CC BY
184
4. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики / А.Г. Гранберг. - М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. - 495 с.
5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. Антология экономической классики / Дж.М. Кейнс. - М. : Изд-во "Эконов", 1992. - 2-ох т. - 432 с.
6. Browning M. Household Saving: Micro Theories and Micro Facts / M. Browning, A. Lu-sardi // Journal of Economic Literature. - 1996. - Vol. 34.
7. Paul Holtom. Shuttle Trade and New Border Regimes / Paul Holtom. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iiss.org/publications/russian-regional-perspectives-journal
8. Внесок транскордонного сшвробггництва домогосподарств у зростання новоство-рених малих пщприемств у Захщнш Укра1'ш / Н.Б. 1сакова, В.Ю. Грига та ш. // Региональна економша. - 2007. - № 4.
9. Шевчук Л.Т. Методико-сощальш аспекти використання трудового потенщалу: реп-ональний аналiз i прогноз / Л.Т. Шевчук. - Львiв, 2001. - 489 с.
Тымечко И.Р. Мотивационные факторы активности субъектов пограничной торговли
Рассмотрено поведение субъектов пограничной торговли, учитывая мотиваци-онную направленность, мотивационные диспозиции, которые составляют мотивы действий, актуализируясь в определенных ситуациях. Установлено, что в пограничной торговле задействован широкий спектр населения, участников которой можно разделить на несколько групп за мотивацией осуществления торговли: удовлетворение собственных потребностей в товарах или услугах, какие более качественные или более дешевые на смежных пограничных территориях; удовлетворение потребностей в товарах или услугах, которых нет на местном рынке; осуществление лицами торговли с целью заработка и тому подобное.
Ключевые слова: пограничная торговля, мотивация осуществления пограничной торговли.
Tymechko I.R. Motivational factors of activity of subjects of border trade
The conduct of subjects of border trade is considered in a publication, taking into account a motivational orientation, motivational dispositions which make reasons of actions, actual in certain cases. It is set that the wide spectrum of population is involved in boundary trade, the participants of which can be divided into a few groups after motivation of realization of trade: satisfaction of own requirements in commodities or services, what more high-quality or more cheap on contiguous boundary territories; satisfaction of requirements is in commodities or services which are not at the local market; realization of trade with the purpose of earnings persons and others like that.
Keywords: border trade, motivation of realization of border trade.
УДК 330.191.6 Здобувач С.В. Фомшин - Rbeiecbm КА
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ФОРМ М1ЖНАРОДНОГО ПОД1ЛУ ПРАЦ1 В СВ1ТОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розкрито тенденцп розвитку форм мiжнародного подшу пращ в сучасному свь товому господарста. Пщкреслено, що особливого масштабу таке ствроб^ництво набуло в галузях, яю породжеш НТР. Встановлено, що МПП став результатом бага-товшового розвитку продуктивних сил, поглиблення нащонального суспшьного по-д^ пращ та залучення в систему св^ових господарських зв'язюв нових нащональ-них виробництв, що спричинилося до iнтернащоналiзацп виробництва загалом.
Ключов1 слова: мiжнародний подш пращ, науково-техшчна револющя, мiжна-родна спещалiзащя, мiжнародна кооперащя.
Вступ. Кожен з елеменпв продуктивних сил - засоби пращ, предмети пращ i робоча сила - мае важливе самостшне значения для визначення м1ж-народного виробничого профшю краши. Самостшшсть ця виражаеться в то-
му, що кра!на, володiючи лише одним будь-яким iз зазначених елементiв продуктивних сил, може стати учасником мiжнародного подшу працi (МПП). МПП породжуе взаемовипдшсть мiждержавного обмiну, що е рушшною силою свiтового господарства. У другш половинi XX ст. головним чинником формування мiжнародного подiлу пращ стае науково-техшчний прогрес, рь вень розвитку продуктивних сил у рiзних кра!нах, стан !х науки й техшки. Зменшення значення природних i географiчних чинникiв для мiжнародного подшу пращ особливо очевидне на прикладi Япони й нових iндустрiальних кра!н - Швденно! Коре!, Тайваню, Сшгапуру та деяких iнших. Саме шд впли-вом науково-техшчно! революци МПП поступово звшьняеться вiд зумовле-ност природними умовами.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Вiтчизнянi й зарубiжнi до-слiдники (в. Денiсон, В. Колесов, П. Лшдерт, Дж. Менвшл, М. Пебро, М. Портер, П. Сергеев, А. Стригш, I. Спиридонов, О. Рогач, А. Фшпенко, в. Хансен, Дж. Харрю тощо) останш чотири десятирiччя вважають початком нового перюду в розвитку мiжнародного подшу пращ, котрий пов'язаний з науково-техшчною революцiею. Цей феномен останнiх десятирiч розвитку зрiлого капiталiзму не втрачае свое! актуальностi i сьогоднi. Мiжнародний подiл працi i сьогоднi "роз'еднуе" виробникiв, i створюе господарськi стиму-ли для !х "поеднання", консолщащ! зусиль на рiзних стадiях виробництва, ре-алiзацi! товарiв i послуг.
Постановка завдання. Метою дослщження е анашз сучасних тенден-цiй мiжнародного подiлу працi у свiтовому господарствi i впливу НТР на ма-сштаби спiвробiтництва.
Виклад основного матерiалу. Стан сучасного свiтового господарства ознаменований початком переходу промислово розвинених кра!н до "еконо-мiки знань", яка характеризуеться оргашчним поеднанням досягнень науко-во-технiчно! революцi! iз дедалi бшьше соцiально зорiентованим ринковим механiзмом. Сучасна техшка i високотехнологiчний рiвень виробництва роб-лять нерентабельним забезпечення тшьки внутрiшнiх потреб. Розгортання НТР з середини 50-х роюв XX ст. i формування на основi автоматизовано! працi нового технологiчного способу виробництва е неодмшною передумо-вою сучасного етапу мiжнародного подiлу працi. Якщо ранiше технiка мала безумовний прюритет над наукою, то нинi його отримала наука. Вона перетворилась у безпосередню продуктивну силу. Продукт науки перетворився на товар, вш вщтворюеться, тобто окуповуе себе. Ця, безсумшвно якiсна змiна, мае не еволющйний, кiлькiсний, а принципово новий характер. Якщо головна i визначальна риса НТР полягае у винятково швидкому розвитку науки та пе-ретвореннi !! в безпосередню продуктивну силу, то друга риса - яюсш змши в технiчнiй базi виробництва. Це пов'язано насамперед з розвитком автомати-зацi! виробництва i використанням електронно-обчислювально! технiки у сферi виробництва i управлiння. Автоматизоване виробництво ефективне за зростаючих масштабiв випуску продукци. Воно супроводжуеться поглиблен-ням суспшьного, зокрема й мiжнародного подшу пращ, виокремлюються но-вi галузi промисловостi (атомна промисловiсть, електронно-цифрове маши-нобудування, ракетно-космiчна промисловiсть, виробництво синтетичних ма-терiалiв тощо). Наприклад, у США нараховують до 700 галузей промисловос-
тi, для кожно! з них потрiбне спещашзоване устаткування, унiкальна апарату-ра, випуск яких у малих кiлькостях нерентабельний.
Змши в технiчнiй базi виробництва належать не тшьки до машин, але i до технологi!, методiв обробляння матерiалiв, до енергi! хiмiчного синтезу, реакцi! ядерного розпаду або синтезу, теплових вибухiв, мiкроскопiчних бли-скавок, струмiв високо! частоти, дугових розрядiв i т. iн. Яюст зрушення вщ-буваються не тшьки в знаряддях, але i в предметах пращ. Зростання нових знань, подiбно до наукових дослщжень, сьогодш неминуче стае iманентною частиною сучасного виробничого процесу, оскшьки вони практично реалiзу-ються в нових конструкщях машин, механiзмiв, якостi робочо! сили, в ращ-ональних органiзаторських ршеннях i т. iн. Американський економют М. Портер стверджуе, що сучасш конкурентнi переваги досягаються тiльки через поеднання внутршшх i зовнiшнiх ресуршв, серед яких особливе зна-чення мають освiта i розвиток науки. Зпдно iз результатами дослiдження ш-шого вiдомого американського економiста Е. Дешсона, зростання економiки США i кра!н Захiдно! ввропи в пiслявоенний перiод на 10-32 % визначалось використанням результатiв наукових дослiджень у рiзних областях технiки i технологи, на 2-15 % - шдвищенням рiвня освiти. За розрахунками вщомого американського економiста Е. Хансена, 100 дол, вкладеш в освiту, забезпечу-ють бiльш високе зростання продуктивност працi, нiж 100 дол., вкладеш у виробничi будiвлi, споруди, машини й устаткування. Базуючись на знаннях, держави-лщери науково-технiчного прогресу створили зони пришвидшеного економiчного розвитку. Найактуальнiшою ця проблема е для малих i навггь середнiх за економiчним потенщалом кра!н. Тому мiж !хнiми шдприемства-ми найбiльшого розвитку набула iнтернацiоналiзацiя одиничного подiлу пра-цi. Поширюеться i мiжнародна технологiчна спецiалiзацiя, яка означае спещ-алiзацiю пiдприемств рiзних кра!н на виконаннi певних видiв робiт (наприк-лад, виготовлення окремих видiв лиття, штампування та ш.).
У сучасних умовах надзвичайно важливою стае також iнший складник мiжнародного подiлу працi - мiжнародна кооперащя. На вiдмiну вiд спещаль зацп, мiжнародна кооперацiя виробництва i пращ своею технiко-економiч-ною метою мае випуск узгоджено! продукцi!, i, зазвичай, на основi мiжурядо-вих угод за участю компанш, фiрм та ш. Мiжнародна виробнича кооперацiя передбачае спшьне розроблення важливих науково-технiчних програм, обмш науково-технiчною iнформацiею, продаж i купiвлю лiцензiй, ноу-хау, обмiн вченими та ш. Мiжнародне кооперування простежуеться не тшьки в межах одше! галуз^ але й широко використовуеться мiж пiдприемствами. Вони вхо-дять в рiзнi галузi, якi вiдрiзняються за видами дiяльностi i використовувани-ми методами. У перiод небачених за всю юторш розвитку людства проривiв у галузi науки i iнновацiй зростае iнтернацiоналiзацiя наукових дослщжень, особливо у сферi освоення космiчною простору, боротьбi з захворюваннями та ш. При цьому iнтернацiонально фшансуються проекти, засновуються спi-льнi шдприемства, переплiтаються процеси володiння активами та шшими формами мiжнародного зрощування катталу. Транснацiональнi корпорацi! створюють за кордоном власш збутовi органiзацi!, скеровують спещалю^в i консультантiв. Потужнi ТНК, що дшть в рiзних галузях обробно!, добувно!,
нафтохiмiчноl та нафтогазово! промисловостi, електронiцi, рiзних галузях ма-шинобудування координують свое виробництво i збут iз пiдприeмствами, розкиданими по вшх континентах. Маючи потужну виробничу базу, ТНК проводять таку виробничо-торговельну пол^ику, яка забезпечуе високоефек-тивне планування виробництва, товарного ринку, а також динамiчну полгти-ку в галузi капiталовкладень. Вивiз кашталу починае здiйснюватись переваж-но мiж розвиненими кра!нами, це посилюе вщставання вiд них кра!н, що роз-виваються. За цих умов знижуеться роль традицшних форм мiжнародного подшу пращ i зростае значення тих, якi передбачають технологiчнi i вироб-ничi зв'язки в межах внутрiшньофiрмового обмiну. Нинi понад 60 % св^ово-го виробництва, що грунтуеться на мiжнароднiй спещ^заци i кооперуванш виробництва, зарубiжному iнвестуваннi, зосереджено в передових кра!нах трьох найрозвиненiших цен^в: пiвнiчно-eвропейському, швшчно-амери-канському i азшсько-тихоокеанському.
Другим напрямом впливу НТР на мiжнародний подiл працi стало об-меження можливостей окремих кра!н створювати надмiрно багатогалузевi нацiональнi промисловi комплекси. Сьогодш номенклатура продукци, особливо промислових галузей, настiльки велика, що жодна кра!на не зможе за-безпечити економiчно вигiдне виробництво вше! ще! номенклатури. Тому до-свщ багатьох кра!н показуе, що найефектившшою е концентрацiя зусиль на створенш спецiалiзованих галузей виробництва, органiчно вписаних у систему мiжнародного подшу пращ. Зворотною стороною мiжнародного подшу пращ, як вже зазначалося, е мiжнародне науково-технiчне i виробниче сшв-робiтництво, кооперацiя. Так, сьогоднi дедалi важливiшим напрямом внутрь галузевого подшу пращ стае спещалiзащя не за кшцевою продукцieю, а за деталями, вузлами i комплектуючими виробами. В сучасному машинобуду-ваннi тiльки 15-20 % ушх деталей машин е оригшальними, а решта 75-85 % -це взаемозамшш деталi або нав^ь деталi з однаковими техшчними характеристиками для багатьох титв машин i обладнання [1, с.72]. Виокремлення цих видiв деталей машин в окремi виробництва - основа розвитку як внут-ршньо-нащонально!, так i мiжнародно! промислово! кооперацп.
Науково-техшчна револющя доповнила промислову кооперащю на-уково-технiчним i виробничим спiвробiтництвом, тобто рiзноманiтними формами дiяльностi в галузi виробництва, прикладно! науки, техшки, торгiвлi, технiчного обслуговування та в шших сферах. Особливого масштабу таке ствробггництво набуло в галузях, як стали породженням НТР. Так, корпораций що лiдирують у галузi виробництва шформацшно! технiки, укладають ве-лику кiлькiсть угод про ствробггництво з шшими фiрмами, зокрема й зару-бiжними. Саме мiжнародна спецiалiзацiя i кооперацiя виробництва, всесвгт-нш подiл працi в кiнцевому шдсумку породжують i розвивають iншi форми мiжнародних економiчних вiдносин: вивiз товарiв i капiталiв, мiграцiю робо-чо! сили, а також iнтеграцiйнi процеси в рiзних регiонах.
Найбiльш динамiчно розвиненим сектором свiтового господарства ста-ють послуги, котрi охоплюють, ^м усього iншого, iнформатику, ноу-хау, ш-жинiринг, освiту, фiнансовi послуги. Торпвля, пов'язана з технологieю послуг, за сучасних умов означае розширення науково-техшчного i технологiчного об-
мшу, до якого залучаються так форми дiяльностi людини, як пiзнання закошв i зaкономiрностей природи, суспiльствa, мислення (сфера науки), досв^ ïx пристосування до потреб людини (розроблення нових зразюв теxнiки й нових теxнологiй); сам процес створення мaтерiaльниx i духовних благ i послуг (сфера мaтерiaльного й духовного виробництва) i вдосконалення та пошук ращ-ональшших форм упрaвлiння цим процесом. У сферi торгiвлi послугами на свгтовому ринку закон нерiвномiрностi економiчного розвитку мiж розвинени-ми крaïнaми та св^овими економiчними центрами дiе ще iнтенсивнiше. Так, 12 iз 20 наймогутшших свiтовиx експортерiв послуг забезпечують понад 50 % свiтового експорту, тодi як у серединi минулого столiття - менше нiж 16 %.
Якщо говорити про сучасш тенденци мiжнaродного подiлу прaцi в контекст розвитку свiтового ринку продовольства, то не можна не згадати також про значний вплив "генноï хвилГ' науково-техшчного прогресу. Результатом такого впливу е подiл агропромислового виробництва на три типи виробничих систем i, вщповщно, ринку продовольства - на три типи товaрiв: традицшш, генетично модифiковaнi та еколопчно чистi (оргaнiчнi) [2, с. 7-8]. Це означае, що наприкшщ XX ст. у мiжнaродному подiлi пращ отримала роз-виток тенденцiя до обособлення i подшу виробництва (а також збер^ання, транспортування i збуту) аналопчних продуклв, отриманих з рiзниx секторiв виробництва. Рушiйною силою цього процесу е вимога споживaчiв про щен-тифiкaцiю продуктiв за допомогою маркування для забезпечення можливостi свщомого вибору типу продуктiв харчування. Реально цш сегрегaцiï тдляга-ють таю сектори АВК, як виробництво борошна та зернових продуктiв, рос-линних олш, м'яса й молока, деяких готових продуклв, а також кормiв.
Таким чином, в сучасний перюд розвитку свiтовоï економiки мiжнa-родний подш прaцi стае визначальним чинником формування i розвитку свь тового господарства загалом. Водночас варто зазначити, що рiвень мiжнaрод-ного подшу пращ дещо нижчий, нiж подш пращ в межах окремих краш. Це зумовлено кшькома причинами. По-перше, мiжнaродний подiл прaцi е вто-ринним щодо подiлу в межах нащональних господарських комплексiв. Подруге, форми й сощальна природа мiжнaродного подiлу прaцi визначаеться економiчними вщносинами, що склалися в межах нащональних господарств. По-трете, можливостi втручання держави у мiжнaроднi економiчнi процеси е обмеженими. I хоча МПП розвиваеться стрiмкими темпами, ще е значний резерв його поглиблення.
Свгтогосподарсью зв'язки стають сьогодш одним iз важливих чинни-юв економiчного зростання, структурних зрушень та шдвищення ефектив-ностi нaцiонaльного виробництва, будучи при цьому i кaтaлiзaтором дифе-ренцiaцiï краш, нерiвномiрностi 1'хнього розвитку. Революцiйний стрибок у наукових знаннях, що супроводжувався яюсними зрушеннями в теxнiцi, тех-нологiï, виробнищш, а також рaдикaльнi соцiaльно-полiтичнi змши у другiй половинi XX ст. ютотно модифiкувaли мiжнaродний подiл пращ й продовжу-ють i сьогодш активно впливати на характер i тенденци його розвитку. Най-ютотшшою змшою у мiжнaродному подiлi пращ е перехщ вiд рaнiше юну-ючо1" глобально!" моделi подiлу пращ мiж промислово розвиненими крашами i крашами, що розвиваються, до ново!' модель Одиничний тип подшу пращ та-
кож зазнав певних еволюцшних змш. Спочатку вш був пов'язаний з оргашза-щею працi всерединi виробничо! одиницi, але пiзнiше вийшов за межi окре-мого тдприемства й зумовив розвиток промислово! кооперацп мiж шд-приемствами не тiльки одше^ а й рiзних держав. Мiжнародна виробнича ко-операцiя, що базуеться на одиничному подш працi, вiдображае сучасну ста-дiю всесвiтнього усуспiльнення виробництва, його яюсно новий рiвень, за якого безпосередньо виробничi зв'язки мiж шдприемствами - корпорантами стають постiйними i набувають повноï самостiйностi щодо товарообмшних операцiй на свiтовому ринку. Це привело до утворення свггових промислових комплекЫв, якi мiстять багатонацiональнi господарсью одиницi, й обумовило пришвидшене зростання зовнiшньоекономiчних зв,язкiв мiж розвиненими крашами та краïнами науково-технiчного прогресу i подiбними промислови-ми структурами. Не випадково 3/4 зовшшньоторговельного обiгу цих краш припадае на взаемний товарообмш, значну частку якого становлять внут-рiшньокорпорацiйнi поставки. Провiднi експортнi галузi економiки промислово розвинених держав одночасно е також галузями iмпорту, що свiдчить про ще бшьшу втрату унiверсальностi нацiональним господарством окремих краш, ïx iнтеграцiя у свiтову економiку вiдбуваеться в умовах зростання сус-пiльного подiлу працi як всередиш краïни, так i на мiжнародному рiвнi.
Тому, з одного боку, характер i рiвень розвитку внутрiшньокраïновоï спецiалiзацiï безпосередньо впливають на визначення мiжнародного профiлю економiки краши, обумовлюють ступiнь ïï участi у спецiалiзацiï виробництва у свiтовому масштаб^ Це стосуеться краш, що виробляють не тiльки сиро-виннi матерiали, а й сучасну складну у техшчному вiдношеннi продукцiю. З шшого боку, входження у систему тюних свiтогосподарськиx зв,язкiв iстотно модифiкуе в кра1'ш процес вiдтворення, збiльшуе загальний обсяг виробництва i його ресурсний потенщал, надае можливостi прилучитися до останшх надбань свiтовоï науки й техшки. Характерною особливiстю нишшнього ета-пу розвитку загально- цившзацшних процесiв е переxiд у 80-т роки розвинених краш Заходу до формування яюсно ново!" моделi свiтового розвитку. На думку окремих вчених, вона характеризуеться певним подоланням форма-цшно-утворювальних ознак суспiльства i шдпорядкуванням його функцiй ре-алiзацiï загальнолюдських цiнностей.
Що стосуеться економiчниx рис (ознак) тако1' системи, то вони прояв-ляються передусiм у становленш принципово нового теxнологiчного способу виробництва, яюсному перетвореннi його матерiально-речовиx чинникiв. Це здiйснюеться на основi впровадження в усi галузi суспшьного виробництва високо1' iнформацiйно-iнтелектуальноï теxнологiï, що базуеться на електрон-нiй автоматищ, iнформацiï, бiотеxнологiï та iншиx матерiально-, ресурсно-, працеощадних видах виробництва. Поряд з цим ютотно змiнюються власти-востi та характеристики товарiв, що надходять на мiжнародний ринок. Мiж-народна конкуренцiя зумовлюе постiйний пошук методiв та шляxiв подаль-шого якiсного вдосконалення продукцiï, зростае наукомютюсть дедалi бшь-шого числа товарiв. Водночас НТР ставить новi вимоги й до робочо1' сили з погляду ïï квалiфiкацiï, загальноосвiтнього рiвня, оскiльки людський фактор е центральним елементом новоï моделi постiндустрiального розвитку.
Характеризуючи модель свгтового розвитку, що формуеться, по^бно визначити можливостi залучення до неï держав - колишнix членiв "сощалю-тичноï спiвдружностi". Криза та крах, що охопила щ краши наприкшщ 80-х роюв, значною мiрою були зумовлеш вiдгородженiстю та зaмкненiстю сощ-aлiстичниx краш вiд свiтового сшвтовариства, "непроникливiстю" в ïx межi прогресивних тенденцш свiтового економiчного та науково-техшчного прог-ресу. На жаль, демонтаж aдмiнiстрaтивно-комaндноï системи господарюван-ня у бшьшоси колишнix соцiaлiстичниx краш здшснювався нерiдко насиль-ницькими, нецивiлiзовaними методами, що вщкинуло ïx з рашше зайнятих позицiй у мiжнaродному подш пращ.
Ниш об'ективна потреба динaмiчноï iнтегрaцiï краш Сxiдноï Свропи в нову модель розвитку св^ового господарства передбачае пошуки ними своеï нiшi в системi всесвiтнього подiлу пращ, передушм загальноевропейського. Вони можуть претендувати на участь у глобальному та континентальному подiлi прaцi завдяки нaявностi таких чинникiв: геополiтичного становища моста мiж Зaxiдною Свропою та азшським континентом, нaявностi дешевоï i вщносно освiченоï робочоï сили, сшьськогосподарських ресурсiв та рекре-aцiйно-туристичниx можливостей, величезного i всепоглинаючого ринку то-вaрiв та послуг, спiльного геогрaфiчного й економiчного простору та ш.
Висновки. Таким чином, пiдсумовуючи сказане, можна стверджува-ти, що тривалий час рiзниця в розподiлi природних багатств була основною причиною МПП. Але розвиток науково-техшчного прогресу спричинився до зменшення значення природно-геогрaфiчниx умов, надавши можливють ви-користати переваги науково-техшчних досягнень, розвитку науки i техшки. Нова модель економiчного розвитку набула таких характерних рис:
• почав переважати штенсивний тип економ1чного зростання;
• з'явилися нов1 галуз1 иромисловост1 та швидко модерн1зувалися чинт;
• скоротився виробничий цикл;
• розширилася сфера послуг (особливо баншвських i страхових, транспортних та туристичних).
Водночас у МПП значну роль почали вщшравати i соцiaльно-еконо-мiчнi умови, наприклад, досягнутий рiвень економiчного i нaуково-теxнiчно-го розвитку, юнуючий господарський меxaнiзм у конкретнiй кра1ш, зокрема меxaнiзм оргaнiзaцiï зовнiшньоекономiчниx вщносин. Глобaльнi економiчнi, полiтичнi та сощальш процеси остaннix десятилiть iстотно вплинули на МПП. Головним напрямом його розвитку стало розширення мiжнaродноï спецiaлiзaцiï й кооперування виробництва. Вони е формами МПП i виража-ють його сутшсть.
Отже, МПП став результатом багатовшового розвитку продуктивних сил, поглиблення нащонального суспiльного подiлу пращ та залучення в систему свгтових господарських зв'язюв нових нащональних виробництв, що спричинилося до iнтернaцiонaлiзaцiï виробництва загалом.
Л1тература
1. Мочерний С.В. Св1тове господарство в умовах глобашзаци : монограф1я / С.В. Мо-черний, Я.С. Лар1на, С.В. Фомашин. - К. : Вид-во "Нка-Центр", 2006. - 200 с.
2. Ревенко Л.С. Сегрегащя товаропотоюв у св1тов1й торг1вл1 продовольством // Аграрна наука. - 2003. - № 9. - С. 2-9.
Фомишин С.В. Современные тенденции развития форм международного деления труда в мировом хозяйстве
Раскрыты тенденции развития форм международного деления труда в современном мировом хозяйстве. Подчеркнуто, что особенный масштаб такое сотрудничество приобрело в отраслях, которые порождены НТР. Установлено, что МПП стал результатом многовекового развития производительных сил, углубления национального общественного деления труда и привлечения в систему мировых хозяйственных связей новых национальных производств, что повлеклось к интернационализации производства в целом.
Ключевые слова: международное деление труда, научно-техническая революция, международная специализация, международная кооперация.
Fomishin S.V. Modern trends of development forms of international division of labor in the world economy
Explores trends in the forms of international division of labor in the modern world economy. Emphasized that the special scale of this cooperation came in areas which were the outcome of STR. It is set that MPP became the result of centuries-old development of productive forces, deepening of national public division of labour and bringing in in the system of world economic connections of new national productions, that was drawn to internationalization of production on the whole.
Keywords: international division of labor, scientific and technological revolution, international specialization, international cooperation.
УДК 336.71 (477) Acnip. В.В. Фостяк - Умверситет бантвськог справи
НБУ, м. Kuïe
ФУНКЦП БАНК1ВСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 РОЗВИТКУ БАНКIВСЬКОÏ СИСТЕМИ УКРАШИ
Розглянуто функцп банювського катталу, визначено ïx теоретичне значення та практичне застосування банювськими установами в забезпеченш розвитку банювсь-ко'1 системи Украши та розроблено ïx класиф1кащю. Встановлено, що каттал банку е динам1чним, функщональним утворенням, який забезпечуе поточну банювську дь яльшсть вщ початку його утворення. Своею функщональшстю банювський каттал забезпечуе збереження дов1ри до банюв з боку населения, а здшснення поточних та стратепчних функцш реал1зуе фшансову стшюсть банювсько'1' системи.
Постановка проблеми. Банювський капiтал е однiею з поширених економiчниx категорiй, яка е як одним iз основних показникiв фшансово1' стiйкостi банку у процесi розвитку банювсько1' системи Украши. Ефективне та надшне функцiонування банкiвськоï системи - важливий iнструмент аку-муляцiï вшьних коштiв та кредитування економiки, що сприяе розвитку нащ-онально1' економши. Зазначимо, що банкiвський капiтал дае змогу банку здш-снювати розширення активних операцiй i забезпечуе належний рiвень конку-рентоспроможностi банкiв та банювсько1' системи загалом. Функцiональнiсть банювського капiталу певною мiрою забезпечуе виконання основних функцш банюв. Це ч^ко простежуеться через функцiï, якi виконуе банювський каттал. Враховуючи це, визначення функцш банювського кашталу е актуальним питанням у процес забезпечення розвитку банювсько1' системи Украши.
Аналiз дослiджеиь та публiкацiй. Питання визначення функцш банювського кашталу розглянуто у працях М. Алексеенка, Ж. Довгань, О. Дзюб-люка, А. Вожжова, З. Васильченко, М.А. Козорiз та зарубiжниx вчених Г. Фе-
