АНАЛІЗ ЗМІН КОГНІТИВНОГО СТАТУСУ ОФТАЛЬМОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РЕҐІОНАРНОЇ АНЕСТЕЗІЇ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 617.7-089:615.211:616.89-008.45/.48 ГРНТИ 76.29.44

Дорофеева Г. С.1'2, Кобеляцький Ю.Ю.2

КП «Днтропетровська обласна mmi4na офтальмологiчна лтарня»1, ДУ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»2

м. Днтро, Укра'ша.

АНАЛ1З ЗМ1Н КОГН1ТИВНОГО СТАТУСУ ОФТАЛЬМОХ1РУРГ1ЧНИХ ПАЩСНТ1В ПРИ ВИКОРИСТАНН1 РЕГЮНАРНО1 АНЕСТЕЗП .

Дорофеева А. С.1'2, Кобеляцкий Ю.Ю.2

КП«Днепропетровская областная клиническая офтальмологическая больница»1, ДУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»2

г. Днепр, Украина.

АНАЛИЗ ИЗМЕНЕНИЙ КОГН1ТИВНОГО СТАТУСА У ОФТАЛЬМОХИРУРГИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РЕГИОНАРНОЙ АНЕСТЕЗИИ.

Dorofeeva A.12,Kobelyatsky Yu. Yu2.

1KP "Dnepropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital" 2SE "Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine ",

Dnipro, Ukraine.

ANALYSIS OF CHANGES IN THE COGNITIVE STATUS OF OPHTHALMIC PATIENTS USING

REGIONAL ANESTHESIA.

Резюме. Когштивно! дисфункци в шсляоперацшному nep^i у офтальмохiрургiчних пащенпв важлива та щкава тема. Ц пащенти мають зниження когнгтивних функцiй внаслвдок зниження та втрати зору. Пiсля терапевтичного лшування, численних болючих манiпуляцiй настае черга оперативного втручання шд загальною анeстeзiею. Анeстeзiя е фактором що тдвищуе ризик поглиблення та розвитку шсляоперацшно! когштивно1 дисфункци (ПОКД). Втiлeння в практику мультимодального методу знеболення з використанням регюнарно1 анестезп як одного з компоненпв, надае можливiсть мiнiмiзувати ПОКД. Факторами що модифiкуються е використання опющв та бeнзодiазeпiнiв, тривала та надмipно глибока сeдацiя, iнвазiвни методи терапи та монiтоpингу. Наявнють регюнарно1 анестезп надае можливiсть знизити шльшсть використаних наркотичних аналгетик1в. Тому у шсляоперацшному rep^i ми спостертаемо менш виpажeнi прояви когнiтивного дефщиту, бiльш ранню активацш пацiентiв. Метою нашо1 роботи було дослiджeння впливу piзних мeтодiв анестезп, в тому числ з доповненням класично1 схеми анестезюлопчного забезпечення блокадою крило-шднебшно1 ямки, на когнггивш функци у офгальмохipуpгiчних пацiентiв пiсля наскр1зно1 кератопластики. Дослвдження проводилось на базi КП «Дшпропетровська обласна клiнiчна офтальмологiчна лшарня». Щд спостереженням знаходились73 пацiенти, яким виконано оперативне втручання з нас^зно1 кератопластики. Серед пашенпв було 42чоловiкж (57,5%) i 31 ж1нка (42,5%), вшом в1д 21 до 80 рошв, сepeднiй вiк - 52,1±2,1 роки. Оцшювання проводилось за допомогою нейропсихолопчного тестування за допомогою шкали лобних дисфункцш (FAB), коротко1 шкали оцшки психiчного статусу(MMSE) та тесту Луpiя. Тестування проводилось у 5 еташв:напередодш (1 етап);через бобу годин(2 етап);через 24 години(3 етап) пiсля оперативного втручання;на 7 добу(4 етап) тсля оперативного втручання;на 21 добу (5 етап) тсля оперативного втручання. Пащенти були розподшеш на двi групи. Першу групу (К) склали 45 пащенпв, яким анeстeзiологiчнe забезпечення було виконано по схeмi pанiшe прийнятой у лiкаpнi (метод багатокомпонентно1 збалансовано1 анeстeзil з використанням фeнтанiлу та абазону у пpeмeдикацil).У дpугiй груш (Б), до яко! увiйшли 28 пащенпв,вищеописана схема анeстeзiологiчного забезпечення була доповнена виконанням блокади кpило-пiднeбiнноl ямки. 1нтраоперащйний монiтоpинг пацiентiв в обох групах включав:нeiнвазивнe вимipювання аpтepiального тиску (АТ);частоти серцевих скорочень (ЧСС); пульсоксиметрш, визначення газiв кpовi(кисню, вуглекислого газу та шгаляцшного анестетика на вдиху i видиху). Контроль аналгeзil та глибини седаци здiйснювався за допомогою ANI( Analgesia Nociception Index дндекс аналгeзil при ноцицептивному впливi) та BIS(Bispectral index, Бiспeктpальнil lндeкс)монiтоpингу ввдповщно. Aналiз тестування пацiентiв за шкалою FAB показав , що зниження показнишв у груш К було бшьш вираженим та бiльш тривалим, нiж у гpупi Б. Середш показники гpупi Б досягли вихщного piвня менше нiж за тиждень пiсля втручання, зi збiльшeнням початкових показнишв. Вщновлення когнiтивних функцiй за шкалою MMSE у пацiентiв групи К до початкового piвня вщбувалось повiльно: на 21 добу тсля оперативного втручання вщновлення когнiтивних функцш вiдзначeно у 53,3% пацiентiв, а у 46,7% показники залишилися нижче вих1дного piвня. У гpупi Б вщновлення когнiтивних

____!

~East European Scientific Journal #1(65), 2021 11 функцш ввдбулось вже через тиждень тсля операци - середнiй бал дорiвнював 24 порГвняно з вихвдним piBHeM, з подальшим покращенням показнишв у 60,7% пацieнтiв. Використання мультимодальних методiв анестези з використанням блокади крило-тднебшно! ямки дозволяе досягти адекватного наркозу на тл зменшення загального числа використаних пpeпapaтiв аналгетика. Застосування репонарно! анестези, як компонента мультимодального знеболення, дае можливiсть знизити виражешсть та тpивaлiсть когнiтивних дисфункцiй.

Abstract. Cognitive dysfunction in the postoperative period in ophthalmic patients is an important and interesting topic. These patients have decreased cognitive function due to reduced vision loss. After therapeutic treatment, numerous painful manipulations, it is time for surgery under general anesthesia. Anesthesia is a factor that increases the risk of deepening and development of postoperative cognitive dysfunction (POCD). The implementation of a multimodal method of analgesia, using regional anesthesia as one of the components, provides an opportunity to minimize the negative impact of drugs intraoperatively. One of the factors in the development of modified PKD is the use of opioids and benzodiazepines, prolonged and excessively deep sedation, invasive methods of therapy and monitoring. The presence of regional anesthesia makes it possible to reduce the number of narcotic analgesics used. Therefore, in the postoperative period we observe less pronounced manifestations of cognitive deficit, earlier activation of patients. The aim of our work was to study the effect of various methods of anesthesia, including the addition of the classical scheme of anesthesia to block the pterygopalatine fossa, on the cognitive functions in ophthalmic patients after end-to-end keratoplasty. The study was conducted on the basis of KP "Dnepropetrovsk Regional Clinical Ophthalmological Hospital". There were 73 patients under observation who underwent surgery for end-to-end keratoplasty. Among the patients were 42 men (57.5%) and 31 women (42.5%), aged 21 to 80 years, mean age - 52.1 ± 2.1 years. Assessment was performed using neuropsychological testing using the Frontal Dysfunction Scale (FAB), the Short Mental Status Assessment Scale (MMSE), and the Luria Test. Testing was performed in 5 stages: the day before (stage 1), 6 hours after(stage 2) surgery, 24 hours (stage 3) after surgery, 7 days (4 stage) after surgery, 21 days (5 stage) after surgery surgical intervention. Patients were divided into two groups. The first group (K) consisted of 45 patients who underwent anesthesia according to the scheme previously adopted in the hospital (method of multicomponent balanced anesthesia using fentanyl and sibazone in premedication). In the second group (B), which included 28 patients, the scheme described above anesthesia was supplemented by blockade of the pterygopalatine fossa. Intraoperative monitoring of patients in both groups included: non-invasive measurement of blood pressure (BP), heart rate (HR); pulse oximetry; determination of blood gases (oxygen, carbon dioxide and inhalation anesthetic on inhalation and exhalation). Analgesia and depth of sedation were monitored by ANI (Analgesia Nociception Index) and BIS (Bispectral index) monitoring, respectively. Analysis of patient testing on the FAB scale showed that the decrease in group K was more pronounced and longer than in group B. The average values in group B reached baseline less than a week after the intervention, with an increase in baseline. Restoration of cognitive function on the MMSE scale in patients of group K to the initial level was slow: on the 21st day after surgery, the restoration of cognitive function was observed in 53.3% of patients, and in 46.7% the indicators remained below baseline.In group B, the restoration of cognitive functions occurred a week after surgery - the average score was 24 compared to baseline, with further improvement in 60.7% of patients. Thus, it can be argued that the use of multimodal methods of anesthesia using blockade of the pterygopalatine fossa allows to achieve adequate anesthesia against the background of reducing the total number of analgesic drugs used. The use of regional anesthesia as a component of multimodal anesthesia makes it possible to reduce the severity and duration of cognitive dysfunction.

Ключовi слова: когнтивнi функцП, офтальмохiрургiя, блокада Kprno-nidHe6mHoi ямки.

Ключевые слова: когнитивные функции,офтальмохирургия, блокада крыло-небной ямки.

Keywords: cognitive function, ophthalmic surgery, blockade of the pterygopalatine fossa.

Прозоркть фшансовот дiяльностi: Шхто з aвтоpiв не мае фшансово! защкавленосп в представлених мaтepiaлaх i методах.

Конфлжт штеремв вщсутнш.

Вступ. Вивчення когштивно! дисфункци в тсляоперацшному перiодiв у офтальмохiрургiчних пащенпв важлива та мало освилена тема. Ця категорiя патенпв,ввд самого початку, мае зниження когштивних функцш внаслвдок частково! або повно! втрати зору. Анестезiя е фактором що щдвищуе ризик поглиблення та розвитку ПОКД[1]. Втшення в практику мультимодального методу знеболення,з використанням репонарно! анестези як одного з компоненпв, надае можливють мiнiмiзувати негативний вплив наркотичних засобiв штраоперацшно. Адже, як ввдомо одним з факторiв розвпку ПОКД що модиф^еться е використання отощв та бензодiазепiнiв, тривала

та надшрно глибока седащя, швазивни методи терапн та мошторингу[2]. Наявшсть репонарно! анестези надае можливють знизити шлькють використаних наркотичних анальгетишв. Тому у тсляоперацшному пepiодi ми спостериаемо менш виражеш прояви когнггивного дефщиту, бшьш ранню активацш пашенпв[3]. На тдстаы проведених спостережень бачимо, що використання мультимодальних мeтодiв анестези з використанням блокади крило-шднебшно! ямки дозволяе досягти адекватного наркозу на ™ зменшення загального числа використаних аналгетишв[4]. Це, у свою чергу, призводить до менш вираженого зниження когнггивних функцш

12 East European Scientific Journal #1(65), 2021 та раннього i'x ввдновлення. Застосування репонарно! анестезй, як компонента мультимодального знеболення, дае можливють знизити прояви та тривалють когштивних дисфункцш.

Метою нашо! роботи було дослщження впливу р1зних метод1в анестезй', в тому числ з доповненням класично! схеми анестезюлопчного забезпечення блокадою крило-шднебшно! ямки, на когнiтивнi функцп в офтальмох1рурпчшх пащенпв тсля наскртзно! кератопластики.

MaTepia™ та методи

дослщження:дослвдження проводилось на базi КП «Дшпропетровська обласна клшчна

офгальмологiчна лжарня». Пiд спостереженням знаходились73 пацiенти, яким виконано оперативне втручання з нас^зно! кератопластики. Серед пащенпв було 42чоловiки (57,5%) i 31 ж1нка (42,5%), вжом ввд 21 до 80 рошв, середнiй вiк -52,1±2,1 роки. З дослвдження були виключенi пащенп, як1 мали в анамнезi будь яш неврологiчнi захворювання,вживали психотропнi речовини та алкоголь менш нiж за 6 мюящв до проведення дослвдження. Оцiнювання проводилось за допомогою нейропсихолопчного тестування за допомогою шкали лобних дисфункцш (Frontal Assessment Battery-FAB), коротко! шкали ощнки психiчного статусу (Mini-Mental State Examination-MMSE) та тесту Лурiя[5]. Тестування проводилось у 5 еташв:

-напередоднi операци(1 етап);

- через 6 годин(2 етап);

-через 24 години(3 етап) пiсля оперативного втручання;

-7 доба (4 етап) тсля оперативного втручання;

-21 доба (5 етап) тсля оперативного втручання.

З метою порiвняння рiзних схем анестезюлопчного забезпечення уа пацiенти були випадковим чином розподшеш на двi групи. Першу групу (контрольна, К) склали 45 пащенпв, яким анестезiологiчне забезпечення було виконано по схемi ранiше прийнято! у лiкарнi. Використаний метод багатокомпонентно! збалансовано! анестезй' включав: на еташ премедикацй' - ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутршньовенно, сибазон 10 мг, фентанш 0,1 мг внутрiшньом'язово за 40 хвилин до операци. 1ндукцш до анестезй' проводили пропофолом 2-2,5 мг/кг фракцiйно до досягнення клшчних симптомiв наркозу, фентанiл 0,005% 0,1 мг. 1нтубащя трахе! пiсля релаксацп на тлi атракурiюбезилату 0,3-0,6 мг/кг. Шдтримка анестезй' забезпечувалась киснево-севофлурановою

сумшшю FiO250-55%, при потоцi газово! сушш1, який не перевищував 1 л/хв. При появi гемодинамiчних реакцiй впродовж оперативного втручання використовувалось болюсне введення фентанiлy по 0,1 мг в/в.

У другш грyпi (основна, Б), до яко! yвiйшли 28 пашенпв,вищеописана схема анестезiологiчного забезпечення була доповнена виконанням блокади крило-пiднебiнноi' ямки[6]. За наступною методикою: пацieнт, лежачи на спит ,повертав голову у протилежний бiк вiдносно передбачуваного мюця ш'екци. Пiсля визначення розташування переднього краю та нижнього краю скулово! дуги. Там же проводиться вкол перпендикулярно шшр^ пiсля досягнення голкою кiстки, вона зiсковзye у крило-шднебшну ямку. Пiсля проведення аспiрацiйноi' проби введено: лiдокаiнy 2 % 2,0 мл та бушво^ну 50мг.

1нтраоперацшний монiторинг пацieнтiв в обох групах включав:

-нешвазивне вимiрювання артерiального тиску (АТ);

-частоти серцевих скорочень (ЧСС);

-пульсоксиметрш;

-визначення газiв кровi(кисню, вуглекислого газу та шгаляцшного анестетика на вдиху i видиху).

Контроль аналгезй' та глибини седацп здiйснювався за допомогою ANI та BIS мониторингу вiдповiдно[7]. Ц показники в обох групах знаходились у межах норми.

Обробка статистичних даних проводилась за допомогою програми Statistica v.6.1 (StatsoftInc., США) (лщензшний № AGAR909E415822FA). Враховуючи вiд закону розподiлy кiлькiсних даних, оцiненого за критерiями Лiлieфорса i Шатро-Ушка, використовували параметричнi або непараметричнi методи. Для опису i порiвняння нормально розподшених данихзастосовували середню арифметичну (M), ii стандартну похибку (m), критерш Стьюдента для незалежних вибiрок(t), в шших випадках - медiанy (Me), мiжквартильний розмах (25%; 75%), критерп Манна-Уiтнi (U) та Вiлкоксона (W). Порiвняльна оцiнка вiдносних показникiв проводили за допомогою критерш Xi-квадрат Шрсона (%2)^вень, який статистично значимий - p<0,05 (5%)[8].

Результата та ix обговорення.

На початку дослiдження обидвi клiнiчнi групи були статистично порiвняними (p>0,05) за вжо-статевими характеристиками, вихщними показниками гемодинамiки та когштивних фyнкцiй (табл. 1).

Таблиця 1

Показник Група К (n=45) Група Б (n=28)

Стать, абс./% чоловiча 26/ 57,8 16/ 57,1

жшоча 19/ 42,2 12/ 42,9

Вж, роки, M±m 49,5±2,5 56,1±3,5

САТ, мм рт. ст., M±m 136,4±3,5 135,6±3,7

ДАТ,ммрт. ст., M±m 79,7±1,8 79,1±1,9

MMSE, бал, Me (25%; 75%) 24 (23; 25) 24 (22; 24)

FAB, бал, Me (25%; 75%) 14 (13; 15) 14 (13; 15)

Тест Лур1я «10 слв», шльисть слш, Me (25%; 75%) 9 (8; 10) 9 (8; 10)

Примггка. р>0,05 при ycix nopiBHaHHax м1ж групами за критерiями х2, Стьюдента та Манна-У!тщдля незв'язаних вибiрок.

Показники глибини анестезп (BIS) впродовж оперативного втручання в обох групах дослщження шдтримувалися на рiвнi 30-40 ум.од. (р>0,05 мiж групами. Показники глибини седацп в групах теж не вiдрiзнялись, та знаходились у межах оптимальних показнишв. Середня к1льк1сть фенташлу у грyпi К склала 5,26(±0.26),а в грyпi Б-4,0 (±0,21).

Аналiз динамiки показник1в когнiтивних функцш у клiнiчних групах на рiзних етапах дослщження показав бiльш виражене зниження когнiтивних фyнкцiй у пащенпв контрольно! групи

(табл. 2). Тестування пацieнтiв через 6 годин тсля оперативного втручання показало зниження бально! оцiнки психiчного статусу за шкалою MMSE одразу на 7 балiв або на 29,2% ввд вихiдного рiвня(р<0,001), за шкалою лобно! дисфункцй' FAB - на 6 балiв або на 42,9% (р<0,001). За тестом Лyрiя, призначеному для визначення обсягу короткочасно! i вщстрочено! пам'ятi, пацieнти змогли вщтворити лише половину запропонованих слiв - 5 (4;6) слiв проти 9 (8;10) слiв напередоднi операцп (р<0,001).

Таблиця 2.

Динамика середнiх показнишв когнiтивних функцш в залежност в1д етапу дослщження

Етап/ метод MMSE, бал FAB, бал Тест Лур1я «10 слш»

група К групаБ група К групаБ групаК група Б

Напередодт 24 (23; 25) 24 (22; 24) 14 (13; 15) 14 (13; 15) 9 (8; 10) 9 (8; 10)

Через 6 год. 17 ** (15; 18) 19 ** (17; 20) 8 ** (7; 10) 10 ** (9; 12) 5 ** (4; 6) 7 ** (6; 7)

Через 1 добу 20 ** (18; 21) 22 * (20; 23) 10 ** (9; 12) 13 * (11; 15) 6 ** (6; 7) 8 * (7; 9)

Через 7 дб 22 ** (20; 23) 24 (22; 25) 13 ** (11; 14) 16 * (14; 17) 8 * (7; 9) 9 (8; 10)

Через 21 добу 23 (22; 25) 25 ** (24; 25) 14 (13; 16) 16 ** (15; 17) 9 (8; 10) 9 (9; 10)

Примiтки: 1. Данi представленi як Me (25%; 75%); 2. Вiрогiднi вщмшносп порiвняно з початковим рiвнем: * - p<0,01; ** - p<0,001 (за W-критерieм Вiлкоксона)

В груш Б зниження когнпивних функцш в ранньому пiсляоперацiйномy перiодi було менш вираженим - медiанний показник за шкалою MMSE зменшився на 5 балiв (на 20,8%; р0,001), за шкалою FAB - на 4 бали(на 28,6%; р<0,001), за тестом Лyрiя - на 2 слова (на 22,2%; р<0,001).

Ввдновлення стану центрально! нервово! системи до початкового рiвня у пацieнтiв групи К вщбувалось повiльно. Тiльки через 3 тижш пiсля оперативного втручання повне вщновлення когнiтивних фyнкцiй за шкалою MMSE вщзначено у 53,3% (n= 24) пацieнтiв, а у 46,7% (n= 21)показники залишилися нижче вихщного рiвня. У грyпi Б вщновлення когнiтивних фyнкцiй вiдбyлось вже через тиждень пiсля операцй' -

середнш бал дорiвнював 24 (22;25); p>0,05 порiвняно з вихщним рiвнем, з подальшим покращенням показник1в у 60,7% пащенпв (n= 17). Покращення когнiтивних фyнкцiй у пацiентiв офтальмохiрyргiчного профiлю невщривно пов'язано, в тому числ iз покращенням зору.

Отже, на тл статистично порiвняних показнишв психiчного статусу за шкалою MMSE у групах на початку дослщження (p>0,05), у пiсляоперацiйномy перiодi вщзначено кращi темпи вщновлення когнiтивних функцш i загальнi iнтегральнi оц1нки в груш пащенпв iз застосуванням в схемi анестезiологiчного забезпечення блокади крило-пщнебшно! ямки (рис. 1).

Ц, re Ш

Етапи

30 25 20 15 10

дослiдження

—A-- Група К

■Група Б

Шкала MMSE

р<0,01

р<0,01

р<0,05

Напере- ДOДHi Через 6 год. Через 1 добу Через 7 дiб Через 21 добу

24 17 20 22 23

24 19 22 24 25

Рис. l.nopieHHHHH середньоi (Ме) бальног оцтки когнтивних функцш за шкалоюMMSEв групах К та Б на pi3Hux етапах до^дження: р - pieeHb статисти чног значимостi рiзницi показниюв мiж групами.

nopiBHHHHfl динамiки вщновлення лобних функцш у шсляоперацшному nep^i за шкалою FAB також показало Kpami результата у пащенпв групи Б (табл. 2, рис. 2). Середш показники бально! оцiнки за шкалою FAB в ще! груш досягли вихiдного piвня менше шж за тиждень пiсля втручання, зi збiльшeнням початкових показник1в у 71,4% (n=20) i у 82,1% (n=23)пацieнтiв на 7 i 21

добу спостереження вiдповiдно. У контpольнiй груш iз застосуванням класично! схеми анестезюлопчного забезпечення через 21 добу тсля оперативного втручання вiдновлeння лобних функцш до початкового piвня ввдзначалося у 20,0% (п=9)пащенпв, покращення - у 44,4% (n=20), а збереження нижчого piвня - у 35,6% (n=16) пацieнтiв.

Шкала FAB

Рис. 2. Порiвняння середньог (Ме) бальног оцтки когттивних функцш за шкалоюЕЛБв групах К та Б на рiзних етапах до^дження: р - рiвень статистичног значимостi рiзницi показниюв мiж групами.

Результати аналiзу шсляоперацшно! динамiки офтальмохiрургiчного профiлю продемонстрували показнишв, що характеризують обсяг тенденцп, аналогiчнi вищеописаним

короткочасно! i ввдстрочено! пам'ятi, у пащенпв (табл. 2, рис. 3).

ив Ш1

Тест "10 ^îb"

Ц

о

JQ H О '2 Л

с

üE

10 8 6 4 2

Етапи дослiдження

0

—А- - Група К

■Група Б

p<0,01

п<"П ПП1

Напере- Через 6 Через 1 Через 7 Через 21

ДОДН1 год. добу д1б добу

9 5 6 8 9

9 7 8 9 9

Рис.3. Порiвняння середньоЧ (Ме) KrnbKocmi вiдтворюваних слie за методикою Лурiя в групах К та Б на pi3Hux етапах до^дження: р - pieeHb статистично'1 3Ha4UM0cmi рiзницi показнишв мiж групами.

При використант регюнарно! блокади крило-пщнебшно! ямки у комплекс анестезюлопчного забезпечення вщбуваеться нетривале (впродовж к1лькох дiб) i менш виражене зниження показникiв, тж при застосувант класично! схеми. Збереження знижених показнишв через 21 добу тсля оперативного втручання вiдзначалося лише у 2 лигах пацieнтiв (7,1%) у груш Б i майже у чверп пацieнтiв (12 осiб - 26,7%) контрольно! групи (р<0,05).

Висновки:

1. Аналiз тестування пацieнтiв за шкалою FAB показав бiльш виражене зниження показнишв у групi К,тобто в тих випадках, коли використовувалась загальна анестезiя без додавання регюнарно!. Через 21 добу тсля оперативного втручання вщновлення лобних функцш до початкового рiвня вщзначалося у 20,0% обстежених, покращення - у 44,4%, а збереження нижчого рiвня - у 35,6% пащенпв. Середнi показники в групi Б досягли вихщного рiвня менше тж за тиждень пiсля втручання, зi збiльшенням початкових показнишв у 71,4% i у 82,1% пащенпв на 7 i 21 добу спостереження вiдповiдно.

2. Вщновлення когнiтивних функцiй за шкалою MMSE у пацiентiв групи К до початкового рiвня вщбувалось повшьно: на 21 добу пiсля оперативного втручання вщновлення когштивних функцiй вщзначено у 53,3% пацiентiв, а у 46,7% показники залишилися нижче вихщного рiвня. У групi Б вщновлення когштивних функцiй вiдбулось вже через тиждень тсля операци - середнш бал дорiвнював 24 (22;25) порiвняно з вихщним рiвнем, з подальшим покращенням показник1в у 60,7% пащенпв.

3. Таким чином, на цьому етат можна стверджувати, що використання мультимодальних методiв анестезi! з використанням блокади крило-пiднебiнно! ямки дозволяе досягти адекватного наркозу на тл зменшення загального числа використаних препаратiв аналгетика. Це, у свою чергу, призводить до менш вираженого зниження

когштивних функцш та раннього ïx вщновлення. Застосування рег1онарно! анестезiï, як компонента мультимодального знеболення, дае можливють знизити вираженiсть та тривалiсть когштивних дисфункцш.

Перелiк використаиоТ лiтератури:

1. Новицкая-Усенко Л.В. , Криштафор А.А., Тютюнник А.Г. Послеоперационные когнитивные расстройства как осложнение общей анестезии. Значение ранней фармакологической нейропротекции// Медицина неотложных состояний -2017. - 2 (65).С.24-31.[ L.V. Novotskaya-Usenko, A.A. Krishtafor , A.H.Tiutunnik. Postoperative cognitive dysfunction as a complication of general anesthesia. The importance of early pharmacological neuroprotection. //Emergency Medicine .2015;2(65) .C.24-31.(in Russ)].

2. Новицкая-Усенко Л.В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача анестезиолога// Медицина неотложных состояний .2017.-4(83).[ Novotskaya-Usenko L.V. Post-operative cognitive dysfunction anesthesiologist's practice//Emergency Medicine -2017.-4(83)(in Russ)]

3. Шнайдер Н.А., Шпрах В.В., Салмина А.Б. Послеоперационая когнитивная дисфункция (диагностика, профилактика, лечение)//Методическое пособие для врачей. Красноярск.2005.-95с.[Shnayder N.A., Shprach V.V. Postoperative cognitive dysfunction(diagnosis,prevention,treatment).-Toolkit for doctors.-Krasnooyarsk-2005.-95 c.(in Russ.)]

4. Усенко Л.В., Ризк Шади Эйд, Криштафор А.А.,Канюка Г.С. Профилактика и коррекцияпослеоперационныхкогнитивныхдисфун кций у больныхпожилоговозраста//Международныйневро логический журнал.-2008.-.№3(19).-С.99-Ш;[Ь.и Novotskaya-Usenko, A.A. KrishtaforPreventionandcorrectionofpostoperativedysf unctioninelderlypatients//InternationalNeurologicalJou rnal.-2008.-№3(19).-P.99-110(in Russ.)].

5. Криштафор А.А., Йовенко И.А., Черненко В.Г., Клименко К.А., Криштафор Д.А. Особенности когнитивных нарушений при ранениях, полученных в условиях боевых действий .Медицина неотложных состояний.2018 .№2 (81). http://dx.doi.Org/10.22141/2224-0586.2.81.2017.99701

6. Щуко А.Г., Юрьева Т.Н., Олещенко И.Г. Роль крылонёбной блокады в програмне ранней реабилитации детей после хирургии врождённой катаракты // Офтальмологические ведомости.

2017.-Т. 10. - № 4.-С.18-23. doi: 10.17816/OV10418-

23

7. AyvardgiA.A, KobeliatskyyYu.Yu. ANI-monitoring in assessing the effectiveness of theanes the ticmanagement for plasticsurgery of the nose. Emergency medicine. 2018. №1(88). P. 103-107. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.1.88.2018.124975

8. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. Киев. 2017.-578 с.

Малгаждарова Б.С.1, Казбекова Г.К.2

«Медицинский университет Астана», кафедра акушерства и гинекологии1- кафедра Основ медицины2,

г.Нур - Султан, Республика Казахстан

ПРОФИЛАКТИКА РОДОВЫХ ТРАВМ, ЗАЛОГ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ИНВАЛИДНОСТИ ДЕТЕЙ

Malgazhdarova B., Kazbekova G.

BIRTH INJURY PREVENTION, GUARANTEE OF DISABILITY FOR CHILDREN

Аннотация Проведен анализ показаний к кесареву сечению со стороны плода в условиях оказания 2-ого уровня перинатальной помощи. Частым показанием к операции явились - тазовое предлежание и дисстрес плода. Правильно выбранная и своевременно проведенная операция кесарево сечение способствовала не допустить родовую травму новорожденного, следовательно, и инвалидности в перинатальном периоде.

Abstract The analysis of indications to the caesarean section from the side of the fetus in conditions of rendering the 2nd level of perinatal care was carried out. A frequent indication for the operation were breech birth and fetal distress. Correctly selected and timely operation of the cesarean section helped to prevent the birth injury of the newborn, consequently, and to disability in a perinatal period.

Ключевые слова: роды, кесарево сечение, родовая травма новорожденного, перинатальный период, инвалидность у детей, ДЦП, профилактика.

Keywords: cesarean section, birth injury of a newborn, perinatal period, child disability, cerebral palsy, prevention.

Введение. Проблема детской инвалидности является актуальной во всем мире. По данным ВОЗ инвалиды составляют 10% населения земного шара, из них 120 мл. дети и подростки. Современное акушерство стремится не только к значительному снижению показателей материнской и перинатальной смертности, но и к уменьшению перинатальной заболеваемости и инвалидизации детей, рожденных от матерей с низким индексом здоровья[1]. Несмотря на усовершенствование ведение родов частота травматизма остается достаточно высокой [2]. По данным ВОЗ основными причинами смерти новорожденных являются преждевременные роды и низкая масса тела при рождении, инфекции, асфиксия и родовые травмы. На долю этих причин приходится почти 80% случаев смерти [3,4]. По данным академика Серова В.Н. (2014) в России ежегодно рождается 50000 детей, которые оказываются инвалидами с детства. Большая часть из них пострадала вследствие генетических причин, около 12-15% родились больными в результате воздействия неблагоприятных факторов во время беременности, 2-3% новорожденных с тяжелой патологией пострадали при

травматических родах вследствие их длительности, упорных стимуляций родовой деятельности, использования травматических родоразрешающих операций - экстракции плода за ножку, наложение акушерских щипцов, вакуум экстракции [5]. В современной акушерской практике диагноз родовая травма ставится примерно 10% новорожденным. Как показывает опыт, у 90% из опрошенных матерей с детьми ДЦП искусственно вызывали и ускоряли роды или делала экстренное кесарево, когда на фоне стимуляции развивалась угроза жизни для плода. Такое искусственно вызванное течение родового процесса опасно в первую очередь нарушениями кровообращения и родовой травмой плода, что ведёт к повреждению ЦНС плода. Родовая травма центральной нервной системы - это глубокие изменение, которые, прежде всего, происходят в головном мозге. Профессор Александр Ратнер, известный ученый и врач, детский невролог, впервые в бывшем Советском Союзе обратил внимание на ведущую роль родовых травм среди причин многих серьезных заболеваний у детей, в том числе приводящих к инвалидности. Подобные повреждения в первые часы жизни человека, могут