Научная статья на тему 'Резистентність та морфо-біохімічні показники крові норок різних порід при застосуванні препаратів тимусу'

Резистентність та морфо-біохімічні показники крові норок різних порід при застосуванні препаратів тимусу Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
52
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КАФІ / ГОМОТИН / НОРКА / РЕЗИСТЕНТНіСТЬ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Тодерішка О.С., Чорний М.В., Нікітенко А.М.

В даній роботі приведена інформація щодо впливу препаратів тимусу КАФІ та гомотину на організм норок, а саме на морфо-біохімічні показники крові, резистентність, якість хутрової сировини та збереженість поголів’я.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Резистентність та морфо-біохімічні показники крові норок різних порід при застосуванні препаратів тимусу»

Тодер1шка О.С., астрант (Toderishka@mail.ru) ®

Чорний М.В., д. вет. н., професор Хартвська державна зооветеринарна академ1я Шкггенко А.М., д. вет. н., професор

Бглоцеркгвський нацюнальний аграрний утверситет

РЕЗИСТЕНТШСТЬ ТА МОРФО-Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 НОРОК Р1ЗНИХ ПОР1Д ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ПРЕПАРАТ1В ТИМУСУ

В дангй роботг приведена ¡нформащя щодо впливу препарат1в тимусу -КАФ1 та гомотину на оргашзм норок, а саме на морфо-бюхгмгчт показники кровг, резистентшсть, яюсть хутровог сировини та збережешсть погол1в 'я.

Ключовi слова. КАФ1, гомотин, норка, резистентшсть.

Вступ. В рядi дослщжень та розробок, спрямованих на тдвищення продуктивност тварин, вказуеться, що застосування тканинних та шших бюлопчно активних препарата для тдвищення росту та розвитку сшьськогосподарських тварин сприяе тдвищенню резистентности збшьшенню збереженост поголiв'я, покращенню якост отримувано! продукци [1, 2].

В умовах промислово! технологи пiдвищення кшькост стрес-факторiв та iнших iмунодепресантiв, викликае у тварин розвиток iмунодефiцитного стану та зниження продуктивних якостей [3, 6].

Корекщя гмунно! недостатностi мае велике значення для норм^зацп функцюнування органiзму. Розвиток цього напрямку клмчно! гмунологи стало можливим в зв'язку з використанням бюлопчно активних речовин (БАР), яю дозволяють активно втручатися в роботу гмунно! системи з метою l! стимуляцп або депреси, при чому не тiльки в цшому, а i окремих кл^инних популяцiй [4]. З'явилась потреба впливати на iмунну реактивнiсть органiзму тварин, шляхом активаци клiтинного та гуморального iмунiтету [5, 9].

Безпосереднiми факторами, оптимiзуючими iмунний статус органiзму е використання тканинних препарата та окремих гуморальних факторiв, отриманих iз тканин тимусу [7, 8, 9].

На сьогодш iз тимуса створено ряд БАР, отримавши, в залежностi вщ метода вироблення, рiзнi назви [4, 7,]. Мехашзм впливу вивчен ще недостатньо, однак, вiдомо, що тимiчний гуморальний фактор та тимопоетин дшть через систему цАМФ, а тимозин, очевидно, через цГМФ [1, 10].

1мунокорекщя використовуеться не лише в медициш, а i у ветеринара [5, 7, 8]. Ця проблема актуальна для звiрiвництва, особливо норювництва, враховуючи широке розповсюдження алеутсько1 хвороби - захворювання, яке супроводжуеться iмунологiчними розладами з надлишковою пролiферацiею плазматичних клггин та гiпергаммаглобулiнемiею [11, 12, 13].

® Тодершка О.С., Чорний М.В., Шкггенко А.М., 2011

234

Матер1ал 1 методи. На базi ООО «СК-ЛТД» проведено двi сери дослщжень по вивченню впливу iмуномодуляторiв на морфо-бiохiмiчнi показники кровi та загальну резистентнiсть норок трьох порщ, а саме стандартно! темно-коричнево!, срiблясто-блакитноi та паломiно.

Перша серiя дослiджень полягала у вивченш активностi КАФ1, друга -гомотина, яю е препаратами, виготовленими iз тимусу велико! рогато! худоби.

Були сформован групи тварин-аналогiв по 10 голiв в кожнiй. Пiдбiр проводився з урахуванням дати щеншня, величини гшзда та ваги щенят на момент формування груп.

Дослщжуваш препарати вводилися тваринам пщдослщних груп дворазово - у вщ 45 та 60 дшв iз розрахунку 0,02 мл/кг живо! ваги. Тваринам контрольних груп було введено фiзiологiчний розчин в такш же кшькост^

Перед введенням препарата та в кшщ експерименту у щенят проведено морфо-бiохiмiчне дослiдження кровi (визначалися кiлькiсть лейкоцита, еритроцитiв, гемоглобiну, лейкоформула, загальний бшок, а-, в- и y-глобулiни). Також по завершенню додатково проведенi бiохiмiчнi дослiдження активностi ферментiв - аспартатамшотрансферази (АсАТ), аланiн амiнотрансферази (АлАТ), лактатдегщрогенази (ЛДГ), лужно! фосфатази (ЛФ).

Результати дослщження. В результатi аналiзу отриманих даних встановлено, що препарат КАФ1 суттево не впливае на кшьюсть еритроцитiв та гемоглобiну, проте сприяе тдтриманню бiльш високого рiвня лейкоцита в кровi. Слiд зазначити, що через два мкящ пiсля першого введення препаратiв виявлена рiзниця показниюв лейкоцитiв мiж пiддослiдними тваринами та контролем. В контрольнш групi кшьюсть лейкоцита з юнця червня по вересень зменшилась на 28,4%, дослщнш - на 12,6%. Це може вказувати на те, що КАФ1 сповшьнюе процес вiкового зниження лейкоцита в кровi тварин.

Таблиця 1

МорфолоНчш та б1ох1м1чн1 показники кров1 норок_

Показники КАФ1 Гомотин

Контроль Дослщ Контроль Дослщ

п=10 п=9 п=10 п=10

Еритроцити, Т/л 7,42±0,17 7,46±0,08 7,42±0,18 7,44±0,17

Гемоглобш, г/л 163,3±6,5 165,2±4,2 161,5±4,7 155,3±4.8

АсАТ, у.е. 74,7±7,74 76±6,88 82,8±7,98 65,7±6,47

АлАТ, у.е. 62,2±3.66 63.89±3,31 67,2±3,29 57,1±3,63

ЛДГ, мкМ/мл 6,13±0,39 6,35±0,22 5,02±0,41 5,28±0,55

ЛФ, у.е. 18,72±1,62 16,44±1,33 12,97±1,31 15,08±0,78

Змiни периферично! кровi свiдчать, що КАФ1 впливае на лейкопоез норок. В лейкоформулi контрольних тварин нейтрофшьш лейкоцити превалюють над лiмфоцитами, а пiддослiдних - вони майже в рiвних кiлькостях. Так, якщо у контрольних тварин лiмфоцитiв в середньому 39,0+ 4,28%, то у пщдослщних -47,56+5,4%.

Вщомо, що тимектомiя суттево пригнiчуе вс прояви клiтинного iмунiтету та рiвень лiмфоцитiв в периферичнiй кровi зменшуеться приблизно в 2 рази, то пщ

впливом тимозину можливо збшьшення Т-клггин та ïx функцюнально1 активност (Нiкольський, 1989; Чеботарьов, 1979).

Показники шших кл^инних елементiв - моноцита, еозинофшв, базофiлiв, а також активност ЛФ лейкоцитiв суттeвоï рiзницi мiж контролем та дослiдом не мали. Корекцiя стану iмунiтету за допомогою КАФ1 позитивно впливае на стшккть органiзму, про що говорить бшьш високий, нiж в контроле рiвень збереженостi молодняку.

Суттевого впливу на обмш речовин при застосуванш КАФ1 не виявлено.

Активнiсть фермента (АлАТ, АсАТ, ЛФ, ЛДГ), а також вмкт бiлковиx фракцiй сиворотки кровi пiддослiдниx тварин не вiдрiзняються вiд контролю.

Ростостимулюючого ефекту у КАФ1 не виявлено. Маса пщдослщних самок у листопадi була трохи менша, нiж у контролi. Достовiрноï рiзницi мiж вагою самцiв контрольноï та пiддослiдноï груп також не встановлено.

Пщ час друго1' сери дослвдв встановлено, що гомотин не впливае на гомеостаз щенят. Рiзниця у вазi пiддослiдниx тварин та контролю статистично не достовiрна.

В порiвняннi з КАФ1 гомотин не впливае на збережешсть молодняка.

При товарнш ощнщ хутра встановлено, що в пщдослщних групах в порiвняннi з контролем та мiж собою була встановлена суттева рiзниця за розмiрами та якостi продукци. Кращш результат за розмiрами виявлено в групах, оброблених КАФ1 та гомотином, в яких кшькють великих за розмiром шкiр склало 41,7% та 61,5%, що на 18,6% та 7,0% бшьше, шж в контроле Високою якiстю вiдрiзнилися шкури вщ тварин, оброблених препаратом КАФ1, у яких кшьккть бездефектних шкiр досягла 91,7%, що на 30,2% бшьше в порiвняннi з контролем. Хутро вщ тварин, оброблених гомотином, за наявшстю дефекта суттево не вiдрiзнялось вщ хутра контрольних тварин. Залж по якостi був майже однаковим -70,8% та 69,6% вщповщно.

Висновки. На основi лiтературниx та експериментальних даних можно зробити висновок, що застосування iмуномодуляторiв в комплекс з iншими БАР доцiльне.

Препарати тимусу великое' рогато1' худоби - КАФ1 та гомотин, розрiзняються за характером ди, можливо, внаслiдок особливостей 1х бiологiчноï особливостi. Бiльш ефективним при данш сxемi виявився препарат КАФ1, який призводить до стшкого збiльшення вмiсту лейкоцитiв, в тому чи^ кiлькостi лiмфоцитiв у кров^ а також сприяе кращiй збереженост молодняка. Таким чином, КАФ1 запоб^ае вiковому зниженню рiвня лейкоцитiв та лiмфоцитiв. Активнiсть КАФ1 щодо змш в системi лейкоцитiв кровi, ймовiрно, свiдчить про iмуномоделюючi властивостi цього препарату.

Використання препарата гомотин i КАФ1 в запропонованих режимах сприяе активаци гемопоезу, пролiферацiï та диференщаци клiтин лiмфоцитарного ряду, пiдвищенню функцiональноï активностi iмунокомпетентниx клiтин та нормалiзацiï функцiй iмунноï системи органiзму тварин.

Л1тература

1. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Л. Йегера. М.: Медицина, 1990. Т.3. с. 471-473

2.Арион В. Я. Тактивин (Т-активин) и его иммунобиологическая активность // Иммунобиология гормонов тимуса. Киев: Здоровья, 1989. с. 103-125.

3.Морозов В. Г., Хавинсон В. Х. Тималин и его иммунобиологическая активность // Иммунобиология гормонов тимуса. Киев: Здоровье, 1989, с. 125-142

4.Петров Р. В. Иммунология. М.: Медицина, 1983. С. 170, 341-347.

5.Никитенко А. М. Естественный иммуномодулирующий препапарат -КАФИ // Новые фармакологические средства в ветеринариии: Тез докл. 4 межгос. меж вуз. науч. прак. конф. Санкт-Петербург, 1992. С. 80-81.

6.Никольский И. С. Фактор экстракта тимуса, стимулирующий антителогез // Иммунобиология гормонов тимуса. Киев: Здоровья, 1989. С. 68-76. 103-125.

7.Никитенко А. М. Журбенко В. А. Шарандак В. И., Малина В. В., Кириченко В. П. Булей Н. В., Адигамов Л . Ф. Рекомендации по применению естественного иммуномодулирующего препарата КАФИ в ветеринари. Белая Церковь, 1994. 15с.

8.Нштенко А. М., Лясота В. П., Шарандак В. I., Бережанський М. Г., Особливосп впливу гомотину на функцюнальну актившсть iмунокомпетентних клггин та продуктивносп якосп свиней // Вкн. аграр. науки. 1995. N. 1.. С. 29-33

9.Шарандак В. И., Никитенко А. М., Журбенко В. А., Малина В. В. Сравнительное изучение влияния гомотина и левамизола на продуктивные качества // Технология производства продуктов животноводства. Киев, 1991. С. 6062.

10. Чеботарев В. Ф. Эндокринная регуляция иммуногенеза. Киев.: Здоров'я, 1979. 160с.

11. Слугин В. С. Алеутская болезнь норок. М.: 1975. 61 с.

12. Trautwein G. Aleutian disease of mink. A model of a systemic immune complex-mediated vascular disease of viral etiology // Res. Anim. Concept. Appl. Clin. Med. Symp. Hannover, 1981, Basel e. a., 1982. P. 150-152

13. Mink production / Ed. G. Jorgensen. Denmark, 1985. P. 289-294

Summary

Toderishka A.S., Chernyj N.V., Nikitenko A. M., RESISTANCE AND MORPHO-BIOCHEMICAL INDEXES IN BLOOD OF

PREPARATIONS OF THE THYMUS INFLUENCE ON THE MINK

DIFFERENT BREEDS

In this work presents data of preparations of the thymus influence on the mink different breeds, namely on morphological and biochemical indexes in blood, resistance, quality offur raw materials and the safety of livestock.

Key words: CAFI, homotyn, mink, resistance.

Рецензент - д.б.н., проф. Маслянко Р.П.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.