CC BY
62
УДК [338.45:330.341.1]:339.3(477) Назарш Миколайович Попадинець,
астрант
1нститут регiональних дослiджень НАН Украши, Львiв
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ПРОМИСЛОВОСТ1 ЯК ПЕРЕДУМОВА ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ УКРА1НИ
В умовах формування ринково! еко-номши та перюд нових трансформацшних процешв виникають нов1 вимоги до розвитку нацюнально! економши. Назрши модершза-цшш змши в соц1ально-економ1чному розвитку держави, а кризов1 пол^ичш процеси та глибоке сощальне розшарування гальмували розвиток Укра!ни, чим вщкидали кра!ну на узб1ччя св1тового прогресу.
Майбутне Укра!ни виршальним чином залежить вщ всеб1чного розвитку нацюнально! економши i особливо !! центру - внутрш-нього ринку, що е найважливiшим фактором подальшого економiчного зростання держави.
Внутрiшнiй ринок - це сукупшсть всiх процесiв, пов'язаних з виробництвом, розпо-дiлом, обмiном i споживанням всерединi кра!ни. Стан внутршнього ринку передусiм характеризуе економiчний стан держави, а рiвень його розвитку значною мiрою залежить вiд повнощнного функцiонування промислового сектору економiки. Володдачи потужним iнтелектуальним i технологiчним потенщалом, промисловiсть е тим фундаментом, основою розвитку не тшьки внутрiшнього ринку Укра!ни, а й розширенням зовшшнього, визнання укра!нських конкурентоспроможних товарiв промисловост далеко за межами державно! територп.
Вiдповiдно до Програми економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшь-ство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава" вщ 02.06.2010 р. [1] сформовано принципи та етапи довгострокового економiчного зростання на основi реформування та модершзаци економiчно! полiтики у державi та розвитку функцiонування !! системи. Одним з основних органiзацiйно-економiчних заходiв проведення цих реформ i мае стати модернiзацiя промислового комплексу
Укра!ни, яка дасть можливiсть забезпечити конкурентоспроможшсть втизняно!
продукци на внутрiшньому та зовшшньому ринках, що приведе до подолання наслщ-кiв фiнансово-економiчно! кризи, сприяння структурно-технологiчнiй перебудовi еконо-мши, забезпеченню !! розвитку в процес еко-номiчних реформ сьогодення.
В Укра!ш проблемам модершзаци промисловостi та розвитку внутршнього ринку присвячено низку праць О. Амош^ Я. Базилюка, В. Гейця, В. Захарченка, Я. Жа-лiла, Ю. Кiндзерського, I. Ододюка, В. Пус-товойта, О. Собкевич, В. Точилша та багатьох шших. Разом iз тим слщ зазначити, що вплив модершзаци промисловост на розвиток внутрiшнього ринку дослщжено неповною мiрою.
Мета статтi: з'еднати досягнення сучасно! економiчно! науки з виршенням проблемних завдань модершзаци
промислового комплексу, спрямованого на обгрунтування розвитку внутрiшнього ринку Укра!ни.
На сьогодш в Укра!ш склалась модель експортоорiентованого адаптивного розвитку промисловостi, яка характеризуемся переважанням слабкодиверсифiкованого низькотехнологiчного виробництва i спонукае кра!ну пристосовуватись до потреб св^ового ринку в межах наявних внутрiшнiх можливостей та поточних конкурентних переваг. Ефективнiсть тако! моделi ставиться пiд
сумнiв надмiрною прив'язкою до свiтово! кон'юнктури та вщсутшстю механiзмiв протистояння негативним зовнiшнiм впливам [2, с. 3].
Промисловий сектор економши серед шших секторiв е найбшьшим, але одночасно i найпроблематичшшим, а внутрiшнiй ринок потребуе розумно! державно! промислово! полiтики, що дозволить прискорити процес
© Н.М. Попадинець, 2012
економiчного зростання Укра!ни.
Починаючи з глобального, можна сказати, що е два напрями реформування промисловостi - зовшшнш i внутрiшнiй. Для того щоб починати зовнiшнiй шлях реформування, необхщно перш за все звернути увагу на стан внутршнього ринку.
Проблема розвитку промисловосп Ук-ра!ни коршнями iде в Радянський Союз, за часи якого промисловють Укра!ни була структурно здеформована i змiлiтаризована. Дестабшзацшш процеси у промисловому секторi економши були зумовленi негативним впливом деформацш у вiдтворювальних процесах, що
накопичувалися протягом багатьох рокiв. Фiзичне i матерiальне старiння виробничого потенцiалу та значна енергоемшсть виробництва призвели до низько! кон-курентоспроможностi продукци та звуження ринку збуту. Велика частина промислових пiдприемств стала збитковою.
Ще однiею причиною проблемного розвитку промисловосп е затягування i непо-слщовшсть економiчних реформ, що призвело до створення неефективного сполучення командно-адмiнiстративних i ринкових методiв господарювання. Це консервуе здеформовану структуру промисловосп, 11 затратну орiентацiю, сприяе корупци, гасить сумлiнну конкуренцiю, стримуе приватну шдприем-ницьку iнiцiативу [3, с. 161].
У процес сучасно! активiзацil еконо-мiчних реформ з метою прискорення вщнов-лення промисловостi та створення передумов для забезпечення довгострокового економiч-ного зростання, постае завдання формування сучасних механiзмiв промислово! полггики.
Промислова полiтика - це пол^ика участi держави в нацiональнiй економщ, спрямована на змiну 11 структури через комплекс державних заходiв розвитку iндустрiально! потужностi держави [4, с. 133]. З допомогою врегульовано! промислово! пол^ики можна модернiзувати структуру промисловосп на засадах пiдвищення частки виробництва
високотехнолопчних товарiв iз високим рiвнем якостi, нарощування !х експорту,
розвитку внутршнього ринку збуту, забезпечення припливу iнвестицiй у про-мисловий сектор економши, налагодження виробництва продукци, здатно! ефективно конкурувати з продукцiею шоземного виробництва, пiдвищення енергоресурсно! ефективностi виробництв, утворення кластерних циклiв виробництва.
Змют промислово! полiтики пов'язаний з визначенням тих галузей промисловостi, що здатш забезпечити модернiзацiю еконо-мiки, при тому вплинути на позитивнi струк-турнi змiни в розвитку внутршнього ринку, уточнити роль базових секторiв у форму-ваннi iнструментiв та середовища у модерш-зацiйному процесс
Завдання промислово! полiтики поля-гае у визначенш суб'ектiв економiчного зростання, забезпеченосп конкурентоспро-можностi продукцi! та структурно-технологiчнiй модернiзацi! промислового комплексу, оргашзаци ефективно! роботи з обгрунтування та реалiзацi! перспективних проектiв, розробщ прогресивного технологiчного обладнання для провщних секторiв промисловостi.
Промислова полiтика мае стати дiевим iнструментом економiчних реформ та меха-нiзмом, що забезпечить:
регулювання економiки в умовах вщсутносп достатньо! ринково! мотивацi! для структурно! модершзаци промисловостi;
нарощування потенцiалу промислового виробництва як основи економiчного зростання у довгостроковому перюдц
технiчний прогрес, полiтику освiти та пiдготовки достатньо! кшькосп кадрiв, тд-тримку науково-дослщних, дослщно-конст-рукторських робiт та нових технологш;
регулювання забезпечення соцiально! справедливости а саме: тарифно!, цiново!, податково!, трудово! i соцiально! полiтики.
Промислова пол^ика мае сприяти створенню гнучко! системи управлiння промисловiстю.
Розвиток укра!нсько! промисловостi полягае у визначеннi i пiдтримцi прюритет-них галузей, забезпеченш iнновацiйно! мо-делi розвитку цих галузей та орiентацi! виго-товлено! продукцi! в першу чергу на внутршнш ринок споживання. Необхiдно
nepeopiernyBaracH з сировинного виробництва на виробництво кшцево! пpoдyкцiï.
Дoцiльним e перетворення icнyючoгo промислового комплексу на такий, що не тшьки задовольняе сощальш вимоги населення, а й шдвищуе piвeнь життя населення через шдвищення eфeктивнocтi пpaцi. Такий процес можна здшснити за умов poзyмнoï дepжaвнoï пoлiтики, яка б мала включати тaкi заходи щодо врегулювання ситуаци:
забезпечити piвнi i cтaбiльнi умови господарювання i конкурентне середовище для вшх промислових пiдпpиeмcтв;
забезпечити поступове нарощування виробництва яюсних тoвapiв на ocнoвi глибокого вивчення кон'юнктури ринку;
мoдepнiзyвaти eкoнoмiчнo нeeфeктивнi та eкoлoгiчнo шкiдливi виробництва;
зменшити зaлeжнicть вiд iмпopтних комплектуючих у вiтчизнянiй пpoдyкцiï;
установити стабшьшсть нaцioнaльнoï валюти i зосередити банювську кредитну пoлiтикy на довгострокових швестищях [3, с. 162].
Цi та iншi заходи мають стати основою eкoнoмiчнoгo мoдepнiзaцiйнoгo процесу реформування промисловосп в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi.
Починаючи з 2001 р. у промисловому виробнищи Украши вiдбyвaeтьcя коливання, пов'язане з piзними eкoнoмiчними процесами, що впливають на розвиток нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Значне падшня промислового виробництва проявляеться у 2009 р. в самий тк впливу св^ово1' фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï кризи, падшня становить 21,9%. Проте вже в 2010 р. прирют промислового виробництва становить 11,2%. Продовжуеться тслякри-зове зростання i у 2011 р., проте темпи його приросту уповшьнились до 7,3%, спричинеш внутршньою политикою держави (рис. 1) [5, с. 3; 6, с. 42].
+—Промисловють .... Добувна промисловiсть Переробна промисловють
120
70 H-1-1-1-1-1-1-
2001 2003 2005 2007 2009 2010 2011
Рк
Рис. 1.1ндекси промисловоХ продукцИ' (до попереднього року)
Позитивну динамшу у 2011 р. забезпечували, в основному,
eкcпopтoopieнтoвaнi галуз^ Найбшьше зростання зафшсовано у машинобудуванш 16,9%, що зумовлено приростом виробництва транспортних зacoбiв та устаткування 22,4%, зокрема виробництва автомобшв 21,5% i зaлiзничнoгo рухомого складу 28,0%, у хiмiчнiй та нaфтoхiмiчнiй
пpoмиcлoвocтi 14,4%, металургшному вироб-ництвi 8,5%. Проте, пopiвнянo з 2010 р., найбшьше зростання зафшсовано у машинобудуванш 36,1%, що зумовлено приростом виробництва транспортних зacoбiв та устаткування 61,9%, зокрема виробництва автомобшв 25,1% i зaлiзничнoгo рухомого складу 34,2%, у хiмiчнiй та нaфтoхiмiчнiй промисловосп 22,5%, металургшному
в^обницга 12,2 % [7, c. 8; 8, c. 8]. Зpоcтaння y цж гaлyзяx yповiльнилоcь y зв'язку з помipнiшими тeмпaми зpоcтaння зовшшнього попиту. Зокpeмa, бyдiвeльнa тa мaшино-бyдiвнa гaлyзi
в €вpопi (оcновнi cпоживaчi мeтaлypгiйноï пpодyкцiï) вт^щок подоpожчaння пози-ковиx коштiв m тлi очiкyвaнь виникнeння фiнaнcовоï ^изи в Gвpоcоюзi поcтyпово згоpтaли дшову aктивнicть. Стимулюючим чинником зpоcтaння мeтaлypгiï в Укpaïнi був внyтpiшнiй pинок, pозвиток якого визта-чaвcя вдаоким iнвecтицiйним попитом [2, c. 4].
У гaлyзяx пpомиcловоcтi, якi y 2010 p. дeмонcтpyвaли нaймeншi тeмпи зpоcтaння виpобництвa, y 2011 p. зaфiкcовaно нeгaтивнy динaмiкy: y xapчовiй пpомиcловоcтi вiдбyлоcь пaдiння нa 0,7%, цeлюлозно-пaпepовомy виpобництвi - нa 1,7%. Зшчж пaдiння обcягiв нa 8,5% y 2011 p. вщбуло^ y в^обнищга кокcy тa пpодyктiв нaфтопepepоблeння внacлiдок змeншeння виpобництвa пpодyктiв нaфтопepepоблeння нa 17,2%. У вдаоко-тexнологiчномy ceктоpi пpомиcловоcтi y 2011 p. cпоcтepiгaлоcь yповiльнeння тeмпiв зpоcтaння в^обницта. Пpиpicт обcягiв виpобництвa eлeктpичного, eлeктpонного тa оптичного ycтaткyвaння cтaновив 15,0% ^оти зpоcтaння нa 24,2% y 2010 p. [2, c.5].
Для змши icнyючиx тeндeнцiй y cфepi зовнiшньоï тоpгiвлi пpомиcловими товapaми, нeобxiдно пepeглянyти позицiï дepжaвноï по-л^ики щодо шиpокоï пiдтpимки тpaдицiй-ниx, оpieнтовaниx гaлyзeй пpомиcловоcтi нa e^rop! pозpобити пpогpaмy фiнaнcовоï пiдтpимки ж тiльки eкономiчниx, пpомиcловиx гiгaнтiв, a й мaлиx пiдпpиeмcтв, що в^обляють виcокотexнологiчнy пpодyкцiю, a тaкож визшчити концeпцiю знижeння iмпоpтозaлeжноcтi нa зacaдax pозвиткy конкypeнцiï нa внyтpiшньомy pинкy, що потpeбyвaтимe внyтpiшнього peфоpмyвaння peгyлятоpноï полiтики дepжaви.
Hacтyпним eтaпом y модepнiзaцiï пpомиcлового комплeкcy, мae бути пpозоpa iнвecтицiйнa полiтикa з боку дepжaви.
Iнвecтицiйнa полiтикa в пpомиcловоcтi мae зaбeзпeчити виpiшeння нacтyпниx зaвдaнь: зpоcтaння ВВП, пiдвищeння
конкypeнтоcпpоможноcтi eкономiки,
cоцiокyльтypний pозвиток, pозвиток peгiонiв, оxоpонa довкiлля.
Iнвecтицiйнa полiтикa Укpaïни мae бaзyвaтиcя нa тaкиx пpинципax:
дотpимaння ноpми iнвecтyвaння по вiдношeнню до ВВП;
paцiонaлiзaцiя пpоцeciв пepeливaння кaпiтaлy;
оптимaльнe pозмiщeння i викоpиcтaння irneci^tó y peгiонax;
поeднaння iнвecтицiй з iнновaцiями; зaбeзпeчeння cинepгeтичного eфeктy iraecra^^
комплeкcнe викоpиcтaння imecra^^ ного потeнцiaлy в мeжax клacтepiв тa шшж iнвecтицiйно оpieнтовaниx фоpм шд^ием-нищга;
пpiоpитeтнicть iнвecтyвaння отщ-aльниx !a eкологiчниx потpeб i зaxодiв щодо гyмaнiзaцiï iнновaцiйного пpогpecy;
зaбeзпeчeння iнвecтицiйноï бeзпeки [2,
c. 9].
Вдаою темпи iнвecтицiй в пpомиcловe в^обнищ-во cпоcтepiгaлиcя в 2003-2007 pp. У 2008-2010 pp. вiдбyлоcя piзкe cкоpочeння iнвecтицiй, cпpичинeнe впливом фiнaнcово-eкономiчноï кpизи нa aктивнicть iнвecтоpiв. В вдй пepiод тeмпи зpоcтaння i^ecran^ в оcновний кaпiтaл в 2008 p. отдавили -(-5,3%), 2009 p. - (-32,4%), 2010 p. - (-9,5%) [7, c. 8; 8, c. 8]. У ciчнi-вepecнi 2011 p. вщ-бyлоcя зpоcтaння imed'Hum в оcновний та-пггал, поpiвняно з тaким жe пepiодом 2010 p. cклaло 29,9%, що зacвiдчило подолaння кpизовиx тeндeнцiй в ^омдаловому в^об-ництвi [2, c. 9].
Heдоcконaлicть iнвecтицiйноï полiтики пpоявляeтьcя y peгyлювaннi pозподiлy iraec-тицiй по peгiонax. Ha 01.10.2011 p. мaйжe половинa iнвecтицiй в оcновний кaпiтaл y пpомиcловий ceктоp пpипaдaлa та п'ять нaйбiльш pозвинeниx iндycтpiaльниx peгiо-нiв - Днiпpопeтpовcькy (13,2%), Додацьку (14,2%), Зaпоpiзькy (5,5%), Лyгaнcькy (5,4%) !a Полтaвcькy (8%) облacтi. Зшчта чacткa iнвecтицiй в оcновний ^п^л нaдiйшлa до АРК (14,2%). ^том^ть, нa Тepнопiльcькy, Чepкacькy, Волинcькy !a Чepнiвeцькy облacтi пpипaдae нaймeншe iнвecтицiй - вiд 0,3 до 1,2% [2, c. 13].
З одного боку, це тдтверджуе сказане рашше про те, що розподшяються швестици в гaлyзi зopieнтoвaнi на експорт, тобто, галу-зi, яю можуть принести максимальний прибуток у мшмальш тepмiни, що призводить до галузевих диcбaлaнciв ix poзпoдiлy i спричиняе диспропорцп у розвитку окремих видiв пpoмиcлoвoï дiяльнocтi. З шшого боку, це cвiдчить про лобдавання cвoïx iнтepeciв гiгaнтaми пpoмиcлoвocтi в органах державно].' влади, тим самим спричиняючи нeдoфiнaнcyвaння малих промислових тдприемств,
poзмiщeниx на iншиx тepитopiяx краши.
Не менш важливою проблемо залучення iнвecтopiв у виробництво е fx^ нeзaxищeнicть вiд eкoнoмiчниx ризиюв. Законодавством не вpeгyльoвaнi питання щодо мexaнiзмiв захисту прав iнoзeмниx iнвecтopiв, не визнaчeнi строки, джерела виплати компенсацш та вiдшкoдyвaнь збиткiв шоземним iнвecтopaм, органи дepжaвнoï влади, яю несуть вiдпoвiдaльнicть за кoмпeнcaцiю збитюв, а також процедури припинення iнвecтицiйнoï дiяльнocтi.
За даними Вcecвiтньoгo eкoнoмiчнoгo форуму, у рейтингу Глoбaльнoï конкуренто-cпpoмoжнocтi за показником "Пpямi шоземш iнвecтицiï та трансфер технологш" Украша у
2009-2010 pp. пociдaлa 116 мюце (зi 133), у
2010-2011 pp. - 124 (ä 139), у 2011-2012 pp. -124 мicцe (ä 142) [10, 11, 12].
Тexнoлoгiчний процес мoдepнiзaцiï пpoмиcлoвocтi вiдбyвaeтьcя в процес мо-дepнiзaцiï основних фоцщв промислових шд-приемств. Значний стутнь знoшeнocтi основних фoндiв cвiдчить про переважне використання у пpoмиcлoвocтi застарших, неефективних i ресурсоемних зacoбiв виробництва, що негативним чином впливае на конкурентоспроможнють пpoмиcлoвoï продукци yкpaïнcькoгo виробництва на внут-piшньoмy та зовшшшх ринках та обмежуе peaлiзaцiю потенщалу пpoмиcлoвocтi.
За oцiнкaми Вcecвiтньoгo eкoнoмiчнoгo форуму, у рейтингу Глoбaльнoï конкуренто-cпpoмoжнocтi за показником "Зaгaльнoï конкурентоспроможносп" Укpaïнa у 20072008 pp. займала 73 мicцe (ä 131), у 2008-2009 pp. - 72 (з1 134), у 2009-2010 pp. - 82 (з1 133), у 2010-2011 pp. - 89 мюце (я 139) [9-12].
За ступенем зносу основних зacoбiв у промисловосп cпocтepiгaeтьcя поступове збiльшeння з 2002 р. Так, у 2002 р. стутнь зносу основних зacoбiв тдприемств промислових видiв дiяльнocтi становив: по промисловосп загалом - 54,6%, добувнш пpoмиcлoвocтi - 45,5%, пepepoбнiй промисловосп - 55,6%, вiдпoвiднo у 2010 р.(63,8%), (47,8%), (67,5%) [7, с. 8; 8, с. 8].
Причиною таких процеив е дуже низька активнють влacникiв пiдпpиeмcтв у залучент iннoвaцiйниx тexнoлoгiй у виробництво.
Ефективна державна шновацшна пол> тика та активна шновацшна дiяльнicть промислових тдприемств сприяе peaлiзaцiï нayкoвo-тexнoлoгiчнoгo пoтeнцiaлy
промисловосп. Впровадження iннoвaцiй дозволить промисловим тдприемствам пiдвищити кoнкypeнтocпpoмoжнicть
продукц^, що виробляеться шдприемствами на ocнoвi використання нових або значно пoлiпшeниx cпocoбiв виробництва, пов'язаних iз застосуванням нoвiтнix технологш, зокрема ресурсо- та eнepгoзбepiгaючиx, удосконаленого
виробничого устаткування. Тaкi дй дадуть мoжливicть для вiдкpиття нових ринюв та завоювання нових пoзицiй для пpoмиcлoвoï продукц^, збiльшeння oбcягiв продажу на ocнoвi впровадження нових мeтoдiв продажу та просування тoвapiв на внутршньому та зoвнiшньoмy ринках. Вагомим чинником впровадження шновацш у виробництво е надання мoжливocтi в сприянш оновленню та пoвнiшoмy використанню виробничих потужностей i тexнoлoгiчнoï бази промислового комплексу держави, яка дозволить ошташзувати виpoбничi процеси, прискорити технолопчну мoдepнiзaцiю пpoмиcлoвocтi та забезпечити розвиток гaлyзeвoï реструктуризац^ промислового сектору Украши.
Для дeтaльнoï картини проведемо структурний aнaлiз запровадження iннoвaцiй в промисловому ceктopi (рис. 2).
Найвищу шновацшну aктивнicть проявляють eкcпopтoopieнтoвaнi гaлyзi промисловосп, таю як машинобудування (в середньому за 2006-2010 pp. частка тдприемств галуз^ що займались iннoвaцiйнoю дiяльнicтю, у зaгaльнiй
кiлькоcтi ^омтеловж пiдпpиeмcтв гaлyзi cтaновилa 21,6%), xiмiчнa тa нaфтоxiмiчнa пpомиcловicть (20,4%), мeтaлypгiя (13,9%) тa пiдпpиeмcтвa з в^обнищ^ кокcy тa нaфтопpодyктiв (33,6%). ^зью обcяги фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi пpомиcловиx пiдпpиeмcтв, якi y 2010 p. зpоcли пpоти 2009 p. лишe нa 1,2% тa cклaдaли 8045,5 млн гpн. Haйбiльш мacштaбнe cкоpочeння фiнaнcyвaння
iнновaцiйноï дiяльноcтi пpомиcловиx пiдпpиeмcтв зa 2006-2010 pp. вщбуло^ y 2009 p. i cтaновило 33,7% поpiвняно з 2008 p. Змeншeння фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi ^д^^мотв пpомиcловоcтi вiдбyлоcь зa paxyнок як влacниx коштiв (нa 28,8 % y 2009 p. ^оти 2008 p.), тaк i кpeдитниx pecypciв (нa 76,7% y 2009 p. ^оти 2008 p.) [2, c. 15].
4000n 3500 3000-/ 2500 2000 1500-/ 1000 500 0
2004
2006
2008
2009
2010
□
g
s
ш
Кiлькicвь mдпpиeмcтв, що зaймaювв>cя шновaцiйною дiяльнicвю (шт.)
Кiлькicвь пpомиcловиx пiдпpиeмcвв, що впpовaд-жyвaли iyшовaтiï (шт.)
Впpовaджeшо iK®nx вexнологiчшиx пpотeciв
(од.)
Оевоено в^общ^^о шновaцiйниx видiв пpодyкщiï (нaймeнyвaнь)
Рис. 2. Динaмiкa винaходжeння ma впpовaджeння iнновaцiй нa npомислових niànpueMcmeax Украгни на 2004-2010pp. [5, c. 71, 77; 6, c. 76, 81]
Оетовними пpоблeмaми пiдвищeння iнновaцiйноï a^^roc! пpомиcловиx пiдпpиeмcтв Укpaïни !a пiдвищeння piвня впpовaджeння iнновaцiй e дeфiцит коштiв нa пpидбaння новiтнix тexнологiй, зacтapiлe облaднaння, нa якому нeможливо здiйcнювaти впpовaджeння новiтнix тexнологiй тa виpобництво новиx видiв iнновaцiйноï пpодyкцiï, бpaк фaxiвцiв, якi б мaли доcвiд i cпeцiaльнi тавички, нeобxiднi для впpовaджeння iнновaцiй m виpобництвi тa peaлiзaцiï iнновaцiйноï ^оду^и [13, c. 29].
Mодepнiзaцiя пpомиcлового комплeкcy cпpямовaнa нa виготовлeння конкypeнто-cпpоможного товapy, який би зм^ пpоcyнyтиcь нa товapнi pинки cвiтового гоcподapcтвa. Для цього потpiбно доопpaцювaти дepжaвнy пpомиcловy
полiтикy. В оетову тaкоï полiтики мaють лягти тaкi оcновнi концeптyaльнi пpинципи : зaлyчeння iнвecтицiй в оcновний та-п^л, y тi гaлyзi пpомиcлового виpобництвa, якi мaють потeнцiйнi можливоcтi в коpотко-cтpоковiй пepcпeктивi доcягти витоко'' конкypeнтоcпpоможноcтi й швидко вивecти cвiй пpодyкт нa зовнiшнi pинки;
зaлyчeння iнвecтицiй тa нaдaння будь-яко'' iншоï допомоги тим гaлyзям пpомиcлового виpобництвa, якi зaзнaють тpyднощiв i потpeбyють pозpобки пpогpaм pозвиткy m коpоткоcтpоковий чи довгоcтpоковий тepмiни;
cтвоpeння дepжaвноï фiнaнcовоï ycтaнови, якa мae вiдповiдaти зa фiнaнcyвaння пpомиcловиx ^д^^мотв, коpпоpaцiй й окpeмi гaлyзi з пiдвищeним cтyпeнeм pизикy;
активування розвитку галузей виробництва iннoвaцiйнoï продукци.
Така промислова политика набувае ефективност за умов рацюнального визначення мети, cтpaтeгiчниx пpiopитeтiв та шструменпв для ïï досягнення. Метою е шдвищення кoнкypeнтocпpoмoжнocтi
продукци та децентратзащя iнфpacтpyктypи галузей пpoмиcлoвocтi, захист внутршнього ринку та iнтeгpaцiя нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi в ринкове середовище Свропейського Союзу. Основними iнcтpyмeнтaми забезпечення цieï мети е застосування непрямих шструменпв: податкових, бюджетних, грошово-кредитних, пiльгoвe кредитування, державне
страхування. До прямих iнcтpyмeнтiв можна вiднecти: вплив бюджeтнoï та пoдaткoвoï пoлiтики на регюнальну iнвecтицiйнy пoлiтикy, пiдтpимкa стратегш розвитку важливих галузей промислового
виробництва, мaкpoeкoнoмiчнe регулювання промисловосп, стимулювання iнвecтицiï в наукоемний сектор. Основними
регулюючими шститутами цих процешв по-виннi виступити: Мiнicтepcтвo eкoнoмiчнoгo розвитку й тopгiвлi Украши, Мшютерство фiнaнciв Украши, тepитopiaльнi
департаменти з розвитку промисловосп.
Одним з найефектившших мexaнiзмiв peaлiзaцiï пpoмиcлoвoï пoлiтики, який дозволив би поеднати науково-технолопчний, iннoвaцiйний та виробничий потенщали пpoмиcлoвocтi, е об'еднання пiдпpиeмcтв у пpoмиcлoвi кластери. Формування та розвиток таких утворень у промисловосп дозволить створювати новий клас виробничих систем, розвивати високотехнолопчш i наукоемш виробництва, використовувати переваги cпeцiaлiзaцiï компанш, створюючи значний
синергетичний ефект в економщ [2, с. 18].
Переваги формування клacтepнoï мо-дeлi розвитку промислового сектору Украши полягають у такому:
ствпраця з шшими галузями еконо-мiки та залучення 1хнього пoтeнцiaлy в розвиток промисловостц
розробка програми розвитку малих та cepeднix пiдпpиeмcтв у промисловосп, що дозволить поглибити cпiвпpaцю з великими
промисловими кoмпaнiями для поглиблення ïx cпeцiaлiзaцiï, розвитку основного виробництва та отримання доступу до фшансових pecypciв, спрямованих на розвиток;
розвиток шновацшних нaпpямiв у промисловому виpoбництвi завдяки актив> заци cпiвpoбiтництвa промислових тдприемств з науково-дослщними opгaнiзaцiями;
залучення iннoвaцiйнoï aктивнocтi розвитку менеджменту для кращого розумш-ня потреб та вимог шдприемств-постачаль-никiв та пiдпpиeмcтв-cпoживaчiв до якocтi та тexнiчниx характеристик продукци та комплектуючих;
забезпечення державних гарантш iнвecтopaм у випадку ïx учасп у кластерному oб'eднaннi;
пiдвищeння iнвecтицiйнoï привабли-вocтi peгioнiв та краши в цiлoмy, для завоювання дoвipи з боку iнoзeмниx швесто-piв;
створення та удосконалення норматив-нoï бази для пришвидшення та безпроблем-нocтi створення клacтepiв;
створення замкнених виробничих (репональних) клacтepiв, направлених на забезпечення внутршнього ринку.
Таким чином, дiяльнicть оргашв влади у cтвopeннi кластерних груп розвитку промисловосп Украши повинна побудувати надшну платформу для розвитку клacтepiв. Об'еднання зусиль держави, приватного сектору е важливим для усшху кластеризации ïx дiяльнicть мае бути спрямована на активь защю створення сприятливого макроеконо-мiчнoгo, шформацшного та правового середовища для розвитку утворень кластерного типу.
Ще одним чинником, закладеним в основу пpoмиcлoвoï пoлiтики, яка б могла забезпечити адекватне реагування держави на нaйвaжливiшi виклики, зокрема, пов'язаш зi cвiтoвими кризовими процесами, е прива-тизaцiйнi процеси в галузях пpoмиcлoвocтi.
Ефективна державна пoлiтикa в cфepi приватизац^ промислових пiдпpиeмcтв мае сприяти пiдвищeнню peзyльтaтивнocтi пpивaтизaцiйниx тдприемств, завдяки яким вщбуваеться забезпечення надходжень до державного бюджету.
Приватизацшш процеси насамперед дозволять:
шдвищити ефективнють менеджменту на пiдприeмствах, що сприятиме активiзащ! використання науково-технологiчного потен-щалу пiдприeмств у виробничiй дiяльностi та полшшенню показникiв ефективностi !х функцюнування;
впровадити прозорiсть конкурентного бiзнес-середовища, забезпечення рiвних можливостей суб'ектам промислово! дiяль-ностi та протиди застосуванню неконкурентних методiв ведення
господарсько! дiяльностi;
залучити iноземнi швестици для тех-шчно! модершзаци та реконструкци виробництв тдприемств та забезпечити !х вихiд на новi ринки збуту товарiв, а також сприяти поповненню обiгових кош^в пiдприeмств.
Отже, для перспективного розвитку внутршнього ринку основним фактором е здiйснення структурно! перебудови та модер-нiзацi! промислових виробництв та створення принципово ново! системи державного управлшня у промисловому комплексi.
Для цього необидно: за шдтримки державних та профшьних координацiйних установ пiдвищити продук-тивнiсть працi у промисловому комплексу
визначити прiоритетнi iнновацiйнi напрями розвитку та забезпечити умови для зростання та формування iнновацiйних кад-рiв всередиш кра!ни;
провести монiторинг i ощнку власних iнновацiйних наукових розробок та сформувати пол^ику щодо можливостi впровадження !х у виробництво;
розробити програму модершзаци виробничих потужностей та iмпортозамi-щення на основi даних швентаризаци основних засобiв;
сформувати фiнансовi шститути розвитку, як банк реконструкцi! та розвитку, шновацшш фонди, експертнi страховi ком-панi!, фонди соцiального i регiонального розвитку, якi б вщповщали за управлiння фiнансовими потоками тшьки промислового сектору економiки.
Лiтература
1. Комггет з економiчних реформ при Президеш^ Укра!ни Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економ> ка, ефективна держава" вщ 02.06.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re-form_FINAL_1.pdf/.
2. Промислова пол^ика як чинник шслякризового вiдновлення економiки Укра!ни: аналiтична доповщь / Нацiональний iнститут стратегiчних дослщжень; за ред. к.е.н., с.н.с., засл. економюта Укра!ни Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2012. - 41 с.
3. Попадинець Н.М. Роль промислового сектора економши в розвитку внутршнього ринку Укра!ни / Н.М. Попадинець // Наукова спадщина професора Злупка С.М. у свт формування сучасно! парадигми економiчно! науки в Укра!ш: матерiали Всеукра!нсько! Меморiально! науково! конференцi!, Львiв, 29-30 верес. 2011р.-Львiв, 2011.-256 с.
4. Новий курс: реформи в Укра!ш. 2010-2015: нац. доп. / за заг. ред. В.М. Гейця [та ш.]. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
5. Державна служба статистики Укра!ни: стат. збiрник "Промисловють Укра!ни у 2001-2006 роках" / за ред. Л.М. Овденка. - К., 2007. - 302 с.
6. Державна служба статистики Укра!ни: стат. збiрник "Промисловють Укра!ни у 2007-2010 роках" / за ред. Л.М. Овденка. - К., 2011. - 308 с.
7. Державна служба статистики Укра!ни: стат. збiрник "Про сощально-економiч-
не становище Укра!ни за 2010 рш" / за ред. О.Г Осауленка. - К., 2011. - 71с.
8. Державна служба статистики Укра!ни: стат. збiрник "Про сощально-економiч-
не становище Укра!ни за 2011 рiк" / за ред. О.Г Осауленка. - К., 2012. - 77с.
9. Зв^ про конкурентоспроможнють Укра!ни 2008. Назустрiч економiчному зростанню та процвiтанню / Фонд ефективне управлшня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. feg. org .ua/docs/final_ua. pdf.
10. Звгг про конкурентоспроможнiсть Украши 2009. Ha3ycTpi4 eKOHOMi4HOMy зростанню та процвпанню / Фонд ефективне yправлiння [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ssrd.org.ua/content/eng/ libr/final_ukr_2009.pdf.
11. Звгг про конкурентоспроможнють Украши 2010. Назyстрiч економiчномy зростанню та процвпанню / Фонд ефективне управлшня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www .feg. org .ua/docs/Competiti-veness_report_2010_ua.pdf.
12. Звгг про конкyрентоспроможнiсть репотв Украши 2011. Назyстрiч економiчномy зростанню та процвпанню / Фонд ефективне управлшня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www .feg. org.ua/ docs/ Report_on_the_Competitiveness_of_Regions_of _Ukraine_2011.pdf
13. Розвиток промислового потенщалу Украши в процес шслякризового вiдновлення / О.В. Собкевич, А.1. Сухоруков, В.Г. Савенко [та ш]; за ред. Я.А. Жалша. -К.: Н1СД, 2010.-48 с.
References
1. Komitet z ekonomichnykh reform pry Prezydentovi Ukrayiny (2012) 'Zamozhne suspil'stvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava: prohrama ekonomichnykh reform na 2010-2014 rr.': Viktor Yanukovych, President of Ukraine: Official website. http://www.president.gov.ua /docs/Programa_re-form_FINAL_1.pdf/[accessed 18 January 2012].
2. Zhalilo, Ya., A. (eds.) (2012) Promyslova polityka yak chynnyk pislyakryzovoho vidnovlennya ekonomiky Ukrayiny (analytic report). Kyiv: The National Institute for Strategic Studies.
3. Popadynets', N., M. (2011) 'Rol' promyslovoho sektora ekonomiky v rozvytku vnutrishn'oho rynku Ukrayiny". In: Naukova spadshchyna profesora Zlupka S. M. u sviti formuvannya suchasnoyi paradyhmy ekonomichnoyi nauky v Ukrayini (Material of The Ukrainian Memorial Conference at 29-30 September 2011). Ukraine: Lviv.
4. Heyets', V., M. (eds.) Et al. (2010) Novyy kurs: reformy v Ukrayini. 2010-2015 (national report). Kyiv: Research and Publishing
Center of the Vernadsky National Library of Ukraine.
5. State Statistics Service of Ukraine
(2007) Promyslovist' Ukrayiny u 2001-2006 rokakh. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
6. State Statistics Service of Ukraine (2011) Promyslovist' Ukrayiny u 2007-20010 rokakh. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
7. State Statistics Service of Ukraine
(2011) Pro sotsial'no-ekonomichne stanovy-shche Ukrayiny za 2010 rik. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
8. State Statistics Service of Ukraine
(2012) Pro sotsial'no-ekonomichne stanovyshche Ukrayiny za 2011 rik. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
9. The Fond for Effective Governance
(2008) Zvit pro konkurentospromozhnist' Ukrayiny 2008. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg.org. ua/docs/final_ua.pdf/ [accessed 18 January 2012].
10. The Fond for Effective Governance
(2009) Zvit pro konkurentospromozhnist' Ukrayiny 2009. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.ssrd. org.ua/content/eng/libr/final_ukr_2009.pdf/ [accessed 18 January 2012].
11. The Fond for Effective Governance
(2010) Zvit pro konkurentospromozhnist' Ukrayiny 2009. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg.org. ua/docs/Competi-ti_,ve-ness_report_2010_ua.pdf/ [accessed 18 January 2012].
12. The Fond for Effective Governance
(2011) Zvit pro konkurentospromozhnist' rehioniv Ukrayiny 2011. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg.
org.ua/docs/Report_on_the_Competitiveness_of _Regions_of_Ukraine_2011.pdf/ [accessed 18 January 2012].
13. Zhalilo, Ya., A. (eds), Sobkevych, O., V., Sukhorukov, A., I., Savenko, V., H., Et al. (2010) Rozvytok promyslovoho potentsialu Ukrayiny v protsesi pislyakryzovoho vidnovlen-nya. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies.
Hadium^a do peda^ii 18.01.2012 p.
