CC BY
16
Лггература
1. Ghoshal S. Bad Management Theories Are Destroying Good Management Practices / S. Ghoshal // Academy of Management Learning & Education. - 2005. - № 1. - P. 75-91.
2. Олекс1в 1.Б. Поняття, класифшащя та види груп штереав, яю впливають на дiяль-HicTb машинобудiвного пiдприeмства / 1.Б. Олексiв // Вiсник Нащонального унiверситету мЛьвiвська полiтехнiкам. - Сер.: Менеджмент та пщприемництво в Украшк етапи становлення i проблеми розвитку. - 2009. - № 657. - С. 47-52.
3. Freeman R.E. Strategic Management: A Stakeholder Approach / R.E. Freeman // Boston et al.: Pitman, 1984. - 315 p.
4. Johansson P. Implementing stakeholder management: a case study at a micro-enterprise / P. Johansson // Measuring Business Excellence. - 2008. - № 3. - P. 33-43.
5. Frooman J. Stakeholder Influence Strategies: The Roles of Structural and Demographic Determinants / J. Frooman, A. Murrell // Business and Society. - 2005. - № 44 (1). - P. 3-33.
6. Mitchell R.K. Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really count / R.K. Mitchell, B.R. Agle, D.J. Wood // The Academy of Management Review. - 1997. - № 22(4). - P. 853-884.
7. Weber M. The theory of social and economic organization / M. Weber. - New-York : Free Press. - 398 p.
8. Suchman M.C. Managing legitimacy: Strategic and institutional approaches / M.C. Such-man // The Academy of Management Review. - 1995. - № 20. - P. 571-610.
Олексив И.Б. Источники влияния групп интересов на деятельность предприятия
Обоснована необходимость построения системы управления предприятием на основе учета интересов групп экономико-управленческого влияния. Также исследованы источники влияния групп интересов на деятельность предприятия в Украине и за рубежом.
Ключевые слова: группа влияния, влияние группы интересов, источники влияния групп интересов.
Oleksiv I.B. Sources of stakeholder influence on company activity
In the article the necessity to built company management system considering interests of stakeholders is argued. In addition the sources of stakeholder influence both in Ukraine and abroad are analyzed.
Keywords: stakeholder, stakeholder influence, sources of stakeholder influence.
УДК 338.49:339.1 Доц. А.В. Рибчук, д-р екон. наук - Дрогобицький
ДПУ M. 1вана Франка
ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ЕЛЕМЕНТ1В ГЛОБАЛЬНО! ВИРОБНИЧО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Дослщжено передумови та причини створення, особливост функщонування, технолопчний розвиток й удосконалення об'екпв глобально! виробничо! шфраструк-тури. Проаналiзовано напрями використання результат науково-технолопчно! ре-волюцп тд час реалiзащi мережi шфраструктурних шституцш в умовах глобалiза-цшних тенденцш розвитку св^ового господарства.
Ключовi слова: технолопчний розвиток, науково-техшчна револющя, шнова-цшш розробки, економiчне зростання, глобальна виробнича шфраструктура, шфор-мацшна шфраструктура, шдус^альш технологи, транснащональш корпорацп, мiж-народне виробництво, наднащональний вщтворювальний процес.
Вступ. Подальша штернацюнашзащя суспшьно-економ1чного життя сучасно! цившзацп стала результатом промислово! революци та тдготувала умови для розгортання процеЫв транснацюнал1заци виробництва i кашталу,
котрi, своею чергою, дали поштовх до розвитку глобалiзащL 1нтернацюналь зацiя та транснацiоналiзацiя - етапи становлення, розвитку i визрiвання ш-дустрiального способу виробництва, де виникла потреба в елементах виробничо! iнфраструктури. Поряд з формуванням промислового потенщалу нащ-ональних економiк, зростали !х взаемозалежнiсть та взаемозумовлешсть, роз-вивалися та поглиблювалися iнтеграцiйнi процеси, мiжнародний подiл пращ, який сприяв розвитку мiжнародних виробничих комплекЫв, що потребували обслуговування наднацюнальних вiдтворювальних процесiв адекватними га-лузями глобально! виробничо! iнфраструктури, яка формуеться i частково функцiонуе.
Проблеми технолопчного поступу сучасно! цившзаци дослiджуе бага-то вщомих вiтчизняних та зарубiжних вчених, але науково-технiчний прогрес елеменпв глобально! виробничо! iнфраструктури розглядають побiчно, тiльки в контекстi змiни технолопчних способiв виробництва. Так, Л. Зевш, розгля-даючи глобалiзм та регiоналiзм в контекстi економiчного зростання, наголо-шуе, що мсьогоднi рiвень розвитку визначаеться не стшьки наявнiстю природ-них ресурсiв та клiматичних умов, скшьки науковим, технiчним та штелекту-альним потенцiалом, цивiлiзацiйною орiентацiею суспшьства" [4, с. 43]. 1ва-нова Н., характеризуючи сучасну сферу свггово! економiки, наголошуе, що "упродовж вЫе! iсторi! технiчнi новинки забезпечували прогрес цившзаци. Головний переломний перiод техшчно! iсторi! - промислова революцiя кшця XVIII - початку Х1Х ст., а це - початок масового фабричного випуску текстилю, винахщ парового двигуна, ... будiвництво залiзниць" [5, с. 207].
Шишков Ю., дослщжуючи проблеми регiоналiзацi! та глобалiзацi! свь тового господарства, звертае увагу на те, що "постшно зростаючi та взаемо-переплiтаючi технологiчнi шноваци у сферi джерел енергi!, двигушв, робо-чих машин, транспортних засобiв, способiв комунiкацi! ... просувають люд-ство вiд одного технологiчного укладу до шшого" [13, с. 7]. Фшпенко А. звертае увагу на те, що "впровадження нових технологш внаслiдок друго! промислово! революцi! сприяло зростанню концентрацi! виробництва, збшь-шенню розмiрiв промислових фiрм" [12, с. 290]. Яковець Ю., аналiзуючи змь ни в глобальному технологiчному простор^ зазначае: "iндустрiальнi техноло-гi! видозмшили змiст виробництва та спосiб життя мiльярдiв людей. Вони ба-гатократно тдвищили продуктивнiсть працi, примножили асортимент ... то-варiв та послуг i пiдвищили якiсть життя." [15, с. 163].
Постановка завдання. Науково-техшчний прогрес завжди забезпечу-вав прогрес цившзаци. Економiчний поступ нацiональних економж у сучас-них умовах визначаеться впровадженням технолопчних розробок, зокрема в об'екти глобально! виробничо! шфраструктури. З огляду на це, постае завдання прослщкувати технологiчну еволюцiю елеменлв наднацiонально! обслуго-вуючо! системи.
Результати. 1дею зв'язку суспiльного прогресу через полшшення ма-терiальних умов життя людини досить активно розглядали вчеш XVIII ст. (соцiальнi iде! епохи Вщродження, доби капiталiзму). Водночас, найбшьш очевидно тенденцiя видiлення технологiчно! ознаки як основного критерш перiодизацi! людського суспшьства проявилася в другш половит XIX ст. у дослщженнях вторично! школи, а остаточно цей шдхщ сформувався в робо-
тах представниюв ново! вторично! школи на початку XX ст. Одночасно фор-мувався i розвивався iнституцiоналiзм, що розглядав потенцiал суспiльства з погляду його шституцшно! структури, причому особливо анашзувалися тех-нологiчнi аспекти суспiльного виробництва: щея видiлення стадiй технолопчного прогресу доповнюеться у роботах шститущоналю^в концепцiею структуризацi! секторiв суспiльного виробництва.
Ознаки перших технолопчних систем стали зароджуватися у старо-давшх суспшьствах i призначалися переважно для простих видiв людсько! дь яльностi, що виражалося у виготовленнi простих знарядь виробництва як умови життездатност цившзаци. Згодом, у ранньокласовому суспiльствi IV - II тисячорiччях до н.е. вщбувалося становлення технологiчних систем бшьш складного рiвня. Проявом цього е система iрригацiйних споруджень на ржах Нш, Тигр, ввфрат, що заклало основи шдвищення ефективностi сшьсь-когосподарських робгг. Саме вони були прототипом простих об'еклв виробничо! шфраструктури - водоканалiв, що використовували енерпю води для пiдвищення вiддачi земельного ресурсу. Джон Бернал описав значну активь зацiю технiчно! творчостi, яка виникла з початком мюьких поселень у долинах рiчок Месопотами1, вгипту, Iндi! i Китаю, що продовжувалася у перiод приблизно з 3200 до 2700 р. до н.е. [2, с. 82]. Але говорити про серйозний техшчний прогрес у той перюд, про шновацшну дiяльнiсть глобального масштабу було б недоречно, оскшьки тогочасна цившзащя розвивалася локально, виникаючи та пропадаючи на великих теренах.
Використання залiза як засобу пращ зробило свш внесок у технолопч-ний розвиток елеменлв виробничо! iнфраструктури. Хоча це були !! першi об'екти i здебшьшого транспортного призначення. Тобто в умовах рабовлас-ництва вони активiзували культурний обмш, торгiвлю, розвиток мореплав-ства, створення колонш, що, своею чергою, сприяло зближенню техшчних систем у межах античного технолопчного способу виробництва [16, с. 161]. При цьому рiвень розвитку об'еклв виробничо! шфраструктури ютотно не змшився, примiтивнi засоби пересування та транспортування не розвивалися.
Згодом у середньовiчному та ранньоiндустрiальному суспiльствах з притаманними !м технолопчними способами виробництва спостерiгався пев-ний застш, а навiть i регрес, зокрема у Захiднiй Gвропi порiвняно з Римською iмперiею. Технологiчний прогрес перших об'еклв виробничо! iнфраструктури тогочасного перюду найкраще проявився на Сходi у Кита! та Iндi!, яю успiш-но використовували технiчнi досягнення античность Стародавш та античнi господарсью системи досягли такого рiвня економiчного розвитку, який дов-готривалий перюд не м^ бути забезпечений европейськими державами у се-реднi вши. Проте згодом, столтя за столтям еволюцiонувалися технологiч-нi удосконалення через базисш iнновацi!. Якщо за 1300 роюв антично! цивiлi-зацi! у захщному свiтi було зроблено 243 природничих наукових вщкритлв i 107 техшчних винаходiв, то в середньовiчному суспiльствi спостерiгаеться тенденцiя до зниження: тобто за 850 роюв - 31 вщкриття i 49 техшчних вина-
1 У державах Месопотами в т1 часи були досить зручш дороги, транспортне сполучення здшснювалося також р1чками та каналами, де використовували парусш й веслов1 судна [12, с. 142].
ходiв. Але за 400 роюв ранньо-шдус^ально!" цившзацп темпи прогресу рiзко зростають - до 1153 Бщкритпв i 489 винаходiв [16, с. 194-195].
Значний поштовх до фундаментального технологiчного поступу нада-ли великi географiчнi вщкриття, створення колонiальних iмперiй i прискоре-ний розвиток мiжнародноi торгiвлi, що, своею чергою, iнтенсифiкувало об-мш мiж технiчними досягненнями iснуючих цившзацш. Тому окремi об'екти глобально! виробничо!' iнфраструктури уже функцiонували, зокрема внутрш-нiй водний та морський транспорт (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика залпниць i пароплавиву Сврош в 1830-1876рр. [12, с. 670]
PÎR Довжина залiзниць, км Тоннаж пароплавiв
1821 332 32 000
1841 8 591 105 121
1846 17 424 139 973
1851 38 022 263 679
1856 68 148 575 928
1861 106 886 803 003
1866 145 114 1 423 232
1871 235 375 1 930 089
1876 309 641 3 293 072
Промисловий переворот у Сврош кшця XVIII ст. та виникнення великого машинного виробництва революцшно вплинули на формування потен-щалу iндустрiальноï цившзацп. Перехщ саме до iндустрiальноï моделi розвитку якраз i здшснювався у процесi промислового перевороту, що зумовив докоршну перебудову системи виробництва, здшснився перехiд вщ мануфак-тури до фабрики, вщ ручноï до механiзованоï працi на основi машинноï тех-нiки. Результатом промислово1' революцiï стали структурнi зрушення в еко-номiцi окремих краш Свропи, домiнування промисловостi, зародження нових видiв транспорту - залiзниць та парового флоту1.
Машинш технологiï настшьки швидко впроваджувалися у виробниц-тво, що почали витюняти ремiсничi майстерш та мануфактурнi, якi вже не могли конкурувати з масовим машинним виробництвом. Майже 150 роюв тривала перебудова свiтового технологiчного простору, впровадження нових щей та технологш. Xвилi iндустрiалiзацiï2 кардинально вплинули на зростан-ня ролi провiдних европейських краш на новому технолопчному етапi ix розвитку. Так, частка Великобританп у свiтовому промисловому виробництвi за перюд 1750-1880 рр. зросла з 2,9 % до 22,9 %, Пiвнiчноï Америки - з 0,1 % у 1750 до 23,6 % у 1990 р. Високими темпами розвивалася в цей перюд xiмiчна, електрична та автомобшьна промисловють. Формувалася база для створення
1 У зв'язку з цим В. Загашвш зазначае: "... Науково-техшчний прогрес 1 рашше був рушшною силою штернацюнал1зацп, визначаючи етапи 11 розвитку. За значениям змш у сфер1 виробництва та транспорту свого часу жоден етап не можна вважати домшуючим над шшим. Парапоплав 1 телеграф свого часу зробили не меншу революцш, нгж косм1чний супутник та 1нтернет - в наш" [3, с. 15].
2 Кондратьев М. Д. у сво!х дослвдженнях звернув увагу на залежшсть мгж початком зростаючих хвиль великих циктв та появою нових технолопчних винаход1в 1 впровадженням нових технологш 1 зазначае, що "... перед початком зростаючо! хвил1 кожного великого циклу, а деколи 1 на самому 11 початку спостер1гаються значш змши в умовах господарського життя суспшьства. Ц змши, зазвичай, виражаються у значних винаходах та ввдкриттях, глибоких змшах техшки виробництва та обмшу, в посиленш рол1 нових кра!н у свгговому господарському житл 1 т. д." [6, с. 43].
елеменлв виробничо! шфраструктури. Середньорiчнi темпи eK0H0Mi4H0r0 поступу в Сврош Х1Х ст. мали стабiльну тенденцiю до зростання: з 10,5 % у 1830-1850 рр. до 24 % у 1850-1870 рр. та 13 % у 1870-1900 рр. [12, с. 279]
Активне застосування у виробнищв iндустрiальних технологш не тшьки змшило його структуру та змют, але й ютотно вплинуло на спосiб життя тодшньо! цивiлiзацiï. Використання парового двигуна у промислово-му виробництвi сприяло швидкому розвитковi машинобудування, вщбувало-ся становлення та формування тогочасних об'еклв виробничоï шфраструкту-ри - залiзничного та морського транспорту. Велике машинне виробництво стало базою кардинального зростання продуктивност працi, збiльшення та розширення асортименту товарiв i послуг, примноження обсяпв споживання, а також шдвищення якост життя бiльшоï частини суспшьства. О^м цього, науково-технiчний прогрес та, вщповщно, його технологiчнi результати ю-тотно вплинули на формування принципово нових вщносин мiж людиною та системою машин. Особистють в умовах постiндустрiального суспiльства1, новоï системи оргашзаци виробництва стае повноцiнним господарем, а не слугою машини.
Домшуючу роль у глобальному технолопчному розвитковi та форму-ванш елементiв мiжнародноï виробничоï iнфраструктури вщграли транснащ-ональнi монополiï, що охопили сво1'ми фiрмами усi куточки планети. 1ннова-цiйнi нововведення як головний фактор науково-техшчного прогресу безпо-середньо пов'язаш з функцiонуванням ТНК2 на нащональному i мiжнародно-му рiвнях. У цьому випадку йдеться про яюсне оновлення постiндустрiаль-них технолопчних систем певними нововведеннями, що створить можли-вють отримання ново!" якосл у вiдповiдному суспiльствi, яке е структурним елементом сучасно1' цивiлiзацiï. Ефективне функщонування технологiчних систем останньо1' передбачае дiалектичний взаемозв'язок та взаемозумовле-шсть нацiональних, локальних та свiтових систем.
Функщонуючи в глобальному економiчному середовишд, ТНК кон-тролюють закордоннi ринки завдяки сво1'м конкурентним перевагам, в основу яких закладено технолопчне лщерство. Iнновацiйний вплив провiдних тран-снащональних корпорацiй на економiчне зростання свггово1' економiки реаль зуеться через створення ними вщповщних нововведень та ix використання у промисловому виробництвi. Освоення винаxодiв вимагае значних фiнансовиx ресуршв, позаяк неможливе без використання досягнень НТП, модершзова-них обладнання i виробничого процесу та шших фаз вщтворення, зокрема i галузей виробничоï iнфраструктури. При цьому мiжнароднi монополи ство-рюють теxнiчнi новинки, фшансуючи НДДКР у навчальних закладах, лабора-
1 На думку Д. Белла, т1льки США та Япошя завдяки значному технолопчному прогресов1 можуть говорити про функщонування !х нацюнальних економж в постшдустр1альнш, шформацшнш ер1 [1, с. 40-42]. Е. Тоффлер охарактеризував нову шформацшну цившзацш як "високотехнолопчну та антшндустр1альну" [11, с. 33]. С. Пермшов, стверджуе, що "сьогодш шформацшш технологи необхвдно розглядати не т1льки як побутовий пристрш, а й потужний важ1ль, який дае змогу ефективно використовувати творчу енерпю суспшьства" [9, с. 7].
2 Характеризуючи роль ТНК у розвитков1 шновацшно!' д1яльност1, Н. 1ванова зазначае: "Економ1чна ютор1я шновацшно!' д1яльност1, законом1рност1 становлення та змши галузей - л1дер1в техшчного прогресу, показують, що кожен новий товар, який формуе галузь, як правило, пов'язаний з д1яльшстю т1е!' чи шшо!' велико! корпорацИ" [5, с. 11].
торiях, а також викуповують винаходи у дрiбних фiрм з метою доведення ïx до масового виробництва (табл. 2).
Табл. 2. Частка нитрат ТНК на НДДКРу рЬних галузях промисловостг, % /18, с. 121 ]
Галузi промисловост Питома вага витрат на НДДКР у 700 найбшь- Частка витрат на НДДКР у двох найбшь-
ших компашях ших компашях галузi
1нформатика (твердi теxнологiï) 21,7 13
Автомобiльна 18 21
Фармацевтика i бютехнолопя 17,5 18
Електронiка i електротеxнiка 10,4 31
1нформатика (м'яю теxнологiï) та програмнi продукти 6,3 44
Хiмiя 4,8 23
Аерокосмiчна i обробна 3,9 35
Машинобудування 2,9 20
Телекомуткацп 2,2 58
Медичне обладнання 2,2 33
Iншi 8,1 -
Показники табл. 2 свщчать про активну дiяльнiсть ТНК у сектор1 на-укових дослщжень рiзниx галузей промисловостi. При цьому найбшьша частка витрат на НДДКР у 300 найбшьших компанiяx належить твердим техно-логiям в шформатищ - 21,7 %, наступна автомобшьна - 18 %, четверта пози-цiя - електронiка та електротехшка - 10,4 %. Водночас аналiз витрат на науку у двох найбшьших компашях галузi засвщчуе домiнування галузей ш-формацiйноï шфраструктури: телекомунiкацiï - 58 %, програмш продукти -44 %, електрошка та електротеxнiка - 31 %. Здшснюючи iнновацiйну д1яль-нiсть, ТНК цим самим шдвишують свою конкурентоспроможшсть у рiзниx сегментах свiтового ринку. В сучасних умовах шновацшш продукти створю-ють не тiльки в межах головноï компанiï, а пот1м передаються у фiлiï та впро-ваджуються у виробництво, але й в науково-дослщних органiзацiяx та уста-новах, якi фiнансують ТНК. На межi тисячолiть функцiонувало близько ста таких центр1в вiдомиx компанiй: Microsoft, Motorola, JVC, Samsung, IBM, Du Pont, Noria, Panasonic. Транснацюнальш корпорацп сприяють формуванню глобальних мережевих структур. Залучаючи сво1' численнi фiлiï, вони для ре-алiзацiï сво1'х цшей контролюють використання людських, виробничих та природних ресуршв. При цьому ютотно еволюцюнуе система управлiння ТНК, яка базуеться на чотирьох основних принципах: централiзованiй систе-мi управлiння, поеднанш теxнологiчного контролю центру з децентрал1за-цiею прийняття рiшень у фшях, об,еднаннi автономних фiрм у холдинг на федеральних началах, iнтеграцiйнiй мережевш структурi, що дiе як едина ш-новацiйна система [17, с. 91].
Щодо функцiй ТНК у розвитку науково-техшчного прогресу, е двi точки зору, Й. Шумпетер у свош працi "Капитализм, социализм и демократия" досить критично шдходить до ощнки ролi монополiï в шновацшнш дь яльностi, вiдзначаючи, однак, серед позитивних моменлв те, що монополiя може стимулювати як науково-техшчний прогрес, так i економiчне зростан-ня. Це можливо за рахунок того, що у розпорядженш монополюта е способи
виробництва, як не можуть бути доступними для шших шдприемщв, оскшь-ки у великих монополш набагато бiльше фшансових ресурсiв, що можуть за-безпечити науково-техшчний прогрес усiй економiцi, а не тшьки окремiй га-лузi [14, с. 128]. Водночас, Й. Шумпетер наголошуе на тому, що нововведен-ня у прогресивних галузях промисловостi можуть негативно вплинути на мо-нопольне становище ТНК, втрату ними пашвного становища через впрова-дження передових технологiй конкурентами1.
Минуле сторiччя внесло кардинальнi змiни у формування та створен-ня нових прогресивних об'екив глобально! виробничо! шфраструктури. Внас-лiдок науково-технiчно! та шформацшно! революцi! змiнився характер еко-номiчного розвитку суб'ектiв свiтового господарства "в найбшьш розвинених кра!нах формуеться постiндустрiальна "нова економiка" - технологiчний та господарський уклад, в якому роль головного виробничого ресурсу вщгра-ють знання та шформащя (табл. 3). Становлення цього укладу значною мь рою визначае загальну ситуащю у свгговш економiцi та мiсце кра!н у мiжна-родному подiлi пращ" [7, с. 3].
Табл. 3.1ндексрозвиненостi економши знань /10, с. 88]
Кра!на М1сце серед 27 кра!н Згрупо-вании 1ндекс Субшдекси
шнова-цштсть економ1чне стимулювання освгга шформацшна шфраструктура
США 1 8,81 9,91 7,97 8,28 9,09
Япон1я 5 8,41 9,78 7,42 8,09 8,35
1зра!ль 6 7,44 7,44 7,31 6,78 8,21
Мексика 12 5,77 7,37 5,79 4,43 5,51
Бразил1я 13 5,82 8,08 3,94 5,75 5,50
АР 14 5,21 6,54 4,55 4,47 5,26
Китай 18 4,95 9,00 2,55 3,74 4,50
1нд1я 23 3,97 8,59 2,91 2,33 2,06
Кетя 24 2,62 5,31 1,29 2,07 1,83
Камерун 27 1,41 1,78 0,55 3,93 1,38
Формування реально функщональних об'екпв глобально! виробничо! шфраструктури свггового господарства розпочалося в основах iндустрiально-го суспiльства, оскiльки виникла необхщшсть у наявностi та функцiонуваннi обслуговуючо! системи наднацiонального вiдтворювального процесу. Пере-хiд свiтово! економiки на яюсно новий iнформацiйний простiр розвитку по-силюе взаемопереплетення нацiональних вiдтворювальних структур, веде !х у нову економiчну стадiю розвитку. Значною мiрою це зумовлено тим, що те-лекомушкацшна iнфраструктура та !! послуги е фундаментом шформацшно! економiки. При цьому шформацшно-комушкацшна мережа займае найвищий рiвень глобальностi серед iнших складових глобально! виробничо! шфраструктури св^ового господарства.
Визначальш риси iнформацiйно! ери - провщна роль комп'ютерiв i те-лекомунiкацiй, мiкропроцесорiв, фундаментальне значення теоретичного знан-
1 вплив нововведень, наприклад, нових технолог1й на 1снуюч1 галузев1 структури в довгостроковому аспекл перешкоджають стратеги обмеження виробника, збереженню пан1вних позиц1й для максим1зац1!' прибутку" [14, с. 130].
ня. Тобто в уЫх пiдходах до характеристики сусшльства, що формуеться, ви-окремлюеться глобальнiсть процесiв та визначальна роль шформацшно-кому-нiкацiйних технологiй. Як зазначае I. Осадча: мГлобалiзм - за суттю черговий етап штернащонашзаци, оснований на розвитку шформацшних технологiй. Саме сучасш технологи зв'язку та шформаци створили зовсiм iншi умови для руху катталу, для швидкого його переливу з одте! кра!ни в шшу" [133, с. 3].
В ютори технологiчного переозброення усiх попередшх суспiльств визначальна роль завжди належала техшчним нововведенням. Тому i сьогод-нi необхiдно розглядати iнформацiйнi технологи не тшьки як звичайний по-бутовий пристрiй, але й як потужний важшь, без якого неможливо викорис-товувати креативну iнiцiативу рiзних суб,ектiв економiчноl дiяльностi. Завдя-ки 1х широкому застосуванню у суспiльствi буде зменшуватися частка важко!
4000000
■ 3500000 - 3000000
■ 2500000 2000000 1500000
■ 1000000 ■ 500000
_______________ _ [о
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007"2008" Рис. Динамкаринку ШформацШно-комушкацШних технологш за nepiod 20002008 pp., млн дол. США *(* Склав автор за: Information and Communications Technologies. OECD Communications Outlook. - Paris, 2007, Р. 301., ** Прогнозоваш àani)
1нформацшш технологи докоршно змшюють сам процес прийняття ршень суб'ектами нацюнальних економж та свгтогосподарських вщносин за-галом. На цей процес у сучасних умовах впливае декшька глобальних тен-денцш, що характеризують нову систему взаемовщносин учасниюв св1тового ринку (рис.). По-перше, тд впливом використання можливостей шформацшних технологш р1зко змшюеться поведшка споживача: вш бажае отримати максимум корисност вщ ринку. Такий ефект досягаеться завдяки впрова-дженню технологш в ус сфери економжи, в тому числ1 у виробничу шфрас-труктуру. Споживач1 можуть легко i швидко отримати шформащю про пос-луги, зокрема транспортно1' шфраструктури, i вибрати ту, що найповшше за-довольняе ixm потреби. При цьому iснуе подвшний ефект: знижуеться час на пошук послуги та зменшуються витрати на \х використання. По-друге, еконо-мiчна дiяльнiсть, яка весь попереднiй перюд базувалася на обмеженостi ре-сурЫв, поступаеться мiсцем знанням як основному ресурсовi iнформацiйноï економiки. Iнформацiйно-комунiкацiйна шфраструктура перетворюеться на провiдний фактор зростання ново1' економiки. По-трете, завдяки наявностi ба-гатьох джерел iнформацiï, 1'хнш доступностi, у виробникiв е можливють займати панiвне становище на ринку товарiв та послуг. Ця тенденщя отримуе риси iнтернацiональностi, i тому формуеться глобальне конкурентне середо-вище, де провщне мiсце займуть новi елементи глобально!' виробничо!' ш-
фiзичноï працi i формуватися суспiльство нового типу.
фраструктури. Таким чином, шформацшш технологи модифжують ди суб'екпв свiтогосподарських вiдносин, створюють можливють для масштаб-нiшого використання !хшх переваг у формуваннi та функцюнуванш об'екпв глобально! виробничо! iнфраструктури.
Таким чином, технолопчна еволюцiя об'екпв виробничо! шфраструктури зумовлена потребами поступального соцiально-економiчного розвитку цивiлiзацi! на рiзних етапах !! зрiлостi. Зародження, становлення та функщ-онування тривiальних обслуговуючих систем вiдбулося стихiйно, шдпоряд-ковуючись елементарним потребам обмiну та стлкування у локальних еко-номiчних системах, що формувалися та удосконалювалися. По-друге, про-мисловий переворот у Сврош XVIII-XIX ст. кардинально вплинув на зрос-тання технологiчно! зрiлостi об'екив виробничо! iнфраструктури. Сформува-лися та функщонували модернiзованi види залiзничного та морського транспорту, закладалися основи нових технiко-економiчних перспективних досяг-нень. По-трете, науково-техшчна революцiя ХХ ст. внесла вагомi змiни у яюсну та кiлькiсну характеристику об'ектiв виробничо! шфраструктури, як поступово виходили на глобальний рiвень. Активне використання передових технологш перетворило НТР - у технолопчну революцiю. Перехiд сучасно! цившзаци до постiндустрiального технологiчного способу виробництва фор-муе iнформацiйне суспiльство, де утверджуеться новий, реально функщону-ючий об'ект уже глобального характеру - шформацшна iнфраструктура.
Л1тература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. БелЛ.-М. : Изд-во "Academia", 1999. - 956 с.
2. Бернал Дж. Наука в истории обществ / Дж. Берна. - Л.-М. : Изд-во "Иностр. лит-ра", 1956. - 735 с.
3. Загашвили В.С. На пороге нового этапа экономической глобализации / В. С. Загаш-вили // Мировая экономика и международные отношения. - 2009. - № 3. - С. 15-23.
4. Зевин Л.З. Глобализм и регионализм в контексте экономического роста / Л.З. Зевин // Мировая экономика и международные отношения. - 2009. - № 6. - С. 43-53.
5. Иванова Н.И. Инновационная сфера. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Н.И. Иванова / под. ред. И.С. Королева. - М. : Изд-во "Экономистъ", 2003. - С. 207-232.
6. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения / Н.Д. Кондратьев. - М. : Изд-во "Наука", 1993. - 543 с.
7. Оболенский В.П. Технологическое соперничество на мировом рынке / В.П. Оболенский // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 7. - С. 3-12.
8. Осадчая И.М. Глобализация и государство: новое в регулировании экономики развитых стран / Н.М. Осадчая // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 11.
- С. 3 -14.
9. Перминов С.Б. Информационные технологии как фактор экономического роста / С.Б. Перминов / отв. ред. Е.Н. Егорова / Центр. экон.-мат. ин-т РАН. - М. : Изд-во "Наука", 2007. - 195 с.
10. Скубко Ю.С. ЮАР: Инновационное развитие и человеческий фактор / Ю.С. Скубко // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 6. - С. 86-92.
11. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М. : Изд-во АСТ, 1999. - 784 с.
12. Фшшенко А.С. Глобальш форми еконошчного розвитку: ютор1я i сучаснють / А С. Фшшенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
13. Шишков Ю.В. Регионализация и глобализация мировой экономики: альтернатива или взаимодополнения? / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения.
- 2008. - № 8. - С. 3-20.
14. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия / Й. Шумпетер. - М., 1993. - 540 с.
15. Яковец Ю.В. Глобализация взаимодействия цивилизаций / Ю.В. Яковец. - М. : ЗАО "Экономика", 2003. - 411 с.
16. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы / Ю.В. Яковец. - М. : Изд-во "Наука", 1999. - 448 с.
17. The European Union // IEA Energy Policies Review. - IEA, 2008. - 218 p.
18. Word Investment Report 2005: Transnational Corporations and the Internationalization of R&D. - New-York; Geneva. 2005. - 385 p.
Рыбчук А.В. Технологическое развитие элементов глобальной производственной инфраструктуры
Исследованы предпосылки и причины создания, особенности функционирования, технологическое развитие и усовершенствование объектов глобальной производственной инфраструктуры. Проанализированы направления использования результатов научно-технологической революции при реализации сети инфраструктурных институций в условиях глобализационных тенденций развития мирового хозяйства.
Ключевые слова: технологическое развитие, научно-техническая революция, инновационные разработки, экономический рост, глобальная производственная инфраструктура, информационная инфраструктура, индустриальные технологии, транснациональные корпорации, международное производство, наднациональный воспроизводительный процесс.
Rybtchuk A. V. Technological development of elements of global production infrastructure
Pre-conditions and reasons of creation, features of functioning, technological development and improvement of global production infrastructure objects are studyed in the article. Directions of using the results of scientific technical revolution under the network of realization infrastructure institutions in the conditions of globalizational trends of world economy development are analyzed in the article.
Keywords: Technological development, scientific and technical revolution, innovative research, economy growing, global production infrastructure, informative infrastructure, industrial technologies, multinational corporations, international production, overnational reproductive process.
УДК 328.224 Астр. Н. О. Ривак - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 МИТНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
Дослщжено основш причини зменшення надходжень податюв на мiжнародну торпвлю i зовшшш операци до державного бюджету, проаналiзовано змши у струк-турi цих надходжень. Розглянуто основш проблеми митно! пол^ики Украши та шляхи тдвищення ефективносп функцюнування системи митних платежiв у контекст максимального усунення внутршшх недолив адмшютрування та поглиблення мiж-народно! ствпращ в митнш сферь
Ключов1 слова: податки на мiжнародну торпвлю i зовшшш операци, ввiзне ми-то, вивiзне мито, статистичний iмпорт, податкове навантаження, середньозважена ставка мита, платжний баланс, поточний рахунок платжного балансу, тимчасове ввезення, митний контроль, мiжнародна торпвля, митна пол^ика.
Постановка проблеми. Свггова економ1чна криза справила негатив-ний вплив на вггчизняну економжу загалом \ податкову сферу зокрема. В ос-танш роки частка надходжень доход1в вщ митних процедур у загальних доходах державного бюджету становила близько третини уЫх надходжень, що засв1дчуе важливють ефективного митного контролю у сфер1 справляння да-них податкових платеж1в. Результатами негативного впливу свггово! фшансо-
