Електрофізіологічні та психофізіологічні маркери безпеки загальної анестезії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Readings. V.V. Podvysotskogo. - Odessa, 2014. - P. 48-50.

8. Hygiene of Labor (Methods of Research and Sanitary Epidemiological Surveillance) / Ed. AM Shevchenko, O.P., Yavorivsky. - Vinnitsa: New book. - 2005 - 526 p.

9. Lapach S.N. Chubenko A.V., Babich P.N. Statistical methods in biomedical research using Excel. - K. MORION, 2000. - 320 p.

10. Belobrov E.P. Risk areas of fumigators and seafarers during the disinfection of cargo on board a vessel / International Sea Journal Sea Review the Nautical Institute, No. 4 (72) 2018. P.8-10.

Робота надшшла в редакщю 04.04.2019 року.

Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування

УДК 616 - 089.5 - 031.81/037

DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267063

I. С. Полiнчук, С. Ю. Гардубей, I. М. Полшчук, Ю. В. Сидорко

ЕЛЕКТРОФВЮЛОГ1ЧШ ТА ПСИХОФ1ЗЮЛОГ1ЧШ МАРКЕРИ БЕЗПЕКИ ЗАГАЛЬНО1 АНЕСТЕЗП

Одеський нацюнальний медичний ушверситет КНП «Херсонська мюька клшчна лжарня ím. £.£. Карабелеша»

Summary. Polinchuk I. S., Hardubey Ye. Yu., Polinchuk I. M., Sidorko Yu. V. ELECTROPHYSIOLOGICAL AND PSYCHOPHYSIOLOGICAL MARKERS OF GENERAL ANESTHESIA SECURITY. - Ye. Ye. Karabelesh Kherson Municipal Clinical Hospital, Ukraine; e-mail: licar1965@ukr.net. To increase safety of anesthetic management of surgical interventions is an important purpose of modern medical science. All drugs for general anesthesia adversely affect the higher (cognitive) brain functions of patients. They cause the development of postoperative cognitive dysfunction (POKD). The rate of cognitive function recovery was studied using different general anesthesia regimens. To study the level of higher mental functions psychometric test "Exception superfluous" was used. Electrical activity of brains was investigated with the use of electroencephalography. The best results have been obtained at low-flow inhalation anesthesia with sevoflurane.

Key words: аnaesthesiology, patientsafety, postoperative cognitive dysfunction, electroentcephalography.

Реферат. Полинчук И. С., Гардубей Е. Ю., Полинчук И. М., Сидорко Ю. В. ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ И ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ БЕЗОПАСНОСТИ ОБЩЕЙ АНЕСТЕЗИИ. Важной задачей современной медицинской науки является повышение безопасности анестезиологического обеспечения оперативных вмешательств. Все препараты для общей анестезии в той или иной мере отрицательно влияют на высшие психические (когнитивные) функции головного мозга пациентов. Именно их влияние считается одной из главных причин развития послеоперационной когнитивной дисфункции (ПОКД). Изучена скорость восстановления когнитивных функций при применении различных схем общей анестезии. Для изучения уровня высших психических функций был использован психометрический тест «Исключение лишнего». Биоэлектрическая активность головного мозга исследовалась методом электроэнцефалографии (ЭЭГ). Наилучшие результаты получены при проведении низкопоточной (low-flow) ингаляционной анестезии с применением севофлурана.

© Полшчук I. С., Гардубей £. Ю., Полшчук I. М., Сидорко Ю. В.

Ключевые слова: анестезиология, безопасность пациентов, послеоперационная когнитивная дисфункция, электроенцефалография.

Реферат. Полшчук I. С., Гардубей £. Ю., Полiнчук I. М., Сидорко Ю. В. ЕЛЕКТРОФ1ЗЮЛОГ1ЧШ ТА ПСИХОФ1ЗЮЛОГ1ЧШ МАРКЕРИ БЕЗПЕКИ ЗАГАЛЬНО1 АНЕСТЕЗП. Важливим завданням сучасно! медично! науки е тдвищення безпеки анестезiологiчного забезпечення оперативних втручань. Всi препарати для загально! анестезп, в бiльшiй або меншiй мiрi, негативно впливають на вищi психiчнi (когнiтивнi) функцп головного мозку пащенпв. Саме !х дiя вважаеться одшею з основних причин розвитку шсляоперацшно! когштивно! дисфункцп (ПОКД). Вивчена швидшсть вiдновлення когнiтивних функцiй при використанш рiзноманiтних схем загально! анестезп'. Для вивчення рiвня вищих психiчних функцш був використаний психометричний тест «Виключення зайвого». Також дослiджувалась бiоелектрична актившсть головного мозку п1д час оперативного втручання та у пiсляоперацiйному перiодi методом електроенцефалографп (ЕЕГ). Найбiльш позитивш результати отриманi при проведеннi низько поточно! (low-flow) iнгаляцiйно! анестези з використанням севофлурану.

Ключовi слова: анестезюлопя, безпека пацiента, пiсляоперацiйна когнiтивна дисфунк^, електроенцефалографiя.

Актуальтсть. Поняття «безпеки» в анестезюлопчнш практицi е дуже багатогранним. Його неввд'емними складовими е фiзичний, психофiзiологiчний (когнiтивний), психологiчний, iнфекцiйний та деяш iншi компоненти. В жодному роздiлi практично! медицини не використовуються так1 фармакологiчнi засоби, як1 можуть миттево змiнити гомеостаз органiзму пащента. Разом з тим, «слщовЬ> ефекти дппрепаралв для загально! анестезй' у виглядi розладiв вищих псих1чних функцш, яш прийнято називати пiсляоперацiйною когштивною дисфункцiею (ПОКД), можуть зберiгатись дешлька мiсяцiв i навiть рок1в тсля завершення оперативного втручання [1-9]. Залишаеться вiдкритим питания про "щеальний" препарат для загально! анестезп, який повинен вщповщати наступним вимогам: швидкий початок ди, висока ефективнiсть, метаболiзм без утворення токсичних продуктiв, швидке видалення iз тканин оргаиiзму. За наслщками впливу на центральну нервову систему (ЦНС) дiю препаратiв для загально! анестезп можна прирiвияти до гостро! церебрально! недостатностi незалежно вiд причин, яш !! викликали (травматичне пошкодження, iшемiя, гiпоксiя, нейроiнфекцiя, нейротоксини) [6, 10]. Адже патогенетичнi механiзми при цих явищах багато в чому спiльнi. В залежиостi вiд важкосп i локалiзацi! нейронального пошкодження, його наслщки можуть зберiгатися тривалий час у виглядi неврологiчного i/або когнггивного дефiциту[10, 11]. Неврологiчнi порушення, причиною яких е грубi розлади функцюнування рiзних мозкових центрiв, у вщдаленому перiодi можуть зберiгатись у виглядi зниження сенсорного сприйняття, гiперкiнезiв, спастичних парезiв, гiперреактивностi рiзних рефлексiв аж до епiлептиформних нападiв. При негрубих ураженнях ЦНС, коли "зовшшш" невролопчш симптоми вiдсутнi, можуть порушуватись саме когштивш функцп, якими прийнято називати найб№ш складну п1знавальну дiяльнiсть головного мозку, що вiдповiдае за процеси взаемодй' людини з оточуючим свгтом. Саме цим типом пошкодження ЦНС характеризуются препарати для загально! анестезп[12].

Мета роботи- пiдвищения безпеки анестезюлопчного забезпечення оперативних втручань шляхом вибору найбшьш оптимальних варiантiв загально! анестезп в контексп вiдновления психофiзiологiчних функцш (ПФФ) та бюелектрично! активностi головного мозку у шсляоперацшному перiодi. Для досягнення цiе! мети поставленi наступш завдання: а) вивчити швидк1сть вщновлення ПФФ пацiентiв у пiсляоперацiйному перiодi при рiзних схемах загально! анестезп з використанням пропофолу, тiопенталу натрш, кетамiну, а також низькопоточно! (low-flow) шгаляцшно! анестезп' з використанням севофлурану; б) дослщити рiвень бiоелектрично! активносп головного мозку в перiоперацiйному перiодi методом електроенцефалографп (ЕЕГ) при рiзних схемах загально! анестезй'.

Матерiали та методи. Дослщження було виконане в два етапи на базi вщдшення аиестезiологi! та iнтенсивно! терапй' (ВА1Т) КНП «Херсонська мiська клiнiчна лжарня iм. G.G. Карабелеша». На першому етапi (2008-2010 рр.) до проведеного дослвдження було

залучено 67 пащенпв bíkom вiд 21 до 64 рошв, з них: 39 чоловшв (58,21 %) та 28 жшок (41,79 %), яким були виконанi венектоми при варикознш xBopo6i поверхневих вен нижнiх шнщвок (43 пацieнти - 64,18 %), гернюпластики при неускладнених грижах передньо! черевно! стiнки (24 пацieнти - 35,82 %) тд загальною анестезieю з використанням пропофолу (група I), тюпенталу натрiю (група II), кетамшу (група III). Операцiйний ризик у вах пацieнтiв не перевищував II-й клас за шкалою ASA. За вшом, окремими антропометричними показниками, обсягом, характером, тривалютю оперативного втручання та анестези, ступенем операцiйного ризику дослвджуваш групи пацieнтiв були однорiдними (p > 0,40 при усiх порiвняннях за результатами дисперсiйного аналiзу ANOVA i критерiю %2). Лдекватнiсть анестези ощнювалась на основi клiнiчних даних (реакця зiницi на свiтло, ропвковий рефлекс, сльозотеча), а також опосередковано, за реакцieю системи кровообiгу на операцшну травму. Для цього, зпдно iз Гарвардським стандартом, в режимi on-line проводився монiторинг ЧСС, АТ, SatO2 з пульсоксиметричною кривою, t°C тiла. Рiвень ПФФ вивчався за допомогою психометричного тесту "Виключення зайвого", який характеризуе складнi когнiтивнi функцн - здатнiсть до узагальнення та абстрагування, на наступних етапах: до операци, через 2, 4, 6 та 24 години пiсля операци). Рiвень бюелектрично! активностi головного мозку визначався методом ЕЕГ (система DX-3000) до операци, шд час основного етапу оперативного втручання, через 4 та 24 години тсля завершення оперативного втручання. Статистична обробка матерiалiв дослiджень проводилась за допомогою лщензшного пакету програм STATISTICA v.6.1. З 2011 року у лкарт впроваджена низькопоточна (low-flow) iнгаляцiйна анестезiя з використанням севофлурану. Станом на 01.04.2019 року виконано 2356 таких анестезш. Завданням другого етапу дослiдження було вивчення ввдновлення ПФФ та рiвень бюелектрично! активностi головного мозку в перюперацшному перiодi методом електроенцефалографй' (ЕЕГ) саме при низькопоточнш iнгаляцiйнiй анестези. До другого етапу дослщження були залучеш 37 пацieнтiв, вiком вщ 37 до 62 рок1в, яш були прооперованi з приводу неускладнених гриж передньо! черевно! стiнки. За гендерним принципом пацieнти розподiлились наступним чином: чоловiки - 40,54 % (n = 15), ж1нки - 59,46 % (n = 22).

Результати до^дження та Их обговорення. Результати дослщження ПФФ за тестом «Виключення зайвого», умови якого передбачають виконання завдань на 100 % (10 iз 10 можливих), наведеш у таблицi 1.

Таблиця 1

Результати дослвдження ПФФ за тестом "Виключення зайвого"

Перiод Юльшсть правильно виконанихзавдань (M ± m) у групах

дослiдження ГрупаI (n=22) Група II (n = 22) Група III (n = 23) ГрупаIV (n = 37)

До операци 8,83 ± 0,14 8,86 ± 0,18 8,70 ± 0,20 8,69 ± 0,21

Через 2 год. 4,39 ± 0,15* 3,41 ± 0,16* 3,35 ± 0,17* 4,59 ± 0,19*

Через 4 год. 6,65 ± 0,18* 5,05 ± 0,21* 4,13 ± 0,21* 7,10 ± 0,23*

Через 6 год. 7,96 ± 0,15* 6,45 ± 0,23* 6,48 ± 0,22* 8,45 ± 0,21*

Через 24 год. 8,52 ± 0,14* 7,64 ± 0,18* 7,78 ± 0,23* 9,15 ± 0,22*

Примита: * - p<0,05-0,001порiвняно з дооперацiйнимрiвнем за критерiями Стьюдента i Вiлкоксона

Результати дослiджень бiоелектрично! активносп головного мозку в перiоперацiйному перiодi методом електроенцефалографй' (ЕЕГ) при рiзних схемах загально! анестези представленi в таблиц 2.

Таблиця 2

Результати дослвджения за методом ЕЕГ

Перюд Амплггуда ритшв головного мозку (M ± m) у тдгрупах (мкВ)

досл1дження Ритм ГрупаI (n= 22) Група II (n = 22) Група III (n = 23) ГрупаIV (n = 37)

1 2 3 4 5 6

Доопераци А-ритм 71,73±0,97 69,51±0,78 72,17±1,19 70,83±0,91

В-ритм 11,73±0,51 9,93±0,43 10,01±0,32 10,81±0,58

0-ритм 1,92±0,31 2,11±0,20 3,19±0,31 1,90±0,27

Д-ритм 2,16±0,16 3,05±0,41 2,12±0,18 2,11±0,19

Основний етап А-ритм 5,11±0,11 4,18±0,18 3,92±0,16 4,14±0,13

В-ритм 2,09±0,09 3,11±0,11 4,09±0,21 2,97±0,11

0-ритм 79,17±1,42 81,15±2,12 84,98±2,21 80,19±1,51

Д-ритм 91,11±2,09 88,81±2,31 93,54±2,97 89,11±1,92

А-ритм 58,17±0,54 55,61±0,71 54,97±0,93 60,57±0,59

Через4 год. В-ритм 9,54±0,39 7,85±0,29 8,31±0,41 11,37±0,43

0-ритм 4,92±0,31 3,31±0,20 4,19±0,2,31 3,85±0,37

Д-ритм 5,18±0,21 4,95±0,19 5,34±0,27 4,01±0,27

1 2 3 4 5 6

А-ритм 67,42±0,57 63,71±0,81 62,94±1,28 69,73±0,59

Через24 год. В-ритм 10,08±0,12 8,91±0,33 9,12±0,14 10,72±0,17

0-ритм 2,13±0,09 2,45±0,14 4,01±0,20 1,98±0,12

Д-ритм 1,97±0,15 2,19±0,18 3,94±0,16 1,91±0,18

Висновки

1. Р1вень ПФФ та бюелектрична активнють мозку у шсляоперацшному пер1од1 найшвидше ввдновлювались у групах пащентш, яким виконувалась низькопоточна (low-flow) шгаляцшна анестез1я з використанням севофлурану.

2. Сучасну низькопоточну шгаляцшну анестезш можна вважати «золотим» стандартом безпеки пащента при виконанш планових оперативних втручань.

ЛШература/References:

1. Long-term postoperative cognitive dysfunction in the elderly: ISPOCD1 study / J. T. Moller, P. Cluitmans, L. S. Rasmussen [et al.] // Lancet. — 1998. — Vol. 351, № 9106. — P. — 857—861.

2. Postoperative cognitive dysfunction in middle-aged patients / T. Johnson, T. Monk, L. S. Rasmussen [et al.] // Anesthesiology. — 2002. — Vol. 96, № 6. — P. 1351—1357.

3. Does anesthesia cause postoperative cognitive dysfunction? A randomised study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients / L. S. Rasmussen, T. Johnson, H. M. Kuipers [et al.] // ActaAnesth. Scand. — 2003. — Vol. 47, № 3. — P. 260—266.

4. Selwood A. Long term cognitive dysfunction in older people after non-cardiac surgery / A. Selwood, M. Orrell// Br. Med. J. — 2004. — Vol. 328. — P. 120 —121.

5. Rasmussen L.S. Postoperative cognitive dysfunction: true deterioration versus random variation / L.S. Rasmussen, V. D. Siersma // ActaAnesth. Scand. — 2004.— Vol. 48, № 9. — P. 1137—1143.

6. Шнайдер Н.А. Биохимические и молекулярные механизмы патогенеза послеоперационной когнитивной дисфункции / Н.А. Шнайдер, А.Б. Самлина // Неврологический журнал. — 2007. — Т. 12, № 2. — С. 41—47 [Schneider N.A. Biochemical

and molecular mechanisms of the pathogenesis of postoperative cognitive dysfunction / N.A. Schneider, A.B. Samlina //Neurological Journal. - 2007. - V. 12, № 2. - P. 41-47.].

7. Cottrel J. E. We Care, Therefore We Are: Anesthesia-related Morbidity and Mortality. The 46thRovenstine Lecture / J. E. Cottrel // Anesthesiology. — 2008. — Vol. 109, № 3. — P. 377—388.

8. Long-term consequences of postoperative cognitive dysfunction / J. Steinmerz, K. B. Christensen, T. Lund [et al ] // Anaesthesiology. — 2009. — Vol. 110, № 3. — P. 548—555.

9. Эпидемиология послеоперационных когнитивных расстройств / [Большедворов Р.В., Кичин В.В., Федоров С.А., Лихванцев В.В.] // Анестезиология и реаниматология. — 2009. — № 3. — С. 20—23 [Epidemiology of postoperative cognitive disorders / [Bolshedvorov RV, Kichin VV, Fedorov SA, Likhvantsev VV] //Anesthesiology and Resuscitation. - 2009. - № 3. -P. 20-23].

10. Нейрореаниматология: нейромониторинг, принципы интенсивной терапии : [монография]; под общ.ред. чл. - кор. НАН и АМН Украины, д-ра мед.наук, проф. Л.В. Усенко и д-ра мед. наук, проф. Л.А. Мальцевой. — Том 2. — Днепропетровск :АРТ -ПРЕСС, 2008.— С. 226 — 252 [Neuro-reanimatology: neuromonitoring, principles of intensive care: [monograph]; under general ed. tsp - cor. NAS and Academy of Medical Sciences of Ukraine, Dr. med. Sciences, prof. L.V. Usenko and Dr. med. sciences, prof. L.A. Maltseva. -Volume 2. - Dnepropetrovsk: ART - PRESS, 2008. — P. 226 - 252].

11. Царенко С.В. Когнитивные и эмоциональные последствия критического состояния / С.В. Царенко, О.Р. Добрушина // Анестезиология и реаниматология. — 2009. — № 2. — С. 57—60 [Tsarenko S. V. Cognitive and emotional consequences of a critical state / S.V. Tsarenko, O.R. Dobrushushin //Anesthesiology and Resuscitation. - 2009. - № 2. - P. 57-60].

12. Rasmussen L. S. Postoperative cognitive dysfunction: incidence and prevention / L. S. Rasmussen // Best Practice & Research Clinical Anesthesiology. — 2006. — Vol. 20, № 2. — P. 315—330.

Робота надшшла в редакщю 17.05.2019 року. Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування

УДК 616.89-008.446:004.77]-02-06-07 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267082

А. М. Столяренко, В. Л. Шдлубний

ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНЕ ЩДГРУНТЯ ТА КОМОРБ1ДН1СТЬ 1ГРОВО1 1НТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТ1

Запорiзький державний медичний ушверситет МОЗ Украши

Summary. Stolyarenko A. M., Pidlubnyi V. L. PSYCHOPATHOLOGICAL BASES AND THE COMORBIDITY OF INTERNET GAMING DISORDER. - Zaporizhzhia State medical University Ministry of Health of Ukraine; e-mail: dgylia@smail.com. The significant prevalence of gaming Internet addiction and the social and medical consequences of the incidence of this disorder determine the actualization of the issue of more detailed and comprehensive research of internet gaming disorder and systematization of scientific ideas about this pathology. Over the decades of research, a wide reservoir of isolated and even mutually exclusive ideas about online gaming addiction has been accumulated, which need to be systematized and analyzed. This paper presents the results of the analysis and systematization of modern ideas about the psychopathological soil and comorbidity of online gaming addiction. In work based on the content

© Столяренко А. М., Шдлубний В. Л.