CC BY
14
Л1тература
1. The FSC Principles and Criteria for responsible forest management. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.fsc.org/pc.html
2. Концепция развития лесного хозяйства Российской Федерации на 2003-2010 гг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rosleshoz.gov.ru/agency/strategy/0
3. Букша 1.Ф. Люова сертифжащя як практичний шструмент запровадження принцитв сталого ведення люового господарства / 1.Ф. Букша, Г.В. Бондарук, В.П. Пастернак, М.В. Люб-чич. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.smuf.com.ua/docs/Buksha_SMUF.pdf.
Артюшок КА. Формирование стратегических целей предприятия отрасли природопользования
Изложены основные подходы к определению стратегической цели деятельности предприятия отрасли природопользования в условиях стратегического и долгосрочного планирования. Определены принципы построения стратегического дерева целей предприятия природопользователя.
Ключевые слова: стратегическая цель предприятия отрасли природопользования, экономическая стойкость предприятия природопользователя, экологическая стойкость предприятия природопользователя, социальная стойкость предприятия природопользователя.
Artyuskok K.A. Forming of strategic purposes enterprise of user nature
This article deals with basic approach to determination strategic purpose of activity of use of nature in the conditions of the strategic and long-term planning. The alteration principles of strategic purposes tree user of nature are definite.
Keywords: strategic purpose of enterprise of industry of use of nature, economic firmness of enterprise user of nature, ecological firmness of enterprise user of nature, social firmness of enterprise user of nature.
УДК339.5:504.03 Астр. МА. Гнатишин1 -Львыський НУ ш. 1вана Франка
ВПЛИВ Л1БЕРАЛ1ЗАЩ1 ТОРГ1ВЛ1 НА ШК1ДЛИВ1 ВИКИДИ В КРА1НАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Представлено дослщження впливу лiбералiзацii торгiвлi крашами, що розвива-ються, на обсяги викидiв дюксиду карбону в цих крашах. На основi результапв рег-ресшного аналiзу моделi впливу лiбералiзацii торгiвлi на шкiдливi викиди зроблено висновки про перспективи еколопчно безпечжй лiбералiзацii торгiвлi краiнами, що розвиваються.
Ключовг слова: лiбералiзацiя торгiвлi, екологiчно безпечна торгiвля, факторо-надiленiсть, Кiотський протокол.
Постановка проблеми. Л1берал1защя торг1вл1 залежно вщ р1вня роз-витку краiни може мати р1зш наслщки для екологп, а також по-р1зному впли-вати на економiчнi та соцiальнi показники, що своею чергою вiдобразиться на еколопчних показниках. Вiд рiвня економiчного, поличного та сощаль-ного розвитку краши часто залежить рiвень встановлених нею еколопчних стандарпв, що може викликати появу гаваней забруднення. Зважаючи на по-тенцiйно значнi вiдмiнностi в еколопчних наслщках лiбералiзацii свiтовоi торгiвлi для краш, що розвиваються, порiвняно з розвиненими крашами, важ-ливо зосередити увагу на проблемах саме цiеi групи краiн.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Основну структуру аналiзу впливу торгiвлi на довкшля розроблено ще на початку 1990-х роюв. Ж. Грос-
1 Наук. кер1вник: проф. 1.М. Грабинський, д-р екон. наук - Льв1вський НУ ím. 1вана Франка
сман i А. Крюгер [6] застосували подш впливу торгiвлi на довкiлля на три ефекти - ефект масштабу, структурний i технологiчний - тд час аналiзу еко-логiчних наслщюв утворення Двшчноамерикансько! зони вшьно! торпвл^ Пiзнiше цей пiдхiд рекомендувала до використання для анатзу впливу на довкшля пiдписання мiжнародних торгових договорiв ОЕСР (Органiзацiя еко-номiчного сшвробггаицтва та розвитку), дещо доповнивши його: ефект продукту, технолопчний ефект, ефект масштабу, структурний ефект та регуля-торний. Шзшше цей шдхщ на основi моделi загально1 рiвноваги торгiвлi та довкiлля у сво1х працях розвивають Б. Коупленд i С. Тейлор, Дж. Дiн та ш. Вивченню впливу лiбералiзацп свггово! торгiвлi на довкiлля присвячено робо-ти укра1нських вчених I. Грабинського, Л. Мельника, В. Будкша, О. Веклич, Б. Буркинського, Ю. Тунищ, О. Балацького, В. Сабадаша, В. Грищенко та iн.
Метою роботи е дослiдити особливостi впливу лiбералiзаци торгiвлi на шкiдливi викиди в кра1нах, що розвиваються, зокрема на викиди дiоксиду карбону.
Результати дослщження. Для аналiзу впливу лiбералiзацп свиово! торгiвлi на довкiлля ми базуемося на теорп Гекшера-Олiна-Самуельсона (те-орп факторонадiленостi), однак робимо додатковi припущення щодо вщмш-ностi виробничих функцш мiж кра!нами та вiдмiнностi структури попиту, що залежить вiд рiвня доходiв, а також базуемося на моделi гаваней забруднен-ня. Таким чином ми будуемо модель загально! рiвноваги торгiвлi та забруд-нення. Шд час створення моделi ми використали дослiдження В. Антвейлера, Б. Коупленда, С. Тейлора, Дж. Дш [1-5]. У моделi ми зосереджуемо свою увагу на чотирьох ефектах: ефект масштабу, структурному, технологiчному ефектах, а також регуляторному ефектi.
Ефект масштабу виникае через кшьюсне зростання економжи. У те-орп чистий ефект масштабу ми отримаемо, коли не змшюеться структура ви-робництва та немае розбiжностей за технолопями мiж кра!нами. Бiльшiсть вчених погоджуються, що мiжнародна торгiвля i торговельна лiбералiзацiя сприяють зростанню обсягiв виробництва [8]. Зазвичай, таке зростання вщбу-ваеться через збшьшення експлуатацп природних ресуршв, що призводить до збшьшення обсягiв викидiв i вiдходiв.
Структурний ефект - змша структури виробництва внаслщок лiбера-лiзацil торгiвлi - немае з теоретичного погляду однозначно позитивного чи негативного впливу. Якщо еколопчна полiтика недостатньо жорстка, що часто характерно для кра!н, що розвиваються, а торпвля стимулюе бруднi секто-ри виробництва, то цей ефект може навпъ переважити зростання доходу, спричинене торпвлею. Однак навиь за умови недосконалого еколопчного регулювання торгiвля може принести користь, якщо кра!на мае порiвняльну перевагу в чистих товарах. 1снуе багато причин, як можуть стимулювати торпвлю мiж кра!нами. Це i розбiжностi в технологiях, розмiрах економiки, уподобаннях, географiчне положення тощо. Однак ми зосереджуемо свою увагу на факторонадшеносп. Бшьше того, факторонадiленiсть зводимо до кшькосп в кра!ш двох основних факторiв виробництва - працi та катталу. Робимо таке спрощення, базуючись на працях Коупленда i Тейлора, з мiрку-вання, що забруднювальне виробництво також переважно капiталомiстке [4], тодi як трудомiстке - бшьш екологiчно чисте. Структурний ефект показуе,
наскшьки брудне виробництво мае схильнють розвиватись у кашталонад-лишкових кра!нах або ж перемщатися до цих кра!н.
Технолопчний ефект виникае, коли фiрми впроваджують бiльш еко-логiчнi технологи виробництва, i пов'язаний зi змiною в еколопчнш полiтицi. Зазвичай фiрми не схильш самi, без правового обмеження, впроваджувати бiльш екологiчнi технологи. Люди переймаються як економiчними, так i еко-логiчними питаннями. Зi зростанням доходу зростае попит на еколопчну яюсть. За умови демократичного правового суспшьства цей попит втiлюеться у вщповщному екологiчному регулюваннi. Лiбералiзацiя торгiвлi зазвичай сприяе зростанню добробуту населення, а також дае змогу збшьшити обмiн менш шкiдливими для довкшля технологiями.
Регуляторний ефект розглядаемо у звуженому розумiннi - як вплив на забруднення прийнятих мiжнародних еколопчних договорiв.
Основнi економiчнi чинники, що визначають рiвень забруднення в кра!ш, зображено на рис.
Рис. Основт економiчнi чинники, що визначають рiвень забруднення
Ми проводимо дослщження впливу лiбералiзацil торгiвлi на шкiдливi викиди в кра!нах, що розвиваються. Загалом кра!ни, що розвиваються, мають одну спшьну характеристику - вони не досягнули рiвня розвинених кра!н. Тому до ще! групи прийнято вщносити кра!ни з найрiзноманiтнiшим еконо-мiчним, полiтичним, соцiальним, екологiчним укладом. Для дослщження ми використовуемо рiчнi дат по 60 кра!нах за 28 роюв (1980-2009 рр.). У досль дженнi використали данi зi сайту Свггового банку [9], а також з бази даних енергетично! шформацшно! адмшстрацп США (Е1А) [7].
Для проведення регресшного аналiзу, базуючись на наведених вище чинниках, ми побудували модель. Щоб оцiнити можливий нелшшний зв'язок мiж змiнними, ми трансформували нашi данi за допомогою логарифмiв.
Отож, наша модель у кшцевому результатi отримала такий вигляд:
1оВ (РОЬРСк, 4) = а0 + а^ов (8к, 4) + а^ (КЬк, 4) + аз1ов (ШСк, 4_1) + + а41ов (Тк, 4) + а5КУОТО + 1од (РОЬРСк, 1.1), де: РОЬРС - забруднення викидами СО2 на особу по кра!нах; 8 - економiчна активнiсть (ефект масштабу); 8 = ВВП/км2; КЬ - капiталонадiленiсть (струк-турний ефект):
КЬ = К/Ь,
де: К - кiлькiсть основного кашталу, Ь - кiлькiсть робочо! сили; ШС - дохiд на особу (технолопчний ефект):
ШС = ВНП/К де: N - кшьюсть населення; Т - вщкритють економжи: Т = (експорт - iмпорт)/ВВП,
KYOTO - прийняття кра1ною KioTCbKoro протоколу; POLPCk, t-i - забруднен-ня у попередньому перiодi.
Ми ввели цю змiнну для усунення автокореляцп залишюв рiвняння, що зробило нашу модель бшьш динамiчною та дозволило врахувати вплив на забруднення чинниюв i3 попереднього перюду.
Ми подаемо в табл. як фжсоваш, так i випадковi ефекти оцiнки модели У табл. у дужках подано t-статистику, а зiрочками позначено значущють показникiв: * - ймовiрнiсть < 0,05, ** - ймовiрнiсть < 0,01 та *** - ймовiр-нють < 0,001.
Табл. Результаты економетричноЧ оцтки коефнцинпйв панельноЧ регреси
Залежна змшна - викиди СО2
Незалежнi змiннi
Фiксованi ефекти
Випадк(^ ефекти
Константа
-1,717297 (-7,830316)
-0,762619 (-8,662154)
S - екон(^чна актившсть (ефект масштабу)
0.098433 (3,594070)*
0,010574 (2,056419)
I - дохуд (технологiчний ефект)
0,071182 (1,751981)
0,045598 (3,189506)
K - катталонадшешсть (структурний ефект)
0,018162 (0,850658)
0,038765 (3,455497)*
T - в^рипсть економжи (штенсивтсть торгiвлi)
0,052868 (2,942758)*
0,025318 (2,517747)
KYOTO - прийняття крашою Кютсь-кого протоколу (регуляторний ефект)
0,032573 (-2,290449)*
-0,017872 (-1,499032)
Скорегований коефщент детермшацц
0,986453
0,985090
Статистика Дарбiна-Вотсона
2,099383
2,118491
Юльгасть перiодiв 30; кiлькiсть кра!н 60; загальна кiлькiсть панельних спосте-режень1589
Результаты модел1 показали переважно позитивну залежнють (окр1м прийняття крашою Кютського протоколу) м1ж викидами дюксиду вуглецю та змшними. Спостер1гаемо високу статистичну значущють наших змшних. Отож, можна стверджувати, що вш змшш мають вплив на обсяги викид1в С02 в атмосферу.
Фжсоваш ефекти ощнки модел1 показали високу значущють впливу показника економ1чно! активност на викиди С02. Також вщкритють економь ки з високою значущютю впливае на збшьшення викид1в. Невелика значущють характерна також для показника доходу. Знижуе забруднення фактор прийняття крашою Кютського протоколу. Шд час оцшювання випадкових ефекпв уо. змшш значущ1, окр1м фжтивно! змшно! - прийняття Кютського протоколу. Зокрема показник кашталонадшеносп, на в1дм1ну вщ фжсованих ефекпв, мае високу значущють 1 позитивно впливае на викиди СО2.
Оскшьки вс змшш значущ1 та, окр1м прийняття Кютського протоколу, мають позитивний вплив на обсяг викид1в СО2, можемо стверджувати, що вш ефекти - масштабу, технолопчний та структурний, а також вщкритють економжи - сприяють зростанню викид1в. Лише регуляторний ефект, 1з пере-рахованих чинниюв, знижуе викиди СО2. Таю результати не повнютю зб1га-ються з нашими попередшми теоретичним м1ркуваннями та результатами дослщжень Коупленда 1 Тейлора [3]. Однак варто зауважити, що ми зосере-
дили свое увагу на кра!нах, що розвиваються, а також на певному видi заб-руднення - викидах СО2.
Ефект масштабу мае значний позитивний вплив на обсяги викидiв СО2. Такий результат цiлком очжуваний i пiдтверджуе теорiю, згiдно з якою зростання обсяпв виробництва автоматично призводить до збшьшення вики-дiв. Ефективне екологiчне регулювання, фiксованi квоти на викиди, спещаль зацiя на чистшому виробництвi теоретично могли б забезпечити вщсутшсть негативного впливу економiчного зростання на довкiлля, однак iншi ефекти не пiдтверджують тако! можливост для кра!н, що розвиваються (у випадку забруднення викидами СО2).
Технолопчний ефект у теоретичних моделях мае негативний вплив на забруднення. Зростання доходiв населення мало би спонукати державу до прийняття вищих еколопчних стандарпв, однак результати дослiдження по-казують, що тако! тенденцп у кра!нах, що розвиваються, не спостер^аеться. Причин для цього може бути кшька. Однiею з характеристик кра!н, що розвиваються, е те, що майже вс вони ще не досягнули того порогу економiчного зростання, за яким розпочинаеться зниження забруднення зпдно з припущен-ням еколопчно! криво! Кузнеця. Бiльше того, за викидами СО2 згiдно з деяки-ми дослiдженнями спаду не досягнула навиь жодна з розвинутих кра!н [8]. Така ситуацiя може також пояснюватися експортом до кра!н, що розвиваються, застарших технологш з розвинених кра!н, якi знижують забруднення не-вiдповiдно до економiчного зростання. Ще одна причина - вщсутшсть у ба-гатьох кра!нах, що розвиваються, полiтико-правового механiзму втшення по-питу громадян на чисте довкшля у вiдповiдних законодавчих актах, а навиь коли такi акти приймаються, часто вщсутнш ефективний мехашзм контролю за !х дотриманням.
Структурний ефект залежно вщ порiвняльних переваг кра!ни може бути як позитивним, так i негативним. Ми припустили, що основним фактором, який сприяе розвитку брудного виробництва е наявшсть в кра!ш бшьшого обсягу капiталу вiдносно обсягу працi. Загалом бiльш капiталозабезпеченими вважаються розвинеш кра!ни, тому якщо ефект гаваней забруднення не пере-важить, брудне виробництво мало би перемщатися туди. Наявшсть такого ефекту перемщення брудного виробництва в кра!ни, що вщносно працi бшь-ше забезпечеш капiталом, спостерiгаеться i серед кра!н, що розвиваються. Чим бiльша кашталозабезпеченють у кра!ш, що розвиваеться, тим сприятли-вiшi там умови для розвитку брудного виробництва, яке е переважно бшьш катталомютким. Звiдси - зростання обсяпв викидiв СО2.
Щодо впливу власне вiдкритостi торгiвлi, то для кра!н, що розвиваються, вш загалом шкiдливий для довкшля (в контексп забруднення викидами СО2). Збiльшення вiдкритостi означае розширення ринку збуту для впчиз-няних товарiв. Зростання попиту та, вщповщно, експорту вимагае нарощення обсягiв виробництва. Лiбералiзацiя торгiвлi вiдкривае шлях для розвитку виробництва в тш сфер^ в якiй кра!на мае порiвняльну перевагу. Також у кра!ш зростае кiлькiсть транспортних перевезень.
Внаслщок дослiдження ми з'ясували, що прийняття мiжнародних до-говорiв (на прикладi Кiотського протоколу) реально сприяе зниженню вики-дiв. Тому можемо стверджувати про доцiльнiсть такого пiдходу для виршен-
ня еколопчних проблем, зокрема проблеми глобального потеплшня. Щодо власне кра1н, що розвиваються, то в рамках Кiотського протоколу передбаче-ний механiзм чистого розвитку, який передбачае спiвпрацю мiж розвиненими кра1нами та кра1нами, що розвиваються, у сферi фiнансування та забезпечен-ня 1х технологiями для гарантування сталого розвитку (стаття 12 Кютського протоколу).
Висновки. Можна стверджувати, що попри вш позитивш наслiдки ль бералiзацп торгiвлi для кра1н, що розвиваються, для 1хнього сощально-еконо-мiчного розвитку, для довкшля вони можуть бути негативними, як у випадку з викидами СО2. Негативнi наслщки для довкiлля, якщо не вживати вщповщних заxодiв, можуть переважити позитивний вплив на iншi сфери i таким чином пiдiрвати еколого-економiчний добробут. У випадку зростання викидiв СО2 людству загрожуватиме глобальне потеплiння внаслщок парникового ефекту. Хоча головним забруднювачем у цiй сферi е розвинеш кра1ни (зокрема викиди США, як досi не ратифiкували Кiотський протокол, становлять 25 % свггових викидiв СО2), якщо кра1ни, що розвиваються, повторюватимуть шлях розвитку розвинених кра1н, то ситуацiя у сферi екологл складеться катастро-фiчна. Отже, важливо забезпечити шлях екологiчно безпечного розвитку для кра1н, що розвиваються, зокрема зосередити зусилля свпового спiвтовариства на гарантуванш екологiчно безпечно1 лiбералiзацп торгiвлi цими кра1нами.
Л1тература
1. Antweiler W. Is free trade good for the environment? / W. Antweiler, B.R. Copeland, M.S. Taylor // The American economic rewiev. - 2001. - Vol. 91, No. 4. - P. 877-908.
2. Copeland B. International trade and the environment: a framework for analysis / Brian R. Copeland, M. Scott Taylor // NBER Working Pape. - Cambridge, MA, 2001r. - No. 8540. - 58 p.
3. Copeland B.R. Trade, Growth and the Environment / R. Brian Copeland and M. Scott Taylor // NBER Working Paper. - Cambridge, MA, 2003. - No. 9823. - 115 p.
4. Copeland B. Trade and the Environment: Theory and Evidence / Brian R. Copeland, M. Scott Taylor. - Princeton, New Jersey : Princeton Univercity Press, 2003. - 295 p.
5. Dean J.M. Does Trade Liberalization Harm the Environment? A New Test / Judith M. Dean. - Washington, D.C., 1999. - 34 p.
6. Grossman G. Environmental impact of a North American Free trade Agreement / Gene M. Grossman, Alan B. Krueger // The US-Mexico free trade agreement / Ed. By P. Garder. -Cambrige : MIT Press, 1993. - 234 p.
7. International Energy Statistics. U.S. Energy Information Admininstration. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eia.gov/cfapps/ipdbproject/IEDIndex3.cfm?tid=90&pid=44 &aid=8
8. Trade and Climate Change, WTO-UNEP Report / Ludivine Tamiotti, Robert Teh, Vesile Kulaäoglu et al. - Geneva, 2009. - 166 p.
9. World Bank Open Data. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.data. worldbank.org/
Гнатышин МА. Влияние либерализации торговли на вредные выбросы в развивающихся странах
Представлено исследование влияния либерализации торговли развивающимися странами на объемы выбросов диоксида карбона в этих странах. На основе результатов регрессионного анализа модели влияния либерализации торговли на вредные выбросы сделаны выводы о перспективах экологически безопасной торговли развивающимися странами.
Ключевые слова: либерализация торговли, экологически безопасная торговля, факторонаделенность, Киотский протокол.
Hnatyshyn M.A. The impact of trade liberalization on harmful emissions levels in developing countries
The impact of trade liberalization in developing countries on carbon dioxide emissions in these countries is presented in the paper. Based on the results of regression analysis of the model of trade liberalization influence on harmful emissions conclusions are made as to the prospects of environmentally safe trade liberalization in developing countries.
Keywords: trade liberalization, environmentally safe trade, factor supply, the Kyoto Protocol.
УДК[338.246.025.2+34:630*6](477) Здобувач Г.С. Гулик -
НЛТУ Украши, м. Львгв
ОСНОВН1 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ Л1СОКОРИСТУВАННЯ В
УКРА1Н1
Проанатзовано значення люу для життя людини та екосистеми нашо! планети. Звернено увагу на актуальшсть проблем щодо забезпечення належно! охорони, за-хисту, вщтворення та ращонального використання люових ресуршв в Укра1щ. Роз-глянуто умови вдосконалення еколого- та економжо-правового регулювання люових ресуршв в Украшг Запропоновано ввести в еколого-економiчний цикл наук такий науково-дослщний напрям, як "еколого-економiчне право природокористування". Подано пропозици щодо розроблення i прийняття Кодексу про природш ресурси Украши та Мiжнародного лiсового кодексу.
Ключовг слова: лiсовi ресурси, стале лiсокористування, еколого-економiчне право, правове регулювання лiсових ресуршв, лiсовий кодекс, лiсова полiтика.
Для життя людини та екосистеми нашо! планети люи вдаграють над-звичайно важливу роль. Вони виконують багато природно-регулятивних, економiчних та соцiальних функцiй. Лiси захищають та формують природнi ресурси, сприяють оздоровленню довкiлля, регулюють поверхневий стж води, запобiгають ерозп Грунту, стабЫзують клiмат та природнi ландшафти. За допомогою процесу фотосинтезу люи поновлюють вмют кисню в атмосфер^ поглинаючи вуглекислий газ. Лiси створюють умови для юнування багатьох видiв рослин i тварин, таким чином захищаючи та тдтримуючи бiологiчне рiзноманiття. Лiси мають i важливе господарське значення, завдяки !м отри-муемо будiвельний матерiал, промислову сировину, дикоро^ плоди, ягоди, лiкарськi рослини та ш. Лiси виконують також й оздоровч^ рекреацiйнi, есте-тичнi та iншi функцп.
У наш час одшею з найбiльш актуальних проблем в Укра!ш е забезпечення надежно! охорони, захисту, вщтворення та ращонального використання люових ресуршв. Це зумовлено тим, що еколого- та економжо-правове регулювання люокористування не вщповщають принципам еколопчно! еконо-мiки та сталого розвитку. Сучасне люогосподарювання мае Грунтуватись на засадах сталого розвитку та принципах формування концепцп про тiсний взаемозв'язок мiж екологiчним та економiчним добробутом. На сьогодш еко-лого-економiчна проблематика визначае не лише ефективнють функцюну-вання ушх видiв i форм господарсько! дiяльностi, але й принципiадьнi умови життедiяльностi людини. Екологiчна економiка, як молода наукова дисципль на, вщкривае новi науково обгрунтованi напрями дослщжень для норматив-
