CC BY
11
Summary
THE ROLE OF PRO-INFLAMMATORY CYTOKINES OF FNP-a, IL-6 AND C-REACTIVE PROTEIN IN PATHOGENESIS OF NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE Pavlovsky S.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, pro-inflammatory cytokines.
This study was performed on 36 patients with non-alcoholic fatty liver disease against type 2 diabetes (a control group of 15 healthy individuals). Methods of research: clinical analysis; biochemical indicators of pigmentary, lipid, and protein metabolism: ultrasound scan of the abdominal cavity; pro-inflammatory cytokines -FNP-a, IL-6 and C-reactive protein. Elevated levels of C-reactive protein indicate signs of systemic inflammation and the direct involvement of C-reactive protein in co-operation with FNP-a and IL-6 in the progression of the pathological changes in the liver from fatty hepatosis to steatohepatitis. It has been established that non-alcoholic fatty liver disease in comorbidity with type 2 diabetes has asymptomatic course with periodic complaints about discomfort in the right hypochondrium, general weakness, and vertigo. Ultrasound scanning of the patients with non-alcoholic fatty liver disease and concomitant type 2 diabetes mellitus revealed 22.2% of the patients with stage I, 24.9% of the patients with stage II, and 52.9% of the patients with stage III of fatty hepatosis. Levels of FNP-a, IL-6 and C-reactive protein in the patients with non-alcoholic fatty liver disease and concomitant type 2 diabetes mellitus are elevated, they increase from stage I to stage II of fatty hepatosis that may indicate a greater likelihood of transition of fatty hepatosis into steatohepatitis in the patients with stage III. Prospects of further research consist in comparing and evaluating the content of FNP-a, IL-6 and C-reactive protein in the pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease (fatty liver, steatohepatitis and fibrosis).
УДК 616.1/9:616-06]:618.173 Павловська М. О.
СИНТРОП1Я СОМАТИЧНО1 ПАТОЛОГИ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕР1ОДУ
Нацюнальний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця
У зв'язку з1 зростанням в1'дсотку ос1б старшоТ в'ково)' групи в загальнш популяц'УТ, актуальними за-лишаються питання стосовно класичних ускладнень менопаузи у жнок 45-60 роюв у перименопау-зальному перюд1. Гормональна перебудова обумовлюе низку зм/'н в орган1зм1 ж1нки. Особливого ¡н-тересу набула роль псих1'чних / вегетативних чинниюв у виникненн1 кл1мактеричних розлад1в. Питання формування та особливостей перебгу кл1мактеричного синдрому у жнок з супутньою со-матичною патолог1ею в перименопауз1 дасть змогу виявити / досл1дити детермнован законом1р-ност1 гормональноТ перебудови у дано)' категор'УУ ж1нок. Мета даного досл1дження полягае у вияв-ленн та досл1дженн1 можливост1 ¡ндив1'дуал1зац1У п1дход1в до виявлення симптом1в кл1мактеричного синдрому у жнок ¡з соматичною патолог1ею на п1дстав1 пор1вняння показниюв перед терапевтич-ним втручанням. У досл1дженн1 брали участь 414 жнок (вком в1д 45 до 55 роюв), що були розд'тен на 4 групи. Методами досл1дження слугували лабораторне обстеження, дан амбулаторних / ста-цонарних карт, виписки з ¡стора хвороби, висновки фах1вц1в. У перод менопаузи частота екстра-гештально'У патолога зростае. Зареестровано найменшу юльюсть чинниюв ризику ССЗ / остеопо-розу. У жнок спостергалася тенденц1я до збльшення тяжкост1 нейро-вегетативних симптом1в. Отже, за даними результат1в проведеного досл1дження, обов'язковою е необх1днють видлення па-ц1енток з кл1мактеричним синдромом на тл1 супутньо'У соматично)патолога, у зв'язку з високим р-внем супутньо'У г1неколог1чно'У та соматичноУ захворюваност1. Ключов1 слова: менопауза, соматичн розлади, нейровегетативн1 симптоми, кглмактеричний синдром.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досл1дження е фрагментом плановоТ науково-досл!дноТ роботи Нац1онального медичного ун/верситету ¡мен! О.О. Богомольця «В1дновлення та збереження репродуктивного здоров'я /' яко-ст1 життя ж1нки в сучасних умовах при акушерсьшй /' г1неколог1чн1й патолог!)'», № держ. реестрацп 0113и007336.
Актуальшсть
Збтьшення тривалосп життя у бшьшосп краш свп"у змшило демографiчну ситуацш в суспшьсга у бк зростання вщсотку оаб старшоТ вковоТ' групи в загальнш популяци. Тенден^ею загальносвтового старшня визнано той факт, що жшки 45-60 рош протягом наступного десятирiччя будуть складати майже половину всього жшочого населення [17]. Водночас, саме у перименопаузальному пер^ вщ-значаеться поява i прогресування ряду соматичних i психiчних захворювань, що ютотно позначаеться на якост та загальнш тривалосп життя жшки [14]. Недостатня адапта^я оргашзму до фiзiологiчного виключення функци яечнимв призводить до розвитку ^мактеричного синдрому у 35-80 % жшок [3].
Тривалий час пильна увага фахiвцiв придтялась замюнш гормональнш терапп як основному засо-бу профтактики i лкування змш, пов'язаних з менопаузою. Проте, останн дат свщчать, що все бть-
шого значення набувае формування здорового способу життя, корек^я вже юнуючих i профiлактика можливих змiн з використанням як гормонально!' терапи, так i альтернативних негормональних мето-дiв. У цих умовах стае все бтьш важливим адекватний контроль стану здоров'я жшок i вжиття заходiв по його збереженню [7,16].
До класичних ускладнень менопаузи вiдносять кардюваскуляры, ендокриннi, гiнекологiчнi та онко-лопчы захворювання, психоемоцiйнi розлади, атрофiчнi змши тканин сечостатевого тракту, прогресу-юче руйнування кютково! тканини, порушення жирового обмшу [15].
Так, у багатьох дослщженнях наголошуеться, що менопауза е самостшним фактором ризику сер-цево-судинних захворювань (ССЗ). Як вiдомо, до традицшних факторiв ризику (ФР) ССЗ вщносяться: пiдвищення рiвня загального холестерину, лтопроте!фв низько! щiльностi (ЛПНЩ), триглiцеридiв (ТГ), ожирiння, курiння, артерiальна гiпертензiя (АГ), цукровий дiабет (ЦД) та ш. Безумовно, найбiльш висо-кий ризик розвитку ССЗ спостер^аеться у па^енток з поеднанням кiлькох факторiв [8].
У сучаснiй популяци, починаючи з 30 рокiв, у бтьшосп людей вiдбуваеться прогресуюча надбавка ваги. Так, за епщемюлопчними даними, у бтьшосл европейських кра!н серед жшочого населення у
вiцi 25-34 рош надмiрну вагу мають близько 25-30 %, у вiцi 35-44 рош - бiля 40 %, а серед 45-55-
рiчних - 50 % жшок [13]. Збтьшення жирово! тканини призводить до формування шсулшорезистентно-стi i пiдвищуе ризик розвитку ЦД. Машфеста^я ЦД 2 типи часто вщбуваеться в перименопаузальному перюд^ у вiцi 45-50 рокiв, осктьки дефiцит ж1ночих статевих гормонiв сприяе формуванню абдомша-льного ожирiння i е пусковим механiзмом для посилювання порушень вуглеводного обмiну [11]. Знач-ний вмiст вюцерально! жирово! тканини пов'язаний з розвитком АГ i цтого ряду iнших метаболiчних ФР ССЗ [9].
Особливий штерес викликае дослщження взаемозв'язку функцiонального стану щитоподiбноT зало-зи (ЩЗ) у жшок з ^мактеричними порушеннями та асоцшованими станами, враховуючи вплив тирео-Тдних гормонiв на стан гiпоталамо-гiпофiзарно-яечниковоT активност [1]. Захворювання ЩЖ посилю-ють вазомоторнi, емоцiйно-вегетативнi, урогенiтальнi та ^i соматичнi прояви гiпоестрогенемiT, якi
можуть сприяти прогресуванню пiзнiх обмiнних порушень менопаузи - серцево-судинних захворювань i остеопорозу [6].
Розвиток психосоматичного напряму у сучаснш медицин викликав штерес до ролi психiчних i веге-тативних чинникiв у виникненнi ^мактеричних розладiв [4]. Так, серед факторiв, що впливають на
якiсть життя жшок у перименопаузальному пер^ - вегетативно-судинн порушення (приливи жару, пщвищена пiтливостi, пiдвищення або коливання артерiального тиску (АТ), прискорене серцебиття, симпатоадреналовi кризи), а також психоемоцiйнi розлади (попршення настрою, загальна слабкiсть, швидка стомлюванiсть, сонливiсть, роздратованiсть, занепокоення, агресивнють, образливiсть i де-пресп, як в рядi випадкiв мають домшуючий характер [5]. Вегетативнi порушення, що виникають пщ час клiмаксу, вщображають ступiнь вираженостi клiмактеричного синдрому [2].
Таким чином, гормональна перебудова обумовлюе низку змш в органiзмi жшки, проте невиршени-ми залишаються питання формування i особливостей перебiгу ктмактеричного синдрому у ж1нок з су-путньою соматичною патологiею в перименопауз^ що сприятиме раннiй дiагностицi патолопчних про-явiв гормонально! перебудови у дано! категорп жiнок. Отримання даних про шдивщуально-типолопчы та соматичнi особливост пацiентiв обумовленi необхiднiстю виявлення i дослiдження соматично-детермiнованих закономiрностей проявiв захворювання.
Мета дослiдження
Оцiнка можливост iндивiдуалiзацiT пiдходiв до виявлення симптомiв клiмактеричного синдрому у жiнок iз супутньою соматичною патологiею на пiдставi порiвняння клiнiко-лабораторних показникiв перед початком терапевтичного втручання.
Матерiали i методи дослiдження
У дослiдження було включено 414 жшок у вiцi вщ 45 до 55 рош, яких було подiлено на 4 групи: 1 групу (контроль) склали жшки перименопаузального вку без соматично! патологи (n=102, середнiй вiк 49,8±2,3 рокiв); 2 групу - жшки з метаболiчним синдромом (n=101, середнш вiк 51,5±1,8 роюв); 3 групу - хворi з гiпотиреозом (n=106, середнiй вк 51,6±1,4) i 4 групу (n=105, середнiй вiк 48,7±2,1 рокiв) - па-цiентки з соматоформними розладами (СФР). Обстеження включало проведення загальноктычних i додаткових дослщжень. Лабораторне обстеження передбачало вимiрювання цукру кровi i НвА1с, Са2+ юшзованого i К+, визначення гормонiв у сироватц кровi: естрадiолу, тестостерону, ФСГ, гормошв ЩЗ). Також враховувалися дан амбулаторних i стацiонарних карт, виписки з юторп хвороби, висновкiв фа-хiвцiв. Для аналiзу даних використовувалась програма STATISTICA v. 5.5A STATSOFT USA.
Результати дослiдження та ix обговорення
Отриман данi iнструментальних i лабораторних дослiджень наведено у табл. 1.
Порiвняння габаритних параметрiв тiла показало 'х найбiльшi значення у жiнок друго''' групи. 1МТ жiнок 2 групи склав 31,2±1,4 кг/м2 vs 25,7±1,8; 26,6±1,2; 30,8±1,9 кг/м2 у пацieнток в 1, 3 i 4 групах, вщ-повiдно. Оцiнка масо-ростових стввщношень за допомогою 1МТ сприяла виявленню жiнок з надлиш-ком маси тта i ожирiнням. Середне значення 1МТ бiльше 24,7±2,1 кг/м2 свщчить про наявнiсть надмiр-ноТ ваги у жшок в представлених вибiрках.
Проведений аналiз характеру i частоти екстрагештально''' патологи у ж1нок з ^мактеричним синдромом. Найчастiше вщзначалися АГ, ожирiння, захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), за-хворювання опорно-рухового апарату, захворювання печшки i жовчовивiдних шляхiв i телонефрит. Слiд вiдмiтити, що в 1/3 обстежених ж1нок АГ передувала розвитку ^мактеричного синдрому, в шших випадках прояви АГ уперше з'явилися в перименопаузi, що вщповщае даним лiтератури [10,12]. Ре-зультати дослщження показали, що в середньому на одну жшку з шмактеричним синдромом доводиться 2-3 екстрагештальних захворювання, що свiдчить про низький шдекс здоров'я сучасних ж1нок. У перюд менопаузи частота екстрагештально''' патологи зростае, що обумовлюе бiльш важк прояви i перебiг клiмактеричного синдрому.
Таблиця 1
Результати ¡нструментальних та лабораторних досл1джень
Показник Норма Група 1 (п=102) Група 2 (п=101) Р1-2 Група 3 (п=106) Група 4 (п= 105) Р1-3 Р2-3
Вк (рокiв) 49,8±2,3 51,5±1,8 р>0,05 51,6±1,4 48,7±2,1 р>0,05 р>0,05
1ндекс маси тта (1МТ), у. о 24,5±2,1 25,7±1,8 31,2±1,4* р<0,05 26,6±1,2* 30,8±1,9 р>0,05 0,05
Глiкемiя, моль/л 4,8±0,3 5,3±0,2* 7,5±0,4* р<0,05 5,4±0,6 5,2±0,2 р>0,05 0,05
НвА1с, % 4,8±0,1 5,5±0,2 8, 1 ±0, 1 * р<0,05 6,2±0,2 5,4±0,2 0,05 р>0,05
Са2+iон.,ммоль/л 1,23±0,03 1,17±0,03 1,15±0,03* р>0,05 0,97±0,01* 1,18±0,05 0,05 0,05
К+ ммоль/л 42,1±0,37 4,3±0,21 4,6±0,07 р>0,05 4,6±0,25* 4,3±0,21 р>0,05 р>0,05
Кальцитрiол нг/мл 30,7±1,1 24,7±2,2* 23,3±2,1* р>0,05 20,7±3,1* 27,1 ±1,3 р>0,05 р>0,05
ФСГ, мОд/мл 55,2±2,6 58,6±5,2 59,7±3,4 р>0,05 60,3±4,9 58,5±2,9 р>0,05 р>0,05
Естрадiол, пг/мл 25,5±2,2 25,7±1,15 27,6±1,71 р>0,05 24,5±1,8 26,3±1,3 р>0,05 р>0,05
ПТГ пг/мл 38,3±2,9 36,2±3,8 39,2±2,2 р>0,05 43,2±5,6* 41,2±1,9 0,05 0,05
ТТГ мЕд/мл 1,6±0,13 2,5±0,2* 3,2±0,1* р<0,05 2,7±0,1* 1,9±0,09 0.05 0,05
Остеокальцин (ОК), нг/мл 6,3±2,2 9,2±3,7* 9,6±2,8* р>0,05 11,6±0,7* 12,3±0,6 р>0,05 р>0,05
САТ, мм. рт. ст. 117,5±9,2 149,5±10,8* 156,6±8,7* р>0,05 153,5±10,2* 160,2±7,8 р>0,05 р>0,05
ЦАТ, мм. рт. ст 66,2±4,2 86,3±6,2* 99,3±7,1* р<0,05 91,6±8,1 * 105,4±4,9 р>0,05 р>0,05
ЧСС уд в хв. 68,4±4,2 80,0±3,3* 74,7±5,5* р>0,05 80,4±6,4* 83,7±4,1 р>0,05 р>0,05
Модифкований менопаузальний шдекс (ММ1), бали 42,2±3,23 53,7±3,1 р<0,05 58,2±4,4 57,1±2,6 0.05 р>0,05
Був проаналiзований ризик формування i прогресування ССЗ i ураження кютково''' системи. Вста-новлено, що уа обстеженi пацiентки мали 2 i бiльше чинникiв ризику розвитку ССЗ (обтяжений амей-ний анамнез, надмiрну вагу тiла, АГ, пперлтщемш, шкiдливi звички). Так, АГ була виявлена у 67,3 %
жшок 2 групи, 51,9 % - 3 групи, у 62,8 % - 4 групи i у 43,0 % жшок з групи контролю. Обтяжений по ССЗ амейний анамнез встановлений у 71,3 %, 70,8 %, 69,7 % i 67,1 % жшок, вщповщно.
Серед чинниш ризику остеопорозу - менархе у вiцi старше 15 рош, переломи кюток у матерi (спадковють), вщсутнють вагiтностей, лактацiя бтьше 6 мiсяцiв або и вщсутнють, порушення менструального циклу (ол^оменорея), захворювання органiв ШКТ i сечовивщних шляхiв, шкiдливi звички (па-лшня, гiподинамiя, надмiрне споживання кави). Найчаспше спостерiгалися захворювання ШКТ i сечо-вивщно''' системи, чинники нездорового способу життя. Захворювання ШКТ i нирок обумовлюють порушення всмоктування i екскреци кальцiю. Слiд вiдмiтити, що незважаючи на наявнють певних вщхи-лень у станi здоров'я, властивих жшкам даного вiку, у па^енток групи контролю зареестровано най-меншу кiлькiсть чинникiв ризику ССЗ i остеопорозу.
При опитуваннi жiнок в уах групах найчастiше згадуваними розладами, що виникали шсля припи-нення менструацш, були вазомоторнi та психолопчш симптоми. Модифiкований менопаузальний ш-декс (ММ1) становив 42,2±3,23; 53,7±3,1; 58,2±4,4; 57,1±2,6 вiдповiдно. Як i можна було очкувати, найменш вираженими прояви ^мактеричного синдрому були у жшок без супутньо' соматично' патологи. У ж1нок 2 групи домшували метаболiчнi i психоемоцiйнi компоненти ^мактеричного синдрому, при меншiй значущостi нейровегетативних розладiв. Показник ММ1 також залежав вщ маси тiла i був найбтьш високим серед ж1нок з ожиршням. У ж1нок 2 i 3 груп значно частiше, ыж в осiб без ендокрин-но' патологи, спостерiгалися такi симптоми ^мактеричного синдрому, як припливи жару, ттливють, порушення сну, депресивнi та тривожн стани. Перерахованi особливостi iстотно вплинули на розподт ступеня тяжкостi ^мактеричного синдрому: не встановлено випадкiв переб^у клiмактеричного синдрому легко' вираженосп, помiрна i важка ступiнь зареестрована у 80,1 % та 12,0 % па^енток 2 групи i
у 85,8 % та 14,2 % - у па^енток 3 групи.
Звертае увагу схожють проявiв ^мактеричного синдрому i симптомiв порушення функци ЩЗ, що часто обумовлюе маскування кл^чних проявiв захворювань. При цьому, порушення функцюнального
стану ЩЖ не мали спец^чних проявiв i характерно! шшчноТ картини, а багата вегетативна симптоматика ^мактеричного синдрому, у свою чергу, нагадувала симптоми тиреоТдноТ патологи. Так, у жн нок з гшофунк^ею ЩЗ найчастiше мали мiсце слабость (93,3 %), сухiсть шкiрних покровiв (90,0 %), сонливiсть (86,7 %), уповiльнена мова (83,3 %), набряклють вiк (80,0 %) i почуття холоду (80,0 %).
В жшок уах дослiджуваних груп спостерiгалась тенден^я до збiльшення тяжкостi нейровегетатив-них симптомiв з наростанням ступеня тяжкосп клiмактеричних розладiв та Т'х тривалосп, що констатуе глибший рiвень пошкодження системи адаптацiТ.
1стотне значення у ключному перебiгу клiмактеричного синдрому мае фонова гениальна патологiя. Найчастiше в обстежених жшок в анамнезi мали мюце ендометрiоз, дисфункцiя яечникiв, ерозiя шийки матки, хронiчнi запальнi захворювання матки i придаткiв. Гiнекологiчнi захворювання були зареестро-ванi у жшок вах дослiджуваних груп. У 30 % жшок в анамнезi мае мюце поеднана гшеколопчна пато-лопя. Можна стверджувати, що гiнекологiчнi захворювання у па^енток 2, 3 i 4 груп спостер^аеться до-стовiрно частiше, нiж у ж1нок з ^мактеричним синдромом за вiдсутностi супутньоТ патологiТ.
Висновки та перспективи подальших дослiджень
Серед численних проблем гiнекологiчноТ захворюваностi одне з провiдних мюць займае ^макте-ричний синдром, частота якого залишаеться досить високою. ^м того спостерiгаеться його «омоло-дження» i переобтяження з боку супутньоТ соматичноТ патологiТ. Як свiдчать результати основних клн нiко-лабораторних дослiджень обстежених жшок, необхщнють видiлення пацiенток з ^мактеричним синдромом на тлi супутньоТ соматичноТ патологи обумовлена бтьш раншм початком клiмактеричних розладiв, високим рiвнем супутньоТ гiнекологiчноТ i соматичноТ захворюваносп, наявнiстю вираженоТ клiнiчноТ симптоматики, у багатьох випадках схожоТ на прояви ^мактеричного синдрому. Патолопч-ний ^мактерш несе значний ризик розвитку асоцшованих з вiком захворювань i вимагае своечасноТ профiлактики, дiагностики i патогенетично обфунтованоТ корекцiТ. Проте жiнки в ^мактеричному пе-рiодi звертаються до лiкарiв, як правило, вже при розгорнутш картинi захворювань або нав^ь за наяв-ностi ускладнень, а поеднання ктькох захворювань погiршують Тх перебiг i прогноз, що потребуе пщ-вищеноТ уваги до надання медичноТ допомоги даному контингенту хворих.
Лтература
1. Дерябина Е. Г. Щитовидная железа и менопауза / Е. Г. Дерябина, Н. В. Башмакова. - Екатеринбург, 2012. - 141 с.
2. Елфимова Е. В. Психовегетативные расстройства в менопаузе / Е. В. Елфимова, М. А. Елфимов // Зам. глав. врача. - 2011. - № 3. - С. 9299.
3. Менопауза : руководство / под ред. В. П. Сметник ; пер. с англ. В. В. Пожарского. - М. : Гэотар-медиа, 2011. - 228 с.
4. Психосоматические расстройства в клинической практике / под ред. А. Б. Смулевича. - М. : МЕДпресс-информ, 2016. - 774 с.
5. Романенко Н. М. Климактерический период в жизни женщины / Н. М. Романенко // Крым. терапевт. журнал. - 2015. - № 1. - С. 38-42.
6. Acar B. Evaluation of thyroid function status among postmenopausal women with and without osteoporosis / B. Acar, A. C. Ozay, O. E. Ozay [et al.] // Int. J. Gynaecol. Obstet. - 2016. - Vol.134, No.1. - P. 53-57.
7. Goldstein S. An efficient tool for the primary care management of menopause / S. Goldstein // Can. Fam. Physician. - 2017. - Vol. 63, N 4. - P. 295-298.
8. Kwok S. Indices of obesity and cardiovascular risk factors in British women / S. Kwok, P. McElduff , D. W. Ashton [et al.] // Obes. Facts. - 2008. -Vol. 1, N 4. - P. 190-195.
9. Jordan J. Joint scientific statement of the European Association for the Study of Obesity and the European Society of Hypertension: Obesity and early vascular ageing / J. Jordan, P. M. Nilsson, V. Kotsis [et al.] // J. Hypertens. - 2015. - Vol. 33, N 3. - P. 425-434.
10. Maas A. H. Women's health in menopause with a focus on hypertension / A. H. Maas, H. R. Franke // Neth. Heart J. - 2009. - Vol. 17, N 2. - P. 68-72.
11. Milewicz A. Menopausal obesity and metabolic syndrome - PolSenior study / A. Milewicz // Minerva Endocrinol. - 2012. - Vol. 37, N 1. - P. 93-101.
12. Modena M. G. Hypertension in postmenopausal women: how to approach hypertension in menopause / M. G. Modena // High Blood Press. Cardiovasc. Prev. - 2014. - Vol. 21, N 3. - P. 201-204.
13. Gallus S. Overweight and obesity in 16 European countries / S. Gallus, A. Lugo, B. Murisic [et al.] // Eur. J. Nutr. - 2015. - Vol. 54, N 5. - P. 679-689.
14. Kanadys K. Predictors of the quality of life of women in peri-menopausal period / K. Kanadys, A. Wiktor-Stoma, M. Lewicka [et al.] // Ann. Agric. Environ. Med. - 2016. - Vol. 23, N 4. - P. 641-648.
15. Horna López A. Symptomatic profile in peri and postmenopausal women / A. Horna López, G. Romero Gutiérrez, M. Horna Quiroz [et al.] // Ginecol. Obstet. Mex. - 2006. - Vol. 74, N 6. - P. 312-316. 3
16. The 2017 hormone therapy position statement of The North American Menopause Society // Menopause. - 2017. - Vol. 24, N 7. - P. 728-753.
17. Weismiller D. G. Menopause / D. G. Weismiller // Prim. Care. - 2009. - Vol. 36, N 1. - P. 199-226.
Реферат
СИНТРОПИЯ СОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРИОДА Павловская М. А.
Ключевые слова: менопауза, соматические расстройства, климактерический синдром.
В связи с повышением процента лиц старшей возрастной группы в общей популяции актуальными остаются вопросы относительно классических осложнений менопаузы у женщин 45-60 лет в периме-
нопаузальном периоде. Гормональная перестройка обусловливает ряд изменений в организме женщины. Особого интереса приобрела роль психических и вегетативных факторов в возникновении климактерических расстройств. Вопросы формирования и особенностей течения климактерического синдрома у женщин с сопутствующей соматической патологией в перименопаузе позволит выявить и исследовать детерминированные закономерности гормональной перестройки в данной категории женщин. Цель данного исследования заключается в выявлении и исследовании возможности индивидуализации подходов к выявлению симптомов климактерического синдрома у женщин с соматической патологией на основании сравнения показателей перед терапевтическим вмешательством. В исследовании участвовали 414 женщин (в возрасте от 45 до 55 лет), которые были разделены на 4 группы. Методами исследования послужили лабораторное обследование, данные амбулаторных и стационарных карт, выписки из истории болезни, заключения специалистов. В период менопаузы частота экстрагенитальной патологии возрастает. Зарегистрировано наименьшее количество факторов риска сСз и остеопороза. У женщин наблюдалась тенденция к увеличению тяжести нейровегета-тивних симптомов. По данным результатов проведенного исследования, обязательной является необходимость выделения пациенток с климактерическим синдромом на фоне сопутствующей соматической патологии, в связи с высоким уровнем сопутствующей гинекологической и соматической заболеваемости.
Summary
SYNTHROPY OF SOMATIC PATHOLOGY IN PREMENOPAUSAL PERIOD Pavlovska M. A.
Key words: menopause, disorders, risk factors, hormonal changes, neurovegetative symptoms, climacteric syndrome, prophylaxis, gynaecological pathology.
An increase in the percentage of persons of the elder age group in the general population, questions regarding the typical complications of menopause in women aged 45-60 years in the pre- and postmenopausal periods are still relevant. Hormonal transition determines a number of changes in the body of a woman. Typical complications associated with menopause include cardiovascular, endocrine, gynaecological and cancerous diseases, psycho-emotional disorders, atrophic changes in the tissues of the genitourinary tract, progressive destruction of bone tissues, impaired fat metabolism. The role of psychic and vegetative factors in the development of climacteric disorders is an issue of a particular interest. Aspects of formation and peculiarities of the course of climacteric syndrome in women with concomitant somatic pathology in premenopausal period enable to identify and investigate the deterministic patterns of hormonal changes in this category of women. The purpose of this study is to identify and explore the possibility of patient-centred approaches to the detection of symptoms of climacteric syndrome in women with somatic pathology based on the comparisons of indicators before the beginning of therapy. The study involved 414 women (aged 45 -55) divided into 4 groups. Laboratory findings, medical histories, specialist recordings were used as the methods of research. During the menopause period, the frequency of extra genital diseases has increased. The lowest number of risk factors for CVD and osteoporosis has been registered. Women tended to increase the severity of neurovegetative symptoms. According to the results of the study, the patients with climacteric syndrome need more specialists' attention and more specific care during the treatment of underlying somatic pathology. Pathological climax is considered as a significant risk of the development of age-associated diseases and requires timely prevention, diagnosis and pathogenetically based correction.
