CC BY
21
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
УДК 616.211/22-085:615.281.9(083.13) DOI: 10.22141/2312-413X.6.5.2018.146772
Щербнська А.М12, ЛюльчукМ.Г12, Бабй Н.О.12, Кирпичова В.В.1, ГетьманЛ.1.2, Гриценко Т.В.2, Молчанець О.В.3
1ДУ «1нститутепдемюлогп та 1нфекц1йниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни», м. КиТв, УкраТна
2 ДУ «Укра'Тнський центр громадського здоров'я МОЗ УкраТни», м. КиТв, УкраТна
3 КиТвський нац1ональний ун1верситет ¡мен1 Тараса Шевченка, м. КиТв, УкраТна
Вплив людей, як вживають ш'екщйш наркотики, на розвиток ешдемп В1Л/СН1Ду в УкраТш
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(5):234-239. doi: 10.22141/2312-413x.6.5.2018.146772
Резюме. Актуальнкть. Сучасна етдем1я eipycy iмунодефщиту людини/синдрому набутого iмуноде-фщиту (ВШ/СШД) в УкраМ характеризуешься суттевим зменшенням участi людей, як вживають т'екцШт наркотики, в еniдемiчному процеа. Важливу роль у цьому вiдiграли профиактичт програми, що широко впроваджувались у середовищi споживачiв ш'екцШних наркотикв, зокрема замена тдтри-мувальна тератя. Мета. Ощнити вплив людей, як вживають ш'екцтш наркотики, на поширення В1Л на сучасному етат розвитку етдеми В1Л/СН1Ду в Украгш. Матергали та методи. Проведено епiдемi-ологiчний аналЬз статистичних звМв остантх рокв щодо поширення В1Л серед людей, як вживають ш'екцШш наркотики, вр1знихрегонах крагни та визначення структури популяци В1Л-1, що циркулюе в Украт, з використанням анал1зу електрофоретичног рухомосшЬ гетеродуплекав. Результати. На тд-ставi анал1зу рiвня захворюваностi на ВШ-тфекцт серед людей, як вживають ш'екцШт наркотики, визначена все ще активна гх участь в епiдемiчному процеа, незважаючи на загальну тенденщю до змен-шення поширення В1Лсеред щег групи тдвищеного ризику (за даними серомонторингу, поширетсть В1Л у 2015—2017рр. серед людей, як вживають ш'екцШт наркотики, становила вiдповiдно 1,67; 1,41; 1,36 %). Показано недостатнШ обсяг тестування на антитла до В1Л оаб 1з груп ризику щодо нфшування В1Л у цшому по кран вд 3,5 % в Закарпатськш областi до 35,3 % в м. Киевi) та низький вiдсоток людей, як вживають Ы'екцшт наркотики i протестовав на В1Л, що дорiвнюе в середньому по крагн 12,4 % (дат 2016р.). В окремих великихрегонах (Дтпропетровська область, м. Кигв) i в деяких областях Захiд-ноЧ та Центральноi Украгни (Волинська, Тернопшьська, Хмельницька областг) зберзаеться тенденщя до зростання захворюваностi на ВIЛ-iнфекцiю серед ще'Чключовог групи населення. Замсна тдтримувальна тератя внаЫдок низького охоплення оаб з групи ризику (вiд 7 до 43,6 %) не повною мЬрою досягла етдемi-ологiчного впливу. Висновки. Структура популяци В1Л-1, що циркулювала в УкраЫ в 90-шЬроки, в перод, коли споживачi Ы'екцШних наркотикв становили понад 80 % В1Л-позитивних людей, та циркулюе на сучасному етат етдеми, характеризуеться стабльним домнуванням субтипу А В1Л-1. Kro40Bi слова: епiдемiя ВШ-Ыфекци; люди, як вживають iн'екцшнi наркотики; замсна тдтримувальна тератя; субтипова структура ВШ-1
Актуальна Тнфектологш
Вступ
En^eMi4Ha ситуащя щодо Bipycy iмунодефщи-ту людини/синдрому набутого iмунодефiциту (В1Л/ СН1Д) в Укра!ш все ще залишаеться напруженою, а проблема подолання ешдеми набула медичного, со-щального та демографiчного значення. Щорiчно ви-являеться 17—18 тисяч нових випадыв В1Л-шфекцп',
помирае вщ СН1Ду понад 3000 хворих. Основним осе-редком хвороби стали особи з груп тдвищеного ризику щодо шфшування В1Л, до яких належать люди, яы вживають ш'екцшш наркотики (ЛВ1Н). Спалах В1Л-шфекцп/СНЩу, що стався в 1995—1998 рр. в Укрш'ш серед ЛВ1Н, призвiв до включення в ешдемiчний про-цес нового на той час бшьш швидкого парентераль-
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Щербшська Алла Михайлiвна, доктор медичних наук, професор, завщувач лаборатори молекулярно!' вiрусологii, ДУ «1нститут епщемюлоги та шфекцмних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни», вул. М. Амосова, 5, м. КиТв, 03680, УкраТна; e-mail: a.scherbinska@phc.org.ua
For correspondence: А. Scherbinska, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Laboratory of molecular virusology, State Institution "Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of the NAMS of Ukraine', M. Amosov st., 5, Kyiv, 03680, Ukraine; e-mail: a.scherbinska@phc.org.ua
ного шляху шфкування В1Л, що впродовж багатьох роыв визначав характер i темпи поширення iнфекцii в кршш [1]. Реалiзацiя заходiв профiлактики, спрямова-них на попередження передачi В1Л у середовищi ЛВ1Н шляхом впровадження програм зменшення шкоди вiд немедичного вживання наркотикiв, пов'язана з активною дiяльнiстю громадських органiзацiй, зусилля яких стабшзували ситуацiю серед ЛВ1Н, але не ви-ключили повшстю !х участь в епiдемiчному процесс Комплексний пакет профiлактики В1Л серед ЛВ1Н, рекомендований теxнiчним керiвництвом Всесвiтньоi' органiзацii' охорони здоров'я (2009) i впроваджений в Украi'нi, складаеться з трьох компоненпв послуг: ау-трiч — просвiтницька робота в громад^ пункти обмiну шприцiв (ПОШ) та замюна пiдтримувальна терапiя (ЗПТ) [2]. До цього слщ додати доступнють послуг iз консультування i тестування та антиретровiрусну терапiю (АРТ), надання презервативiв для учасни-кiв проекпв та iн. Згiдно з оцшкою чисельностi груп пiдвищеного ризику (ГПР), опублтэваною Центром громадського здоров'я Мшютерства охорони здоров'я Украши, загальна кшьысть ЛВ1Н в УкраМ становить 310 000 ошб. Понад 50 % з них охоплено ключовими елементами профтактичних послуг, що призвело до уповтьнення розвитку етдеми В1Л/СН1Ду, по-ступового зменшення кiлькостi нових випадыв В1Л-шфекци серед ще1 групи ризику.
Метою дослiдження було оцшити вплив ЛВ1Н на поширення В1Л на сучасному етапi розвитку етдеми В1Л/СН1Ду в Украш та встановити структуру популя-цН В1Л-1, що циркулювала в рiзнi перiоди на теренах краши.
Матерiали та методи
Проведено ешдемюлопчний аналiз статистичних звтв i визначення генотипiв В1Л-1, що циркулюють в Укршш, з використанням методу порiвняльного аналь зу електрофоретично! руxомостi гетеродуплексiв, спе-цифiчнi фрагменти дезоксирибонуклешово1 кислоти (ДНК) В1Л-1 синтезовано за допомогою полiмеразноl ланцюгово1 реакци (ПЛР) [3].
Результати
На початку 90-х роыв соцiальнi змiни в сусптьст та вiдкритiсть кордонiв на тш значного поширення В1Л у багатьох крашах свiту стали тдГрунтям до спала-ху ВIЛ-iнфекцii в Укршш (1994-1998 рр.) серед ЛВ1Н, дали поштовх до подальшого розвитку широкомасш-табно1 епiдемii В1Л/СН1Ду, що тривае вже понад 30 роыв. Бiоповедiнковi дослiдження, яы розпочались у 1994 р. i постiйно проводились за участю громадських органiзацiй, визначили провщну роль ЛВ1Н у поши-ренш В1Л, значущiсть яких пiсля 2000 р. набула тен-денцii до поступового зменшення i'х частки серед нових уперше зареестрованих випадыв В1Л-шфекци [2, 4].
За даними офщшно! реестрацii, в останнi 10 роив частка ЛВ1Н вiд загально! ылькосп нових випадыв ВIЛ-iнфекцii у цтому по краш зменшилась бiльше шж наполовину: з 54,7 % у 2005 р. до 21,99 % у 2017 р. На уповтьнення розвитку ешдеми В1Л/СН1Ду в кра1ш вплинула реалiзацiя заходiв профiлактики серед груп пивищеного ризику, передусiм це стосуеться ЛВ1Н: програми зменшення шкоди, оргашзащя i функцю-нування ПОШ!в, впровадження ЗПТ [4]. Разом iз тим, незважаючи на поступове зниження частки ЛВ1Н у структурi нових випадыв ВIЛ-iнфекцii, поширенiсть В1Л серед ще1 групи ризику, як i ранiше, залишаеть-ся найвищою у порiвняннi з iншими ГПР, саме тому ЛВ1Н все ще продовжують вiдiгравати важливу роль у поширенш В1Л (табл. 1). Особливо це суттеве для низки областей, де показник питомо1 ваги ЛВ1Н у структу-рi нових випадыв В1Л-шфекци перевищуе середнiй по УкраМ (21,8 %): Днiпропетровська (27,5 %), Запорiзь-ка (25,5 %), Кшвська (34,4 %), Львiвська (29,8 %), Пол-тавська (31,2 %), Черкаська (25,8 %) област та м. Кшв (26,3 %).
Згiдно з табл. 1, ГПР, що е найбтьшим джерелом ВIЛ-iнфекцii в кра1ш, обстежуються на В1Л у недостат-ньому обсязi — в середньому 20,1 % (в!д 3,5 % у Закар-патсьый областi до 35,3 % у м. Киев^, як у щлому по кра1ш, так i в зазначених репонах. Те ж саме стосуеться ЛВ1Н, частка яких у загальнiй ылькосп обстежень до-сить низька та становить лише 12,4 %, отже, увага по-
Таблиця 1. Результати обстеження осб з груп пщвищеного ризику щодо нфкування В1Л та ЛВ1Н, за даними серомошторингу 2016 р. (окрiм донорiв i ваптних)
PerioH Обстежено з ГПР Вщсоток загальноУ кшькосл обстежених, n = 1 317 320 Обстежено ЛВ1Н Вщсоток загальноУ ктькост обстежених, n = 1 317 320 Виявлено В1Л-позитивних оаб, n (%)
УкраТна 265 308 20,1 163 567 12,4 2309 (1,4)
Днтропетровська 37 069 26,5 22 040 15,7 388 (1,8)
3anopi3bKa 12 429 16,1 6685 8,6 87 (1,3)
КиТвська 11 404 25,5 9002 20,1 340 (3,8)
Львiвська 9831 27,7 6279 17,7 64 (1,0)
Полтавська 3549 12,8 2249 8,1 51 (2,3)
Черкаська 12 721 19,6 8801 13,5 87 (1,0)
м. КиТв 40 814 35,3 21 531 18,6 410 (1,9)
винна бути сконцентрована на обстеженнi та виявленш В1Л-позитивних oci6 саме щи ключово'1 групи з огляду на цш ЮНЕЙДС — 90—90—90, де досягнення перших 90 — це показник обсяпв тестування, коли 90 % людей, яы живуть з В1Л, знають про свiй статус [5].
Цш друга i третя визначають показники, яких не-обхщно досягти на шляху до подолання ешдемй' В1Л/ СН1Ду: 90 % тих, хто знае свш статус, отримуе АРТ, i 90 % з них мае невизначальний рiвень вiрусного на-вантаження. Досягнення першо'1 цiлi стае ключем, що забезпечуе подальше лХкування хворих, яке мае етде-мiологiчне значення, оскшки впливае безпосередньо на джерело iнфекцiï i смертшсть вiд СН1Ду.
Порiвняння захворюваност на ВIЛ-iнфекцiю серед ЛВ1Н у рiзних регiонах показало, що за 30 роыв ещдемй' змшився вектор il руху, в тому числХ за гео-графiчним показником: вт областей з високим рiвнем захворюваностi серед ЛВ1Н (Донецька, Цншропетров-ська, Одеська, Миколшвська) до репошв, вiдносно благополучних у епiдемiчному плаш. Такий висновок став iмовiрним внаслхдок порiвняння динамiки за-хворюваностi на В1Л-шфекцш серед ЛВ1Н у рiзних областях краши. На фонi постшного зменшення по-ширеностi В1Л серед ЛВ1Н у краïнi (середнiй показник у 2015—2017 рр. становив втповтно 1,67; 1,41; 1,36 %) у 2016 р. частка парентерального шляху передачi вь русу в шести репонах (Цншропетровська, Запорiзька, Кшвська, Полтавська, Харывська, Черкаська областi та м. Кшв) перевищувала середнiй показник по кршш (табл. 2). У 2017 р. ситуащя дещо змiнилась на краще, хоча в Цнiпропетровськiй област та м. Киевi цей показник мав стшку тенденцiю до зростання.
Подаш в табл. 2 даш свiдчать про певну нестабш-нiсть ситуацй' iз захворюванiстю на В1Л-шфекцш в цiй ГПР, на що вказуе коливання частки В1Л-шфтэваних ЛВ1Н у загальнiй масi нових випадыв ВШ-шфекцй' в цiлому по кра'1ш, це набувае суттевого значення в окре-мих регiонах. Останне, певною мiрою, слiд пов'язувати не тльки зi зростанням захворюваностi на В1Л-iнфекцiю, але i з внутршньою мiграцiею населення, в тому числХ ЛВ1Н, обумовленою вiйськовими дiями на сходi Украши.
Рiвень поширеност В1Л серед дано'1 групи пдви-щеного ризику значною мiрою залежить вiд охоплення
ЛВ1Н профiлактичними програмами зменшення шкоди, що виконувались з початку епiдемiï громадськими оргашзащями, насамперед, ПОШ i голок. Як свтчать данi програмного монiторингу профтактичних послуг, що надаються споживачам ш'екцшних наркотикiв, середнiй рiвень охоплення ЛВ1Н профiлактичними програмами у 2012 р. становив 55,5 %, в 2014 р. досяг 60 % [1, 2]. У великих мютах з високим рiвнем поши-реност В1Л i наркоманй' вiн дещо вищий (у середньому 65,58 %) через бтьш активне впровадження профтак-тичних програм. Разом iз тим спостертаеться низьке охоплення ЛВ1Н антиретровiрусною терашею (спожи-вачi iн'екцiйних наркотикiв становлять лише 10,9 % у загальнш маш ВIЛ-iнфiкованих, як отримують АРТ), що не сприяе зменшенню ix учасп в поширеннi В1Л.
Окремо слт зупинитись на впровадженнi ЗПТ та ïï значеннi в профтактищ ВIЛ-iнфекцiï. За даними до-слтниыв [4], ЗПТ вiдiграе суттеву роль у попередженш поширення В1Л через сптьний брудний шприц або за-бруднений наркотик, а крiм того, мае значний сощаль-ний та антикримшогенний вплив на ЛВ1Н. Втповт-но до свiтовоï практики, досягнення профтактичного ефекту можливе за умови охоплення ЗПТ понад 35 % споживачiв опiоïдниx наркотиков. З метою визначення впливу ЗПТ на епiдемiчну ситуацiю серед ЛВ1Н було проведено аналiз статистичних даних щодо ошб, як пе-ребували на облХку в наркологiчниx диспансерах краши внаслток вживання опiоïдiв. У краïнi на початок 2017 р. ыльысть ЛВ1Н, якi отримували ЗПТ (метадон таблето-ваний, бупренорфiн), становила 9214 ошб при загальнiй кiлькостi споживачiв ошощв — 42 247. Доступ до програм ЗПТ суттево вщрХзняеться в рiзниx регiонаx та в щ-лому е недостатнiм. Так, найбтьший втсоток охоплення ЗПТ ошб з ото'тною залежнiстю спостертаеться у Вшницьый (43,6 %), Сумсьый (42,5 %), Житомирсьый (41,4 %), Микола'1'всьый (37,8 %), Полтавсьый (36,5 %) областях, найменший — в Одесьый (7,0 %), ЗапорХзь-ый (11,1 %), Волинсьый (11,4 %), Черкасьый (12,3 %), Чернiгiвськiй (14,0 %) областях.
ПорХвняння темпiв зростання/зниження показни-ыв захворюваност за ктьыстю нових випадыв В1Л-iнфекцiï серед ЛВ1Н та охоплення ïx ЗПТ показало, що даний профтактичний захт не впливае повною мХрою на епiдемiчний процес. В областях Хз високим (понад
Таблиця 2. Частка ЛВ1Н у загальнй клькостi нових випадюв ВЛ- 'нфекцП
Область 2015 р. Прирют/ зменш. 2016 р. Прирют/ зменш. 2017 р. Прирют/ зменш.
УкраТна 21,5 -10,1 21,87 +0,5 21,99 +0,59
Дшпропетровська 26,3 -4,0 26,53 +2,3 27,16 +2,37
3anopi3bKa 24.8 +4,6 25,45 +2,6 25,43 -0,07
Кшвська 31,9 -19,9 34,4 +7,8 32,36 -5,97
Полтавська 34,7 +37,2 31,17 -10,2 28,23 -9,36
Харювська 22,6 -34,7 28,0 +23,9 25,5 -8,03
Черкаська 26,2 -7,4 25,97 +15,3 22,0 -15,3
м. Кшв 24,8 -15,4 26,41 +6,5 29,91 +12,82
35 %) та низьким (менше 35 %) оxопленням ЗПТ спо-стеpiгаeться повiльнa тенденцiя до зменшення загаль-но1 кiлькостi новиx випaдкiв зaxвоpювaння, що сyгтeво не вiдpiзняeться в обоx гpyпax спостеpеження (табл. 3).
Активнють пapентеpaльного та остaннiми pокaми статевого шляxiв пеpедaчi В1Л ствоpюe можливiсть шиpокого обмiнy вipyсaми, що належать до piзниx сyбтипiв В1Л-1, i обГpyнтовye вipогiднiсть одночасно!' циpкyляцiï полiмоpфноï за своeю стpyктypою популя-цй' збудника [6—8].
З метою визначення стpyктypи популяцй' В1Л, що ц^к^люю в кpaïнi на сучасному етaпi pозвиткy етде-мй', доводили монiтоpинг субтипового полiмоpфiзмy вipyсy з викоpистaнням методу гетеpодyплексного ана-лiзy. Дослiдження здшснювали в pегiонax iз високою пошиpенiстю ВIЛ-iнфекцiï та ш^к^йно!' нapкомaнiï (Донецька, Микола'1'вська, Одеська областа, АР Kpим та м. Кшв).
Отpимaнi pезyльтaти дозволили пpоaнaлiзyвaти змши, що вiдбyлись y сyбтиповiй стpyктypi популяцй' В1Л-1 остaннiми pокaми. Найбтьшим pозмaïттям в!д-значалась попyляцiя вipyсiв, отpимaниx вiд xвоpиx на СН1Д — жителiв Микола'1'всько1 облaстi, де видтено субтипи А, В i pекомбiнaнт CRF03_AE [9]. Досл!джен-ня, доведет в 2015—2016 pp., показали домшування субтипу А В1Л-1, ц^^ля^я якого пов'язyeться до-слiдникaми з ш^кашною нapкомaнieю [10].
Обговорення
Aнaлiз отpимaниx pезyльтaтiв свiдчить пpо все ще значну участь ЛВ1Н в епiдемiчномy пpоцесi, незважаю-чи на тенденцш зниження пошиpеностi В1Л сеpед цieï гpyпи pизикy в цшому за остaннi 10 pокiв. В^ова^е^ ня пpофiлaктичниx пpогpaм, що pозпочaлось нащи-кiнцi 90-x pокiв минулого столiття, досягло в окpемиx pегiонax цiльовиx показнитв оxоплення ЛВ1Н — 60 % i бтьше. Як зазначають aвтоpи дослiджень [2], показник пошиpеностi В1Л стaбiлiзyвaвся, участь ЛВ1Н y щофь лaктичниx пpогpaмax сщияла зниженню piвня зaxво-pювaностi на В1Л сеpед ниx y бшьшосл pегiонiв кpaïни. Пpоте aнaлiз стaтистичниx дaниx вкaзye, що pегiони Центpaльноï та Зaxiдноï Укpaïни ввiйшли в ешдемш В1Л/СН1Ду сеpед споживaчiв mp^™^ дещо шзш-
ше, i цей щоцес повiльно оxоплюe Хмельницьку, Теp-нопiльськy, Волинську та iншi область Впpовaдження зaмiсноï пiдтpимyвaльноï теpaпiï за умови низького piвня зaлyчениx ЛВ1Н поки що не дae вiдчyтниx ет-демiологiчниx pезyльтaтiв, xочa мae велике медичне, сощальне i полггичне значення. За даними дослiдникiв [2, 4], ЗПТ ^изводить до зниження piвня пошиpення В1Л пpи включенш до пpогpaм понад 35 % ошб з цieï гpyпи prorny, тодi як нaпpикiнцi 2017 p. послугами за-мiсноï пiдтpимyвaльноï теpaпiï було оxоплено лише 21,8 % ошб з цieï ГПР. Якщо поpiвняти зaзнaченi по-казники з оцшною ильтстю людей, як! в ^ami вжи-вають нapкотичнi pечовини iн'eкцiйним шляxом, a ïx нapaxовyють близько 220 000 ошб (оцшка пpоведенa в 2016 p.), висновок буде невтiшним.
Як показали наш! дослiдження, пошиpення iн'eкцiйноï нapкомaнiï ^извело до шиpокоï ц^ку-ляцй' сеpед споживач!в нapкотикiв популяцй' В1Л-1, що належить до субтипу А i дещо меншою мipою — до субтипу В В1Л-1 [9]. Саме така стpyктypa популяцй' ви-значалась в 90-x pокax п!д час спaлaxy ВШ-шфекцй' сеpед ЛВ1Н, коли вони становили понад 80 % сеpед ВIЛ-позитивниx ошб, i залишалась в 2014—2016 pо-кax. Сл!д зазначити, що молекyляpнa piзномaнiтнiсть ц^к^люю^^ субтитв В1Л досить пошиpенa в piзниx pегiонax свпу [6—8]. В дослiдженняx, пpоведениx y Бpaзилiï, п^^еслю^ться одночасне пошиpення двоx субтитв В1Л-1, В i С, в piзниx paйонax кpaïни, яке су-щоводжувалось появою новиx pекомбiнaнтниx фоpм збуднитв [11]. Aвтоpи визначають це явище як дв! ет-демй' з piзною швидтстю пошиpення. Субтип С В1Л-1 бтьше пов'язують !з зaxвоpювaннями в кpaïнax Aфpи-ки й 1ндй', тод! як субтип В В1Л-1 здебтьшого виявля-ють y ^arnax 6вpопи. Досл!дження, пpоведенi нами вщодовж 2015—2016 pp. шляxом фтогенетичного анал!зу штам!в, видiлениx в!д xвоpиx !з вipyсологiчною неефективнютю АРТ, пiдтвеpдили домшування субтипу А В1Л-1 з невеликою домшкою субтипу В В1Л-1 y деякиx пiвденниx pегiонax Укpaïни [10]. Мозш'чшсть, полiмоpфiзм популяцй' В1Л, спpичинений високою pе-плшативною активнютю вipyсy та вщсутшстю y нього меxaнiзмy коpекцiï помилок y pоботi феpментy звоpот-но1 тpaнскpиптaзи, обyмовлюe високу мшливють В1Л.
Таблиця 3. Показники розвитку епщеми В1Л/СН1Ду в репонах з рiзним охопленням ЛВ1Н заменою
пдтримувальною терапею
Репон 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Показн. захворю-ваност (на 100 тис. нас.) Вщсоток ЛВ1Н серед нових випадмв Зрост./ знижен. +/- (%) Показн. захворю-ваност (на 100 тис. нас.) Вiдсоток ЛВ1Н серед нових випадмв Зрост./ знижен. +/- (%) Показн. захворю-ваност (на 100 тис. нас.) Вщсоток ЛВ1Н серед нових випадкiв Зрост./ знижен. +/- (%)
Обласл з охопленням ЗПТ > 35 % 36,24 22,3 +6,5 38,9 19,7 -12,0 36,7 18,61 -5,44
Обласл з охопленням ЗПТ < 35 % 49,86 20,5 -9,13 49,18 19,9 -3,1 53,5 18,44 -7,33
Украша 44,8 21,7 40,0 21,8 +0,5 42,8 21,99 +0,87
Останшм часом з'являеться все бтьше робгг, в яких дослщжуеться вплив АРВ-препарапв на субтипове рХз-номанптя вХрусу Хмунодефщиту людини та здатшсть окремих субтишв шдукувати розвиток мутащй резис-тентност штамХв. Це явище може стати актуальним i для Украши. Масштабна антиретровХрусна терашя, що впроваджуеться системно з 2004 р. у кра'1ш й охоплюе вже майже 90 000 хворих на ВШ-шфекцш, обГрунтовуе необхщшсть постшного мониторингу за структурою циркулюючо!' популяцй' В1Л та оцшки взаемозв'язку мХж формами субтишв i ïx здатшстю накопичувати му-тацй' резистентност до антиретровХрусних препаратав.
Висновки
Результати проведеного дослщження пдтверджу-ють епщемюлопчну значущють ЛВ1Н у поширенш В1Л в кра'1Ш на сучасному етап розвитку ещдемй' В1Л/ СН1Цу. АналХз показниыв участ ЛВ1Н у структурХ нових випадив ВШ-шфекцй' останшми роками засвщчив недостатнш рХвень обстеження представниыв груп пд-вищеного ризику, що залишае в ïx середовищХ ошб з не-визначеним позитивним статусом, яи являють собою приховане джерело шфекцй'. Зазначене ставить п!д за-грозу виконання глобальних цтей 90—90—90 й обГрунтовуе необхщшсть впровадження широкого розмаптя дХевих профтактичних заходХв, передушм ЗПТ, бтьшо!' уваги та зусиль у справХ подолання ещдемй' В1Л/СН1Цу в Украш.
Мониторинг субтипово!' популяцй' В1Л, що здшсню-вався в роки домшування парентерального шляху пе-редачХ В1Л серед ЛВ1Н, та нестабтьшсть рХвня захво-рюваност серед них потребують постшного контролю за циркулящею субтишв В1Л-1 у крашь
Конфлшт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про втсут-шсть конфлшту штерешв при птготовщ дано!' стати.
Список лiтерaтури
1. Niz,ova NM, Sergeyeva TA, Soroka IZ, et al. HIV infection in Ukraine. Newsletter 47. Kyiv: ICF Alliance of Public Health; 2017. 192 p.
2. Dumchev K, Sazonova Ja, Varec'ka O, Smyrnov P. Trends in the incidence of HIV infection among IDUs, MSM and MSMwho are clients of prevention programs in Ukraine. Profilak-
tychna medycyna (epidemiologija, mikrobiologija, virusologija, parazytologija, infekcijni hvoroby). 2016;(27):53-54. (in Ukrainian).
3. SaadMD, Shcherbinskaya AM, Nadai Y, et al. Molecular epidemiology of HIV Type 1 in Ukraine: birthplace of an epidemic. AIDS Res Hum Retroviruses. 2006 Aug;22(8):709-14. doi: 10.1089/aid.2006.22.709.
4. Zelenska MV, Eshchenko OG, Demchenko IL. Actual questions of implementation substitution maintenance therapy in Ukraine. Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection. 2015;(21):30-46. (in Ukrainian).
5. World Health Organization. Consolidated guidelines on HIV testing services: 5Cs: consent, confidentiality, counselling, correct results and connection 2015. Geneva: WHO Press; 2015. 188 p.
6. Mathers BM, Degenhardt L, Phillips B, et al. Global epidemiology of injecting drug use and HIV among people who inject drugs: a systematic review. Lancet. 2008 Nov 15;372(9651):1733-45. doi: 10.1016/S0140-6736(08)61311-2.
7. Vuilleumier S, Bonhoeffer S. Contribution of recombination to the evolutionary history of HIV. Curr Opin HIV AIDS. 2015 Mar;10(2):84-9. doi: 10.1097/COH.0000000000000137.
8. Requejo H. Worldwide molecular epidemiology of HIV. Rev Saude Publica. 2006 Apr;40(2):331-45. doi: /S0034-89102006000200023.
9. Nabatov AA, Kravchenko ON, Lyulchuk MG, Shcherbinskaya AM, Lukashov VV. Simultaneous introduction of HIV type 1 subtype A and B viruses into injecting drug users in southern Ukraine at the beginning of the epidemic in the former Soviet Union. AIDS Res Hum Retroviruses. 2002Aug 10;18(12):891-5. doi: 10.1089/08892220260190380.
10. Vasylyeva TI, Liulchuk M, Friedman SR, et al. Molecular epidemiology reveals the role of war in the spread of HIV in Ukraine. Proc Natl Acad Sci US A. 2018 Jan 30;115(5):1051-1056. doi: 10.1073/pnas.1701447115.
11. Graf T, Machado Fritsch H, de Medeiros RM, Maletich Junqueira D, Esteves de Matos Almeida S, Pinto AR. Comprehensive Characterization of HIV-1 Molecular Epidemiology and Demographic History in the Brazilian Region Most Heavily Affected by AIDS. J Virol. 2016 Aug 26;90(18):8160-8. doi: 10.1128/ JVI.00363-16.
OTpuMaHO 16.10.2018 ■
Щербинская А.М.1,2, Люльчук М.Г.1,2, Бабий НА.1,2, Кирпичева В.В.1, Гетьман Л.И.2, Гриценко Т.В.2, Молчанец О.В.3
1 ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины», г. Киев, Украина
2 ГУ «Украинский центр общественного здоровья МЗ Украины», г. Киев, Украина
3 Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, Украина
Влияние людей, употребляющих инъекционные наркотики, на развитие эпидемии ВИЧ/СПИДа в Украине
Резюме. Актуальность. Современная эпидемия вируса иммунодефицита человека/синдрома приобретенного иммунодефицита (ВИЧ/СПИД) в Украине характеризуется существенным снижением участия людей, употребляющих инъекционные наркотики, в эпидемическом процессе. Важную роль в этом сыграли профилактические програм-
мы, широко реализованные в среде потребителей инъекционных наркотиков, в том числе заместительная поддерживающая терапия. Цель. Оценить влияние людей, употребляющих инъекционные наркотики, на распространение ВИЧ на современном этапе развития эпидемии ВИЧ/СПИДа в Украине. Материалы и методы. Проведен эпидемиологи-
ческий анализ статистических отчетов последних лет по распространению ВИЧ среди людей, употребляющих инъекционные наркотики, в разных регионах страны и определение структуры популяции ВИЧ, циркулирующей в Украине, с использованием анализа электрофоретической подвижности гетеродуплексов. Результаты. На основе анализа уровня заболеваемости ВИЧ-инфекцией среди людей, употребляющих инъекционные наркотики, выявлено их активное участие в эпидемическом процессе, несмотря на общую тенденцию к уменьшению распространенности ВИЧ в этой группе повышенного риска (по данным серо-мониторинга, распространенность ВИЧ в 2015—2017 гг. среди людей, употребляющих инъекционные наркотики, составила соответственно 1,67; 1,41; 1,36 %). Показан недостаточный объем тестирования на антитела к ВИЧ лиц из групп риска инфицирования ВИЧ в целом по стране (от 3,5 % в Закарпатской области до 35,3 % в г. Киеве) и низкий процент людей, которые употребляют инъекционные
наркотики и протестированы на ВИЧ, который составляет в среднем по стране 12,4 % (данные 2016 г.). В отдельных крупных регионах (Днепропетровская область, г. Киев) и в некоторых областях Западной и Центральной Украины (Волынская, Тернопольская, Хмельницкая области) сохраняется тенденция к росту заболеваемости ВИЧ-инфекцией среди этой ключевой группы населения. Заместительная поддерживающая терапия вследствие низкого охвата лиц из группы риска (от 7 до 43,6 %) не в полной мере достигла эпидемиологического влияния. Выводы. Структура популяции ВИЧ-1, циркулировавшей в Украине в 90-е годы, в период, когда потребители инъекционных наркотиков составляли более 80 % ВИЧ-позитивных людей, и циркулирующей на современном этапе эпидемии, характеризуется стабильным доминированием субтипа А ВИЧ-1. Ключевые слова: эпидемия ВИЧ-инфекции; люди, употребляющие инъекционные наркотики; заместительная поддерживающая терапия; субтиповая структура ВИЧ-1
A.M. Scherbinska12, M.H. Liulchuk1 2, N.O. Babiy12, V.V. Kirpicheva1, L.I. Hetman2, T.V. Grytsenko2, O.V. Molchanets3
1 State Institution "L.V. Hromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2 State Institution "Public Health Center of the MoH of Ukraine", Kyiv, Ukraine
3 Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
The impact of people who inject drugs on the development of the HIV/AIDS epidemic in Ukraine
Abstract. Background. The current epidemic of human immunodeficiency virus/acquired immunodeficiency syndrome (HIV/ AIDS) in Ukraine is characterized by a significant decrease in the role of people who inject drugs in the epidemic process. Preventive programs play an important role in this because they are widely implemented among injecting drug users, including opioid substitution therapy programs. The purpose of this study was to identify the impact of people who inject drugs on the spread of HIV at the present stage of the HIV/AIDS epidemic in Ukraine. Materials and methods. An epidemiological analysis of statistical reports over recent years was performed on the spread of HIV among people who inject drugs in different regions of Ukraine. The structure of the HIV-1 population circulating in Ukraine was determined using heteroduplex mobility assay with electrophoresis. Results. Based on an analysis of the incidence rate of HIV among people who inject drugs, their active role was revealed in the HIV epidemic process in Ukraine, despite the general trend towards a decrease in the incidence of HIV infection in this high
risk group (1.67, 1.41, 1.36 % in 2015-2017, respectively). An insufficient amount of testing for HIV antibodies was shown in people from high risk populations in the whole country (from 3.5 % in the Transcarpatian region to 35.3 % in Kyiv) and a low percentage of HIV testing among people who use drugs, averaging at 12.4 % (data for the country in 2016). In some large regions (Dniprop-etrovsk region, Kyiv) and in some regions of Western and Central Ukraine (Volyn, Ternopil, Khmelnytskyi regions), there is a tendency to an increase in the incidence of HIV infection among this group of people. Opioid substitution therapy did not have fully anti-epidemic effects due to the low coverage (from 7 to 43.6 % of the registered target group). Conclusions. The structure of HIV-1 population that circulated in Ukraine in the 1990s, when injecting drug users accounted for more than 80 % of HIV-positive people, and circulates at the current stage of the epidemic is characterized by a stable dominance of HIV-1 subtype A. Keywords: HIV epidemic; people who inject drugs; opioid substitution therapy; HIV 1 subtype structure
