CC BY
80
УДК 616.36-004.2-085:616-005.4:616.12-008.331.1:612.13 Козлов О. П.
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ У ПО6ДНАНН1 З КАРД1ОВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГ16Ю
Харкiвський нацюнальний уыверситет iMeHi В. Н. Каразша
Неалкогольна жирова хвороба ne4iHKu (НАЖХП) е одн/ею з найрозповсюджен/ших метабол/чних па-толог/й, що супроводжуеться розвитком та прогресуванням стеатозу, стеатогепатиту та ф/б-розу печ/нковоТпаренхiми та зак/нчуеться цирозом або гепатоцелюлярною карциномою. Зв'язок м/ж частотою розвитку НАЖХП та кард/оваскулярною патолог/ею, а саме гiпертонiчною хворобою (ГХ) та iшемiчною хворобою серця (1ХС), виявлено у численних ранiше проведених досл/дженнях, од-нак механiзми взаемного потенц/ювання, особливостi д/агностичних п/дход/в у разi наявностi ком-б/нованоТ патологи, способи д/агностики та прогнозування переб/гу захворювань залишаються ма-ловивченими, а результати досл/джень - суперечливими. Метою досл/дження було вивчення особ-ливостей клiнiчних прояв/в НАЖХП в залежностi в/д наявностi ГХ та комб'/нацИ ГХ та 1ХС. Дослi-джено 140 пацiентiв з НАЖХП та супутньою кард/оваскулярною патолог/ею, якi були розподiленi на групи: I - па^енти з iзольованою НАЖХП (n=40), II - па^енти з НАЖХП та ГХ (n=54), Ill - па^енти з НАЖХП, ГХ та ХС (n=46). У вид/лених групах проведено порiвняльний аналiз частоти виявлення окремих клiнiчних ознак НАЖХП. Вид/лено групу клiнiчних ознак, що найбльш часто рееструвалися у пацiентiв вс/х видлених груп: гепатомегалiя (70,0%, 90,7%, 100,0% пацiентiв для I, II, III груп спо-стереження в/дпов/дно), пдвищена стомлюван/сть (87,5%, 92,6%, 100% пацiентiв для I, II, III груп спостереження в/дпов/дно), емоцйна лабльн/сть (90,0%, 96,3%, 100% пацiентiв для I, II, III груп спо-стереження в/дпов/дно), при цьому частота та ступнь вираженост!' зазначених клiнiчних ознак зростали по м!рi приеднання до НАЖХП ГХ та, особливо, ГХ та ХС. УII та III групах пацiентiв зве-ртало на себе увагу р/зке п/двищення частоти виявлення обтяженого родинного анамнезу ХС (81,5% та 93,5% в/дпов/дно) та кл/н/чних ознак дисл/'п/'демТ (92,6% та 100,0% в/дпов/дно). Таким чином, за результатами досл/дження виявлена тенден^я до збльшення частоти виявлення основних клiнiчних ознак по м/рi приеднання до НАЖХП ГХ та, особливо, ГХ та ХС, що п/дтверджуе наяв-н/сть спльних патогенетичних механ1'зм1в м/ж зазначеними захворюваннями та Тх взаемне потен-ц!ювання.
Кпючов1 слова: неалкогольна жирова хвороба печ1нки, ппертоычна хвороба, 1шем1чна хвороба серця, клУчна характеристика
Дослiдження виконане у рамках договору про наукове спiвробiтництво м!ж Харювським нацюнальним унiверситетом iменi В. Н. Каразiна та ДУ «Нацюнальний нститут терапТ iменi Л.Т. МалоТ' НАМН УкраТни» як частина науково-дослiдних робт «Ви-значити методи дiагностики прогресування неалкогольноТжировоТхвороби печнки у хворих на метаболiчний синдром з ура-хуванням гематологiчних маркерiв ф!6розу» (№ державно) реестраи/Т 0106U012449) та «Розробити способи виявлення та профлактики неалкогольноТ жировоТ хвороби печнки на основi вивчення клiнiчних, фено-i генотипових особливостей у пац/-ентiв з метабол!чним синдромом» (№ державноТреестрац/Т 0110U002879).
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) - це патоморфолопчний процес у пе-чшщ що характеризуемся жировою дистрофieю гепатоцилв iз гiстiолiмфоцитарною шфтьтрац^ ею печшкових часток, гiперплазiею перисинусоТ-дальних зiрчастих кл^ин, фiброзом iз збережен-ням арх^ектошки печшки. НАЖХП розвиваеться на ™ шсулшорезистентносп (1Р), супроводжуеться послщовними змшами печшковоТ тканини вщ стеатозу до фiброзу та приводить до розвитку печшковоТ' недостатносп, цирозу печшки та гепатоцелюлярноТ карциноми [9].
Поеднання НАЖХП з ппертошчною хворобою (ГХ), безсумшвно, мае взаемно потенцшючу дш як на переб^ НАЖХП та швидкють розвитку фiб-розних змш в паренхiмi печшки, так i на прогресування артерiальноТ ппертензп (АГ) i пошкодження оргашв-мшеней [1].
Вщомо, що при ГХ розвиваються важк струк-турно-функцюнальш порушення з боку судинноТ' системи. Ремоделювання судинноТ стшки при ГХ е компенсаторно-пристосувальною реак^ею в умовах тривалого пщвищення артерiального тис-ку (АТ) i полягае в ппертрофи ТТ м'язовоТ стшки,
накопиченн еластичних волокон з подальшою дегенера^ею та палшозом. Все це призводить до пщвищення ригщносп i вщносного зменшення просв^у артерiальних судин та створюе умови для прогресування захворювання.
Поряд з ураженнями великих судин, при ГХ розвиваються мiкроциркуляторнi порушення, що розглядаються в якост ключового мехашзму пщвищення загального периферичного судинного опору. При цьому, поряд з гiпертрофiею судинноТ стшки вщбуваються збщншня каптярного русла, локальний спазм артерюл, застш у венулах та зниження штенсивност кровотоку в обмшних су-динах, що може бути додатковим фактором об-тяження переб^у захворювання та попршення прогнозу.
Ураження оргашв-мшеней при ГХ (мюкард, нирки, головний мозок та ш.) добре вивчено i описано у лiтературi [8]. У той же час, великий науковий i практичний штерес представляе вивчення особливостей клЫчноТ картини при поед-нанн ГХ та НАЖХП, осктьки порушення мiкро-циркуляци в печшковш паренхiмi в умовах ГХ, бе-зумовно, негативно впливають на функцш печшки, а наявнють стеатозу (стеатогепатиту) як про-яву НАЖХП, в свою чергу, визначае метаболiчнi
особливостi nepe6iry ГХ.
У окремих дослiдженнях, як опублiковано останнiми роками, зафiксовано високий ризик ро-звитку iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) у хворих на НАЖХП. Зокрема, в проведених випробуваннях були проаналiзованi клiнiчнi наслiдки у хворих НАЖХП, як перенесли коронарну ангюграфш. Кiнцева точка об'еднувала кардюваскулярну сме-ртнiсть, нефатальний iнфаркт мюкарду та потребу в проведены коронарного втручання.
У дослщженш loannou G. та спiвавт. визначе-но, що ознаки 1ХС спостерiгалися у 84,6% хворих НАЖХП i у 64,1% па^енпв, якi не мали супутньо''' патологи печiнки (р<0,001). Зробивши поправку на демографiчнi показники, встановлено прямий взаемозв'язок мiж наявнiстю НАЖХП та розвит-ком 1ХС, пщвищенням рiвня АЛТ i формуванням 1ХС [6]. Проаналiзувавши наявнi спостереження, Wong, V.W. та Chen, J. дшшли до висновку, що наявнють НАЖХП може провокувати розвиток 1ХС та в значнш мiрi погiршувати прогноз у хворих на 1ХС у якост обтяжуючого фактору [2].
В Ыших ранiше проведених дослщженнях були вивченi рiвнi сироваткових трансамЫаз, шпбь тора активатора плазмшогену (PAIIl), С-реактивного протешу (СРП) та фактору некрозу пухлин TNF-a у 149 пацieнтiв, у яких протягом трьох рош спостереження була дiагностована |ХС. Виявлено, що показники концентраци печш-кових ферментiв i рiвнiв TNF-a та PAIII у хворих на 1ХС iз супутньою НАЖХП були вищими, нiж у оаб з iзольованим перебiгом 1ХС (для чоловiкiв -р<0,1; для жЫок - р<0,05). Наявнiсть комбЫова-но' патологи супроводжувалася збiльшенням по-казникiв вмiсту СРП (для чоловшв i жiнок -р<0,01), сечово''' кислоти (у чоловiкiв - р<0,05; у жiнок - р<0,01) та зменшенням концентраци ади-понектину в сироватц кровi (у чоловiкiв - р<0,05; у жiнок - р<0,001). Виявленi метаболiчнi змiни, що вщображають прозапальний статус у хворих на НАЖХП, створюють передумови для виник-нення та прогресування 1ХС у дослщжуваного контингенту [7].
Останшми роками отримано данi про те, що хворi на НАЖХП з пщвищеною концентрацieю АЛТ в сироватц кровi мають бiльш високий ризик розвитку 1ХС протягом 10 рош у порiвняннi з гру-пою пацieнтiв без наявностi НАЖХП [3].
Загально вщома полiетiологiчнiсть НАЖХП та вщсутнють специфiчних лабораторних маркерiв диференцшноТ дiагностики [4, 5] формують уяв-лення про жирову iнфiльтрацiю печшки, як про неспецифiчну вiдповiдь на пошкодження, що мае схожi з Ышою групою захворювань механiзми ураження, як приводять до депонування в печЫц жиру та визначаються морфолопчним термiном «жирова iнфiльтрацiя печшки».
Таким чином, взаемне потенцшвання тяжкостi переб^у НАЖХП, ГХ i 1ХС за наявност мiж ними спiльних патофiзiологiчних механiзмiв, вiдсутнiсть специфiчних лабораторно-iнструментальних дiа-
гностичних маркерiв НАЖХП, олiгосимптомнiсть та неспецифiчнiсть проявiв останньо', поодинокi згадки у сучасних дослiдженнях про можливий вплив кардiоваскулярноТ патологiТ на стан па^ен-тiв з НАЖХП при поеднаному переб^у НАЖХП, ГХ та 1ХС обумовлюе актуальнiсть ^е' проблеми та нов^нють визначеного напряму дослщження.
Мета дослiдження
Метою дослiдження було вивчення особливо-стей клiнiчних проявiв НАЖХП при и iзольовано-му переб^у, при поеднаннi НАЖХП з ГХ i при НАЖХП на ™i ГХ та 1ХС, а також порiвняння час-тоти виявлення окремих ознак у взаемозв'язку з наявнютю кардюваскулярно' патологи.
Об'ект i методи дослiдження
Дослiджено 140 хворих з верифкованими за клiнiко-бiохiмiчними та шструментальними озна-ками НАЖХП у поеднанш з ГХ та 1ХС. Контрольну групу склали 20 здорових оаб. Ва хворi, обсте-жен на НАЖХП, були розподiленi на 3 групи в залежност вщ наявностi у них ГХ, та IT асо^аци з 1ХС: I група - хворi з iзольованою НАЖХП, II гру-па - хворi на НАЖХП в поеднанш з ГХ, III група -хворi на НАЖХП в поеднанн з ГХ та 1ХС. Серед-нiй вiк пацiентiв з I групи складав 38,2±7,8 роки, II групи - 40,8±4,3 роки, а у хворих III групи -44,8±3,6 роки. Тривалють захворювання у па^ен-тiв з I групи становила - 2,7±1,8 роки, з II групи -3,8±2,2 року, а в III групi - 6,4±2,6 року.
Комплексне клiнiчне обстеження було прове-дене з урахуванням скарг (наявнють дискомфорту або болю у правому пщреберТ, диспепсичних проявiв, кардiалгiй, почуття нестачi пов^ря, за-дишки, час 'х виникнення та зв'язок з фiзичними i психоемоцiйними навантаженнями, ефективнiсть лiкарських засобiв та iншi), а також даних анамнезу (амейний анамнез, наявнють амейно' ппер-холестеринемiТ, ГХ, !ХС, дислiпiдемiТ, перенесе-них супутнiх захворювань) та об'ективного (паль-пацiя, перкуая, аускультацiя) огляду.
Статистична обробка результат дослiдження була проведена за допомогою пакету програм Statistica 6.0 i SPSS Statistics 12.0. Розраховували середн величини (М), 'х стандартнi помилки (m) та стандартнi вiдхилення (SD). Вщмшносп мiж порiвнюваними показниками визнавалися досто-вiрними, якщо значення ймовiрностi було бiльше або дорiвнювало 95% (р<0,05). Достовiрнiсть вщ-мiнностей оцшювали за t-критерiем Стьюдента для залежних i незалежних вибiрок, а при нерiв-номiрностi розподiлу використовували непараме-тричнi критерiТ Манна-Уiтнi та Уткоксона.
Результати дослiджень та Тх обговорення
Основы клУчш ознаки у дослщжуваних хворих та частота 'х виявлення у видiлених групах пацiентiв наведенi у таблицi.
Таблиця.
Частота виявлення основних KniHi4Hux ознак у хворих (n=140) з НАЖХП у поеднанн з ГХ i ГХ та iXc
K^iHiMHi ознаки Хворi на НАЖХП (I гр.), n=40 Хвс^ на НАЖХП+ГХ (II гр.), n=54 Хво^ на НАЖХП+ГХ+ !ХС (III гр.), n=46
Бть (дискомфорт) у животу n (%) 5 (12,5%) 22 (40,7%) 3 (6,5%)
Бiль (дискомфорт) у правому пщребер'Т, n (%) 6 (15%) 24 (44,4%) 12 (26,1%)
Гепатомегалiя, n (%) 28 (70%) 49 (90,7%) 46 (100%)
Вiдчуття гiркоти в рот^ n (%) 5 (12,5%) 20 (37,0%) 6 (13,0%)
Метеоризм, n (%) 9 (22,5%) 46 (85,1%) 8 (17,4%)
Сухiсть у ротi, n (%) 7 (17,5%) 42 (77,8%) 19 (41,3%)
Вiдрижка повiтрям, n (%) 8 (20%) 30 (55,6%) 5 (10,9%)
Зменшення апетиту, n (%) 4 (10%) 16 (29,6%) 2 (4,3%)
Нудота, n (%) 4 (10%) 19 (35,2%) 1 (2,2%)
Змiна забарвлення шкiри та слизових оболонок, n (%) - 2 (3,7%) 12 (26,1%)
"Печiнковi знаки", n (%) - 3 (5,6%) 14(30,4%)
Стомлюванiсть (та/або ТТ е^валенти), n (%) 35 (87,5%) 50 (92,6%) 46(100%)
Стан емоцюнальноТ' лабiльностi, n (%) 36 (90%) 52 (96,3%) 46(100%)
Родинний анамнез 1ХС, n (%) 8 (20%) 44 (81,5%) 43(93,5%)
Наявнють цукрового дiабету 2 типу (ЦД-2), n (%) 2 (5%) 14 (25,9%) 28(60,9%)
ЦД-2 легкий, n (%) 2 (5%) 5 (9,2%) 14(30,4%)
ЦД-2 середньо'Т важкостi, n (%) - 9(16,7%) 12(26,1%)
Кпiнiчнi ознаки дислшщемм, n (%) 6 (15%) 50 (92,6%) 46 (100%)
Пщ час вивчення характеристик кшшчноТ кар-тини НАЖХП виявилося, що XBopi на НАЖХП мають наступш асоцшоваш захворювання: ГХ -71,4% хворих на НАЖХП (100 оаб); 1ХС у виглядi стабтьноТ стенокардГТ (32,9% - 46 oci6); ЦД-2 (25,7% - 36 oci6); атерогенноТ дислтщеми з од-ночасним пiдвищенням рiвнiв ЗХС, ХСЛПНЩ та зниженням ХСЛПВЩ (45% - 63 пацieнта); жовч-нокам'яноТ хвороби у виглядi калькульозного холециститу або холецистектоми в анамнезi (22,9% - 32 особи), хрошчного панкреатиту (17,1% - 24 особи).
З метою виявлення вщмшностей мiж скарга-ми, було проаналiзовано останнi у видiлених гру-пах хворих. Аналiз скарг у обстежених хворих з iзольованим перебiгом НАЖХП показав, що хара-ктерними кшшчними проявами захворювання були болючють у правому пщребер'Т, сухiсть у рот^ вiдрижка, метеоризм. Больовий синдром частше локалiзувався в правому пщребер'Т (у хворих I групи - 15%, у оаб з II групи - 44,4% та у па^ен-^в з III групи - 26,1%). Скарги на бть у живот пе-реважали в II груш (40,7% хворих), порiвняно з 12,5% та 6,5% у I та III групах вщповщно.
У па^етчв з iзольованою НАЖХП сухють у ротi визначалась у 17,5% випадш, у той час, як у хворих на НАЖХП та ГХ - в 77,8%, а при поед-нанш НАЖХП з ГХ та !ХС - в 41,3% випадш, з наявнютю достовiрноТ вщмшносл мiж групами. Скарги на вщрижку повiтрям пред'являли у I груш 20% пацiентiв, у II - 55,6% оаб та у III - 10,9% хворих. Нудота турбувала 10% оаб у груш хворих на НАЖХП, 35,2% - у груш НАЖХП+ГХ та 2,2% па^ешчв в груш НАЖХП+ГХ+!ХС. Зниження апе-титу в^^чали 10% па^ентв з iзольованою НАЖХП, 29,6% - при ТТ поеднаннi з ГХ та 4,3% осiб з асо^а^ею НАЖХП, ГХ та !ХС.
З високою частотою у па^етчв з НАЖХП ви-значалася гепатомегалiя, що зустрiчалася в 100% випадш у III груш хворих, 90,7% та 70% па^етчв II та I груп вщповщно. Слщ зазначити, що при пальпаци консистен^я печшки була елас-
тичною i однорщною, поверхня - гладкою, а край - закругленим. Чутливють при пальпаци печшки визначалася рiдко. Диспепсичнi явища у хворих на НАЖХП визначалися в невеликому вщсотку випадш i були пов'язаш з наявнiстю супутнього хронiчного холециститу та панкреатиту. На прко-ту в ротi скаржилися 12,5% хворих з I групи, 37,0% з II групи та 13,0% оаб з III групи. Метеоризм визначався майже у 85,1% оаб II групи, 22,5% хворих I групи та 17,4% па^ентв III групи. Були виявлеш змши забарвлення шфи та слизо-вих оболонок у 3,7% та 26,1% хворих II та III груп вщповщно. Цкаво вщзначити, що наявнють «пе-чiнкових знаш» у виглядi пальмарноТ еритеми, судинних зiрочок та пнекомасти, зустрiчалася у 5,6% па^ентв з НАЖХП та ГХ та 30,4% хворих на НАЖХП+ГХ+!ХС. Ймовiрно, данi прояви е св^ дченням субклЫчного прояву прогресування НАЖХП з можливим формуванням фiбротичних змiн у печшцк
Явища астенiчного синдрому у виглядi слаб-костi та пщвищеноТ' стомлюваностi були бiльш вираженi у III груш (100% хворих) та менш вира-женi у хворих I (87,5%) та II груп (92,6%) без дос-товiрноТ' рiзницi мiж групами.
Звертало на себе увагу те, що родинний анамнез !ХС мали бтьше половини обстежених оаб. Так, 20% па^етчв I групи, 81,5% хворих II групи та 93,5% оаб з III групи вщзначили наявнють у одного з найближчих родичiв наявнють !ХС. По-ряд з цим була визначена висока частота наяв-ност клiнiчних ознак дислiпiдемiй у 100% па^ен-тiв III групи проти 92,6% у II та 15% у I груш хворих. Отримаш даш свщчать про те, що хворi на НАЖХП е групою ризику розвитку раншх атеро-склеротичних змiн та прогресуючого перебiгу по-рушень лiпiдного обмшу.
Наявнiсть iзольованоТ ГХ або ГХ у поеднанш з IХС у хворих на НАЖХП е ютотним чинником, який визначае розвиток ремоделювання серцево-судинноТ системи та може виступати у якост предиктора декомпенсаци серцевоТ дiяльностi.
Серед метабопiчних факторiв нами проведено оцiнку наявност ЦД-2 у хворих на НАЖХП. Ви-явилося, що ЦД-2 переважав у Ill груп хворих (60,9%) у порiвняннi з I (5%) та II (25,9%). У па^е-нтiв ^еТ групи показники контролю ЦД-2 були пр-шими, що пщтверджувапося кпiнiчними i пабора-торними маркерами незадовтьноТ компенсаци порушень вуглеводного обмшу. Крiм того, у цих хворих частше вiдзначапося середньоТ тяжкост та тяжкий перебiг ЦД-2 поряд з наявнютю синдрому неспровокованих ппогпшемм.
Результати анапiзу кпУчноТ симптоматики у хворих на НАЖХП свщчать про неспецифiчнiсть скарг, що наводять па^енти, та вiдсутнiсть досто-вiрних вiдмiнностей мiж видiпеними групами. Кпн нiчна картина захворювання характеризуеться не-специфiчними симптомами (вiдчуття болю, дискомфорту у живот та правому пщребер'Т, диспепси-чними явищами). В зв'язку з цим бтьш детально були проаналiзованi кпiнiчнi особпивостi НАЖХП, що проткае в асоцiацiТ' iз захворюваннями серце-во-судинноТ системи, а саме ГХ та !ХС.
Враховуючи те, що бтьшють пацiентiв НАЖХП мапи серцево-судинну патопогiю, яка пов'язана з атерогенною диспiпiдемiею, нами були оцшеш стани, що можуть бути асоцiйованi з нею. Було виявпено, що найбiпьш часто па^енти видiпених груп знаходипись пiд диспансерним спостереженням з приводу ГХ. З високою частотою у хворих на НАЖХП дiагностувалася IХС (у 32,8% пацiентiв), при цьому переб^ IХС ускпад-нювався розвитком гострого шфаркту мiокарда (ПМ) та гострого порушення мозкового кровооб^у (ГПМК) у 6,4% та 3,6% па^ентв вщповщно.
Вiдсутнiсть скарг визначапася у 11,9% хворих на НАЖХП та 10% па^ентв з НАЖХП та атерогенною дислiпiдемiею. Явища астеычного синдрому спостер^алися у практично однаковоТ кть-костi хворих: у 21,4% хворих на НАЖХП та у 25% хворих на НАЖХП з атерогенною дислiпiдемiею. Дискомфорт та бть у правому пщребер'Т перева-жапи у хворих з атерогенною дислiпiдемiею у по-рiвняннi з iзольованою НАЖХП та скпадапи 75% проти 66,7% вщповщно. Практично з однаковою частотою визначапися явища диспепсичного синдрому у доспщжуваних групах.
Висновки
Аналiзуючи результати проведеного клЫчного доспщження па^ентв з НАЖХП, слщ зазначити, що перебiг захворювання характеризувався ол^ госимптомнiстю без наявностi будь-яких специф^ чних ознак, характерних для впасне жирового ураження печшки. Виявпена висока частота по-ширення асоцшованих з НАЖХП захворювань, таких як ГХ, !ХС, атерогенна дислiпiдемiя, ЦД-2.
З шшого боку простежуеться характерна тен-денцiя до збiпьшення частоти виявлення основ-них кпiнiчних ознак по мiрi приеднання до НАЖХП ГХ та, особливо, ГХ та !ХС, що пщтверджуе наявнють спiпьних патогенетичних механiзмiв мiж за-значеними захворюваннями та Тх взаемне потен-
цiювання. Серед найбiльш стабтьних клiнiчних проявiв у дослiджених па^етчв Bcix груп слiд ви-дтити гепaтомегaлiю, пiдвищену стомлювaнiсть та емоцшну лaбiльнiсть, а серед пaцieнтiв з НАЖХП у поеднанн з кардюваскулярною патоло-гieю - ще й обтяжений родинний анамнез по 1ХС та клЫчш ознаки дислшщемп.
Наявнють метaболiчних фaкторiв ризику у па-цieнтiв з НАЖХП дозволила видтити групу па^е-нтiв з ознаками ХСН, наявнють якоТ, у свою чергу, може сприяти прогресуванню як власне захворювання печшки, так i бути одним iз чинниш розвитку кaрдiовaскулярноT' патологГТ.
Перспективи подальших дослiджень
Отримaнi в ходi дослiдження дaнi, а також су-перечливi результати iнших дослiджень вимага-ють продовження дослiдження особливостей кл^ ычно'Т картини НАЖХП у поеднанн з ГХ та 1ХС, визначення бiохiмiчних покaзникiв функцiйного стану печшки, ознак дисметaболiчних проявiв та шструментального дослiдження стану основних оргaнiв-мiшеней з послщуючим математичним aнaлiзом результaтiв та видтенням прогностично та дiaгностично значущих критерив.
Лiтература
1. Bedogni G. Incidence and natural course of fatty liver in the general population: the Dionysos study / G. Bedogni, L. Miglioli, F. Masutti // Hepatology. - 2007. - Vol. 46. - P. 1387-1391.
2. Chitturi S. Non-alcoholic fatty liver in Asia: Firmly entrenched and rapidly gaining ground / S. Chitturi, V.W.Wong, G. Farrell // J. Gastroenterol. Hepatol. - 2011. - № 26(Suppl. 1). - Р. 163-172.
3. Choi DaeHee. Non-alcoholic fatty liver disease is associated with coronary artery disease in Koreans / Choi DaeHee, Sung Joon Lee, Chang Don Kang // World J Gastroenterol. - 2013. - №14. -Vol. 19(38). - P. 6453-6457.
4. Gholam P.M. Non-alcoholic fatty liver disease in severely obese subjects / P. M. Gholam, L. Flancbaum, J.T. Machan // Am. J. Gastroenterol. - 2007. - Vol. 102. - № 2. - P. 399-408.
5. Farrell Geoffrey C. NASH is an Inflammatory Disorder: Pathogenic, Prognostic and Therapeutic Implications / Geoffrey C.Farrell, D. van Rooyen, Lay Gan // Gut Liver. - 2012. - Vol. 6 (2). - P. 149-171.
6. loannou G. N. Elevated Serum Alanine Aminotransfer- ase Activity and Calculated Risk of Coronary Heart Disease in the United States / G. N.Ioannou, N. S. Weiss, E. J. Boyko, D. Mozaffarian, S. P. Lee // Hepatology. - 2006. - Vol. - № 5. - P. 1145-1151.
7. Manopriya Thiruvagounder. Sheriff Sultan Qaboos Univ / Thiruvagounder Manopriya, Shaheen Khan, S. Dhastagir // Med J. Aug. - 2010. - № 10(2). - Р. 221-226.
8. Muiesan M.L. Resistant hypertension and target organ damage / M.L. Muiesan, M. Salvetti, D. Rizzoni // Hypertension Research. -2013. - № 36. - Р. 485-491.
9. TakumaY. Non-alcoholic steatohepatitis-associated hepatocellular carcinoma: Our case series and literature review / Takuma Y., Nouso K. // World J. Gastroenterol. - 2010. - Vol. 16, № 12. - P. 1436-1441.
References
1. Bedogni G. Incidence and natural course of fatty liver in the general population: the Dionysos study / G. Bedogni, L. Miglioli, F. Masutti // Hepatology. - 2007. - Vol. 46. - P. 1387-1391.
2. Chitturi S. Non-alcoholic fatty liver in Asia: Firmly entrenched and rapidly gaining ground / S. Chitturi, V.W.Wong, G. Farrell // J. Gastroenterol. Hepatol. - 2011. - № 26(Suppl. 1). - Р. 163-172.
3. Choi DaeHee. Non-alcoholic fatty liver disease is associated with coronary artery disease in Koreans / Choi DaeHee, Sung Joon Lee, Chang Don Kang // World J Gastroenterol. - 2013. - №14. -Vol. 19(38). - P. 6453-6457.
4. Gholam P.M. Non-alcoholic fatty liver disease in severely obese subjects / P. M. Gholam, L. Flancbaum, J.T. Machan // Am. J. Gastroenterol. - 2007. - Vol. 102. - № 2. - P. 399-408.
5. Farrell Geoffrey C. NASH is an Inflammatory Disorder: Pathogenic, Prognostic and Therapeutic Implications / Geoffrey C.Farrell, D. van Rooyen, Lay Gan // Gut Liver. - 2012. - Vol. 6 (2). - P. 149-171.
6. loannou G. N. Elevated Serum Alanine Aminotransfer- ase Activity 8. Muiesan M.L. Resistant hypertension and target organ damage / and Calculated Risk of Coronary Heart Disease in the United M.L. Muiesan, M. Salvetti, D. Rizzoni // Hypertension Research. -States / G. N.Ioannou, N. S. Weiss, E. J. Boyko, D. Mozaffarian, 2013. - № 36. - Р. 485-491.
S. P. Lee // Hepatology. - 2006. - Vol. - № 5. - P. 1145-1151. 9. TakumaY. Non-alcoholic steatohepatitis-associated hepatocellular
7. Manopriya Thiruvagounder. Sheriff Sultan Qaboos Univ / carcinoma: Our case series and literature review / Takuma Y., Thiruvagounder Manopriya, Shaheen Khan, S. Dhastagir // Med J. Nouso K. // World J. Gastroenterol. - 2010. - Vol. 16, № 12. - P. Aug. - 2010. - № 10(2). - Р. 221-226. 1436-1441.
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ В СОЧЕТАНИИ С КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ Козлов А. П.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, клиническая характеристика.
Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) является одной из наиболее распространенных метаболических патологий и сопровождается развитием и прогрессированием стеатоза, стеатогепатита и фиброза печеночной паренхимы и заканчивается циррозом или гепатоцеллюлярной карциномой. Связь между частотой развития НАЖБП и кардиоваскулярной патологией, а именно гипертонической болезнью (ГБ) и ишемической болезнью сердца (ИБС), выявлена в многочисленных проведенных ранее исследованиях, однако механизмы взаимного потенцирования, особенности диагностических подходов в случае наличия комбинированной патологии, способы диагностики и прогнозирования течения заболеваний остаются малоизученными, а результаты исследований - противоречивыми. Целью исследования было изучение особенностей клинических проявлений НАЖБП в зависимости от наличия ГБ и комбинации ГБ и ИБС. Исследовано 140 пациентов с НАЖБП и сопутствующей кардиоваскулярной патологией. Пациенты были разделены на группы: I - пациенты с изолированной НАЖБП (n=40), II-пациенты с НАЖБП и ГБ (n=54), III - пациенты с НАЖБП, ГБ и ИБС (n=46). В выделенных группах проведен сравнительный анализ частоты выявления отдельных клинических признаков НАЖБП. Выделена группа признаков, которые часто регистрировались у пациентов всех выделенных групп: гепатомегалия (70,0%, 90,7%, 100,0% пациентов для I, II, III групп соответственно), повышенная утомляемость (87,5%, 92,6%, 100% пациентов для I, II, III групп соответственно) и эмоциональная лабильность (90,0%, 96,3%, 100% пациентов для I, II, III групп соответственно), при этом частота и степень выраженности указанных клинических признаков росли по мере присоединения к НАЖБП ГБ и, особенно, ГБ и ИБС. Во II и III группах пациентов обращало на себя внимание резкое повышение частоты выявления отягощенного семейного анамнеза ИБС (81,5% и 93,5% соответственно) и клинических признаков дислипидемии (92,6% и 100,0% соответственно). Таким образом, в результате исследования выявлена тенденция к повышению частоты выявления основных клинических признаков по мере присоединения к НАЖБП ГБ и, особенно, ГБ и ИБС, что подтверждает наличие общих патогенетических механизмов между этими заболеваниями и их взаимное потенцирование.
Summary
CLINICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE AND CONCOMITANT CARDIOVASCULAR DISEASE Kozlov A. P.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, essential hypertension, coronary heart disease, clinical characteristics.
Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) is one of the most common metabolic abnormalities, which is accompanied by the development and progression of steatosis, steatohepatitis and fibrosis liver parenchyma and ends with cirrhosis or hepatocellular carcinoma. The relationship between the incidence of NAFLD and cardiovascular pathology, namely essential hypertension (EH) and coronary heart disease (CHD) has been reported in many previous studies, however, the mechanisms of mutual potentiation, especially diagnostic approaches in the case of combined pathology, methods of diagnosis and prognosis of the diseases are still poorly understood, and research findings are quite contradictory. This research was aimed at studying clinical manifestations of NAFLD based on the presence of essential hypertension (EH) and combination of EH and coronary artery disease (CAD). We studied 140 patients with NAFLD and related cardiovascular disorders. Patients were divided into groups: I - patients with isolated NAFLD (n = 40), II - patients with NAFLD and EH (n = 54), III - Patients with NAFLD, EH and CAD (n = 46). We carried out comparative analysis of the frequency of detecting individual clinical signs of NAFLD. The group of symptoms that are often detected in the patients of all groups included hepatomegaly (70.0%, 90.7%, 100.0% of the patients of I, II, III groups respectively), fatigue (87.5%, 92, 6%, 100% of patients of I, II, III groups respectively) and emotional lability (90.0%, 96.3%, 100% of patients of I, II, III groups, respectively). And the frequency and severity of these clinical signs grew as such comorbidities as EH and, in particular, CAD joined to the underlying pathology. In II and III patients
The patients of II and III groups attracted our notice by abrupt increase in the detection rate of family history of CAD (81.5% and 93.5%, respectively) and clinical signs of dyslipidemia (92.6% and 100.0%, respectively). Thus, the result of the study showed a trend to increase the detection rate of major clinical signs which are determined by joining EH and, in particular, CAD that confirms the common pathogenic mechanisms between these diseases and their mutual potentiating.
