе бiльш глибоку нейровегетативну блокаду. Слщ зазначити, що середнш час пробудження у груш пашенпв з ТВА на основi пропофолу був дещо коротшим, що може свщчити про те, що ТВА на основi пропофолу е бГльш керованою порiвняно з шгаляцшною анестезiею на основi севофлурану.
ЕЕГ-мошторинг дае змогу пiдтримувати достат-ню глибинну анестезiю, що призводить до ефектив-ного використання анестетикiв. Хоча PSI менш зна-йомий анестезюлогам, нГж бiспектральний iндекс (BIS), деяю дослiдники дiйшли висновку, що PSI е ефективною альтернативою BIS для оцшюван-ня свiдомостi пiд час шдукцГ! та виходу iз загально! анестезГ!. Ефективнiсть PSI була ощнена та визнана
адекватною стану пащента пщ загальною шгаляцш-ною, тотальною внутршньовенною анестезiею або анестезiею закисом азоту [16].
Оптимальний гiпнотичний стан для загально! анестезГ! знаходиться у межах PSI 25—50. Значення PSI менше, нГж 25, може свщчити, що доза анестетика занадто велика, а значення PSI понад 50 може призвести до штраоперацшного пробудження [17].
D.R. Drover et al. [18] повщомили, що використання PSI значно зменшило дозу пропофолу та полшшило вщновлення свщомосп пiсля анестезГ! пропофол-альфентанiл-закисом азоту. Проте використання SEDLine для титрування севофлурану не покращило час екстубацп та не змшило корот-котермiновi результати у герiатричних (> 65 роюв) хiрургiчних пацiентiв пiд час бета-адренерпчно! блокади [19].
висновки
Використання показника PSI з метою штраоперацшного контролю глибини анестезГ! дае змогу здшснювати безперервний нешвазивний мошто-ринг глибини наркозу, допомагае уникнути недо-статньо! або надмiрно! седацГ!, створюе можливiсть бшьш м'якого виходу з наркозу, що пщвищуе без-пеку анестезГ! при проведеннi лапароскошчно! хо-лецистектомГ! у хворих похилого та старечого вжу. За результатами цього дослщження можна припустити, що використання показника PSI дае змогу ш-дивщуального пщбору доз анестетика для кожного хворого.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статтГ
Список лiтератури
1. Морган-мл. Дж.Э., Михаил М.С., Мари М.Дж. Клиническая анестезиология: пер. с англ.; под ред. А.М. Цейтлина. Москва: Бином, 2016. 1216 с.
2. Oliveira C.R., Bernardo WM, Nunes V.M. Benefit of general anesthesia monitored by bispectral index compared with monitoring guided only by clinical parameters. Systematic review and meta-analysis. Braz. J. Anesthesiol. 2017. Vol. 67(1). Р. 72-84.
3. Chung H.S. Awareness and recall during general anesthesia. Korean J. Anesthesiol. 2014. Vol. 66(5). Р. 339-345.
4. M^drzycka-Dqbrowska W., Dqbrowski S, Gutysz-Wojnicka A et al. Unintended Return of Consciousness in a Patient during Surgery and General Anesthesia. Eur. Neurol. 2017. Vol. 77(5-6). Р. 262-266.
5. Горбань В.И., Щеголев А.В., ХаритоновД.А Мониторинг энтропии при проведении низкопоточной ингаляционной анестезии — дань моде или необходимость?Анестезиология и реаниматология. 2016. № 2. С. 95-100.
6. Musialowicz T., Lahtinen P. Current Status of EEG-Based Depth-of-Consciousness Monitoring During General Anesthesia. Curr. Anesthesiol. Rep. 2014. Vol. 4. Р. 251-260.
7. Sullivan C. Awareness with Recall: a Systematic Review. AANA J. 2016. Vol. 84(4). Р. 283-8.
8. Kusku A., Demir G, Cukurova Z. et al. Monitorization of the effects of spinal anaesthesia on cerebral oxygen saturation in elder patients using near-infrared spectroscopy. Braz. J. Anesthesiol. 2014. Vol. 64(4). Р. 241-6.
9. ShanderA., Lobel G.P., Mathews D.M. Brain Monitoring and the Depth of Anesthesia: Another Goldilocks Dilemma. Anesth. Analg. 2018. Vol. 126(2). Р. 705-709.
10. Marinova R.., Petrova G. EEG-derived indexes for monitoring the depth of anesthesia. J. Pain Manag. Ther. 2018. Vol. 2, is. 1. Р. 8-16.
11. Messina A.G., Wang M., Ward M.J. et al. Anaesthetic interventions for prevention of awareness during surgery. Cochrane Database Syst. Rev. 2016. Vol. 10. CD007272.
12. Hung M.H., Chen J.S., Cheng Y.J. Precise anesthesia in thoracoscopic operations. Curr. Opin. Anaesthesiol. 2019. Vol. 32(1). Р. 39-43.
^m
13. Zhou Y., Li Y., Wang K. Bispectral Index Monitoring During Anesthesia Promotes Early Postoperative Recovery of Cognitive Function and Reduces Acute Delirium in Elderly Patients with Colon Carcinoma: A Prospective Controlled Study using the Attention Network Test. Med. Sci Monit. 2018. Vol. 24. P. 77857793.
14. Schuller P.J., Newell S., Strickland P.A., Barry J.J. Response of bispectral index to neuromuscular block in awake volunteers. Br. J. Anaesth. 2015. Vol. 115, Suppl 1. P. i95-i103.
15. Kim E, Ryu J.H., Byun S.H. Effect of neuromuscular blockade reversal by pyridostigmine on spectral entropy values during recovery from desflurane anesthesia: a prospective, randomized, double-blind, controlled trial. Korean J. Anesthesiol. 2016. Vol. 69(3). P. 227-33.
16. Lee K.H, Kim Y.H., Sung Y.J., Oh M.K. The Patient State Index is well balanced for propofol sedation. Hippokratia. 2015. Vol. 19(3). P. 235-8.
17. Chhabra A., Subramaniam R, Srivastava A. et al. Spectral entropy Monitoring for adults and children undergoing general anaesthesia. Cochrane Database Syst. Rev. 2016. Vol. 14. P. 3.
18. Drover D., Ortega H.R.. Patient state index. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2006. Vol. 20(1). P. 121-8.
19. Drover D.R., Schmiesing C., Buchin A.F. et al. Titration of sevoflurane in elderly patients: blinded, randomized clinical trial, in non-cardiac surgery after beta-adrenergic blockade. J. Clin. Monit. Comput. 2011. Vol. 25. P. 175-181.
OTpuMaHo/Received 28.06.2019 Рецензовано/Revised 09.07.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 16.07.2019 ■
Белых Е.В., Георгиянц М.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Актуальность определения глубины анестезии с помощью индекса состояния пациента при лапароскопической холецистэктомии у пациентов пожилого и старческого возраста
Резюме. Актуальность. Целью современной концепции анестезиологического обеспечения является не только адекватное обезболивание, но и управление жизненно важными функциями организма пациента в течение операции. Поэтому одной из наиболее значимых задач современной анестезиологии является объективизация контроля адекватности общего обезболивания, которая предусматривает контроль функций и процессов, выявление их опасных отклонений для предотвращения осложнений во время анестезии. Цель: оценить эффективность и значимость использования индекса состояния пациента (Patient State Index — PSI) при использовании различных комбинаций анестетиков в условиях общей анестезии у пациентов пожилого и старческого возраста при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 60 пациентов, средний возраст которых составил 70,6 ± 7,1 года, прооперированных по поводу желчнокаменной болезни. Средняя продолжительность операции — 56,1 ± 9,8 мин. Пациенты были распределены на две группы в зависимости от вида анестезии: 1-я группа (n = 30) — ингаляционная анестезия на основе севофлурана (2—3 об.%) с искусственной вентиляцией легких (ИВЛ); 2-я группа
(n = 30) — тотальная внутривенная анестезия на основе пропофола (2 мг/кг/ч) с ИВЛ. Проводился мониторинг показателей гемодинамики (пульс, артериальное давление, среднее артериальное давление, сердечный выброс) и SpO2 с помощью монитора Vismo (Nihon-Kohden, Япония). Мониторинг глубины анестезии осуществлялся при помощи платформы Masimo Root с определением PSI. По показателям гемодинамики больные между группами не отличались. Показатели PSI, по данным мониторинга, на различных этапах анестезии между группами существенно не отличались: до премедикации — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p > 0,05), после премедикации — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p > 0,05), интубация — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p > 0,05), начало операции — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p > 0,05), при экстубации — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p > 0,05). Отличались показатели при наложении карбоксиперитонеу-ма — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p < 0,05) и на этапе окончания операции — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p < 0,05). Среднее время пробуждения во 2-й группе было несколько короче — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 мин. Выводы. Использование показателя PSI позволяет осуществлять непрерывный неинвазивный мониторинг глубины наркоза, помогает избежать недостаточной или чрезмерной седации, со-
здает возможность более мягкого выхода из наркоза, что повышает безопасность анестезии при проведении лапароскопической холецистэктомии у больных пожилого и старческого возраста.
Ключевые слова: анестезия; мониторинг; лапароскопическая холецистэктомия; пациенты пожилого и старческого возраста; электроэнцефалография; показатели индекса состояния пациента
O.V. Bielykh, M.A. Georgiyants
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
The relevance of determining the depth of anesthesia using patient state index in laparoscopic cholecystectomy in elderly and senile patients
Abstract. Background. The modern concept of anesthetic management is not only an adequate pain relief, but also the management of vital functions of the patient's body during surgery. Therefore, one of the most important tasks of modern anesthesiology is the objectification of control of the adequacy of general anesthesia, which requires control of functions and processes. Materials and methods. The study involved 60 patients with average age of 70.6 ± 7.1 years operated for gallstone disease. The average duration of surgery was 56.1 ± 9.8 minutes. Patients were divided into 2 groups depending on the type of anesthesia: group I (n = 30) — sevoflurane-based inhalation anesthesia (2—3 vol.%) with mechanical ventilation, group II (n = 30) — propofol-based total intravenous anesthesia (2 mg/kg/h) with mechanical ventilation. Hemodynamic (pulse, blood pressure, mean arterial pressure, cardiac output) and SpO2 monitoring was carried out using Vismo monitor (Ni-hon Kohden, Japan).The depth of anesthesia was monitored using the Masimo Root platform with patient state index determination at the following stages: before and after sedation, at the time of intubation, at the beginning of surgery, when carboxyperitoneum was applied, at the end of the operation,
as well as at the time of tracheal extubation. Results. In terms of hemodynamic parameters, patients did not differ between groups. According to monitoring data, patient state index did not differ significantly between the groups: before sedation — 99.0 ± 0.6 vs 99.0 ± 0.5 (p > 0.05), after sedation — 79.1 ± 2.4 vs 79.5 ± 3.5 (p > 0.05), at intubation — 39.5 ± 4.0 vs 39.0 ± 5.1 (p > 0.05), at the beginning of surgery — 33.5 ± 4.5 vs 33.6 ± 4.1 (p > 0.05), during extubation — 87.1 ± 3.0 vs 89.0 ± 3.1 (p > 0.05). The indicators were slightly different when applying carboxyperitoneum — 48.2 ± 2.0 vs 39.2 ± 4.1 (p < 0.05) and at the stage of the end of the operation — 41.1 ± 3.1 vs 48.1 ± 2.6 (p < 0.05). The average recovery time in group II was somewhat shorter — 9.8 ± 1.7 min vs 7.5 ± 1.2 min. Conclusions. Using patient state index allows for continuous non-invasive monitoring of the depth of anesthesia, helps avoid insufficient or excessive sedation, creates the possibility of a milder recovery from anesthesia, which in turn increases the safety of anesthesia during laparoscopic cholecystectomy in elderly and senile patients. Keywords: anesthesia; monitoring; laparoscopic cholecys-tectomy; elderly and senile patients; electroencephalography; patient state index
