CC BY
51
М. М. Якубовський
д-р екон.х наук 1нститут економти промисловостi НАН Украти, м. Кив,
В. I. Ляшенко
академк АЕН Украши Мiжнародний центр до^дження социально-економгчних проблем модертзаци та розвитку коопераци, м. Полтава
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ РЕГЮН1В: СПРОБА КОНЦЕПТУАЛВАЦП
Економiчна природа модершзацп в дiалектич-ному вимiрi визначаеться прогресом суспшьства, змь ною його матерiально! основи — технiчного, техноло-гiчного, економiчного базису.
Останнiм часом модершзащя отримапа досить широке наукове визнання як сучасний iнститут розв'язання структурно-технолопчних проблем еко-номiки. Проте його використання в практичнш дiяль-ностi потребуе поглиблення теоретичних основ взае-мозв'язку як iз загальними положеннями економiчно! теорп, так i з конкретними завданнями промислово! политики.
Це пов'язано з тим, що промислова полiтика зав-жди виступала в двох iпостасях. В практичнш площиш як система поглядiв i конкретних дiй вiдносно розвитку промисловоси, окремих галузей i тдприемств, включаючи цiлi, завдання i методи досягнення. В теоретичному контекси — як економiчна категорiя, що визначае найважливiшi вiдносини влади, бiзнесу i суспшьства вiдносно до забезпечення потреб суспшьс-тва, формування ефективно! структури промислового устрою, зростання технолопчного рiвня, шновацшно-стi i конкурентоспроможностi промислового виробни-цтва, без впливу на конкретнi пiдприемства. В сучас-нiй науковiй практицi таке дуашстичне трактування набуло визначення як вертикальна i горизонтальна промислова политика. бвропейська Комiсiя, як вищий орган виконавчо! влади 6С, вщдае перевагу промис-ловiй полiтицi горизонтального типу, тобто шститущ-ональним заходам розв'язання проблем, акцентуючи увагу на тому, що державне втручання в ринковий механiзм виправдано лише, коли мають мюце суттевi провали ринку [1].
Модершзащя в цих умовах вщбивае не тшьки за-гальний характер змiн — «оновлення», «вдоскона-лення» а й характер взаемодп суб'ектiв господарю-вання i суспшьства в реашзащ! промислово! полiтики, утворюючи своерiдну iнституцiйну платформу комплексного розв'язання проблем шновацшноси, ефек-тивностi i конкурентоспроможностi.
Це особливо стосуеться промислових регюшв — Дншропетровсько! обл., частка яко! в загальному об-сязi промислового виробництва сягае 19,2% (дат за 2015 р.), Донецько! обл. (11,4% без врахування тимча-сово типу окупованих територш), Запорiзько! обл. (8,7%), Полтавсько! обл. (7,2%), Харювсько! обл. (6,8%). Сюди тяжють також Ки!вська (4,6%) i Луган-ська (1,7%) областi, частка яких в загальному обсязi промислового виробництва хоча i дещо нижча (в пер-шому випадку через особливоси реестращ! бiзнесу, в
другому — через анекетю частини територп), але лиша-еться досить суттевою в загальнiй структурi шдус^а-льного комплексу Укра!ни. Загалом визначенi регюни виробляють майже 2/3 (59,7%) промислово! продукцп кра!ни.
Системна криза оголила суттевi диспропорций в структурному i технологiчному устро! промисловостi, яю останнiм часом позначилися навiть як тенденщя деiндустрiалiзацi!. В цих умовах основний акцент промислового регулювання почав змщатися у бiк струк-турно-технолопчних змiн, що дозволяе i модершза-цiю, як iнструмент реалiзацi! промислово! политики також вважати проявом промислово! политики в !! дуаш-стичному розумiннi, елементами яко! можуть бути заходи як вертикально! дП (змiна галузево! структури виробництва), так i горизонтального впливу — стимулю-вання, кредитування, оподаткування. Таким чином, на окремих етапах реалiзацil промислово! полiтики модернiзацiя може мати рiзнi форми системного визначення, виходячи з умов, стану i проблемних про-явiв характеру промислового розвитку.
Щодо модернiзацi! економiки промислових реп-онiв маемо враховувати, що !! виклики мають загаль-ноекономiчне походження, але матерiалiзуються на регюнальному рiвнi, суттево впливаючи на загальний стан як нацiонально!, так i регiонально! економiки.
Економiка промислових регюшв суттево дефор-мована, критичних ознак набули так! структуры про-тирiччя, як: мала та навиъ спадаюча частка високоте-хнологiчних видiв продукцп; порушення технолопч-них ланцюпв створення додано! вартостi через скоро-чення обсягiв виробництва юнцевих видiв продукцi!; посилення сировинно! та натвфабрикатно! структури виробництва.
Економiчна природа структурних трансформацiй, як дiйовий важшь впливу на стан i яюсть економiчних процесiв, отримала наукове тдгрунтя в роботах бага-тьох вчених-економiстiв. Нобелiвський лауреат С. Ку-знець вказував на те, що структуры змши е переду-мовою економiчного зростання ^ розпочавшись, на-далi формують, стримують або пщтримують економiч-ний розвиток кра!ни [ 2 ].
М. Кондратьев на mдставi сформульовано! !м теорп циклiв, видшив три види порушення економiчно! рiвноваги, в основi яких лежать структуры змiни. Якщо коливання в структурi виробництва не змiню-ють загального спектру виробництва, а е лише про-явом тимчасового уповшьнення або активiзацi! розвитку окремих галузей (видiв дiяльностi) гад впливом ри-нково! кон'юнктури, вш визначав як порушення «пер-
шого порядку», часовий лаг яких вщповщае коротко-строковому бiзнес-циклу i складае 3-3,5 роки.
Коливання в обсягах i потоках капiталу мiж галу-зями економiки i видами економiчноí дiяльностi, що формуються в межах середньострокового циклу, вш вщносив до порушень «другого порядку». 1х наслщ-ками стають вiдповiднi змши м1жгалузевого попиту i пропозицп, а стан рiвноваги досягаеться вже на ш-шому рiвнi виробництва i споживання. Але навiть i за ще! форми порушення рiвноваги, як вш вважав, обсяг продуктивних сил лишаеться незмiнним .
Найбшьш радикальш змiни в струкгурi економiки вш вiдносив до порушення рiвноваги «третього порядку», стверджуючи, що П стимулятором е науково-технiчний прогрес, який впливае на всi фактори виробництва i супроводжуеться вщповщними змiнами в те-хнологiчному, ресурсному, оргашзацшному, шфра-структурному i сощальному забезпеченнi виробництва
[3].
Й. Шумпетер порушення «третього порядку» на-пряму пов'язував з шновацшними чинниками. 1нно-вацiя, за його визначенням, «це нова комбiнацiя ... в економщ, мистецтвi, науцi, жигтевiй практицi» [4].
Побiчними, але не менш небезпечними наслщ-ками структурних проблем стало посилення сировин-ного профилю виробництв, зростання залежностi реп-онiв вiд кон'юнктури свiтового ринку, пiдвищена, енергоемнiсть виробництва порiвняно з европейсь-кими кра!нами та обмежений економiчний вплив про-мисловостi на економiчний розвиток через малу вщт-ворювальну функдiю сировинних виробництв щодо створення ВДВ.
Розвинеш кра!ни свiту вже з останньо! чвертi ми-нулого столiггя демонструють революцiйнi структурнi змiни, формуючи власну економiку за iнновацiйним типом. Украша хоча i пiдкреслюе свою прихильшсть до радикальних структурних змiн, проте надае багато ознак протилежного змюту. Фактично вiдбуваеться де-iндустрiалiзацiя кра!ни. Частка промисловостi у ство-ренш ВВП скоротилася з 34,4% у 2000 р. до 22,4% у 2010 р. i 19,8% у 2014 р. Обсяг промислово! продукцп за 25 роив економiчноl трансформацп впав майже на третину (28,7%). Чисельшсть найманих працiвникiв скоротилася на половину (на 44,12%), було вившьнено бшя 2 млн осiб. Втрачено цiлi галузi, передусiм шно-вацшного спектру дiяльностi — електронна промисло-вiсть, приладобудування, верстатобудування, верста-тошструментальна, виробництво сiльгосптехнiки, спе-цiальнi види машинобудування для прничорудно1 промисловостi, хiмiчноl i металургшноь
За великим рахунком можна вважати, що Украша майже втратила iндустрiальну платформу, на якш може розвиватися економiка iнновацiйного типу. Машинобудування, як основний продуцент шновацшних змш, в структурi переробно1 промисловостi скороти-лося до 10,2% (2015 р.), тсда як в економiчно розвину-тих кра1нах свиу його частка у 3-4 рази бшьша (Велика Британiя — 29,8%, Iталiя — 27,%, Шмеччина — 48,2%, США — 32,1%, Франщя — 27,9%, Японiя — 44,4%). Частка машинобудування свщчить про стутнь розви-тку промисловостi. В Укра1ш вона занадто низька i це створюе серйозну проблему оскльки шновацп мають десь визрiвати i застосовуватися. У вiдривi вiд проми-слово1 бази, вiд виробництва, а вщповщно i вщ кваль фжованих кадрiв iнновацiй як таких не буде.
Ця проблема торкнулося навиъ розвинутих кра1н, яю останнiм часом поступилися у темпах розвитку крашам, що розвиваються. Молодi «iндустрiальнi ти-гри» перейнявши у розвинутих кра'ш сучаснi технологи створили в себе необхщну iндустрiальну базу для шновацшного розвитку, що i дозволило !м розвиватися випереджаючими темпами, Украша, нажаль, за-пiзнилася iз запозиченням передових технологiй i виробництв на умовах трансферу. Зараз цей процес може дещо ускладнитися, оскшьки розвинутi кра1ни, щоб не втрачати iндустрiальноl бази економiчного розвитку, почали повертати високотехнолопчш виробництва на власну територж>. Можна припустити, що вони не бу-дуть дуже охоче роздавати не те що нов^ а й навiть проекти, що вже освоеш, але збер^ають лiдерство на свiтових ринках. Проте це не повинно нас лякати, бо в умовах евроштеграцп окремi европейсью кра1ни бу-дуть тдказувати i допомагати нам знайти свою техно-логiчну нiшу в процеа модернiзацil, оскьльки хтось так1 мае «тягати каштани з вогню» для розвинених економж. Ця участь, нажаль, не обмине Украшу. Ба-жано лише щоб таю «каштани» були бшьш високоте-хнологiчними, н1ж юнуюча зараз сировинна спецiалi-зацiя.
Сучасна криза, П перша хвиля (2008-2009 рр.) i друга (2012-2015 рр.) е прямим проявом i ще одшм пiдтвердженням сировинно1 хвороби Украши. Нау-кова думка i господарська практика неодноразово, з кожною черговою хвилею кризового падшня, пов'язу-ють економiчний пульс Укра1ни iз кон'юнктурою свi-тових ринков сировини. Свш професiйний погляд на цю проблему надае С. Кораблш в «Дзеркат тижня» № 1 (247) за 16 ачня 2016 року, стверджуючи, що «спад виробництва, виснаження державних фшанетв i валютного ринку разом з триразовим знецшення гри-вш — прямий наслiдок нашо1 сировинно1 економiки» [5]. Це одне з головних протирiч укра1нсько1 проми-словоси, з яким пов'язанi низький рiвень технологiч-ного устрою, розiрванiсть технолопчних процесiв з втратою найб1льш продуктивних стадш — виробництво концевого продукту, i як наслiдок, гiпертрофована за-лежнiсть вiд кон'юнктури зовнiшнього ринку.
Видшяють наступнi сучаснi моделi iндустрiалiза-
ц11 [8]:
• «традицшна iндустрiалiзацiя» з переважанням добувних галузей промисловосп, важкого та низько технологiчного машинобудування з те-хнологiями переважно 3-го та 4-го укладiв, як1 намагаються з метою тдтримки конкуренто-спроможноси модернiзувати до ринкових ви-клиюв сучасностi;
• «некроiндустрiалiзацiя» — стан галузей проми-словостi з технолопями 3-го та 4-го укладiв, яю переживають процеси деiндустрiалiзацil, умовно кажучи, першого типу - скорочення виробничих потужностей внаслiдок !х фiзич-ного зносу та вщсутносп ринкового попиту на продукщю;
• «постiндустрiалiзацiя» — перехщ до перева-жання технологш 5-го укладу, який супроводжуеться процесами деiндустрiалiзацil, умовно кажучи, другого типу — виводом за межi кра-!ни низько технологiчних галузей (ойзЬопод), введенням сучасних високотехнологiчних виробничих потужностей орiентованих на ви-
пуск продукци з високою часткою додано1 ва-ртост1, шформатизащею суспшьства, розвит-ком сфери сучасних наукоемних послуг; «неоmдустрiалbащя» — перехщ до технологш 6-го укладу, з випуску продукци з високою до-даною вартютю, який характеризуеться шди-в1дуал1защею, наномшатюризащею, бютех-нолопзащею, когштив1зац1ею, розвитком 3D-
друку шляхом решдустр1ал1заци (reshoring), тобто збшьшення в нацюнальнш економщ робочих м1сць на баз1 цих технологш перева-жно в сфер1 малого та середнього пщприем-ництва.
Взаемод1я цих моделей наведена на рис. 1.
1ндустр1альний колапс
Рис. 1. Взаeмодiя сучасних моделей iндустрiального розвитку
Як вщм1чае Ю.Кшдзерський: «Реструктуризащя промислового виробництва потребуе вщповщних вза-емоузгоджених управлшських ршень, ресурс1в 1 часу. Тому вона мае здшснюватись на засадах державного стратепчного планування. Воно передбачае розробку системи довго-, середньо- та короткострокових про-гноз1в, визначення низки взаемопов'язаних цшей со-ц1ально-економ1чного 1 розвитку першого, другого 1 третього порядку, розроблення довгострокових конце-пцш, середньострокових програм та ¿ндикативних плашв, створення шституив оргашзаци 1 виконання нам1чених завдань, метод1в контролю та мехашзм1в вщповщальноси за досягнення нам1чених результата» [9, с. 532].
Ниш новий технолопчний устрш виходить з ем-брюнально! стади розвитку у фазу зростання. Його ро-зширення стримуеться як незначним масштабом 1 не-опрацьовашстю вщповщних технологш, так 1 неготов-шстю сощально-економ1чного середовища до 1х широкого застосування. Проте незважаючи на кризу, ви-трати на освоення новггшх технологш 1 масштаб 1х застосування ростуть з темпом близько 20-35 вщсотюв на рж. Подальше розгортання кризи визначатиметься поеднанням двох процеав - руйнування (замши) структур колишнього технолопчного устрою 1 становлення структур нового. Сукупшсть робгг по ланцюжку жит-тевого циклу продукци (вщ фундаментальних досл1-джень до ринку) вимагае певного часу. Ринок завойо-
вують т1, хто ум1е пройти цей шлях швидше 1 виробити продукт в большому об'ем1 1 кращо1 якость Чим швидше фшансов1, господарсью 1 пол1тичш шститути пе-ребудуються вщповщно до потреб зростання нових технологш, тим ранше почнеться тдйом ново1 довго1 хвиль При цьому змшиться не лише технолопчна структура економжи, але 1 11 шституцюнальна система, а також склад лщируючих ф1рм, кра1н 1 регюшв. Досягнуть усп1ху т1 з них, хто швидше зможе вийти на траектор1ю зростання нового технолопчного устрою 1 вкластися в складов! його виробництва на раншх ста-д1ях. I навпаки - вхщ для тих, що стзнюються з кож-ним роком ставатиме все дорожче 1 закриеться з дося-гненням фази зршость
Промислов1 рег1они як головн1 носи шдустр1аль-ного бренду Укра1ни, успадкували основш 11 структу-рн1 проблеми, хоча кожен з них мае власш особливо-ст1 струкгурно-технолог1чного устрою 1 економ1чного розвитку, що в кожному випадку мае визначати регю-нальний характер стратеги модерн1зац11. За галузевою структурою промислов1 рег1они можна подшити на дв1 групи: перша — Дншропетровська, Донецька, Запорь зька 1 Луганська област1 — це репони з переважною часткою г1рничо-металург1йного виробництва. Дом1-нантними галузями в них е добувна 1 металургшна промисловють (табл. 1). Друга група — Полтавська, Харк1вська 1 Ки1вська обласп — це рег1они перероб-ного профшю з дом1нантою харчово1 промисловоси 1
машинобудування. Профшьна ор1ентащя створюе 1м бшьш сприятлив1 умови проведення модершзацп через можливють використання юнуючо! технолопчно! бази для розвитку, тод1 як технолопчний склад виробництв першо'1 групи майже не дае перспектив для розвитку, лишаючись консервативним саме через сировинний фактор. 1х експортна ор1ентащя за головною товарною позищею — недорогощнш метали — складае вщпо-в1дно 81,7%, 89,5 , 74,6 та 56,9% (табл. 2).
Не менш проблемною позищею зовншньоеконо-м1чних зв'язюв промислових регюшв е 1мпорт, пере-важно високотехнолопчних вид1в продукцп, яю в Ук-ра'1ш майже не виробляються. Особливо'1 гостроти на-був попит на продукщю машинобудування, яка по-
тр1бна не лише для тдтримки д1ючих виробництв, а й стае ключовим фактором технолопчного розвитку та модершзацп економ1ки.
В Дншропетровськш обласп, наприклад, 1мпорт машинобущвно! продукцп перевищуе виробництво майже в 1,4 рази. Значно уразливими для 1мпортно'1 експансп виявились ринки текстильних матер1ал1в (Дншропетровська обл. 1мпорт перевищуе власне виробництво в 1,8 рази, Запор1зька — в 2,4 рази, Полтавська — в 2,6 рази), пол1мерних матер1ал1в (Дншропетровська обл. — 80,8%, Полтавська — 79,1%, Харювська — 79,1%, Луганська — 2,3 рази), х1м1чних речовин (Дншропетров-ська обл. — 64,72%, , Полтавська — 1,7%, Ки'1вська —4,2 рази).
Таблиця 1
Галузева структура основних вид1в дiяльностi промислових регiонiв Укра'ши,% 1 __
Код за КВЕД Дншропетровська Донецька а к ь СО о со Полтавська а к ь с £9 м ар X а к ь о я ^ Луганська
Видобування сировини 1 матер1ал1в природного по-ходження В 25,6 15,7 3,2 28,2 9,5 0,7 17,7
Матер1али промислово'1 переробки (16-18, 19, 20, 21, 22-23, 24-25) С 46,6 49,2 44,6 26,5 20,7 33,8 47,5
з них: металургшне виробництво 24-25 35,3 38,4 35,4 0,8 3,2 5,5 30,9
Виробництво та розподшення енергоматер1ал1в Д 14,9 19,5 23,6 7,8 19,1 23,1 17,8
Виробництво харчових продукт1в 10-12 7,8 9,2 9,2 27,3 30,9 33,4 3,8
Текстильне виробництво 13 0,3 0,1 0,2 0,3 1,3 0,8 0,6
Машинобудування 26-30, 31 4,8 6,3 19,2 9,9 18,5 8,2 12,6
1 Видшено дом1нантн1 для рег1ону види дшльноси.
Джерело: розрахунки автора за даними статистичних управлшь рег1он1в за с1чень-листопад 2015 року.
Таблиця 3
Дншропетров-ська Донецька а к ь СО о со Полтавська а к ь с я м ар X к ь с я Луганська
Усього 1 78,1 / 37 60 / 19,8 64,8 / 24,2 28,8 / 20,3 21,7/31,2 29,5 / 86,3 23,5 / 37,9
Готов1 харчов1 продукти 13,6 / 6,3 6,7 / 6,7 13,9 / 1,6 17,3 / 8,5 21,6 / 13,4 17,0 / 14,0 14,2 / 1,1
Х1м1чш речовини 47,6 / 64,7 н.д. 79,6 / 54,3 67,3 / 175,7 19,4 / 65,3 46,8 / 417,2 10,4 / 22,2
Пол1мерш матер1али 16,3 /80,8 15,0/33,6 16,5 / 41 41,9 / 74,3 29,3 / 79,1 21,0 / 54,4 64,0 /233,7
Текстильш вироби 75,8 / 180 19,4/87,1 36,3/237,9 258,4/258,4 68,3/118,7 125,0/432,3 212,5/295,8
Недорогоцшш метали 81,7 / 6,1 89,5 / 3,3 74,6 / 9,8 71,7/126,4 43,1/81,8 45,4/123,0 56,9 / 1,5
Машинобудування 65,4/136,8 61,4/24,0 92,9/26,8 43,6 / 30,8 69,7 / 45 60,0/313,4 20,7 / 48,9
1 Чисельник — експортна ор1ентацш виробництва, знаменник — 1мпортна залежшсть Не виробництва,% Джерело: розрахунки автора за даними статистичних управлшь рег1он1в за счень-вересень 2015 року.
Незбалансована структура експортно-1мпортних в1дносин перетворилася в головного поглинача валю-тних резерв1в кра'1ни. В1д'емне сальдо досягло загроз-ливих для економ1ки обсяг1в (табл. 3). Криза дещо вгамувала в1д'емне сальдо, але деф1цит валюти став детонатором кризових процес1в. Це цшком прогнозо-вана ситуац1я, оск1льки Укра'1ш щоб випустити проми-слово'1 продукцп на 1 гривню, треба було у 2015 рощ закупити 1мпорту на 0,53 грн, а у 2012 р. цей показник дор1внював нав1ть 0,77 грн.
Таблиця 3
Динамжа зовншньог mоргiвлi УкраТни товарами
2007 2010 2011 2012 2013 2014
Експорт 45,2 44.0 58.6 54.4 49.8 50,4
1мпорт 58,6 57,4 79,3 80,1 72,0 51,0
Сальдо -13,4 -13,4 -20,7 -25,7 -22,2 -0,6
Джерело: розраховано за даними Держстату Украши.
За нашою оцшкою промисловi регюни в цiлому за пiдсумками 2015 року матимуть позитивне сальдо, але в Харювськш, Кишськш i Луганськш областях вiд'eмне сальдо зберiгаeться (табл. 4). Основну експо-ртну позищю цих регiонiв складае продукдiя харчово!
промисловостi i машинобудування. В зв'язку з eвроi-нтеграцieю та ускладненням економiчних вiдносин з Росieю вони на сьогодш зайнятi пошуками нових ри-нк1в i тому поки що не мають суттево! експортно! про-позицп.
Таблиця 4
Обсяг зовшшньо? торгiвлi промислових регiонiв товарами промислово? групи за 2015 рж (млн дол. США)
Дн1пропетровська Донецька а к ь СО К о п а со Полтавська Харивська а к ь о я £ Луганська Разом
Експорт 6071,0 3631,7 2561,5 1211,0 964,8 882,6 248,7 15571,3
1мпорт 3154,0 1190,2 969,9 904,8 1208,4 3332,3 316,2 11072,8
Сальдо 2917,0 2441,5 1591,6 309,2 - 243,6 - 2249,7 - 67,5 4498,5
Джерело: розрахунки автора за даними рег1ональних статистичних управлшь Держстату Укра!ни за 2015 р.
1з сировинною хворобою ми пов'язуeмо i техно-логiчну вщсталють промислових регiонiв. 1х шдус^а-льний уклад склався ще в середиш минулого столiття. За роки незалежноси Укра!на так i не спромоглася провести хоча б яю-небудь яюсш змiни. На сьогоднi структура промислового виробництва за технолопч-ним рiвнем виглядаe гiрше, н!ж було на початку тран-сформацiйних змiн.
Майже всi промисловi регiони, формуючи в щ-лому загальний стан технолопчного устрою кра!ни, на 9/10 складаються з технологiй середньонизького i низь-кого рiвня.
Запорiзьку i Харювську областi порiвняно з ш-шими регiонами можна вважати технологiчно бгльш розвиненими, оск1льки в !х складi найб1льша частка виробництв середньовисокого i високого технолопч-ного рiвня — машинобудування i фармацевтична про-мисловють, яю уособлюють V технологiчний уклад (табл. 5).
Структурна недосконалють i кризове падшня виробництва, це ланцюги одного сплетшня. З чого по-чинати, формуючи стратепю модершзацп. Укра!на, нажаль, вже не маe часу вибирати. В наших умовах слщ одночасно покращувати i структурний устрiй i здiйснювати антикризовi заходи.
Таблиця 5
Структура технолопчного рiвня промислових регюшв за видами дiяльностi,%_
Регюни
Технолопчний р1вень Укра!на Дншро-петров- Донецька Запорь зька Полтавська Харюв-ська Кшвська Луганська
ська
1 2 3 4 5 6 7 8 0
Високий 1,6 0,1 0,1 0,9 0,2 3,2 2,2 2,1
Виробництво комп'югер1в, елект-ронно! та обчислювано! техшки 0,6 0,1 0,0 0,7 0,1 1,0 0,8 1,8
Виробництво основних фармацев- 1,0 0,0 0,1 0,2 0,1 2,2 1,4 0,3
тичних продукпв
Середньовисокий 10,1 6,3 6,9 16,9 10,2 15,8 7,5 21,4
Виробництво електронного устатку- 1,5 0,6 1,6 4,6 0,5 4,5 2,0 0,1
вання
Виробництво машин 1 устаткування 2,3 1,1 3,4 1,6 1,9 6,6 1,8 0,6
, не вщнесених до 1нших угрупувань Виробництво автотранспортних за-соб1в 2,8 1,6 0,4 9,0 6,9 3,3 1,4 11,0
Виробництво х1м1чних речовин та 3,5 3,0 1,5 1,7 1,4 1,4 2,3 9,7
хш1чно1 продукци
Середньонизький 35,2 70,6 64,1 45,4 52,8 22,9 22,4 60,4
Металургшне виробництво Виробництво коксу та продукпв на-фтоперероблення Добувна промисловють та розроб- 16,6 3,3 10,8 37.7 1,7 26.8 41,7 6,1 14,3 35,4 4,4 3,2 0,8 22,9 28,2 3,2 3,6 9,5 6,5 0,1 0,7 38,2 3,0 18,4
лення кар'eрiв Виробництво гумових та пластмасо- 4,5 4,4 2,0 2,4 0,9 6,6 15,1 0,8
вих виробiв та шшо! неметалево! мi-
нерально! продукци
Джepeло: pозpaxовaно автором за даними Дepжcтaтy Укpaïни.
Зактчення табл. 5
1 2 3 4 5 6 7 8 0
Низький 53,1 23,0 28,9 36,8 36,3 58,1 67,8 16,1
В^ов^^во xapчовиx пpодyктlв, 21,2 8,3 7,2 9,2 27,3 30,9 38,1 1,2
напмв, тютюну Teкcтильнe виpобництво, в^обни- 0,8 0,3 0,2 0,2 0,3 13 0,7 0,2
цтво одягу, шкфи та 1н. мaтeplaлlв Bиpобництво виpобiв з дepeвини, 3,1 1,5 0,5 0,5 0,4 3,7 9,4 5,1
пaпepy, полlгpaфlчнa д1яльн1сть Bиpобництво мeблlв, 1Н. пpодyкцïï Постачання eлeктpоeнepгiï, газу, 2,1 24,6 1,7 9,5 2,0 17,0 3,3 228 0,5 7,3 3,1 17,5 2,7 15,7 0,8 8,2
пapи та повгфя Bодопоcтaчaння, канал1зац1я, пово- 1,3 1,7 2,0 0,8 0,5 1,6 1,2 0,6
джeння з вщходами
Kpmcœe пaдiння виpобництвa однаково вpaзило пpомиcловi peгicни. За 2012-2015 pоки, чepeз тpaди-цшш для ^изи пpcцecи — пaдiння попиту, знижвння цш, валютш коливання, пcгipшeння кpeдитниx умов, втpaти cклaли 26%, в cepeдньомy за piк 7,5% обcягy пpcмиcлcвcгc виpcбництвa. Цe нe cтвоpюe кpитичнcï cитyaцiï. Оcкiльки кpизa мae цикл1чний xapaктep - pо-зпочавши№ вона мae cкlнчитиcя. Пcгipшye cитyaцiю cтaгнaцiя, коли eкcнcмiкa щe ж вмepлa, aлe й нe живe.
Пpcмиcлcвi peгicни на пepeдcднi дpyгcгc ^изо-вого падшня, y 2010-2011 pокax, дeмcнcтpyвaди дccить виccкi тeмпи pcзвиткy (табл. 6), цe дae над1ю, що за допомогою активних ант^^ових зaxcдiв втpaчeнi cбcяги виpобництвa можуть 6ути нaдcлyжeнi пpcтягcм 2-3 pокiв. 1нша cпpaвa з Дож^ким i Лyгaнcьким pe-гicнaми, дe ccнcвнa пpичинa падшня виpcбництвa ви-никла чepeз мicцeвий ceпapaтизм i вш^кову aгpeciю ззовш — зpyйновaно виpcбничi пcтyжнccтi, cccбливc
Biйcькcвa pyйнaцiя виpcбничиx пcтyжнccтeй в цих peгicнax вiдкpивae шиpcкий пpccтip для шнова-цшно1 твcpчccтi. Бyдe дyжe пpикpо нe cкcpиcтaтиcя цieю мcжливicтю. Для Донeцькоï i Лyгaнcькcï обла^ тeй тepмiн «вiдновлeння» мae бути якщо нe ccтaтcчнc виключeнc з модepнiзaцiйноï лeкcики, то у вcякcмy випадку, значно cбмeжeнc. Нaвpяд чи доцшьно в1дно-влювати збитковий видобуток вугшля, мapтeнiвcькy виплавку cтaлi, виpcбництвc лишe пepвинниx вид1в мeтaлy. Вони ж пcкpaщaть тexнcлcгiчнcï cтpyктypи пpcмиcлcвccтi. Та й i^ecra^'i на вiднcвлeння виpоб-ництв III тexнcлcгiчнcгc укладу отpимaти бyдe дyжe пpcблeмaтичнc.
пccтpaждaлa в^обнича iнфpacтpyктypa , зcкpeмa тpa-TOTOp^a cиcтeмa.
Виходячи з гaлyзeвcï та тexнологiчноï cтpyктypи виpcбництвa пpомиcловиx peгiонiв ïx модepнiзaцiя бyдe мати таю оcобливоcтi:
• peгiони, що ж поcтpaждaли в1д збpойного конФл1кту бeзпоcepeдньо i збepeгли оcновний пpофiль cвоeï cпeцiaлiзaцiï, cкоpiшe за вce мають i нaдaлi pоз-вивати i доповнювати його cyчacними пiдпpиeмcтвaми cпоpiднeниx виpобництв, cтвоpюючи peгiонaльнi i м1-жpeгiонaльнi клacтepи;
• peгiони вилкового конФл1кту (Донeцькa i Лyгaнcькa обл.) отpимaли можливicть здiйcнювaти мо-дepнiзaцiю вipтyaльного xapaктepy, тобто шляхом cтвоpeння нових виpобничиx точок cyчacного пpогpe-cивного тexнологiчного зpоcтaння на мющ зpyйновa-них потyжноcтeй та iнфpacтpyктypи.
Таблиця б
Модepнiзaцiя мae зaбeзпeчити кapдинaльнi змши тexнологiчного пpофiлю Донбacy. доц1льно pозpобити Нaцiонaльний Пpоeкт, який би pозвинyв iнтeлeктya-льний, науковий, виpобничий i кaдpовий потeнцiaл peгiонy, пepeдбaчив доcягнeння виcокиx якicниx ста-ндapтiв виpобництвa, пepeтвоpивши Донбac 1з втеук-païнcькоï кузн1 в «Нaцiонaльний iнновaцiйний тexно-rap^».
Унiкaльнicть icтоpiï пpомиcлового pозвиткy, ку-льтypи, життeвого cepeдовищa на Донбаа, а також «Нaцiонaльний модepнiзaцiйний Пpоeкт» мають cтaти
1ндекси промислово'1 продукцп за промисловими
)егiонами Украши
2010 2011 За œp^ 2012 2013 2014 2015 За ж-p^ 20122015 Оpieнтовнa оцшка тepмlнy вщнов-лeння обcягy в^о-бництва за cepeд-н1ми г«мпами до-^тових pû^
20102011 Сepeдньо-piчний
У^аша 111,2 108 120,1 109,6 99,3 95,7 89,9 87,0 74,3
Днlпpопeтpовcькa 116,1 105,4 122,4 110,7 102,2 98,5 92,5 92,0 85,7 2 püra
Дожцька 114,7 '113,6 130,3 114,2 94,6 93,6 68,5 65,3 39,6 7-10 pû™
Зaпоpiзькa 107,8 106,3 114,6 107,1 96,8 97,1 96,8 95,3 86,7 2 püra
Полтав^ка 112,6 99,6 112,1 105,9 100 94,7 92,1 96,2 83,9 3 püra
Хapкiвcькa 105,8 105,5 111,6 105,6 97,6 94,5 94,8 88,2 77,1 5 pû^
Килька 108 110,6 119,4 109,3 96,8 99,1 101,6 93,0 90,6 1,5 püxa
Лугажька 107,1 115,8 124,0 111,4 92,5 91,1 58,0 34,0 16,6 15-20 pû^
Джepeло: Склaдeно aвтоpом за даними Головного yopaMmM cтaтиcтики облacтeй
дшовим факт^ом зaлyчeння людeй, швсстицш, cy-чacниx тexнологiй для зaбeзпeчeння динaмiчного pоз-витку.
Kонкypeнтнi пepeвaги Донeцького peгiонy мо-жуть бути сутгево пiдвищeнi завдяки вигщному геог-paфiчномy положeнню — поpяд з pозвинeними в!тчи-зняними peгiонaми i eкономiкaми iншиx кpaïн, тpeбa лишe aктивнiшe pозвивaти мiжpeгiонaльнi i тpaнcгpa-ничш кyльтypнi, нayковi i виpобничi вщносини, rap^ яти зpоcтaнню якоси життя людського кaпiтaлy.
B той жe час слщ мiнiмiзyвaти pизики, що ускла-днюють конкypeнтний pозвиток peгiонy, так! як:
моноcтpyкгypнa оpгaнiзaцiя i cиpовиннa cпpямо-вaнicть в^обнищ-ва (мeтaл, вугшля);
поpyшeння iнфpacтpyктypниx зв'язюв чepeз вш-ськов! дп, що обмeжye можливоси pyxy людeй, кат-тaлiв, пpодyкцiï та iнфоpмaцiï;
eкологiчнa cигyaцiя, нaближaeтьcя до кpитичноï, ускладнюючи умови життя i виpобництвa;
втpaтa тpyдовиx pecypciв, особливо штелсктуаль-ного катталу чepeз поpyшeння умов життя.
Тому виpiшeння cгpaгeгiчниx завдань c^y^ty-pно-гexнологiчноï модepнiзaцiï Донбасу вимaгae уваж-ного cтaвлeння до оптимiзaцiï в^обничо'х cтpyкгypи пpомиcлового комплeкcy, пpiоpитeтiв тexнологiчного зpоcтaння, визнaчeння кpитepiïв eкономiчноcтi i ско-лопчноси виpобництв, eфeктивного викоpиcтaння те-pитоpiï.
Донбас мae пepeтвоpитиcя !з вyгiльно-мeтaлyp-гшного peгiонy з тpaдицiйно гexнологiчно низькою cгpyктypою виpобництвa (III гexнологiчний уклад) в peгiон кpeaтивноï сконом!ки, в основ! яко'1 будуть знання, нов! модсл! pозвиткy, нов! типи cоцiaльниx в1-дносин, нова кyльгypнa пapaдигмa.
Cгpaтeгiчнe майбутте Донбасу вбaчaeтьcя як pe-гюн високо'1 гexнологiчноï кyльгypи. Biн мae збepeгти за собою pоль шдус^ального цeнгpy кpaïни, aлe по-няття iндycтpiï мae бути збaгaчeно нсошдус^альним змютом на основ! впpовaджeння вгтчизнянж i св!то-виx досягнснь науки ri тexнiки. Нeзвaжaючи на нсс-фсктивну мeтaло-вyгiльнy домiнaнтy виpобництвa, cгpaгeгiя cтpyкгypно-гexнологiчноï модepнiзaцiï нс пс-peдбaчae вщмови вщ тpaдицiйниx виpобництв, aлe ïx pозвиток в подальшому мae здiйcнювaння виключно за paxyнок власнж pecypciв.
На дepжaвнy пiдтpимкy можуть pозpaxовyвaти лишс нов! виcокогexнологiчнi виpобництвa, пpодyкцiя якиx 6удс оpieнтовaнa на iмпоpтозaмiщeння, задово-лсння внyгpiшнього попиту i pозвиток eкcпоpтного потeнцiaлy. Такий cцeнapiй Гpyнгyeтьcя на кpитичнiй оцшщ модсл! фоpмyвaння товapниx pecypciв щомис-лово'1 пpодyкцiï, що склалася в Донсцькш облacтi. лишс тpeтинa товapниx pecypciв фоpмyeтьcя за paxy-нок власного виpобництвa, шшу частку компeнcye !м-поpт, що вимaгae значнж вaлютниx коштав. За нашою оцшкою в 2015 pоцi обсяг iмпоpтy пpомиcловиx вид!в пpодyкцiï в донсцькш та Луганський облacтяx cклaдe 2,5 млpд дол. США.
Iмпоpт ^свалк^ y зaдоволeннi потpeб peгiонy в xiмiчнiй пpодyкцiï виcокотexнологiчного acоpтимeнтy (64,7% вщ обсягу власного виpобництвa), полiмepниx мaтepiaлiв (80,8%), тeкcтильниx мaтepiaлiв (180,7%), пpодyкцiï машинобудування (136,8%). Te, що загаль-ний баланс зовшшньо'! тсфпвл! peгiонy пpомиcловими товapaми лишaeтьcя позитивним, зaбeзпeчyeтьcя поки що eкcпоpтом мeтaлопpодyкцiï. Пpогe юнують досить
вaгомi пpичини очiкyвaти в подальшому ускладнсння балансовж пpопоpцiй зовшшньо'! тоpгiвлi. За 20112014 pоки eкcпоpт нeдоpогоцiнниx мeтaлiв з Укpaïни cкоpотивcя на 26,7%.
Пepcпeктиви пpомиcлового вiдpоджeння Донбасу ми вбaчaeмо пepeдyciм в pозвиткy машинобудування, xiмiчноï пpомиcловоcтi i полiмepiв. Цс в якоси загаль-ниx оpieнтиpiв iндycтpiaльного pозвиткy. Алс шнова-цшшсть i виcокотexнологiчнicть мae бути забсзтечсш за paxyнок оcвоeння новиx гexнологiй, зокpeмa:
виpобництвa piдкозeмeльниx eлeмeнтiв, cпиpaю-чись на власну cиpовиннy базу y вигляд! вiдxодiв вуп-льно'1, гipничо-мeтaлypгiйноï пpомиcловоcтi;
pозвиток i викоpиcтaння тexнологiï на основ! св1-тлового щомсню — фотошки — як одного !з ^pOTe^ тивниx нaпpямiв нaнотexнологiй. Bикоpиcтaння фотошки дозволяe ютотно пщняти eфeктивнicть пpaцi y тpaдицiйниx для peгiонy видax д!яльносп — мeтaлypгiя, машинобудування, зокpeмa в опepaцiяx piзки, звapки, гepмообpобки, полipyвaння дсталсй;
оcвоeння вiтpогeнepaцiï, чому с^мю^ь як щи-pоднi умови — впрова aктивнicть peгiонy, так i пpогpe-сивш змши в с^ук^! eлeкгpогeнepaцiï — cкоpочeння потужностей тсплово! eлeктpогeнгepaцiï чepeз нсстачу вугшля (ак^ациту^ Машинобудування peгiонy отpи-мало б виcокогexнологiчнy шшу !з забсзпсчсння вгт-pоeнepгeтики нeобxiдним устаткуванням — всжами, eлeкгpогeнepaтоpaми i pозподiльчою aпapaтypою;
pозвиток гexнологiй i устаткування з тдвищсння сфсктивност! викоpиcтaння eнepгiï i pecypciв в бaзовиx гaлyзяx пpомиcловоcтi, як ключового нaпpямкy стано-влсння eнepгоощaдноï i бeзвiдxодноï сконом!ки. Bико-pиcтaння «зeлeниx» гexнологiй cyгтeво пщшмс тexно-лопчний piвeнь сконом!ки peгiонy, cтвоpить основу для мiжнapодного cпiвpобiтництвa
Шновацшного поштовxy потpeбyють i тpaдицiйнi виpобництвa Донбасу, зокpeмa мeтaлypгiйнi i xiмiчнi пiдпpиeмcтвa. Cepeд змicтовниx пpопозицiй осинник pокiв щодо забсзпсчсння iнновaцiйноcтi i конкypeнто-cпpоможноcтi в!тчизняно1 пpомиcловоcтi пepiодично лунають заклики до налагоджсння дepжaвно-пpивaт-ного пapтнepcтвa. Бсзумовно цсй зaxiд зacлyговye на увагу. Алс тут нс всс так пpоcто. Основу ниншньо! пiдпpиeмницькоï слгти фоpмyють власники пiдпpи-eмcтв, побyдовaниx щс в минулому столгтп. Поетвши cиpовиннi i нaпiвфaбpикaтнi шш1 глобального pинкy, вони з викоpиcтaнням навиъ зacтapiлоï гexнологiï отpимyють чимал! пpибyтки. Щс М. n^p'rep зacтepiгaв, що « Фipмaм, як! вpоcли в cтapy гexнологiю, важко зpозyмiти значсння ново'1 гexнологiï, яка т!льки-но з'явилася, а вiдpeaгyвaти на нё — щс складшшс» [6] . Tомy нaвpяд чи можна pозpaxовyвaти на сфсктивнс дepжaвно-пpивaтнe пapтнepcтво з ними y cфepi нсош-дycгpiaльноï модepнiзaцiï. Bони навиъ нс пpидiляють уваги модepнiзaцiï свои пiдпpиeмcтв. Понад 50% мс-тaлопpодyкцiï в Укpaïнi виpобляeтьcя на обладнанш, якс вичepпaло ноpмaтивний тepмiн сксплуатаци [ 7 ]. Нсзважаючи на гexнологiчнe вщставання, Укpaïнa вxодить до числа eкcпоpгepiв мeтaлопpодyкцiï, конку-pyючи з Японieю, Pоcieю, Kитaeм. Алс цсй статус тд-тpимyeтьcя досить cвоepiдно - за paxyнок зpоcтaння в cгpyкгypi eкcпоpтy пpодyкцiï з низькою доданою вap-тютю, тобто за paxyнок eкcпоpгy нaпiвфaбpикaтiв, як! щс лишаються конкypeнтоcпpоможнiми завдяки влас-н!й cиpовинi i дсшсв!й pобочiй сил!.
Проте щнова конкуренщя не надае стабшьних переваг, особливо коли в свт е надлишок виробничих потужностей. За оцiнками асощацп World Steel вш ся-гае 750 млн т, з них 450 млн т припадае на Китай. Який шлях мае вибрати Украша, щоб зберегти власну металургiю. Серед вчених i практиюв досить активно обговорюються два шляхи. Перший - переор!ентува-тися з експорту на внутршнш ринок, другий - зробити металургшну продукцiю бшьш конкурентною за раху-нок модершзацп.
За великим рахунком щ двi стратеги доповнюють одна одну i ми пiдтримуемо !дею !х поеднання. Переваги саме такого тдходу демонструють так1 провщш металургiйнi компанп свiту, як Voest Alpine (Австрiя), Thyssen Krupp (Шмеччина), Posco (Пiвденна Корея). Вони значно покращили сво'1 конкурентнi позицп за рахунок реал!заци iнвестицiйних проекгiв в сегмента високотехнолопчно! продукци, з отриманням високо-як1сного метала премiум-класу — спецсталей, автомобильного листа, труб високого тиску та iн., попит на який тримаеться як на внутршньому, так i на зовнш-ньому ринках.
Укра1на без модершзацп виробництва у металур-гiйнiй галузi може втратити не лише зовншнш, а й внутрiшнiй ринок. Вже зараз (у 2015 рощ) Украша !м-портувала недорогоцiнних металiв та виробiв з них, але бшьш високотехнологiчного асортименту н!ж вла-сне виробництво, на 2 млрд дол., що становить по вь дношенню до обсягу експорту металопродукцп 21,1%. Подiбна ситуацiя склалася в хiмiчнiй промисловостi. Прiоритет надаемо експортоорiентованому виробниц-тву азотних добрив, сировиною для яких е природний газ, що закуповуеться за iмпортом. Водночас майже шчого не робиться для розвитку таких важливих для економiки i суспшьства хiмiчних матерiалiв, як орга-нiчнi хiмiчнi сполуки, фармацевтичнi препарати, дубь льнi екстракти та барвники, косметичнi препарати, полiмернi матерiали , хiмiчiнi волокна та iн.,
Серед перспективних технологiй, як1 можуть ю-тотно пiдняти iнновацiйний рiвень традицшних виро-бництв ми вбачаемо електрометалурпю. Економ!ч-нiсть, екологiчнiсть, технологiчнiсть ось далеко не по-вний перелш переваг електродугового методу виплав-лення металу. В свiтi виробництво сталей цим методом неухильно зростае. В технолопчно розвинених крашах на його частку припадае до 30% виробництва сталь Украша ютотно вiдстае, маючи десь 5%.
Поширення технологи електродугового виробництва металу дозволило б за рахунок прискорення тех-нолопчного процесу i автоматизаци виробництва значно пщняти продуктивнiсть працi в галузь Кращою стала б еколопчна ситуацiя в промислових регiонах, оскшьки електродуговий метод в сотнi разiв зменшуе шкiдливi викиди в атмосферу порiвняно з мартешвсь-ким i конверторним методами. Висок! температури плавлення в електропечах дозволяють розширити тех-нолопчш можливоси виробництва — виплавляти ле-гованi марки сталi, збшьшувати асортимент продукцп, оперативно змшювати х!м!чний склад металу вщпо-вщно до потреб.
Украша юторично мае базовi умови для розвитку електрометалургп. Технологiя електрошлакового переплаву була розроблена в 1нституи електрозварювання !м. 6. О. Патона. Перша в свт плавка була виконана на заводi Дншроспецсталь в Запор1жж1 (1958р.).зараз
за цiею технолопею працюють електрометалургiйнi заводи в Донецьку i Курахово, Запорiзький «Дншроспецсталь» i Краматорський Енергометпроект».
Впровадження електрометалургп дозволяе мшмь зувати металургшш пiдприемства, наблизити !х до споживачiв металу, зберiгати нормальнi екологiчнi умови в мюцях виробництва, розширити асортимент металiв i сплавi, що виготовляються, за рахунок вико-ристання хрому, титану, циркошю, замкнути техноло-пчш ланцюжки, зокрема з виробництва титаново! губки, сплавiв, прокату. В!тчизняний бiзнес починае звертати увагу на можливоси електрометалурги, щоб прискорити процес треба надати !м державну пщтри-мку.
Розробка i реалiзацiя сценарив структурно-техно-лопчно1 модершзацп промислових регiонiв Украши мае здшснюватися в рамках довгостроково1 стратеги економiчного розвитку кра1ни, де промислова поль тика мае зайняти провщне мiсце в усуненнi структур-них диспропорцш, стимулюваннi модершзацп, ство-реннi нових високотехнологiчних секгорiв виробництва. Кр1м офщшного визнання стратеги промислового розвитку i модершзацп потр!бно i законодавчо закрь пити щеолопю промислового розвитку, як на державному, так i на регюнальному р!вш, що в умовах деце-нтрал!зацп створить сприятлив! нормативно-правовi умови для суб'екпв господарювання i мюцево1 влади у здшсненш модершзацшних заход!в. З щею метою до-цшьно розробити i прийняти Закон Украши «Про мо-дершзащю промислових регюшв» з визначенням рол! i обов'язюв мюцево1 влади в шдустр!альному розвитку власних територш.
Список використаних джерел
1. Перший етап модершзацп економ!ки Укра1ни: досвщ та проблеми /О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1нститут економ!ки промис-ловосп НАН Укра1ни, Класичний приватний ушвер-ситет. — Запор!жжя: КПУ, 2014. — 798 с.
2. Kuznets S. Model ekonomik Growth. — Yale University Press, 1969. — 456 p.
3. Кондратьев Н.Д. Большие цикли конъюктуры и теория предвидения: Изб. труды. — М.: Экономика, 2002. — 767с.
4. Шумпетер Й. Теория экономического развития. — М.: Экономика, 1988. — 324 с.
5. Кораблш С. Держбюджет: криза за розкладом // Дзеркало тижня. — 2016. — № 1. — С. 5.
6. Портер М. Международная конкуренция / пер. с англ. — М.: Международные отношения. — 1993. — 968 с.
7. Реструктуризащя промисловоси Украши у процес! посткризового вщновленя: аналт доп. / Соб-кевич О.В., Сухоруков А.1., Савенко В.Г., Воробйов С.Л. та ш. — К.: Н1СД, 2011. — С.14, 25.
8. Ляшенко В.1. Украша ХХ1: неошдустр!альна держава або «крах проекту»?: монограф1я / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов; НАН Украши, 1н-т економ!ки пром-си; Полтавський ун-т економ!ки i торпвль — Ки1в, 2015. — 196 с.
9. Кшдзерський Ю.В. Промисловють Укра1ни: стратепя i политика структурно-технолопчнох модершзацп : монограф!я / Ю.В. Кшдзерський ; НАН Украши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши». — К., 2013. — 536 с.
