CC BY
25
Summary
VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR AS A MARKER OF TYPE 2 DIABETES IN PATIENTS WITH ESSENTIAL
HYPERTENSION
Kovalyova O., Demydenko G.
Key words: vascular endothelial growth factor, essential hypertension, pre-diabetes, type 2 diabetes.
This research was aimed to study endothelial growth factor (VEGF) plasma levels in patients with essential hypertension (EH) and carbohydrate metabolic disorders. 72 patients with EH II of the 1- 3 stages were under examination. 37,5% of the patients with EH had comorbid pathology as type 2 diabetes mellitus (EH and T2DM). The patients with EH demonstrated overexpression of VEGF and the highest parameters were detected in patients with comorbid pathology. The correlations between VEGF and dysglycemia were shown. Taking in account the interrelation of VEGF and carbohydrate metabolic disorders it seems to be promising to use plasma levels of VEGF as a marker of diabetes mellitus II type in patients with EH.
УДК: 616.36-002:616.12-008.331.1 Козлов О. П.
СТАН ПОРТАЛЬНОГО КРОВОТОКУ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ
ДУ «1нститут терапп iм. Л.Т. Мало! НАМН Украши», Харшський нацюнальний ушверситет iм. В.Н. КаразЫа
У статт{ представлен результаты досл{джень, метою яких було вивчення особливост{ портальног, печтковог гемодинамти та структурных змти печтки при неалкогольнт жировт хворобг печтки НАЖХП. Показано, { до поеднання НАЖХП з гтертотчною хворобою або з ше-м1чною хворобою серця призводить до збшьшення розм{р{в печтки, розширення печткових { во-р{тног вен, змти кшькжних параметр{в, що характеризують структуру паренх1ми печтки, порушенш печтковог { портальног гемодинамти. Змти портальног гемодинамти { артер{ально-го кровотоку у цих хворих характеризуются тенденщею до збшьшення д{аметру вортног ве-ни, зниженням лттног швидкост{ кровотоку в нш, тдвищенням гндексу периферичного опору та являють собою унгверсальний механгзм ремоделювання органу-мшею печтки г його судинно-го русла.
Ключов1 слова: неалкогольна жирова хвороба печ1нки, портальний хрожчна серцева недостатнють.
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) являе собою сукупнють послщовних морфолопчних змш у печшщ що формуються, як правило, на ™ шсулшорезистентносп (1Р) та пов'язан з розвитком серцево-судинних захво-рювань (ССЗ). Як правило, формування ССЗ су-проводжуеться розвитком хрошчно! серцево! недостатност (ХСН). Вщомо, що в основi ура-ження печшки при ХСН лежать як морфолопчы, так i функцюнальы змши. Чим бтьше пошко-джена печшка, тим прше прогноз такого патента, що визначае необхщнють мошторингу функ-цп печшки Однак юнуе думка, що наявнють ура-ження печшки у хворого з ХСН не попршуе прогноз i тому не вимагае застосування будь-яко! специфiчно! терапи [2].
До механiзмiв, що призводять до ппокси печн нково! тканини на ™ ХСН рiзно! етюлогп, вщно-сять: пасивний венозний застш, iшемiя (знижен-ня серцевого викиду), артерiальна гiпоксемiя.
Формування фiброзних змш у печшц^ що по-ширюються вглиб печiнкових часточок, переходить на перипортальн зони, призводячи до роз-витку портально! ппертензи, кл^чы прояви яких посилюють перебiг хСн.
З багатьох методiв дiагностики ультрасоног-рафiя дозволяе найбiльш точно виявити збшьшення розмiрiв, змiни структури печшки, розширення печшково! i портально! вен [3]. Слiд за-значити, що поки недостатньо уваги придтяеть-
кровот1к, г1пертон1чна хвороба, 1шем1чна хвороба серця,
ся виявленню ультрасонографiчних структурних змiн паренхiми печiнки, властивих саме патентам НАЖХП, у яких мають мюце певнi структур-но-функцiональнi змiни кардiогемодинамiки.
Характернi змши кровотоку, що визначаються при доплерографи, полягають у порушены фаз-ност доплерiвського спектру в печiнкових венах [4], а також зниженн середньо! лшшно! швидко-стi кровотоку i появi пульсуючого кровотоку у во-рiтнiй венi [5]. Встановлено взаемозв'язок мiж рь внем тиску у правому передсердi i ступенем ви-раженостi тако! пульсаци. Однак цих даних недостатньо для уявлення про значущють пору-шень портально! гемодинамти для прогнозу-вання переб^у ХСН.
У зв'язку з цим метою дослщження стало вивчення особливост портально!, печiнково! гемодинамти та структурних змiни печiнки при НАЖХП
Робота виконана в рамках НДР «Визначити методи дiагностики прогресування неалкогольно! жирово! хвороби печшки у хворих на мета-болiчний синдром з урахуванням гематологiчних маркерiв фiброзу печiнки» № держ. реестрацп 0106и012449.
Матерiали та методи дослвдження
У дослiдження включено 122 па^енти (64 чо-ловiка i 58 жшок) вiком (46,5 ± 8,5) рош з вери-фiкованою клiнiко-бiохiмiчно та iнструментально
неалкогольною жировою хворобою печшки (НАЖХП).
Враховуючи те, що у переважноТ бiльшостi па^енпв НАЖХП спостерiгалися ознаки пперто-шчноТ хвороби (IX) або iшемiчноТ хвороби серця (1ХС), яка була верифкована на пiдставi рентге-нологiчного та ультразвукового дослщження ко-ронарних артерш, пацieнти були розподiленi на три групи: першу групу (I) склали хворi на НАЖХП (п=38); другу (II) -хворi на НАЖХП та IX, (п=48); третю (III) па^енти НАЖХП з ознаками Аг та 1ХС (п=36). Тривалiсть захворювання у па-цiентiв I групи склала 2,8±1,2 роки, II групи -3,8±2,2 роки; III групи - 6,4±2,6 роки.
У дослiдження включалися хворi старшi 18 рокiв, як мають ознаки ХСН I—11 ФК за класи-фка^ею NYHA, що дали iнформовану згоду на участь в дослщженнк Дiагноз ХСН встановлю-вався на пiдставi клiнiчних проявiв, а також да-них iнструментального обстеження - ознак по-рушення систолiчноТ i (або) дiастолiчноТ функцп лiвого шлуночка при схокардюграфи (НхоКГ) за допомогою ультразвукового дослщження серця та кольоровоТ дуплексноТ iмпульсно-хвильовоТ доплерографiТ та апаратi „Phillips IU", С1НА.
Причинами розвитку ХСН у хворих НАЖХП були: iшемiчна хвороба серця в поеднанн з п-пертонiчною хворобою або ппертошчна хвороба без iшемiчноТ хвороби серця
Критерiями вилучення iз дослiдження були наявнють вiрусного та алкогольного гепатиту в анамнезу гемодинамiчно значущих уражень клапашв серця, хронiчних обструктивних захво-рювань легень, перенесеного мiокардиту в анамнезу гостроТ серцевоТ недостатност (СН). Кон-трольну групу склали ЗО здорових донорiв ана-лопчноТ вiковоТ категорiТ чоловiчоТ та жшочоТ статi без ознак ХСН i захворювань печiнки.
Усiм хворим НАЖХП проводилися наступи дослiдження: загальноклiнiчнi, бiохiмiчнi, ехока-рдiографiчне дослiдження внутрiшньосерцевоТ гемодинамки, ультразвукове обстеження печш-ки з дуплексною доплерографiею.
Для верифiкацiТ НаЖхП використовували ультразвуковий метод дослiдження, за допомогою ультразвуковоТ дiагностичноТ системи „Phillips IU", С1МА, конвексним мультичастотним датчиком (2-5) МГц. У режимi кольорового допле-рiвського картування (КДК) оцiнювали анатомiч-ний хщ та дiаметр загальноТ печшковоТ артерiТ (ЗПА), власне печiнковоТ артерп (В11А) та селезн нковоТ артерп (СА) у дтянц черевного стовбура та у областi ворiт селезшки.
Проводилась доплерометрична оцiнка судин печшки: ствола вор^ноТ вени (СВВ), печшкових вен (ПВ), власноТ печiнковоТ артери (ВПА), ниж-ньоТ порожнистоТ вени (НПВ). В вПа вимiрювали шкову систолiчну швидкiсть кровотоку (ПСШ в ВПА), кшцеву дiастолiчну швидкiсть, розрахову-вали iндекс резистентностi (RI). ВВ вiзуалiзували в воротах печiнки. Вимiрювали IT дiаметр (ДВВ) i середню швидкють кровотоку в нiй (ЛШКВВ),
розраховували об'емну швидкiсть кровотоку (О1ШКВВ). Проводили оцiнку пульсацп портального кровотоку за класифка^ею Duerinckx А. Виявляли 5 градацш пульсацй в ВВ: 1 - постш-ний монофазний кровотк в ВР; 2 - пульса^я в систолу з ампл^удою менше 1/3 вiд основного спектру, 3 - пульса^я з ампл^удою вiд 1 до 2/3 вщ основного спектру, 4 -систолiчна пульсацiя бiльше 2/3 з розривом спектра; 5 - реверсивний систолiчний кровотк. ПВ вiзуалiзували у мюця 'х впадання в НПВ. При КДК якюно оцiнювався кровотiк в ПВ. НПВ лоцшвали в мюц и розташу-вання близько хвостато' частки печшки. Визна-чали и розмiр, характер кровотоку i ступiнь кол-лабiрування на глибокому вдиху. Селезшку ло-цiювали з стандартного доступу в лiвому пщре-бер''. Оцiнювали i'l розмiри i максимальну пло-щу. У частини па^ен^в з ХСН проводили УЗД з КДК селезшково' вени: вимiрювали 'ii дiаметр (СВ) i середню швидкють кровотоку (ЛШКСВ); розраховували об'емну швидкють кровотоку (ОШКСВ) i сплено-портальний iндекс по форму-лi: СП1=(ОШКСВ / ОШКВВ) х100%.
Для виключення впливу рiзних факторiв на гемодинамiку доплерографiчнi показники вимн рювали натще, у горизонтальному положены, на спиш, при затримц дихання без додаткового вдихання пов^ря.
З метою оцiнки основних метаболiчних пока-зникiв хворих НАЖХП застосовувалися бiохiмiчнi (амiнотрансферази - АСТ, АЛТ, гама-глютамiлтранспептидаза - ГГТП, лужна фосфа-таза - ЛФ, загальний б^рубш, загальний холестерин - ЗХС, холестерин лтопроте'^в високо' щiльностi - ХС ЛПВЩ та триглщериди -ТГ), iму-нофермснгнi методи (концентра^я iнсулiну з по-дальшим розрахунком НОМА - IR) дослщження за стандартними загальноприйнятими методиками.
Артерiальний тиск вимiрювали в положены сидячи пюля 10 15 хвилин вщпочинку, викорис-товуючи сфингоманометр (Erka, Сhemnitz, Нiме-ччина).
Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою пакета Statistica, версiя 8.0. Для оцн нки вщмшностей мiж групами при розподту бли-зькому до нормального, застосовували критерiй Стьюдента. Для аналiзу кореляцшних зв'язкiв вираховували коефiцiенти кореляцп ^рсона. Статистично достовiрними вважали вiдмiнностi при р <0,05.
Результати та ix обговорення
Аналiз клiнiчноi характеристики па^ен^в II i III груп НАЖХП дозволив виявити значимi змiни вах показникiв, що пiдтверджують наявнiсть си-столiчноi i (або) дiастолiчноi дисфункцп, якi ви-значалися при ЕхоКГ i служили доказом наявно-стi серцево' недостатност у дослiджуваних па-цiентiв. При цьому слщ зазначити, що попршен-ня усiх показникiв ЕхоКГ у па^ен^в НАЖХП вщ-значено незалежно вщ статi i вiку. При прове-
денш кореляцшного аналiзу залежностi показни-KiB ЕхоКГ i BiKOM па^етчв значущих зв'язкiв (р <0,05) не отримано. Виявлено кореляцп серед-нього ступеня мiж статтю i розмiрами аорти (r=-0,44), КДР (r=-0,31). Цi величини виявилися ви-щими у чоловшв, що узгоджуеться з даними лн тератури про наявнють статевих вiдмiнностей цих параметрiв [6].
Порушення показникiв центрально! гемоди-намки що спостерiгалися у пацieнтiв НАЖХП з ГХ або при поеднанш ГХ з 1ХС, стали передумо-вою для бiльш поглибленого УЗД печшки та ви-вчення параметрiв портального кровотоку.
Показники, що вщображають структурно-
функцiональнi змiни печiнки у дослщжуваних пацiентiв представленi в таблиц 1.
У пацiентiв НАЖХП в залежност вiд ознак ХСН спостер^алися рiзнi змiни портального кровотоку. Так у па^етчв I групи, як е мали ознак ГХ або 1ХС, зазначалося лише достовiрне збн льшення розмiрiв право' частини печшки (138,5 ± 20,0 мм), (р=0,001), а також дiаметра ВВ (9,8 ± 1,1 мм), (р <0,05), проте ц величини не переви-щували нормативнi значення. Ва основнi пара-метри УЗД, ампл^удно' гiстографii, доплерог-рафи печшки значимо в^знялися тiльки у пацн ентiв НАЖХП II i III груп.
Таблиця 1
OcHoeHi показники структурно-функ^онального стану печшки (М±т) у хворих на НАЖХП
Показник Контрольна груп па, Хворi на НАЖХП (I гр.), п=30 п=38 Хворi на НАЖХП+(11 гр.), п=48 Хворi на НАЖХП+ГХ+1ХС (III гр.), п=36
Розмiри печшки
Права частка, мм 118,6±14,04 138,5±20К) 148,5±18,9 К) 1-2) 156,7±19,2 к): 1-3): 2-3)
ЛЛва частка, мм 72,2±4,7 76,4±7,8 К) 79,8±13,8 К): 1-2) 84,7± 14,6 К): 1-3) 2-3)
Дiаметр ВВ, мм 9,6±0,5 9,8±1,1 10,1±1,4К): 10,3±1,7К): 1-3)
лшквв, см/с 15,2±2,9 14,9±2,7 13,9±3,8К): 1-2) 12.3±4,2 К): 1-3) 2-3)
ОШКВВ, мл/мин 660,5±162,9 671,5±194,3 К) 680,9±238,8 К): 1-2) 696,2±212,48 К): 1-3) 2-3)
Розмiри селезшки, см 27,1±8,3 27,2±7,4 27,8±9,2 28,7±10,1К):
лшксв, мл/мин 20,12±3,84 20,65±2,58 19,05±3,56 К): 1-2) 17,1±5,48 К); 1-3) 2-3)
ОШКСВ, мл/мин 310,24±41,85 308,12±34,26 290,38±89,32 К): 1-2) 236,39±82,05 К); 1-3) 2-3)
RI 0,63±0,06 0,64±0,07 0,65±0,06 0,67±0,08 К)|
СП1, % 44,26±3,62 43,15±3,82 К) 41,26±5,14 К): 1-2) 38,51±7,54 К); 1-3) 2-3)
npuMimKu: К) - рiзниця достовiрна ( р<0,05) при порiвняннi з показниками контрольноi групи.
1-2) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показниюв I та II груп. - 1-3 рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiв-няннi показниюв I та III груп.
При аналiзi показниш УЗД печшки у па^енпв II i III груп виявлено значуще збтьшення розмн piB печшки, як правою частки (148,5 ± 18,9 мм i 156,7 ± 19,2 мм, вщповщно), так i лiвою (79,8 ± 13,8 мм i 84,7 ± 14,6 мм, вщповщно) в порiвняннi з контрольною групою (права частка - 118,6 ± 14,04 мм, лiва частка - 72,2 ± 4,7 мм), (р < 0,05). Також виявлено бтьшу ктькють пацieнтiв в гру-пах II (37,5%) i III (47,2%) в порiвняннi з I (26,31%), як мають бiльш високi показники ехо-генностi тканини печiнки. Розмiри селезiнки при цьому достовюно не в^знялися вiд контролю (27,8 ± 9,2 см 2 у II трупу 28,7 ± 10,1 см 2 в III груш, проти 27,1 ± 8,3 см 2 у контрольнш групi), (р > 0,05). ^м того, виявлено збтьшення дiаметра ВВ натщесерце (10,1 1,4 мм у II груш i 10,3 ± 1,7 мм в III груш), в порiвняннi з контрольною групою (9,6 ± 0,5 мм), (р <0,05), i зниження ЛШКВВ (13,9 ± 3,8 см / с в II груш, 12,3 ± 4,2 см / с в III груш в порiвняннi з контролем 15,2 ± 2,9 см / с), (р=0,001). У зв'язку з цим середне значення ОШКВВ в групах II i III не в^знялося вщ контрольного значення i склало 689,9 ± 238,8 мл / хв (в порiвняннi з контролем 660,5 ± 162,9 мл / хв),
(р> 0,05). Розширення ВВ i зниження ЛСКВВ свн дчить про розвиток у па^етчв НАЖХП в поед-наннi з ГХ та ГБ з |Хс, як мають прояви ХСН, субкл^чних ознак портально' гiпертензii.
Гемодинамiчнi змши, що були виявленi серед па^етчв НАЖХ11, ймовiрно пов'язанi з тим, що серед дослiджених хворих II i III груп була бть-ша запальна активнiсть у печшцк Вiдомо, що ступiнь запально'' активност прямо корелюе з ризиком розвитку фiброзу печiнки, а виразнiсть цього патолопчного процесу призводить до розвитку шунтуючих колатералей внутршньопечш-кових судин, що в свою чергу призводить до по-силення артерiальноi перфузи [7].
При аналiзi показникв УЗД з доплерiвським дослiдженням печшки будь-яких ютотних особ-ливостей, що показують залежнють змiн цих по-казникiв вiд статево' або вково'' приналежностi пацiентiв, не отримано. При проведены кореляцшного аналiзу також не отримано значимо' за-лежност (р <0,05) показникiв структури та гемо-динамiки печiнки вiд стат i вiку пацiентiв.
При аналiзi характеру пульсацп портального кровотоку виявлено значуще збтьшення части-
ни па^енпв з 2-м BapiaHTOM портального пуль-суючого кровотоку та зменшення па^енпв с 1-м BapiaHTOM у Mipy наростання пpоявiв ХСН, (р <0,05). Однак, за даними л^ератури i 1-й, i 2-й вapiaнти кровотоку спостер^аються i у здорових оаб [7]. Що стосуеться 4 i 5-го вapiaнтiв пульса-ц11", що характеры для ХСН [3], то вони не були виявлеш в нашому дослщженш. 3-й вapiaнт пульсаци зус^чався в 25% випaдкiв в II груш i 27,7% - III групи, що свiдчило про прогресування ознак ХСН у па^ешчв НАЖХП.
Даш кровотоку в ВПА виявили, що ПСШ в ВПА суттево не в^знялася в групах, але у па-^етчв III групи НАЖХП вiдзнaчено значуще наростання RI (0,67 ± 0,08, у поpiвняннi з контрольною групою, 0,63 ± 0,06, (р 0,01), патентами II групи 0,65 ± 0,06), як i патентами I групи (0,64 ± 0,07), (р <0,05), що пщтверджуе наростання фiб-розних змiн у печшц саме у пaцiентiв III групи НАЖХП. При aнaлiзi кровотоку в СВ у па^етчв III групи НАЖХП визначалося зменшення ЛШКСВ (17,1 ± 5,48 мл / хв, в поpiвняннi з контрольною групою - 20,12 ± 3,84 мл / хв (р 0,002) i патентами II групи -19,05 ± 3,56 мл / хв, р <0,05 i I групи - 20,65 ± 2,58 мл / хв), дiaметpa СВ (5,28 ± 0,90 мм, в поpiвняннi з контролем - 5,78 ± 0,46 мм, (р 0,001), i пaцiентiв пaцiентaми II групи 5,42 ± 0,58 мм, р <0,05 i I групи - 5,72 ± 0,52 мл / хв,), ОШКСВ (236,39 ±82,05 мл / хв, у контрольна гpупi 310,24 ± 41,85 мл / хв, (р <0,001), i па^ен-тами II групи - 290,38 ± 89,32 мл / хв, р <0,05 i I групи -308,12 ± 34,26 мл / хв).
При тому, що у па^етчв III групи НАЖХП значення ОШКВв ютотно не в^знялися вiд аналопчного показника в групах поpiвняння, слщ зазначити, що показник cПl був знижений (38,51 ± 7,54%, в поpiвняннi з контрольною групою -44,26 ± 3 , 62%, р 0,001, i пaцiентaми II групи -41,26 ± 5,14% i I групи-43,15 ± 3,82%). Ймовipно, отpимaнi дaнi свiдчaть про перерозподт кровотоку iз системи СВ у верхню брижову.
Таким чином, знaчимi змiни печiнки як орга-нa-мiшенi при нaявностi шструментально дове-дених ознак ХСП, настають саме у пaцiентiв з НАЖХП, асоцшованоТ з ГБ та !ХС. Хвоpi НАЖХП з нaявнiстю серцево-судинноТ пaтологiТ являють собою групи потенцшного ризику формування вираженого фiбpозу печшки з певними змши портального кровооб^у, що свщчать про формування портальноТ гiпеpтензiТ. Нaйбiльш шфор-мативними з них можна вважати шдекси (резис-тентностi та пульсаци), як вiдобpaжaють пщви-щення жоpсткостi судинноТ стiнки, яка перша ре-агуе на змши еластичност печiнковоТ пapенхiми.
Висновки
1. У хворих НАЖХП, асоцшованоТ' з серцево-судинними захворюваннями, розвиваеться стру-ктуpно-функцiонaльнa перебудова печшки, що виявляеться у збтьшенш ТТ pозмipiв, pозшиpеннi печiнкових i вор^ноТ вен, змiнi кiлькiсних пара-метpiв, що характеризують структуру пapенхiми печшки, порушенш печшковоТ i портальноТ гемодинамти.
2. Змiни портальноТ гемодинамти i apтеpia-льного кровотоку у па^етчв НАЖХП, асоцшова-ноТ з ппертошчною хворобою i бiльшою мipою при поеднaннi iшемiчною хворобою серця та п-пеpтонiчноТ хвороби, що проткають з явищами хpонiчноТ серцевоТ недостaтностi, характеризу-ються тенденцiею до збшьшення дiaметpу ворн тноТ вени, зниженням лшшноТ швидкостi кровотоку в нш, пiдвищенням iндексу периферичного опору.
3. Стpуктуpно-гемодинaмiчнi змiни печшки у па^етчв НАЖХП, aсоцiйовaноТ з серцево-судинноТ патолопею з ознаками хрошчноТ серцевоТ недостaтностi, не залежать вщ вiку та стат пaцiентiв i являють собою ушверсальний меха-нiзм ремоделювання оpгaну-мiшенi i його судин-ного русла.
Перспективи подальших дослiджень будуть нaпpaвленi на розробку диференцшованих пщ-ходiв до лкування хворих НаЖхП з наявнютю або вiдсутнiстю гiпеpтонiчноТ хвороби, а також в поеднанш з iшемiчною хворобою серця в залеж-ност вiд особливостей портального кровотоку та внутршньосерцевоТ гемодинaмiки, що дозволить значно сприяли зниженню прогресування захворювання та полшшити прогноз цих хворих.
Л^ература
1. Сторожаков Г.И. Патогенетические аспекты фиброгенеза при хронических заболеваниях печени / Г.И. Сторожаков, А.Н Ивко-ва // Клинические перспективы в гастроэнтерологии, гепатоло-гии. - 2009. - № 2. - С.3-10.
2. Schindhelm R.K. Alanine aminotransferase predicts coronary heart disease events: a 10-year follow-up of the Hoorn Study / R.K.Schindhelm,, J.M.Dekker, G. Nijpelsetal // Atherosclerosis. -2007. - V. 191. - P.391-396.
3. Кинзеровская М.Л. Взаимосвязь ремоделирования миокарда со структурно-функциональными характеристиками печени при хронической сердечной недостаточности / М.Л. Кинзеровская // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2006. - №6. - С.65-70.
4. Gaitini D. Feasibility study of ultrasonic fatty liver biopsy: texture vs. attenuation and backscatter / D. Gaitini, Y. Baruch, E. Ghersin [et al.] // Ultrasound Med Biol. - 2004. - V. 30. - P. 1321-1327.
5. Szebeni A. Correlation of ultrasound attenuation and histopa-thological parameters of the liver in chronic diffuse liver diseases / A.Szebeni, G.ToIvaj, A. Zalatnai // Eur J Gastroenterol Hepatol. -2006. - V. 18. - P. 37- 42.
6. Perseghin G. Abnormal left ventricular energy metabolism in obese men with preservedsystolic and diastolic functions is associated with insulin resistance / G.Perseghin, G.Ntali, F.De Cobelli [et al.] // Diabetes Care. - 2007. - V.30. - P.1520-1526.
7. Strauss S. Interobserver and intraobservcr variability in the sono-graphic assessment of fatty liver / S.Strauss, H.Gavish, P.Gottlieb, L.KatsncIson // AJR. - 2007. - V. 189. - P. 1449.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ПОРТАЛЬНОГО КРОВОТОКА У ПАЦИЕНТОВ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ Козлов А. П.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, портальный кровоток, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, хроническая сердечная недостаточность
В статье представлены результаты исследований, целью которых было изучение особенности
портальной, печеночной гемодинамики и структурных изменения печени при неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП). Показано, что сочетание НАЖБП с гипертонической болезнью или ишеми-ческой болезнью сердца приводит к увеличению размеров печени, расширению печеночных и воротной вен, изменению количественных параметров, характеризующих структуру паренхимы печени, нарушению функции печени и портальной гемодинамики. Изменения портальной гемодинамики и артериального кровотока у этих больных характеризуются тенденцией к увеличению диаметра воротной вены, снижением линейной скорости кровотока в ней, повышением индекса периферического сопротивления и представляют собой универсальный механизм ремоделирования органа-мишени печени и его сосудистого русла.
Summary
STATE OF PORTAL CIRCULATION IN PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE Kozlov A.P.
Keywords: non-alcoholic fatty liver disease, portal blood flow, hypertension, coronary heart disease, chronic heart failure
This article presents the results of research aimed to study the characteristics of portal hepatic hemodynamics and structural changes in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). It has been shown the association of NAFLD with hypertension or coronary heart disease leads to increased size of the liver, enlargement in hepatic and portal veins, changes in quantitative parameters that characterize the structure of the liver parenchyma, disturbances of hepatic and portal hemodynamics. Changes in portal hemodynamics and arterial blood flow in these patients are characterized by a tendency to increase the diameter of the portal vein, reduction of linear blood flow rate within it, increased peripheral resistance index and represent a universal mechanism for remodeling of the liver as a target organ and its vasculature.
УДК: 616.36-004.2-092:575.113:576.8.095.52 Колесткова О.В.
ЗВ'ЯЗОК ПОЛ1МОРФНОГО ГЕНА PNPLA3 З РОЗВИТКОМ НЕАЛКОГОЛЬНО1 ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ
ДУ «1нститут терапп iм. Л. Т. Мало! НАМН Украши», м. Харюв
У cmammi представлен результаты досл{дження, метою якого було виявлення звязку розвитку неалкогольног жировог хвороби печтки (НАЖХП) з nолiморфiзмом гена PNPLA3. Показано, що носшство G-алеля rs738409 створюе передумови для розвитку НАЖХП. Генетичний полiморфiзм гена PNPLA3 асоцшований з рiвнями АСТ, АЛТ, ГГТП, загальним холестерином, триглщеридами та % жиру в печтщ. Отримат дат дозволили припустити участь гена PNPLA3 не тшьки в розвитку, але i прогресуванн НАЖХП.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печЫки, PNPLA3, асо^а^я розвитку.
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) е найбтьш поширеним хрошчним за-хворюванням печшки i зус^чаеться бтьш ыж в 25% випадкв серед дорослого населення i 38% - серед д^ей, як страждають ожиршням [1]. ^м того, НАЖХП тюно поеднана з шсулшорезистен-тнютю i атеросклерозом i е незалежним фактором ризику як загального, так i вюцерального ожиршня [2]. НАЖХП стае все бтьш залучено'Т в патогенез поширених метаболiчних нозологш -цукрового дiабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Провщну роль у молекулярних мехаызмах формування НАЖХП займае окис-лення втьних жирних кислот i накопичення жиру в печшцу який експресуе адтоцитокши. При ме-таболiчному синдромi адтоцити стають перева-нтажен жиром i де-диференцшються. Вони по-стшно звтьняють втьы жиры кислоти (ВЖК) та рекрутують макрофаги. Вюцеральна жирова тканина за своею суттю де-диференцшеться i пщдаеться запаленню [3].
Вагомi докази того, що змша вщпов^д на накопичення жиру сприяе розвитку НАЖХП, отри-
маш завдяки щентифкаци людського генетично-го полiморфiзму. Генами, що беруть участь в розвитку НАЖХП, вважають ту як пов'язаш з розподтом лт^в, обмшом лiпопротеТдiв (на-приклад, аполтопротеТ'ну С3), i рiвнем адипоне-ктину. Найбтьший iнтерес представляе дослн дження визначення одно-нуклеотидного полн морфiзму, ге738409 (G алелi), який кодуе пере-хiд iзолейцину в метiонiн (1148М) в генi позначе-ному як PNPLA3, також званого адiпонутрiн-3. Останш геном-асоцiйованi дослiдження показали, що генетичн змiни rs738409 (1148М) в PNPLA3 впливають на формування НАЖХП та плазмовi рiвнi ферментiв печшки [4]. Однак, зв'язки ге738409 з розвитком i тяжкiстю НАЖХП поки суперечливк У цьому зв'язку метою дослн дження стало виявлення асо^ацп мiж rs738409 в PNPLA3 i розвитком НАЖХП.
Робота виконана в рамках НДР вiддiлу захворювань печшки i шлунково-кишкового тракту «Розробити способи виявлення та профiлактики неалкогольноТ жировоТ хвороби печiнки на осно-вi вивчення клiнiчних, фено-i генотипових особ-ливостей у пацiентiв з метаболiчним синдро-
