Научная статья на тему 'ВПЛИВ ЛіКУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ БЕТАРГіН З КВЕРЦЕТИНОМ НА КЛіНіЧНИЙ ПЕРЕБіГ, СТАН ХРОНіЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛіАЛЬНОї ДИСФУНКЦії У ХВОРИХ НА СТАБіЛЬНУ іШЕМіЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОєДНАННі З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧіНКИ'

ВПЛИВ ЛіКУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ БЕТАРГіН З КВЕРЦЕТИНОМ НА КЛіНіЧНИЙ ПЕРЕБіГ, СТАН ХРОНіЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛіАЛЬНОї ДИСФУНКЦії У ХВОРИХ НА СТАБіЛЬНУ іШЕМіЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОєДНАННі З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧіНКИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
187
52
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іШЕМіЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ / НЕАЛКОГОЛЬНА ЖИРОВА ХВОРОБА ПЕЧіНКИ / ХРОНіЧНЕ СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЕННЯ / ЕНДОТЕЛіАЛЬНА ДИСФУНКЦіЯ / ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМіКА / КРОВОТіК У ВОРіТНіЙ ТА ПЕЧіНКОВИХ ВЕНАХ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Мануша Ю. І.

Вступ. Ішемічна хвороба серця та неалкогольна жирова хвороба печінки є актуальними проблемами сьогодення в Україні та світі. Патогенетичною основою розвитку ішемічної хвороби серця є атеросклероз коронарних судин, пусковим механізмом якого вважають хронічне системне запалення та супроводжується дисліпідемією, ендотеліальною дисфункцією, перекисним окисленням ліпідів. Функціональні розлади роботи печінки потенціюють розвиток та прогресування ішемічної хвороби серця. Останні наукові здобутки доводять ефективність застосування лікувальних засобів бетаргін та кверцетин при даній коморбідній патології. Мета: вивчення впливу комплексної терапії бетаргіну з кверцетином на клінічний перебіг стабільної ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки, показники хронічного системного запалення (TNFα, ІL-6, ІL-10, експресію гену інгібітора каппа В α), ендотеліальної дисфункції (циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 та CD40), показники центральної гемодинаміки та швидкість кровотоку у венах печінки. Матеріали та методи дослідження. Було залучено 70 осіб до клінічного дослідження віком 40-69 років з діагнозом ішемічна хвороба серця: стенокардію напруги стабільну, І-ІІ ФК, СН 0-І у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (стеатогепатозом). Після 2 місяць прийому протокольної терапії хворих поділили на 2 групи дослідження (27 осіб) та порівняння (43 осіб). Проводили комплексне обстеження до та після лікування: ехо-доплер-кардіографію, ультразвукове дослідження печінки, визначали концентрацію цитокінів у сироватці крові: TNFα, ІL-6 та ІL-10 імуноферментним методом, використовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення експресії гену інгібітору каппа В α, методом проточної цитофлуориметрії встановлювали кількість циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 та CD40. Хворим групи дослідження до базової терапії призначали бетаргін та кверцетин, а пацієнти групи порівняння продовжували приймати базову терапію. Оцінку результатів лікування проводили через 2 місяці. Установлено покращення загального стану та клінічного перебігу даної коморбідної патології, що підтверджується зниженням показників ендотеліальної дисфункції циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 CD40, зменшенням швидкості кровотоку в портальній та печінкових венах та покращенням показників центральної гемодинаміки та доводить виражені ендотеліопротекторні властивості лікувального комплексу бетаргін з кверцетином. Також показали протизапальний ефект за рахунок зниження цитокінів TNFα, ІL-6 та експресії гену mRNA IkBα у мононуклеарах крові. Висновки. Таким чином, при застосуванні бетаргіну та кверцетину на фоні базової терапії у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця та неалкогольну жирову хворобу печінки виявлено позитивний вплив на клінічний перебіг, що обумовлено вираженими ендотеліопротекторними властивостями та помірним протизапальним ефектом.Вступ. Ішемічна хвороба серця та неалкогольна жирова хвороба печінки є актуальними проблемами сьогодення в Україні та світі. Патогенетичною основою розвитку ішемічної хвороби серця є атеросклероз коронарних судин, пусковим механізмом якого вважають хронічне системне запалення та супроводжується дисліпідемією, ендотеліальною дисфункцією, перекисним окисленням ліпідів. Функціональні розлади роботи печінки потенціюють розвиток та прогресування ішемічної хвороби серця. Останні наукові здобутки доводять ефективність застосування лікувальних засобів бетаргін та кверцетин при даній коморбідній патології. Мета: вивчення впливу комплексної терапії бетаргіну з кверцетином на клінічний перебіг стабільної ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки, показники хронічного системного запалення (TNFα, ІL-6, ІL-10, експресію гену інгібітора каппа В α), ендотеліальної дисфункції (циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 та CD40), показники центральної гемодинаміки та швидкість кровотоку у венах печінки. Матеріали та методи дослідження. Було залучено 70 осіб до клінічного дослідження віком 40-69 років з діагнозом ішемічна хвороба серця: стенокардію напруги стабільну, І-ІІ ФК, СН 0-І у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (стеатогепатозом). Після 2 місяць прийому протокольної терапії хворих поділили на 2 групи дослідження (27 осіб) та порівняння (43 осіб). Проводили комплексне обстеження до та після лікування: ехо-доплер-кардіографію, ультразвукове дослідження печінки, визначали концентрацію цитокінів у сироватці крові: TNFα, ІL-6 та ІL-10 імуноферментним методом, використовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення експресії гену інгібітору каппа В α, методом проточної цитофлуориметрії встановлювали кількість циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 та CD40. Хворим групи дослідження до базової терапії призначали бетаргін та кверцетин, а пацієнти групи порівняння продовжували приймати базову терапію. Оцінку результатів лікування проводили через 2 місяці. Установлено покращення загального стану та клінічного перебігу даної коморбідної патології, що підтверджується зниженням показників ендотеліальної дисфункції циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок CD32 CD40, зменшенням швидкості кровотоку в портальній та печінкових венах та покращенням показників центральної гемодинаміки та доводить виражені ендотеліопротекторні властивості лікувального комплексу бетаргін з кверцетином. Також показали протизапальний ефект за рахунок зниження цитокінів TNFα, ІL-6 та експресії гену mRNA IkBα у мононуклеарах крові. Висновки. Таким чином, при застосуванні бетаргіну та кверцетину на фоні базової терапії у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця та неалкогольну жирову хворобу печінки виявлено позитивний вплив на клінічний перебіг, що обумовлено вираженими ендотеліопротекторними властивостями та помірним протизапальним ефектом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Мануша Ю. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ ЛіКУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ БЕТАРГіН З КВЕРЦЕТИНОМ НА КЛіНіЧНИЙ ПЕРЕБіГ, СТАН ХРОНіЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛіАЛЬНОї ДИСФУНКЦії У ХВОРИХ НА СТАБіЛЬНУ іШЕМіЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОєДНАННі З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧіНКИ»

УДК [616.12-005.4:616.36]:616.1-08 Мануша Ю.1.

ВПЛИВ Л1КУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ БЕТАРГ1Н З КВЕРЦЕТИНОМ НА КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г, СТАН ХРОН1ЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦИ У ХВОРИХ НА СТАБ1ЛЬНУ 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПО6ДНАНН1 З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ

Укра'шська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава

Вступ. Iшемiчна хвороба серця та неалкогольна жирова хвороба печiнки е актуальними проблемами сьогодення в Укран та свШ. Патогенетичною основою розвитку шем'чно)' хвороби серця е атеросклероз коронарних судин, пусковим механзмом якого вважають хронiчне системне запален-ня та супроводжуеться дислШдем'ею, ендотел'альною дисфунк^ею, перекисним окисленням лiпiдiв. Функцiональнi розлади роботи печiнки потенцюють розвиток та прогресування шем'чно)' хвороби серця. Останн/ науков/ здобутки доводять ефективнсть застосування лкувальних засоб/'в бетар-гн та кверцетин при дашй коморб'днш патологи. Мета: вивчення впливу комплексно)' терапи бе-таргну з кверцетином на клiнiчний перебг стабльно) ¡шемЫноТ хвороби серця та неалкогольно)' жировоУ хвороби печ/'нки, показники хронiчного системного запалення (TNFa, 11-6, И-10, експресю гену iнгiбimора каппа В а), ендотел'ально)' дисфункци (циркулюючих ендотел1'альних мкрочастинок CD32 та CD40), показники центрально)' гемодинамки та швидксть кровотоку у венах печiнки. Маmерiали та методи досл'дження. Було залучено 70 осб до клiнiчного досл'дження вком 40-69 ро-к'т з д'агнозом iшемiчна хвороба серця: стенокардю напруги стабльну, 1-11 ФК, СН 0-1 у поеднанн з неалкогольною жировою хворобою печiнки (стеатогепатозом). Псля 2 мсяць прийому протокольно) терапи хворих подлили на 2 групи — досл'дження (27 оаб) та порiвняння (43 осб). Проводили комплексне обстеження до та псля лкування: ехо-доплер-кардографю, ультразвукове досл'джен-ня печ/'нки, визначали концентра^ю цитокЫв у сироватц кров¡: TNFа, 11-6 та И-10 iмуноферменm-ним методом, використовували пол'меразну ланцюгову реакцию для визначення експреси гену нг-бтору каппа В а, методом проточно)' цитофлуориметри встановлювали кльксть циркулюючих ендотел1'альних мкрочастинок CD32 та CD40. Хворим групи досл'дження до базово) терапи при-значали бетаргн та кверцетин, а па^енти групи порiвняння продовжували приймати базову те-рапiю. Оцнку результат'¡в лкування проводили через 2 мсяц/. Установлено покращення загального стану та клiнiчного перебгу дано) коморб'дно)' патологи, що пдтверджуеться зниженням показни-к'в ендотел'ально)' дисфункци циркулюючих ендотел1'альних мкрочастинок CD32 CD40, зменшенням швидкост! кровотоку в порmальнiй та печнкових венах та покращенням показник'т центрально)' гемодинамки та доводить виражен/ ендотел'юпротекторш властивост/ лкувального комплексу бетаргн з кверцетином. Також показали протизапальний ефект за рахунок зниження цитокЫв TNFа, И-6 та експреси гену mRNA 1кВа у мононуклеарах кров¡. Висновки. Таким чином, при застосу-ванн! бетаргну та кверцетину на фон базово) терапи у хворих на стабльну /шемiчну хворобу серця та неалкогольну жирову хворобу печiнки виявлено позитивний вплив на клiнiчний перебг, що обумовлено вираженими ендотелюпротекторними властивостями та помiрним протизапальним ефектом.

Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печ1нки, хрожчне системне запалення, ендотел1альна дисфункц1я, центральна гемодинамка, кровош у вор1тнш та печшкових венах.

Дана робота е фрагментом планово)' НДР кафедри пропедевтики внуmрiшньо'i медицини з доглядом за хворими, загально)' практики (амейно)' медицини) УМСА на тему: «Особливот перебгу та прогнозу меmаболiчного синдрому з урахуванням генетичних, вкових, гендерних аспе^в хворих, наявнот в них рiзних компоненmiв меmаболiчного синдрому й конкретно)' супутньо)' патологи та шляхи корекцп виявлених порушень» (№ держ. реестрацп 0114и001909).

ПЕЧ1НКИ

^eMi4Ha хвороба серця (1ХС) е найбтьш по-ширеною причиною смертност населення в УкраТш i свт. Щорiчно в УкраТш саме вщ 1ХС по-мирае близько 350 тис. оаб [1]. Патогенетичною основою розвитку 1ХС е атеросклероз (АС) коронарних судин, що супроводжуеться дислтщемн ею (ДЛ) та ендотелiальною дисфунк^ею (ЕД). Вщомо, що саме печшка е головним регулятором лтщного метаболiзму [2]. Функцюнальш розлади роботи гепатоци^в сприяють потенцш-ванню дислтщемп, а тривале порушення лто-регуляторноТ функци призводить до перекисного окислення лт^в, пошкодження мтохондрш та формування лтщного дистрес-синдрому. Пара-

Вступ

лельно з оксидативним стресом формуеться вщповщь iмунноТ системи на ураження у виглядi хрошчного системного запалення (ХСЗ), що проявляеться шдук^ею синтезу прозапальних цитомшв (ЦК): штерлейкшу 6 (IL-6) та фактору некрозу пухлини a (TNFa) [3]. Науковi дат останшх рош обфунтовують ХСЗ як пусковий мехашзм виникнення та прогресування АС. А головним компонентом ХСЗ е ядерний фактор каппа В (NF-kB) [4,5], актива^я якого вщбува-еться за допомогою TNFa, IL-6. В наш час жирова шфшьтра^я печшки, а саме неалкогольноТ жировоТ хвороби печшки (НАЖХП) (стеатогепа-тоз) е також досить актуальною проблемою. НАЖХП це стадшний процес, що включае доб-

роякiсну жирову шфтьтрацш печшки, яка зазви-чай проткае майже безсимптомно, i дiагносту-еться на етапi розвитку стеатогепатиту, гепато-целюлярноТ карциноми або цирозу печшки [6]. Отже спiльнi патогенетичн механiзми 1ХС та НАЖХП сприяють прогресуванню та виникненню ускладнень даних захворювань.

Останнi науковi здобутки доводять ефектив-нiсть застосування лiкувального засобу бетаргш, який являе собою комплекс природньоТ амшоки-слоти аргiнiну та бетаТну - триметильного похщ-ного амшокислоти глiцин [7,8]. Вiн е антиоксида-нтом, цитопротектором, гепатопротектором, мае протизапальш, антифiбротичнi та гiполiпiдемiчнi властивосп, детоксикацiйну функцiю, сприяе по-кращенню мiкроциркуляцiТ та оксигенацiТ тканин, вщновлюе синтез молекул АТФ та е головним субстратом утворення енергп в ци^ Кребса [9], регулюе синтез оксиду азоту (NO) - медiатора бiохiмiчних реакцiй та ендогенного вазодилята-тора, знижуе ризик тромбоутворення й прогре-сування атеросклерозу, покращуе функцш трав-ноТ системи, зменшуе рiвень ацидозу та нейтра-лiзуе ацетон у кровi [10].

Також науковi дослiдження стверджують до-цiльнiсть застосування природного бюфлавано-Тда кверцетин як у хворих на 1ХС, так i у хворих на НАЖХП [11,12]. Вш мае антиоксидантну, про-тизапальну та радiопротекторну дiю. Антиокси-дантна активнiсть його проявляеться в здатност iнгiбувати перекисне окислення лт^в, зменшу-вати рiвень вiльних радикалiв та токсичних про-дуктiв, утворених в результат пероксидацiТ. Вiн також виявляе елементи кардю-, нефро-, гастро-та хондропротекцiТ. За результатами численних експериментальних кл^чних дослiджень, застосування кверцетину значно покращуе результа-ти терапи захворювань серцево-судинноТ, гепа-то-б^арноТ, ендокринноТ, гастроентеролопчноТ, урологiчноТ систем та онколопчноТ патологiТ [13].

Мета

Вивчення впливу комплексно!' терапи бетарп-ну з кверцетином на кл^чний переб^ стабiльноТ 1ХС та НАЖХП, показники ХСЗ (TNFa, IL-6, IL-10, експресiю гену iнгiбiтора каппа В a (IkBa)), ендо-телiальноТ дисфункцiТ (циркулюючих ендотелiа-льних мiкрочастинок (ЦЕМ) CD32 та CD40), показники центральноТ гемодинамки та швидкiсть кровотоку у венах печшки.

Матерiали та методи дослщження

Було проведено клiнiчне дослiдження, до яко-го залучено 70 оаб обох статей вiком 40-69 рош з дiагнозом 1ХС: стенокардш напруги стабiльну, 1-11 ФК, СН 0-1 у поеднанн з НАЖХП (стеатогепа-тозом), за вiдсутностi дестаб^заци перебiгу на протязi двох мюя^в.

Вiдбiр хворих складався з комплексного дослщження: кл^чних, лабораторних та шструме-нтальних методiв обстеження. До ключного методу входили збiр скарг, данi анамнезу, огляд та

анкетування за Роузом. Лабораторн обстеження представлен загально-клiнiчним аналiзом кровi, визначення бiохiмiчних показникiв кровi (алаш-намшотрансфераза (АЛТ), аспартатамшотранс-фераза (АСТ), гаммаглютамттранспептидаза (ГГТП), лужна фосфатаза (ЛФ), б^рубш, глюкоза), показники лiпiдограми та коагулограми. 1н-струментальнi методи складалися з велоерго-метрiТ (ВЕМ), ехо-доплер-кардюграфп (Ехо-ДКГ), електрокардiографiТ, ультразвукового дослн дження печшки (УЗД печшки). З метою визначення кардюваскулярного ризику використову-вали таблицю SCORE. Усi хворi дали шформо-вану згоду на участь у ключному дослiдженнi, вщповщно до вимог ГельсiнськоТ декларацiТ. До критерпв виключення входили наявнiсть артерн альноТ гiпертензiТ вище II стади, нестабiльна стенокардiя або стенокардiя III та IV класу, хро-шчноТ серцевоТ недостатностi (ХСН) вище I стади, цукровий дiабет I тип, хрошчы та гострi вiру-снi гепатити, алкогольна хвороба печшки, авто-iмунний гепатит, хвороба Втьсона-Коновалова, захворювання бронхолегеневоТ системи, ревма-тичн захворювання, анемiя, ендокриннi захворювання, хроычы захворювання нирок з функцн ональною недостатнiстю, онкологiчна патологiя.

ВЕМ проводили вщповщно до вимог протоколу дозованого фiзичного навантаження з три-валютю одшеТ сходинки 2 хвилини. Хвор^ якi ввiйшли в дослщження, отримували навантаження потужнютю 75 Вт, що вщповщае II ФК стенокардп напруги. У разi виникненнi об'ектив-них симптомiв шемп мiокарда пiд час проби тест вважали «позитивним».

ЕхоКГ та УЗД печшки проводили на ультразвуковому сканерi «Fukuda UF 750-XT» (Япошя) з метою визначення показникiв центральноТ ге-модинамiки та встановлення швидкостей кровотоку у ворiтнiй та печшкових венах.

За отриманими даними ЕхоКГ в уах хворих дiагностовано дiастолiчну дисфункцiю лiвого шлуночка (ЛШ) I типу (порушення релаксацп). Оцшювали максимальнi швидкостi дiастолiчного наповнення ЛШ — раннього (Е) та шзнього (А), Тх спiввiдношення (Е/А) та час уповтьнення раннього дiастолiчного наповнення (DT). Якщо була наявна кл^чна симптоматика (задишка пiд час фiзичного навантаження, серцебиття, втом-люванiсть) у поеднанн iз зниженням фракцiТ ви-киду (ФВ) лiвого шлуночка (ЛШ) встановлювали дiагноз СН. У 38 % хворих було виявлено ФВ ЛШ < 50%, що вщповщае СН I ступеню зi збере-женою систолiчною функ^ею, а решта, тобто 62 % пацiентiв мали ФВ > 50% [14].

Ус хвор^ залученi до дослiдження, приймали базову терашю протягом 2 мюя^в: бета-блокатори (бiсопролол 5 мг 1 раз на день вран-цО, статини (розувастатин 20 мг 1 раз в день на жч), астрин 75 мг на жч, карсил 90 мг 1 раз на день, лецитин 1200 мг 2 рази на день до Тди мь сяць та отримували рекомендацп щодо ведення способу життя (фетотерашя, дозоваж фiзичнi

навантаження, вщмова вщ палшня та алкоголю) [15]. Пюля 2 мiсяцiв прийому протокольно! тера-пи хворих подшили на 2 групи — дослщження (27 оаб) та порiвняння (43 оаб) шляхом випад-ково! вибiрки та обстежили з використанням клн нiчних та лабораторних методiв.

З метою оцшки рiвня ХСЗ визначали концент-рацiю цитокiнiв у сироватц кровi: TNFa, IL-6 та ILIO iмуноферментним методом, який заснований на твердофазному «сандвiч»-варiантi iмунофер-ментного аналiзу iз застосуванням моно- i полн клональних антитiл [16]. Використовували метод полiмеразноT ланцюгово! реакци для визначення експреси гену iнгiбiтора каппа В a (IkBa) в реж^ реального часу (Real-time PCR) у мононуклеарах периферичноТ кровi застосовуючи детектуваль-ний амплiфiкатор ДТ-Лайт («ДНК-Технология», Роая). Для отримання кДНК проводили реакцш оберненоТ транскрипцiT за допомогою набору реа-гентiв (СИНТОЛ, Росiя). Загальну RNA брали з бюлопчного зразку з допомогою комплекту реа-гетчв «РИБО-золь-В» (AmpliSens, Росiя). Ген «домашнього господарства» GAPDH використовували як референтний ген. Застосували Ct метод для аналiзу отриманих даних i розрахували за формулою 2-ла та 2-MCt.

З метою встановлення ЕД використали лабо-раторний метод проточно! цитофлуориметрп для визначення ктькосп ЦЕМ у периферичнiй кровi за допомогою виявлення експреси антиге-шв ЦЕМ CD32 та CD40 [17]. У надосадовш рiдинi визначали CD32+CD40+-мiкрочастинки на проточному цитофлуориметрi «EPIX LX-MCL» (Beck-man Coulter, США) за допомогою програми «System II TM software». Флюоресценцш досягали аргоновим лазером. 1дентифкацш фенотипу ендотелюци^в проводили за допомогою миша-чих моноклональних антитт (IgG) до поверхне-вих антигенiв, якi були мiченi флуоресцентними барвниками (АТ до CD32 — фкоеритрином, АТ до CD40 — флуоресцешизотюционатом). Для контролю використовували помiчений флуорес-центним барвником мишачий IgG.

Пiсля зазначеного обстеження хворим групи дослщження до базово! терапп додатково при-значали аргiнiну цитрат та бетаТн - бетаргiн у дозi 2000/2000 мг на добу у 2 прийоми per os та кверцетин - квертин у дозi 160 мг на добу також у 2 прийоми per os за 30 хв до Тди, а па^енти групи порiвняння продовжували приймати лише базову терашю. Оцшка результатiв лiкування була проведена через 2 мюяц за допомогою повторного обстеження у вищевказаному обсязк За перюд лiкування та пщ час обстеження у хворих не в^^чалось ускладнень, алергiчних реакцш та непереносимостi лiкувальних засобiв.

Статистичний аналiз даних результатiв дослщження було проведено за допомогою лщен-зiйноT програми KyPlot (KyensLab Inc., верая

5.0). Гiпотезу нормального розподту перевiряли за критерiем Шапiро-Уiлка. Верифкацш виборок однiеТ сукупностi здiйснювали за допомогою рангового критерш Краскела-Уоллюа. Парний t-критерiй Стьюдента використовували для порiв-няльного аналiзу результат обстеження хворих до та пюля лкування, в разi виникнення нерiв-номiрного розподiлу використовували непара-метричний парний критерш Уiлкоксона. Данi трьох незалежних груп за умов нормального розподту аналiзували з допомогою непарного t-критерiю Стьюдента з поправкою Бонферош, за умов ненормального розподiлу використовували критерш Сттл-Двасс. Взаемозв'язок мiж змшни-ми встановлювали кореляцiйним аналiзом за Пь рсоном, у разi нерiвномiрного - застосовували ранговi кореляцiТ за Сшрменом. Данi результати статистичного аналiзу представленi у виглядi Х + а, де Х - середне значення, а - середне квад-ратичне вiдхилення. Отриманi данi оцшювали як достовiрнi коли рiвень значимост р складав <0,05.

Результати та 1х обговорення

Хворi групи дослiдження, як приймали на фонi базовоТ терапи бетаргiн та кверцетин, у по-рiвняннi з хворими iншоТ групи, вщзначали по-кращення загального стану, настрою, пщвищен-ня працездатностi, вщм^или стабiлiзацiю ктыч-но перебiгу стенокардп напруги: зменшення час-тоти та тривалост больових вiдчуттiв у дтянц серця з 2-3 раз/тиждень до 1 разу в 2 тижш, зменшилася частота прийому нiтроглiцерину, збтьшилася об'ем фiзичного навантаження пiд час пщйому по сходах, також покращилася фун-кцiя травноТ системи: зникло вщчуття тяжкостi та дискомфорту в правому пщребер'Т, зменшилися напади печи, вщчуття пркоти в ротi. У груп порн вняння пiд впливом стандартноТ терапiТ IХС та НАЖХП також було в^^чено незначне покра-щення загального стану хворих.

Аналiз рiвня ЦК у хворих на стабтьну IХС та НАЖХП виявив пщвищення у кровi концентрацiТ прозапального ЦК — TNFa - 9.7+3.69 пг/мл (у здорових оаб - 0,5 (процентильний штервал - 0 - 6) пг/мл), вмют IL-10 складав 10.0+2.12 пг/мл (у здорових - 5 (0-31) пг/мл), а рiвень IL-6 ск 4.7+1.41 пг/мл (норма - 2 (0-10) пг/мл). Отже, пщвищення рiвня прозапального ЦК TNFa у даних па^етчв е результатом активацп системного запалення.

Пюля 2 мюя^в терапiТ бетаргiном з кверце-тином у хворих виявлено вiрогiдне зниження рь вню TNFa та IL-6 (р < 0,001 та р < 0,05 вщповщ-но) та незначне пщвищення протизапального ЦК IL-10 ( р > 0,05). А у груш порiвняння мали мюце таю змши - достовiрне зниження TNFa (р = 0,001) у кров^ в^^чалася тенден^я до зниження IL-6 ( р > 0,05 вщповщно) та вiрогiдне пщвищення показника IL-10 (р < 0,0006) (див. таб.1)

Таблиця 1

Показники ХСЗ у сироватц Kpoei у хворих на стабльну 1ХС та НАЖХП до та псля лкування

TNFa, IL-6, IL-10,

Група/показник Статистичш пг/мл пг/мл пг/мл

показники До лкуван. ГЛсля лку-ван. До лкуван. Пiсля лку-ван. До лкуван. Пiсля лiкуван.

Група пс^вняння Х 7.49+3,69 2.59+0.55 4.52+1.21 4.30+0.99 5.77 +2.71 13.58+2.99

(стандартна терашя) а p<0.01 p>0.05 p<0.001

Група дослiдження Х 11.88+2,55 6.6+2.18 4.91 + 1.42 1 4.28+1.04 14.41 +2.45 15.27 +6.58

(стандартна терашя + бетарпн + кверцетин) а p<0.001 p<0.05 p>0.05

npuMimKa: Х - середне значення, а - середне квадратичне вiдхилення

Аналiз рiвня ЦЕМ CD32 CD40 у KpoBi хворих на стабтьну 1ХС та НАЖХП було виявлено пщ-вищення показника ендотелiальноï дисфункци -2,69 х 107 /л, у здорових оаб - 1,3 (процентиль-ний iнтервал 1,05- 2,11 х 107 /л) [6]. Пюля отри-маного лiкування у груш дослiдження було вста-новлено вiрогiдне зниження ЦЕМ CD32 CD40= 1.41 ±0.55 (р = 0,0096) порiвняно з групою спо-стереження, де отримано пiдвищення показниш ЦЕМ CD32 CD40= 3.90±2.19 (р>0,05), що шдтве-рджуе наявнiсть ендотелюпротекторних власти-востей у застосованому лкуванш (бетаргiн з кверцетином).

Обстеження судин печшки у хворих на 1ХС та НАЖХП за допомогою ультразвуково! iмпульсноï доплерографiï було встановлено пiдвищення швидкост кровотоку у ворiтнiй венi v=0.38 м/с, у здорових осiб цей показник становить v=18-28 м/с, та в печшкових венах v=0.19 м/с норма v=14-16 м/с.

В результатi проведено! терапiï виявлено до-стовiрне зниження швидкостi кровотоку у вор^-нiй венi бiльш значиме у груш дослiдження v=0.30±0.08 м/с (р < 0.001) шж у груш порiвняння v=0.35±0.053 м/с (р = 0,02). В процентному вщ-ношенш це представлено так: група дослщжен-ня - на 23.5%, група порiвняння - на 4.1%. Також виявлено вiрогiдне зниження швидкостi кровото-

ку в печшкових венах v=0.13±0.029 м/с (р = 0,006) в груш прийому бетаргшу з кверцетином, а в груш застосування базово! терапи лише вщ-мiчалась тенден^я до зниження (р>0,05). Отже даш результати пiдтверджують покращення стану судин у хворих на стабтьну 1ХС та НАЖХП пюля застосування бетаргшу та кверцетину, що ще раз шдтверджуе ендотелюпротекторш влас-тивост дано! комбiнацiï лiкувальних засобiв.

Для досягнення поставлено!' мети було проведено порiвняльну оцшку стану центрально!' гемодинамки за даними ЕхоКГ до та пюля лку-вання у хворих двох груп з дiагнозом стабтьна 1ХС та НАЖХП.

Пюля проведеного лкування в обох групах в^^чено достовiрне покращення систолiчноï функци ЛШ, проте бiльш значимо у хворих, як приймали бетаргiн з кверцетином додатково ФВ ЛШ (р<0,001) шж у групi порiвняння (р<0,01 ).

Дiастолiчна функцiя ЛШ оцшювалася за ди-намiкою показникiв сшввщношення потокiв дiас-толiчного наповнення ЛШ (Е/А) та часом уповн льнення потоку раннього дiастолiчного наповнення ЛШ (DT). У обох групах виявлено достовн рне шдвищення ЛШ (DT) та статистично незна-чиме покращення показника Е/А (р>0,05) (див. таб.2)

Таблиця 2

Показники центральноï гемодинамки у хворих на стабльну 1ХС у поеднант з НАЖХП до та тсля лкування

Показник/Група Х + а Група порiвняння (стандартна терапiя) Група дослщження (стандартна терапiя + бетаргiн + кверцетин)

До лкування Пiсля лкування До лкування Пiсля лiкування

ФВ (ЛШ),% 54.0±3.51 55.0±3.25* 52.9±4.06 56.7±4.18**

DT 192±38.84 187±32.81** 187±44.04 170±35.57*

E/A 0.803±0.15 0.823±0.13° 0.827±0.160 0.843±0.145°

Примтка: ° - р>0,05; * - р<0,05; ** - р<0,01;

■ р<0,001.

Отже, за даними проведеного аналiзу в груш стандартно! терапи з бетаргшом та кверцетином показало бтьш суттеву позитивну гемодинамку, шж при застосування лише стандартно! терапи. Отже покращення структурно-функцюнальних показниш стану серця обфунтовують ефектив-нiсть терапи' бетаргша з кверцетином при стабн льнiй 1ХС та НАЖХП.

Пщ час аналiзу транскрипцiйноï активностi NF-kB в результатi лiкування в груш дослщжен-ня виявлено достовiрне зниження експреси' гену

mRNA IkBa у мононуклеарах кровi (р=0,049) (табл. 3), проте за методом 2-55а даний результат статистично не значимий. А в груш порiвнян-ня в^^чено пiдвищення експреси гену mRNA IkBa. Це дае нам шдфунтя стверджувати, що на фонi базово! терапи у хворих на 1ХС та НАЖХП вiдбуваеться процес активаци хронiчного системного запалення низько! iнтенсивностi.

Таблиця 3

Експрест мРНК 1кВ 2'

Група/Показник Статистичн. показник Група пс^вняння Група дослщження II (бетарпн, кверцетин)

перед лкуван. шсля лкуван. перед лкуван. шсля лкуван.

ЕкспреЫя mRNA IkBa,2-5ct Х m 0,224+0,040 0,315+0,076 0,188+0,048 0,126+0,034

p 0,296 0,049*

2-55Ct Х (Q1-Q2) 0,424 (-0,589 - +1,817) - 0,496 (-0,591 - +0,665)

* - вiрогiдна pi3Huiця 2 з даними групи порiвняння (р<0,05)

Отже суб'ективн та об'ективж дан ключного дослщження вказують на покращення загально-го стану та ключного nepe6iry 1ХС та НАЖХП у хворих групи дослщження, що пщтверджуеться зниженням показникiв ЕД ЦЕМ CD32 CD40 в си-роватц кровi, зменшенням швидкостi кровотоку в портальнш та печiнкових венах та покращен-ням показникiв центрально! гемодинамки та доводить виражен ендотелiопротекторнi власти-востi лiкувального комплексу бетарпн з кверце-тином. Сшльне застосування лiкувальних засо-бiв також показуе кращий протизапальний ефект у хворих на 1ХС та НАЖХП за рахунок зниження ЦК TNFa, IL-6 та експресп гену mRNA IkBa у мо-нонуклеарах кров^ нiж у групi прийому лише базовой терапп, проте дещо в меншому ступенi вiдмiчаeться вираженють впливу даного лкува-льного комплексу на показники ХСЗ в порiвняннi з лкуванням лише бетаргiном при данш комор-бiднiй патологи [18]. Це пщтверджуеться юную-чими даними, що кверцетин не справляе додат-кового протизапального ефекту у хворих на гос-трий шфаркт мюкарда з елевацiею сегмента ST, але позитивно впливае на функцш ендотелш та мае антиоксидантнi властивостi [19].

Висновки

Таким чином, при застосуванн бетарпну та кверцетину на фон базово! терапп у хворих з дiагнозом стабiльна 1ХС у поеднанн з НАЖХП виявлено позитивний вплив на кл^чний перебiг дано! коморбщно! патологи, що обумовлено ви-раженими ендотелюпротекторними властивос-тями та помiрним протизапальним ефектом даного комплексу лкувальних засобiв пiсля двомн сячного прийому. Це дае нам можливють реко-мендувати в клiнiчнiй практик застосування бе-таргiна з кверцетином у хворих на 1ХС та НАЖХП.

References

1. Shi A, Tao Z, Wei P, & Zhao J. Epidemiological aspects of heart. Exp Ther Med diseases. 2016;12(3):1645-1650

2. Drapkina OM. Nealkogol'naya zhirovaya bolezn' pecheni kak kom-ponent metabolicheskogo sindroma [Non-alcoholic fatty liver disease as a component of the metabolic syndrome]. Rossiyskiye meditsinskiye vesti. 2010;2: 72-78 (Russian)

3. Hashizume M & Mihara M. Atherogenic effects of TNF-a and IL-6 via up-regulation of scavenger receptors. Cytokine. 2012; 58(3): 424-430

4. Kaidashev IP. Aktivaciya yadernogo faktora kB kak molekulyarnoj osnovy patogeneza metabolicheskogo synroma [Activation of the nuclear factor kB as the molecular basis of the pathogenesis of the metabolic syndrome]. Pathol Physiol and Experim Ther. 2013; (3): 65-72 (Russian)

5. Martin RDe, Hoeth M, Hofer-Warbinek R. The transcription factor NF-kappa B and the regulation of vascular cell function. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2000;20(11): 83-88

6. Vakalyuk II, Virstyuk NH. Perebih stabil'noyi ishemichnoyi khvoroby sertsya na tli nealkohol'noyi zhyrovoyi khvoroby pechinky v reabili-tatsiynomu periodi pislya revaskulyaryzatsiynykh vtruchan' [The course of stable ischemic heart disease combined with nonalcoholic fatty liver disease in the rehabilitation period after revascularization interventions]. Visnyk naukovykh doslidzhen'. 2016; 4: 23-25 (Ukrainian)

7. Kharchenko NV, Anokhina HA, Kharchenko VV. Pechinkovi ta po-zapechinkovi efekty likuval'noho kompleksu z L-arhininom ta betay-inom u khvorykh iz metabolichnym syndromom [Hepatic and extrahepatic effects of the treatment complex with L-arginine and betaine in patients with metabolic syndrome]. Suchasna hastroen-terolohiya. 2015;3(83): 42-49 (Ukrainian)

8. Kolesnikova YeV. Sovremennyy patsiyent s zabolevaniyem pecheni i patologiyey serdechno-sosudistoy sistemy: kakoy vybor sdelat'? [A modern patient with liver disease and cardiovascular pathology: what choice should I make?]. Suchasna gas-troyenterologiya. 2014;2 (76):85-94 (Russian)

9. Icksoo Lee. Betaine is a positive regulator of mitochondrial respiration. Biochemical and Biophysical Research Communications. 2015; 456: 621-625

10. Stepanov YuM. Arginin v meditsinskoy praktike [Arginine in medical practice]. Suchasna gastroyenterologiya. 2005;4: 121 - 127 (Russian)

11. Prysyazhnyuk VP, Voloshyn OI. Osoblyvosti vykorystannya kvert-setynu v patsiyentiv iz nealkohol'noyu zhyrovoyu khvoroboyu pechinky riznykh vikovykh hrup [Features of using quercetin in patients with non-alcoholic fatty liver disease of different age groups]. Visnyk naukovykh doslidzhen'. 2015; 1: 23-25 (Ukrainian)

12. Chekalina Nataliya, Burmak Yurii, Petrov Yeugen, Borisova Zinaida, Manusha Yulija, Kazakov Yurii, Kaidashev Igor. Quercetin Reduces the Transcriptional Activity of NF-kB in Stable Coronary Artery Disease. India Heart Journal. 2018; doi.org/10.1016/j.ihj.2018.04.006

13. Kovalevs'ka IV. Vyznachennya fizyko-khimichnykh kharakterystyk kvertsetynu [Determination of physical and chemical characteristics of quercetin]. Farmakohnoziya ta khimiya pryrodnykh spoluk. 2014;1(14):9-11 (Ukrainian)

14. Strutynskiy AV. Ekhokardiohrama: analiz i interpretatsiya [Echocardiography: analysis and interpretation]: Moskva: MED; 2001: 208p. (Russian)

15. Unifikovaniy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretinnoyi (visokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy. Stabil'na ishemichna khvoroba sertsya [Unified clinical protocol, secondary (specialized) and third (highly specialized) medical care. Stable ischemic heart disease.]. Novyny medytsyny i farmatsiyi. Kardiolohiya i revmatolohiya (tematychnyy nomer). 2016; 572: 27-60 (Ukrainian)

16. Sennikov SV, Silkov AN. Metody opredeleniya tsitokinov [Methods of cytokine detection]. Tsitokiny i vospaleniye. 2005; 1(4): 22-27 (Russian)

17. Kutsenko NL, Savchenko LG, Kaydasheva EI, Kutsenko LA, Solochina IL & Kaydashev IP. Determination of circulating CD32+ CD40+- microparticles — modification of degradation assessment of endothelial cells. Clinical Laboratory Diagnostics. 2011 ;7: 20-23

18. Manusha YUI, Kazakov YUM, Mamontova TV, Shlykova OA, Chekalina NI. Zastosuvannya betarhinu v likuvanni stabil'noyi ishemichnoyi khvoroby sertsya ta nealkohol'noyi zhyrovoyi khvo-roby pechinky [Application of betargin in the treatment of stable ischemic heart disease and non-alcoholic fatty liver disease]. Vis-nyk problemy biolohiyi ta medytsyny. 2018; 2: 44-47 (Ukrainian)

19. Lutay YAM, Parkhomenko OM, Ryzhkova NO, Havrylenko TI, Irkin OI, Kozhukhov SM, Stepura AO, Bilyy DO. Vplyv terapiyi vnu-trishn'ovennym inhibitorom 5-lipoksyhenazy kvertsetynom na funktsiyu endoteliyu, vyrazhenist' systemnoho zapalennya ta prooksydantnoho stresu pry hostromu infarkti miokarda z elevatsi-yeyu sehmenta ST [Influence of therapy with intravenous inhibitor of 5-lipoxygenase quercetin on endothelial function, systemic inflammation and prooxidant stress in acute myocardial infarction with elevation of segment of ST]. Medytsyna neotlozhnykh sostoy-anyy. 2016; 1(72): 111-119 (Ukrainian)

Реферат

ВЛИЯНИЕ ЛЕЧЕБНОГО КОМПЛЕКСА БЕТАРГИН С КВЕРЦЕТИНОМ НА КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ, СОСТОЯНИЕ ХРОНИЧЕСКОГО СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ И ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ У БОЛЬНЫХ СО СТАБИЛЬНОЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ Мануша Ю.И.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, неалкогольная жировая болезнь печени, хроническое системное воспаление, эндотелиальная дисфункция, центральная гемодинамика, кровоток в воротной и печеночных венах.

Введение. Ишемическая болезнь сердца и неалкогольная жировая болезнь печени являются актуальными проблемами современности в Украине и мире. Патогенетической основой развития ишеми-ческой болезни сердца является атеросклероз коронарных сосудов, пусковым механизмом которого считают хроническое системное воспаление и сопровождается дислипидемией, эндотелиальной дисфункцией, перекисным окислением липидов. Функциональные нарушения работы печени потенцируют развитие и прогрессирование ишемической болезни сердца. Последние научные достижения доказывают эффективность применения лекарственных средств бетаргин и кверцетин при данной коморбидной патологии. Цель: изучение влияния комплексной терапии бетаргин с кверцетином на клиническое течение стабильной ишемической болезни сердца и неалкогольной жировой болезни печени, показатели хронического системного воспаления (TNFa, IL-6, IL-10, экспрессию гена ингибитора каппа В a), эндотелиальной дисфункции (циркулирующих эндотелиальных микрочастиц CD32 и CD40), показатели центральной гемодинамики и скорость кровотока в венах печени. Материалы и методы исследования: Было привлечено 70 человек к клиническому исследованию в возрасте 40-69 лет с диагнозом ишемическая болезнь сердца: стенокардия напряжения стабильной, I-II Фк, СН 0-I в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени (стеатогепатозом). После 2 месяц приема протокольной терапии больных разделили на 2 группы - исследование (27 человек) и сравнения (43 человек). Проводили комплексное обследование до и после лечения: эхо-Допплер-кардиографию, ультразвуковое исследование печени, определяли концентрацию цитокинов в сыворотке крови: TNFa, IL-6 и IL-10 иммуноферментным методом, использовали полимеразную цепную реакцию для определения экспрессии гена ингибитора каппа В a, методом проточной цитофлуориметрии устанавливали количество циркулирующих эндотелиальных микрочастиц CD32 и CD40. Больным группы исследования к базовой терапии назначали бетаргин и кверцетин, а пациенты группы сравнения продолжали принимать базовую терапию. Оценку результатов лечения проводили через 2 месяца. Установлено улучшение общего состояния и клинического течения данной коморбидной патологии, что подтверждается снижением показателей эндотелиальной дисфункции циркулирующих эндотелиальных микрочастиц CD32 CD40, уменьшением скорости кровотока в портальной и печеночных венах, улучшением показателей центральной гемодинамики, и доказывает выраженные ендотелиопротекторные свойства лечебного комплекса бетаргин с кверцетином. Также показали противовоспалительный эффект за счет снижения цитокинов TNFa, IL-6 и экспрессии гена mRNA IkBa в мононуклеарах крови. Выводы. Таким образом, при применении бетаргина и кверцетина на фоне базовой терапии у больных со стабильной ишемической болезнью сердца и неалкогольной жировой болезнью печени выявлено положительное влияние на клиническое течение, что обусловлено выраженными ендотелиопротекторны-ми свойствами и умеренным противовоспалительным эффектом.

Summary

EFFECTS PRODUCED BY BETARGIN AND QUERCETIN THERAPY COMPLEX ON CLINICAL COURSE, CHRONIC SYSTEMIC INFLAMMATION AND ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH STABLE CORONARY HEART DISEASE AND CONCOMITANT NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE Manusha Yu.I.

Key words: coronary heart disease, non-alcoholic fatty liver disease, chronic systemic inflammation, endothelial dysfunction, central hemodynamics, blood flow in the portal and hepatic veins

Introduction. Coronary heart disease and non-alcoholic fatty liver disease are urgent present day problems in Ukraine and throughout the world. The pathogenetic basis for the development of coronary heart disease is atherosclerosis of the coronary vessels. Chronic systemic inflammation is considered as the trigger mechanism of atherosclerosis and it is accompanied by dyslipidemia, endothelial dysfunction, lipid peroxidation. Functional disorders of the liver enhance the development and progression of coronary heart disease. Recent scientific achievements prove the effectiveness of betargin and quercetin in the presence of this co-morbid pathology. The aim of the research was to study the effects of comprehensive therapy of betargin with quercetin on the clinical course of stable coronary heart disease and non-alcoholic fatty liver disease, indicators of chronic systemic inflammation (TNFa, IL-6, IL-10, expression of kappa-B-inhibitor alpha gene), endothelial dysfunction (circulating endothelial CD32 and CD40 microparticles), central hemodynamics and blood flow velocity in the veins of the liver. Materials and methods. The clinical study included 70 people aged 40-69 years with the confirmed diagnosis of stable coronary heart disease: stable exertional angina, functional class I-II, CH 0-I and concomitant non-alcoholic fatty liver disease (steatohepatosis). 2 months following the protocol therapy, the patients were divided into 2 groups: the study group (n=27) and the comparison group (n=43). We performed comprehensive examination of patients before and after the treatment:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

echo-doppler-cardiography, ultrasound scan of the liver, identification of serum cytokine concentrations: TNFa, IL-6 and IL-10 by enzyme-immunoassay and polymerase chain reaction to determine the expression of kappa-B-inhibitor alpha gene. Using the method of flow cytoflowmetry, we established the number of circulating endothelial CD32 and CD40 microparticles. Patients of the study group were prescribed to take betar-gin and quercetin along with the standard therapy, and the patients of the comparison group continued to receive the baseline therapy. The treatment results were evaluated in 2 months. Improvement of the general condition and clinical course of this comorbidity has been found out that is confirmed by the reduced endothelial dysfunction indices of circulating endothelial CD32 CD40 microparticles, reduced blood flow rate in the portal and hepatic veins and enhanced central hemodynamic parameters, thus proving the expressed endothelial protective properties of betargin and quercetin treatment complex. Furthermore, the anti-inflammatory effect was observed by lowering the TNFa, IL-6 cytokines and IkBa mRNA expression in mononuclear cells. Conclusions. Thus, the combination of betargin and quercetin during standard protocol therapy in patients with stable coronary heart disease and non-alcoholic fatty liver disease demonstrates a positive impact on the clinical course due to marked endothelial protective and moderate anti-inflammatory effects.

УДК [616.44]-022+616/281]-055

Науменко О.М., Деева Ю.В., Тарасенко М.В.

ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕХАН1ЗМУ РОЗВИТКУ I ВЗАбМОЗВ'ЯЗКУ М1Ж ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦП ЗОВН1ШН1Х ВОЛОСКОВИХ КЛ1ТИН ВНУТР1ШНЬОГО ВУХА ЛЮДИНИ ТА АВТО1МУННИМ ТИРЕОЩИТОМ

Нацюнальний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив

В представленш роботi досл'джена поширенсть порушення функцИ структур внутршнього вуха у осб з авто1мунним тиреоУдитом в стан еутиреозу. Досл'джено гормональну функцю та актив-нсть авто'шунного процесу в щитопод1'бн1'й залозi. Визначен р1вн1 такого специф1чного для характеристики функцИ внутршнього вуха б'юх'ш'нного показника, як блок престин. Слух досл'джено за допомогою реестрацУУ отоакустично'У емюн на частотi продукт'т спотворення. Подальший бага-тогранний статистичний анал1з виявив достов'рнi дан про порушення функцИ зовшшшх волоско-вих клтин внутршнього вуха, пдвищення р1вн1в престину у осб з авто 'шунним тиреоУдитом в по-р1внянн1 зi здоровими особами. Кр'м того, отриман1 нами результати дозволяють окреслити основы ланки в механ1зм1 розвитку порушень слуху при авто 'мунному тирео'Удит1, i доводять достов 'р-нсть взаемозв'язку м'ж пдвищенням авто'мунноУ активностi в щитопод1'бн1'й залозi та зниженням функцИ зовшшшх волоскових кл1тин внутршнього вуха.

Ключов1 слова: автамунний тиреоТдит, отоакустична ем1с1я, престин, антитта до тиреоглобулЫу, антитта до тиреопероксидази, статистичний анал1з.

Робота е фрагментом комплексно)' науково-досл^дноТ роботи кафедри оториноларингологи' iменi О.О. Богомольця "Визна-чення окремих компонент1е патогенезу, розробка метод1е ранньоГ д1агностики, удосконалення метод1е лкування захворю-вань верхн1х дихальних шлях1в, стравоходу, слухового та вестибулярного анал1затор1в на мдстав! використання ендоскопь чних методов", № державно'!'реестрацп 0198U003083.

Вступ

Вплив органоспецифiчного автамунного процесу, такого як автамунний тиреощит (А1Т), на функцш зовышых волоскових кл^ин (ЗВК) внут-ршнього вуха хворих е проблемою, яка доа до-стеменно не вивчена. Дослщники, як вивчали функцш кл^ин внутршнього вуха за допомогою методiв объективно!' аудюметри', лише показува-ли результат впливу, не поглиблюючись до характеристики вщповщних механiзмiв [1,2].

Процес описання характеру будь-якого пато-лопчного процесу треба починати з розумшня фiзiологiчних чинниш, як е так званою основою. Транспортний бток престин, який знаходиться в мембран ЗВК, приймае участь в процес елект-ромотильност [3]. Процес юнного транспорту кл^ини регулюеться багатьма системами, одш-ею з котрих е кальцш-кальмодулшова.

Келер i ствавтори при дослщжены впливу кальмодулшу (СаМ) на функцш транспортного

бтку престину виявили, що бток мае внутрн шньо невпорядкован дтянки (IDR), на як може впливати СаМ та зв'язаний з ним кальцш. При безпосередньому зв'язуванш СаМ з IDR дтян-кою вщбуваеться процес ïï пперполяризаци' i, як наслщок, функ^я престину змшюеться [4].

Томохiро Кога та ствавтори дослщжували роль кальцш-кальмодулш залежно!' протешкша-зи IV (СамК4) в регуляцп роботи антигенпрезен-туючих i Т-клiтин iмунноï системи людини. Про-водячи огляд л^ературних джерел, дослiдники виявили, що саме СаМК4 е одним з ключових чинникв у розвитку аутоагресп та змiнi функцп

Т-клiтин [5].

Автамуны процеси активують про- та анти-запальнi реакцiï за рахунок збтьшення аутоан-титiл, якi е цитотоксичними i модулюють нативну роботу кл^ини. В лiтературi описуються дослн дженi факти ототоксичностi вiдносно впливу, на-приклад, салiцилатiв, гiперекспресiя яких спо-стерiгаеться при активацiï автамунних процесiв

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.