CC BY
40
© 12 Дендеберя С. Г., 1 Гаврилюк В. Г., 1 BiHHiKOB А. I. УДК 578. 7
1,2 Дендеберя С. Г., 1 Гаврилюк В. Г., 1 BiHHiKOB А. I.
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВАЖНИХ ТРУП РИЗИКУ УРАЖЕННЯ НА В1Л/СН1Д
СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ м. КРЕМЕНЧУК
1Дн1пропетровський нацюнальний утверситет ¡м. Олеся Гончара
(м. Днтропетровськ) 2Кременчуцький м¡ськрайонний в¡докремлений п¡дрозд¡л лабораторних досл¡джень державноГ установи «Полтавський обласний лабораторний центр держсанешдслужби
УкраГни» (м. Кременчук)
Виконан дocлiдження е частиною науково-дослщ-hoi роботи, що проводиться на кафедрi мiкрoбioлoгii, вiрycoлoгii та бютехнологп Днiпрoпетрoвcькoгo на-цioнальнoгo уыверситету iM. Олеся Гончара в рамках дежбюджетно'1 теми №1-262-12 (№ держ. реестрацп 0112U00192).
Вступ. Iнфекцiйнi хвороби, зокрема вiрyc iMyHo-дефiцитy людини (В1Л), що провокуе розвиток синдрому набутого iмyнoдефiцитy (СН1Д), е oднieю з актyальних проблем сучасно1 медицини. Онoвленi oцiнки щодо В1Л/СН1Ду заcвiдчyють, що на початок 2013 року в Укра'1'Hi майже 238 тисяч людей заражен В1Л - це становить 0,62 % усього населення [2]. Наведен дан вiдрiзняютьcя вiд пoказникiв oфiцiйнoi статистики щодо ктькост BIЛ-iнфiкoваних ociб, як перебувають пiд диспансерним наглядом у спеща-лiзoваних закладах охорони здоров'я (129,1 тис.) на юнець 2012 року. Вщмшнють мiж цими показниками свщчить про iнфiкoванicть кожного другого мешканця Укра'1ни, що пройшли тест на наявнють антитiл проти вiрycy iмyнoдефiцитy i знають cвiй В1Л-позитивний статус [11].
Особливу небезпечнicть В1Л/СН1Д набувае тому, що немае cпецифiчних та навiть неcпецифiчних мето-дiв лiкyвання цiei хвороби. Здебiльшoгo для хворих на В1Л/СН1Д проводиться пщтримуюча терапiя, метою яко1 е л^вання пацieнта вiд oпoртyнicтичних шфек-цй але вона малоефективна у бoрoтьбi з онколопч-ними хворобами [3, 4]. Важливим аспектом обме-ження розповсюдження BIЛ-iнфекцii е прoфiлактика зараження вiрycoм населення, для чого icHye потреба у пocтiйнoмy мoнiтoрингy поширення захворювання i шляхiв його передачк Для розробки ефективних про-фтактичних заcoбiв неoбхiдним е визначення пере-важних груп ризику ураження на В1Л серед населення та проведення в цих групах комплексу захoдiв для уникнення зараження [7, 9].
З огляду на наведене вище, метою роботи було прoаналiзyвати частоту виявлення ВШчнфекцп у представниюв рiзних груп ризику по м. Кременчук.
Об'ект i методи дослщження. Для виявлення переважних груп ризику ураження на В1Л/СН1Д серед населення м. Кременчук (Полтавська область) було здмснено аналiз резyльтатiв дocлiдження за 2014 рк
на iнфiкoванicть вiрycoм iмyнoдефiцитy людини ociб iз рiзних верств населення. Первинне обстеження на В1Л/СН1Д проходили вiрoгiднi донори (4321 особи), спрямован на обстеження медичн працiвники (7 ociб), вагiтнi жшки групи ризику (4165 ociб), дiти, на-рoдженi BIЛ-iнфiкoваними жiнками (11 оЫб), приватнi особи з метою визначення стану Ыфкованост на ВШ (1195 ociб), хвoрi групи ризику (хвoрi тубдиспансеру, iнфекцiйних вiддiлень та iH.) - 1031 особа, cпoживачi наркотичних речовин (9 ociб), особи з ризикованою статевою поведЫкою (150 оЫб), особи, що мали ста-тевi контакти з BIЛ-iнфiкoваними (16 оЫб). Загалом було обраховано результати аналiзy 10 905 зразкiв матерiалy (сироватка крoвi), якi дocлiджyвали з ви-користанням тест-набору DIA-HIV S (ДiапрoфMед, Укра1на) у вiдпoвiднocтi до Ыструкцп виробника, принцип дii якого фунтуеться на метoдi iмyнoфер-ментного аналiзy (IOA) [5]. Залежно вщ iнтенcивнocтi забарвлення, отриманого у стрипах тест-системи результати розцшювалися як позитивы, негативы або сумывы. За наявнос^ у дocлiджyванoмy зразку сиро-ватки крoвi антитiл до ВШ на пластин^ тест-системи з'являвся рожевий кoлiр. Biдcyтнicть рожевого ко-льору свщчила про негативний результат - антитта до BIЛ у дооглджуваному зразку були вiдcyтнi.
Проводили аналiз частоти виявлення у BIЛ-iнфi-кованих оЫб СНIД-iндикатoрних та СНIД-аcoцiйoва-них хвороб.
Облк та обробка резyльтатiв здiйcнювалocя автоматично за допомогою комп'ютерно1 програми Microsoft Office Excel 2003.
Результати дослщжень та Тх обговорення. За
результатами, отриманими з використанням №А, було зроблено заключення про наявнють або вщсут-нicть антитiл проти ВШ у обстежених оЫб.
Встановлено, що з 10 905 дослщжених зразюв у 40 випадках була позитивна вщповщь, що становило 0,4 %. Повторне проведення аналiзy пщтвердило по-зитивнi результати. Одержанi даы дозволили виявити найбiльш yраженi категорп обстежених (рис. 1). Так, найчастше пoзитивнi результати було зареестровано при аналiзi клiнiчних зразкiв вiд дтей народжених BIЛ-iнфiкoваними жiнками, - 90,9 % обстежених. Однак, слщ в^^тити, що у дитини може вщбуватись мicцева
реакц1я на остаточнии пул материнських ан-титт, тому повторне дослщження повинно бути проведене через 3-6 мюяц1в. Загалом, ця група ризику е одыею з наИбтьш про-блемних. Заражена мат1р пщ час ваптност отримуе полегшену терапевтичну схему, що може стати чинником прогресу в1русно'| ¡н-фекцп, або у разi застосування стандартно'1 схеми спровокувати ризик токсичного впли-ву на плiд, тому виникае небезпека ураження новонародженого при проходженн через по-логовi шляхи матерi [1, 6]. На жаль, вживан-ня профiлактичних засобiв проти ураження В1Л для дитини одразу пюля народження не гарантуе стовщсоткове уникнення переда-чi iнфекцii, тому скринiнговi дослiдження по iнфiкуванню В1Л для новонароджених слiд проводити принаИмн тричi протягом першо-го року життя [8, 10].
Серед 16 обстежених оЫб, що мали статевi кон-такти з ВIЛ-iнфiкованими, у 3 було встановлено факт наявност ВШ-шфекцп (18,8 %). В груп медпра^в-никiв ураженою вiрусом iмунодефiциту виявилась 1 особа (14,3 %), серед споживачiв наркотичних речо-вин - 1 особа (11,1 %). При обстеженн пащен™ з ри-зикованою статевою поведiнкою позитивнi вщповщ зареестровано в зразках вiд 3 оЫб (2 %).
НаИменшi показники шф^вання В1Л були одержан при аналiзi сироваток кровi обстежених на-ступних груп: група ризику (за захворюванютю на туберкульоз тощо) - 0,9 % (9 оЫб), приваты особи (дослщження з власного бажання з метою визна-чення стану шфкованост В1Л) - 0,7 % (8 оЫб), ва-пты - 0,1 % (4 особи) та потенцмы донори - 0,02 % (1 особа). Показник для останых трьох груп е негативною ознакою щодо епiдемiчноi ситуацш з В1Л/ СН1Ду, бо е свiдченням поширення В1Л серед здо-рових верств населення. Так, наприклад, донорами люди стають свiдомо i бiльшiсть таких осiб веде здоровий споЫб життя И не мае у анамнезi випадкiв за-раження збудниками небезпечних iнфекцiИ [2, 4]. ЦеИ показник, як i для груп вагiтних та приватних оЫб, вка-зуе на непередбачуванють поширення В1Л поза межами групи ризику. ОтриманиИ для групи приватних оЫб результат е загрозливим, так як люди, що звер-таються за власним бажанням, у бтьшост випадюв не належать до групи ризику. Таю особи тривалиИ час можуть бути безсимптомними ноЫями, що становить ризик ураження оточуючих людеИ та, з ¡ншого боку, значно пщвищуе епiдемiологiчну загрозу внаслщок невчасного встановлення шляхiв ¿х Ыф^вання [3, 9].
ПроведениИ аналiз первинних обстежень одер-жаних за допомогою 1ФА було спрямовано для пщ-твердження до обласного Центру дiагностики В1Л у м. Полтава. Дослщження клiнiчних зразкiв методом ¡муно6лотингу дозволило остаточно дiагностувати ВIЛ-iнфекцiю у 39 оЫб, якi були поставленi на облк як ВIЛ-позитивнi, тобто використаниИ метод 1ФА показав високу чутливiсть та специфiчнiсть. Пiд сумывом лишився випадок з однieю дитиною: ¡муно6лотинг
група 1 група 2 група 3 група 4 група 5 група 6 група 7 група 8 група 9
Рис 1. Частота виявлення В1Л серед первиннообстежених (група 1 - потенцшш донори, група 2 - медичш працшники, група 3 - ваптш, група 4 - д1ти, народжен В1Л-позитивними матерями, група 5 - приватш особи, група 6 - група ризику, група 7 - наркомани, група 8 - особи з ризикованою статевою поведшкою, група 9 - статев1 контакти з В1Л-1нф1кованими).
дав негативну реакцт та потребуе перевiрки результат через 3 мiсяцi.
При аналiзi основних шляхiв передачi ВШчнфекцп серед осiб з позитивною реак^ею було встановлено, що домiнуючим по облас^ станом на сiчень 2009 р. був парентеральниИ шлях (при ¡н'бкцмному введен-нi наркотичних речовин) - 78,3 % випадюв. У 2009 р. вщбулася змiна структури шляхiв передачi В1Л -частка статевого шляху передачi стала наИбтьшою
i досягла 42,1 %. В 2010-2012 роках ця частка В1Л-шфкованих осiб продовжувала збiльшуватися i ста-новила - 47,2 % у 2010 р., 45,8 % у 2011 р. та 56,8 % у 2013 р. вщповщно до загально'| ктькос^ зареестро-ваних ВШчнфкованих. Станом на три квартали 2014 р. статевиИ шлях передачi зафiксовано у 61,1 % обстежених. Даы епiднагляду свiдчать про те, що нова хвиля Ыф^вання В1Л, яка спостерiгаeться останнiм часом, пов'язана з небезпечною статевою поведЫ-кою споживачiв iн'eкцiИних наркотикiв та ¿х статевих партнерiв. Таким чином, в области як i в Укра'|'ы загалом, спостерiгаeться концентрована стадiя епiдемii ВIЛ-iнфекцii [2].
Кл^чна дiагностика наявностi у обстежуваних В1Л/СН1Ду починаеться з аналiзу ознак хвороби, серед яких видтяють СНIД-iндикаторнi захворюваня. У разi виявлення будь-якого з них особу спрямовують на лабораторне обстеження.
У Центрi моыторингу ВШ Полтавськоi облас-тi здiИснюeться частковиИ облiк частоти виявлення СНIД-iндикаторних та СНЩ-асоцмованих хвороб у осiб з доведеним дiагнозом ВIЛ/СНIД. Такi даы е для 651 особи. Повнютю рееструються лише данi про зв'язок ВШ i туберкульозу, данi про ¡ним хвороби е розрiзненими, так як бтьшють з них не щентиф^-ються у раИонних лкарняних закладах.
Одним з наИбiльш часто дiагностованих при ВIЛ/ СНIДi захворювань е туберкульоз, тому доцiльно було проаналiзувати частоту Иого встановлення сумюно з виявленням ВIЛ [10]. В облас^ за весь перiод спосте-реження за ВIЛ-iнфекцieю станом на вересень 2014 р. зареестровано 1394 пащенти з ВШ-асоцмованим
90,9
18,8
143
11,1
2
0,7
repnecBipycHa ¡нфекцт
23,8%
Рис. 2. Частота виявлення СН1Д-асоцшованих та СН1Д-шдикаторних хвороб серед oci6, що стоять на обл1ку з В1Л/СН1Д.
туберкульозом, з них продовжуе перебувати пщ дис-пансерним наглядом з приводу СЫД-асоцмованого туберкульозу - 351 особа (рис. 2), у тому чист в закладах Державного департаменту Укра'ши з питань виконання покарань - 42 особи (80 ocí6 вибули з Полтавсько! обласп), що становить найбтьше випад-кiв супутньо! патологи - 53,9 %. Щодо iнших хвороб, то часто виявляли також системы кандидомкози -23,8 %, рщше - aтипoвi мiкoбaктерioзи у 8,6 % ocí6, саркому Kaпoшi - у 6,3 % випадюв, тривала герпеcвi-русна iнфекцiя з утворенням виразок - 6,1 %, лiмфo-ма - 1,3 %.
Biрoгiднo, що частота виявлення СЫД-шди-каторних хвороб може бути вищою, але ïx вщстежен-ня у районних лкарняних закладах пoвнicтю немож-ливе i у довщках причину смерт вказують як В1Л/СН1Д у рaзi невизначення iншoгo дiaгнoзу.
3 метою стаб1гмзаци епiдемiчнoï cитуaцiï в област з BIЛ-iнфекцiï/CHIДу, зниження рiвня смертност вiд СН1Ду 28 вересня 2011 року на сесп oблacнoï ради була затверджена обласна програма «Забезпечення
прoфiлaктики BIЛ-iнфекцiï, лiкувaння, догляду та пщ-тримки BIЛ-iнфiкoвaниx i хворих на СНЩ на IV квартал 2011-2013 роки». До виконання зaxoдiв обласно! Про-грами зaлученi державы та громадськ oргaнiзaцiï, що мають певний мaтерiaльнo-теxнiчний та кадровий по-тенцiaл, але для ефективнoï протидп епiдемiï необхщ-но забезпечити координацю дiй та загальне керiвни-цтво силами i засобами, як залучаються на протидю епiдемiï. Haйвaжливiшими напрямками ^eï роботи е забезпечення моыторингу i oцiнки виконання про-грамних зaxoдiв, що дасть мoжливicть контролювати витрати, здмснювати належне планування та моб1ш-зувати ресурси рiзниx управлЫь, вiдoмcтв, мiжнaрoд-них та громадських оргаызацм [9].
Висновки.
1. За результатами aнaлiзу мaтерiaлу можна ви-значити, що нaйбiльш вiрoгiднoю групою ризику ура-ження на ВШ/СНЩ, е дiти нaрoдженi BIË-позитивними матерями. Тому е потреба у обов'язковому викорис-тaннi схем прoфiлaктики ураження BIË серед них, що повинн застосовуватися для вaгiтниx. Також, серед категорм населення, що не належать до груп небез-пеки через власы якост^ до групи пщвищеного ризику потрапляють медичнi пра^вники - це потребуе неoбxiднoгo контролю застосування зacoбiв безпеки у л^вальних закладах.
1. Bиcoкий рiвень потенцмно! загрози заражен-ня BIË в^^чено i власне у групах ризику. Серед них найбтьшу загрозу шф^вання BIË виявлено у групi ocí6, якi мали cтaтевi контакти з BIЛ-iнфiкoвaними, також серед cпoживaчiв ш'екцмних нaркoтикiв та ocí6 з ризикованою статевою поведЫкою, що cвiдчить про найбтьшу вiрoгiднicть поширення iнфекцiï серед не-благополучних верств населення, особливо серед мoлoдi .
Перспективи подальших дocлiджень. mo^to-рингoвi дocлiдження дають неоцЫенну iнфoрмaцiю щодо виявлення шляxiв iнфiкувaння на BIЛ/CHIД. 3 огляду на отриман дaнi можна розробити рекомен-дацй' щодо рaцioнaльниx зaxoдiв прoфiлaктики зара-ження BIЛ/CHIД у репонк
Лiтература
1. BИЧ-инфекция в перинатологии / Под ред. B. H. Запорожана, H. Л. Аряева. - K.: Здоров'я, 2000. - 187 с.
2. BIЛ-iнфекцiя в УкраУы // Iнфoрмaцiйний бюлетень № 41. - K.: M03 УкраУни, 2014. - 95 с.
3. Запорожан B. M. BIЛ-iнфекцiя i СЫД / B. M. Запорожан, M. Л. Аряев. - K.: Здоров'я, 2004 - 634с.
4. кпынська I. Ф. BIЛ-iнфекцiя: епщемюлопя, клiнiкa, дiaгнocтикa, лiкувaння / I. Ф. Iльïнcькa // Лабораторна дагностика. -2003. - № 4. - С. 3-8.
5. !нструк^я про використання DIA-HIV S тест-системи iмунoферментнoï для виявлення aнтитiл до вiруcу iмунoдефiциту людини першого та другого титв (нaбiр Т1-Т2, Т-0107С). - Украша, ДiaпрoфMед. - 4 с.
6. Прогрес у профтактищ BIЛ-iнфекцiï вiд мaтерi до дитини в УкраТш: результати дocлiдження когорти по народженню / Т. Клер, I. Семененко, П. Пилипенко [та ш.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 4. - С. 31-39.
7. Прoтидiя епщемп BIЛ/CHIДу в мoлoдiжнoму cередoвищi / О. M. Балаюрева, M. Ю. Baрбaн, О. Р. Артюх. - К.: Пред-ставництво ЮHICEФ в УкраМ; Державний центр coцiaльниx служб для молод; Украшський i-т сощальних дocлiджень, 2001. - 80 с.
8. Совместные рекомендации для служб здравоохранения по проблеме BИЧ/CПИДa. - Женева: Bcемирнaя организация здравоохранения, 2005. - 97 с.
9. Coцiaльнo-екoнoмiчнi наслщки епiдемiï BIЛ/CHIДу в УкрашИ нoвi прогнози / О. M. Балаюрева, Ю. M. Галустян, О. О. Яременко [та Ы.]. - К.: Укра'(нський iнcтитут coцiaльниx дocлiджень, 2003. - 146 с.
10. Щербинська A. M. BIЛ-iнфекцiя: медичы аспекти подолання епiдемiï BIЛ/CHIДу в Укрaïнi / A. M. Щербинська, Г. П. Koлoмieць, Я. С. Зятюк // Журнал практичного лкаря. - 2006. - № 4. - С. 2-7.
11. Bartlett J. G. Medical management of HIV infection / J. G. Bartlett, J. E. Gallant // Johns Hopkins University School of Medicine Bulletain. - 2013. - Suppl. 1. - P. 8-32.
УДК 578. 7
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВАЖНИХ ГРУП РИЗИКУ УРАЖЕННЯ НА В1Л/СН1Д СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ м. КРЕМЕНЧУК
Дендеберя С. Г., Гаврилюк В. Г., BiHHiKOB А. I.
Резюме. Проблема епщемп В1Л/СН1Ду в УкраУы набувае все бшьш загрозливих масштаба, що вимагае постш-ного моыторингу та розробки профшактичних заходш. Метою роботи було визначення переважних груп ризику за-раження В1Л/СН1Д серед населення м. Кременчука. Для реал^ацп мети роботи проводили анал1з частоти виявлення маркерш ¡нф1кування В1Л/СН1Д за результатами ¡муноферментного анал^у та ¡ммуноблотинга. Встановлено, що переважною групою ризику е д¡ти, народжен в¡д В1Л-позитивних матер¡в (¡нф¡кован¡ 90,9 %), р¡дше медпрац¡вники (14,3 %), особи, яю мали статевий контакт з ВШчнфкованими (18,8 %), ¡н'екцшы наркомани (11,1%). М¡н¡мальна частота виявлення В1Л визначена для груп потенцшних донор¡в (0,02 %) ¡ ваптних (0,1 %). Oтриман¡ результати до-зволяють визначити спрямован¡сть розробки профшактичних заходш щодо попередження поширення В1Л / СН1Ду серед м¡ського населення.
Ключoвi слова: В1Л/СН1Д, частота виявлення, переважн групи ризику.
УДК 578. 7
ВЫЯВЛЕНИЕ ПРЕИМУЩЕСТВЕННЫХ ГРУПП РИСКА ЗАРАЖЕНИЯ ВИЧ/СПИД СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ г. КРЕМЕНЧУГ
Дендеберя С. Г., Гаврилюк В. Г., Винников А. И.
Резюме. Проблема эпидемии ВИЧ/СПИДа в Украине приобретает все более угрожающие масштабы, что требует постоянного мониторинга и разработки профилактических мер. Целью работы было определение преимущественных групп риска заражения ВИЧ/СПИД среди населения г. Кременчуга. Для реализации цели работы проводили анализ частоты выявления маркеров инфицирования ВИЧ/СПИД по результатам иммуноферментного анализа и иммуноблотинга. Установлено, что преимущественной группой риска являются дети, рожденные от ВИЧ-позитивных матерей (инфицированы 90,9 %), реже медработники (14,3 %), лица, имевшие половой контакт с ВИЧ-инфицированными (18,8 %), иньекционные наркоманы (11,1 %). Минимальная частота выявления ВИЧ определена для групп потенциальных доноров (0,02 %) и беременных (0,1 %). Полученные результаты позволяют определить направленность разработки профилактических мер по предупреждению распространения ВИЧ/СПИДа среди городского населения.
Ключевые слова: ВИЧ/СПИД, частота выявления, преимущественные группы риска.
UDC 578. 7
Identify the predominant risk groups of HIV/AIDS infection among the population of Kremenchug city
Dendeberia S. H., Havriliuk V. H., Vinnikov A. I.
Abstract. Updated rates about HIV/AIDS show, that in Ukraine at the beginning of year 2013 more than 238 000 people were infected with HIV. This represents 0.62 % of the state population. That's why, the problem of HIV/AIDS epidemy in Ukraine is becoming more rampant, that requires constant monitoring and elaboration of preventive measures. Especial danger of HIV/AIDS becomes, that there is no specific or even non-specific treatments for the disease. In majority cases for people with HIV/AIDS use supporting therapy against opportunistic infections, but it is ineffective against cancer diseases, that mostly associated with HIV. An important aspect of reducing the spread of HIV is a prevention of infection the population by the virus, for that there is a need in continuous monitoring of the spread of the disease and its transmission routes. To develop effective prevention tools is necessary to define preferred groups of risk of HIV infection among the population and within these groups of complex measures to avoid contamination. The aim of the work was to determine the preferential risk groups of HIV/AIDS infection among the population of the Kremenchuk city. To implement the objectives of the work were analyzed the frequency of HIV/AIDS markers determination as a result of enzyme immunoassay method with use of commercial test-system DIA-HIV S (DiaprofMed, Ukraine). For verifying of received data all samples with positive result in enzyme immunoassay method direct to analysis with immune blot. It was established, that the predominant risk group are children, born from HIV-positive mothers (90.9 % infected). The use of prophylactic agents against HIV for the baby immediately after birth does not guarantee the absolute avoidance of infection, that's why screening tests for HIV infection should be make at least three times during the first year of life. Another risk groups are healthcare workers (14.3 %) and representatives of high-risk groups, namely persons, who have had sex with HIV-infected (18.8 %) and consumers of narcotic substances by injection (11.1%). The minimal frequency of HIV detection is defined for groups of potential donors (0.02 %) and pregnant women (0.1 %). Last data shows that ways of infection are unknown, which significantly increases the epidemiological risk. During three quarters of year 2014 sexual transmission as the way of infection was majority: fixed for 61.1 % of patients. At the center for monitoring of HIV in Poltava region carried out a partial account of the AIDS-associated and AIDS-indicator diseases frequency of detection in patients with a proven diagnosis of HIV/AIDS. Now these data are available for 651 individuals with HIV/AIDS. Among all AIDS-associated diseases in Ukraine the first place is belong to tuberculosis. For the entire period of observation for HIV in Poltava region registered 1394 patients with HIV-associated tuberculosis. On the September 2014 under medical observation with AIDS-associated tuberculosis there are 351 persons, which is most cases of comorbidity - 53.9 %. Among AIDS-indicator diseases it is often found: systemic candidomycoses -23.8 %, with less frequency - atypical mycobacterioses in 8.6 % cases, Kaposi's sarcoma - 6.3 % of cases, lasting herpes infection with the formation of ulcers - 6.1 %, lymphoma - 1,3 %. It is likely, that the incidence of AIDS-indicator diseases may be higher. The obtained results allow us to determine the focus of the development of preventive measures to prevent the spread of HIV/AIDS among the urban population.
Keywords: HIV/AIDS, frequency of detection, predominant risk groups.
Рецензент - проф. Дуб/нська Г. М.
Стаття надшшла 11. 09. 2014 р.
