CC BY
66
Васильцив Т.Г., Кравчук Н.Я. Конкурентные преимущества предприятия и обоснование стратегии их обеспечения
Раскрыта сущность категорий "конкуренция" и "конкурентоспособность предприятия", предоставлены определения конкурентных преимуществ и их взаимосвязь с конкурентоспособностью предприятия, обоснована стратегия обеспечения конкурентоспособности предприятия и приведены составляющие данной стратегии.
Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, конкурентные преимущества, конкурентная стратегия.
Vasyltsiv T.G., Kravchuk N.Ya. Enterprise's competitive advantages and rationale support of strategy
In this article categories of "competition" and "enterprise's competitiveness" are solved, definition of competitive advantages are indicated and made them interconnection with enterprise's competitiveness. In this article a strategy of securing of enterprise's competitiveness and components this strategy are determined.
Keywords: competition, competitiveness, competitive advantage, competitive strategy. _
УДК330.567.2/4 Доц. Н.М. Антофш, д-р екон. наук -
Новокаховський полiтехнiчний тститут, м. Нова Каховка
ВПЛИВ НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОГО ПРОГРЕСУ НА СТРУКТУРН1 ЗРУШЕННЯ У СВ1ТОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто взаемозв'язок мiж науково-техшчним прогресом i розвитком свгго-вого господарства. Виявлено, що НТП впливае на структуру св^ового господарства, яку складають найважлив^ господарсьга пропорцп у вартюному та матерiально-ре-човому вимiрах за такими напрямами, як змши просторово! структури св^ового ВВП, його секторально! та галузево! структури, товарно! структури св^ово! економ^ ки i торпвл^ технолопчних процешв, предме^в та засобiв пращ, змщення прюри-тетних джерел свiтового економiчного розвитку вщ уречевлених до неуречевлених ресурсiв. Встановлено, що мiжнародний обмiн досягненнями НТП збшьшуе потенщ-ал свiтового господарства.
Ключовг слова: науково-техшчний прогрес, технолопя, свiтове господарство, структурнi зрушення.
Постановка проблеми. Значним чинником прискореного розвитку св1тового господарства в сучасну епоху стае науково-техшчний прогрес. У своему розвитку вш охоплюе фундаментальш теоретичш дослщження, прик-ладш дослщження, конструкторсько-технолопчш розробки, створення зраз-юв ново! техшки, !! освоення 1 промислове виробництво, а також впрова-дження ново! техшки 1 технологш. Серед фактор1в, що гарантують стабшьш та зростакт переваги одних кра!н перед шшими в процеш розвитку свггово-го господарства, вш мае найбшьш важливе значення. НТП виявляеться в сту-пеш розвитку 1 використовування сукупного науково-техшчного потенщалу кра!н св1тово! спшьноти (нацюнальних науково-техшчних потенщал1в, м1ж-народних зв'язюв 1 сумюних дш защкавлених кра!н щодо реатзацп досягнень св1тово! науки 1 техшки).
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Проблеми науково-техшч-ного прогресу традицшно знаходяться в центр! уваги 1 становлять прюритет-
ний напрям дослщжень у вiтчизнянiй та зарубiжнiй економiчнiй науцi. Вплив науково-техшчно! революцп на розвиток свiтового господарства висвгтлено у працях таких вiтчизняних i зарубiжних вчених, як: Р. Арон, Д. Белл, З. Бже-зинський, С. Бша, Т. Веблен, Дж. Гелбрейт, П. Гудмен, С. Денюон, Г. Кан, Б. Кедров, I. Козиков, Дж. Ковано, П. Лшдерт, Г. Маркузе, Д. Медоуз, С. Мь кулшський, М. Пебро, У. Ростоу, П. Сергеев, Г. Скотт, А. Тоффлер, А. Турен, А. ФЫпенко, С. Фомшин, С. Шухардш та ш. Попри те, що феномен НТГ активно дослщжують у свiтовiй економiчнiй науцi протягом останшх десяти-рiч, вiн не втрачае свое1 актуальностi й сьогодш.
Формулювання завдання досл1дження. Метою роботи е дослщжен-ня взаемозв'язку мiж науково-технiчним прогресом та структурними зрушен-нями у свiтовому господарствi.
Виклад основного матер1алу. Структура свiтового господарства, яку складають найважливiшi господарськi пропорцп як у вартiсному, так i в ма-терiально-речовому вимiрах, ниш вщчувае глибокi змiни. Основними причинами змш у пропорцiях свиового господарства стають зсуви у загальносвгто-вих i нацiональних потребах, як обумовлюють новi вимоги до кшькосп i якостi економiчних ресурсiв, що використовуються для 1х задоволення. Пере-важна бiльшiсть структурних зрушень у свгтовому господарствi вiдбуваеться пiд безпосередшм (або опосередкованим) впливом НТП. Прояви структурних зрушень в сучасних умовах можна узагальнити таким чином:
1. Тенденцп до змши просторово! структури св1тового ВВП. Характерною особлив1стю сучасного перюду розвитку свгтового господарства стае ви-переджаюче зростання ВВП кра!н, що розвиваються. На зм1ну тради-цшним центрам економ1чного впливу приходять новц основний внесок у прир1ст свгтового ВВП тсля початку св1тово! кризи 2008-2010 рр. забез-печують Китай та 1нд1я (табл. 1).
Табл. 1. Просторова структура свгтового ВВП (%)[5]
Краши Роки
2000 2010
США 23,3 18,6
Китай 7,0 14,0
1нд1я 3,8 5,6
Япон1я 7,8 5,4
Шмеччина 5,0 5,4
Роия 2,4 3,7
Бразил1я 2,9 2,8
Франщя 3,6 2,8
Велика Бриташя 3,6 2,7
1тал1я 3,5 2,5
Канада 2,1 1,7
1иш1 35,0 36,2
Висок! темпи зростання в Азшсько-Тихоокеанському регюш, деяких кра!нах iз перехiдною економжою та Свропи дещо врiвноважують економiч-ний спад у США. Значною мiрою вищi темпи зростання ВВП у цих кра!нах обумовлюються штенсивним нарощуванням науково-техшчно! дiяльностi.
Так, Китай ниш поступово випереджае iншi кра!ни за темпами зростання числа заявок на патентування науково-технiчних розробок, обсягу iнвестицiй у сферу НДДКР та обсягами експорту високотехнолопчно! продукцп (табл. 2).
Табл. 2. Деяк показники науково-техшчно1' дiяльностi найбльших свтових _економж, % eid свтового pieня [4]_
Краши Частка у свгговому обсягу НДДКР Частка чисельносл патентних заявок,
1980 р. 1990 р. 2000 р. 2009 р. 1980 р. 1990 р. 2000 р. 2009 р.
Китай 0,2 1,3 3,7 10,9 в/д 0,9 3,1 18,2
США 39,7 34,9 28,6 29,0 12,4 13,4 20,0 21,7
ее 32,2 29,6 34,2 36,5 19,8 12,5 14,4 10,5
Япошя 7,2 7,6 9,6 6,7 33,1 49,2 46,6 30,9
Роия 5,7 6,2 3,3 2,6 33,0 16,7 2,8 2,6
2. На хвкт НТП спостер1гаються стал1 тенденцп до змши секторально! та галузево! структури свггового ВВП. Частка матер1ального виробництва (сшьське господарство, промислов1сть, буд1вництво) скоротилася вщ 43 % у 1990 р. до 37 % у 2010 р. В1дповщно, питома вага нематер1ально-го виробництва зросла ввд 57 % у 1990 р. до 63 % у 2010 р. Ц зсуви 1з р1зною штенсившстю вщбувалися в умх групах кра!н. Найбшьше ця тен-денщя виражена в розвинутих кра!нах, у яких частка матер1ального виробництва знизилася вщ 36 % у 1990 р. до 27 % в 2010 р., а в економщ США частка послуг у 2010 р. становила 80,4 % ВВП [3].
Водночас завдяки впровадженню досягнень НТП масштаби випуску промислово! продукцп продовжують зростати, а скорочення питомо! ваги промисловосп у свгговому ВВП та частки зайнятого населення у цьому сек-торi свггово! економiки не викликало адекватного зниження значущостi промисловосп в сучасному свiтi та в господарст окремих кра!н. Тодi як свгго-вий ВВП формуеться переважно за рахунок сфери послуг, мiжнародна тор-гiвля здiйснюеться шляхом обмшу здебiльшого продукцiею промисловостi (у вартюному виразi - близько 77 %). Зростання обсягiв виробництва при одно-часному скороченнi чисельностi зайнятих у цьому секторi економiки розви-нених кра!н позначаеться нинi термiном "безлюдне зростання" (jobless growth) [3, c.17].
3. Стал1 тенденцп до змши секторально! та галузево! структури свггового ВВП. Сучасний стр1мкий розвиток середньо- та високотехнолопчних га-лузей економж кра!н, що розвиваються, вщбуваеться внаслщок 1мплан-тування п'ятого технолопчного укладу, що в розвинених кра!нах склався наприкшщ 1980-х роюв. Перенесення нових технологш, передумм масо-вого електронного виробництва, вщбувалося спочатку в Та!ланд, Сшга-пур та на Тайвань, згодом - у Китай. Цей процес продовжуеться дониш; його економ1чна природа криеться у пошуку географ1чних регюшв, де забезпечуеться найвища рентабельшсть виробництва та продаж1в. Водночас у розвинених кра!нах проводиться полiтика створення нового технолопчного ядра з тим, щоб забезпечити домiнування на ринках висо-ких технологiй у наступш десятирiччя. На це спрямоваш науковi дослщжен-ня у галузях енергетики (альтернативнi джерела енергп), бютехнологш (ме-дичнi бютехнологп, бiопаливо), робототехшки (вшськово!, промислово!, по-
бутово!). Однак, кра!ни, що розвиваються, спрямовують зусилля на створен-ня власних нацюнальних шновацшних систем. Так, Азiя нарощуе шнова-цiйний потенцiал. Китай ставить завдання - перетворення кра!ни в шнова-цiйне суспiльство: прийнято заходи щодо розвитку ринкiв венчурного катта-лу, видiляються додатковi кошти на НДДКР. Прюритетними напрямами названо авiабудування, зв'язок, лiкарськi препарати i станкобудування [2].
4. Шд впливом НТП вщбуваються гстотт змши в товарнш структур1 свгго-во! економжи [ торпвл1, технолопчних процесах, предметах та засобах пращ на свгговому ринку.
Змши в товарнш структурi i торгiвлi вiдображаються у:
• зосередженш основних торговельних оборотв наукоемно! продукци в межах найрозвинешших кра!н: на кра!ни "имки" припадае понад 80 % светового обороту високотехнолопчною продукщею;
• замкнент швестицшних потокв приватного катталу на розвинених кра!нах; ниш 50 % американських швестицш спрямовуються у кра!ни Захщно! Свропи, тод як на НДДКР припадае не бшьше тж 8 %о. 1нвестици в США майже на 85 % належать корпоращям Велико! Британи, Канади, Франци [ Шмеччини;
• посиленш залежноста молодих шдустр1альних держав в1д зовшшшх швести-цш [ експорту готово! продукци на свгговий ринок;
• випереджаючому зростанш обробно! промисловоста, особливо виробництва комплектуючих вироб1в. З 1996 р. по 2000 р. обсяг свггового виробництва го-тових вироб1в зргс майже у 8 раз1в, тод1 як продукци добувних галузей - у 3,5 рази, сшьського господарства - приблизно у 3 рази;
• покращенш транспортно! шфраструктури завдяки розвитку нових поколшь ав1ацшного, автомобшьного, водного, зал1зничного транспорту, м1жнарод-них трубопровод1в. Перевезення пасажир1в та вантажш значно пришвидши-лися та подешевшали. За останш ш1сть десятилпъ ав1аперевезення подешев-шали у шгсть раз1в, морсью - на 75 %.
• швидких та частих змшах проектування нових продукпв [ технолопчних процес1в, значному розширенш асортименту продукци та кращш адаптаци до вимог [ потреб шдив1дуального замовника, запровадженш детального мониторингу [ контролю стану процеав та об'екпв, використанш енерги та ре-сурсних матер1ал1в, створенш бшьш штегровано! мереж1 доставки, кооперу-вання, служби налагодження, консультування ктенпв.
5. Сучасний етап НТП у ПРК зумовлюе значш змши в предметах та засобах пращ Специфжою сучасного розвитку свггового господарства ста-ють розроблення та масове впровадження ресурсоощадних матер1ал1в та технологш, масове поширення виробництва [ споживання генно-модифь кованих оргашзм1в й ш. Величезну роль вщграють р1зш види синтетично! сировини, яю мають задаш властивост1, що не юнують в природних матер1алах. Тому сучасний етап НТП, насамперед у ПРК, знижуе роль природних матер1ал1в у свгговому економ1чному розвитков1 та послаб-люе його залежшсть вщ мшерально! сировини. Завдяки цьому варто очь кувати вир1внювання економ1чного потенщалу складових свггового господарства внаслщок впровадження ново! технолопчно! бази виробництва. Свщченням цьому стае нишшнш устшний розвиток 1ндп та Китаю, малих та середшх кра!н Швденно-Схщно! Азп - незалежно вщ розм1ру територп, кшькост населення, природних ресуршв.
По^и те, що pecypcозбepiгaючi тexнологiï нинi не можна вважати ^^тетними, зважаючи на доpожнeчy ïx фiнaнcyвaння, caмe вони надають peaлicтичниx нepcнeктив до уникнення нepeнaнpyжeноcтi pecypcноï бази нланети та cвiтового гоcнодapcтвa з метою в^шення нpоблeм отщально-eкономiчного pозвиткy груп кpaïн iз чиceльним i бщним нaceлeнням.
Пiд внливом НТП вiдбyвaютьcя змiни у зacобax нpaцi в cвiтовомy rac-нодapcтвi. В останш дecятиpiччя вони нов'язaнi з pозвитком мiкpоeлeктpонi-ки, pобототexнiки, iнфоpмaцiйноï та бiотexнологiï. Так, iнфоpмaцiя дeдaлi бшьше набувае pиc нpодyктивноï cили: з'являeтьcя щоpaзy бiльшe тexноло-гiй, де iнфоpмaцiя е i зacобом в^обництва, i pобочим тiлом, i ^едметом ^а-цi (комн'ютepнi тexнологiï; иль^ке гоcнодapcтво, зacновaнe на ноcтiйномy вщновленш генетичного мaтepiaлy; кiно- i вiдeоiндycтpiя та iн.). Bикоpиcтaн-ня eлeктpонноï тexнiки в комнлeкci з вepcтaтaми та pоботaми нpизвeло до cтвоpeння гнyчкиx виpобничиx cиcтeм, в якиx вci онepaцiï з мexaнiчноï об-pоблeння виpобy виконyютьcя ноcлiдовно i бeзпepepвно. Гнyчкi виpобничi cиcтeми значно збшьшують можливоcтi aвтомaтизaцiï. Вони нот^юю^. cфepy дiï на дpiбноcepiйнe в^обницто, дозволяючи винycкaти модeлi, якi е однотинними, ^оте вiдpiзняютьcя за xapaктepиcтикaми. Гнyчкi виpобничi cиcтeми здaтнi швидко нepeбyдовyвaтиcя на винycк новиx моделей виpобiв. ïx зacтоcyвaння значно збшьшуе нpодyктивнicть нpaцi внacлiдок нiдвищeння коефщента викоpиcтaння ycтaткyвaння та cкоpочeння витрат чacy на доно-мiжнi онepaцiï.
б. Змiщeння пiд впливом НТП ^^pmera^ джepeл eкономiчного pозвиткy овггового гоcподapcтвa вiд ypeчeвлeниx (пpиpодного i фiзичного катта-лу), що втшюютьоя в мaтepiaльниx блaгax, до нeypeчeвлeниx pecypciв (знання та iнфоpмaцiя), що втшюютьоя в людяx та оpгaнiзaцiяx. Вагома пpичинa пpиcкоpeння НТП у XXI ет. кpиeтьcя в тому, що ^оцеж етво-peння i пош^ення новиx знань отpимaли коpпоpaтивнy оонову: тpaнcнa-цiонaльнi коpпоpaцiï (ТЖ!) мають шиpокi можливоcтi у в^ кpaïнax йвь ту для cтвоpeння та впpовaджeння iнновaцiй. Ойновну частку шнова-цiйного бiзнecy планети ниш кошролюе вйього 1000 фipм [2]. Пepшi де-йять з нж, якi здiйcнюють нaйбiльшi витpaти на НДДЕР, наведено у табл. 3.
Табл. 3. ТНКз найбтьшими обсягами фтансування НДДКР[2]
^pro^pa^ Kparnn базування Cфepa фiнaнcyвaння НДДKP
Toyota Японiя aвтомобiлeбyдyвaння
General Motors США aвтомобiлeбyдyвaння
Pfizer США фapмaцeвтикa
Nokia Фiнляндiя IKT
Johnston&Johnston США фapмaцeвтикa i xiмiя
Ford США автомобшебудування
Microsoft США iнфоpмaтикa
Roche Швeйцapiя фapмaцeвтикa
Samsung Kоpeя багатогалузевий концepн
GlaxoSmithKline Beликобpитaнiя, США фapмaцeвтикa
Розвиток ТНК здшснив iстотний внесок у мiжнародну трансмiсiю знань. Спочатку (1950-1980 рр.) експаншя ТНК Грунтувалася на ïx техноло-гiчниx перевагах, причому домывали американськi компанiï. Глобалiзацiя скоротила мiжкраïновий розрив у теxнологiяx [1]. Сукупш валютнi резерви ТНК у кшька разiв перевищують резерви всix центральних банкiв разом узя-тих. Економiчна та полiтична вага ТНК надае ïm здатностi генерувати знання й шновацп, створювати новi теxнологiï та, по суп, керувати науково-техшч-ним прогресом. Витрати на НДДКР становлять значну частку в бюджетi бшь-шостi корпорацiй. До прикладу, в 2008 р. 700 великих компанш свпу, якi найбiльш активно займаються науковими розробленнями, витратили на це 411 млрд дол. Останшми роками в мiжнародниx органiзацiяx усталилася думка, що здатнють створювати та використовувати знання стае головним фактором конкурентоспроможносп краши i дедалi бiльшою мiрою визначатиме межу мiж бiднiстю та процвiтанням краïн у свповому господарствi.
Висновки. Основними структурними зрушеннями у сучасному свгго-вому господарствi е: по-перше, зсув у нацюнальних господарствах промислово розвинених краш до прискореного розвитку високотехнолопчних галузей; по-друге, перенесення iз цен^в свiтового господарства виробництва на пе-риферiю неконкурентоспроможних виробництв (не обов'язково "брудних"); по-трете, змiщення акцентiв у свгговш торгiвлi на користь наукомюташ про-дукцiï. Науково-теxнологiчний розрив мiж краïнами, що знаходяться на рiз-них ступенях економiчного розвитку, визначае секторальну, галузеву, прос-торову структуру свпового господарства.
Л1тература
1. Арыстанбекова А. Экономика, основанная на знаниях / A. Aristanbekova. Ekonomika, osnovannaia na znaniah // URL. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.finanal.ru
2. Иванова Н. Влияние мирового кризиса на сектор высоких технологий и антикризисная политика в инновационной сфере / Н. Иванова, И. Динилин. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.analyticsmz.ru/? p=792
3. Родионова И.А. Современные тенденции развития промышленности мира : учеб.-ме-тод. пособ. / И.А. Родионова, Т.В. Кокуйцева. - М. : Изд-во РУДН, 2012.
4. Ху Аньган. Китай и мир к 2030 г. / Аньган Ху. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ifes-ras.ru/attaches/conferences/2012.02.01.
5. Word Databank. WDI. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.da-ta.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators.
Антофий Н.Н. Влияние научно-технического прогресса на структурные сдвиги в мировом хозяйстве
Рассмотрена взаимосвязь между научно-техническим прогрессом и развитием мирового хозяйства. Показано, что НТП влияет на структуру мирового хозяйства, которую составляют важнейшие хозяйственные пропорции в стоимостном и материально-вещественном измерениях по таким направлениям, как изменение пространственной структуры мирового ВВП, секторальной и отраслевой структуры, товарной структуры мировой экономики и торговли, технологических процессов, предметов и средств труда, смещение приоритетных источников мирового экономического развития от овеществленных к неовеществленным ресурсам. Установлено, что международный обмен достижениями НТП увеличивает потенциал мирового хозяйства.
Ключевые слова: научно-технический прогресс, технология, мировое хозяйство, структурные сдвиги.
Antofiy N.N. The influence of scientific and technological progress on the structural shifts in the world economy
It is about the relationship between scientific and technological progress and development of the world economy. It is shown that the structure of STP effects on the global economy, which contains the important economic proportions in monetary, material and material measurements in areas such as the changes in the spatial structure of the global GDP, sector and branch structure, product structure of the world economy and trade, technological processes, objects and instruments of labour, the shift of priority sources of world economic development from materialized resources to not materialized. Established that the international exchange the achievements of STP increases the potential the global economy.
Keywords: scientific and technological progress, technology, the global economy, structural changes.
УДК 640.41(477) Ст. викл. О.М. Bie4apyK -
Львiвський шститут економжи i туризму
СТАН РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Визначено сутшсть понять ресторанне господарство, ринок ресторанного гос-подарства. Проаналiзовано основш показники розвитку шдприемств ресторанного господарства Львiвсько! области на основi яких визначено рейтинг Львiвщини серед шших областей Укра!ни.
Ключовг слова: ринок, ресторанне господарство, шдприемство, послуга, шд-приемство ресторанного господарства, рейтинг.
Актуальшсть теми. Ддприемницька д1яльнють об'екпв туристично! шдустрп побудована на основ! структурних складових, серед яких значну частку займае ринок ресторанного господарства. Зпдно з1 статистичними да-ними ресторанна справа в свт е одшею з найприбутковших, для пор!вняння середнш обш кошпв, вкладених у ресторан, вщбуваеться в 5-6 раз1в швидше, шж швестицп, вкладещ наприклад, у магазин одягу [1]. I як показуе свпова та вггчизняна практика, саме тдприемства ресторанного господарства е тим об'ектом уваги споживач1в, де вони проводять значну частину свого дозвшля.
Укра!на почала знайомитись з сучасними методами ведення б1знесу в ресторанному господарств! у 1997 р., коли компашя McDonalds вщкрила свш перший ресторан у столищ Укра!ни. До цього часу ресторанне господарство було представлене лише !дальнями та кафетер1ями радянського типу, що мало вщповщали стандартам якосп сервюу та асортименту послуг. У 1998 р. на Укра!нському ринку з'являються перш! впчизняш об'екти ресторанного господарства - мереж! заклад1в швидкого обслуговування, це явище призводить до справжнього буму. Тому актуальшсть вивчення та дослщження стратегш розвитку ринку ресторанного господарства не викликае сумшву.
Стан дослщження. Чимало науковщв у сво!х працях придшили увагу еволюцп, етапам та особливостям розвитку ринку ресторанного господарства, вивчали та анал1зували середовище функщонування шдприемств дано! галуз1, мошторили св1тов1 шновацшш тенденцп розвитку даного ринку, серед яких доречно виокремити науков! пращ A.I. Бутенка, О.А. Воробйово!, Л.М. Кузьменка, В.Ф. Семенова, С.К. Хар1чкова, С.В. Васильчака, Г.Т. П'ят-
