CC BY
11
Малыгина В.Д. Развитие стратегии "океанов" как путь к успеху
Трансформационные превращения в экономике побуждают предпринимателей, во-первых, к анализу всех предыдущих успехов и неудач, преимуществ и ошибок; а во-вторых, к поиску своей собственной формулы успеха. Работа посвящена исследованию проблемы национальной модели экологического развития. Учитывая, что качество окружающей среды является одним из основных факторов формирования безопасности продовольственного сырья и продуктов питания, особенное внимание уделено изучению экологических аспектов функционирования рынка продовольствия и формирования мировоззрения потребителей под воздействием экологических неурядиц и их влияния на состояние здоровья человека и в целом на окружающую среду.
Ключевые слова: рынок, продовольствие, экология, зеленый океан, успех.
Malygina V.D. Development of the strategy the "oceans" as the way to the success
Transformation in an economy induce businessmen, firstly, to the analysis of all previous successes and failures, advantages and errors; and secondly, to the search of the own formula of success. Work is sanctified to research of problem the national model of ecological development. Taking into account that quality of environment is one of basic factors of forming the food safety of raw material and foodstuffs, the special attention is spared to the study of ecological aspects of functioning the market of food and forming of world view of consumers under act of ecological confusions and their influence on the state of health of man and on the whole environment.
Keywords: market, food, ecology, green ocean, success.
УДК339.92:504.38.054 Доц. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; асптр. Д.1. Ходико - Львгвський НУ м. 1вана Франка
МЕХАН1ЗМИ УДОСКОНАЛЕННЯ М1ЖНАРОДНО1 ТОРГ1ВЛ1 ПРАВАМИ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В У КОНТЕКСТ ПРОБЛЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Розглянуто формування шституцшного середовища мiжнародного ринку прав на викиди парникових газiв та вплив мiжнародноi пол^ики сталого розвитку на цей процес. Висв^лено ключову роль технолопчного потенщалу скорочення викидiв парникових газiв як визначника пропозици Украши на мiжнародному ринку прав на викиди. ОбГрунтовано доцшьшсть розроблення новоi довгостроковоi стратеги учасп Украши у мiжнароднiй торгiвлi правами на викиди парникових газiв та й значення для досягнення сталого розвитку.
Проблеми сталого розвитку Украши насамперед пов'язаш з реформу-ванням антиекологiчноi ринковоi економжи, яка повинна трансформуватися в еколопчно безпечну, т.зв. "зелену економжу". Варто зазначити, що важли-вою складовою "зеленоГ економжи стала мiжнародна торпвля квотами (у ширшому розумiннi - правами) на викиди в атмосферу парникових газiв, скупчення яких у великих обсягах спричиняе вкрай негативш для економiки й соцiуму змши клiмату. Тому актуальним завданням економiчноi науки е удосконалення механiзмiв мiжнародноi торгiвлi правами на викиди парникових газiв.
Формування ринкiв торгiвлi правами на здiйснення екологiчно допустимого обсягу забруднення навколишнього природного середовища е порiв-
няно новим явищем у свгговш економiцi. На сьогодш, за наявностi досвiду ефективного функцюнування екологiчних ринкiв у розвинених кра!нах, не викликае сумнiвiв доцшьшсть ринкового пiдходу до здiйснення контролю за антропогенним фактором глобально! змши кшмату. I це не суперечить вимо-гам "зелено!" економжи, а навпаки, поглиблюе !! сутнiсть та змют.
Мiжнародний ринок торгiвлi правами на викиди парникових газiв на сучасному етапi сформований на основi Кiотського протоколу до Рамково! конвенцп ООН про змiну клiмату [1]. Кютський протокол е першим мiжна-родно-правовим документом, що визнае роль ринкових механiзмiв у вирь шенш проблем охорони довкiлля. Тривае переговорний процес щодо подаль-шого вдосконалення та доповнення таких мiжнародних механiзмiв.
Варто зазначити, що право на забруднення довкшля (у виглядi квот) е новим, нетрадицшним видом мiжнародно! торгiвлi у сферi природокористу-вання, а отже - i новим потужним ринковим шструментом регулювання якос-тi природного життевого довкiлля, умов переходу до сталого розвитку та за-безпечення здоров'я людей. Тому з методолопчного погляду, права на викиди парникових газiв можна трактувати як "новий товар на мiжнародному ринку природних ресурсiв" [4, с.319]. Проте дискусiйним залишаеться цша низка питань щодо основних засад функцюнування ринюв прав на викиди парникових газiв, ролi iнституцiйних чинниюв у формуваннi ринкових меха-нiзмiв, полiтичних та економiчних аспектiв переговорного процесу стосовно проблем глобально! змши кшмату, збалансованого врахування iнтересiв ушх учасникiв цих переговорiв.
Подiбна невизначешсть загалом значно утруднюе процес узгодження довгострокових мiжнародних домовленостей, що, своею чергою, створюе ю-тотну перешкоду для обгрунтування довгостроково! стратегi! учасп Укра!ни у мiжнародних заходах з подолання наслщюв глобальних змiн кшмату. На за-гал, характеризуючи ефективнють обрано! стратегi! обмеження мiжнародно! пропозицп прав на викиди, з боку Укра!ни необхiдно звернути увагу на те, що невизначешсть у майбутньому розвитку мiжнародного iнституцiйного се-редовища в рамках Рамково! конвенцi! ООН про зм^ клiмату iстотно обме-жуе можливостi довготермiнового планування реалiзацi! потенцiалу скоро-чень. Зокрема, невизначеним е статус наявних в Укра!ни надлишкових прав на викиди шсля закiнчення перiоду дi! Кiотського протоколу у 2013 р., що ставить тд сумшв можливiсть функцiонування вироблених швестицшних механiзмiв надалi. Враховуючи це, обрана стратепя навряд чи може бути виз-нана оптимальною з погляду реалiзацi! потенцiалу мiжнародно! пропозицп прав на викиди, оскшьки не враховуе необхщносп залучення внутрiшнiх ш-вестицiйних ресурсiв [7].
Враховуючи зазначене, актуальним i надалi залишаеться проведення дослщжень, спрямованих на визначення перспектив розвитку мiжнародно! тор-гiвлi правами на викиди парникових газiв та потенщалу участi Укра!ни у цьому процесi, в контекстi проблем сталого соцiо-еколого-економiчного розвитку.
З теоретичного погляду, еколопчш ринки е механiзмом встановлення рiвноваги мiж граничною соцiальною вартютю завдано! екологiчно! шкоди та
граничними витратами на скорочення викидiв суб'ектами господарювання. Вщповщно, в контекстi оцiнки соцiально-економiчних наслiдкiв глобальних змiн клiмату та вартост заходiв стабiлiзацiï цього процесу, роль глобального ринку прав на викиди парникових ra3ÎB полягае в оптимiзацiï витрат на до-сягнення узгоджених цшей щодо скорочення абсолютного обсягу викидiв.
Розумiння Р. Коузом виробничих факторiв як функцiï шститупв, тоб-то як сукупностi прав економiчних суб'ектiв [8], може стати теоретичним шдгрунтям для розгляду прав на викиди як особливого виробничого фактора. Це, своею чергою, зумовлено необхщшстю врахування контексту мiжнарод-ноï економiчноï полiтики пiд час аналiзу торгiвлi правами на викиди. Обра-ний пiдхiд дае змогу розробити науково обгрунтоваш рекомендацiï щодо дов-гостроковоï стратегiï участi Украïни у мiжнародних механiзмах торгiвлi правами на викиди парникових газiв, а також стосовно адаптацп вiтчизняноï еко-номiки до вiдповiдних змiн у глобальному шституцшному середовищi.
Вiдповiдно, для розгляду природи прав на викиди у шституцшному контекст можна запропонувати використання термша "екологiчнi контрак-ти", визначивши останнi як особливий вид нематерiальних активiв, що являе собою шституцшно визначену сукупнiсть прав на використання довкшля. Первинна вартють прав на викиди в цьому випадку вважатиметься обумовле-ною не кориснютю екологiчного активу, а наявнiстю транзакцшних витрат на адаптацiю до змшного iнституцiйного середовища, що встановлюе жорстю вимоги щодо контролю за викидами. Володшня правами на здiйснення пев-ного обсягу викидiв дае змогу зменшити загальний рiвень витрат тд-приемства що, за умов нерiвномiрного розподiлу прав, призводить до виник-нення конкурентноï переваги стосовно шдприемств з вищим обсягом витрат. Отже, володшня правами на викиди несе очжувану кориснють для шд-приемства, що зумовлено зменшенням загальних витрат у шституцшному се-редовищi та е шдставою для розвитку вторинного ринку. Таке розумшня дае змогу вести мову про забезпеченють економжи правами на викиди у контек-стi сталого розвитку, зокрема, стае можливим непрямий кiлькiсний аналiз за-безпеченостi екологiчним фактором, iз використанням факторiв капiталу та матерiальних витрат. Крiм цього, можливим е розгляд iнституцiйного забез-печення торгiвлi правами на викиди як невiд'емноï частини торговельних схем. Ефективнють таких схем визначаеться сшввщношенням мiж граничними транзакцшними витратами, що пiдлягають контролю держави, та граничними витратами економiчних суб'екпв на скорочення викидiв. Вiдповiдно, аналiз мiжнародного попиту та пропозицп прав на викиди може проводитися з урахуванням взаемодп полггичних та технологiчних факторiв.
Формування мiжнародних механiзмiв торгiвлi правами на викиди парникових газiв вiдбуваеться вщповщно до базових принципiв мiжнародноï политики сталого розвитку, що фактично випливають як з декларативного [9, с. 54], так i з розширеного [9, с. 57] визначення концепцп сталого розвитку. Вони охоплюють: по-перше, збереження поточного рiвня суспшьного добробу-ту; по-друге, встановлення мiжчасовоï справедливостi у розподiлi благ мiж нинiшнiм i майбутнiми поколшнями людей.
Аналiз основних засад Рамково! конвенцп ООН про змшу клiмату [3] та гнучких механiзмiв Кiотського протоколу свщчить, що зазначенi принци-пи, а також вщповщш штерпретацп етичних засад сталого розвитку знахо-дять безпосередне вщображення у iнституцiйному забезпеченнi мiжнародноl торгiвлi правами на викиди. Довгострокове вирiвнювання гранично! вартостi скорочення викидiв, необхщшсть яко! випливае з вимоги мiжчасовоl справедливости забезпечуеться на шституцшному рiвнi. Зокрема, механiзм чистого розвитку прямо передбачае пропозищю з боку кра!н з нижчою вартютю скорочень, яка зумовлена низьким рiвнем промислового розвитку. Важливою властивiстю сучасних шституцшних механiзмiв е зменшення ролi вартостi капiталу як фактора пропозици прав на викиди, що виводить на перший план технiко-економiчний потенщал скорочення викидiв у економiцi кра!ни. Вод-ночас iнтереси кра!н, що е джерелом прямих шоземних швестицш у проекти скорочення викидiв, стають основними як пiд час функцюнування ринкових схем, так i в подальшому переговорному процесi. З цього погляду виправда-ною е наявне трактування принципу спшьно! та диференцшовано! вщповь дальностi учасникiв Рамково! конвенцп, а також якiсний розподiл попиту та пропозици у гнучких мехашзмах Кютського протоколу. Вiдповiднi шститу-цшш механiзми забезпечують вирiвнювання граничних витрат мiж розвине-ними кра!нами та кра!нами, що розвиваються, одночасно стримуючи вирiв-нювання вартостi фактора катталу, що вiдповiдае iнтересам iнвесторiв, одночасно накладаючи обмеження на ефектившсть торгiвлi правами на викиди.
Сучасний стан розвитку глобального ринку прав на викиди характеризуется роздрiбненiстю та iзольованiстю торговельних схем, а також перева-жанням пропозици над попитом, що спричиняе зниження ринково! вартост та економiчноl ефективностi торговельних механiзмiв. Значною мiрою цей стан зумовлений цшеспрямованою полiтикою краlн-лiдерiв з боку попиту (насамперед, кра!н €С), у якiй iстотну увагу придшено використанню еколо-гiчного фактора конкурентоспроможносп, передусiм на галузевому рiвнi. Можна стверджувати, що стратегiя европейських урядiв заснована на двох економiчних цшях: запобiгання передислокацп виробництва за межi блоку та стимулювання технологiчних вдосконалень у енергетичнiй та промисловiй сфери Одним з довгострокових засобiв досягнення цих цiлей е встановлення прикордонних схем компенсацп рiзницi у еколопчнш ефективностi виробництва у низщ галузей. Проведений аналiз варiантiв впровадження подiбних схем дае змогу стверджувати, що з найбшьшою ймовiрнiстю вони базувати-муться на порiвняннi ефективносп технологiй з глобальним або регюналь-ним еталонним рiвнем та включенш iмпортерiв продукцп у iнтегровану схему торгiвлi правами на викиди [6].
Загалом, характеризуючись протилежним впливом на мiжнародний попит на права на викиди всередиш €С, прийнята стратегiя загалом пригш-чуе попит у глобальному масштаб^ спричиняючи, за рахунок iзольованостi европейського ринку, тиск до перемщення попиту на права на викиди до кра!н, що е чутливими до несприятливого впливу технолопчних факторiв,
насамперед низь^ ефективностi використання матерiальних ресурсiв. Низь-ка енергетична та екологiчна ефективнють економжи Украïни, за iснуючих полггачних тенденцiй, може призвести до невипдного становища на свггово-му ринку прав на викиди парникових газiв унаслгдок вiдсутностi у майбутньому доступу до шоземних екологiчних iнвестицiй. Набуття Укра-ïною статусу покупця на глобальному ринку прав на викиди парникових газiв е вкрай небажаним як з погляду еколого-економiчноï ефективносп ринку за-галом, так i враховуючи вразливють перехiдних економiк до зовшшшх шокiв. Водночас, кiлькiсний аналiз технологiчних факторiв попиту е неповним без урахування першочерговоï значущостi полггачних факторiв, зокрема, з вико-ристанням аналiзу сценарiïв.
Технологiчний потенцiал скорочення викидГв у нацiональнiй економь щ е головним фактором мiжнародноï пропозицп прав на викиди парникових газГв. Додатковi фактори пропозицiï, що визначають ïï обсяг, зокрема, наявнi мГжнародш домовленостi щодо майбутнiх обсяпв викидГв та прогнози еконо-мГчного зростання краш, характеризуються порГвняно нетривалою дiею та здатнiстю до змш у короткостроковому перiодi. Враховуючи переважання викидГв, пов'язаних зГ спалюванням викопного палива, у впчизнянш структу-рГ викидГв парникових газГв [2] можна вщзначити провщну роль продуктив-ност енергетичного фактора виробництва як визначника нахилу нацюналь-ноï кривоï мiжнародноï пропозицп прав на викиди. Економетричне ощнюван-ня свщчить, що здатшсть до управлшня структурою використовуваного палива характеризуе галузГ електрогенерацiï та металургшного виробництва, тодГ як фактор енергоспоживання загалом е значимим компонентом виробни-чоï функцiï зазначених галузей, а також сектору виробництва тепла, коксового, нафтохГмГчного та мшерального виробництва [5].
АналГз доповнено зютавленням наявних та потенцшних виробничих витрат металургшного та електрогенеруючого сектору для п'яти полГтичних сценарпв, а також за наявного та вщсутнього внутрГшнього ринку прав на викиди [7]. Проведений аналГз сценарпв комбiнованоï дп факторГв мГжнародно-го попиту та пропозицп свщчить про необхщнють тдходу до обмеження ви-кидГв, що спрямований на досягнення рГвня ефективносп використання ре-сурсГв за мГжнародними стандартами, а також впровадження внутрiшньоï схе-ми обмеження та торпвлГ правами на викиди. За цих умов можливим е зростання норми операцшного прибутку у виробнищв електроенергiï на 8 %, що збшьшить обсяг доступних швестицшних ресурсГв для модернiзацiï виробничих потужностей. Для металургiйноï промисловосп можливим е зростання норми прибутку на 4 % за рахунок iстотноï економп на прихованих витратах, пов'язаних з низькою ефективнютю використання енергоресуршв.
Водночас ключовим фактором тд час вибору стратеги учасп Украïни у мГжнароднш торпвлГ правами на викиди залишаеться рГвень каттальних витрат на довгострокове скорочення викидГв. Короткострокове скорочення може вдагравати як роль додаткового заходу тд час здшснення технолопч-них вдосконалень, так i бути основним методом адаптацп до нових торго-
вельних 6ap'epiB. Для з'ясування найбшьш прийнятного контексту для корот-кострокових скорочень проведено зютавлення оцiнених галузевих показникiв вартост скорочень з iснуючими оцiнками граничноï вартостi скорочень (ГВС) для швестицшних проекпв, наведеними у Нацiональнiй стратеги Украши щодо спiльного впровадження та торгiвлi викидами [2]. Оцшки гранич-ноï вартостi скорочень, засноваш на даних про здiйснення реальних проектiв, дають змогу безпосередньо врахувати необхщний обсяг капiтальних витрат та оцшити доцiльнiсть здiйснення довгострокових проекпв скорочення вики-дiв у масштабах галузi порiвняно з iншими альтернативами. Виходячи з по-рiвняння вартост короткострокових та довгострокових скорочень, наведено-го у табл., для металургiйноï галузi здiйснення довгострокового скорочення викидiв е важливим засобом отримання додаткових конкурентних переваг, тодi як у випадку генерацiï електроенергiï економiчнi переваги скорочення викидiв повиннi розглядатися лише як додатковий стимул для необхщних технолопчних вдосконалень [7].
Табл. nopie^H^ вартостг короткострокових та довгострокових скорочень euKudie, грн/т СО2
Види скорочення виробництва Виробництво електроенергп Металурпя та об-роблення металу
Короткострокове скорочення виробництва 266,54 1496,29
Замша палива 198,78 198,78
Довгостроков1 проекти секторного енергозбереження 955,84 400,4
Проекти в1дновлення електростанцш 424,64 -
Джерела: Нацюнальна стратепя Украши щодо сшльного впровадження та тор-
пвл1 викидами [2], авторсью обчислення.
За результатами проведеного дослщження можуть бути сформульова-ш так! висновки.
Низка iстотних рис сучасних механiзмiв мiжнародноï торгiвлi правами на викиди парникових газiв е безпосередшм наслiдком основних принципiв мiжнародноï полiтики сталого соцiо-еколого-економiчного розвитку. Зокрема, вирiвнювання граничних витрат на скорочення, що випливае з базового принципу мiжчасовоï справедливосп сталого розвитку, забезпечуеться на ш-ституцiйному рiвнi за допомогою гнучких механiзмiв Кютського протоколу. Важливою властивiстю сучасних шституцшних механiзмiв е зменшення ролi вартосп капiталу як фактора пропозицiï прав на викиди. Водночас обраний прюритет економiчних iнтересiв спричиняе субоптимальнiсть юнуючих ме-ханiзмiв торгiвлi правами на викиди, що додатково поглиблюеться неоптимальною поведшкою урядiв, спричиненою внутршшм конфлiктом цiлей по-лiтики сталого розвитку.
Проблема збереження конкурентоспроможносп в умовах жорст^ клiматичноï полiтики може збер^ати полiтичну актуальнiсть навiть в умовах, коли економiчна ïï актуальшсть не е iз впевненiстю емтрично доведеною. Це означае, зокрема, можливють застосування мiжнародноï торгiвлi правами на викиди з метою встановлення додаткових торговельних бар'ерiв для Украши.
Потенцiал скорочень викидiв парникових ra3iB в економщ кра!ни е провiдним фактором мiжнaродноl пропозицп прав на викиди. Можна ствер-джувати, що потенцiaл пропозицп з боку укра1нсько1 економiки не реаль зуеться повною мiрою. Технолопчний потенцiaл контролю над викидами, пов'язаними i3 спалюванням оргaнiчного палива, е нерiвномiрно розподше-ним мiж галузями промисловостi та комунального сектору. Виходячи з моде-лювання оптимального розподшу прав на викиди парникових гaзiв для ко-роткострокового перюду, можна стверджувати, що гaлузi електрогенерацп та виробництва тепла е оптимальними для здшснення короткострокових скорочень з погляду мiшмiзaцп вaртостi.
З шшого боку, застосування лiберaльного пiдходу до контролю за викидами парникових гaзiв в умовах високо! енергомюткосп економiки не за-безпечить оптимального розподшу прав на викиди (за критерiями сталого со-цiо-еколого-економiчного розвитку). Мiжгaлузевий розподiл прав на викиди повинен базуватися на врахуванш необхщних умов для успiшного функць онування ринкових схем, а також довгострокових економiчних нaслiдкiв ре-формування еколопчно! полiтики. Крiм цього, необхiдним е розширення цiльового призначення проектiв, що здшснюються вiдповiдно до схеми "зеле-них" iнвестицiй, а також стимулювання внутрiшнього попиту на права на викиди, що е передумовою устшного здiйснення iнституцiйних перетворень. Рамковим положенням вщповщно! нацюнально! стратеги може стати орiентaцiя на можливiсть штеграци вiтчизняних пiдприемств у Схему торпв-лi квотами на викиди парникових гaзiв Свропейського Союзу.
Л1тература
1. Киотский протокол к Рамочной Конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата. - Нью-Йорк : Изд-во ООН, 1997. - 242 с.
2. Нацюнальна стратепя Укра!ни щодо стльного впровадження та торпвл1 викидами. -К. : Мастерство екологл та природних ресурав, 2003. - 146 с.
3. Рамочная конвенция ООН об изменении климата. - Нью-Йорк : Изд-во ООН, 1992. -
126 с.
4. Туниця Т.Ю. Взаемозв'язок сталого розвитку люового господарства Укра!ни з ратиф> кащею Юотського протоколу та формуванням м1жнародного ринку квот на викиди парникових газ1в / Т.Ю. Туниця // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 312-321.
5. Ходико Д.1. Оцшка галузевих показнигав продуктивност енергетичного фактору виробництва у промисловосп Укра!ни / Д.1. Ходико // Економжа промисловосп. - 2011. -№ 54(1). - С. 107-112.
6. Ходико Д.1. Перспективи м1жнародних домовленостей у сфер1 прикордонного врегу-лювання податюв на викиди парникових газ1в / Д.1. Ходико // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Глобальш змши кл1мату - загрози людству та мехашзми вщве-дення. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 250-258.
7. Ходико Д.1. Анашз сценарив скорочення викид1в СО2 у промисловому виробнищта Укра!ни / Д.1. Ходико // Галицький економ1чний вюник. - Терношль, 2012. - № 1(34) . -С. 152-157.
8. Coase R.H. The Problem of Social Cost / R.H. Coase // Journal of Law and Economics. -1960. - № 3. - С. 1-44.
9. Our Common Future: Report of the World Commission on Environment and Development. - United Nations, 1987.
Туныця Т.Ю., Ходико Д.И. Механизмы усовершенствования международной торговли правами на выбросы парниковых газов в контексте проблем устойчивого развития Украины
Рассмотрено формирование институционной среды международного рынка прав на выбросы парниковых газов и влияние международной политики устойчивого развития на этот процесс. Отражена ключевая роль технологического потенциала сокращения выбросов парниковых газов как определителя предложения Украины на международном рынке прав на выбросы. Обоснована целесообразность разработки новой долгосрочной стратегии участия Украины в международной торговле правами на выбросы парниковых газов и ее значение для достижения устойчивого развития.
Tunytsya T. Yu., Khodyko D.I. Mechanisms of international greenhouse gases emission rights trading improvement in the context of Ukraine's sustainable development problems
Formation of institutional infrastructure for international greenhouse gases emission rights trading under the influence of sustainable development policy principles is considered. Economy-wide technologic potential for greenhouse gases emission reduction is emphasized as a key determinant of Ukraine's international supply of emission rights. Ukraine's further participation in international emission trading requires reconsideration of its long-term strategy within the sustainable development framework.
УДК332.482 Проф. О.В. Виноградова, д-р екон. наук;
астр. О.В. Воропаева; астр. В.Г. Дарчук -
Донецький НУ економжи i торгiвлi т. Михайла Туган-Барановського
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ "СТАЛИЙ ТУРИЗМ" I "С1ЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ
ТУРИЗМ"
Наведено результати дослщження та подальшого розвитку понятшно-категор^ ального апарату природно-орiентованого туризму; визначено межi мiж термшами "сталий туризм", "сшьський зелений туризм" та вшма можливими синонiмiчними формами цих понять, яга поширеш в украшськш i зарубiжнiй науковш л^ератург
Ключовг слова: сшьський зелений туризм, еколопчний туризм, сталий туризм, природно-орiентований туризм, принципи сталого розвитку.
Постанова проблеми. Стр1мке зростання обсяпв послуг туризму, що тдтверджуеться збшьшенням удв1ч1 за перюд 1990-2010 рр. кшькост турис-пв у свт, з одного боку, свщчить про устхи у виршенш рекреацшних, еко-ном1чних та сощально-гумаштарних завдань а, з шшого, е одним 1з важливих прояв1в глобатзацп, що завдае серйозно! шкоди екосистемам, культурно-ю-торичнш спадщиш, нащональнш самобутносп, спричиняе виникненню кон-флжлв на сощальному 1 культурному тдгрунп, особливо в тих кра!нах, де вщсутня зважена економiчна полiтика.
Науковщ р1зних кра!н свггу i високопосадовщ ООН неодноразово наго-лошували на важливосп використання потенцiалу туризму для досягнення щ-лей соцiального та економ!чного розвитку, що вщом1 як Цш розвитку тисячо-лггтя (ЦРТ), i сприяння досягненню сталого розвитку суспiльства. Наприклад, шляхом полiпшення базово! шфраструктури i всебiчного залучення мюцевих громад туризм може сприяти зниженню р1вня бщносл, - першо! з восьми ЦРТ.
