CC BY
13
Abstract. One of the most severe complications of vascular diseases of the retina is secondary non-invasive glaucoma (VNG). The priority direction of treatment of this pathology is surgical. However, numerous hemorrhagic complications and proliferation of connective tissue in the area of operation reduce its effectiveness. In order to increase the hypotensive effect of surgical interventions, antiproliferative drugs are used.
However, most drugs used for this purpose cause serious complications that restrict their use. Therefore, it is urgent and timely to conduct an in-depth study on the safety of antiproliferative drugs, which are used in the surgical treatment of secondary non-invasive glaucoma.
Aim. In the experiment, to assess the safety of the effects of antiproliferative drugs on the tissue structure of the eye of animals.
Object and methods. Analyzed data of experimental studies of 40 laboratory white mice, which 0.01 ml of drugs: 5-fluorouracil - 0.5 Mg/ml; mitomycin C - 0.5 Mg/ml; Ranibizumab 0.05 Mg/ml; betamethasone 0,05 Mg/ml. All antiproliferative agents were administered to 10 mice each. The animals were kept under standard conditions. The histological research data are analyzed. The effect of antiproliferative drugs on the cornea, sclera, conjunctiva, iris, ciliary body, retina and lens of mice was evaluated. The study of changes in the structures of the eye of the mice was carried out in terms of 7, 14, 225 days. The cuttings of the right eye of the animals were compared with the cuts of the left eye, as the controls.
Results. During the study, it was found that in the early term (7-14 days), all drugs introduced caused changes in the ciliary body, iris, sclera, cornea, retina of a toxic nature. The violation of the trophic cells of the fibroblast cells and the decrease of their proliferative capacity were noted. In the departmental terms of service of corneal damage almost disappeared, but the regeneration processes in it were also slowed down. Weak or moderate dystrophic changes of the ciliary body and iris were maintained. The retina was followed by the phenomena of dystrophy, more pronounced in the photosensory layer. Betamethasone and ranizumab did not cause irreversible damage, in contrast to 5-fluorouracil and mitomycin C. During the separation period, residual changes in eye tissues were observed using 5-fluorouracil and mitomycin С.
Conclusion. The intensity of manifestations of pathological changes in the eye tissues of mice, both in the early and in remote periods, decreased in the following sequence: mitomycin C, 5-fluorouracil, ranizumab, betamethasone. Ranizumab and betamethasone have a minimal effect on the eye tissue, which diminishes after 14 days and completely disappears into separated terms. Thus, when intravireal administration of ranibizumab, the minimal effect on the eye structure of experimental animals was noted, which confirms the high safety of this drug.
Key words: secondary neovascular glaucoma, neovascularization, antiproliferative drugs, proliferation, experiment.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 25.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-165-170 УДК 618-053.87:616.441-008.64-085.83:577.17 Павловська М. О.
ДИНАМ1КА ГОРМОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИК1В У Ж1НОК З КЛ1МАКТЕРИЧНИМ СИНДРОМОМ ТА Г1ПОТИРЕОЗОМ НА ТЛ1 КОМПЛЕКСНОГО
Ф1З1ОТЕРАПЕВТИЧНОГО Л1КУВАННЯ Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця (м. Кшв)
marynatrnnk@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано вщповщно до плану наукових роб1т ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» i е фрагментом науково-дослщноТ роботи на тему: «Захворювання внутршшх оргашв у сучасних умовах, за поеднаноТ патологи: особливост перебку, дiагностики та лту-вання» (реестрацшний номер 0115U000995).
Вступ. Важливою особливою порушень пере-бку ^мактеричного перюду в жшок у загальнш лтарськш практик е Тх ткний взаемозв'язок з ендо-кринними дисфункщями, передуам обумовлений втовим дефщитом естрогешв i гшотиреозом. По-ширешсть гшотиреозу в загальнш популяци складае
близько 1 % у чолов^в i 3-6 % - у жшок. Проте, у жшок зртого BiKy (шсля 50 ромв) поширешсть ппотиреозу значно зростае [1,2].
При гiпотиреозi ^мактеричний синдром мае схильшсть до раннього початку i затяжного перебку i проявляеться в середнш i важкш формах з перева-жанням в клЫчнш картин психоемоцшних i обмш-но-ендокринних розладiв. Добре вщомо, що тирео-Тдним гормонам належить важлива роль у регуляци багатьох фiзiологiчних i кл^инних функцш: особливо значною е роль тиреоТдних гормошв у перюди фiзi-олопчноТ гормональноТ перебудови (пубертат, вапт-шсть, ^мактерш) [3,4].
При обстеженш пацieнток пери- i менопаузаль-ного вiку зi скаргами, характерними для ^макте-ричного синдрому без позначення в анамнезi на за-хворювання ендокринноТ системи, виявлена висока поширешсть захворювань щитовидноТ залози (ЩЗ). За даними ряду авторiв, 40 % жшок мають вузло-вi утворення i гiпотиреоз [5,2]. При патологiчному перебiгу клiмактеричного перiоду таке поеднання може стати взаемнообтяжуючим чинником або мас-кувати клiнiку одного iз захворювань [6].
Встановлено, що у жшок з ппофункщею ЩЗ у 1,5 рази часлше спостерiгаеться мено- i метрораги (45,8 % ), менопауза у цих жшок настае у бшьше ранньому вiцi - 47,0±0,23 роки. При цьому ^мактеричний синдром мае схильнiсть до раннього початку (45,2±0,19 роки) [7]. Оцшка ступеня тяжкостi клiмактеричного синдрому за даними шдексу Куппермана свщчить про наявнiсть клiмактеричного синдрому середньо-го ступеню вираженостi майже у кожноТ друго'Т жiнки з ппотиреозом (43 %), важку ступiнь проявiв спосте-рiгають у 33,3 % випадшв, тодi як бiльше половини жшок без патологи ЩЗ вiдмiчають лет симптоми клiмактеричного синдрому. Частота найбшьш ха-рактерних патологiчних симптомiв клiмактеричного синдрому з урахуванням тиреоТ'дного статусу свщ-чить, що важк форми проявiв виявляють у 2,5 рази часлше [8]. Приливи жару, найбтьш характерний симптом клiмактеричного синдрому, зус^чаються у 50 % жшок i не залежать вiд стану ЩЗ. Такi симптоми, як мерзлякувалсть, парестези i пiтливiсть, частiше турбують жiнок з гiпотиреозом. У них в 2 рази час-тше вiдзначаеться схильнiсть до депреси, зниження пам'ят i розлади настрою. Дермопаля, що проявля-еться у видi сухостi шкiрних покривiв i слизових обо-лонок, випадання волосся i ламкiсть нiгтiв також е одним з поширених симптомiв клiмактеричного синдрому в жшок з ппотиреозом [8].
Висока поширешсть захворювань ЩЗ у жшок, фiзiологiчне зниження функци ЩЗ у ^мактери, а також бшьш важкий переб^ i раннш початок кли мактеричного синдрому при патологи ЩЗ вказують на необхщшсть ранньоТ дiагностики i лiкування ти-реоТ'дноТ' дисфункци. При виявленнi ппофункци ЩЗ у жiнок з ^мактеричним синдромом необхiдною е адекватна корекщя з призначенням тиреоТдних препаратiв в шдивщуально пiдiбраних дозах [9]. Водночас, за даними ряду авторiв, незважаючи на адекватну замiсну терапiю, ряд показнишв якостi життя хворих залишаються зниженими, а у певного числа пащенток, незважаючи на компенсацiю, збери гаються скарги, характернi для ппотиреозу i ^мак-теричного синдрому [10,11]. З метою профтактики i лтування серцево-судинних захворювань, остеопо-розу, корекци психоневрологiчних, урогенiтальних та iнших порушень у менопаузальному перiодi застосо-вуеться замена гормонотерапiя. Замiсна гормоноте-ратя не е неприпустимим втручанням в природний перебк клiмактерiю, оскiльки цей вид лтування як профiлактично, так i терапевтично, впливае на вегетативна гормональнi та метаболiчнi вщхилення вiд фiзiологiчного перебiгу «перехщного» перюду i при-
зводить до значного полтшення самопочуття жiнок. Крiм того, вибiр типу гормонотерапи визначаеться характером функцюнального стану ЩЗ на момент призначення [12]. Слщ вiдмiтити, що у 43 % випадках при замкнш гормонотерапи спостерiгаються побiчнi ефекти, що ускладнюють стан пащенток [13,14], що у свою чергу диктуе необхщшсть пошуку нових, як медикаментозних, так i немедикаментозних методiв виновного лiкування. Використанням комплексних фiзiобальнеотерапевтичних програм дозволяе попе-реджувати розвиток втових змiн в органiзмi, змен-шити прояви клiмактеричного синдрому i шдвищити якiсть життя жiнок [15].
Мета роботи: порiвняти ефективнiсть комплексних методiв лiкування клiмактеричного синдрому у пащенток iз супутнiм гiпотиреозом, шляхом аналiзу гормональних показникiв до та тсля комплексно! те-рапи з використанням фiзiотерапевтичних процедур.
Об'ект i методи дослiдження: обстежено 68 па-цiенток вiком 45-55 рокiв iз клiмактеричним синдромом та супутшм гiпотиреозом. Тривалiсть ппотире-озу - вщ 1 до 5 рошв, у середньому (3,8±0,4 роки). Пащентки отримували замiсну терапiю L - тироксином.
Вщповщно до поставлено! мети, щодо виду ли кування та даних гормональних дослщжень, хворих було роздшено на 2 групи.
В 1-й груш було 30 пащенток iз гiпотиреозом на фонi ^мактеричного синдрому, якi отримували тiльки базову тератю згiдно з Нацiональним консенсусом щодо ведення пащенток у ^мактери (далi -базова терашя).
До 2-гоТ групи увiйшло 38 пащенток, якi окрiм ба-зовоТ терапи отримували фiзiотерапевтичне лтуван-ня (ультразвукова тератя та контрастнi ванни 2 рази/ тиждень, протягом 2 мкящв).
Для вирiшення поставлених в робот завдань було використано даш амбулаторних та стацюнар-них карт, виписки iз iсторiТ' хвороби, визначення рiвня гормонiв у сироватцi кров^ висновки спеща-лiстiв та результати спещальних iнструментальних дослiджень. Також враховувалися скарги хворих та анамнез Тх захворювання, об'ективш даш та даш п-неколопчного обстеження.
Науковим об^рунтуванням вибору лтувально-профiлактичних заходiв для розробки програм виновного лтування даноТ категори хворих послужили дослщження, що показали ефективнiсть ультразву-ковоТ терапи та бальнеотерапи як в усуненш факторiв ризику щодо ускладнень ^мактеричного синдрому, так i корекци його проявiв.
Методика проведення контрастних ванн: температура холодноТ води складала 24-22°С, гарячоТ 38-39°С, контраст температур - 12-15°С. Стввщношення перебування хворих у гарячiй i холоднiй водi впро-довж процедури складало 1 i 3 хвилини. Ктьтсть процедур - 12.
Ультразвукова терапiя проводилася вщ апарату УЗТ-101Ф, частота 880 кГц в iмпульсному режимi (10 мс) паравертебрально на грудний i шийний вiддiли хребта, iнтенсивнiсть 0,2-0,4 Вт/см2 по 5 хвилин на
поле. Процедури проводили за лабшьною методикою, контактне середовище «Ультрагель», на курс призначали 10-12 процедур щоденно.
Для аналiзу адекватностi комплексно! терапи хво-рих i3 клiмактеричним синдромом та супутшм ппо-тиреозом використовували аналiз змiн гормональ-них показникiв.
Дослщження гормонiв проводили в спещали зованих лабораторiях радiоiмунного та iмунохi-мiчного аналiзу. Використовували iмуноферментнi аналiзатори «Multiscan» (Фiнляндiя), «ELECTRICS» швейцарськот фiрми «Hoffman la Roshe» i стандарт-ш комерцiйнi тест набори: h PTH-c-k Cis (Франтя), KT-Byk-Mallinckrodt (Германiя), D-Bahlmann (Швей-царiя), остеокальцин - Ostk-PR Cis (Франтя), ТТГ -«TSH ILMA» - Immunotech (Фiнляндiя), 1Р1 - «Ins-Cis» (Францiя).
В якост нормативних показникiв при аналiзi результат лабораторних дослщжень використовували стандарти бiохiмiчних лабораторiй.
Статистична обробка отриманих результат здш-снена в статистичному пакетi «STATISTICA 6.1» iз ви-користанням параметричних i непараметричних ме-тодiв оцiнки отриманих результат.
Результати дослщження та Тх обговорення. При вивченнi анамнезу захворювання у обстежуваних жшок було виявлено, що у хворих iз супутнiм ппоти-реозом всi три складовi ^мактеричного синдрому були однаково значимi та бтьш вираженi. Тобто при визначенш ступеню важкостi КС у хворих iз супутнiм гiпотиреозом легко! форми не було виявлено, середня та важка форми становили 51 (75%) i 17 (25%) вщповщно. Серед кл^чнот симптоматики ппофункцп ЩЗ найчастiше мали мiсце слабкiсть (93,3%), сухiсть шкiрних покровiв (90,0%), сонлив^ь (86,7%), уповiльнена мова (83,3%), набря^сть повiк (80,0%) i почуття холоду (80,0%). Iншi варiанти траплялися значно рщше. Також у жшок iз гiпотиреозом значно частiше, шж в осiб без ендокринноТ патологи, спостер^али такi симптоми клiмактеричного синдрому, як припливи жару (84,6%), порушен-ня сну (71,0%), депресивш та тривожш стани (79,7%).
1з супутнiх патологш у даних хворих були ви-явленi порушення шлунково-кишкового тракту (46,3%), що у свою чергу призводить до порушення всмоктування кальщю. У 21,7% патент було виявлено дисфункщю сечовидтьноТ сис-теми, при якш порушуеться екскрецiя кальцiю. ^зне менархе i олiгоменорея, тривала лактащя i Ti вiдсутнiсть також були присутш у анамнезi хворих iз клiмактеричним синдромом та супутшм гiпотиреозом (26,4%). Все вище перелiчене е вагомими факторами ризику виникнення ос-теопорозу.
Аналiзуючи данi гормональних дослщжень до лiкування, спостерiгаемо наступнi показни-ки: збiльшення показника iмунореактивного шсулшу плазми - норма (83,7±6,33) пмоль/л, який був достодрно вищим i становив (95,4±6,2)
i (93,4±3,5) пмоль/л, вщповщно. Кiлькiсть кальци-трiолу виявилася нижчою за нормативний показник (30,9±1,15) нг/мл, i становила (21,5±2,25) i (21,9±2,4) нг/мл вiдповiдно. Показники фолтулостимулюючого гормону та есградiолу також вiдрiзнялися. Так, ФСГ у хворих до лтування становив (58,7±5,1) i (60,3±4,1) мОд/мл, при нормi (55,1±2,63) мОд/мл. Естрадюл також мав вiдхилення вщ норми (25,3±2,21) пг/мл - (26,2±1,15) i (26,3±1,4) пг/мл, вiдповiдно. Пара-тиреоТ'дний гормон був достовiрно нижчий в обох групах (26,4±2,7) та (25,1±2,1) пг/мл, в порiвняннi iз нормою - 38,1±2,9 пг/мл. У хворих також спостер^ галося збтьшення показника тиреотропного гормону порiвняно з нормою (1,7±0,13) мОд/мл, яке в 1-й груш склало - (3,3±0,02) мОд/мл, у другiй - (2,9±0,06) мОд/мл. Аналогiчнi порушення спостеркалися в по-казниках Остеокальцитонiну, значення якого склали (12,4±2,1); (11,9±1,7) нг/мл, вщповщно, при нормi (б,2±2,2) нг/мл.
Результати використання базовоТ' терапи та комплексно! iз включенням до лтування фiзiотерапевтич-них методiв у хворих iз клiмактеричним синдромом та супутшм ппотиреозом наведенi в таблицк
Оцiнка динамiки гормональних показникiв показала, що в 1-й i 2-й групах спостерiгалося зниження 1Р1 плазми кровi, яке склало 1,7 пмоль/л, у 2-ш групi тсля двох курсiв фiзiотерапiТ' 6,1 пмоль/л. Кальци-трiол збiльшився у двох групах спостереження, при цьому за впливом на цей показник бтьш ефектив-ним виявився комплекс iз включенням фiзiотерапi!'.
Таблиця.
Рiвень гормонiв у пацieнток з клiмактеричним синдромом на ™ гiпотиреозу пiсля базового та комплексного лшування
Показник, Норма Групи
1 (n=30) 2 (n=38)
1 курс 2 курс 1 курс 2 курс
1Р1 плазми пмоль/л 83,7±6,33 95,4±6,2 93,8±5,8 94,1±5,5 93,7± 5,2 93,4±3,5 92,2±3,7 89,1±4,5 87,3±4,1
Кальцитрюл нг/мл 30,9±1,15 21,5±2,25 23,8±2,7 23,1±1,8 25,4±2,1 21,9±2,4 26,5±2,2 25,9±1,7 30,5±2,3
ФСГ мОд/мл 55,1±2,63 58,7±5,1 53,9±3,1 56,3±4,9 54,2±3,8 60,3±4,1 58,9±3,2 59,7±4,3 59,2±4,2
Естрадiол пг/мл 25,3± 2,21 26,2±1,15 26,7±1,19 26,9±2,03 25,8±2,13 26,3± 2,4 25,1±1,8 25,6±3,2 24,7±2,8
ПТГ пг/мл 38,1±2,9 26,4±2,7 26,7± 2,5 26,5±2,6 26,1±2,3 25,1±2,1 26,3±2,6 26,1±2,2 30,4±2,7
ТТГ мОд/мл 1,7±0,13 3,3±0,02 2,4±0,04 2,7±0,05 2,3±0,03 2,9±0,06 2,3±0,04 2,4±0,05 1,7±0,02
Остеокальцин нг/мл 6,2±2,2 12,4±2,1 10,2±2,2 11,1±1,5 9,8±2,2 11,9±1,7 7,4±1,8 9,1±2,2 6,8±1,9
Рiвень кальцитрюлу пiсля двох курсiв лiкування ста-новив у 2-iй групi (30,5±2,3) нг/мл, проти (25,4±2,1) нг/мл до лтування. Зниження кiлькостi фолтулос-тимулюючого гормону спостер^алося в обох трупах, проте ттьки у 1-й груш вдалося досягти його нормальних значень шсля двох курав лтування -54,2±3,8 мОд/мл, вiдповiдно у 2-ш групi - 59,2±4,2 мОд/мл. Зменшення показника естрадiолу спо-стеркалося в обох групах пацiентiв, але достодрно його значення знижувалося в пащенток 2-оТ групи -(24,7±2,8) пг/мл, проти (25,8±2,13) пг/мл у 1-оТ групи. Тенденцiя до шдвищення рiвня паратиреоТдного гормону зафiксована у вах групах спостереження, але нормального рiвня не вдалося досягти в жоднш iз груп (26,1±2,3) та (30,4±2,7) пг/мл. Пiд впливом комплексноТ терапи iз використанням фiзiотерапев-тичних методiв достовiрно зменшився рiвень ТТГ, досягши нормативних показнимв пiсля другого курсу лтування. Не було виявлено значноТ динамiки вмiсту остеокальцитонiну шд впливом курсiв лiкування, що проводилися. Та все ж таки у другш груш показник був ближче до норми.
При оцшц загальноТ ефективносп лiкування ви-явилося, що при використанш базовоТ терапи ефек-тивнiсть склала 58%, при використанш комплексного лтування iз застосуванням контрастних ванн та уль-тразвуковоТ терапи - 75%. При цьому використан-ня базовоТ терапи у 25% хворих не призводило до об'ективного полтшення стану, а в 17% пащенток спостеркали деяке погiршення самопочуття. У групi пацiенток яким призначали комплекс iз фiзiотера-певтичними процедурами кшьмсть хворих, що закш-чили курс лтування без динамiки, була iстотно ниж-
чою 16%. Також нижчою виявилася кшьмсть хворих iз негативними результатами лiкування 9%.
Висновки
1. При оцшщ загальноТ ефективносп лтуван-ня виявилося, що при використанш базовоТ терапи ефектившсть склала 58%, при використанш комплексного лтування iз застосуванням контрастних ванн та ультразвуковоТ терапи - 75%.
2. Рiвень кальцитрiолу пiсля двох курав лту-вання становив у 2-ш групi (30,5±2,3) нг/мл, проти (25,4±2,1) нг/мл до лiкування. Зниження кшькосп фолiкулостимулюючого гормону спостерiгалося в обох групах, проте ттьки у 1-й груш вдалося досягти його нормальних значень шсля двох курав лтуван-ня - 54,2±3,8 мОд/мл. Зменшення показника естра-дюлу спостер^алося в обох групах пащенпв, але дост^рно його значення знижувалося в пащенток 2-оТ групи - (24,7±2,8) пг/мл, проти (25,8±2,13) пг/мл у 1-оТ групи. Отже, для пащенток iз гiпотиреозом в перименопаузi бшьш ефективним було комплексне лiкування iз застосуванням контрастних ванн та ультразвуковоТ терапи.
Перспективи подальших дослщжень. Представ-ленi результати дослiджень являються початковою ланкою визначення особливостей переб^у ^мак-теричного синдрому у жшок на фонi супутньоТ патологи, що сприятиме раннiй дiагностицi патолопчних проявiв гормональноТ перебудови у даноТ категори жiнок. Отримання даних про шдивщуально-типоло-гiчнi та соматичнi особливост пацiентiв обумовленi необхiднiстю виявлення i дослiдження соматично-детермiнованих закономiрностей проявiв захворю-вання.
Лiтература
1. Deryabina YeG, Bashmakova NV. Shchitovidnaya zheleza i menopauza. Yekaterinburg; 2012. 141 s. [in Russian].
2. Del Ghianda S, Tonacchera M, Vitti P. Thyroid and menopause. Climacteric. 2014 Jun;17(3):225-34.
3. Serov VN, Prilepskaya VN, Ovsyannikova TV. Ginekologicheskaya endokrinologiya. 6-ye izd. M.: MEDpress-inform; 2017. 504 s. [in Russian].
4. Smetnik VP, redaktor. Meditsina, klimakteriya. M.: Litera; 2006. 847 s. [in Russian].
5. Manukhin IB, Tumilovich LG, Gevorkyan MA, Manukhina Yel. Ginekologicheskaya endokrinologiya: klinicheskiye lektsii. 4-ye izd., pererab. i dop. M.: GEOTAR-Media; 2017. 296 s. [in Russian].
6. Khashayeva TKh, Esedova E. Primeneniye preparata Klimen v lechenii klimaktericheskikh rasstroystv u zhenshchin s endemicheskim zobom. Ginekologiya. 2001;3(1):14-7. [in Russian].
7. Hernández Valencia M, Córdova Pérez N, Zárate A, Basurto L, Manuel Apolinar L, Ruiz M, et al. Hypothyroidism associated to menopause symptoms worsening change with thyroid substitution therapy. Ginecol Obstet Mex. 2008 0ct;76(10):571-5.
8. Gafurova FA. Osobennosti techeniya klimaktericheskogo sindroma u zhenshchin s gipofunktsiyey shchitovidnoy zhelezy. V: Sb. st. Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Analiz sovremennykh tendentsiy razvitiya nauki, 2017 lyul' 05, Volgograd. V 2-kh ch. Ufa: NITS AETERNA; 2017. Ch. 1, s. 252-6. [in Russian].
9. Pearce EN. Thyroid dysfunction in perimenopausal and postmenopausal women. Menopause Int. 2007 Mar;13(1):8-13.
10. Acar B, Ozay AC, Ozay OE, Okyay E, Sisman AR, Ozaksoy D. Evaluation of thyroid function status among postmenopausal women with and without osteoporosis. Int J Gynaecol Obstet. 2016 Jul;134(1):53-7.
11. Gietka-Czernel M. The thyroid gland in postmenopausal women: physiology and diseases. Prz Menopauzalny. 2017 Jun;16(2):33-7.
12. Badawy A, State O, Sherief S. Can thyroid dysfunction explicate severe menopausal symptoms? J Obstet Gynaecol. 2007 Jul;27(5):503-5.
13. Ceresini G, Milli B, Morganti S, Maggio M, Bacchi-Modena A, Sgarabotto MP, et al. Effect of estrogen therapy for 1 year on thyroid volume and thyroid nodules in postmenopausal women. Menopause. 2008 Mar-Apr;15(2):326-31.
14. Lambrinoudaki I, Armeni E, Rizos D, Georgiopoulos G, Kazani M, Alexandrou A, et al. High normal thyroid-stimulating hormone is associated with arterial stiffness in healthy postmenopausal women. J Hypertens. 2012 Mar;30(3):592-9.
15. Korolevskaya LI, Turova YeA, Tenyayeva YeA. Programmy vosstanovitel'noy meditsiny v korrektsii proyavleniy klimaktericheskogo sindroma i profilaktiki osteoporoza. Vestn. vosstanovit. meditsiny. 2009;2:88-90. [in Russian].
ДИНАМ1КА ГОРМОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИК1В У Ж1НОК З КЛ1МАКТЕРИЧНИМ СИНДРОМОМ ТА Г1ПОТИРЕО-ЗОМ НА ТЛ1 КОМПЛЕКСНОГО Ф1З1ОТЕРАПЕВТИЧНОГО Л1КУВАННЯ Павловська М. О.
Резюме. Фiзiологiчне зниження функцГГ ЩЗ у ^мактерп, а також бiльш важкий перебк i раннiй початок ^мактеричного синдрому при патологи ЩЗ вказують на необхщшсть ранньо'Г дiагностики i лтування тире-о'Гдно'Г дисфункци. Метою роботи е порiвняння ефективностi комплексних методiв лiкування ^мактерич-ного синдрому у пащенток i3 супутнiм ппотиреозом, шляхом аналiзу гормональних показникiв до та тсля комплексной терапп з використанням фiзiотерапевтичних процедур. Було обстежено 68 пащенток вiком 45-55 рокiв i3 клiмактеричним синдромом та супутнiм ппотиреозом. Тривалiсть гiпотиреозу - вiд 1 до 5 рошв, у се-редньому (3,8±0,4 роки). Пацiентки отримували замкну терашю L - тироксином. Хворих було роздшено на 2 групи (в 1-й груш було 30 пащенток i3 гiпотиреозом на фон клiмактеричного синдрому, якi отримували ттьки базову терапiю; до 2-гоГ групи увiйшло 38 пацiенток, як окрiм базовоГ терапп отримували фiзiотерапевтичне лiкування). При оцiнцi загально'Г ефективност лiкування виявилося, що при використанш базовоГ терапи ефек-тивнiсть склала 58%, при використанш комплексного лтування iз застосуванням контрастних ванн та ультразвуковой' терапи - 75%. При цьому використання базовоГ терапи у 25% хворих не призводило до об'ективного полтшення стану, а в 17% пащенток спостерiгали попршення самопочуття. У груш пацiенток яким призначали комплекс ¡з фiзiотерапевтичними процедурами кшьшсть хворих, що закiнчили курс лтування без динамiки, була ¡стотно нижчою 16%. Також нижчою була кшьшсть хворих ¡з негативними результатами лтування 9%.
Ключовi слова: ппотиреоз, клiмактеричний синдром, базова терапiя, фiзiотерапевтичнi процедури.
ДИНАМИКА ГОРМОНАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ЖЕНЩИН С КЛИМАКТЕРИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ И ГИПОТИРЕОЗОМ НА ФОНЕ КОМПЛЕКСНОГО ФИЗИОТЕРАПЕВТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ
Павловская М. А.
Резюме. Физиологическое снижение функции щитовидной железы в климактерии, а также более тяжелое течение и раннее начало климактерического синдрома при патологии щитовидной железы указывают на необходимость ранней диагностики и лечения тиреоидной дисфункции. Целью работы является сравнение эффективности комплексных методов лечения климактерического синдрома у пациенток с сопутствующим гипотиреозом, путем анализа гормональных показателей до и после комплексной терапии с использованием физиотерапевтических процедур. Было обследовано 68 пациенток в возрасте 45-55 лет с климактерическим синдромом и сопутствующим гипотиреозом. Продолжительность гипотиреоза - от 1 до 5 лет, в среднем (3,8 ± 0,4 года). Пациентки получали заместительную терапию L - тироксином. Больные были разделены на 2 группы (в 1-й группе было 30 пациенток с гипотиреозом на фоне климактерического синдрома, которые получали только базовую терапию, во 2-ю группу вошло 38 пациенток, которые кроме базовой терапии получали физиотерапевтическое лечение). При оценке общей эффективности лечения оказалось, что при использовании базовой терапии эффективность составила 58%, при использовании комплексного лечения с применением контрастных ванн и ультразвуковой терапии - 75%. При этом использование базовой терапии у 25% больных не приводило к объективному улучшению состояния, а в 17% пациенток наблюдали ухудшение самочувствия. В группе пациенток которым назначали комплекс с физиотерапевтическими процедурами количество больных, закончивших курс лечения без динамики, была существенно ниже 16%. Также ниже было количество больных с отрицательными результатами лечения 9%.
Ключевые слова: гипотиреоз, климактерический синдром, базовая терапия, физиотерапевтические процедуры.
DYNAMICS OF HORMONAL INDICATORS IN WOMEN WITH CLIMATHERIC SYNDROME AND HYPOTYTREOSIS UNDER THE INFLUENCE OF COMPLEX PHYSIOTHERAPEUTIC TREATMENT
Pavlovska M. O.
Abstract. Physiological decline of thyroid function in climacteric, as well as more severe course and early onset of climacteric syndrome in thyroid pathology, indicate the need for early diagnosis and treatment of thyroid dysfunction. When detecting hypothyroidism in women with climacteric syndrome, an adequate correction with the appointment of thyroid drugs in individually selected doses is necessary. The aim of the work is to compare the effectiveness of complex methods of treatment of climacteric syndrome in patients with concomitant hypothyroidism, by analyzing hormonal indices before and after complex therapy using physiotherapeutic procedures. As standard indicators in analyzing the results of laboratory studies, the standards of biochemical laboratories were used. 68 patients aged 45-55 years with a climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism were screened. Duration of hypothyroidism - from 1 to 5 years, on average (3,8 ± 0,4 years). Patients received substitution therapy with L - thyroxine. The patients were divided into 2 groups (in the 1st group there were 30 patients with hypothyroidism on the background of climacteric syndrome, receiving only basic therapy; the second group included 38 patients who, in addition to the basic therapy, received physical therapy). The scientific substantiation of the choice of therapeutic and prophylactic measures for the development of programs for the rehabilitation of this category of patients was provided by studies that showed the effectiveness of ultrasound therapy and balneotherapy both in eliminating the risk factors for complications of the climacteric syndrome, as well as correction of its manifestations. Analysis of changes in hormonal parameters was used to analyze the adequacy of complex therapy in patients with climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism. The statistical processing of the obtained results is carried out in the statistical package "STATISTICA 6.1" using parametric and non-parametric methods for evaluating the
obtained results. In the study of the history of the disease in the examined women, it was found that in patients with concomitant hypothyroidism, all three components of the climacteric syndrome were equally significant and more pronounced. That is, in determining the severity of COP in patients with concomitant hypothyroidism, mild forms were not detected, the average and severe forms were 51 (75%) and 17 (25%) respectively. Under the influence of complex therapy with the use of physiotherapy methods, the level of TSH significantly decreased, reaching the norm after the second course of treatment. No significant dynamics of osteocalcitonin content was detected under the influence of the courses of treatment. Yet in the second group the indicator was closer to the norm. In assessing the overall effectiveness of treatment, it turned out that using base therapy, the effectiveness was 58%, with the use of complex treatment with the use of contrast baths and ultrasound therapy - 75%. In this case, the use of basic therapy in 25% of patients did not lead to objective improvement of the state, and in 17% of patients, observed a deterioration of well-being. In the group of patients who were prescribed a complex with physiotherapeutic procedures, the number of patients who completed the course of treatment without dynamics was significantly lower than 16%. Also, the number of patients with negative treatment outcomes was 9%.
Key words: hypothyroidism, climacteric syndrome, basic therapy, physiotherapy procedures.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 21.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-170-175 УДК 616.36-003.826 Павловський С. А.
ОЦ1НКА ВМ1СТУ ЦИТОК1Н1В У КРОВ1 ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ, ПО6ДНАНИЙ 13 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ, П1Д ВПЛИВОМ
КОМБ1НОВАНО''' ЦУКРОВОЗНИЖУВАЛЬНОТ ТЕРАПП Нацюнальний медичний ушверситет ¡меш О.О. Богомольця (м. КиТв)
ibolit@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано вщповщно до плану наукових роб^ ДВНЗ «1вано-Франмвський нацюнальний медичний ушверситет» i е фрагментом науково-дослщно! роботи на тему: «Захворювання внутршшх оргашв у сучасних умовах, за поеднано! патологи та ураження оргашв-мшеней: особливосп перебку, дiагностики та лтування» (реестрацшний номер 0115и000995).
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) включае в себе три хвороби стану: гепа-тоз (стеатогепатоз), неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) i фiброз печшки. ^м того, печшка визнана як iмунний орган, що мiстить ктька iмунних кл^ин, наприклад, успадкованi макрофаги живих (клп"ини Купфера), Т-лiмфоцити, регуляторнi кл^ини Т (Tregs), мiелоТ'днi супресорнi клп"ини та дендритних клiтин. Цi iмуннi клiтини секретують ряд цитокiнiв, таких як фактор некрозу пухлини (ФНП-а) та моноцитарний хемоаттрактантний бiлок (МСР-1), вiдiграють важли-ву роль у розвитку НАЖХП [1].
У порiвняннi з контролем пащенти з печшковим стеатозом мають бiльш високий рiвень некрозу пух-лини а (TNF-а) та iнтерлейкiну 6 (IL-6) [2]. При про-гресуваннi НАСГ збшьшуеться вмiст С-реактивного бiлка, v-глобулiну, ^-6 та фрагмента цитокерати-ну-18. Особливосп некротичного та запального про-цесу були виявлеш в рiзних формах НАЖХП. Коли остання прогресувала, змшювався профшь цитокiнiв та рiвня експреси генiв каспаз iз змiною загальноТ' кли шчно1 картини.
Середш ^poBaTKOBi piBHi TNFa та 1Л6 були пщви-щенi в сиpoватцi при creaTO3i та в пaцieнтiв i3 НАСГ, пopiвнянo 3i здоровими [3]. Прозапальш цитoкiни, TaKi як IL-1ß та IL-6, були значно пщвищеш при НАСГ [4,5]. Водночас piвень протизапальних цитoкiнiв знижувався [6]. У пaтoгенезi НАЖХП вiдбувaeться складна взaeмoдiя aдипoцитoкiнiв [7]. Рiвень леп-тину збтьшуеться, тoдi як piвень адипонектину зни-жуеться, збiльшуючи тяжкiсть НАЖХП [8]. Лептин i адипонектин можуть посилювати окислення жирних кислот у печшщ шляхом активаци суперсемейства ядерних pецептopiв фaктopiв транскрипци, зокрема пероксисома пpoлiфеpaтopa-aктивoвaнoгo рецептора (PPAR)-a. Недавш дoслiдження показали знижен-ня регуляци PPAR-a у випадках стеатозу печшки [9]. У пащенлв iз НАЖХП продемонстровано не тшьки пiдвищений piвень фактopiв некрозу пухлини протизапальних цитошшв (TNF) -а та штерлейкшу (IL-6 0, який корелюе з запаленням [10], але й показано, що високочутливий С-реактивний бшок i плазматичний пентраксин 3 пов'язаш з розвитком фiбpoзу печiнки при НАСГ. Оскшьки Тхня роль у пошкодженш печiнки не пoвнiстю з'ясована [11], то важливо вивчати спе-цифiчнi медiaтopи запалення.
Мета дослiдження - oптимiзaцiя лiкувaння хво-рих на НАЖХП, поеднаноТ з цукровим дiaбетoм 2 типу шляхом патогенетичного пщходу, залежно вiд особливостей пеpебiгу цього захворювання.
Об'ект i методи дослщження. Дoслiдження проведено на 25 хворих на НАЖХП, поеднану з цукровим дiaбетoм типу 2 у стади НАСГ. Вiк пащенлв ста-
