CC BY
38
М.Г. Чумаченко, акад. НАН Украти, В.1. Ляшенко, д.е.н.
НЕО1НДУСТР1АЛЬШ ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
npiopumemu, яК фактично сформувалися в Укран в остант десятилття, не вiдповiдають тим, що поширенi у ceimi. Реальна стратегiя економiчного прориву Украти може базуватися на прискореному розвитку тих втчизняних виробництв, як довели конкурентоспроможнкть на внутрШньому i зовтшньому ринках.
Приоритеты, которые фактически сформировались в Украине в последние десятилетия, не отвечают тем, которые распространены в мире. Реальная стратегия экономического прорыва Украины может базироваться на ускоренном развитии тех отечественных производств, которые доказали конкурентоспособность на внутреннем и внешнем рынках.
Priorities which have been formed in Ukraine in the last decades do not correspond to those which are widespread in the world. The strategy of a real economic breach for Ukraine can be based on an accelerated development of those domestic productions which proved to be competitive on the internal and external markets.
За останш десятирiччя св^ова економша cipiMKO змшилася. Вщбуваеться яюсна трансформащя шституцшних основ св^ового ринку. Нащональш економжи активно штегруються у единий глобальний мехашзм з ушверсальною системою макpоекономiчного регулювання та вщповщною системою ощнок. По сут з'являеться новий св^, нова економжа, не схожа на традицшну стару економжу чаЫв ринку А.Смгга та Д.Ржардо. Яю ж li специфiчнi вiдмiнностi?
© М.Г. Чумаченко, В.1. Ляшенко, 2009
По-перше, вщбуваеться бурхливий розвиток ринку знань, постшно зростае роль наукоемного сектору, виробни-
цтва i збуту сучасних наукоемних технологiй, що прискорюе процеси комп'ютеризаци iнфоpмацiйного простору економiки та всього сустльного життя. Наприклад, у США витрати на закутвлю комп'ютерно! техшки вже перевищують видатки на закутвлю автомобiлiв, житла i на багато вщсотюв - видатки на промислове i комеpцiйне будiвництво.
По-друге, нова економжа - це стpiмке зростання капiталiзацil ринково! ваpтостi компанiй шляхом створення !х розгалужених мереж, яю здiйснюють пpоpивнi дослiдження i розробки у нов^шх галузях науки та техшки. Цд, як правило, невелик за чисельнiстю зайнятих i за обсягом каштальних pесуpсiв компанп, по сут^ визначають промислове обличчя ново! економши.
По-трете, нова економiка - це економжа, у якiй система державних прюритеив у розвитку науки i технiки спрямована перш за все на капiталiзацiю витрат, що вкладаються у людину. Основним прюритетом тут виступае полiтика щодо тдвищення piвня освiти та змiцнення здоров'я населення.
По-четверте, нова економiка - це економжа, що забезпечуе висою темпи оновлення основного капiталу, швестованого у життезабезпечуючi сектори матеpiального виробництва та обслуговуючо! iнфpастpуктуpи.
По-п'яте, нова економжа - це економiка, що забезпечуе приблизно piвнi умови для нормально! життедiяльностi кожного громадянина краши, незалежно вiд мiсця його проживання: заpобiтна плата, житло, робота, доступ до шформацшного та транспортного обслуговування тощо [23]. Найбiльш прий-
нятною формою урбашзаци за цих умов стають мегаполюи.
Глобальнi стpуктуpнi зрушення у свiтовiй економiцi пов'язанi з переходом розвинених кра!н до шостого неоiндустpiального технологiчного укладу, якому притаманш якiсно новi соцiальнi, pесуpснi та висою еколопчш критери i стандарти. Вони досягаються через
структурш змши як в економiцi загалом, так i в окремих галузях i пiдприeмствах, що забезпечують технолопчний прорив на iнновацiйнiй основi. За умов глобалiзацil полiтичнi та корпоративш елiти рiзних краш вибудовують сво! геоекономiчнi стратеги та шляхи модершзаци економiки, покликанi забезпечити !м гщне мiсце у новiй iерархп взаемовщносин. При цьому розвиненi краши св^ концентрують зусилля на тому, щоб зберегти свое лiдерство у св^овому iнновацiйному виробництвi i закрiпити технолопчний вщрив вiд iнших краш.
Щодо аналiзу ие! ситуацп, яка склалася в економiцi Украши в нишшнш час, то вона характеризуеться одним словом - КРИЗА! Украша знаходиться на порозi нових випробувань, у вирi масштабних свiтових викликiв, яю потребують максимально! концентраци наших спшьних зусиль, консолщаци всього суспiльства. Украй складш реали вимагають вiд вищого керiвництва краши оперативного та ефективного реагування, виважених, скоординованих дiй, спрямованих на подолання кризових явищ. З шшого боку, це також i своерiдний «момент штини», який дае нам нагоду визначитися, який свш доробок економiчна наука може запропонувати крш'ш та владi у найближчш та бiльш вiддаленiй перспективi.
Про нагальну потребу в структурних реформах впчизняно! економiки влада та бiзнес говорять ще з кiнця 90-х роюв минулого столiття [4, 5, 6, 13, 14]. Тож ниш чи не кожен громадянин Украши знае, що у крш'ш ^м конституцшних реформ слiд провести реформування державного апарату, спростити дозвiльну систему, прийняти новий Податковий кодекс, серйозно зайнятися енергозбереженням, здiйснивши реформування промислових пiдприемств i ЖКГ, врештi-решт побудувати лептимний ринок землi [7, 9, 10, 11, 12, 16]. Стосовно необхщност цих i ще багатьох шших реформ уже нi в кого не виникають сумнiви. Проте з 1х реалiзацiею вже протягом майже двадцяти роюв у кра!ш все щось аж нiяк не складаеться...
Технолопчний розвиток економжи передбачае розвиток економжи шляхом прогресивних зрушень, залучення швестицш, послiдовного зростання науково-технологiчного сектору, економжи знань. Вiдставання розробки теори технолопчних укладiв, невикористання И в процес державного прогнозування й управлiння призводять до викривлень у розвитку краши. Формування постiндустрiального суспiльства наприкiнцi
ХХ ст. передбачало нову iсторичну фазу розвитку цивЫзацп, у якiй головними продуктами виробництва стали iнформацiя i знання. Рисами, що вiдрiзняли у розвинутих крашах iнформацiйне суспiльство, стали: збшьшення ролi шформацп та знань у житт суспiльства; збiльшення частки шформацшних комунiкацiй, продуктiв i послуг у валовому внутрiшньому продуктi; створення глобального iнформацiйного простору, який забезпечуе ефективну iнформацiйну взаемодiю людей, 1х доступ до свiтових iнформацiйних ресурав i задоволення !х потреб щодо шформацшних продукив i послуг.
У сучасному постiндустрiальному суспiльствi iнформацiя стала найбшьш важливою цiннiстю, а iндустрiя одержання, обробки i трансляцп шформаци - провiдною галуззю дiяльностi, куди з кожним роком вкладають все бшьш значнi капiтали. Як вважають провiднi вченi, iнформацiя стае важливим стратегiчним ресурсом, вiдсутнiсть якого призводить до суттевих втрат в економщ. Тому iнформатизацiя суспiльства виступае одним iз вирiшальних чинникiв модершзаци економши та запорукою штеграци будь-яко! краши в сучасне свпове спiвтовариство.
У теорiях постiндустрiалiзму набувають специфiчного трактування питання сутностi, змiсту, шляхiв i методiв соцiально-економiчних перетворень у нацюнальному i глобалiзацiйному масштабах, системних трансформацш у постсоцiалiстичних крашах, перехiдного перюду до ново! економiчноl системи. Це одна з принципових вiдмiнностей теорш постiндустрiалiзму, що накладае свiй вщбиток i на функцп цих теорш.
Французький учений Ален Турен у робой "Постшдустрiальне суспiльством [18] запропонував не проводити вiдмiнностi мiж соцiально-економiчними системами за вiссю протиставлення рiзних типiв власностi й рiзних суспшьних способiв виробництва. Схожi думки висловлеш у працях Денiела Белла [1], де автор запропонував так званий багатоосьовий пщхщ до пояснення переходу ввд iндустрiального до постiндустрiального суспшьства та характеристики останнього. Основними осями при цьому е розвиток науки i техшки, змiни структури виробництва i структури зайнятостi, змiни сощально! структури, застосування знань, змiни вщносин власностi.
Американським ученим Майклом Кастельсом у робой "1нформацшна епоха: економжа, суспшьство i культура" [19] вiдмiнностi вiдкладаються за шшою вiссю - мiж доiндустрiальною епохою, iндустрiалiзмом та iнформацiйною цивЫза-цieю. Соцiально-економiчнi змiни вiдбуваються у виробництвi в застосуваннi видiв знання.
Певш вiдмiнностi у визначеннях постiндустрiального суспiльства, економiки знань як теоретичних конструкцш i реальностi свiдчать про дискусшшсть окремих проблем, пов'язаних iз становленням i розвитком постiндустрiальноï цившзацп. Настання постiндустрiального етапу i вщповщного суспiльства характеризуеться процесом створення у сферi послуг все бiльшоï частки ВВП i зосередженням у цш сферi людськоï активностi все бiльшоï частки зайнятих. У краïнах iз високим рiвнем розвитку в структурi ВВП переважае третинний сектор, а вторинний - представлений переробною промисловютю, тодi як частка первинного сектору е невеликою.
У сучаснш економiчнiй лiтературi щодо питання iндустрiалiзацiï можна визначити таю напрями в поглядах на сшввщношення шформацшного та постiндустрiального суспiльств: 1) iнформацiйне суспiльство - це певна частка постiндустрiального суспшьства (Владислав 1ноземцев [2] та шш^; 2) постiндустрiальне суспiльство й шформацшне е взаемозамiнними чинниками (М. Коннорз та шш^; 3) iнформацiйне суспшьство е наслщком iндустрiального розвитку (Дешел Белл [1], Дж. Мартiн та шш^. Заслуговуе на увагу точка зору М. Кондратьева, який пов'язуе постiндустрiальне суспшьство не стшьки зi змiнами в технологiях, скiльки з переходом до суспшьства, що базуеться на постматерiальних, шформацшних засобах. Проте такого розвитку не досягла жодна краша св^.
Технолопя як важливий елемент продуктивних сил завжди шнуе у певнiй суспшьно-економiчнiй форм^ яка визначаеться панiвними виробничими вщносинами. Тому за всiеï едностi технолопчнох' та економiчноï складових суспiльного виробництва мiж ними неминуче виникають невщповщност та суперечностi. Нагромадження капiталу i науково-техшчний прогрес змiнюють структуру катталу, зростае технiчна озброенiсть працi, а отже, змшюеться технiчна вартiсна структура катталу, що визначае тенденцш норми прибутку до зниження. На цш основi виведено закони спадно1' продуктивност капiталу. Нагромадження капiталу е процесом, що поеднуе економiчнi та технолопчш змiни. Оскiльки технологiчнi змiни мають iсторично визначнi межi та проходять цикли вщ наростання свое1' ролi у розвитку економiки до ïï затихання при наближеннi до технолопчнох' межi, то цим процесам вщповщають процеси збiльшення та зменшення вщдачь Глибина спаду виробництва, зниження продуктивност капiталу визначаються значною мiрою станом науково-техшчного прогресу та ступенем використанням його здобуткiв. Такi негативнi процеси гостро постають при незмiнному техшчному базисi. I навпаки, науково-технiчний прогрес, застосування ново1' технiки забезпечують зростаючу вiддачу.
Особливо загострюеться суперечнiсть тод^ коли той чи iнший технолопчний уклад наближаеться до своех' меж^ ви-
черпуе сво1' потенцiйнi можливоси. Тому подолання цiеï технологiчноï межi досягаеться переходом до якiсно ново1' технологи та технологiчного укладу.
Як свщчать оцiнки провiдних свiтових учених, ми знаходимося саме зараз на такш стади розвитку - переходу вщ низхiдноï довгоï хвилi циклу М. Кондратьева (п'ятого технолопчного укладу) до висхiдноï хвилi нового - шостого - технологiчного укладу. Тому виникае ряд закономiрних питань: «А чи не вичерпало сво1х можливостей проривного розвитку сучасне постiндустрiальне, шформацшне суспшьство? Чи не ставить на порядок денний перехщ до нового - шостого - технолопчного укладу в той же час i перехщ до нового НЕОШДУСТР1АЛЬНОШ СУСШЛЬСТВА? Чи не зможе стати стратепчно можливим для Украши гасло: «Вщ ШДУСТР1АШЗМУ - минаючи ГОСТШДУСТР1АШЗМ - ДО НЕОЩДУСТР1АШЗМУ?».
Особливостi таких процесiв все бiльш чiтко виявляються в сучасному шформацшному господарствi. Адже шформащя i знання як новий виробничий ресурс зшмають питання обмеженостi, забезпечують зростання вщдач^ реалiзують дiю закону зростаючоï продуктивностi. Д. Белл зазначае: "Замша роб^ниюв машинами приводить до економи не лише працi, але й iнвестицiй, тому що кожна наступна одиниця катталу е бшьш ефективною i
^одуктивною, шж попepeдня. А отже, на одиницю пpодyкцiï потpiбно i менше витpaт" [1, 164].
Сyчaснe iнфоpмaцiйнe сyспiльство вносить змiни до xapaктepy тexнологiчного й eкономiчного pозвиткy. Iндyстpiaльнiй eкономiцi влaстивi не лише закон спадно^' пpодyктивностi кaпiтaлy, але i зpостaння eнтpопiï пpи викоpистaннi peчовини й eнepгiï. Пpотe це можливо, якщо тexнiко-eкономiчний piвeнь виpобництвa залишаеться нeзмiнним. Якiсно новi тexнологiï виpiзняються тим, що зaбeзпeчyють paцiонaльнe та ефектившше викоpистaння peчовини й e^prn, тому paдикaльнi тexнологiï зpyшeння зумовлюють peсypсозaбeзпeчeння i тим самим зменшують eнтpопiю виpобничиx систем. Одночасно це ^изводить до зpостaння ноpми ^ибутку, xочa потiм знову можливе поступове ïï зниження пpотягом вiдносно довгого
Meтодологiю тexнологiчного pозвиткy HpaiHH чiтко викладено i в ^au^x дослiдникa Т. Стоyньepa - "в aгpapнiй eкономiцi господapськa дiяльнiсть була пов'язана пepeвaжно з виpобництвом достaтньоï кiлькостi пpодyктiв xapчyвaння, а лiмiтyючим фaктоpом звичайно була достyпнiсть xоpошоï зeмлi. В iндyстpiaльнiй eкономiцi господapськa дiяльнiсть була пepeвaжно виpобництвом товapiв, а лiмiтyючим фaктоpом - частше за все кaпiтaл. В iнфоpмaцiйнiй eкономiцi господapськa дiяльнiсть - це, головним чином, в^обництво i застосування iнфоpмaцiï з метою зpобити вс iншi фоpми виpобництвa eфeктивнiшими i тим самим ствоpити бiльшe мaтepiaльного багатства. Лiмiтyючим фaктоpом е наявне знання" [2, 64]. Постае питання визначити, як виглядатимуть щ чинники в yмовax нeоiндyстpiaльноï eкономiки.
Повepтaючись до тeоpiï Белла, слiд зазначити, що ним була pозpоблeнa нова концепщя сeктоpноï тeоpiï, яка вщо^емлювала кpiм тpeтього ще й чeтвepтий i п'ятий уклади: для цього вш скоpотив тpeтiй сeктоp, обмеживши його тpaнспоpтними та комунальними послугами, тоpгiвлю, фiнaнси, стpaxyвaння й опepaцiï з нepyxомiстю вiднiс до чeтвepтинного сeктоpy, а до п'ятиpинного включив оxоpонy здоpов'я, освiтy, вiдпочинок, ypядовi установи. Дана концeпцiя Белла викликае багато сyпepeчок у сучасному eкономiчномy науковому свiтi, пpотe ïï дослщження дае змогу визначити бiльш ч^ко тexнологiчнi уклади та вiдповiднi пpовiднi тexнологiï в кожному з нж.
Незважаючи на тaкi сyпepeчки, Д. Беллом сфоpмyльовaно xapaктep пepexодy вщ iндyстpiaльного до постiндyстpiaльного сyспiльствa: нове суспшьство не зaмiщye iндyстpiaльного чи навт aгapного, а дае новий аспект, у тому чи^ у сфepi викоpистaння дaниx та iнфоpмaцiï, якi е нeобxiдним компонентом суспшьства, що нeвiдвоpотно ускладнюеться. Таким чином, суспшьство шчого не втpaчae, а нapощye виpобничий потeнцiaл, пepeводить його на новий piвeнь pозвиткy. nepex^ до постiндyстpiaльного сyспiльствa не зaпepeчye iснyвaння аг-
papного та видобувного сeктоpiв. Отже, можна зpобити висновок ^о те, що нeоiндyстpiaльнe суспшьство не зaпepeчyвaтимe досягнень iнфоpмaцiйного. Розвинута iндyстpiя пepeтвоpюe сiльськe господapство i добувш гaлyзi на основi в^овадження мaшинноï тexнiки, комплeксноï мexaнiзaцiï та автоматизацп виpобництвa. Це дозволяе тдвищити пpодyктивнiсть пpaцi та зменшити зайнятють у цiй сфepi, а вившьнену pобочy силу пepeвeсти в обpобнy пpомисловiсть.
Пepexiд на новий тexнологiчний спосiб виpобництвa сyпpоводжyeться глибокими стpyктypними змiнaми у сeктоpax виpобництвa. Заслуговують на увагу погляди Джeфpi Сакса, який зазначае, що pозподiл ^ащ свiтy за piвнeм pозвиткy тexнологiй е бiльш глибоким, нiж щеолопчш вiдмiнностi. Менша частка планети, на якш пpоживae пpиблизно 15% ïï населення (pозвинyтi кpaïни), забезпечуе на ^актищ peштy кpaïн свiтy тexнологiчними iнновaцiями. Дpyгa частина, яка включае ^иблизно половину населення, здатна вiдтвоpювaти цi тexнологiï. Решта планети, яку населяе ^иблизно тpeтинa ïï житeлiв, е тexнологiчно вiдipвaною - вона сама не ствоpюe iнновaцiй i не в^оваджуе iнозeмниx тexнологiй. Основш пpоблeми тaкиx кpaïн полягають у pозповсюджeнi iнфeкцiйниx зaxвоpювaнь, низькiй пpодyктивностi сiльського господapствa та погipшeннi навколишнього сepeдовищa. Biдповiдно тexнологiчнi змiни 1м не пiд силу. Тому pозвинyтi кpaïни пepeбyвaють на пiкy постiндyстpiaльноï стaдiï pозвиткy. У ниx панують iнфоpмaцiйно-iнтeлeктyaльнi тexнологiï, зосepeджeнa основна маса комп'ютepiв, забезпечений високий piвeнь життя.
Елвш Тоффлер характеризуе особливостi сучасного суспшьства таким чином: "Суспшьства першо! хвилГ" одержують енергiю вiд живих акумуляторiв - м'язовi сили людини i тварин - або вiд сонця, в^ру i води, товари звичайного виробництва виготовляються поштучно на замовлення, що значною мiрою стосуеться i розподiлу" [3, 233]. 1накше кажучи, доiндустрiальне суспiльство характеризуеться i прим^ивним способом виробництва, i низьким рiвнем виробництва, а отже, i вщповщними умовами життя i працi. Абсолютно правильним е твердження Джефрi Сакса: "Розрив у технологiях подолати набагато складшше, нiж розрив у катташ".
Економiчнi погляди Йозефа Шумпетера визначають елементи iнституцiоналiзму i неокласичний напрям науки. У роботi "Теорiя економiчного розвитку" Шумпетер на противагу Вальрасу дослiджуе не умови економiчноl рiвноваги, а роз-робляе теорп економiчного розвитку, в центрi яких е и внутрiшнi фактори, якi викликають економiчний розвиток системи. Особливий внесок Шумпетера в економiчну теорiю полягае в тому, що вш дослщжуе фактори, якi викликають рiвновагу ринково! системи всерединi. Цими внутрiшнiми факторами стають новi виробничi комбшаци, яю визначають динамiчнi змiни в економщк створення нового продукту; використання ново! технологи виробництва; використання ново! оргашзаци ви-
робництва. Виробництво, згiдно iз вченням Шумпетера, не може юнувати без постiйних революцiйних змiн у техшщ й технологи виробництва. Таю постшш шновацп, якi здiйснюються у виробничому процесi, е головним джерелом прибутку, якого не шнуе в ситуаци виробництва. Прибуток можливий тод^ коли економiка перебувае в постшному русi, у процесi динамiчного розвитку.
1з новацiями пов'язуе вчений i проблему циклiчностi: нововведення одного суб'екта пщприемницько! дiяльностi призводять до впровадження iнновацiй iншими, а це у свою чергу - до зростання швестицш i початку фази зростання; тсля ви-черпання потенцiалу нововведень i зниження прибуткiв настае фаза занепаду. При цьому на даних «довгих» хвилях можливi короткохвильовi коливання економiчноl активностi. Коли з'являються новi вде1, усе повторюеться знову. Але "творче руйнування" циклiчного руху -невщ'емна закономiрнiсть економiчного зростання.
За ощнкою С.В. Мочерного [6], модель постiндустрiального суспiльства (Денiел Белл, Раймон Арон [17]) передбачае найважливiшi структурш елементи постiндустрiального суспiльства за участю ушверситеив, наукових iнститутiв та дослщницьких органiзацiй, а матерiальнi продуктивнi сили перестають ввдгравати вирiшальну роль. Влада зосереджуеться в руках учених. Методолопчними вадами ще! теорп е, по-перше, характеристика суспiльства лише з боку одного з елеменив продуктивних сил, тобто науки; по-друге, ^норування власност як визначального критерiю класифжацп суспшьства i зведення И до юридично! фiкцil, до майнових прав; по-трете, значна вiдiрванiсть вiд реалiй практики, навт у розвинених крашах св^, якi на декiлька десятилiть випереджають Укра!ну за економiчним потенцiалом.
Сучасний росшський вчений, академiк РАН С.Ю. Глазьев у свош книзi «Теория долгосрочного технико-экономического развития» дае таку (табл. 1 та 2) розгорнуту характеристику технолопчних устро!в (укладiв). Загалом постiндустрiальна економiка мае особливостi, що вiдрiзняють И вiд
Таблиця 1
Хронолог1я i характеристики технолог1чних устрогв [20]
Характеры стики устрою Номер технолопчного устрою
1 2 3 4 5
Перюд домывания 1770-1830 роки 1830-1880 роки 1880-1930 роки 1930-1970 роки вiд 1970 до 2010 роки
Технолоп чт лщери Великобр иташя, Франи^, Бельгiя Великобри танiя, Франи^, Бельгiя, Нiмеччина, США Шмеччина, США, Великобриташя, Францiя, Бельгiя, Швейцарiя, Нщерланди США, Захщна Свропа, Японiя США, Японш
Розвиненi краши Шмецью держави, Нiдерланди Iталiя, Нщерланди, Швейцарiя, Австро-Угорщина Iталiя, Данiя, Австро-Угорщина, Канада, Японiя, Iспанiя, Росiя, Швецiя СРСР, HoBi iндустрiальнi краши (Н1С) Н1С, Бразилiя, Росiя
Ядро технолопчного устрою Текстильн а пр-ть, текстильне машинобудування, виплавка чавуну, обробка залiза, будiвництво каналiв, водяний двигун Паровий двигун, залiзничне будiвництво, транспорт, машино-, пароплавобудування , вугiльна, станкоютрументальн ая пр-ть чорна металургiя Електротехнiчн е, важке машинобудування, виробництво i прокат стал^ лшп електропередач, неорганiчна хiмiя Автомобте-, тракторобудування, кольорова металурпя, виробництво тoварiв тривалого користування, синтетичш матерiали, oрганiчна хiмiя, виробництво i переробка нафти Електронна промисловiсть, обчислювальна, оптико-волоконна техшка, програмне забезпечення, телекомунiкацiï, роботобудування, виробництво i переробка газу, iнформацiйнi послуги
Ключовий чинник Текстильн i машини Паровий двигун, верстати Електродвигун, сталь Двигун внутршнього згорання, нафтoхiмiя Мiкроелектроннi компоненти
Ядро нового устрою, що формуеться Паровi двигуни, машинобудування Сталь, електро- енергетика, важке машинобудування, неоргашчна хiмiя Автомобтебуд ування, органiчна хiмiя, виробництво i переробка нафти, кольорова металургiя, автодорожне будiвництво Радари, будiвництвo трубoпрoвoдiв, авiацiйна пр-ть, виробництво i переробка газу Нанотехнологп, молекулярна бiологiя
Переваги даного технологiчного устрою в порiвняннi з попереднiм Мехашзац iя i концентрацiя виробництва на фабриках Зростання масштабiв i концентрацп виробництва на основi використання парового двигуна Пщвищення гнучкостi виробництва на основi використання електродвигуна, стандартизацiя виробництва, урбанiзацiя Масове i сершне виробництво Iндивiдуалiзацiя виробництва i споживання, пiдвищення гнучкост виробництва, подолання екологiчних обмежень за енерго- i матерiалоспоживанням на основi КАЛС-технологiй
Таблиця 2
1нституцтна структура технологiчних устрогв [20]
Соцiаль но-економiчнi характеристики устроïв Номер технолопчного устрою
1 2 3 4 5
Режими економiчного регулювання в крашах-лщерах Руйнування феодальних монополш, обмеження професiйних союз1в, свобода торгiвлi Свобода торггвл^ обмеження державного втручання, поява галузевих орофесшних союз1в. Формування сощального законодавства Розширення шститутв державного регулювання. Державна власнiсть на природт монополи, основнi види шфратруктури, зокрема соцiальноi Розвиток державних шститутв соцiального забезпечення, вшськов о-промисловий комплекс. Кейнсианське державне регулювання економiки Державне регулювання стратепчних видiв шформацшно! i комункацшно! шфраструктур, змiни в регулюваннi фшансових шститупв i ринкiв капiталу при знижент ролi держави в економiцi. Занепад нрофспшкового руху. Можлива поява партисипативно! централiзованоi держави
Мiжнар однi режими економiчного регулювання Британське домшування в млжнароднш торгiвлi, фшансах Пол1тичне, фшансове i торгове цомшування Великобританп. Свобода мiжнародноi торг1вл1 Iмперiалiзм i колошзащя. Кiнець Британського панування Економiчне i вшськове домшування США i СРСР Полiцентричнiсть свiтовоi економiчноi системи. Регiональнi блоки. Становлення шститут глобального регулювання економiчноi активностi
Основш економiчнi шститути Конкуренцiя окремих пiцприемцiв i црiбних фiрм, ïх об'еднання в партнерства, що забезпечують кооперащю шдивщуального капiталу Концентрацi я виробництва в крупних органiзацiях. Розвиток акцiонерних суспшьств, що забезпечують концентрацгю капiталу на принципах обмежено! в iцповiцальностi Злиття фiрм, концентрацiя виробництва в картелях i трестах. Панування монополш i олiгополiй. Концентрацiя фшансового капiталу в банк1вськш системi. Вщдшення управлiння вiд власностi Транснацюнальн а корпорацiя, олiгополii на свгговому ринку. Вертикальна iнтеграцiя i концентрацiя виробництва. Дивiзiональний iерархiчний контроль i домшування техно-структури в органiзацiях Мiжнародна iнтеграцiя црiбних i середн1х фiрм на основi iнформацiйних технологш, iнтеграцiя виробництва i збуту. Постачання "саме вчасно"
Органiз ацiя iнновацiйноï активностi в краïнах-лiдерах Органiзацiя наукових дослiджень в нацюнальних академiях i наукових суспшьствах, мюцевих наукових i шженерних суспшьствах. [ндивiдуальне шженерне i винахiдницьке Qiдприемництво i партнерство. Професшне навчання кадр1в з вщривом i без вщриву вiд виробництва Формування науково-дослщних шститутв. Прискорений розвиток орофесшного утворення i його iнтернацiоналiзацiя. Формування нацюнальних i млжнародних систем охорони штелектуально! власностi Створення внутрiшньо-фiрмових науково-дослщницьких вiддiлiв. Використання учених i iнженерiв з ун1верситетською освiтою у виробництвь Нацюнальт iнститути i лабораторii. Загальна початкова освiта Спецiалiзованi науково-дослщт вщдши в бiльшостi фiрм. Державне субсидування вшськових науково-дослщних i до^дно-конструкторських робiт. Залучення держави до сфери цившьних НДДКР. Розвиток середньо!, вищо! i орофесшно! освiти. Передача технологи за допомогою лщензш i швестицш транснацюналь-ним корпорацiям Горизонтальна отегращя НДДКР, проектування виробництва i навчання на основi КАЛС-ТЕХНОЛОПЙ. Обчислювальнi мереж i сумiснi дослщження. Державна пiдтримка нових технологш i ушверситетсько-промислова спiвпраця. Новi режими власност для програмного продукту i бiотехнологii
iндустрiальноl: 1) пщвищення оперативностi прийняття ршень; 2) посилення конкуренцп на ринку шформацшних по-
слуг; 3) пщвищення ролi штелектуально! працi; 4) рiвнiсть iнформацiйних можливостей великих, середнiх i малих пiдприемств; 5) застосування нових форм розрахунюв та електронних плаижних систем; 6) перехiд на передачу шформацп через телекомунiкацiйнi мереж1; 7) переважна залежшсть продуктивностi вiд використання досягнень науки i технiки, а також вщ якостi шформаци та менеджменту; 8) перенесення уваги ви-робниюв i споживачiв iз матерiального виробництва на iнформацiйну дiяльнiсть; 9) глобальний характер економiки, при якому капiтал, виробництво, менеджмент, ринки, шформащя i технологи долають кордони.
Особливого загострення протилежностi iндустрiально! та постiндустрiально! цивЫзаци набувають в умовах трансформацп економiчних систем. Полiтика технологiчних укладiв е провiдником сучасних процесiв посиндус^ального суспiльства. Технологiчна структура економiки кожно! кра!ни може бути репрезентована розподшом технологiй, продуктiв i послуг у межах повного технолопчного циклу, охоплюючого увесь процес переходу вщ розвщки та добування первинних ресурсiв до завершальних технологiй споживання кiнцевих продукив [21].
Вiдмiнностi у технологiях, рiвнях якостi продукци, видах енергоносив (вуплля, нафта, газ, електрика тощо), мехашзмах управлiння i таке iнше в мiжнароднiй практицi розподiляються по так званих укладах - однорiдних сукупностях технологш. Еволюцiя св^ово! iндустрiально! спшьноти з кiнця XVIII ст. дозволяе визначити п'ять технолопчних укладiв, останнш з яких, сформований на досягненнях мжроелектрошки, iнформатики та бютехнологи, нових матерiалах i нетрадицiйних енергоресурсах, стае домшантним з початку 90-х роюв XX ст. у рядi краlн-лiдерiв (Японiя, США, окремi кра!ни Захщно! Свропи та Швденно-Схщно! Ази). На черзi - опанування технологiй наступного, шостого, укладу.
Перша хвиля (1770-1830 рр.) сформувала уклад, який грунтувався на нових технологiях у текстильнш промисловостi та використаннi енергп води. Цей перюд вiдзначаеться широким застосуванням парових двигунiв i розвитком машинобудування. Друга хвиля (1830-1880 рр.) позначилася механiзацiею виробництва практично всiх видiв продукцп, створенням мереж залiзниць i морських шлях1в. Економiчними символами цього перюду були вугiлля i транспортна шфраструктура. Третя хвиля (1880-1930 рр.) базувалася на використаннi в промисловому виробництвi електроенергil, розвитку важкого машинобудування та електротехшчно! промисловостi на основi сталевого прокату, нових вiдкриттях у галузi хiмil, становленнi хiмiчноl промисловость То був перiод нафтового буму в США, створення потужного военно-промислового комплексу в Сврот, широкого впровадження радiозв'язку i телекомунiкацiй. Починае розвиватися виробництво автомобЫв та лiтакiв, кольорових металiв, алюмiнiю, пластмас, товарiв тривалого користування. З'являються величезнi фiрми, картелi та трести. Дрiбнi компанil поглинаються великими, вщбуваеться концентрацiя банкiвського i фiнансового капiталiв.
Четверта хвиля (1930-1980 рр.) характеризуеться становленням укладу, який базуеться на подальшому розвитку енергетики з використанням нафти, нафтопродукив та газу, а також засобiв зв'язку, нових синтетичних матерiалiв. Це ера масового виробництва автомобшв, тракторiв, л^аюв, рiзнома-
нiтних видiв озброень, товарiв тривалого користування, будiвництва швидкiсних автомапстралей, аеропортiв. З'являються та iнтенсивно поширюються комп'ютери i програмнi продукти для них. Атом спочатку використовуеться у военних, а згодом i в мирних цшях. На ринку пануе олiгопольна конкуренцiя, утворюються транснацiональнi корпорацп.
П'ята хвиля, що розпочалася в середиш 80-х рокiв XX ст., спираеться на досягнення в галузi мiкроелектронiки, iнформатики, бiотехнологil, генно! шженери, освоення нових видiв енергil, космiчного простору, супутникового зв'язку.
Вiдбуваеться перехщ вiд розрiзнених фiрм або навт транснацiональних корпорацiй до едино! мереж1 компанiй, поеднаних електронними засобами зв'язку, яю тiсно взаемодiють у галузях технологi!, контролю якостi продукцi!, планування iнвестицiй.
Все помiтнiшими е ознаки наступних - шостого i сьомого - технолопчних укладiв. Шостий дае поштовх до нового етапу в розвитку медицини, нано- (10-9) та бютехнологш,
сьомий - до створення ткотехнологш (10-12), технологш "холодного термоядерного синтезу", що мають кардинально змiнити енергетичний потенщал земно! цивiлiзацi!. Структура економiки за технолопчними укладами досить об'ективно характеризуе стутнь прогресивностi наявно! технологiчно! бази кра!ни. Для аналiзу структурних аспектсв розвитку економiки Укра!ни в контекст концепцi! технологiчних укладiв у мiжнароднiй статистицi застосовуеться пiдхiд групування вщповщних галузей виробництва товарiв, якi, в принцит, репрезентують певний економiчний тип технологш (технолопчних укладiв). Очевидно, що така класифшащя е досить умовною, однак, на думку багатьох експерив, вона може стати дiевим шструментом аналiтично! економiчно! оцiнки технологiчно! еволюци виробничо! модернiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi в контекст концепцi! технологiчного детермiнiзму щодо iнновацiйного розвитку Укра!ни.
Президент Роси Дмитро Медведев особисто займаеться шноващями. Вiн перший з лiдерiв кра!ни, який активно пише про це у своему блозi в 1нтернеть Вимагае вiд чиновникiв освоення всесвпньо! мережi. Оцiнка дiяльностi його тдлеглих обов'язково включае i цей параметр. Пильно вивчаеться зарубiжний досвiд впровадження передових технологiй. Пiд час вiзиту до США росiйський лiдер вщвщав знамениту Силiконову долину в Калiфорнil, мiсце найбiльшо! концентрацi! iнновацiйних фiрм i виробництв. Враховуючи, що така ж проблема вельми гостро сто!ть i перед Укра!ною, е вс пiдстави придивитися до дiй сусвдв, оцiнити те, що вже зроблено, запозичувати з урахуванням наших умов нове i передове. При цьому дивитися на досвiд сусiдiв потрiбно без «окулярiв i шор», тодi можна буде уникнути багатьох помилок i прорахункiв.
Зараз найпопулярнiша тема в росшськш пресi - шновацшне мiстечко в Сколково. Такий собi аналог згадано! американсько! Силiконово! долини. Дiапазон думок з цього приводу вельми широкий: вщ повного захвату до категорично! невiри в досягнення кшцевого результату. Незважаючи на обiцянки досить значних фiнансових вливань в Сколково, багато тих, що сумшваються, звертають увагу на способи впровадження нового. Верхiвковий i бюрократичний характер створення шновацшного мiстечка, засадничий характер державного фшансування i вiдповiдного впливу бюрократсв на ведення справ. Участь шоземщв у цьому процесi мало що мiняе.
Законопроект «Про шновацшний центр «Сколково» передбачае об'еднання зусиль держави та приватного бiзнесу для швидко! появи нових iнновацiйних розробок i !х комерцiйно! реалiзацi!. Це повинно стати стимул-реакщею для розвитку шновацшно! сфери в цiлому i формування в Росi! якiсно нових конкурентоспроможних дослiдницьких колективiв. Судячи з того, що було представлено в залi конгреав нещодавнього Петербурзького мiжнародного економiчного форуму, автори законопроекту й т^ хто керуватиме Сколково, не дуже ясно розумшть рiзницю мiж iнновацiями, технологiями i перспективними проектами, для яких потрiбнi вже iншi технологiчнi прiоритети. Мобiльний телефон, який замiняе про!зний квиток у транспорт^ прилад, який у режимi реального часу здшснюе медичне сканування оргашзму i ставить дiагноз, та iншi чудеса насправдi представляли технологi! й шноваци кiнця минулого столiття. Ичого нового вони на сьогоднiшнiй день не несуть, передова науки i перспективш технологi! знаходяться зовсiм в шшому напрямi.
Сколковськi критерi!, при вщповщност котрим можна отримати пшьги i державну пiдтримку, включають обов'язкову умову: проект повинен здшснюватися за участю зарубiжних фахiвцiв i вищих навчальних закладiв, а також вщповщати президентським прiоритетам модернiзацiйного розвитку. До останшх належать: енергоефективнiсть i енергозбереження, у тому числi iнновацiйнi енергетичш технологi!; ядернi технологi!; космiчнi технологи, перш за все в галузi комушкацш i навiгацiйних систем; медичш технологi!: устаткування, лiкарськi засоби, стратепчш комп'ютернi технологi! i програмне забезпечення. При цьому конкретний учасник проекту може територiально i не знаходитися в Сколково. У принцит, тчого особливого. З урахуванням сучасного зв'язку географiчна роз'еднатсть не е непереборною перешкодою. Проте чисто технолопчно концентращя у визначеному мiсцi мае значш переваги. Невипадково з Силiконово! долини мало хто виходить, навпаки, до не! прагнуть.
Далi починаеться найщкавше. Дослiдницька дiяльнiсть за росiйським федеральним законом жорстко регламентуеться правлячою компашею, уповноваженою на свiй розсуд
HaBiTb не визнавати дослщницьку дiяльнiсть як таку в pa3Í порушення «мехашзму взаемоди oci6, що беруть участь у ре^заци про-
екту». З урахуванням того, що запрошення до сшвпращ вже прийняли фiнська Nokia, шмецький концерн Siemens, американський пгант з програмного забезпечення Microsoft, можлива участь в технополiсi дослiдницьких пщроздшв авiацiйноl фiрми Boeing, i при недопущенш до преференцiй росшсько1 промисловост сповна реальна перспектива переведення економжи Роси в режим iнтелектуального аутсорсингу. Вщ англ. outsourcing: (outer-source-using) - використання зовнiшнього джерела або ресурсу. У нашш практицi на аутсорсинг найчастше передаються такi функци, як ведення бухгалтерського облiку, забезпечення функщонування офiсу, транспортнi по-
слуги, пщтримка роботи комп'ютерно! мереж й шформацшно! iнфраструктури, рекламнi послуги, забезпечення безпеки i так дал1 Це важлив^ але допомiжнi функци, в разi впровадження iнновацiй аутсорсинг може призвести до тривалого пiдлеглого становища, коли фахiвцi в Сколково працюватимуть на обслуговування науково-дослiдних i дослщно-конструкторських програм зарубiжних фiрм.
Прикладом краши, яка активно запроваджувала аутсорсинг у нов^шх технологiях, е Iндiя. Ii' фахiвцi стали головним постачальником програмного забезпечення для США. Але в цшому це призвело до хрошчного вщставання iндiйськоl науки i технологш вiд провiдних краш. У кра!ш лише доопрацьовують i удосконалюють те, що винайшли i давно впровадили шшь Все це дуже нагадуе вiдомий заклик Микити Хрущова «наздогнати i перегнати». Лише наша iсторiя й практика показали, що без справжньо! свободи (в тому чи^ економiчноl) навiть наздогнати не вдаеться, не говорячи вже про те, щоб перегнати. Окремi досягнення в галузi авiацil i космiчноl техшки за радянських часiв лише опукло вiдтiняли постiйне вщ-ставання i топтання на мiсцi бшьшо1 частини науки i промисловоси. Запозичення навт найпередовiших знань i технологiй не стало мщною основою розвитку СРСР. Американська компашя General Electric побудувала Днiпрогес за найпередовiшими у той час технолопями i науковими знаннями. 1нженери фiрми Siemens пршжджали дивитися на це диво. До реч^ ця фiрма тодi вiдмовилася будувати електростанцш, оскiльки не володiла такими технолопями i не випускала агрегати необхщно1 потужностi. Генрi Форд побудував автозавод Горького таким, якого у нього самого тодi не було в Детройта I таких прикладiв безлiч. I що далi? General Electric, Siemens i Форд тшли дал^ а ми так i залишилися на узбiччi технiчного прогресу. Навiть найкращi радянськi холодильники «Мшськ», «ЗШ» i «Ока» всього лише аналоги американських холодильникiв середини 20-х роюв.
I ще один вельми важливий, але практично не згадуваний аспект такого впровадження iнновацiй. Йдеться про обороноспроможшсть краши. Для багатьох стало зрозумшим, що наш ОПК залишаеться на найпередовших позицiях. Ми в змозi виробляти практично весь комплекс сучасних озброень. На жаль, це далеко не так. I останш досягнення украшських зброярiв вселяють не стшьки гордiсть за них, а все зростаючу тривогу за нашу армш. Не лише через ll фшансування, а спроможностi нашого ОПК озбро!ти ll по-справжньому. I це мае безпосередне вщношення до впровадження шновацш. Невже хтось серйозно думае, що з нашими сусщами подiляться найпередовшими знаннями i технологiями, що мають вiйськове застосування. У США е вщоме DARPA - англ. Defense Advanced Research Projects Agency -агентство передових оборонних дослщницьких проекив. Без його дозволу жоднi знання i технологи шшим крашам не передаються. У результат Iндiя поставляе програмшив у США, а побудувати свш атомний пiдводний човен не в змоз^ танки i л^аки випускае за росiйськими лiцензiями. Та й сама Роая купуе корабель-вертольотоносець типу Mistral, хоча сама Франщя спорудження таких судiв припинила два роки тому.
Все сказане наводить на думку, що широко розрекламоване впровадження шновацш у Роси не бшьше шж iмiтацiя. З якою метою - можна висловлювати рiзнi припущення, але росiянам виднiше. Нам же з урахуванням цього варто звернути увагу на ще один штрих тако! гонитви за передовими технолопями. Стало модно запитувати у людей, чим вони згодш пожертвувати для досягнення... У Роси не запитують, а закручують гайки. I пояснюють одним: мобшзащею суспшьства ради велико1 мети. А вс невiруючi, протестуючi й такi, що мають власну думку, повиннi мовчати або не плутатися пiд ногами в походi по стовповому шляху прогресу.
Mи ще навт не запозичили iмiтaцiю впpовaджeння iнновaцiй, а в шшому аспект вже активно застосовуемо те, що викоpистовyвaти не потpiбно. Та вapто пpи цьому пpигaдaти, як оцшили можливостi Сколково pосiйськi фaxiвцi, що пpaцюють в Силiконовiй долит, на зyстpiчi з Meдвeдeвим. Вони ^ямо сказали pосiйськомy пpeзидeнтовi, що в ^оект не вipять i за^опонували пepeнeсти остаточне впpовaджeння ^оектв до Kaлiфоpнiï з однieï пpостоï i дуже вaжливоï пpичини - вщсутност eкономiчноï свободи i бюpокpaтичного контpолю. Адже Силiконовa долина виникла не за указом aмepикaнського резидента або когось iншого, а за бажанням кepiвникiв пpовiдниx компaнiй, а також з мipкyвaнь тexнологiчноï i фiнaнсовоï доцiльностi. А якщо цього немае, то школи не буде тexнiчного i наукового пpогpeсy.
Якщо ми зб^аемося нaслiдyвaти пpиклaд pосiян, то потpiбно виpiшити таке. ^туватимемо iнновaцiï або займатимемося ними по-спpaвжньомy. Сxожe, що доки ми deteriora sequor - копiюeмо гipшe. С^ава нaвiть не в зaтpимaннi кepiвникa пpeдстaвництвa фонду Адeнayepa в Укpaïнi, а в пpоголосовaномy в пepшомy читaннi Податковому кодeксi. Iнaкшe як настанням peaкцiï його не назвеш. I так зб^аемося peфоpмyвaти Укpaïнy?...
За eкспepтними оцiнкaми вчeниx [22], вiдтвоpювaльнa стpyктypa iснyючого пpомислового потенщалу Укpaïни за
тexнологiчними укладами мае вигляд, наведений у табл. 3. Ь нaвeдeноï тaблицi видно, що в Укpaïнi нинi в бшьшост галузей виpобництвa домiнyють тpeтiй та чeтвepтий тexнологiчнi уклади - paзом пepeвищyють 95% пpомислового виpобництвa, на вiдмiнy вiд pозвинeниx кpaïн, де пашвним став п'ятий уклад i пpостeжyeться бypxливe становлення шостого. Тенденщя тяжiння до peлiктовиx тpeтього i чeтвepтого yклaдiв вiддзepкaлюe пpостe вiдтвоpeння стану тexнологiчноï бази, що сфоpмyвaлaся в минулому.
Тexнологiï п'ятого укладу, що базуються на ш^окому викоpистaннi в тexнiчниx систeмax комп'ютepноï тexнiки, в Укpaïнi зaдiянi в мiзepниx мaсштaбax (4,19%) i не видно пpiоpитeтностi iнвeстицiйниx потокiв до цieï гpyпи: лише 4,52%
Таблиця 3
Потенщал Украгни за mехнологiчнuмu укладами [21, 44]
Тexнологiчиий уклад (ТУ), (наукоемшсть пpодyкцiï,%) помимо ва ^одую^я Фшансуван ня НТР ¡нновацш ni вшрати ¡нвест иди ¡нвестици у модepнiзaцiю та текиние пepeозбpоeння
3 ТУ (0,16) 57,59 6,86 29,55 74,67 82,51
4 ТУ (2,41) 38,18 69,47 61,16 20,38 10,88
5 ТУ (7,43) 4,19 23,55 8,64 4,52 6,56
6 ТУ (4,36) 0,04 0,12 0,64 0,43 0,04
поpiвняно з майже 75%, що с^ямовуються на пiдпpиeмствa тpeтього укладу. Пepeоpieнтaцiя yкpaïнськоï eкономiки на п'ятий уклад вщбулася з великим затзненням, яке ще бiльшe зpосло в xодi пpовeдeння поспiшноï, всeоxоплюючоï пpивaтизaцiï, котpa зpyйнyвaлa eднiсть бaгaтьоx ушкальнж тexнiчниx систем. Результати aнaлiзy пepeконливо свiдчaть, що сepeднi та велим вiтчизнянi пiдпpиeмствa, де не pозipвaвся единий тexнологiчний ланцюг i яю не були штучно pозyкpyпнeнi i pозпpодaнi за бeзцiнь, не втpaтили своeï iнновaцiйноï дieздaтностi. Так, за даними Miнeкономiки, кожне тpeтe пiдпpиeмство з кiлькiстю пpaцюючиx у 500-1000 оаб здiйснюe зaxоди, спpямовaнi на нayково-тexнологiчний та iнновaцiйний pозвиток в^обнищ^а, впpовaджeння новиx тexнологiй, модepнiзaцiю та оновлення aсоpтимeнтy пpодyкцiï, що випускаеться. Тaкi зaxоди здiйснюються на половит тд^иемств, на якиx пpaцюють 1000-5000 оаб, i на 3/4 пщ^иемств з кiлькiстю пpaцюючиx понад 5000 pобiтникiв та iнжeнepно-тexнiчниx пpaцiвникiв. На вiдмiнy вiд iншиx кpaïн, де невелик пiдпpиeмствa пpоявляють iнновaцiйнy актившсть i пpопонyють на pинкy нову ^одукщю, в Укpaïнi спостepiгaeться, на жаль, ^ямо пpотилeжнa ситyaцiя. Так, зо^ема, лише одне з кожниx 17 пiдпpиeмств iз кiлькiстю пpaцюючиx до 50 осiб здiйснюe шновацшну дiяльнiсть, кожне десяте (до 100 оаб) та кожне п'яте пщ^иемство (до 200 осiб), за даними статистики, забезпечують iнновaцiйний pозвиток власного в^обництва, фiнaнсyючи пpовeдeння НДДКР, ^идбання лiцeнзiй на об'екти iнтeлeктyaльноï власност та сyпyтнi 1м "ноу-xay", машини, ^илади та
технолопчне устаткування, здiйснюючи технологiчну пiдготовку виробництва або iншi iнновацiйнi заходи. Зазначеш явища стали конче серйозним фактором консерваци в краiнi застарiлих
технолопчних укладiв.
Вiдставання Укра!ни в модершзаци свое! технолопчно! бази вiд провщних кра!н може призвести до перетворення впчизняно! економiки на !х сировинний додаток i втрати конкурентоспроможностi на освоених ринках. Така загроза зростае в умовах переходу розвинених кра!н до найсучасшшого -шостого - технолопчного укладу, який базуеться на безперервному оновленш всього життевого циклу продукци з урахуванням змiни ситуаци на ринках. Внаслiдок втiлення стандарив "електронного опису" продукци формуеться цшюна комп'ютерна технологiя удосконалення не тшьки технiки виробництва, але i схем реалiзацii продукци, пiсляпродажного сервiсу, причому на базi безпаперового, блискавичного обмiну iнформацiею мiж взаемопов'язаними суб'ектами ринку навпь на рiзних континентах. Прояви цього "ультраукладу" найбшьш масштабно виявляються в Япони.
До розповсюдження шостого технолопчного укладу фундаментальна наука, НДДКР, виробництво i споживання продукту функцюнували вiдокремлено. Але шостий технологiчний уклад неймовiрний без програмно! штеграци сполучених процесiв i в цьому розумшш вiн, безумовно, е найбiльш наукоемним. У зв'язку з цим виникае нагальна потреба у проведеннi комплексного аналiзу сукупностi умов технологiчного "прориву" Укра!ни на стадiю шостого укладу, можливо - обминаючи етап освоення п'ятого технологiчного укладу. На нашу думку, здшснити такий прорив реально навт з урахуванням наявно! максимально! зношеност технологiчного обладнання в провщних галузях народного господарства. Але для цього потрiбне суттеве коригування вЫе! державно! науково-техшчно! полiтики. Вона повинна бути орiентована на максимальну централiзацiю iнвестицiйних ресурсiв, забезпечення прiоритетiв фшансування фундаментальних наукових дослiджень, НДДКР та розвитку галузей шостого технологiчного укладу.
Подальше збшьшення ВВП на базi структурно-депресивних виробництв, а також нарощування випуску не-
конкурентоздатно! продукци недоцiльно. Адже при вщновленш купiвельного попиту пiдприемства i населення можуть вщдати перевагу купiвлi бшьш якiсних iмпортних товарiв, устаткування, машин. Внаслщок цього можуть виникнути затоварення впчизняно! продукци, спад виробництва, а також девальващя гривнi, курсова шфлящя. Проблема попиту на вiтчизнянi товари, в тому чи^ виробничого призначення, збережеться навiть при поновленнi внутршнього сукупного попиту. Поки не буде суттево полшшена якiсть укра!нських товарiв на основi технiчного переозброення пщприемств переважно за рахунок випуску конкурентоспроможно! продукцii, Нацбанку Укра!ни для запоб^ання спаду виробництва доведеться штучно пщтримувати високi темпи девальвацii гривнi, щоб зробити iмпорт неконкурентоздатним. А це - не найкращий шлях iз значною кшьюстю негативних побiчних виявiв.
Розвиток кожного укладу сприяе сходженню цившзацп на новий, вищий рiвень, що створюе наступнiсть в вторичному процесi та значно збiльшуе економiчнi можливостi суспiльства. 1стотно ускладнюючи економiчнi взаемозв'язки та посилюючи !х нелшшний характер, технологiчнi уклади формують вщповщну виробничу структуру, яка справляе визначальний вплив на процес матерiального виробництва i сферу послуг. Перехiднi процеси вщ одного технологiчного укладу до шшого характеризуються сприятливою кон'юнктурою та високими темпами економiчного зростання. Перехщ вiд однiеi технологii до шшо! не е поступовим i безперервним. На думку американського дослщника Р. Фостера, новi технологii - це раптовють, а не запрогнозований процес, це розрив, а не поступовють. Р. Фостер вводить поняття технолопчного розриву, який знаменуе перехiд вщ однiеi технологii до iншоi, а розвиток кожно! технологii характеризуеться за допомогою лопстично! S-подiбноi криво!, яка виступае як основний анал^ичний зааб. S-подiбна крива вiдображае залежнiсть мiж витратами, пов'язаними з розробкою ново! технологи чи нового продукту, та результатами, одержаними вщ вкладених кошлв.
Як свщчать прогнози вчених, у п'ятому технолопчному укладi, початок якого припав на 90-т роки XX ст. i ядром якого, як уже зазначалось, е електронна промисловiсть, волоконно-оптична технiка, бiотехнологiя, генна iнженерiя, космонавтика, передбачаеться iндивiдуалiзацiя виробництва, задоволення потреб i бажань як окремо! людини, так i суспiльства в цшому, повне розумiння феномена духовного життя, яке контролюватиметься на базi так звано! психонетики. Це все вщчинить дверi в нову епоху до "натурального, природного" неконтрольованого суспшьства, де на полiтичному нанорiвнi назавжди зникне боротьба за виживання та панування над собi подiбними.
Аналiз стану сучасного iнновацiйного розвитку свщчить про прискорення неоiндустрiальних змiн у свповш промисловостi - технологи, структур^ масштабах, територi альному
розмiщеннi й оргашзаци виробництва, а також у спiвробiтництвi краш свiту, загальною формою якого стае мiжнародний трансферт технологш. Краши обмiнюються iнновацiями в процес проведення мiжнародних конференцiй, семiнарiв, виставок. Пщ час обговорення та обмiну думками, досвiдом мiж науковцями шноваци набувають нового змiсту, бiльшоï сили i ваги в суспiльствi, охоплюють бiльшi територiï та галузi науки. Виникають умови створення единого свпового ринку науково-технiчних знань i новпшх технологiй (завдяки 1нтернету) як нового економiчного ресурсу. Слiд зазначити, що в цих умовах вiдбулась принципова переоцiнка ролi "людського чинника". Саме сучасш iнновацiйнi змiни пов'язанi з творчютю, iнтелектом, знаннями, новаторством людини як основного ноая iнновацiйних щей.
В Украш за таким показником, як випуск продукцiï, вищi технолопчш уклади - п'ятий та шостий - становлять близько 4%, причому шостий технологiчний уклад, що визначае перспективи високотехнолопчного розвитку краïни у майбутньому, у нашш краïнi майже вщсутнш (менше 0,1%). Близько 58% виробленох' продукци припадае на найнижчий - третш -технологiчний уклад (технологи промисловост будiвельних матерiалiв, чорноï металурги, суднобудування, обробки металу, легкой деревообробно1, целюлозно-паперовоï промисловостi) та 38% - на четвертий. За показником фшансування науково-техшчних розробок склалася така ситуащя: майже 70% коштiв поглинае четвертий i лише 23% - п'ятий технолопчний уклади. 1нновацшш витрати розподшяються таким чином: 60% - четвертий технолопчний уклад i 30% - третш (сумарно - 90%), а п'ятий становить лише 8,6%. Щодо швестицш, яю власне i визначають майбутне на найближчi 10-15 роюв, то маемо такi пропорци: 75% направляються у третiй технолопчний уклад i лише 20 та 4,5% - у четвертий i п'ятий технолопчш уклади вщповщно. У технолопчнш частит каттальних вкладень (техшчне переозброення та модернiзацiя) 83% припадае на третш технолопчний уклад i лише 10% - на четвертий.
Наведеш даш свiдчать про надзвичайно загрозливу ситуацiю, що спостершаеться в економiцi Украши, оскiльки сьогодш закладаеться майбутня структура випуску продукци, де домiнуватиме третiй технологiчний уклад. У той же час у крашах-свпових лщерах технологiчного прогресу ниш розвиваються:
галузi шостого технологiчного укладу - бютехнологи, зокрема клiтинна бюлопя; аерокосмiчна промисловiсть; нанотехнологи; новi матерiали; оптоелектронiка; системи штучного iнтелекту; мжроелектрошка; фотонiка; мiкросистемна механiка; iнформацiйнi супермапстралц програмне забезпечення i засоби iмiтацiï; молекулярна електронiка; системи управлiння персоналом;
галузi п'ятого технологiчного укладу - фармацевтична, автомобшьна, хiмiчна, iнструментальна промисловють.
Отже, очевидно, що прiоритети, яю фактично сформувалися в Украïнi в останш десятилiття, не вiдповiдають тим, що поширеш у свiтi. Реальна стратепя економiчного прориву Украши може базуватися на прискореному розвитку тих впчизняних виробництв, якi довели конкурентоспроможшсть на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. Збшьшення податкових надходжень вiд таких пщприемств дозволить сформувати фiнансово-бюджетну основу державноï пiдтримки наукомiстких виробництв п'ятого та шостого технолопчних укладiв.
Таким чином, останне десятилптя XX та початок ХХ1 ст. характеризуються значними змшами у свiтовiй економiцi. Нова фаза науково-технiчноï революцiï та iнтернацiоналiзацiï
потоюв кашталу трансформувала головнi моделi економiчного розвитку. Цшьовою моделлю, яку намагаеться впровадити бiльшiсть кра!н, е економжа зростання. Але на цей час таю показники, як динамжа шновацш, обсяг швестицшних потокiв, поступилися мюцем у рейтингах економiчних оцiнок факторам технолопчно! швидкост та концентраций що визначають стутнь високотехнологiчностi зростання сучасно! економiки. У свiтi вiдбуваеться не просто поступовий еволюцшний перехiд до нового економiчного укладу, а глобальна не стшьки неоекономiчна, а насамперед НЕО1НДУСТР1АЛЬНА РЕВОЛЮЦ1Я, зумовлена технологiчними, фшансовими та екологiчними змiнами, переходом на нов^ш наукомiсткi, високопродуктивнi та гнучю види виробництва, що свiдчить про домiнування у свiтi гумаштарно! спрямованост економiки.
Наприклад, уже зараз таю кра!ни, як Норвегiя, Канада, Имеччина, Iрландiя та Австрiя, переорiентували свою економ^ на створення i використання сучасних знань, що бiльш шж на 50% забезпечуе зростання !х нацiонального багатства. Найбiльш стабiльне пщвищення науково-технiчного потенцiалу демонструють США: загальш витрати на НДДКР за останш роки становлять тут у середньому 220,0-225,0 млрд. дол. на рж. За рiвнем «штернетизаци» перше мкце посiдають Iсландiя (44,6%), Швецiя (40,4%), Норвепя (36,2%) та США (21%). Таким чином, одшею iз найважливших рушiйних сил економiчного розвитку провщно! частини свiтового економiчного спiвтовариства юнця XX - початку XXI ст. стала нова яюсть взаемозв'язку науки, технологш та економiчного зростання. Технолопчш зрушення на основi iнновацiй, скорочення термiнiв здiйснення наукових дослiджень iз наступним швидким упровадженням !х результата у промисловкть та iншi сектори нацюнально! економiки, скорочення життевого циклу товарiв, пiдвищення ролi взаемозв'язкiв мiж економiчними суб'ектами як умови одержання бажаних економiчних результатiв - найбшьш очевиднi приклади змiни характеру органiзацiйно-економiчних та соцiально-економiчних процесiв, що обумовили стiйкi темпи економiчного розвитку та пщвищення рiвня життя населення провщних кра!н свiту в цей перюд.
Як показують реали сьогодення, саме спираючись на подiбний взаемозв'язок наукових, технолопчних та економiчних факторiв, бшьшють розвинутих кра!н намагаються долати негативш наслiдки нинiшньо! свiтово! фiнансово-економiчно! кризи. Стимулювання подальших прогресивних структурних зрушень нацюнальних економiчних систем у поеднанш з антикризовими заходами регулювання соцiально-економiчних процесiв у масштабах свiтово! економжи поступово дають певнi позитивнi результати.
На жаль, Укра!на опинилась серед кра!н, як найбiльше потерпають вщ свiтово! кризи. Серед комплексу економiчних, полiтичних, сощальних та iнших причин, яю обумовили нездатнiсть вiтчизняно! економжи гiдно протистояти викликам нинiшньо! кризи, одшею iз визначальних, на нашу думку, е саме невщповщшсть якост технологiчного розвитку Укра!ни останнiх роюв сучасним свiтовим тенденцiям. Загальна вщсталють технологiчно! бази нацюнально! економiчно! системи та слабюсть механiзмiв !! шновацшного оновлення - все це значно посилило негативний вплив свiтово! кризи на ситуацш в Укра!нi та ускладнюе процес подолання !! негативних наслiдкiв. Проте нинiшня ситуацiя в економщ Укра!ни е свiдченням того, що дана проблема i надалi залишатиметься однiею серед найбiльш актуальних.
Технологiчна рiзноукладнiсть вiтчизняно! економiки, наявшсть рiзних техноекономiчних секторiв, ринкових i галузевих сегментiв - це особливють перехiдного етапу !! розвитку в технолопчному i структурному вимiрах. Наслщки застосування "наздоганяючо!" моделi значною мiрою обумовили змiшаний характер техноекономiчно! моделi укра!нсько! економiки, де iснують сектори рiзноi конкурентоспроможностi: для деяких iз них характерна низька конкурентоспроможнiсть галузей i технологiй масового використання; для других - значний потенщал перспективних напрямiв фундаментальних i прикладних дослщжень у рядi виробництв; для треих - великi експортнi можливостi традицiйно-iндустрiальних i сировинно-транзитних галузей.
Утiм нас як науковщв i представникiв практично! економжи не може не хвилювати питання, чи потрiбно вимагати вщ влади провести хоча б частину давно назрiлих реформ саме зараз - в умовах глобально! фiнансово-економiчноi кризи? З одного боку, спад i стагнащя вiтчизняно! економiки, трансформащя свiтово! економiчно! системи е саме тим моментом, коли слщ i можна перебудуватися, щоб стати бшьш конкурентоспроможними пiсля
заюнчення глобально! ^изи. З iншого - де гapaнтiя, що pозпочaтi peфоpми в кpизовиx yмовax не з^ають пpоти нас, остаточно зpyйнyвaвши економ^? Та й, ypeштi-peшт, для сepйозниx peфоpм потpiбнi й сepйознi кошти. А ïx, як вiдомо, у нас в ^arni нiколи немае... Поступальний pозвиток свiтовоï спiльноти як основна соцюлопчна зaкономipнiсть у свповш iстоpiï з пepexодом вiд однieï eпоxи до iншоï, бiльш високоï у своему pозвиткy, мотивуе пpискоpeння pитмy змiн як тexнологiчного базису - поколшь тexнiки i тexнологiй, - так i сyттeвиx змш соцiaльно-eкономiчниx фоpм сaмооpгaнiзaцiï сyспiльствa та фшософи сyспiльного pозвиткy. Biдчyтно змшюються фоpми та методи оpгaнiзaцiï виpобничиx пpоцeсiв i виpобничиx вiдносин i paзом з цим змiнюються системи та мexaнiзми yпpaвлiння ними.
То чи вapто говоpити пpо нишшню eкономiчнy кpизy як пpо своepiдний «тaйм-бpeйк» для Укpaïни, щоб довести якомога бiльшe стpyктypниx peфоpм? Це питання постало пepeд людством не сьогодш. Воно займало ще M. Тyгaн-Бapaновського, О. Богданова, M. Kондpaтьeвa.
Ця глобальна кpизa потpeбye глобaльноï вiдповiдi, але, на жаль, вщповщальшсть за зaxоди залишаеться на нацюнальному piвнi. Kожнa кpaïнa pозpобилa свш пакет стимyлюючиx зaxодiв, щоб мaксимiзyвaти ïx вплив на своïx власнж гpомaдян, а не глобальний вплив. ^и оцiнцi pозмipy стимyлюючиx зaxодiв кpaïни балансували вapтiсть вiдносно влaсниx бюджeтiв з одepжaнням вигоди у виглядi швидшого зpостaння piвня зайнятост у своïx влaсниx eкономiкax. Осюльки дeякi вигоди (бiльшiсть iз якиx належить до мaлeнькиx вiдкpитиx економж) одepжaть iншi, стимyлюючi зaxоди, ймовipно, будуть менше й гipшe сплановаш, нiж вони могли б бути. Саме чepeз це нeобxiдно ^ийняти скооpдиновaний на глобальному piвнi пакет стимулюючж зaxодiв.
У бaгaтьоx чaстинax свiтy iснye сильний негативний обpaз, пов'язаний зi звepнeнням до MBФ, i цьому е об'eктивнi ^ичини. Незадоволення наявне не лише в позичальниюв, але також i в потeнцiйниx постaчaльникiв фондiв. Джepeлa лiквiдниx фондiв сьогоднi знaxодяться в Азп i на Близькому Сxодi, однак навщо цим кpaïнaм вкладати гpошi в оpгaнiзaцiï, у якиx ïx голос обмежений i яю часто ^осували полiтикy, пpотилeжнy ïx цшностям i вipi? Тaкi peфоpми не стануться за одну нiч. Однак вони взaгaлi не зможуть вщбутися, якщо pоботy над ними не буде pозпочaто зapaз.
Укpaïнi для здшснення стpyктypниx peфоpм нeобxiднa стабшьна гpивня, бо ïï коливання негативно впливають на стан eкономiчноï системи. Тому кypсовa полiтикa мае бути пpогнозовaною i давати змогу планувати pозвиток peaльного сeктоpy eкономiки. А ^едити MBФ - це своepiдний зaпобiжник, який забезпечуе eкономiчнy стабшьшсть у кpaïнi. Сам же факт визнання MBФ yкpaïнського ypядy та У^аши як piвнопpaвного пapтнepa у систeмi взaeмовiдносин - xоpоший сигнал. Пiдтвepджeнням yспiшностi тaкоï спiвпpaцi стало пpисвоeння Укpaïнi aгeнцieю Standard&Poors позитивного peйтингy за довгостpоковими зобов'язаннями в шоземнш вaлютi.
Загалом кpeдити вщ MBФ - це нaйдeшeвшi уедите, якi взaгaлi можна взяти на зовнiшнix pинкax. Укpaïнa ïx на^авляе на стимулювання peaльного сeктоpy економжи, ствоpeння нaдiйноï основи для бан^сь^ системи (на поповнення вaлютниx peзepвiв НБУ) або на погашення зовнiшнix боpгiв. Сама ж по to6í eкономiчнa стaбiлiзaцiя - це довготpивaлий пpоцeс. Вийти на темпи, яю Укpaïнa мала до сepпня 2008 p., буде пpоблeмaтично у найближчий piк-пiвтоpa, бо iснyють фaктоpи, яю не пов'язaнi з внyтpiшнiми можливостями кpaïни. Нiкyди не подiлaся й залежшсть вiд кон'юнктypи свiтового pинкy: в пepшy чepгy це стосуеться свпового попиту на yкpaïнськy ^одукщю (пpодyкцiю мeтaлypгiï, xiмiï, машинобудування). I xочa в даний час здшснюеться полiтикa щодо pозвиткy внyтpiшнього pинкy та пepeоpieнтaцiï виpобництвa саме на внyтpiшнiй pинок, питання вiдновлeння позитивноï динaмiки вiтчизняного виpобництвa значною мipою залежить i вiд змiни попиту та цш на окpeмиx свповж товapниx pинкax. До iншиx фaктоpiв можна вiднeсти тi, якi стосуються можливостей нaшиx виpобникiв випускати конкypeнтоспpоможнy пpодyкцiю. Тому зapaз Укpaïнa мае не тшьки ствоpити умови, щоб вийти на докpизовi eкономiчнi показники, але й суттево пщвищити piвeнь конкypeнтоспpоможностi своeï пpодyкцiï.
Не можна допускати, щоб в Укpaïнi поттичш кpизи накладалися на eкономiчнi. За всix умов i пpоцeсiв, яю сьогоднi вiдбyвaються в кpaïнi, потpiбно кpок за кpоком стaбiлiзyвaти
виробництво та забезпечувати його послщовний розвиток. Жодна пол^ична дiяльнiсть не повинна призводити до економiчно! дестабшзаци, бо вщ цього страждае цiла кра!на. Поширення рецесiйних процесiв у свт, падiння попиту та цiн на св^ових товарних ринках знайшло свш вiдгук у внутрiшнiх процесах кра!ни та вкрай негативно позначилося на становищi реального сектору економiки. Однак зараз спостер^аеться стабiлiзацiя ситуаци та поступове пожвавлення виробничо! дiяльностi у певних секторах економши. Таким чином, ситуащя в укра!нськш економiцi стабшзуеться, з'явилися першi ознаки !! поступового пристосовування до зовнiшнiх шокiв.
За нишшшх умов Укра!на мае дiяти виходячи з рацiональних форм захисту внутрiшнього ринку. Що ми зараз маемо у плаш рiвнiв тарифного захисту ринюв Укра!ни порiвняно з шшими кранами-учасницями СОТ. Вiдповiдно до проведеного Мiнекономiки аналiзу за рiвнем зв'язано! ставки мита (граничний рiвень мита) Укра!на iз 152 кра!н у постiйнiй номенклатурi товарiв посщае 119 мiсце. Нижче тiльки середньоарифметичш ставки у США, Япони та ще деяких кра!нах. За сшьськогосподарськими товарами кра!на посiдае 118 мюце, за несiльськогосподарськими - 116 мшце. Крiм того, порiвняння середньоарифметично! зв'язано! митно! ставки Укра!ни в рамках членства в СОТ здшснено також за товарними групами. Аналiз проведено порiвняно з двадцятьма кра!нами-членами СОТ, серед яких нашi головнi торговельш партнери, що приедналися до оргашзаци пiсля 1995 р. Так, за результатами цього аналiзу з'ясувалося, що за ставками на сшьськогосподарсью продукти Укра!на посiдае: на живi тварини, м'ясо та м'ясш продукти - 15 мюце, на овочi, фрукти та насшня олiйних культур - 13, на цукор та кондитерсью вироби - 12 мiсце. Серед несшьськогосподарських товарiв показники е такими: риба та рибопродукти - 15 мюце, мшеральш продукти та метали - також 15, продукти хiмiчноl промисловост - 12, електричнi машини - 14. Тобто результати пщтверджують, що рiвень тарифного захисту внутршнього ринку вiдповiдае принципам експортоорiентовано! зовнiшньоекономiчно! полiтики. У той же час рiвень тарифного захисту не дозволяе визначити доступ до внутршнього ринку Укра!ни як закритий. Отже, в нишшшх економiчних умовах Укра!на мае дiяти виходячи з усiх можливостей захисту свого внутрiшнього ринку та захищаючи сво! iнтереси.
Л1тература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: пер. с англ. / Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Академия, 1999. - 720 с.
2. Иноземцев В.Л. Модели постиндустриализма: сходство и различия // Общество и экономика. - 2003. - № 4-5. - С. 51-96.
3. Тоффлер Э. Третья волна. - М.: БЕК, 2004. - 612 с.
4. Моделi ендогенного зростання економжи Укра!ни /За ред. д-ра екон. наук М.1. Скрипченко.- К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2007. - 576 с.
5. Методолопя наукових дослщжень в парадштш синергетики: моногр. / G.I. Ходаювський, В.К. Данилко, Ю.С. Цал-Цалко. - Житомир: Житомирський держ. технол. ун-т, 2009. - 304 с.
6. Мочерний С.В. Методология економiчного дослiдження / Мочерний С.В. - Львiв: Каменяр, 2003. - 326 с.
7. Нижник В.М. Економiчна безпека Укра!ни в системi евроатлантичних iнтеграцiйних процеав: навч. посiбник / В.М. Нижник, М.В. Кколайчук. - Хмельницький: ХНУ, 2008. - 439 с.
8. Ойкен В. Основы национальной экономики. - М., 1996.- 462 с.
9. Фшшенко А.С. Глобальш форми економiчного розвитку: iсторiя i сучасшсть. - К.: Знання, 2007. - 607 с.
10. Чухно А.А., Юхименко П.1., Леоненко П.М. Сучасш економiчнi теори: пiдручник. - К.: Знання, 2007. - 878 с.
11. Пилипенко Ю.1. Технологiчна структура нацюнально! економжи Укра!ни та стратепя !! реформування // Економiка i держава. - 2009. - № 12. - С. 22-34.
12. Грущинська Н.М. Теоретико-методолопчш засади сучасного економiчного розвитку з урахуванням трансформаци технологiчних укладiв // Економiка i держава. - 2009. - № 12. - С. 2932.
13. Економiчна ощнка державних прiоритетiв технологiчного розвитку / за ред. д.е.н. 1О.М. Бажала. - К.: 1н-т екон. i прогнозув., 2002. - 320 с.
14. Федулова Л.1. Перспективи iнновацiйного розвитку промисловост Укра!ни // Економжа i прогнозування. - 2006.- № 2. - С. 58-76.
15. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рш / Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2009. - 584 с.
16. Денисенко М.П. Вплив шновацш на прискорення розвитку економжи // Проблеми науки. - 2002. - № 2. - С. 14-21.
17. Aran R. 28 Lectures on Industrial Society. - London, 1968. - 356 p.
18. Touraine A. The Post-Industrial Society.- London, 1974.- 266 p.
19. Castells M. Informatiom Technology and Global Capitalism // On the Edge. Living with Global Capitalism. - London, 2000. - P. 59-74.
20. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. - М.: Наука, 1993.-348 с.
21. Шестопалов Г.Г. 1нновацшний потенщал економiчного зростання кра!ни // 1нвестицшно-iнновацiйна стратепя розвитку нащонально! економiки: зб. наук. пр. - К.: Об'ед. iн-т економiки, 2004.-С. 39-55.
22. 1нновацшний розвиток економiки та напрями його прискорення / за ред. В.П. Александрово!. - К.: 1ЕП НАН Укра1ни, 2002. - 77 с.
23. Пирожков С.1. Моделi i сценари структурно-шновацшно! перебудови економжи Укра!ни // Iнвестицiйно-iнновацiйна стратепя розвитку нащонально! економжи: зб. наук. пр. - К.: Об'ед. ш-т економки, 2004. - С. 5-10.
24. Райхель Ю. Тот пример. И не тот... // День. -2010.-30 июня.
НадШшла до редакцП 17.04.2009 р.
