CC BY
15
далi залишаеться ïï важливим завданням, проблеми визначення оптимального po3Mipy економiчноï системи i перерозподiлу добробуту мають найвищий npi-оритет. Оптимальний розмiр екосистеми дасть змогу зберегти яюсть довкшля, ефективнi алокацiйнi рiшення слугуватимуть засобом уникнення дисшвести-цiй, а справедливий розподiл багатства i доходiв забезпечить надшне шдгрун-тя для досягнення сталого розвитку суспiльства, коли (перефразовуючи А. Гора) видиме економiчне зростання не виявиться iлюзiею, породженою нашими неспроможнiстю чи небажанням урахувати зменшення природного капiталу.
Л1тература
1. О. Веклич, Яхеева Т. Урахування природного капiталу як базового компонента економiчного розвитку Украïни// Економiка Украши. - 2004, № 12. - С. 75-80.
2. Гор А. Земля у рiвновазi. Еколопя i людський дух/ Переклад з англ.: ВГО "Укра-1'на. Порядок денний на ХХ1 ст." та 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001. - 678 с.
3. Л. Загвойська, Лазор О. Економ1чне пщгрунтя менеджменту природних ресурав на засадах сталого розвитку// Економша Украши. - 2005, № 8. - С. 75-80.
4. "Круглий стл" журнал1в "Вопросы философии" та "Науковедение", присвячений об-говоренню книги В.С. Стьопша "Теоретическое знание"// Вопросы философии. - 2001, № 1. - С. 9.
5. Синергетике - 30 лет. Интервью с профессором Г. Хаккеном// Вопросы философии. - 2000, № 3. - С. 54.
6. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Срьомша Н.В., Краева О.С. Основи шформа-цшних систем: Навч. поабник/ За ред. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2001. - 420 с.
7. Тарасевич В. Постнекласична наука та економ1чна теор1я// Економша Украши. -2004, № 2. - С. 59-65.
8. Янч Э. Самоорганизующаяся вселенная. Введение и обзор: рождение парадигмы из метафлуктации// Общественные науки и современность. - 1999, № 1. - С. 147.
9. Callan, S. and Thomas, J. Environmental Economics and Management. Theory, Policy and Applications. - Chicago: Irwin, 1996. - 724 p.
10. Daly, H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington: Island Press, 2004. - 454 p.
11. Farley, J., Ericson, J., Daly, H. Ecological Economics. A workbook for problem based learning. - Washington: Island Press, 2005. - 215 p.
12. Ryden, L., Migula, P. and Andersson, M. (Eds). Environmental Science. Uppsala: The Baltic University Press, 2003. - 824 p.
13. Söderbaum, P. Ecological Economics. - London: Earthscan, 2001. - 152 р.
УДК 658.5:502.7 Доц. Т. В. Кожемякта, канд. екон. наук;
А. С. Маловiчко - Криворiзький економiчний тститут КНЕУ
СТАЛИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ПРОБЛЕМА П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОДУКЦП
НА СВ1ТОВОМУ РИНКУ
Розглянуто проблеми оцшки впливу промислового виробництва на стан навко-лишнього природного середовища при розташуванш виробництв у крашах економiч-но розвинутих та крашах, що розвиваються. Запропоновано використання показника еколопчно! витратност продукцп для порiвняння штенсивносп цього впливу при розробщ мiжнародних програм розвитку у межах концепцп сталого розвитку. Розглянуто питання пщвищення конкурентоспроможносп продукцп, що вироблясться у крашах економiчно розвинутих, та крашах, що розвиваються.
Ключов1 слова: сталий розвиток, конкурентоспроможшсть, еколопчна цша продукцп, еколопчна витратшсть, економiчно розвинут краши.
Doc. T.V. Kozhemiakina, A.S. Malovichko - Krivoy Rog
economic Institute KNEU
Sustainable development and the problem of production's competence
increase at global markets
Annotation. Problems of estimation industrial production's influence on environmen-tal's condition when placing manufacture in developed and developing countries is viewed in the article. The use and implementing of ecological costness of production index for comparing the influence caused by industrial activity while developing international programmes of developing within "sustainable development" is offered. Some aspects of goods' competitive capacity raising were taken up.
Keywords: Sustainable development, competitiveness, ecological price of product, ecological costness, developed countries.
Вступ. Класична eKOHOMi4Ha теорiя розглядае наявш природш ресурси (в т.ч. еколопчш) як необмежеш. Проте з плином часу населення Землi деда-лi частше зштовхуеться з проблемою ix обмеженосп, що вимагае ефективш-шого i економiчнiшого використання ресурсiв усiма крашами свiту. Однiею з найбiльш вдалих спроб вирiшення цiеi проблеми стала розробка концепцп "сталого розвитку", основш положення я^' стосуються здебiльшого питань охорони навколишнього природного середовища.
Постановка завдання. Сталий економiчний розвиток е об'ективною необxiднiстю подальшого розвитку виробничих вщносин у свiтi. Недбале використання ресурсiв (особливо невщновлюваних та частково вiдновлюваниx) призвело до дисбалансу у навколишньому середовищi. Тому послщовне використання i дотримання принципам сталого розвитку (до того ж не тшьки розвинутими крашами, але особливо крашами, що розвиваються, оскiльки здебiльшого саме вони керуються тактичними, тобто короткостроковими) щ-лями при здшсненш виробничоi дiяльностi, потребуе розроблення дiевого економiчного меxанiзму, що довiв би усiм суб'ектам господарювання доцшь-нiсть i ефективнiсть ix впровадження. Така необхщшсть особливо актуальна з погляду постiйно зростаючих вимог до продукцп з боку ринку. Тобто, дотримання положень Концепцп мае не тшьки впливати на яюсть навколишньо-го середовища, але й на шдвищення конкурентоспроможностi продукци.
На теперiшньому етапi розвитку розроблення програми (шляxiв) впровадження принцишв сталого розвитку доступна тiльки економiчно розвину-тим крашам, оскiльки вони мають у розпорядженнi необxiднi для цього ресурси та технологи.
Для Украши i, особливо для мюта Кривий Рiг, питання охорони нав-колишнього природного середовища е вельми актуальними, адже навiть у 1995 р., коли в кра].ш спостер^алось безпрецедентне зниження обсягiв вироб-ництва, обсяг викидiв шкiдливиx речовин у атмосферне повггря у цьому мют був значно вищим, шж у iншиx мiстаx (рис. 1).
Результати. Проголошений свiтовим суспiльством напрям сталого розвитку, насамперед, включае розв'язання питань зменшення екологiчного навантаження на навколишне природне середовище. Але якщо розглянути прийнятi в свiтовiй практищ методи попередньоi оцiнки впливу будь-якого проекту на нього, таю як аналiз вигод i витрат, аналiз ефективностi витрат, ме-
тод оцiнки альтернативно!" вартостi або iншi методи, то усi вони полягають в оцiнцi розмiру втрачених можливостей або в ощнщ готовностi населення пла-тити за можливiсть користування чистим довкiллям i т.д. Саме тому результат ощнки еколого-економiчноí дощльносп перенесення екологiчно небезпечних виробництв у краши, що розвиваються, проведений з використанням будь-якого з цих методiв, буде сильно завищений, адже ресурси в цих крашах кош-тують значно дешевше, а населення занадто заклопотане питаннями щоденно-го виживання, а не проблемами юнування у вiддаленому майбутньому. Отже, краши з низьким рiвнем економiчного розвитку не зацiкавленi у витрачанш зусиль на впровадження концепцií сталого розвитку в життя.
500
Кривий Р1г Дшпропетровськ ЗапорЪкжя
Рис. 1. Ктьтсть викидiв шшдливихречовин в атмосферне повтря
у мктах Украти, 1995р.
Якщо розглянути цю проблему з точки зору власниюв забруднюючих виробництв, то теорiя мiжнародноí економiки наголошуе, i це знаходить практичне пiдтвердження, що одним iз мотивiв розмiщення капiталу у вироб-ничiй формi в крашах третього свiту е низький рiвень еколопчних стандар-тiв. Цей момент дае змогу власниковi капiталу отримувати виграш вiд еконо-мií на еколопчних платежах в бюджет краши, що приймае каштал. Уряди краш-рецитенпв, що прагнуть залучити iноземний капiтал в економшу за будь-яку цiну, згодш йти на такi компромiси, адже вщомо, що пiсля свiтовоí валютно-фшансово" кризи 90-х рокiв ХХ ст. попит на каштал на свгтовому фшансовому ринку значно перевищуе його пропозищю, i багато хто з власниюв кашталу згоден отримувати мшмальш прибутки вiд перехресного вкладення капiталу, аби знизити ризик вщ iноземного iнвестування. Таким чином, виникае проблема, коли свгтове суспiльство отримуе продукцiю на свiтовому ринку, яка конкурентоспроможшша за своею цiною i екологiчно бiльш небезпечна. Можливим шляхом для виршення цього питання може бути прийняття мiжнародноí конвенци або укладання двостороннiх угод мiж
кра1нами-донорами 1 крашами-рецишентами про сплату власниками забрудню-ючих виробництв еколопчних платеж1в за нормами { стандартами краши-донора, яка пот1м повинна проводити за щ кошти природоохоронш заходи на ко-ристь кра1'ни-рецитента. Такий шдхщ до визначення розм1ру сплати за еколо-пчне забруднення дасть змогу швелювати т переваги, що отримують виробни-ки товар1в, як виносять забруднеш виробництва за меж1 свое! кра1ни { зменшу-ють соб1вартють виробництва за рахунок економи на платежах еколопчного характеру, 1, тим самим, зменшити конкурентоспроможшсть 1х продукци.
Сам факт юнування продукту, який вироблений у процес свщомо! людсько! д1яльносл, е причиною впливу на яюсний стан довкшля. Цей вплив здшснюеться на стадп виготовлення продукту, його споживання та його ути-л1зацп. Частка окремо! складово! для кожного виду продукци визначаеться шдивщуально. Очевидно, що необхщним е показник, який би вщображав стушнь негативного впливу виробництва, споживання й уташзацп певного продукту на довкшля. Кр1м цього, такий показник мае зютавляти силу цього впливу з корисшстю { необхщшстю для сусшльства даного продукту. Для визначення ступеня негативного впливу на навколишне природне середови-ще виробництва, споживання й уташзацп певного продукту пропонують вве-дення показника еколопчно! щни продукцп.
Поняття "еколопчна щна продукцп" е величиною питомого збитку, який завдано навколишньому природному середовищу виробництвом, спо-живанням й утил1защею одинищ продукту. Величина еколопчно! щни продукту може бути розрахована за формулою:
Це Звироб + Зспож' п + Зу, (1)
де: Це - еколопчна щна продукци; Звироб - збиток, який завдано навколишньо-му природному середовищу у процес виробництва одинищ продукци, так звана "виробнича складова"; Зспож - збиток, який завдано навколишньому природному середовищу при споживанш одинищ продукци протягом року; п -кшьюсть роюв споживання одинищ продукту; Зу - збиток, який завдано навколишньому природному середовищу в процес утил1заци одинищ продукту.
Збиток, який завдано навколишньому природному середовищу виго-товленням одинищ продукцп ("виробнича складова" еколопчно! щни продукци), повинен враховувати стушнь використання невщновлюваних при-родних ресурЫв у процес виготовлення конкретного продукту { тому може бути представлений функщею, яка враховуе два види впливу на навколишне природне середовище, що супроводжують процес виготовлення продукци:
вироб = Е(ЗВ1дх; Я), (2)
де: Звироб - збиток, який завдано навколишньому природному середовищу у процес виготовлення одинищ продукци; Зщда - збиток, який завдано навколишньому природному середовищу розмщенням у його межах в1дход1в у процес виготовлення продукци; Я - збиток, що завдано довюллю внаслщок зменшення його невщновлюваного ресурсного потенщалу при виготовленш одинищ продукту.
З метою визначення ступеня впливу на яюсть навколишнього природного середовища виробництва р1зних вид1в продукци було зроблено розраху-нок еколопчно! щни основних вид1в продукцп, що випускаеться ВАТ прни-
чо-металургшним комбшатом "Кривор1жсталь". Пщприемство розташоване у межах Швденно1' зони критичного р1вня техногенного навантаження мюта Кривий Р1г i е найбшьшим забруднювачем як у межах ще1' зони, так i взагаш у мють Основними видами продукцп, що випускае ВАТ "Кривор1жсталь", е агломерат, чавун, сталь та прокат. Основними видами забруднюючих речо-вин, що утворюються в процес виробництва, е пил, Ырчистий анпдрид (8О2), оксид вуглецю (CO) й оксиди азоту (NOx). При виготовленш чавуну, кр1м того, додатково вщбуваються викиди шрководню (Н28). Проведеш дослщження показали, що у м1ру просування виготовлено1' продукцп дал1 за технолопч-ним ланцюжком, обсяг здшснюваних питомих викид1в зменшуеться ^ таким чином, зменшуеться еколопчна щна кожного наступного етапу обробки продукцп. Це зумовлено специфшою технолопчного процесу i розширенням можливостей для застосування устаткування природоохоронного призначен-ня. При цьому варто вщзначити, що виготовлення кшцево1' продукцп здебшь-шого здшснюеться на територп розвинутих краш (куди експортуеться метал), де завдаеться мшмальна шкода довкшлю. А вс попередш стадп виробництва переносяться на територп краш, як розвиваються, що завдае вщчутно1' шкоди середовищу (в нашому випадку Украши).
Отже, дослщження доводять, що виробнича складова еколопчно1' цши продукцп може бути розрахована з використанням статистичних даних тд-приемства про обсяги викид1в забруднюючих речовин окремо за стадиями виробництва та обсяги виробництва за видами продукцп, за допомогою функцп еколого-економ1чного збитку для зони критичного р1вня техногенного навантаження, в межах яко1' тдприемство розташоване. Розм1р еколог1чно1' цши продук-цИ' буде залежати вщ вартост ресуршв у крат та вартосп еколопчних платеж1в.
Проте показника екологiчноí цши продукцп не досить для всебiчноí ощнки взаемодп економiчного i природного середовища з приводу виробництва, споживання й утилiзацií продукту. Необхщний показник, що надасть змогу порiвнювати промислову продукщю, рiзну за величиною екологiчноí цiни й економiчного ступеня корисность При цьому вiн мае бути не абсолютною, а вщносною величиною. Очевидно, що показник повинен мати саме економiчний характер, тому що узагальнення та глобальна утфшащя резуль-татiв рiзноманiтних процесiв i явищ можливi тiльки за умови використання саме економiчних показникiв. Таким показником може бути еколопчна вит-ратшсть продукцií. Його метою е вщображення спiввiдношення розмiру збитку, що завдаеться навколишньому природному середовищу в процес виробництва, споживання й утилiзацií одинищ продукту (тобто екологiчноí цiни) та його корисноí споживчоí вартостi. Мiрою корисноí вартост продукту е його ринкова вартють. Отже, показник повинен показати, чи варто здшсню-вати вплив на навколишне природне середовище у таких обсягах, щоб задо-вольнити наявну потребу. Розрахунок показника здшснюеться за формулою:
Це
ЕВ = ВП > (3)
де: ЕВ - вщносна екологiчна витратнiсть продукцií; Це - екологiчна цiна продукцп; ВП - ринкова вартiсть продажу продукцп.
Схематично сутшсть показника вщносно! еколопчно! витратностi продукци зображено на рис. 2. Шд економiчним середовищем розумiють сферу взаемодп виробничих сил та виробничих вщносин, що вiдтворюють матер1альш та иематер1альш блага для задоволення потреб людини.
Природне середовище
Економ1чне середовище
Рис. 2. Взаeмодiя продукту як результату виробничо-господарсько'1 дiяльностi
з природним i eKOHOMi4HUM середовищем
Як видно i3 рис. 2, виготовлення продукцп дае позитивний результат для економiчного середовища у виглядi збiльшення обсяпв виробництва та, вiдповiдно, споживання i негативний результат для природного середовища, що виражаеться у зменшенш ресурсного потенщалу та в погiршеннi його якоол. Це, згiдно з наведеним вище визначенням якостi навколишнього природного середовища, зменшуе здатнiсть до виконання властивих йому фун-кцш та зумовлюе необхiднiсть додаткових витрат економiчного середовища для вiдновлення вихщного рiвня якостi природного середовища.
Доки науково не визначений нормативний розмiр показника еколопч-но! витратностi продукцп, дощльним е застосування в аналiзi критерiю мшь мiзацil показника:
ЕВ ^ min. (4)
Застосування показника еколопчно! витратностi продукцп доцiльне i при розробцi програми впровадження принцишв сталого розвитку в рiзних крашах свiту, в тому числi i для оцiнки ефективностi вкладень кошта у при-родоохороннi заходи (через урахування зменшення розмiру еколопчно! щни продукци, зараховано шляхом на зютавлення розмiрiв витрат на природоохоронш заходи з величиною, на яку зменшуеться збиток вiд виготовлення, споживання та утилiзацil одиницi продукци).
Як економiчний ефект вiд впровадження природоохоронних заходiв найчастiше використовують величину попередженого або вщверненого збит-ку. Ощнка величини вiдверненого збитку через зменшення еколопчно! цiни продукцп дасть змогу враховувати чинник росту i спаду обсяпв виробництва, а також розмiр змш у величинi впливу виробництва, споживання й уташзацп продукту, тобто еколопчно! цiни, на навколишне природне середовище. Застосування методики дасть змогу враховувати перспективы плани розвитку кон-кретних пiдприемств i галузей при розподiлi мiж ними засобiв для здiйснення природоохоронних заходiв. Важливим моментом при застосуваннi методики е чинник поширення кола заходiв, якi можуть бути вiднесеними до заходiв при-родоохоронного характеру й здшснюватись з використанням податкових та ш-ших пiльг. Пiдвищення розрахункових розмiрiв економiчноl ефективностi за-ходiв природоохоронного призначення е стимулом для заохочення шд-приемств у реалiзацil цих заходiв. При здiйсненнi дiяльностi природоохоронного характеру необхiдним е врахування цього моменту, який, з одного боку, стримуе подальший розвиток промислового виробництва, а з шшого - надае додатковi можливостi для бшьш ефективного використання коштiв при вкла-деннi !х в природоохоронш заходи.
Виснонки. Подальший розвиток свiтового суспiльства включае дотри-мання концепцií сталого розвитку, що вимагае забезпечення сьогоднiшнiх пос-тiйно зростаючих потреб iз збереженням такоí ж можливостi для майбутшх по-колiнь. Впровадження в життя цiеí концепцií потребуе розроблення вщповдаого еколого-економiчного механiзму, що забезпечив би виконання вимог усiма гос-подарюючими суб'ектами як на мiкро-, так i на макрорiвнi незалежно вщ рiвня економiчного розвитку краши. Розроблення i впровадження вiдповiдних заходов повинш лягти на плечi краш економiчно розвинутих, як таких, що мають в1дпо-вiднi фiнансовi ресурси i технологií iз подальшим поступовим перекладенням частини сво1х повноважень на краши, що розвиваються, в яких реалiзацiя прог-рами впровадження принципiв сталого розвитку буде найбшьш ефективною.
Л^ература
1. Кожемякина Т.В. Проблема загрязнения атмосферного воздуха предприятиями горнодобывающего комплекса с открытым способом добычи железной руды// Економ1чний вюник НГА Украши. - Дншропетровськ: РИК НГА Украши. - 1999, т. 2. - С. 182-185.
2. Колотило Д.М. Еколопя 1 економша: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1999. - 368 с.
3. Мельник Л.Г. Еколопчна економша: Пщручник. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2002. - 346 с.
4. Пахомона Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и экологический менеджмент: Учебн. для вузов. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. у-та, 1999. - 488 с.
5. Турило А.М., Кожемякша Т.В. Економ!чне обгрунтування стратеги природоохо-ронно1 д1яльносп промислових пiдприемств регiону/ Стратегiя еконошчного розвитку Украши: Наук. зб. - К.: КНЕУ. - 2002, вип. 6 (13). - С. 79-85.
УДК 330.15; 332.06 Проф. Л.В. Дейнеко, д-р екон. наук;
ст. наук. ствроб. €.В. Хлобистов, д-р екон. наук; докторант А.О. Коваленко, канд. екон. наук -РВПС Украти НАН Украти
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 ПРОДОВОЛЬЧО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Стаття присвячена визначенню соцiально-економiчних аспекпв формування моделi продовольчо'1 безпеки держави за умов трансформацшних процесiв в еконо-мiцi Украши. Особлива увага придшена дослiдженню структури агропромислового виробництва та харчово'1 промисловосп, еколого-економiчним проблемам галузi, формування галузевих та шституцшних засад сталого розвитку.
Ключов1 слова: продовольча безпека, еколого-економiчнi проблеми, сталий розвиток, харчова промисловють, агропромислове виробництво.
Prof. L.V. Deineko; senior research worker Ye.V. Khlobystov; doctorate A.V. Kovalenko - The Ukrainian Council for Productive Forces Studies of
National Academy of Science of Ukraine
Ecologic-economic aspects of formation of food safety model in Ukraine
The article is devoted to research of social and economic aspects of formation of the state food safety model within economy transformation processes.
The main attention is given to structure of agroindustrial manufacture and food-processing industry, to branch's ecologic-economic problems and to bases of formations branches and institutional sustainable development.
Keywords: food safety, ecologic-economic problems, sustainable development, the food-processing industry, agroindustrial manufacture.
