CC BY
14
УДК 619.09.636:678.048:615.916:631.842:636.4
Леськ1в Х.Я., астрантка, Гутий Б.В., к.вет.н., доцент, Гуфрш Д.Ф., д вет н, професор. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З.Гжицъкого
ВПЛИВ МЕТЮН1НУ, ФЕНАРОНУ ТА МЕТ1ФЕНУ НА СТАН 1МУНН01 СИСТЕМИ ПОРОСЯТ ПРИ РОЗВИТКУ ХРОН1ЧНОГО Н1ТРАТНО-Н1ТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ
У статт1 описана динамжа показнитв стану гуморального /муттету поросят при штратно-штритному навантаженш. А також дослгджено вплив антиоксидант1в : метютну, фенарону та мет1фену, котр1 при задаванш у корм позитивно впливаютъ на стан ¡мунног системи за умов хротчного штратно-штритного токсикозу.
Ключое1 слова: Мет1фен, фенарон, мет1ошн, гуморалънии гмуштет, штратно-штритнии токсикоз.
Вступ. Вивченню питань, пов'язаних з штратно-штритним токсикозом у тварин та птищ, присвячена значна кшьккть наукових роб1т як в1тчизняних, так I заруб1жних дослщниюв. Серед них у нашш кра!ш найбшьш фундаментальш дослщження проведен! С.В.Баженовим, З.П.Скородинським,
Г.О.Хмельницьким, А.И.Мазуркевичем, О.О.Малшшим, Д.Ф.Гуфр1ем, О.ГКанюкою, В.М. Гунчаком та ш. Даними науковцями було встановлено основш ланки патогенезу штратно-штритних токсикоз1в з р1зним переб1гом у тварин I птищ, зокрема, встановлено особливост1 процеав обм1ну речовин, порушення ф1зюлопчних функцш оргашзму [1]. Однак, слщ вщзначити, що мехашзм токсично! ди штрат1в I штрит1в на оргашзм свиней дос1 вивчено недостатньо, зокрема !хнш вплив на ¿мунну систему.
Дос1 актуальною проблемою при хрошчних токсикозах у тварин е розробка ветеринарних препарата, здатних пщвищувати антиоксидантну актившсть та ¿мунну резистентшсть оргашзму тварин, нормал1зувати процеси метабол1зму у тканинах, вщновлювати структуру та функци оргашв I систем. Серед них великого поширення набули р1зш специф1чш й неспециф1чш бюлопчно активш препарати, одним ¿з яких е фенарон, який затримуе окиснення лшвдв I знижуе вмкт вшьних радикал1в, забезпечуе збереження бюлопчно активних речовин у в1тамшних препаратах I кормових добавках. Фенарон - це комплексна сполука, що мютить 70% феназан-кислоти та 30% цеолпу. В оргашзм1 тварин фенарон стимулюе перетворення перекиЫв у неактивш метаболии, що сприяе пщвищенню неспециф1чно! резистентносп оргашзму тварин.
© Лесьшв Х.Я., Гутий Б.В., Гуфрш Д.Ф., 2012
196
Мехашзм дп фенарону при хрошчному штратно-штритному токсикоз! пов'язаний з безпосередшм впливом його складниюв на шпбування процеав всмоктування метаболтв, як1 проявляють токсичну дш на мембрани кл1тин оргашзму тварин, викликаних штритами. У результат! адсорбуючо! цеол1ту, у травному канал1 вщбуваеться зниження концентрацп речовин, як1 утворюються при потраплянш штрат1в \ штршгв, що можуть бути токсичними для оргашзму та субстратами для посилення процеЫв перекисного окиснення лшвдв. Даний процес вщбуваеться шляхом осмосу та дифузп цих речовин через капшяри мжроворсинок тонкого кишечнику та подальшо! 1х фжсаци на гранулах сорбенту [5]. Попереджаючи надходження токсичних речовин ¿з травного каналу до кров1 та розвитку запальних реакцш у кишечнику, ентеросорбщя опосередковано сприяе функциональному розвантаженню печшки, саме таким чином забезпечуе ефектившше функцюнування системи антиоксидантного захисту оргашзму тварин. Фенозан-кислота е антиоксидантном прямо! д!1, яка безпосередньо взаемод1е з продуктами перекисного окиснення лшвдв та вшьними радикалами.
Однак, у дослщженнях ряду автор1в [2] встановлено, що при надходженш штрат1в в оргашзм тварин у великих кщькостях, фенарон не здшснював належного корегувального впливу на систему антиоксидантного захисту та нейтрал1заци продукт1в перекисного окиснення лшдав, що стало поштовхом для розробки нового препарату, який би м1г здшснювати належну корегуючу функцш.
На кафедр1 фармаколог!! та токсикологи Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿м. С.З. Гжицького, було розроблено антиоксидантний препарат Мет1фен, який у своему склад1 мютить препарат фенарон та амшокислоту метюнш [3].
Амшокислота метюнш об'еднуе ферментну та неферментну системи протирадикального захисту бюлопчних мембран кл1тин. Вона забезпечуе перетворення нейтральних жир1в у фосфолшщи, яю стабшзують субкл1тинш мембрани \ забезпечують таким чином антиоксидантний захист та пщвищують стшккть гепатоцит1в проти токсично! д!1 шкщливих речовин, в тому числ1 \ штрит1в. Метюнш також пщтримуе кальщевий гомеостаз та запоб1гае розвитку жирово! дистрофп печшки.
Отже, з даних л1тератури вщомо, що при штратно-штритному токсикоз! у тварин застосовують препарати, яю володшть антиоксидантними властивостями, оскшьки при штратно-штритному токсикоз! проходить виснаження антиоксидантно! системи та зростання продукт1в перекисного окиснення лшвдв. Запропоноваш методи лжування тварин при данш штоксикацп стосуються лише птищ та велико! рогато! худоби, однак на даний токсикоз також хворшть ! евин!, тому нагальною проблемою е вивчення патогенезу штратно-штритного токсикозу у свиней та розробка ефективного методу л!кування та профшактики н!тратно-н!тритно! штоксикацп [4]. Застосування вщомих препарата при хрошчному штратно-штритному
197
токсикоз! недостатньо вивчена на свинях, власне тому вивчення фенарону, мет1фену { метюншу при штратно-штритному токсикоз! у свиней е актуальним.
Мета дослвдження. Оскшьки дана стаття е лише фрагментом дисертацшно! роботи, наш1 дослщження були скероваш на вивчення впливу фенарону, мет1фену \ метюншу на гуморальний ¿муштет при штратно-штритному токсикоз! у свиней.
Матер1али та методи дослщження. Об'ектами дослщжень були 20 поросят велико1 бшо! породи тримкячного вку. Досл1дження проводили у ННВЦ Комаршвський Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿м С.З. Гжицького. За методом груп-аналопв було сформовано одну контрольну та три дослщш. Схема дослщу наведена у таблиц! 1.
Таблиця1
Групи тварин Доза препарату+МОз
К Поросятам згодовували штрат натрш у доз1 0,3 гМ33_/кг маси тща один раз на добу протягом дослщжень
Д1 Поросятам згодовували метютн у доз1 4 мг/кг.тв + штрат натрш у доз1 0,3 гЫО3_/кг маси тща один раз на добу протягом дослщжень
Д2 Поросятам згодовували фенарон у доз1 1,20 мг/кг.тв + нират натрпо у доз1 0,3 гЫО37кг маси тща один раз на добу протягом дослщжень
Дэ Поросятам згодовували мепфен у доз1 0,9 мг/кг.тв + нират натрш у доз1 0,3 гЫО3_/кг маси тша один раз на добу протягом дослщжень
Кров для дослщжень брали з крашально! порожнисто! вени на початку дослщу та на 10, 30, 60, 90 добу. 1з гуморальних показниюв резистентност1 дослщжували бактерицидну актившсть сироватки кров1 (НБА) за методом О.В. Смирново!, Т. А. Кузьмшо! (1966), л1зоцимну актившсть сироватки кров1 (ЛАСК) - фотоелектроколориметричним методом \ титр нормальних антитш сироватки кров1 (ТНАСК) в реакцп аглютинаци (Чумаченко В.Е. и др., 1990).
Результата дослщжень.
Результати дослщжень впливу фенарону, мет1фену \ метюншу на гуморальний ¿муштет при штратно-штритному токсикоз! у свиней наведен! в таблиц! 2.
Вщомо, що гуморальний ¿муштет забезпечуеться специф1чними макромолекулами, яю функцюнують у внутршшх рщинах оргашзму тварин. У плазм1 кров1 мктяться спещальш бщки, як1 здатш знешкоджувати мжрооргашзми та отруйш продукти 1х життед1яльносп, яю надходять у рщини оргашзму. Функщя ¿мунно! системи полягае у розшзнаванш генетично чужорщних антигешв та специф1чному реагуванш на них. Основна И мета нейтрал1защя та руйнування тих антигешв, яю стимулюють ¿мунну вщповщь.
Як видно ¿з даних таблиц! 2, при хрошчному штратно-штритному токсикоз! у поросят антимжробна актившсть сироватки кров1 поросят у перш1 доби дослщження пщвищилася, на що вказуе пщвищення бактерицидно! та л1зоцимно! активное^ сироватки кров1 у хворих поросят. Так, на 10-ту добу дослщу бактерицидна актившсть сироватки кров1 хворих поросят зросла на
198
11%, тод1 як л1зоцимна актившсть сироватки кров1 у вказаний перюд зросла на 4%. У подальшому, антимжробна актившсть сироватки кров1 поросят, яким згодовували штрат натрш у токсичнш доз1, почала поступово знижуватися, що вказуе на пригшчення ф1зюлопчного стану гуморально! ланки ¿муштету. На 30-ту добу дослщу бактерицидна актившсть сироватки кров1 у поросят групи К досягала 25,13+0,65 %, а л1зоцимна актившсть сироватки кров1 - 39,41±0,60 %. Найнижчу антимжробну актившсть встановлено на 60-ту добу дослщу, де пор1вняно з початковими величинами, бактерицидна актившсть знизилася на 9%, а л1зоцимна - на 6,8%.
Таблиця 2
Показники гуморального ¡муштету поросят при згодовуванш метшншу, фенарону та мет1фену за умов
Показники Групи тварин
Початок 10 доба 30 доба 60 доба 90 доба
Бактерицидна актившсть (НБА) % К 26,44+0,49 29,41+0,60 25,13+0,65 24,04+0,54 24,83+0,50
Д1 25,79+0,49 28,79+0,50 25,20+0,49 24,91+0,50* 25,05+0,56
Д2 25,91+0,48 28,64+0,65 25,26+0,50 25,53+0,52** 25,42+0,49
Д3 26,28+0,50 28,55+0,63 26,06+0,61 26,41+0,55** 26,35+0,61
Л1зоцимна актившсть, % к 41,12+0,61 42,89+0,63 39,41+0,60 38,31+0,72 40,21+0,70
Д1 41,33+0,70 41,64+0,60 39,86+0,65 39,92+0,54*** 39,99+0,70
Д2 41,24+0,61 41,60+0,75 40,15+0,63 40,22+0,60*** 40,76+0,65
Д3 41,08+0,60 41,55+0,64 41,28+0,60 41,12+0,75*** 41,20+0,60
Ц1К, мМ/мл к 79,28+3,13 79,85+3,10 80,91+3,11 84,32+3,13 80,86+3,11
Д1 79,31+3,10 79,34+3,13 79,74+3,13 82,86+3,10 79,91+3,10
Д2 79,39+3,10 79,41+3,11 79,68+3,12 80,75+3,13** 79,42+3,10
Д3 79,15+3,11 79,19+3,10 79,42+3,12 79,27+3,11 79,20+3,12
Ступтъ в1рог1дност1, пор1вняно з даними контрольных груп: * -р < - 0,05; ** -р < - 0,02 ; *** -р < 0,001
На 90-ту добу дослщу у поросят дослщно! групи К встановлено пщвищену як бактерицидну, так I л1зоцимну актившсть сироватки кров1, на що вказуе адаптащя оргашзму поросят на тривале надходження штрату натрш, однак пор1внюючи величини з показниками кров1 взятих на початку дослщу антимжробна актившсть сироватки кров1 була нижчою.
За ф1зюлопчних умов, утворення та наявшсть циркулюючих ¿мунних комплекЫв (Ц1К) у рщинах е одним з прояв1в ¿мунно! вщповвд оргашзму на надходження антигешв та важливим чинником, що забезпечуе ¿муштет. Утвореш ¿мунш комплекси за цих умов деякий час циркулюють в л1мф11 кров1, теля чого вщбуваеться !х виявлення. Одночасно з цим, ЩК можуть запускати ланцюги патолопчних змш, оскшьки тривала циркулящя !х нав1ть при незначному пщвищенш в рщинах оргашзму призводить до нагромадження у тканинах. Це, в свою чергу, зумовлюе посилену агрегацш та адгезш тромбоцшгв, що призводить до порушення мжроциркуляцп кров1 та обл1терацп судин гемомжроциркуляторного русла, пошкодження I некрозу тканин.
199
Сформован! циркулювальш ¿мунш комплекси взаемод1ють практично з1 вЫма кл1тинами кров1, з комплементом, а також рецепторами багатьох кл1тин оргашв I тканин: ендотел1ального шару судин, кл1тин гломерулярного апарату нирок тощо. Взаемод1я ТНК з ¿мунокомпетентними кл1тинами призводить до модуляци ¿мунно! вщповщг
При дослщженш величин показниюв гуморального ¿муштету встановлено, що у хворих поросят у кров1 р1вень циркулювальних ¿мунних комплекЫв (Ц1К) на 30-ту добу досл1ду складае 80,91 ±3,11 мМ/мл проти 79,28±3,13 мМ/мл у клмчно здорових. На 60-ту добу дослщу встановлено найвищий р1вень циркулювальних ¿мунних комплекав, де вщповщно з початковими величинами вш зрю на 6%. Високий р1вень ТНК у сироватщ кров1 вказуе на пригшчення ¿муннореактивно! системи оргашзму внаслщок приеднання специф1чних антитш до продукта метабол1зму при хрошчному штратно-штритному токсикоз!.
Тому просте виявлення високого р1вня циркулювальних ¿мунних комплекшв без наявност1 клмчних ознак, даних анамнезу вказуе лише на стимуляцш ¿мунно! вщповвд оргашзму поросят, яка спрямована на видалення з оргашзму генетично чужих антигешв.
При дослщженш величин показниюв гуморального ¿муштету поросят, яким упродовж 3 мкящв згодовували метюнш, фенарон та мет1фен, встановлено високу антимжробну актившсть сироватки кровг
Бактерицидна актившсть сироватки кров1 поросят, яким разом з штратом натрш згодовували метюнш, складала на 10-ту добу досл1ду 28,79±0,50 %, а на 30-ту добу дослщу вщповщно 25,20±0,49 %. На 60-ту добу дослщу бактерицидна актившсть сироватки кров1 у дано! дослщно! групи дещо знизилася, однак пор1вняно з контрольною групою зросла на 4%. На 90-ту добу дослщу даний показник доходив до меж величин ф1зюлопчно! норми.
Згодовування фенарону та мет1фену сприяло кращш нормал1зацп бактерицидно! активное^ сироватки кров1 шж застосування метюншу. Так, на десяту добу дослщу вщзначаемо пщвищення показника, що дослщжувався, вщповщно на 10 I 9% пор1вняно з початковими величинами, однак вщносно контрольно! групи тварин даний показник був дещо нижчим. На 30-ту добу дослщу бактерицидна актившсть сироватки кров1 у обох дослщних групах знаходилася у межах величин 25,26±0,50 - 26,06±0,61 %. На 60-ту добу бактерицидна актившсть сироватки кров1 була найвищою у дослщно! групи поросят, яким згодовували мет1фен, де вщповщно з контрольною групою тварин вона пщвищилася на 10%. На 60-ту добу досл1ду бактерицидна актившсть сироватки кров1 доходила до меж початкових величин.
.Шзоцимна актившсть сироватки кров1 (ЛАСК) поросят на 10-ту добу дослщу у вс1х дослщних групах була дещо нижчою за величини контрольно! групи тварин, де у дослщно! групи поросят Д1 вона становила 41,64±0,60 %, у дослщно! групи Д2 - 41,60±0,75 %, у дослщно! групи Д3 - 41,55±0,64 %, тод1 як у контрольно! групи поросят вона складала 42,89±0,63 %.
200
У наступи! перюди дослщження ЛАСК у дослщних трупах поросят продовжувала знижуватися, однак пор1вняно з контрольною групою тварин вона дещо зросла, вщповщно у поросят, яким згодовували метюнш - на 1,1%, у поросят, яким згодовували фенарон - на 2%, у поросят, яким згодовували мет1фен - на 5%. На 60-ту добу дослщу встановлено найв1рогщшш1 змши вказаного вище показника дослщних груп тварин пор1вняно з контрольною групою. Так, у дослщно1 групи Д1 л1зоцимна актившсть зросла на 4%, у дослщно1 групи Д2 - на 5% та у дослщно! групи Дз вщповщно зросла на 7%. На 90-ту добу досл1ду ЛАСК продовжувала зростати, однак початкових величин вона досягла тшьки у дослщно! групи тварин, яким застосовували меифен, де вщповщно вона становила 41,20±0,60%.
Загалом, одержан! результати вказують на певний стимулювальний вплив метюншу, фенарону та мет1фену при додаванш !х до комбжорму поросятам, яким здшснювали штратне навантаження протягом трьох мюящв на актившсть гуморального ¿муштету у !х кров!, а саме бактерицидно! та л1зоцимно! активност! сироватки кровг
Встановивши, що при хрошчному штратно-штритному токсикоз! значно зростае Ц1К, нами апробоваш препарати-антиоксиданти, яю володшть гепатопротекторною та дезштоксикацшною д1ею. У поросят, яким до отруення штратами { штритами вводили даш препарата, вмкт Ц1К не змшився пор1вняно з штактними тваринами. Вщсутшсть змши вмюту ЩК в оргашзм! отруених поросят, яю отримували препарат фенарон \ мет1фен, можливо може вказувати на штенсившсть процеав дезштоксикаци1 ттаким чином зменшення утворення антигешв, що призводить до стабшзаци вмюту ЦТК у кровг Висновки:
1.3годовування штрату натрш поросятам у доз! 0,3 г К03~/кг. м.т. сприяе розвитку хрошчного штритно - штратного токсикозу. Штрати у токсичнш доз!, при надходженш в оргашзм поросят упродовж 90-и д1б знижують захисш властивост! оргашзму.
2.При штратному навантаженш, згодовування у рацюн свиней фенарону, мет1фену та метюншу позитивно вплинуло на стан гуморального ¿муштету оргашзму поросят, що проявляеться високою антимжробною актившстю сироватки кровг
3.0скшьки дана стаття е лише фрагментом дисертацшно! роботи, отримаш результати дослщжень будуть застосоваш у подальшому вивченш активное^ системи АОЗ-ПОЛ та ¿мунно! системи захисту оргашзму поросят при штратному навантаженш.
Л1тература
1 Гуфрий Д.Ф. Нитратно-нитритный токсикоз у бычков и изменения активности дыхательных ферментов в их крови // Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. „Новые фармакологические средства в ветеринарии", Санкт-Петербург, 1992. - С.69-70
2. Гутий Б.В. Гуфрш Д.Ф. Система антиоксидантного захисту та перекисне окиснення лшдав за умов впливу середньо токсично! дози штрату
201
натрш // Науково-техшчний бюлетень Льв1в 2005 В.6, №3,4. С. 116-120.
3. Гунчак В.М. Новий антиоксидант "Мет1фен" та його застосування для профшактики штратно-штритного токсикозу у курей // Сшьський господар. -2004. -№7.-С. 13-15
4. Калита - Лесьюв Х.Я. Вплив мет1фену на гематолопчш показники кров! поросят // Науковий вюник Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. Том 12 № 3 (45), частина 1, Льв1в - 2010. - С. 82.
5. Bruning C.S., Kaneene J.B. The effects of nitrate, nitrite and N-nitrasocompounds of animal health // Veterinary and Human Toxicology. -1993.-Vol. 35,№ 3.- P. 237-253.
Summary
INFLUENCE OF METIFEN FENARON AND METIFEN ON THE PIGS IMMUNE SYSTEM IN THE DEVELOPMENT OF CHRONIC NITRATENITRITE TOXICOS.
The article describes the dynamics of indicators of humoral immunity in pigsunder nitrate-nitrite load. Also the effect of antioxidants: methionine,fenaron and metifenu under chronic nitrate-nitrite toxicos, that were entering in the feed. They positively affect on the immune system under nitrate load.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
202
