CC BY
9
obtained results. In the study of the history of the disease in the examined women, it was found that in patients with concomitant hypothyroidism, all three components of the climacteric syndrome were equally significant and more pronounced. That is, in determining the severity of COP in patients with concomitant hypothyroidism, mild forms were not detected, the average and severe forms were 51 (75%) and 17 (25%) respectively. Under the influence of complex therapy with the use of physiotherapy methods, the level of TSH significantly decreased, reaching the norm after the second course of treatment. No significant dynamics of osteocalcitonin content was detected under the influence of the courses of treatment. Yet in the second group the indicator was closer to the norm. In assessing the overall effectiveness of treatment, it turned out that using base therapy, the effectiveness was 58%, with the use of complex treatment with the use of contrast baths and ultrasound therapy - 75%. In this case, the use of basic therapy in 25% of patients did not lead to objective improvement of the state, and in 17% of patients, observed a deterioration of well-being. In the group of patients who were prescribed a complex with physiotherapeutic procedures, the number of patients who completed the course of treatment without dynamics was significantly lower than 16%. Also, the number of patients with negative treatment outcomes was 9%.
Key words: hypothyroidism, climacteric syndrome, basic therapy, physiotherapy procedures.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 21.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-170-175 УДК 616.36-003.826 Павловський С. А.
ОЦ1НКА ВМ1СТУ ЦИТОК1Н1В У КРОВ1 ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ, ПО6ДНАНИЙ 13 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ, П1Д ВПЛИВОМ
КОМБ1НОВАНОТ ЦУКРОВОЗНИЖУВАЛЬНОТ ТЕРАПП Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця (м. Кшв)
ibolit@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано вщповщно до плану наукових роб^ ДВНЗ «1вано-Франмвський нацюнальний медичний ушверситет» i е фрагментом науково-дослщноТ роботи на тему: «Захворювання внутршшх оргашв у сучасних умовах, за поеднаноТ патологи та ураження оргашв-мшеней: особливосп перебку, дiаrностики та лтування» (реестрацшний номер 0115и000995).
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) включае в себе три хвороби стану: гепа-тоз (стеатогепатоз), неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) i фiброз печшки. ^м того, печшка визнана як iмунний орган, що мiстить ктька iмунних кл^ин, наприклад, успадковаш макрофаги живих (клп"ини Купфера), Т-лiмфоцити, реrуляторнi кл^ини Т (Tregs), мiелоТднi супресорнi клп"ини та дендритних клiтин. Цi iмуннi клiтини секретують ряд цитокiнiв, таких як фактор некрозу пухлини (ФНП-а) та моноцитарний хемоаттрактантний бiлок (МСР-1), вiдirрають важли-ву роль у розвитку НАЖХП [1].
У порiвняннi з контролем пащенти з печшковим стеатозом мають бiльш високий рiвень некрозу пух-лини а (TNF-а) та iнтерлейкiну 6 (IL-6) [2]. При про-rресуваннi НАСГ збшьшуеться вмiст С-реактивного бiлка, y-rлобулiну, ^-6 та фрагмента цитокерати-ну-18. Особливосп некротичноrо та запальноrо про-цесу були виявлеш в рiзних формах НАЖХП. Коли остання професувала, змшювався профiль цитокiнiв та рiвня експреси rенiв каспаз iз змiною за^льно!' кли шчнот картини.
Середш ^poBaTKOBi piBHi TNFa та 1Л6 були пщви-щенi в сиpoватцi при creaTO3i та в пaцieнтiв i3 НАСГ, пopiвнянo 3i здоровими [3]. Прозапальш цитoкiни, TaKi як IL-1ß та IL-6, були значно пщвищеш при НАСГ [4,5]. Водночас piвень протизапальних цитoкiнiв знижувався [6]. У пaтorенезi НАЖХП вiдбувaeться складна взaeмoдiя aдипoцитoкiнiв [7]. Рiвень леп-тину збтьшуеться, тoдi як piвень адипонектину зни-жуеться, збiльшуючи тяжкiсть НАЖХП [8]. Лептин i адипонектин можуть посилювати окислення жирних кислот у печшщ шляхом активаци суперсемейства ядерних pецептopiв фaктopiв транскрипци, зокрема пероксисома пpoлiфеpaтopa-aктивoвaнoro рецептора (PPAR)-a. Недавн дoслiдження показали знижен-ня регуляцп PPAR-a у випадках стеатозу печшки [9]. У пащенлв iз НАЖХП продемонстровано не тшьки пiдвищений piвень фактopiв некрозу пухлини протизапальних цитошшв (TNF) -а та штерлейкшу (IL-6 0, який корелюе з запаленням [10], але й показано, що високочутливий С-реактивний бшок i плазматичний пентраксин 3 пов'язаш з розвитком фiбpoзу печiнки при НАСГ. Оскшьки Тхня роль у пошкодженш печiнки не пoвнiстю з'ясована [11], то важливо вивчати спе-цифiчнi медiaтopи запалення.
Мета дослiдження - oптимiзaцiя лiкувaння хво-рих на НАЖХП, поеднаноТ з цукровим дiaбетoм 2 типу шляхом патогенетичного пщходу, залежно вiд особливостей пеpебirу цього захворювання.
Об'ект i методи дослщження. Дoслiдження проведено на 25 хворих на НАЖХП, поеднану з цукровим дiaбетoм типу 2 у стади НАСГ. Вiк пащенлв ста-
новив (56,2±2,05) poKÍB. Контрольну групу становили 20 здорових осГб.
Для Гдентифтацп дiагнозу НАЖХП комплексно враховували данi клЫко-лабораторних, бiохiмiчних та iнструментальних дослщжень, зпдно стандартiв обстеження хворих Í3 патолопею органiв шлунково-кишкового тракту. До моменту обстеження хворi не отримували лГкування НАЖХП за стандартними схемами. Обов'язковим дiагностичним методом слугу-вало виконання ультразвукового дослiдження з ви-значенням розмiрiв часток печшки.
Бiохiмiчне дослiдження кровi включало: визна-чення показникiв бiлкового (вмiсту загального бтка, тимолову пробу), лiпiдного (вмГсту загального холестерину, триглiцеридiв, лтопротещГв високо'|, низь-ко'|' та дуже низько'| щiльностi), пiгментного обмiну (загальний бшрубш), ферментного (аспартатамшо-трансферази, АСТ), аланшамшотрансферази, АЛТ), лужно'| фосфатази, гамма-глутамттранспептидази та рiвня глюкози в кровi натще; загальний аналiз кровi.
ВмГст адипонектину визначали Гмунофермент-ним методом (метод ELISA, аналiзатор i тест-система Mediagnost GmbH, Germany). Визначення вмГсту ш-терлейкiну-6 (1Л-6) проводили в супернатант з лГм-фоцитiв перифершно'| кровi, який отримували пiсля безкиснево'| шкубаци та центрифугування, параме-три оцшювали методом ECLIA (Cobas Roche) та фактор некрозу пухлин-альфа (ФНП-а, метод ГмунохГмГч-ний iз хемiлюмiнесцентною детекцiею, Immulite 100, Siemens AG, НГмеччина). Вмiст у кровi С-реактивного бiлка визначали в сироватц кровi за допомогою латекс турбГдиметричного методу -»Cobas 6000 (с 501 модуль; Roche Diagnostics (Швейцарiя).
ЛГкування НАСГ здiйснювали згiдно «Ушфтовано-го клiнiчного протоколу первинно'|, вторинно'| (специ алГзовано'О медично'| допомоги. Неалкогольний сте-атогепатит» (Наказ МОЗ Укра'ши 06 листопада 2014 року № 826) [12]. Дiагноз НАСГ встановлювали на основi симптомiв, результатiв вГзуалГзаци (УЗД печш-ки), результатiв лабораторного та фiзикального обстеження. Були виконаш всi обов'язковi дм.
Оскшьки цукровий дiабет 2 типу е фактором ри-зику НАСГ лГкування цих хворих було спрямоване на запобГгання розвитку фГ6розу та цирозу. Патентам зГ НАЖХП наданГ вгдповщш рекомендаци по змГнГ способу життя та харчово'| поведГнки. У першу чергу, для корекцп НАЖХП рекомендовано збалансоване хар-чування: тльмсть бГлкГв у межах фГзюлопчно'| норми (у середньому 1 г/кг маси тша); зменшення добово'| кГлькостГ жирГв до 70 г i вуглеводГв, обмеження кть-костГ калорГй (1200 ккал - для жшок i 1500 ккал - для чоловшв). Для досягнення ефективност дГетотера-тю було рекомендовано пГдсилити регулярними фи зичними навантаженнями, вГдмовою вГд палшня та вживання алкоголю [13].
Зпдно ушфтованого клГнГчного протоколу, при-значали базову терашю з включенням метаболГчно-го препарату з доведеною ефектившстю мГльгама, який мГстить активнГ шгредГенти - вГтамГни В1, В6, В12 протягом 1 мГс. ОскГльки думка вчених про ви-користання медикаментозних середникГв неодноз-
начна, то прийнято ршення коригувати лiкування хворих на НАСГ комплексом препаралв, як дшть на патогенетичнi фактори захворювання.
1з метою впливу на перебiг цукрового дiабету використали комбiнований пiдхiд, а саме: дiабетон (глiклазид, 60-120 мг) - для корекци вм^у глюкози в кровi - пероральний цукрознижувальний препарат, похщне сульфонiлсечовини, який знижуе рiвень глюкози в плазмi кровi за рахунок стимуляци секреци ш-сулiну В-клiтинами острiвцiв Лангерганса шдшлунко-воТ залози та шогттазон (досередини, 1 раз на добу, незалежно вщ прийому Тж [14,15]. Початкова доза складала 15 чи 30 мг, за необхщносл ТТ ступшчасто збiльшували до 45 мг. За призначення глггазошв до-сягаеться зниження показникiв глiкозильованого гемоглобiну в середньому на 0,5-1,5%, що вщпови дае зменшенню середньоТ гжкемп на 1-3 ммоль/л. Ниш ц препарати рекомендуються до застосування з метою зниження показнишв гжкемп в пащенлв iз цукровим дiабетом 2 типу в режимi комбшованоТ цукрознижувальноТ терапп в поеднаннi з метформ^ ном, похщними сульфонiлсечовини як iз кожним з них окремо, так i на фон комбiнованого Тхнього призначення. Термш спостереження - 1 мк.
Статистичну обробку одержаних результат проведено з використанням пакету статистичного анал^ зу даних «STATISTICA» на персональному комп'ютерi Pentium-IV та застосуванш параметричних i непара-метричних методiв оцiнки одержаних результатiв. Дост^ршсть рiзницi значень мiж незалежними кшьшсними величинами визначали при нормальному розпод^ за критерiем Стьюдента, а в шших ви-падках - за допомогою U-критерiя Манна-Уiтнi.
Результати дослщження та Тх обговорення. При застосуваннi комплексного лiкування з комбшова-ною цукрознижувальною терапiею (дiабетон i пю-глiтазон) результати лiкування показали значне по-лiпшення суб'ективного стану хворих на НАСГ. Так, зменшилися скарги на вщчуття дискомфорту в пра-вiй пiдребернiй дiлянцi, загальну слаб^ь, гiркоту в ротi, метеоризм, нудоту i запаморочення.
Больовий синдром залишився вiдчутним у 10 хворих (40%, в 1,4 раза менше, шж до лiкування); дис-пепсичний синдром - у 12 хворих (48%, зменшився в 1,7 раза), зниження апетиту - у 12 хворих (48%, зменшення в 1,7 раза), астеновегетативний синдром - у 13 хворих (52%, зменшення в 1,3 раза).
Об'ективно виявлено: субттеричшсть склер змен-шилась в 1,5 раза; нальот язика - в 2 рази; печшка за-лишилася збтьшеною в 14 хворих (44%, зменшення в 1,3 раза), болючiсть печшки при пальпаци збере-глася в 11 хворих (32%, зменшення в 1,4 раза); ущть-нення паренхiми печшки спостер^али - у 10 хворих (40%, зменшення в 1,5 раза). Печшка виступала з-шд реберноТ дуги у 14 хворих на (1,35±0,0) см.
Печiнка, виступала з-пщ реберноТ дуги, у середньому, на (2,32±0,12) см, що менше, порiвняно зi станом до лтування (р<0,05). За ультразвукового дослщження кiлькiсть хворих iз I а^ею гепатозу визначена в 45,0% хворих (збтьшення в 3 рази), II а^я - у 35,0% (зменшення в 1,4 раза), III а^я - у
20,0% (зменшення в 1,75 раза), тобто вщбувся пере-poзпoдiл кiлькoстi хворих у бт зi зменшенням бiльш важких стадш гепатозу, пopiвнянo зi станом до лту-вання.
В усiх хворих дост^рно зменшилися показни-ки цитoлiзу, мезенхiмнo-зaпaльнoro синдрому, по-кращилися показники гемограми, стaбiлiзувaлися показники бiлкoвoro i лiпiднoro oбмiну, що тдтвер-джуе позитивну комбшовану дiю дiaбетoну i momi-тазону. Це можна пояснити провщною роллю пю-rлiтaзoну. lнсулiнoвi сенситайзери (тiaзoлiдiндioни, rлiтaзoни) е групою пpепapaтiв, якi пiдвищують чут-ливiсть до iнсулiну, зменшуючи шсулшорезистент-шсть. Застосування тiaзoлiдiндioнiв спрямовано без-посередньо на шсулшорезистентшсть i пoлiпшення функцп В-клiтин. lхнiй мехaнiзм дм включае до себе aктивaцiю специфiчних ядерних raммa-pецептopiв (PPAR-g): raммa-pецептopи PPAR-g, ям активуються пpoлiфеpaтopoм пероксисом виявляються в жиро-вiй, м'язoвiй тканинах i в печiнцi, клiтинaх ендoтелiю. ^азолщшдюни зв'язуються з PPAR-g, активують Тх, беруть участь у регуляци експреси rенiв, якi вщпо-вiдaють за продукщю низки бiлкiв, що шдвищують чутливiсть до iнсулiну [16].
Застосована кoмбiнoвaнa цукрознижувальна те-paпiя на тл базовоТ терапи позитивно вплинула на стан rепaтoцитiв: значно зменшилась aктивнiсть АЛТ до (0,71±0,04) мкмоль/л, АСТ -(1,02±0,06) мкмоль/л, лужноТ фосфатази - (98,13±3,1821) од/л, гаммаглу-тамттранспептидази - до (67,23±1,12), (piзниця мiж станом до i пiсля лтування вiporiднa, р<0,05). У раш-ше проведених дoслiдженнях беззаперечно було доведено, що серед бioхiмiчних теслв показник АЛТ е маркером НАЖХП i може характеризувати трансфор-мацш стеатоза печiнки в НАСГ, а поеднане тдвищен-ня АЛТ i raммarлутaмiлтpaнспептидaзи вiдoбpaжaе високу aктивнiсть запалення в тканин печiнки i може бути використане в неiнвaзивнiй диференцшнш дia-rнoстицi стеaтorепaтoзa i НАСГ.
Про зменшення пpoявiв мезенхiмaльнo-зaпaль-ного синдрому зaсвiдчилo зменшення показника тимоловоТ проби до (3,02±0,28) од. (р<0,05).
Бioхiмiчнo функцioнaльний стан печiнки залишав-ся зaдoвiльним. Бiлкoвий oбмiн характеризувався показниками в референтних межах показника здоро-вих оаб: вмiст бтка становив (69,84±1,87) r/л. Рiвень загального холестерину досяг (4,42±0,23) ммоль/л. Вмiст зaraльнoro бiлipубiну пiсля лiкувaння виявив-ся (16,78±0,36) мкмоль/л, до лшування (18,74±0,28) мкмоль/л (р>0,05). Результатом лтування пюглп~азо-ном було зменшення активност НАСГ, тдтвердже-ного бioпсiею печшки [17].
У показниках rемorpaми не виявлено значних змш. Так, вмiст rемorлoбiну залишався в референтних межах норми (134,56±3,18) r/л, до лтування (136,93±2,67) r/л, кольоровий показник 0,9-1,0; вм^ еpитpoцитiв - до лтування (4,42±0,18) х1012 /л, тсля - (4,58±0,06) х1012 /л; вмiст лейкoцитiв до - (6,84±0,36) х109 /л та (6,72±0,24) х109 /л пiсля лшу-вання. Змiни в лейкоцитарнш фopмулi були незнaчнi.
Рiвень глюкози в кpoвi, у середньому становив тсля лтування (7,72±0,84) ммоль/л, проти (9,95±0,91) ммоль/л до лтування (р<0,05).
Цитoкiнoвий фон у хворих тд впливом лтуван-ня характеризувався наступними змшами. Рiвень ФНП-а при запропонованому лiкувaльнoму комплекс в дoслiднiй rpупi хворих при I стадп rепaтoзу зменшився в 1,4 раза до (19,57±0,17) пг/мл, до ли кування - (26,82±0,08) пг/мл; у II стадп - в 1,52 раза (26,05±0,13) пг/мл, до лiкувaння - (39,60±0,04) пг/мл; у III - в 1,2 раза (48,71±0,05) пг/мл, до лтування -(58,46±0,09).
Вмiст IЛ-6 зменшився у хворих iз вiдпoвiднoю I, II i III стaдiями - в 1,2 раза - до (16,13±0,07) пг/мл, до лтування - (19,36±0,04) пг/мл; в 1,18 раза - до (19,78±0,04) пг/мл, до лiкувaння - (23,34±0,05) пг/мл i в 1,41 раза - до (22,81±0,05) пг/мл, до лтування -(32,46±0,06) пг/мл.
Водночас показник вмiсту С-реактивного бiлкa при I, II i III стади зменшився в 1,21 раза - до (13,44±0,03) пг/мл, до лiкувaння - (16,26±0,02) пг/ мл; в 1,19 раза - до (20,24±0,04) пг/мл, до лтуван-ня - (30,82±0,05) пг/мл i в 1,2 раза - до (26,68±0,03) пг/мл. Це узгоджуеться з думкою шших aвтopiв, що у пopiвняннi з контролем пaцiенти з печшковим стеа-тозом мають бшьш високий piвень некрозу пухлини а (TNF-а) та iнтеpлейкiну 6 (IL-6) [2].
Показники цитокшового пpoфiлю кpoвi вияви-ли збiльшення вмiсту адипонектину в 1,44 раза до (3,78±0,06) мкг/мл, до лiкувaння - (2,81±0,09) мкг/ мл. Адипонектин включено в панель бioмapкеpiв для раннього виявлення НАЖХП [16]. Зменшення вм^у адипонектину засвщчуе ослаблення протиза-пальних можливостей opraнiзму хворих на НАЖХП, бтьш виражене при НАСГ. Пiдвищення piвня адипонектину свiдчить за позитивний вплив використаноТ комплексно! цукровознижувальноТ терапп.
Таким чином, при НАСГ були виявлеш ознаки некротичного та запального процесу, ям пiд впливом комбшованоТ цукровознижувальноТ терапй' зменшувалися, що тдтверджувалося зменшенням piвня ФНП-а, Ш-6 та С-реактивного бiлкa. Водночас збшьшувався piвень протизапального цитoкiну -адипонектину. Тобто наше дослщження на пiдстaвi застосування комплексно! цукровознижувальноТ те-рапп показало, що використання впливу на один iз пaтoфiзioлoriчних фaктopiв НАСГ у поеднанш з ЦД2 призвело до позитивних наслщмв в цитокшовому стaтусi хворих i така тератя е ефективною при НАСГ, поеднаному з цукровим дiaбетoм 2 типу.
Висновки
1. При застосуванш комплексного лтування з кoмбiнoвaнoю цукрознижувальною терашею (дiaбе-тон i пiorлiтaзoн) результати лтування показали зна-чне полтшення суб'ективного стану хворих на НАСГ, поеднаного з цукровим дiaбетoм 2 типу. Скарги на вiдчуття дискомфорту в правш пiдpебеpнiй дiлянцi, загальну слaбiсть, ripкoту в poтi, метеоризм, нудоту i запаморочення значно зменшилися. Больовий синдром зменшився в 1,4 раза; диспепсичний синдром - в 1,7 раза, зниження апетиту - в 1,7 раза, астенове-
гетативний синдром - в 1,3 раза. Об'ективно субтте-ричшсть склер зменшилась в 1,5 раза; нальот язика
- в 2 рази; печшка зменшення в 1,3 раза, болюч^ь печшки при пальпаци зменшилася в 1,4 раза); ущть-нення паренхiми печшки зменшилося в 1,5 раза).
2. Цитокшовий фон у хворих пщ впливом лту-вання характеризувався наступними змшами: рiвень ФНП-а зменшився в 1,4; у II стадп - в 1,52 раза; у III
- в 1,2 раза. Вмiст Ш-6 зменшився у хворих iз вщпо-вiдною I, II i III стадiями - в 1,2 раза; в 1,18 раза i в 1,41 раза. Показник вм^у С-реактивного бшка при I, II i III стадп зменшився в 1,21 раза; в 1,19 раза i в 1,2 раза. Виявлено збтьшення вмiсту адипонектину в 1,44 раза.
3. В уах хворих достовiрно зменшилися показ-ники цитолiзу, мезенхiмно-запального синдрому, покращилися показники гемограми, стаб^зували-ся показники бокового i лiпiдного обмiну, що пщ-
тверджуе позитивну лiпiдотропну дш комплексного впливу дiабетону i пюгжтазону на функцiональний стан гепатоцитiв i засвiдчуе зменшення проявiв шсу-лшорезистентносл i полiпшення функцГГ В-клiтин.
4. Наше дослщження на пiдставi застосування комплексно! цукровознижувальноТ терапп показало, що використання впливу на один iз патофiзiологiч-них факторiв НАСГ у поеднанш з цукровим дiабетом 2 типу призвело до позитивних наслщшв у цитокшо-вому статусi хворих i така терапiя е ефективною при НАСГ, поеднаному з цукровим дiабетом 2 типу.
Перспективи подальших дослiджень. Подальшi дослiдження застосування комплексно! терапи НАСГ щодо використання впливу на один iз патофiзiологiч-них факторiв НАСГ у поеднаннi з цукровим дiабетом 2 типу надасть шдстав для використання такоТ терапи для пiдвищення ефективностi лiкування НАСГ, поед-наного з цукровим дiабетом 2 типу.
Лiтература
1. Bao Y. The progress of studying the mechanisms of immune cells in the regulation of non-alcoholicfatty liver diseases. Zhonghua Gan Zang Bing Za Zhi. 2017 Jul 20;25(7):553-6.
2. Kurbatova IV, Dudanova OP. Features of a necrotic and inflammatory process in different forms of nonalcoholic fatty liver disease. Ter Arkh. 2017;89(2):52-8.
3. Coulon S, Francque S, Colle I, Verrijken A, Blomme B, Heindryckx, et al. Evaluation of inflammatory and angiogenic factors in patients with non-alcoholic fatty liver disease. Cytokine. 2012 Aug;59(2):442-9.
4. Nelson JE, Handa P, Aouizerat B, Wilson L, Vemulakonda LA, Yeh MM, et al. NASH Clinical Research Network. Increased parenchymal damage and steatohepatitis in Caucasian non-alcoholic fatty liver disease patients with common IL1B and IL6 polymorphisms. Aliment Pharmacol Ther. 2016 Dec;44(11-12):1253-64.
5. Polyzos SA, Kountouras J, Polymerou V, Papadimitriou KG, Zavos C, Katsinelos P. Vaspin, resistin, retinol-binding protein-4, interleukin-1a and interleukin-6 in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Ann Hepatol. 2016 Sep-0ct;15(5):705-14.
6. Das SK, Balakrishnan V. Role of cytokines in the pathogenesis of non-alcoholic Fatty liver disease. Indian J Clin Biochem. 2011 Apr;26(2):202-9.
7. Jarrar MH, Baranova A, Collantes R, Ranard B, Stepanova M, Bennett C, et al. Adipokines and cytokines in non-alcoholic fatty liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2008 Mar 1;27(5):412-21.
8. Polyzos SA, Kountouras J, Mantzoros CS. Adipokines in nonalcoholic fatty liver disease. Metabolism. 2016 Aug;65(8):1062-79.
9. Stojsavljevic S, Gomercic Palcic M, Virovic Jukic L, Smircic Duvnjak L, Duvnjak M. Adipokines and proinflammatory cytokines, the key mediators in the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2014 Dec 28;20(48):18070-91.
10. Fierbinteanu-Braticevici C, Dina I, Petrisor A, Tribus L, Negreanu L, Carstoiu C. Noninvasive investigations for non alcoholic fatty liver disease and liver fibrosis. World J Gastroenterol. 2010 Oct 14;16(38):4784-91.
11. Lana JP, Martins LB, Oliveira MC, Menezes-Garcia Z, Yamada LT, Vieira LQ, et al. TNF and IL-18 cytokines may regulate liver fat storage under homeostasis conditions. Appl Physiol Nutr Metab. 2016 Dec;41(12):1295-302.
12. Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy. Nealkoholnyy steatohepatyt. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovya Ukrayiny № 826. [in Ukrainian].
13. Dynnyk NV, Svintsits'kyy AS, Solovyova HA, Bohomaz VM. Metod modyfikatsiyi sposobu zhyttya v patsiyentiv iz nealkohol'noyu zhyrovoyu khvoroboyu pechinky. Praktykuyuchyy likar. 2016;5:6-8. [in Ukrainian].
14. Man'kovskyy BN. Tyazolydyndyony (hlytazony) - mesto v terapyy bol'nykh sakharnym dyabetom 2-ho typa. Therapia. Ukrayins'kyy medychnyy visnyk. 2008;1:22. [in Russian].
15. Rizos CV, Kei A, Elisaf MS. The current role of thiazolidinediones in diabetes management. Arch Toxicol. 2016 Aug;90(8):1861-81.
16. Lonardo A, Ballestri S, Marchesini G, Angulo P, Loria P. Nonalcoholic fatty liver disease: a precursor of the metabolic syndrome. Dig Liver Dis. 2015 Mar;47(3):181-90.
17. Cusi K, Orsak B, Bril F, Lomonaco R, Hecht J, Ortiz-Lopez C, et al. Long-Term Pioglitazone Treatment for Patients With Nonalcoholic Steatohepatitis and Prediabetes or Type 2 Diabetes Mellitus: a Randomized Trial. Ann Intern Med. 2016 Sep 6;165(5):305-15.
ОЦ1НКА ВМ1СТУ ЦИТОК1Н1В У КРОВ1 ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ, ПО6ДНАНИЙ 13 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ, П1Д ВПЛИВОМ КОМБ1НОВАНО1 ЦУКРОВОЗНИЖУВАЛЬНОТ ТЕРАПИ
Павловський С. А.
Резюме. Мета дослщження - оптимiзaцiя лтування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поеднаний i3 цукровим дiaбетом 2 типу шляхом патогенетичного шдходу, залежно вщ особливостей перебку захворю-вання. Дослщження проведено на 25 хворих. BiK пащенлв становив (56,2±2,05) ромв (контрольна група - 20 здорових оаб). Термш спостереження - 1 мкяць.
При застосуванш комплексного лтування з комбшованою цукрознижувальною тератею ^абетон i rn-огжтазон) результати лтування показали значне полтшення суб'ективного стану хворих. Цитокшовий фон у хворих пщ впливом лтування характеризувався наступними змшами: рiвень ФНП-a зменшився в 1,4; у II стади - в 1,52 i в III - в 1,2 раза. Bмiст 1Л-6 зменшився у хворих iз вщповщною I, II i III стадiями - в 1,2; в 1,18 i
в 1,41 раза. Показник вм^у С-реактивного бшка при I, II i Ill стадп зменшився в 1,21; в 1,19 i в 1,2 раза. Вияв-лено збiльшення вмicту адипонектину в 1,44 раза. В ycix хворих доа^рно зменшилися показники цитолiзу, мезенхiмно-запального синдрому, покращилися показники гемограми, стаб^зувалися показники бiлкового i лтщного обмiну, що пiдтверджуe позитивну лтщотропну дiю комплексного впливу дiабетону i шогттазо-ну на функцiональний стан гепатоцилв i заcвiдчуe зменшення проявiв iнcулiнорезиcтентноcтi i полiпшення функцГГ В-кл^ин.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печшки, цукровий дiабет 2 типу, комбшована терапiя, ци-токiни.
ОЦЕНКА СОДЕРЖАНИЯ ЦИТОКИНОВ В КРОВИ БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНЫМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ, СОЧЕТАННЫЙ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА, ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМБИНИРОВАННОЙ САХАРОСНИЖАЮ-ЩЕЙ ТЕРАПИИ
Павловский С. А.
Резюме. Цель исследования - оптимизация лечения больных неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) в сочетании с сахарным диабетом 2 типа путем патогенетического подхода в зависимости от особенностей протекания заболевания. Исследование проведено на 25 больных. Возраст пациентов составлял (56,2±2,05) лет (контрольная группа - 20 здоровых). Срок наблюдения - 1 месяц.
При использовании комплексного лечения с комбинированной сахаросниживающей терапией (диабетон и пиоглитазон) результаты лечения показали значительное улучшение субъективного состояния больных. Цитокиновый фон у больных под влиянием лечения характеризовался следующими изменениями: уровень ФНП-а уменьшился при I стадии - в 1,4; во II стадии - в 1,52; в III стадии - в 1,2 раза. Содержание ИЛ-6 уменьшилось у больных соответственными I, II и III стадиями - в 1,2; в 1,18 и в 1,41 раза. Показатель содержания С-реактивного белка при I, II и III стадии снизился в 1,21; в 1,19 и в 1,2 раза. Выявлено увеличение содержания адипонектина в 1,44 раза. У всех больных достоверно уменьшились показатели цитолиза, мезенхимно-вос-палительного синдрома, улучшились показатели гемограммы, стабилизировались показатели белкового и липидного обмена, что подтверждает положительное липидотропное действие комплексного влияния ди-абетона и пиоглитазона на функциональное состояние гепатоцитов и свидетельствует об уменьшении проявлений инсулинорезистентности и улучшении функции В-клеток.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, сахарный диабет 2 типа, комбинированная терапия, цитокины.
EVALUATION OF CONTENT OF CITOKINS IN PATIENTS' BLOOD WITH NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS COMBINED WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2 UNDER THE INFLUENCE OF COMBINED SUCTIONAL THERAPY
Pavlovskyi S. A.
Abstract. The purpose of the study is to optimize the treatment of patients with non-alcoholic steatohepatitis associated with diabetes type 2 by pathogenetic approach, depending on the specifics of the course of the disease. Object and methods of research: the study was conducted on 25 patients. Patients' age was (56.2 ± 2.05) years (control group - 20 healthy individuals). The observation time is 1 month. In order to identify the diagnosis of NASH complex the data of clinical, laboratory, biochemical and instrumental studies were taken into consideration, according to the standards of examination of patients with pathology of organs of the gastrointestinal tract. By the time of the examination, the patients did not receive NASH treatment according to standard procedures. A mandatory diagnostic method was the implementation of an ultrasound study to determine the size of the particles of the liver. The biochemical blood test included: determination of protein (total protein content, thymol test), lipid (total cholesterol, triglycerides, high, low and very low density lipoprotein), pigmentary metabolism (total bilirubin), enzyme (aspartate aminotransferase, AST), alanine aminotransferase, ALT), alkaline phosphatase, gamma-glutamyl-transpeptidase, and glucose levels in the onset of blood; general blood test.
The content of adiponectin was determined by the immune enzyme method (ELISA method, analyzer and test system, Mediagnost GmbH, Germany). Determination of the content of interleukin-6 (IL-6) was carried out in a supernatant from peripheral blood lymphocytes, which was obtained after oxygen-free incubation and centrifugation, parameters were evaluated using ECLIA (Sobas Roche) and tumor necrosis factor-alpha (FNP-a, immunochemical method with chemiluminescent detection, Immulite 100, Siemens AG, Germany). The content of C-reactive protein in blood was determined in blood serum using latex turbidimetric method - "Cobas 6000 (with 501 module; Roche Diagnostics (Switzerland).
Treatment of NASH was carried out in accordance with the "Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical aid. Non-alcoholic steatohepatitis" (Order of the Ministry of Health of Ukraine dated November 06, 2014, No. 826).
In the application of integrated treatment with combined hypoglycemic therapy (diabetes and pioglitazone), the results of treatment showed a significant improvement in the subjective state of patients. Complaints about the feeling of discomfort in the right hypochondrium, general weakness, bitterness in the mouth, flatulence, nausea and dizziness have decreased significantly. Pain syndrome decreased by 1.4 times; dyspepsia syndrome - 1.7 times, loss of appetite - 1.7 times, astenovegetative syndrome - 1.3 times. Objectively, the subcategory of sclera has decreased
by 1.5 times; tongue bursts - 2 times; liver decrease in 1,3 times, pain of the liver during palpation decreased by 1,4 times); the compaction of the liver parenchyma decreased by 1.5 times).
The cytokine background in patients under the influence of treatment was characterized by the following changes: the level of FNP-a decreased by 1.4; in the II stage - in 1,52 and in the third - in 1,2 times. The content of IL-6 decreased in patients with the corresponding stages I, II and III - in 1,2; in 1.18 and 1.41 times. The content of C-reactive protein content at stages I, II and II decreased by 1.21; in 1.19 and 1.2 times. An increase in the content of adiponectin was found to be 1.44 times. In all patients, the cytolysis, mesenchymal-inflammatory syndrome, cytology, hemograms, and lipid metabolism have stabilized, which confirms the positive lipidotrophic effect of the complex effects of diabetes and pioglitazone on the functional state of hepatocytes, and indicates a decrease in insulin resistance and improved B-cell function.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, diabetes mellitus type 2, combination therapy, cytokines.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.
Стаття наджшла 23.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-175-179
УДК 616.12-005.5-056.257-092-078:577.121.083.3:546.18:546.41
ПааешвЫ Л. М., 1ванова К. В.
РОЛЬ КАЛЬЦ1€ВО-ФОСФОРНОГО ОБМ1НУ В ПАТОГЕНЕЗ! СТАБ1ЛЬНОТ 1ШЕМ1ЧНОТ
ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ПАЦ16НТ1В ХВОРИХ НА ОЖИР1ННЯ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
dr.kvivanova@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в контекст науково-дослщно! роботи кафедри загально! практики - амейно! медицини та внутршшх хвороб ХНМУ «Кжшко-генетичш, бiохiмiчнi i iмуннi характеристики захворювань внутршшх оргашв у хворих з дегенера-тивними та дисметаболiчними артропалями i шляхи !х медикаментозно! корекци», № державно! реестра-цп:011би004987.
Вступ. За даними всесв^ньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) стабтьна iшемiчна хвороба серця (С1ХС) посiдае перше мiсце серед причин швалщи-заци та смертност у всьому свiтi. Майже у 75% ви-падкiв смертнiсть вщ С1ХС рееструеться в краТнах iз низьким та середнiм рiвнем доходу [1]. I хоча на даний час розроблено устшш методи дiагностики та лiкування рiзних форм С1ХС, вiдсутнiсть пщтверджен-ня едино! теори формування атеросклерозу, незрiла система iмплементацiТ профiлактичних заходiв та коморбiдний перебк захворювань, не дозволяе зна-чно скоротити ктьмсть хворих на С1ХС. Другою, не менш значущою проблемою сучасного сусптьства е ожирiння, яке по праву називають неiнфекцiйною епiдемiею 21 сторiччя. За статистикою ВООЗ лише з 1975 року ктьмсть оаб, якi страждають на ожиршня, зросла бiльш нiж у три рази [1].
Сучасне наукове сусптьство вщносить надлиш-кову масу тша та ожирiння до складних багатофак-торних, мультигенних розладiв, якi ткно пов'язанi з особливостями соцiально-культурного середовища [2,3]. Встановлено, що серед дорослого населення бвропи в 35% випадмв ожирiння е причиною розви-тку С1ХС [4]. Аналiз структури хвороб, що переб^а-ють на тл надлишково! ваги, доводить и негативний вплив на розвиток ппертошчно! хвороби, iшемiчного iнсульту, остеоартриту, раку молочно! залози та ен-
дометрiю. Але одним iз позитивних аспектiв наяв-ностi ожирiння вважають його протективний ефект щодо розвитку остеопорозу (ОП). Цей факт спросто-вуеться у деяких наукових працях, але в рядi клЫч-них дослiджень було доведено зв'язок мiж ступенем ожиршня, проявами атеросклерозу та мшеральною щшьшстю мстково! тканини (МКЩТ) [5].
1снуе припущення, що певна подiбнiсть мiж ме-ханiзмами розвитку ОП та атеросклерозу обумов-лена процесами, ям перебiгають за участю монону-клеарних клп"ин. Означена структурна одиниця при атеросклерозi диференцiюеться в судиннiй стшц в макрофагоподiбнi «пiнистi» клiтини, а при ОП - в остеокласти [6,7,8]. У розвитку атеросклеротичного ураження судин важливу роль грае також пперп-родук^я пропульсивних, ростових факторiв, ям, в свою чергу, шдукують резорбцiю кiстковоТ тканини [9]. Також було встановлено пстолопчну подiбнiсть атеросклеротично! бляшки та кiстково! тканини [10]. В такому разi можна припустити, що протективний ефект жирово! тканини при остеопешчних станах е предиктором прискорення формування атероскле-ротичних бляшок. Це припущення й стало науковою ппотезою, для перевiрки яко! було проведено дане дослщження.
Мета роботи - визначення показнимв мiнераль-ного i лiпiдного обмiну та встановлення зв'язку ви-разностi остеопенiчного синдрому у хворих на С1ХС та ожиршня.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 98 осiб на С1ХС, в тому числi - 79 iз супутнiм ожирiнням (основна група), 19 з нормальною вагою (група порiвнян-ня). Середнш вт хворих основно! групи дорiвнював 52,4 ± 1,44 роки, групи порiвняння - 51,8 ± 1,94 роки. Тривал^ь анамнезу С1ХС складала 2,9 ± 1,2 та 2,4 ± 1,6 рокiв вiдповiдно. Гендернi стввщношення вiдпо-
