CC BY
11
• тдприемству варто експортувати бiльшу частку оброблено! деревини, адже цiни на такий вид продукцн е вищими;
• доцшьно було би запровадити на цьому пiдприемствi посаду маркетолога, що дозволило б здiйснювати оперативнi до^дження i аналiз зовнiшнього ринку та попит на деревину. Це дало б змогу тдприемству налагодити пот-рiбнi контакти з потенцiйними покупцями на зовнiшньому ринку i цим самим збiльшити обсяги експорту та покращити експортну дшльтсть тд-приемства.
Лiтература
1. Статистична зв1тшсть ДП мЛьв1вське люове господарство".
Туныця Т.Ю., Борис Н.Н. Анализ экспорта древесной продукции государственного предприятия "Львовское лесное хозяйство"
Осуществлен анализ экспортной деятельности ГП "Львовское лесное хозяйство" и расчитаны главные показатели, которые её характеризируют. Приведены причины изменения показателей экспортной деятельности предприятия и предложены мероприятия для улучшения его внешнеэкономической деятельности.
Ключевые слова: необработанная древисина, внешние рынки, продажа древи-сины на экспорт, динамика экспорта.
Tynucia T.Yu., BorysN.M. Export analysis of forest products by state enterprise "Lviv Forestry"
Export analysis by state enterprise "Lviv Forestry" is made and main indicators that it charaterized are calculated. The reasons for export indicators change in enterprise are pointed and measures of export improvement are suggested.
Keywords: untilled wood, foreign markets, a sale of wood is on an export, export dynamics. _
УДК332.1 (477.87) Доц. А.В. Рибчук, д-р екон. наук - Дрогобицький
державный педагогiчний ушверсишеш iM. 1вана Франка
ШНОВАЩЙНИЙ ХАРАКТЕР ПОСТКРИЗОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ОБ'СКТЮ ВИРОБНИЧО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Розглянуто основш проблеми, пов'язаш з використанням шновацшних розро-бок нащонального та глобального рiвнiв з метою тслякризового вщновлення фун-кцш об'екпв виробничо'1 шфраструктури окремих краш св^у.
Ключов1 слова: шновацшний розвиток, шновацшш розробки, фшансово-еко-номiчна криза, виробнича шфраструктура, нащональш шфраструктурш комплекси.
Постановка проблеми. Фшансово-економ1чна криза 2008-2009 рр. негативно вплинула на швестування довготермшових та поточних програм шновацшного розвитку багатьох суб'еклв св1тового господарства, що своею чергою ускладнило процес освоення фундаментальних наукових дослщжень. Тому виникае необхщшсть дослщити можлив1 напрями, шляхи використання шновацшних важел1в актив1заци функцюнування об'еклв виробничо! шфрас-труктури нацюнальних економж.
Аналiз останшх публiкацiй. Кризов1 явища у свгговш економщ приз-вели до появи багатьох публжацш, де розглянуто програми антикризового оз-доровлення нацюнальних економж, зокрема шфраструктурних комплекЫв, через використання сучасного д1евого шструменту - шновацшних розробок.
Так, зокрема Ю. Яковець, дослщжуючи динамiку технолопчно1 струк-тури цившзаци, зазначае: "... необхщшсть виходу з кризи на новш техноло-гiчнiй основi змушуе освоювати принципово нову технiку та технологи. На-ростае хвиля базисних шновацш, внаслiдок яко! освоюеться та стверджуе сво! переваги бiльш ефективний технолопчний уклад" [13, с. 176].
1ванова Н. та I. Данилш, аналiзуючи наслiдки останньо! фшансово1 кризи зазначають: "стимулювання шновацшно1 дiяльностi справедливо роз-глядаеться в якостi найважлившого засобу активiзаци здорових джерел еко-номiчного зростання ..." [3, с. 30].
Юркевич О., розглядаючи шновацшне спрямування iнвестицiйного потенцiалу фiнансових шститу^в, наголошуе, що "одним iз важливих заходiв активiзацil шновацшно1 дiяльностi е забезпечення надежного рiвня фшансу-вання й швестування науково1 та шновацшно1 сфери" [12, с. 82].
Скворцова Г.Р., розглядаючи фактори економiчного зростання мiжна-родно1 економiки, акцентуе увагу на тому, що "економiчне зростання - штег-ральна характеристика, що вщображае рiвень розвитку продуктивних сил, науки i технiки ... iнновацiй, а також багато шших параметрiв, визначаючих мiсце краши у свгговому господарствi" [9, с. 73].
Шишков Ю., дослiджуючи еволюцiю технолопчних укладiв, стверджуе: "Постiйно нагромаджуваш та переплiтаючi технологiчнi шновацп у сферi ... робочих машин, транспортних засобiв, способiв комушкацп ... про-сувають людство вiд одного технолопчного укладу до iншого" [11, с. 7].
Новицький В., аналiзуючи шновацшшсть розвитку ринку консалтин-гових послуг, наголошуе: "Становлення шновацшно1 економiки ... вщбу-ваеться не у вакуумь Цей процес вiдбуваеться за умов значно1 розвиненостi макроекономiчного регулювання економжи ... Iнновацiйна iнфраструктура формуеться поступово, функщонально доповнюючи традицiйну та частково замшюючи И" [6, с. 27].
Виклад основного матерiалу. Сутнiсна особливють свггово1 економь ки у XXI ст. визначаеться характером переходу краш до яюсно нового етапу розвитку продуктивних сил, де на змшу великому машинному виробництву прийшло постшдус^альне, iнформацiйне суспiльство, у якому будуть домь нувати сфера послуг, наука, освгга тощо. При цьому економiчна ефективнiсть матерiадьного виробництва буде визначатися рiвнем використання висококва-
лiфiкованих спещалю^в, нових знань, технологiй. Тому спошб виробництва
*
матерiадьних благ поступаеться способу виробництва та впровадження знань .
Проблема формування та реадiзацil творчих можливостей особистост стае досить актуальною в умовах, коли визначаються напрями подальшого розвитку сучасно1 цившзаци. Процес глобадiзацil спричиняе рiзке посилення взаемозв,язкiв i взаемозалежностей у сферах економiчного, полiтичного та суспшьного життя i супроводжуеться посиленням комплексу суперечностей рiзнопланового характеру. Все це негативно впливае на роль та мюце людсь-кого капiтаду в цившзацшному процесi, на можливостi його реалiзацil в умо-вах глобадiзацiйних тенденцiй розвитку сучасного суспiльства. Питання ощ-
За розрахунками Свггового банку у склад1 нацюнального багатства США основш виробнич1 фонди складають - 19%, а людський каттал - 76%, у Захвднш £врош - в1дпов1дно 23,2 та 74% [5, с. 3].
. ** . _ нювання рол1 та внеску штелектуального потенц1алу особистост1 в еконо-
м1чний розвиток суспшьства висвгглено у працях класиюв пол1тично! еконо-
ми, а згодом у роботах вчених-економ1ст1в, котр1 сформулювали теоретичш
основи науково-техшчно! революци.
Економ1чне зростання у ХХ1 ст. буде забезпечуватися, передовым, на-уково-техшчним прогресом, тобто штенсивним впровадженням шновацшних розробок у нацюнальш господарськ комплекси. Кшьюсну оцшку впливу р1з-них фактор1в на економ1чне зростання зробили вщом1 економюти - Р. Солоу, Я. Тшберген, Е. Дешсон. Так, Р. Солоу вперше дов1в, що виршальним фактором економ1чного зростання е не каштал, а техшчний прогрес. Використову-ючи матер1али статистики США за 1909-1957 рр., вш дшшов висновку, що збшьшення чисельност робочо! сили та зростання обсяпв використовувано-го кашталу були важливими, але не вир1шальними факторами економ1чного зростання. Р. Солоу переконливо дов1в, що роль техшчного прогресу в темпах приросту продукци приватного сшьськогосподарського сектору досягла 60-70 %, а в прирост продуктивност пращ - 90 % [15, с. 316].
Е. Дешсон також розраховував внесок р1зних фактор1в в економ1чне зростання нащональних економж. Внаслщок вш дшшов таких висновюв: збшьшення затрат пращ ~ 32 %; шдвищення продуктивност пращ ~ 68 %, зокрема шноваци ~ 28 %, кашталу ~ 19 %, освгги ~ 14 %, економи масштаб1в виробництва ~ 9 %, ефективне використання ресурЫв ~ 17 % [14, с. 42].
Важливим фактором, який дае змогу шдприемцю отримувати тимча-сово прибуток, що перевищуе його норму всередиш галуз1, Й. Шумпетер вва-жав техшчний процес. Практика розвитку економжи передових кра!н св1ту довела його правоту. Нов1 технологи, обладнання, знання та 1х використання у зазначених кра!нах формують вщ 70 до 85 % приросту валового внут-р1шнього продукту [1, с. 15].
В останшх публжащях, де анал1зуеться роль шновацшних розробок в економ1чному та сощальному прогрес людства, принапдно згадуеться про становлення, модершзащю та розвиток об'еклв м1жнародно! виробничо! ш-фраструктури паралельно з функщонуванням п'яти основних шновацшних хвиль. 1нноваци у виробнищш сприяють науково-техшчному прогресов1, який, своею чергою, завдяки активному впровадженню шновацшних результат приводить до значного економ1чного зростання.
Процес глобал1заци м1жнародних вщносин, на нашу думку, вщбу-ваеться паралельно з упровадженням та використанням в штернащональному виробнищв головного ресурсу сучасно! економжи - штелектуального, про-фесшного та оргашзацшного потенщалу суспшьства. Тепер формуеться но-вий тип економжи, ефектившсть функщонування яко! залежить вщ здатност бшьшост кра!н св1ту витримати технолопчну та оргашзацшну конкуренщю, що базуеться на шноващях. Використання шновацшних розробок у процеЫ
Адам См1т у пращ " Дослщження про природу 1 причини багатства народ1в" доводить необхщшсть та результатившсть науково-техшчного прогресу: "... значне збшьшення кшькосп роботи, яку може виконати в результат! подшу пращ одна й та сама шльшсть робггнишв, залежить вщ трьох р1зних умов: по-перше, вщ збшьшення спритносп кожного окремого робггника; по-друге, в1д економп часу, який зазвичай витрачаеться на переход в1д одного виду пращ до шшого, 1 зрештою в1д винаходу велико! кшькосп машин, що полегшують 1 скорочують працю та дозволяють однш людиш виконувати роботу дек1лькох" [10, с. 23].
створення та удосконалення об'ек^в мiжнародноl виробничо1 шфраструктури дасть змогу прискорити операцп на свгговому фiнансовому ринку, знизити витрати свггово1 торгiвлi та мiжнародного виробництва, поглибити його спе-цiадiзацiю та кооперування.
I фохолнть швидкнн рочвиток р'Д1:их та пщтримуючнх галузей
||=1| - ресурси конкурентоспроможносп Рис. СтадИнововведеньу нацюнальнш економц
Сучасний шновацшний процес в iндустрiадьних крашах характери-зуеться комп'ютерною революцiею, формуванням глобальних науково-дос-лiдницьких мереж, швидким розповсюдженням 1нтернет-технологш. Тому провiднi краши свiту повинш коригувати свою економiчну, зокрема, промис-лову, iнновацiйну полiтику. II завданням стае створення оптимальних умов для шновацшного розвитку свое: держави, що передбачае такi напрями: шд-вищення науково-технiчного потенцiаду, iнтелектуадьного та професшного рiвня робочох сили, стимулювання створення шновацынох iнфраструктури (технологiчних паркiв, венчурних фондiв та ризикових фiрм, бiзнес-iнкубато-рiв), що необхiдне для розширення кооперацiйних зв,язкiв мiж фiнансовими шститутами, фiрмами, науковими iнститутами.
Характеризуючи взаемовщносини мiж детермiнантами нацiонадьного успiху в шновацшнш дiяльностi, Майкл Портер зазначае: "1снування класте-рiв, галузей, що користуються спшьними ресурсами, технологiями та шфрас-труктурою, також стимулюе швестици державних установ, навчальних шсти-ту^в, фiрм та приватних осiб у формуванш вiдповiдних факторiв i мехашз-мiв, що сприяють !х створенню. Спецiадiзованi iнфраструктури розширюють-ся, проходить виокремлення нових фiрм, що полшшуе якiсть факторiв та сприяе зростанню пропозици. Деколи як спецiалiзованi шфраструктури вини-кають цiлi гадузi" [8, с. 157]. Такий взаемовипдний процес вщбуваеться, нап-риклад, у Сполучених Штататах Америки, де наявшсть всесвггньо вiдомих виробникiв великих комп,ютерiв, мiнiкомп,ютерiв, мiкрокомп,ютерiв, прог-рамного забезпечення та лопчних схем змусило державнi та приватш нав-чадьнi заклади створювати центри i курси з вивчення програмування. Внасль
док квaлiфiковaними людcькими pecypcaми, знаннями, нayковими ^шрами та cпeцiaлiзовaною iнфpacтpyктypою коpиcтyютьcя yci гaлyзi цieï гpyпи та ш-шi гaлyзi, що зaлeжaть вщ iнфоpмaцiйниx тexнологiй.
Iнновaцiйний ycпix фipм бeзпоcepeдньо зaлeжить вiд якоcтi людского кaпiтaлy, який е y х^ньому pозпоpяджeннi, та мepeжi оpгaнiзaцiйно-eкономiч-нж зв,язкiв, що дають змогу його eфeктивно викоpиcтовyвaти й ^имножува-ти. Сaмe y цьому й полягають оcобливоcтi фоpмyвaння глобaльниx шнова-цшнж цeнтpiв y мeжax окpeмиx ^аш. У мaтepiaлax ООН вiдповiдно оцшю-ють pоль людcького фaктоpa в pозвитковi iнновaцiйноï дiяльноcтi: 'Чнноваци концeнтpyютьcя там, дe виcокa щiльнicть cпeцiaлiзовaниx pecypciв для шнова-цiйного pозвиткy - виcококвaлiфiковaниx yчeниx, iнжeнepiв, тexнiкiв, близь-кicть yнiвepcитeтiв та шшж доcлiдницькиx iнcтитyтiв, а також, ш£ вaжливiшe, iншиx iнновaцiйниx фipм, що зaбeзпeчye пepeвaги клacтepaм [17, c. 82].
В оcтaннiй пepiод багато pозвинeниx кpaïн cвiтy aктивiзyють cвою pо-боту зi cтвоpeння довготepмiновиx пpогpaм, cпpямовaниx на вceбiчнe етиму-лювання iнновaцiйного бiзнecy, чepeз оpгaнiзaцiю нaцiонaльниx шнова-цiйниx cиcтeм з ïx вiдповiдною iнфpacтpyктypою. Так, y мeжax GC пpийнято cтpaтeгiю pозвиткy, cкepовaнy на пiдвищeння конкypeнтоcпpоможноcтi нащ-онaльниx eкономiк. Вiдповiднi пpогpaми pозpaxовaнi на 1998-2GG2, 2GG3-2GG6 та 2GG7-2G13 pp. i мютять етаттю мЛюдcькi pecypcи та ïx мобшьшеть", обcяги фiнaнcyвaння яко1' cтaновлять вщповщно за пepiодaми: 1,28 млpд eвpо, 1,58 млpд eвpо, та 4,75 млpд eвpо. Тобто пepeдбaчeно збiльшeння ча^ тки витpaт кpaïн СС на pозвиток нaцiонaльниx iнновaцiйниx cиcтeм вiд 1,9 до 3 % ïx ВВП [2, c. 9].
Kpaïни-лiдepи тexнологiчного пpогpecy pозглядaють науку та шноваци фyндaмeнтом й iнcтpyмeнтом пiдвищeння конкypeнтоcпpоможноcтi нащ-онaльниx eкономiк. Фiнaнcyвaння в науку та оcвiтy пpиноcить вiдповiднy вiддaчy за умови його cтaбiльноcтi та поетшного зpоcтaння. Пepepвa y фшан-cyвaннi НДДКР на якомycь з eтaпiв нe можe компeнcyвaтиcя y майбутньому. В yмовax пpиcкоpeного тexнологiчного pозвиткy виникае нeобxiднicть збшь-шeння зaтpaт на нayково-доcлiдницькi pоботи та оcвоeння новиx тexнологiй. Так, лiдepом y цьому ^о^Ы виcтyпae Iзpaïль, який фшатеуе нayковi pозpоб-ки обcягом 4,7 % ВВП, Швeцiя - 3 %, Японiя - 3 %, США - 2,7 %, СС-27-1,9 %, Китай та ^я - 1,5 % ВВП [7, c. 36].
Одним iз шляxiв оновлeння iнфpacтpyктypниx комплeкciв нацюналь-ниx eкономiк y пicлякpизовий пepiод е викоpиcтaння бaзиcниx iнновaцiй, як виcтyпaють зacобом aктивiзaцiï тexнологiчного оздоpовлeння та pозвиткy об,eктiв виpобничоï iнфpacтpyктypи. Пpaктично ypяди вcix кpaïн cвiтy, ощ-нивши cтaн нaцiонaльниx iнфpacтpyктypниx гaлyзeй та ïx вiдповiднicть до потpeб eкономiчного pозвиткy дepжaв фоpмyють вiдповiднi пpогpaми irnec-тицiйноï пiдтpимки iнновaцiйного pозвиткy вcix нaпpямiв iнфpacтpyктypного зaбeзпeчeння вiдтвоpювaльниx пpоцeciв.
Значну pоль y pозшиpeннi мepeжi нaвчaльниx заклад1в виконують ТНК. Завдяки ïxнiй фшажовш допомоз1, в США за оcтaннi Ш pокiв кiлькicть yнiвepcитeтiв, що надають коpпоpaтивнi оcвiтнi пpогpaми, збiльшилacя з 4GG до 1,2 rac, пpичомy кожeн з ниx мае piчний бюджeт 17 млн дол. О^м цього, ТНК cтвоpили в США бiльшe 1GG коpпоpaтивниx yнiвepcитeтiв, a y cвiтi ïx кшькють зpоcлa з 4GG до 2 rac [4, c. 12].
116
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних прaць
З метою реального залучення рiзноманiтних iнвестицiй (державних, приватних, шоземних) для реадiзацil широкомасштабних iнновацiйних про-ектiв необхiдно, на думку Ю. Яковця, проводити технолопчно-шновацшну експертизу великих iнфраструктурних проектiв, що здiйснюватимуться як за рахунок державних (нацюнальних), так i спiльних швестицшних ресурсiв. При цьому провiдна роль выводиться державi, яка зможе проконтролювати ефектившсть використання залучених фiнансових засобiв [13, с. 192].
Табл. 1. Глобальш витрати на 1Р, 2007-2009 рр. (млрд дол.)
Кратни 2007 2008 2009
ВВП 1Р 1Р/ВВП, % 1Р 1Р
Сх1дна 1 Швтчна Америка зокрема: 18826 413,8 2,19 429,4 437,1
США 13844 362,7 2,26 376,9 383,5
Аз1я зокрема: 17267 334,4 1,94 362,6 386,9
Япотя 4290 142,9 3,33 143,9 144,6
Китай 6991 142,9 3,33 143,9 144,6
1нд1я 2989 20,6 0,69 22,6 24,1
Свропа 15851 274,2 1,73 278,7 280,2
1нший св1т 2741 35,2 1,28 37,3 39,0
Загалом 54685 1057,6 1,93 1108,0 1143,2
Як свiдчать показники табл. 1, в ушх зазначених крашах абсолютш розмiри глобальних витрат на iнновацiйнi розробки у шслякризовий перiод перевищують анадогiчнi швестици за 2007 р. Так, у США, зокрема, вони мали зрости вщ 362,7 у 2007 рощ до 383,5 млрд дол. у 2009 р. Адмшютращя Б. Обами шщшвала розробку шновацшно-технолопчних програм, стимулю-ючи при цьому реалiзацiю однiеl з них - сектору ^новац^но^' енергетики та розробки нових енергетичних технологш, якi нададуть новий iмпульс сусщ-нiм галузям - споживачам значних обсяпв електроенерги - транспортовi та машинобудування [3, с. 36-37].
Варто зазначити i те, що й iншi краши СС та Японiя анадогiчно впро-ваджують сучасну шновацшну полiтику, спрямовану на технолопчне, посткризове оновлення iнфраструктурних галузей - транспортних, шформа-цiйних i телекомунiкацiйних, що дасть змогу сформувати шостий технолопч-ний уклад, який забезпечить динамiзм економiчного розвитку та зростання 1'х нацiонадьних економiк (шфраструктурних комплексiв). Азiйськi краши - Китай та Iндiя прискорено нарощують свш науковий потенцiад. Так, за прогнозами частка КНР у глобальних витратах на шновацшш розробки мала зрости вщ 9,5 % у 2007 р. до 12,5 % у 2009 р. При цьому Китай мае намiри в пер-спективi сформувати "шновацшне суспшьство" на кшталт "iнформацiйного суспiльства" в Япони. Для цього в 2009 р. Держрада КНР прийняла ухвалу про фiнансування додаткових засобiв на шновацшш розробки - близько 5 млрд дол. [3, с. 31]
Формування шостого технолопчного укладу потребуе використання ш-новацiйного потенцiалу сучасноl цивiлiзацil. У багатьох iнфраструктурних об'ектах гiпотетично закладено внутрiшнiй iмпульс до саморозвитку, але при цьому необхщний iнновацiйний поштовх, який би оновив та створив умови для
технологiчного поступу. Зазвичай, оздоровлення iнфраструктурних галузей пов'язано з дiяльнiстю особливо великих ТНК, як мають iнвестицiйну силу на розроблення та впровадження шновацшно-швестицшних проекпв (табл. 2).
Табл. 2. Частка витрат ТНК на НДДКРу рiзних галузях промисловостц %
[16, с. 121]
Галузi промисловостi Питома вага витрат на НДДКР у 700 найбшь- Частка витрат на НДДКР у двох найбшь-
ших компашях ших компашях галузi
1нформатика (твердi технологiï) 21,7 13
Автомобiльна 18 21
Фармацевтика i бютехнолопя 17,5 18
Електронiка i електротехнiка 10,4 31
1нформатика (м'яю технологiï) та програмнi продукти 6,3 44
Хiмiя 4,8 23
Аерокосмiчна i обробна 3,9 35
Машинобудування 2,9 20
Телекомуткацп 2,2 58
Медичне обладнання 2,2 33
Iншi 8,1 -
Показники табл. 2 свщчать про активну дiяльнiсть ТНК у ceKTopi на-укових дослщжень рiзних галузей промисловостi. При цьому найбшьша частка витрат на НДДКР у 300 найбшьших компашях належить твердим техно-лопям в iнформатицi - 21,7 %, наступна автомобшьна - 18 %, четверта пози-цiя - електрошка та електротехнiка - 10,4 %. Водночас, аналiз витрат на науку у двох найбшьших компашях галузi засвщчуе домiнування галузей ш-формацiйноï iнфраструктури: телекомунiкацiï - 58 %, програмш продукти -44 %, електрошка та електротехшка - 31 %. Здшснюючи iнновацiйну д1яль-нiсть, ТНК цим самим шдвишують свою конкурентоспроможнiсть у рiзних сегментах св1тового ринку. У сучасних умовах шновацшш продукти створю-ють не тшьки в межах головноï компани, а потiм передають у фши та впрова-джують у виробництво, але й в науково-дослiдних оргашзащях та установах, якi фiнансують ТНК. На межi тисячолiть функцiонувало близько ста таких центрiв вiдомих компанш: Microsoft, Motorola, JVC, Samsung, IBM, Du Pont, Noma, Panasonic.
Висновок. Таким чином, iнновацiйний поступ сучасноï цивiлiзацiï виз-начаеться тенденцiями цикшчного розвитку нацiональних господарств та свь тово1' економiки загалом i характеризуеться змшою iнновацiйних хвиль розвитку та вдосконалення об,ектiв виробничо1' шфраструктури. З метою актив1за-цiï оздоровлення шфраструктурних галузей у посткризовому перiодi необхiднi державнi програми iнновацiйного розвитку високотехнолопчно1" шфраструк-тури. При цьому потрiбно сконцентрувати зусилля на державнш пiдтримцi розвитку нацiональних iнновацiйних систем шляхом формування сприятливих швестицшних умов 1'х фiнансування. Особливо великi транснацiональнi корпо-рацiï виступають головною рушшною силою iнновацiйного прогресу в глобальному масштаб^ тому що саме вони е фшансовою запорукою шновацшно-го оновлення об,ектiв виробничо!" шфраструктури рiзних рiвнiв.
Лггература
1. Антонюк Л.Л. 1нновацп: теорiя, мехашзм розробки та комерцiалiзацГi : монографiя / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 394 с.
2. Иванов Н.П. Глобализация и общество: проблемы управления / Н.П. Иванов // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2008. - № 4. - С. 3-15.
3. Иванова Н.И. Антикризисные программы в инновационной сфере / Н.И. Иванова, И.В. Данилин // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 1. - С. 26-37.
4. Майбуров И.А. Глобализация сферы высшего образования / И. А. Майбуров // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2005. - № 3. - С. 10-17.
5. Майбуров И.А. Эффективность инвестирования и человеческий капитал в США и России / И. А. Майбуров // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2004. - № 4. - С. 3-13.
6. Новицький В.С. Консалтинг в сучаснш ринковш економщ / С.В. Козаченко, ВС. Новицький, О С. Довгий. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 380 с.
7. Оболенский В.П. Россия на пути к инновационному развитию / В.П. Оболенский // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2008. - № 9. - С. 31-39.
8. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / М. Портер / под ред. и с предисловием В. Д. Щетинин. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1993. - 896 с.
9. Сворцова Г.Р. Структурные и институционные факторы экономического роста / Г.Р. Сворцова // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 3. - С. 73-81.
10. Смит А. Исследования о природе и причинах богатств народов. - М. : Изд-во "Просвещение", 1962. - 684 с.
11. Шишков Ю.В. Регионализация и глобализация мировой экономики: альтернатива или взаимодополнения? / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2008. - № 8. - С. 3-20.
12. Юркевич О.М. 1нновацшне спрямування швестицшного потенщалу фшансових ш-■пв / О.М. Юркевич // Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 81-86.
13. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю.В. Яковец. - М. : Изд-во "Экономика", 2003. - 411 с.
14. Denison E.F. Trends in American Economic Growth (1929-1982) / E.F. Denison. - Washington : The Droockings Institution, 1990. - 725 р.
15. Solow R.M. Technical change and the aggregate production function / R.M. Solow // Rev. of Economics and statistics. - 1957. - Aug. - 316 р.
16. Word Investment Report 2005: Transnational Corporations and the Internationalization of R&D. - New York; Geneva, 2005. - 385 p.
17. World Investment Report 2001. - New York, 2001. - P. 19.
Рыбчук А.В. Инновационный характер посткризисного оздоровления обьектов производственной инфраструктуры
Рассмотрены основные проблемы, касающиеся использования инновационных разработок национального и глобального уровней с целью послекризисного возобновления функций объектов производственной инфраструктуры отдельных стран мира.
Ключевые слова: инновационное развитие, инновационные разработки, финансово-экономический кризис, производственная инфраструктура, национальные инфраструктурные комплексы.
RybchukA.V. Innovative character of postcrisis renovation of production infrastructural objects
The basic problems which are connected which the wing of innovative researches of national and global levels with the purpose postcrisis renewal of functions of production infrastructural objects of individual countries of the world are examined in the article.
Keywords: innovative development, innovative researches, financial-economic crisis, production infrastructure, national infrastructural complexes.
