CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-213-217 УДК 618.173-008.6-085.015.32:616.441-008.64:577.1 Павловська М. О.
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНО!' ТЕРАПП З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИГОМОТОКСИКОЛОГ1ЧНИХ ПРЕПАРАТ1В НА Б10Х1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ПАЦ16НТОК З КЛ1МАКТЕРИЧНИМ
СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕОЗУ Нацiональний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця (м. Кшв)
marynatrnnk@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом науково-до-слщницько'Г теми «Особливост комплексно! корек-цп проявiв ^мактеричного синдрому залежно вiд супутньо' екстрагештальноТ патологи» (№ державно! реестраци 0118и004061).
Вступ. Нормальний рiвень тирео'дних гормошв - абсолютно необхiдна умова гармоншного розви-тку i функцiонування оргашзму людини. Порушення функци щитоподiбноí залози (ЩЗ) асоцiйоване з роз-ладами менструального циклу, безплщдям, само-втьним перериванням вагiтностi у молодих жшок. Не менш важливою проблемою е захворювання ЩЗ у жiнок старшого вшу. Захворювання ЩЗ часто зустри чаються у жiнок пiсля 45 рошв, особливо в регiонах з недостатньою забезпеченiстю йодом. Лише у трети-ни жiнок функцiя ЩЗ у ^мактеричному перiодi не змшюеться, а 40 % жiнок мають вузловi утворення ЩЗ i ппотиреоз [1,2].
Результати дослiджень свiдчать про схож^ь проявiв клiмактеричного синдрому i симптомiв порушення функци ЩЗ, а також на високу частоту суб-клЫчних варiантiв перебiгу та атипов^ь клiнiчних проявiв захворювань. Коморбщшсть ^мактерич-ного синдрому i патологи ЩЗ створюе умови для, з одного боку, взаемообтяження кнуючих розладiв, а з iншого, - 'х маскування. Так, порушення функцю-нального стану ЩЗ можуть не мати специфiчних про-явiв i характерно''' клЫчно'Г картини, а вегетативна симптоматика перименопаузального перюду нага-дувати симптоми тиреоТдноТ патологи [3].
Патологiя ЩЗ, у т. ч. ппотиреоз, посилюе вираже-нiсть вазомоторних, емоцiйно-вегетативних, урогеш-тальних та iнших проявiв ппоестрогенеми, сприяючи прогресуванню вегето-судинних, ендокринно-об-мшних та емоцiйно-психiчних порушень ^макте-ричного перюду [4]. Виражешсть клiмактеричних порушень у жшок iз ппотиреозом мае сво' специфiчнi особливостi, що полягають у переважаннi основних ^мактеричних симптомiв - приливiв жару, штли-востi, порушень сну, депресивного настрою i слаб-костi. Це дозволяе стверджувати про несприятливий вплив недостатньо' функцГ'' ЩЗ на клiнiчний перебк менопаузального перiоду [5].
Повний спектр менопаузальних розладiв суттево впливае на яшсть життя жiнки i становить актуальну медико-сощальну проблему, яка на протязi багатьох десятилiть привертае увагу не ттьки гшеколопв, але й лiкарiв iнших спецiальностей. Профiлактику I корекцш цих порушень необхiдно розпочинати як можна рашше.
Жiнкам з клiмактеричним синдромом на фон1 патологГ'' ЩЗ показана замкна гормональна тератя (ЗГТ) пiд ретельним контролем основних показнимв ендокринного статусу. Водночас, показане бтьшосп
жiнок використання ЗГТ часто ускладнюеться через наявшсть супутнього захворювання. ^м того, саме застосування естрогешв може дещо змiнювати по-казники функцюнального стану ЩЗ [6]. ^м того, частина жiнок упереджено ставиться до гормональ-них препаратiв [7].
Перспективним ршенням дано''' проблеми е при-значення жiнкам у перюд менопаузи негормональ-них препаратiв, за допомогою яких можна ефектив-но проводити корекщю дисгормональних розладiв [8].
Альтернативним, а у деяких випадках додатко-вим, методом лiкування е застосування негормо-нальних лiкарських засобiв на основi лтарськоТ рос-линно' сировини, що мiстить фiтоестрогени, а також мiкронутрiенти [9].
Таким чином, пошук ефективних i безпечних за-ходiв для пiдтримки адаптацiйних можливостей ор-ганiзму жiнок, профiлактики та корекци виявлених порушень залишаеться остаточно не вирiшеною i актуальною проблемою.
Антигомотоксилопчна терапiя, що вщноситься до регуляцшно'Г терапи, комплексно впливае на ор-ганiзм, забезпечуючи детоксикацшний, iмуномо-дуляцiйний i пiдтримуючий функцш органiв i клiтин ефекти [10,11].
Антигомотоксилопчна терашя направлена на по-кращення здоров'я жiнок в ^мактеричному перю-дi, оскiльки поеднуе можливiсть як симптоматичного призначення комплексних антигомотоксиколопчних засобiв, так i цiлеспрямованого бюлопчного стиму-лювання гормонально' функцiй яечнишв. Застосування антигомотоксикологiчних препаратiв довело свою ефектившсть, оскiльки незалежно вщ вираже-ностi клiмактеричного синдрому забезпечуе досто-вiрне зниження вираженостi симптомiв (30 % в перш1 5 тижшв призначення) [12].
Незважаючи, що виражений лтувальний ефект антигомотоксикологiчних засобiв щодо усунення ве-гето-судинних i нервово-психiчних порушень у жiнок досягаеться за бшьш тривалий промiжок часу, при ''х правильному призначеннi практично вщсутш будь-як1 протипоказання i побiчнi явища, що робить 'х використання безпечним при тривалому застосуванш [12].
Мета роботи: порiвняти ефектившсть комплексних методiв лiкування ^мактеричного синдрому у пацiенток iз супутшм гiпотиреозом, шляхом аналiзу би охiмiчних показникiв до та пiсля комплексно' терапи з використанням антигомотоксикологiчних препара^в.
Об'ект i методи дослiдження: обстежено 65 паци енток вiком 45 - 55 рошв iз ^мактеричним синдромом та супутнiм ппотиреозом. Тривалiсть гiпотиреозу - вiд 1 до 5 рошв, у середньому (3,8±0,4) роки. Паци ентки отримували замкну терашю L - тироксином.
1з метою порiвняння ефективност обраного л!ку-вання, хворих роздiлено на abí групи.
В 1-й rpyni (30 пащенток) Í3 гiпотиреозом на фон1 кл!мактеричного синдрому, якi отримували тiльки базову тератю згiдно з Нацiональним консенсусом щодо ведення пацiенток у кл!мактери (далi - базова терапiя).
До 2-гоТ групи увiйшло 35 пац!енток, якi окрiм базовой' терапм отримували терапiю антигомотоксико-логiчними препаратами (Клiмакт-Хель (1 таблетка 3 рази/добу протягом двох мкящв), Мулiмен (10 кра-пель 3 рази/добу протягом двох мкящв)).
Клiнiчне обстеження включало скарги хворих та анамнез захворювання; об'ективш данi та пнеко-лопчне обстеження. Також ураховувалися данi ам-булаторних та стацiонарних карт, виписки з !сторп хвороби, визначення бiохiмiчних та гормональних показникiв кровi, результати спец!альних методiв обстеження.
Антигомотоксиколопчш препарати можуть широко застосовуватися як для зменшення симптомiв кли мактеричного синдрому так i для лтування судинних порушень. Науковими дослщженнями та клiнiчною практикою доведено, що лiкування на раннiх ета-пах розвитку кл!мактеричного синдрому позитивно впливае на яшсть життя жiнки в наступш роки.
Був проведений порiвняльний аналiз бiохiмiчних показникiв кровi у обстежуваних пащенток з КС та супутшм гiпотиреозом, до i теля певного виду л!ку-вання, порiвняння показникiв мiж собою та з показ-никами норми.
Iндивiдуальний контроль гжкеми проводився за допомогою експрес - аналiзатора «One Touch Basic Plus» (Джонсон i Джонсон, США), CHEKMATE (Caskade Medical inc., США), «Elite» (ф!рма Байер, Гермашя).
Глтований гемоглобш (HbAlc) визначали ю-нообмшним методом за допомогою комерцiйних тест-наборiв «Glyco-chemoglobin HbA1-test» №10657 чи 10658, контрольна сироватка №10259 «Human» ФРГ, на спектрофотометр! DH-7 Ф!рми «Beckman» США.
Електролп"и сироватки (К+, Са2+) досли джували стандартним методом спектрофо-
Х1ДН1 показники дещо перевищували нормативн дан1. Так, показник гл1кеми в обох трупах (5,7±0,61) та (5,5±0,34) ммоль/л, незначно та все ж таки пере-вищував обрану норму (4,7±0,39) ммоль/л до про-веденого л1кування. До л1кування у вах пац1ент1в зареестровано зб1льшення показника глтованого ге-моглоб1ну - норма (5,2±0,17)%, який був дещо вищим та становив - у першш грут л1кування (5,4±0,42)% та у другш - (5,9±0,35)%, в1дпов1дно. Аналог1чн1 змши спостер1галися I з1 значенням атерогенного шдек-су в обох групах, який складав (5,6±0,04); (5,8±0,01) вщповщно, при норм1 (4,1±0,07). Са2-1он1зований та Са2- цитозольний також в1др1знялися в1д норма-тивних значень до л1кування. Так, Са2-1он1зований склав (0,78±0,03) та (0,83±0,03) ммоль/л, при норм1 (1,21±0,03) ммоль/л, в1дпов1дно. Показник Са2- ци-тозольного перед л1куванням, навпаки був достов1р-но п1двищеним у вах пац1ент1в I становив (44,9±2,2) I (46,1±3,5) нмоль/л, при нормативному значенн
- (42,9±3,28). У хворих також виявлено пщвищення К+, пор1вняно з нормою (4,2±0,37) ммоль/л, який в грут 1 дор1внював (5,2±0,11) ммоль/л, у груш 2 -(5,1±0,14) ммоль/л. Значно шдвищеним виявився показник загальноТ лужноТ фосфатази в обох групах пац1енток (109,5±3,9) та (108,5±7,5) Од/л, при норм1
- (75,8±5,12) Од/л. Таким чином, анал1зуючи вих1дн1 дан1, бачимо,
що у пац1енток в перименопауз1 1з супутньою ендо-кринною патолог1ею проявлялися значн1 метабол1ч-н1 зм1ни, як1 стосувалися порушенням вуглеводного, л1п1дного та м1нерального обм1н1в. Дан1 зм1ни, очевидно, пов'язаш як з гормональною перебудовою, характерною для кл1мактеричного пер1оду, так I з супутшм ппотиреозом.
Результати, отримаш п1сля двох курс1в комплексного л1кування ж1нок 1з кл1мактеричним синдромом
Таблиця.
Динамiка бiохiмiчних показнишв у пацieнток з клiмактеричним синдромом на тлi гiпотиреозу пiд впливом комплексно! терапм iз застосуванням препаралв Клiмакт-Хельта Мулiмен
тометри. Концентрац!ю цитозольного Ca2+ (в лейкоцитах кров!) дослщжували методом лю-мшесцентноТ мтроскопи. Холестерин сироватки визначали на апарат! КФК- 2МП (Роая). Вм!ст глюкози в перифершнш кров! досли джували ун!ф!кованим глюкозооксидантним методом по окисленню ортотолу!дину.
Активн!сть загальнот лужнот фосфатази (ЗЛФ), виражену в ОД/л, визначали в бюхи м!чному анал!затор! «Co-BAS-MIRAS» (Швей-цар!я).
В якост! нормативних показнимв при ана-л!з! результат лабораторних дослщжень ви-користовували стандарти бюх!м!чних лабора-тор!й.
Статистична обробка отриманих результат здшснена в статистичному пакет! «STATISTICA 6.1» !з використанням параме-тричних i непараметричних метод!в оц!нки отриманих результат!в.
Результати дослщження та Тх обгово-рення. У вс!х обстежуваних пац!енток ви-
Показник, норма Групи
1 (n=30) 2 (n=35)
1 курс 2 курс 1 курс 2 курс
Гл1кем1я Ммоль/л 4.7+0.39 5,7+0,61 5,3+0,42 5,2+0,24 4,9+0,13 5,5+0,34 5,1+0,18 5,2+0,26 4,8+0,12
HbA1c% 5,2+0,17 5,4+0,42 5,6+0,16 5,6+0,22 5,4+0,21 5,9+0,35 5,5+0,28 5,6+0,15 5,2+0,19
Атерогенний шдекс 4,1+0,07 5,6+0,04 5,1+0,02 5,2+0,05 4,6+0,06 5,8+0,01 5,6+0,02 5,5+0,11 5,0+0,03
Ca2+-iон Ммоль/л 1,21+0,03 0,78+0,03 0,91+0,04 0,90+0,04 1,03+0,02 0,83+0,03 0,99+0,06 0,98+0,02 1,02+0,03
Ca2+u^ Нмоль/л 42,9+3,28 44,9+2,2 43,4+1,6 43,5+2,8 42,1+1,8 46,1+3,5 44,9+2,5 45,0+2,1 43,6+3,4
K+ Ммоль/л 4,2+0,37 5,2+0,11 4,6+0,09 4,7+0,15 4,2+0,07 5,1+0,14 4,8+0,09 4,8+0,11 4,4+0,08
ЗЛФ Од/л 75,8+5,12 109,5+3,9 93,4+3,1 93,9+4,2 85,2+5,4 108,5+7,5 101,3+5,1 101,5+3,5 92,4+2,6
на тл гiпотиреозу з використанням антигомотокси-колопчних препаратiв, наведенi у табл.
Оцшка динамiки бiохiмiчних показникiв доводить, що в обох групах пацiентiв тсля лiкування виявлено достовiрнi змiни. У вах пaцiентiв виявлено зниження гжкеми. Так, у групi iз застосуванням базово' терапй пiсля лiкувaння вш становив (4,9±0,13), у групi iз застосуванням двох курсiв антигомотоксиколопчних препaрaтiв показник становив (4,8±0,12) ммоль/л. Показник гжкозильованого гемоглобiну у пащенток iз використанням базово' терапй' зовам не змшився (5,4±0,21)%, проте i у хворих друго'' групи тсля обох курав комплексного лiкувaння iз застосуванням пре-пaрaтiв Клiмaкт-хель та Мулiмен показник НЬА1с був знижений незначно та становив (5,2±0,19)%. Тенден-цiя до зниження атерогенного шдекса спостерiгaлaся в обох групах пащенток, та все ж таки нормальних цифр 'м не вдалося досягти (4,6±0,06) та (5,0±0,03). Пiдвищення СаЧошзованого було не достовiрне у вах хворих та становило (1,03±0,02) та (1,02±0,03) ммоль/л. Зменшення Са2- цитозольного спостер^али в обох групах лтування, проте достовiрне його зниження вiдмiчено у пaцiенток першо'' групи (42,1±1,8), проти (43,6±3,4) нмоль/л, у грут 2. Пiд впливом базово'' терапй' достовiрно зменшився показник К+. В пaцiентiв обох груп лтування показник загально'' лужно'' фосфатази дещо збiльшувaвся та нормативного значення не досягнуто в жодного патента.
При оцшц загально'' ефективност лiкувaння виявилося, що при використанш базово'' терапй ефективнiсть склала 63,3%, при використанш комплексного лтування iз застосуванням антигомотокси-колопчно'' терапГ'' - 54,3%. При цьому при використанш базово'' терапй' у 26,7% хворих не призводило до об'ективного полтшення стану, а в 10% пащен-ток спостеркалося деяке попршення самопочуття. У
групi пащенток, яким призначили комплекс iз анти-гомотоксикологiчною терaпiею кiлькiсть хворих, що закшчила курс лiкувaння без динамти, була дещо вищою 28,4%. Вищою виявилася також кшьмсть хворих iз негативними результатами лiкувaння 14,3%.
Висновки
1. У ходi обстеження хворих з ^мактеричним синдромом та супутшм гiпотиреозом, спостерiгaемо пiдвищення всiх дослщжуваних бiохiмiчних показ-никiв кровi до проведення двох курав комплексно' терапГ''.
2. При оцшщ динамти бiохiмiчних покaзникiв пiсля двох курсiв лтування виявили тенденцiю зниження показнишв до норми в обох групах лтування, проте у групi з використанням тшьки базово'' терапГ' показники бтьше наближувалися до нормативних показнишв.
3. Загальна ефективнiсть базово'' терапй ^мак-теричного синдрому склала 63,3% дослщжуваних жiнок, при цьому у 26,7% хворих не було об'ективного полтшення стану, а в 10% пащенток спостер^алося деяке попршення самопочуття.
4. Ефектившсть комплексного лтування iз застосуванням aнтигомотоксикологiчних препaрaтiв була менш устшна. 1з 35 хворих, ям отримували комп-лексне лтування у 54,3% загальний стан та бiохiмiчнi показники значно покращилися, у 28,4% загальний стан та показники не змшилися i у 14,3% хворих мали негативш результати лтування.
Перспективи подальших дослiджень. Перспективами подальших дослiджень стане пошук зaсобiв корекцй проявiв клiмaктеричного синдрому на фон супутньо'' патологГГ iз подальшим зaмiщенням гормо-нальних препaрaтiв.
Лггература
1. Berketova TYu, Rahozyn AK. Osobennosty pery- y postmenopauzy u zhenshchyn s zabolevanyyamy shchytovydnoy zhelezy. Vestn. reproduktyv. zdorov'ya. 2009;2:26-31. [in Russian].
2. Hlazkova IB. Klimakterychni porushennya u zhinok z dobroyakisnoyu tyroyidnoyu patolohiyeyu [avtoreferat]. Nats. med. akad. pislyadyplom. osvity im. P.L. Shupyka. Kyyiv, 2010. 31 s. [in Ukrainian].
3. Deryabyna EH, Bashmakova NV. Shchytovydnaya zheleza y menopauza. Ekaterynburh, 2012. 141 s. [in Russian].
4. Khazelen R. Yntehratyvnyy obzor dokazatel'stv effektyvnosty antyhomotoksychnoho sredstva. Lechashchyy vrach. 2017;4:69-78. [in Russian].
5. Li H, Li J. Thyroid disorders in women. Minerva Med. 2015;106(2):109-14.
6. Smetnyk VP, redaktor. Medytsyna klymakteryya. M.: Lytera; 2006. 847 s. [in Russian].
7. Kosilova SE. Nehormonal'na korektsiya klimakterychnykh rozladiv u zhinok u postmenopauzi. Bukovyn. med. visnyk. 2015;2:113-5. [in Ukrainian].
8. Tyraspol'skyy YV. Antyhomotoksycheskaya terapyya v praktyke akushera-hynekoloha: kratkoe spravochnoe rukovodstvo. M.: Arnebyya; 2001. 288 s. [in Russian].
9. Tkachyk SYa. Endokrynnyy status u zhinok z klimakterychnym syndromom na foni patolohiyi shchytopodibnoyi zalozy. Visn. nauk. doslidzhen'. 2001;1:73-5. [in Ukrainian].
10. Villaseca P. Non-estrogen conventional and phytochemical treatments for vasomotor symptoms: what needs to be known for practice. Climacteric. 2012;15(2):115-24.
11. Gietka-Czernel M. The thyroid gland in postmenopausal women: physiology and diseases. Prz. Menopauzalny. 2017;16(2):33-7.
12. Black AA, Chernykh A. Antihomotoxic drugs in the treatment of internal diseases. St. Petersburg: Center for Homeopathy; 2013. 246 p.
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНО! ТЕРАПП З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИГОМОТОКСИКОЛОПЧНИХ ПРЕПАРАТ1В НА Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ПАЦ16НТОК З КЛ1МАКТЕРИЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕОЗУ Павловська М. О.
Резюме. Виражешсть ^мактеричних порушень у жшок i3 ппотиреозом особливосл, що поляга-ють у перевaжaннi основних ^мактеричних симптомiв. Перспективним рiшенням дано' проблеми е призначення жiнкaм у перюд менопаузи негормональних препaрaтiв. Виражений лтувальний ефект aнтигомотоксикологiчних зaсобiв у жшок досягаеться за бтьш тривалий промiжок часу, при 'х правильному призначенш практично вiдсутнi будь-як протипоказання i побiчнi явища, що робить 'х використання безпечним при тривалому застосуванш. Метою роботи стало порiвняти ефективнiсть комплексних методiв лтування клiмaктеричного синдрому у пaцiенток iз супутнiм гiпотиреозом, шляхом aнaлiзу бiохiмiчних
показникiв до та тсля комплексно! терапи з використанням антигомотоксиколопчних npenapaTiB. Було об-стежено 65 пацieнток вiком 45 - 55 рошв i3 ^мактеричним синдромом та cynyTHiM ппотиреозом, хворих було роздшено на двi групи. В 1-й грут було (30 пащенток) i3 гiпотиреозом на фон клiмактеричного синдрому, якi отримували ттьки базову терапiю. До 2-гоТ групи yвiйшло 35 пацiенток, як окрiм базовоТ терапи отримували тератю антигомотокcикологiчними препаратами: Клiмакт-Хель та Мyлiмен. При оцiнцi динамiки бiохiмiчних показнишв пicля двох кyрciв лiкyвання виявили тенденцш зниження показникiв до норми в обох групах лтування, проте у грут з використанням ттьки базовоТ терапи показники бiльше наближувалися до нормативних показнимв. Ефективнicть комплексного лтування iз застосуванням антигомотокcикологiчних препаралв була менш ycпiшна. 1з 35 хворих, ям отримували комплексне лтування у 54,3% загальний стан та бiохiмiчнi показники значно покращилися, у 28,4% загальний стан та показники не змшилися i у 14,3% хворих мали негативн результати лтування.
Ключовi слова: клiмактеричний синдром, ппотиреоз, антигомотокcикологiчна терапiя, базова терапiя.
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ АНТИГОМОТОКСИКОЛОГИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ НА БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПАЦИЕНТОК С КЛИМАКТЕРИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ НА ФОНЕ ГИ-ПОТЕРИОЗА
Павловская М. А.
Резюме. Выраженность климактерических нарушений у женщин с гипотиреозом заключается в преобладании основных климактерических симптомов. Перспективным решением данной проблемы является назначение женщинам в период менопаузы негормональных препаратов. Выраженный лечебный эффект антигомотоксикологических средств у женщин достигается за более длительный промежуток времени, при их правильном назначении практически отсутствуют какие-либо противопоказания и побочные явления, что делает их использование безопасным при длительном применении. Целью работы стало сравнить эффективность комплексных методов лечения климактерического синдрома у пациенток с сопутствующим гипотиреозом, путем анализа биохимических показателей до и после комплексной терапии с использованием антигомотоксикологических препаратов. Было обследовано 65 пациенток в возрасте 45 - 55 лет с климактерическим синдромом и сопутствующим гипотиреозом, больные были разделены на две группы. В 1-й группе было (30 пациенток) с гипотиреозом на фоне климактерического синдрома, которые получали только базовую терапию. Во 2-ю группу вошло 35 пациенток, которые кроме базовой терапии получали терапию антиго-мотоксикологическими препаратами Климакт-Хель и Мулимен. При оценке динамики биохимических показателей после двух курсов лечения обнаружили тенденцию снижения показателей к норме в обеих группах лечения, однако в группе с использованием только базовой терапии показатели больше сблизились до нормативных показателей. Эффективность комплексного лечения с применением антигомотоксикологических препаратов была менее успешна. Из 35 больных, получавших комплексное лечение в 54,3% общее состояние и биохимические показатели значительно улучшились, в 28,4% общее состояние и показатели не изменились и в 14,3% больных имели отрицательные результаты лечения.
Ключевые слова: климактерический синдром, гипотиреоз, антигомотоксикологическая терапия, базовая терапия.
INFLUENCE OF COMPLEX THERAPY WITH USING ANTIGOMOTOXICOLOGICAL DRUGS ON THE BIOCHEMICAL PARAMETERS OF PATIENTS WITH CLIMATHERIC SYNDROME WITH HYPOTHYROIDISM
Pavlovska M. O.
Abstract. Expression of climacteric abnormalities in women with hypothyroidism, characterized by predominance of major climacteric symptoms. An alternative, and in some cases, additional, method of treatment is the use of non-hormonal drugs based on medicinal plant material containing phytoestrogens, as well as micronutrients.
Thus, the search for effective and safe measures to support the adaptive capacity of the body of women, prevention and correction of the revealed violations remains unresolved and relevant to the problem. A promising solution to this problem is the appointment of women in the period of menopause non-hormonal drugs. The expressed therapeutic effect of antihomotoxic drugs in women is achieved over a longer period of time, with their correct appointment, virtually no contraindications and side effects, which makes their use safe in long-term use. The aim of the work was to compare the effectiveness of complex methods of treatment of climacteric syndrome in patients with concomitant hypothyroidism, by analyzing biochemical parameters before and after complex therapy using antihomotoxicological drugs. 65 patients aged 45-55 years with a climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism were examined, patients were divided into two groups. In the 1st group, there were (30 patients) with hypothyroidism in the context of a climacteric syndrome who received only baseline therapy. The 2nd group consisted of 35 patients who, in addition to basic therapy, received therapy with antihomotoxic medicines: Climact-Hel and Mulimen. Antihomotoxicological drugs can be widely used both for the reduction of symptoms of climacteric syndrome and for the treatment of vascular disorders. Scientific research and clinical practice have shown that treatment in the early stages of the development of climacteric syndrome positively affects the quality of life of women in subsequent years. A comparative analysis of the biochemical parameters of blood in the examined patients with COP and concomitant hypothyroidism, before and after a certain type of treatment, comparison of indicators with each other and with norms. Individual glycemic control is performed with the One Touch Basic Plus Express (Johnson & Johnson, USA), CHEKMATE (Caskade Medical inc., USA), Elite (Bayer, Germany). During the examination of patients with climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism, we observe an increase in all studied biochemical parameters of the blood prior to the completion of two courses of complex therapy. In assessing the dynamics of biochemical indicators after two treatment cycles, there was a tendency towards a decrease in
normal values in both treatment groups, but in the group using only baseline therapy, the indicators were closer to normative indicators. The overall effectiveness of the baseline therapy for climacteric syndrome was 63.3% of the women under study, with 26.7% of the patients having no objective improvement, and in 10% of patients there was some deterioration in their well-being. The effectiveness of complex treatment with the use of antihomotoxic drugs was less successful. Of the 35 patients who received comprehensive treatment at 54.3%, the general condition and biochemical parameters improved significantly, in 28.4%, the general condition and indices did not change and in 14.3% of the patients had negative treatment outcomes.
Key words: climacteric syndrome, hypothyroidism, antihomotoxicological therapy, basic therapy.
Рецензент - проф. Л 'хачов В. К.
Стаття надшшла 10.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-217-221 УДК 616.36-003.826 Павловський С. А.
КОМПЛЕКСНИЙ П1ДХ1Д У Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ, ПО6ДНАНИЙ 13 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ Нацюнальний медичний ушверситет 1мен1 О.О. Богомольця (м. Кшв)
ibolit@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом науково-до-слщницько' теми «Особливост переб^у, дiaгностики та лтування хворих на неалкогольну жирову хворобу печшки на тл цукрового дiaбету 2-го типу» (№ державно''' реестраци 0118и004062).
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП), яка визначаеться як накопичення жиру> 5% вщ маси печшки, все бтьше стае важливою причиною хрошчного захворювання печшки. Патогенез включае в себе процес, в якому збтьшення накопичення триглiцеридiв в умовах резистентност до шсу-лшу призводить до тдвищено' сприйнятливостi до запальних ушкоджень, опосередкованих пщвище-ною експреаею запальних цитокiнiв та aдипокiнiв, оксидативного стресу та мiтохондрiaльноí дисфунк-цп, стресу ендоплазматично''' сiтки та ендотоксично' штоксикаци кишки [1].
При узагальненш численних дослiджень виявле-но даш, якi пiдтверджують зв'язок НАЖХП iз цукро-вим дiaбетом 2 типу або метaболiчним синдромом, свiдчaть про те, що НАЖХП передуе розвитку обох сташв [2]. Поширешсть НАЖХП набагато вища, шж вважали рашше i серед пaцiентiв iз цукровим дia-бетом 2 типу часто виявляються хворi з нормальною актившстю aмiнотрaнсферaз. Бiльше того, у багатьох iз них пiдвищений ризик важкого захворювання печшки, тому постае питання нижчого порогу для скри-ншгу пащенлв iз цукровим дiaбетом 2 типу та НАЖХП / НАСГ [3].-
Прогресування вiд жирового стеатогепатозу до НАСГ виникае в 5-20% пащенлв iз можливiстю розвитку фiброзу печiнки / цирозу печшки. Пащенти з НАСГ та пащенти з НАЖХП iз фiброзом повиннi бути iдентифiковaнi, оскiльки вони ризикують пщвищити смертнiсть. Специфiчне лтування НАСГ нинi зараз недоступне. Важливого значення набувае визначен-ня прогнозу та оптимального лтування пaцiентiв iз НАЖХП та спрямованого спостереження за розви-тком гепатоцелюлярно''' карциноми. Дослщники про-понують комплексну терaпiю з урахуванням осно-вних патогенетичних фaкторiв НАСГ, який усе чaстiше поеднуеться з цукровим дiaбетом 2 типу.
Мета дослщження - оптимiзaцiя лтування хворих на НАСГ, поеднаний iз цукровим дiaбетом 2 типу
шляхом патогенетичного пщходу, залежно вщ осо-бливостей nepe6iry цього захворювання.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проведено на 30 хворих на НАСГ, поеднаний i3 цукровим дiабетом типу 2. BiK пащенлв становив (58,3±2,6) рокiв, контрольна група - 20 здорових оаб такого ж вшу (57,4±1,9) рокiв.
Дiагноз НАСГ встановлювали на основi симпто-мiв, результатiв вiзуалiзацií (УЗД печшки) та результа-тiв лабораторного та фiзикального обстеження. Були виконанi вс обов'язковi дм: комплексно враховували даш клшшо-лабораторних, бiохiмiчних та шструмен-тальних дослщжень, згiдно стандартiв обстеження хворих iз патологiею органiв шлунково-кишкового тракту. До моменту обстеження хворi не отримували лтування НАЖХП за стандартними схемами.
Бiохiмiчне дослiдження кровi включало: визна-чення показникiв бiлкового ^ia^ загального бiлка, тимолову пробу), лтщного (вмiсту загального холестерину, триглiцеридiв, лтопроте'^в високо'|, низь-ко'| та дуже низько'| щiльностi), пiгментного обмшу (загальний бiлiрубiн), ферментного (аспартатамшо-трансферази, АСТ), аланшамшотрансферази, АЛТ), лужно'| фосфатази, гамма-глутамттранспептидази та рiвня глюкози в кровi натще; загальний аналiз кровг
Лiкування хворих на НАСГ, яке було спрямоване на запоб^ання розвитку фiброзу та цирозу, здшсню-вали зпдно «Ушфтованого клiнiчного протоколу первинно'|, вторинно'| (спецiалiзованоí) медично'| до-помоги. Неалкогольний стеатогепатит» (Наказ МОЗ Украши 06 листопада 2014 року № 826) [4].
Пацiентам зi НАЖХП надаш вiдповiднi рекомен-даци по змЫ харчово'| поведiнки та способу життя. Для корекци НАЖХП рекомендовано збалансоване харчування: ктьмсть бiлкiв у межах фiзiологiчноí норми (у середньому 1 г/кг маси тта); зменшення добово'| кiлькостi жирiв до 70 г i вуглеводiв, обме-ження кшькосп калорiй (1200 ккал - для жшок i 1500 ккал - для чолов^в). Для досягнення ефективност дiетотерапiю було рекомендовано пщсилити регу-лярними фiзичними навантаженнями, вщмовою вiд палiння та вживання алкоголю [5].
Згiдно унiфiкованого клiнiчного протоколу, при-значали базову терапiю з включенням метаболiчно-го препарату з доведеною ефективнiстю мiльгама,
