CC BY
32
НЫтенко А.М., Малина В.В., Козак М.В. ©
Быоцерюеський нацюнальний аграрный утеерситет Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ КАФ1 НА ГОМЕОСТАЗ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КРОЛ1В
Вирощування кролiв в умовах промислово1 технологи пов'язано iз збшьшенням кшькост стреЫв i зниженням функщонально1 активностi iмунобюлоriчноl реактивностi органiзму, це негативно впливае на збереження i продуктивнi якостi тварин [1, 2, 3].
З метою норм^заци гомеостазу тварин в останш десятилiття використовують рiзнi фармакологiчнi засоби, поновлюючi функци обмiнних процесiв, у тому чи^ i iмунну систему. До таких препараив вiдносяться бiологiчно активнi речовини: ферменти, бюстимулятори, гормони, тканиннi препарати, вiтамiни, макро- i мiкроелементи i iншi речовини. Препарати, якi використовуються на практицi, застосовують в рiзних комбiнацiях. 1х ефективнiсть може залежати вiд багатьох чинникiв: годiвлi, умов утримання i iнших. Тому норм^защя гомеостазу тварин можлива завдяки оптимiзацil зовнiшнього середовища (еколопчно1 ситуаци, повнощнност годiвлi, параметрiв мiкроклiмату, профiлактика стрес-факторiв за допомогою iмуномодулюючих npeпаратiв, що активують або нормалiзують гомеостаз оргашзму.
Тому перед бiологами та фахiвцями ветеринарно! медицини виникла проблема по вивченню механiзму дп бiологiчно активних препаратiв на органiзм тварини i можливiсть перенесення дiючого початку через продукти тваринного походження на людину [4, 5].
Метою дано1 роботи було вивчення дп iмуномодулюючого препарату КАФ1 на гомеостаз органiзму i виявлення оптимального режиму його використання при вирощуванш кролiв в умовах промислово1 технологи.
Захист тварин вщ несприятливих чинникiв навколишнього середовища займае одне з перших мюць в промисловому тваринництвi. Ризик розвитку патолопчних процесiв шфекцшно1 i незаразно1 етюлоги збiльшуеться прямо пропорцiйно iз збшьшенням розмiру господарства i пiдвищенням концентрацп тварин [6].
Матерiал i методики дослщжень
Науково-дослiдну роботу проводили на експериментальнш кролефермi радгоспу комбiнату «Калитянський» Броварського району Ки1всько1 областi.
Об'ектом дослщження служили кролi з 32-денного вiку. З метою створення щентичних умов годiвлi утримання приплоду кролематок дшили на двi групи, частину включали в дослiдну групу, другу частину - в контрольну. Таким чином було пвдбрано 6 груп: 3 дослщних i 3 контрольних. Першш дослiднiй групi кролiв
© НЫтенко А.М., Малина В.В., Козак М.В., 2011
220
(24 голови) вводили КАФ1 в дозi 0,05 мл/кг живо! маси, другш (24 голови ) - 0,10 мл/кг, третш ( 24 голови) - 0,15 мл/кг живо! маси. Кролям контрольних груп (по 24 голови в кожнш груш) вводили фiзiологiчний розчин в дозi вщповщно до^ду (0,05, 0,10 i 0,15 мл/кг). Препарат i фiзiологiчний розчин вводили пщшюрно триразово з штервалом 15 дшв. Облiк збереження i зважування кролiв проводили пiд час введення препарату, взяття кровi, а також при здачi кролiв на забш.
При виконаннi роботи були використаш клiнiко-гематологiчнi, бiохiмiчнi, iмунологiчнi, зоотехнiчнi, варiацiйнi, статистичнi методи дослiджень.
Результати дослщжень.
В основу науково-дослщно! роботи був покладений пошук оптимальних режимiв використання iмуномодулюючого препарату КАФ1 при вирощуванш кролiв в умовах промислово! технологи.
На пiдставi клiнiчних дослiджень встановлено, що пiдшкiрне введення препарату тимуса кролям не викликае будь-яких вщхилень в показниках пульсу, дихання i температури тiла вiд фiзiологiчних норм для цього в^ кроленят. Не спостер^алося також i пiдвищення мшцево! температури в зонi введення препарату.
Результати гематолопчних дослiджень кролiв представлеш в таблицi 1.
Таблиця 1.
Даш гематолопчних дослщжень дослвдних i контрольних груп кролiв
при введет КАФ1 (п=5), (М±ш" .
Показники Контрольна група Дослщ 1 Дослщ 2 Дослщ 3
Гемоглобш, г % 105±0,14 107±0,17 106±0,09 107±0,40
Еритроцити, Т/л 4.9±0,20 4,9±0,27 5,4±0,10 5,3±0,46
Лейкоцити, Г/л 9,4±0,94 7,9±0,26 8,8±1,11 9,4±0,99
Лейкограма, %:
еозинофши 1,3±0,33 2,0±0,58 0,8±0,16 1,1±0,17
паличкоядерш 4,1±0,72 4,1±0,72 6,1±0,60 3,8±0,72
сегментоядерш 36,6±1,66 33,0±1,99 37,8±2,41 30,3±0,60
базофши 0,1 0,2 0,2 0,1
моноцити 1,0±0,41 1,3±0,33 1,0±0,37 0,8±0,16
л1мфоцити 55,3±1,33 58,6±3,32 53,8±2,89 63,6±1,20
З таблиц 1 видно, що в дослщних групах гематологiчнi показники мають коливання, особливо це виражено в дослвд 2, так кiлькiсть лейкоцитiв знижена на 6,4% в порiвняннi з аналопчними показникам контрольно! групи.
Результати бiохiмiчнi дослiдження сироватки кровi свщчать, що вмiст бiлка в сироватщ кровi дослiдних 1, 2, 3 груп тварин вище на 2,2%, 9,5% i 6,2% в порiвняннi з аналогiчними даними контрольних груп тварин, е також незначш коливання вмшту глобулiнiв а, в, у. Ц змiни не могли не позначитися на пiдвищеннi збереженостi i приросту живо! маси кролiв.
221
Згщно технологи виpощyвaння, кpолiв здaли та 3a6rn. Для з'яcyвaння впливу КАФ1 нa pозвиток оpгaнiв гемо- тa iмyногенезy було вiдiбpaно по б кpолiв i3 доcлiдних (дозa - 0,1 мл/кг) i контpольних ^уп i пpоведено звaжyвaння туш i оpгaнiв твapин, що пpедcтaвлено в тaблицi 2.
Taблuця 2.
Рeзyльтaти зважування тушок, reMO- та iмyнопоeтичних оргашв
кроликш (n=6).
Покaзники Один. вим. M±m Рiзниця
контpольниx твapин доcлiдниx твapин г %
Живa мaca кpоликiв кг 2,933±0,10б 3,250±0,110 317 10,8
Maca тушки кг 1,413±0,022 1,б25±0,982 212 15,0
Maca печiнки г 105,0±2,23 9б,б±б,01 -8,4 -8,0
Maca cелезiнки г 23,3±0,92 19,8±0,31 -3,5 -15,1
Maca лiмфовyзлiв тадколшио1' cклaдки г 2,07±0,23 1,95±0,33 -12 -5,8
Maca тимyca г 7,02±0,8б 9,23±1,29 2,21 31,5
З тaблицi 2 видно, що живa мaca твapин доcлiдноï гpyпи i ïx тyшi пpи зaбоï мaли мacy вищу нa 10,8% i 15,0% вщповщно. Maca печiнки, cелезiнки i лiмфовyзлiв нaдколiнноï cклaдки доcлiдниx твapин нижче нa 8,0%, 15,1% шж у контpольниx i нaвпaки, мaca тимyca нa 31,5% вищa, шж в контpолi. Це cвiдчить ^о те, що нa центpaльний оpгaн iмyногенезy - тимус пpи введенш твapинaм КАФ1, cтpеcи, викликaнi тpaнcпоpтyвaнням i в пpоцеci зaбою, менше вплинули, нiж в контpольнiй груш, що свщчить пpо високу фyнкцiонaльнy aктивнicть вилочково1' зaлози.
Збеpеженicть кpолiв у пеpшiй доcлiднiй гpyпi ^3a 0,05 мл/кг) cклaлa 87%, a в контpольнiй - б2%, у дpyгiй (дозa 0,10 мл/кг) - 83%, в контpольнiй - 50%, у тpетiй (дозa 0,15 мл/кг) - 87%, a в контpольнiй - 70%.
Тaким чином, збеpеженicть у пеpшiй доcлiднiй гpyпi бyлa вищою нa 25%, у дpyгiй - 33% i у тpетiй - нa 17%.
Живa мaca кpолiв пеpшоï доcлiдноï гpyпи до юнця доcлiдy cклaлa 58,б50 кг, в контpольнiй - 41,150 кг, що та 1,500 кг бшьше (42,5), в дpyгiй - вщповщно -5б,350 i 35,350 кг, що та 21,00 кг (59,4) бшьше, в тpетiй - б3,90 кг i 4б,40 кг та 17,50 кг (37,7%) бшьше. Aнaлiз дaниx покaзye, що пpиpicт живо1' мacи доcлiдниx гpyп пpоxодить 3a paxyнок збеpеження поголiв'я, оcкiльки живa мaca однieï голови до юнця до^ду не мaлa яких-небудь пом^них вiдxилень.
Отpимaнi дaнi cвiдчaть ^о те, що cеpедньодобовий пpиpicт в rop^ введення пpепapaтy кpоликaм коливaвcя в незнaчниx межax. Пicля пpипинення введення дiя його пpодовжyeтьcя близько 20 дшв, дaлi йде зниження cеpедньодобового пpиpоcтy живо1' мacи, що вгазуе нa необxiднicть пpодовжyвaти введення пpепapaтy i пpипинити iн'eкцiï 3a 20-30 дшв до зaкiнчення вiдгодiвлi i здaчi нa зaбiй.
Згщно технологи вирощування, кролiв дослщних i контрольних груп, здали на забiй. З метою виявлення впливу гуморальних факторiв тимусу, якi мiстяться в препарат тимусу, на продуктивнi якостi кролиюв була визначена категорiя i маса тушок та проведений розрахунок економiчноl ефективностi, що представлено в табл. 3.
Таблиця 3.
Розрахунок ефективност застосування препаратов в залежност ввд _дози_
Доза препарату Контрольш групи Дослщш групи Р1зниця вартосп
категор1я тушки в 'с С и и ь с. 4 с маса одше! тушки, ю маса вах тушок, кг к у д о р ь т о 'н р а в категор1я тушки ю "ч о г ь н о '2 ь ч '2 чО маса одше! тушки, ю маса вс1х тушок, кг к у д о Л щ С Б ьг т о 'н р а в грн. %
0,05 Всього 1 3 20 1,633 4,9 20,73 1 11 52,4 1,609 17,7 73,36 +52,63
2 12 80 1,366 16,4 60,57 2 10 47,5 1,270 12,7 46,93 -13,64
15 21,3 81,30 21 30,4 120,29 +38,99 47,9
0,10 Всього 1 5 41,6 1,700 8,5 35,31 1 12 60,0 1,575 18,9 78,51 +43,20
2 7 58,4 1,400 9,8 36,48 2 8 40,0 1,300 10,4 38,40 +1,92
12 18,3 71,79 20 29,3 116,91 +45,12 62,8
0,15 Всього 1 6 35,3 1,666 10,0 41,68 1 15 68,2 1,566 23,5 99,36 +57,68
2 11 64,7 1,272 14,0 52,03 2 7 31,8 1,328 9,3 34,36 -17,67
17 24,0 93,71 22 22 32,8 32,8 133,72 +40,01 42,6
1з таблиц 3 видно, що в першш групi (доза 0,05 мл/кг) вартють додатково! продукци складала 38,99 грн., або на 47,9% бiльше, у другш (доза 10 мл/кг) -45,12 грн. (62,8%) i в третш (доза 0,15 мл/кг) - 40,01 грн. (42,6%) бшьше, шж у контролi.
Таким чином, застосування препарату тимуса при вирощуванш кролiв в умовах промислово! технологи дозволяе активiзувати метаболiзм i пiдвищити iмунологiчну реактивнiсть органiзму, про що свщчать результати гематологiчних i бiохiмiчних дослщжень, пiдвищення збереженостi на 17-33% залежно вiд дози препарату, що вводять. На основi аналiзу проведеного експерименту доза 0,1 мл/кг живо! маси е оптимальною. Додатковий прибуток вщ застосування ще! дози препарату тимуса складав 45,12 грн. (62,8%), або у розрахунку на одну голову -2,25 грн.
Висновки:
1. Умови утримання i рiвень годiвлi кролiв не завжди вiдповiдають нормативним вимогам промислового тваринництва, що веде до вщхилення обмiнних процесiв i зниження продуктивностi.
2. Введення iмуномодулюючого препарату КАФ1 сприяе активаци пролiферативних процеЫв еритропоезу i кшькост еритроцитiв на 0,5 Т/л периферично! кровi або на 10,2%, зниженню кiлькостi лейкоцитiв на 0,6 Г/л або на 6,4%, що свщчить про перевагу функщонально зрших лейкоцитсв, а також вiдмiченi позитивнi зрушення кiлькiсного вмiсту клiтин нейтрофiльного ряду. Вмют бiлка в сироватцi кровi дослiдних тварин вищий на 22,2%, 9,5% i 6,2% в порiвняннi з даними контрольних тварин.
3. Використання КАФ1 сприяе пiдвищенню маси тимусу на 31,5% i зниженню маси селезшки на 15,1%.
4. Застосування КАФ1 при вирощуваннi кролiв сприяе пiдвищенню збереженостi на 25%, 33% i 17%, живо! маси першо! дослщно! групи на 42;5%, друго! - на 59,4% i третьо! - на 37,7% порiвняно з контрольними групами.
5. Оптимальним режимом використання КАФ1 е доза 0,1 мл/кг живо! маси при його триразовому введенш з iнтервалом 15 дшв.
6. Економiчна ефективнiсть застосування КАФ1 при вирощуваннi кролiв складаеться з пiдвищення збереженостi живо! маси тварин, яюсних показникiв тушок та шкурок е вищою в першш групi на 47,9% в другш - на 62,8% i в третш -на 42,6% в порiвняннi з аналогiчними показниками контрольних груп.
Пропозицн.
З метою нормалiзацil гомеостазу тварин, активаци функци iмунноl системи i пiдвищення продуктивних якостей кролiв при !х вирощуваннi в умовах промислово! технологи рекомендуеться:
- забезпечити оптимальний режим вирощування i утримання кролiв: дотримуватися параметрiв мшро^мату згiдно технологiчних вимог;
- використовувати iмуномодулюючий препарат КАФ1у наступному режима оптимальна доза 0,1 мл/кг живо! маси, трьохразове пщшюрне введення з штервалом 15 днiв.
Очiкувана економiчна ефективнiсть вiд використання iмуномодулюючого препарату КАФ1 складаеться iз пiдвищення збереженост i приросту живо! маси, пщвищення якiсних показникiв, скорочення технологiчного процесу отримання стандартно! живо! маси кролiв та iнших економiчних факторiв. Собiвартiсть тваринницько! продукци при використаннi даних пропозицш буде знижуватися на 40-60%.
Л^ература
1. Малина В.В. Технолопя отримання гомотину та вивчення його властивостей: Автореф. дис. канд вет наук. - Бша Церква, 1997. - 18 с.
2. Никитенко А.М. Роль имуномодуляторов в коррекции иммунобиологической реактивности и в профилактике гемобластозов животных: Автореф. дис. д-ра. вет. наук. - Казань, 1990. - 42с.
3. Лясота В.П. Обгрунтування i розробка превентивних заходiв для корекци природно! резистентност оргашзму свиней за умов впливу паратипових факторiв. Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. - Львiв, 2004. - 42 с.
4. Нттенко А.М., Козак М.В., Малина В.В., Ткаченко Т.П. Стимулящя природно! резистентност та продуктивной свиней. Монографiя. ЛА «Шрамща», 2001, - 143с.
5. НЫтенко А.М., Козак М.В., Малина В.В., Лясота В.П. Природна резистентшсть i продуктивнiсть свиней при !х вирощуваннi в умовах iнтенсивних технологи. Львiв «Триада плюс», 2008, - 212 с.
6. Осидзе Д.Ф. Факторы резистентности организма животных // Ветеринария. - 1993. - №2. - С. 32-34.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
