CC BY
13
УДК: 636.4.082
Коротков В.А., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент,
Бондаренко О.М., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент, Мороз О.Г., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент,
Васильева О.О., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент, Чухл1б С.В., кандидат сшьськогосподарських наук, старший викладач,
Полтава О.М. мапстр ® Полтавська державна аграрна академ1я
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ ЖИВО!' МАСИ СВИНЕЙ ЗА 1НТЕНСИВШСТЮ РОСТУ
Застосування математичних метод1в анал1зу ¡нтенсивност1 росту дозволило визначити особливост1 росту поросят у процес онтогенезу з використанням моделг Т. Бриджеса й тдексгв ¡нтенсивност1 формування, р1вном1рност1 та напруги росту.
Ключовi слова: модель, селекц1я, швидкостг росту, корелящя, дисперстний анал1з.
Вступ. Процес росту тварин пов'язаний з функщею росту W' = f (t) ) i характеризуемся швидкютю, тобто першою похщною dW/dt. Залежно вщ форми зв'язку dW/dt з W розрiзняють там типи росту тварин як експоненщальний, мономолекулярний, лопстичний, за рiвнянням Гомперца, формулою Чантерса [1].
У тваринництвi при прогнозуванш динамжи живо1 маси використовуються моделi iнтенсивностi росту Бриджеса, Рiчардса, Ферхюльста, Мак - Нелл^ EXPLIN та iн. [2].
Тому актуально та доцшьно поглибити вивчення закономiрностей раннього онтогенезу свиней i встановити вплив сшввщношення констант росту (напруги та рiвномiрностi) на реалiзацiю генетичного потенцiалу тварин за продуктивними якостями.
Матер1ал i методи. Метою дослщжень було визначення впливу рiзного сшввщношення констант росту молодняку свиней (початкова, заключна) на штенсившсть росту свиней.
Дослщження проводилися в дослiдному господарствi ТОВ «Качанове-Агро» Гадяцького району Полтавсько1 областi.
Об'ектом дослiджень були свиш велико1 бiлоï породи (внутршньопорщний тип УВБ-1).
Предметом дослiджень була динамжа живоï маси тварин у час залежно вiд iнтенсивностi росту тварин. Умови годiвлi та утримання тварин у господарствi вiдповiдали зоотехшчним нормам В1Ту.
® Коротков В.А., Бондаренко О.М., Мороз О.Г., Васильева О.О., Чухлб £.В., Полтава О.М., 2009
103
Розподш за класами проводили за живою масою поросят в 2 мю. вщ на двох рiвнях: "М - " показник живо! маси нижче середнього по стаду i "М + " показник вище середнього по стаду. Залежно вiд величини живо! маси у 9-мю. вiцi тварини були розподшеш на 8 клаЫв, вiдповiдно до методики планування експеримеш1в,1976): 23, де органiзованi фактори - три вiковi групи, два рiвнi живо! маси.
Параметри кривих росту молодняку визначали за допомогою математично! моделi Т. Бриджеса.
Оцiнка впливу стввщношення рiвня живо! маси свиней у сумiжнi вiковi перiоди (у 2 i 4 мiсяцi) на !х живу масу перед першим паруванням свиноматок (у 9 мюящв).
Моделювання динамiки живо! маси у часу,проводилося за показниками iнтенсивностi (Д^) формування [3], iндексiв напруги (1н) i рiвномiрностi (1р) росту [4].
Бюметричну обробку даних проводили загальноприйнятими методами варiацiйно!' статистики з використанням ПЕОМ i комп'ютерних програм пакету Statgraflcs.
Результати дослщження. Аналiз даних дослщу свiдчить про те, що жива маса поросят у 2-мюячному вiцi у середньому складае -13,6 кг, з граничними значеннями розподшу вiд 10,3 до 17,6 кг i параметрами мiнливостi ознаки -середне квадратичне вiдхилення - 1,65 поросяти, коефщент мiнливостi -12,5%, мода - 14,8, медiана -13,5. Розподш ознаки (живо! маси) у виборщ асиметричне i змiщено у бж М (-) варiанту.
Дослщженнями встановлено суттевi вiдмiнностi мiж окремими групами свиней залежно вщ !х живо! маси в сумiжнi вiковi перiоди.
Так, у 2-мiсячному вщ рiзниця мiж поросятами дослiдних груп ( М - i М + варiантах ) складала - 2,7 кг (Р<0,01).
У 4-мкячному вiцi остаточно сформувались вiдмiнностi за живою масою тварин, рiвень яких спiвпадае з метою вiдбору в групи. Мшмальш i максимальнi значення живо! маси мали тварини, яю знаходилися в крайнiх класах розподшу М (--) — 34,3 кг М (+ +) — 40,6 кг. Жива маса тварин клаЫв М (- + ), М (+ - ) була практично на одному рiвнi.
У тварин класу М (+ +) до 4-мюячному вжу спостер^ався найбшьшш приркт живо! маси i вони мали найвищу енергiю росту. Встановлена рiзниця в основному зберiгалася i у наступи перiоди онтогенезу.
З вжом тварин спостерiгаеться помiтне розсiювання частот генотитв на полiгонi розподiлу.
При цьому варшвання живо! маси тварин по дослщних групах з вжом збiльшилася з 3,85 - у 4-х до 7,26 поросят в 9-мк вщ1
Все це свщчить про подiбний характер росту тварин видшених класiв.
Аналiз швидкостi росту молодняку свиней у сумiжнi вiковi перiоди, як у межах рiзних дослiдних груп. так i по дослщу в цшому, дозволив простежити динамжу iнтенсивностi росту у процес раннього онтогенезу (табл.1).
104
Так, у цшому по дослщу встановлено, що середньодобовий приркт поросят впродовж раннього онтогенезу (вщ народження до 9 мк. вку) пом^но зростае, при цьому простежуеться загальна тенденцiя збiльшення за вком абсолютного приросту i зменшення вiдносного.
Перевищення М + варiантiв над М- варiантами спостерiгаються не тшьки мiж окремими класами рiзних градацiй ознаки, але i мiж окремими градацiями ознаки у межах кожного з класк.
1.Динам1ка штенснвност росту свиней в ранньому онтогенез1
Дослвдт групи Середньодобов1 прирости по перюдах, кг
(М +, М - вар1анти ) 0 - 2 2 - 4 4 - 9
м1с. м1с. м1с.
- 0,185 ± 0,002 0,368 ± 0,011 0,476 ± 0,012
- + 0,479 ± 0,015
- - 0,414 ± 0,01 0,469 ± 0,007
+ + 0,480 ± 0,005
- 0,232± 0,002*** 0,416 ± 0,011 0,468 ± 0,011
- + 0,485 ± 0,011
+ - 0,423 ± 0,009 0,487 ± 0,008
+ + 0,520 ± 0,01
У середньому по 0,208 ± 0,003 0,404 ± 0,006 0,483 ± 0,004
стаду
Примтка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.
Встановленi особливостi iнтенсивностi росту свиней свщчать про те, що процес формування молодняку (вковий перюд 2-4 мiсяцi) iнтенсивнiше проходив у плюсварiантних свиней всiх дослiдних груп. Але найбшьшою рiвномiрнiстю формування вiдрiзнялися плюсварiантнi тварини друго! та третьо! дослiдних груп. Найбiльше це пов'язано з тдвищеною iнтенсивнiстю росту цих тварин.
Кореляцшний аналiз живо! маси поросят у кшщ вирощування (9 мк.) та !х середньодобовими та вщносними приростами у рiзнi вiковi перiоди показав, що коефiцiент кореляци (в цiлому по дослiду) мiж середньодобовим приростом за перiод вирощування та живою масою тварин у 9-мкячному вiцi мае позитивну кореляцш (0,36; табл. 2).
У той же час показник вщносного приросту негативно пов'язаний з живою масою (коефщкнт кореляци складае - 0,34).
Але при цьому слщ вщзначити, що жива маса у 9 мк. найбiльше була пов'язана iз середньодобовим приростом при вiдлученнi поросят. Iншi критерп проявилися менше мiрi, тому е менш iнформативними.
При порiвняльному аналiзi дослiдних груп ( -, + варiанти) найбiльшi коефщкнти кореляци були вiдмiченi у тварин, яю знаходилися у + варiантнiй групi.
Але порiвняно мiж собою плюс i мiнус-варiантних дослiдних груп спостеркалася специфiчна особливiсть, яка була виражена у тому, що в мшус М - варiантноl групи жива маса тварин у 9 мкячному вщ у найбiльшiй залежност вiд середньодобового приросту у перюд 2 - 4 мкящ (0,37), а в той
105
же 4ac y плюс M - вapiaнтнoï ^упи цей пoкaзник 6ув кpaщим y пеpioд 4 - 9 мкящв (0,45).
2.Kоeфiцicнти кореляцн живоУ маси в 9 míc. з показниками приросту __тварин ( r ± mr )_
Дocлlднl групи ( Пpиpocти Blкoвl пеploди
M -, M + 0 - 2 2 - 4 4 - 9
вapiaнти) м1с. м1с. м1с.
Aбcoлютний 0,09 ± 0,16 0,37 ± 0,14** 0,20 ± 0,16
- ^^icr, г
Blднocний 0,02 ± 0,15 0,36 ± 0,14** - 0,22 ± 0,16
пpиplcт, %
Aбcoлютний 0,27 ± 0,15* 0,18 ± 0,16 0,45 ± 0,13**
пpиplcт, г
+ Blднocний пpиplcт, % 0,25 ± 0,14* 0,01 ± 0,16 0,13 ± 0,16
У Aбcoлютний 0,73 ± 0,08 0,37 ± 0,14 0,36 ± 0,14
cеpедньoмy пo пpиplcт, г
дocлlдy Blднocний ^^icr, % 0,69 ± 0,09 - 0,29 ± 0,15 - 0,34 ± 0,14
Лимита: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.
Диспеpсiйний aнaлiз пoкaзaв, щo тайбшьший вплив Ha piвень мiнливoстi живoï мaси Mae Maca в 4 мюящ ( 34% ). У в^вий пеpioд 2 мкяця 4acTOa впливу знaчнo менш - 22%, aле в ycix випaдкax цей вплив був вipoгiдним (Р<0,05 - 0,001) тaблицi 3.
Джеpелo мlнливocтl 4 м1сяц1в 9 м1сяц1в
Дис-пеpcl я, С ^газники впливу, n2 Рoзpa-xyнкoве, F1 Диcпеpclя, C Шгаз-ники впливу, n2 Рoзpa-xyнкoве, F1
Живa мaca: м1с., A 2351 0,2281 85,8** 1487 0,089 23,9**
Живa мaca: м1с., B 2019 0,3433 73,9** 1646 0,105 25,9**
Bзaeмoдlя живoï мacи 2 1 4 м1с., AB 39 0,0044 1,69 332,8** 0,021 4,68
Оpгaнlзoвaнl фaктopи, Сх 8523 0,8301 45,02*** 7024,1 0,434 15,68***
Bипaдкoвl фaктopи, Cz 1734 0,1689 - 8724 0,5532 -
Зaгaльнa м1нлив1сть, Су 10257 1,00 - 18745 1,00 -
Пpимlткa: * — Р<0,05, ** — Р<0,01, **** — Р<0,001. A,B - piвнi живoï мacи ( - i + вapiaнти ). У npo^ri дocлiджень не вcтaнoвленo cyттeвoгo впливу взaeмoдiï вiкoвиx пеpioдiв (AB), щo св1дчить пpo aдитивний тип ди генiв, як1 зyмoвлюють piвень живoï мacи.
106
В цшому проведен дослщження виявили значш вщмшност в рiвнi живо! маси (у вщ 2 - 9 мiс.) у тварин, що розрiзняються за штенсившстю росту в ранньому онтогенезi. Ан^з парних поеднань дослiджуваних факторiв показав, що максимальна жива маса досягаеться в класах А+ i В+ (116,5 кг) та А+ i В -(110,9 кг).
Тому стввщношення показникiв швидкостi росту в сумiжнi перiоди вирощування може бути використане, як критерш вiдбору свиней в ранньому онтогенеза Крiм того, отримаш результати переконливо свiдчать про доцшьшсть використання параметрiв iнтенсивностi росту для вщбору ремонтного молодняку свиней, який мае вищi показники енерги росту.
Моделювання динамiки живо! маси молодняку свиней за штенсившстю росту показало, що максимальна юнетична (початкова) швидккть росту бшьш характерна для тварин iз низькими показниками живо! маси (табл. 4). Тому И максимальш значення (а) проявились в груш М - - (2,145), що iмовiрно пов'язано з високою компенсаторною здатшстю тварин ще! групи. Мiнiмальнi значення (а) проявились в грут М ++ (1,718). Решта груп за величиною значення (а) займали середне положення (М-+ (1,863) i М + + (1,718)). У той же час тварини М плюс-варiант за живою масою мали переважно вищi показники експоненцшно! (заключно!) швидкост росту (р). Тому бiльш високе стввщношення а/р характерне для тварин класу мiнус-варiант ( М - ) у 4-мiсячному вiцi - 268,1 (за винятком поеднання М + - ).
Визначеш коефщенти рiвняння регреси мiж значеннями шдекЫв iнтенсивностi росту й живою масою тварин у 9-мкячному вiцi показав, що найбшьш придатним для прогнозування живо! маси тварин е шдекс рiвномiрностi росту, який мае високу пряму кореляцiйну залежнiсть (г =0,926***). Високий позитивний зв'язок мае також шдекс напруги росту ( г = 0,632**).
4. Параметри моделi Бриджеса й штенснвност росту
Групи за Модель Бриджеса Прир1ст Жива маса
живою масою у вщ1 9 м1с.,
у вщ1 кг
2 м1с. 4 м1с. а Р а / р середньо-добовий, кг вщносний, % Х
- - 2,145 0,008 268,1 0,368 46.2 105,4
+ 1,863 0,011 169,3 0,406 48,7 107,7
+ - 1,947 0,012 162,3 0,410 51,5 110,8
+ 1,718 0,011 156,1 0,425 49,3 116,1
У цшому встановлено, що модель Т. Бриджеса досить точно описуе та прогнозуе живу масу тварин у 9-мкячному вщ, виходячи з даних, отриманих у 4-мкячному вщ1 Величина похибки не перевищуе 5% порогу безпомилкового судження про вiрогiднiсть отриманих даних.
Розрахунок економiчно! ефективност показав суттеву рiзницю в собiвартостi та рiвнi рентабельностi тварин дослiдних груп. Найбшьший вплив на цi показники мали штенсившсть росту тварин та використання i засвоюванiсть кормiв.
Найбiльшою штенсивност росту, як зазначалось ранiше, характеризувались тварини протилежних дослiдних груп М - i М +. В вщ 9
107
мк. вони вiдрiзнялися вщ сво1х ровесниюв бiльшою живою масою, у середньому на 6,6 кг, або на 6,2%.
Co6iBapTicTb одного центнера живо! маси у М - варiантноl rpyni виявилася нижчою, порiвняно з групою М + 13 грн., вiдповiдно.
Слiд вiдмiтити, що економiя кормiв при вирощуваннi свиней М + дослщно! групи порiвняно з М - склала вщповщно: cобiвартicть 1 ц приросту живо! маси склала у середньому по дослщу 488,5 грн.
Рiвень рентабельност у першiй (М +) грут цей показник складав 20%. В шшо! дослщно! групi вiн був на рiвнi 1б,9 %.
Таким чином, тшьки за рахунок вщбору тварин за показниками iнтенcивноcтi росту можливо зменшити cобiвартicть продукци як мммум на 3,1%.
Висновки. 1. Поеднання високо! iнтенcивноcтi росту впродовж всього онтогенезу дозволяе проводити вiдбiр свиней з урахуванням початково! (кшетично!) та заключно! (експоненцшно!) швидкоcтi росту.
2. Ощнка й вiдбiр молодняку свиней за штенсивнктю росту в ранньому онтогенезi до 4-мicячного вжу (за ознакою "жива маса"), можуть бути критерiями визначення рiвня подальшо! продуктивноcтi тварин.
3. Пiдcвинки з високою iнтенcивнicтю росту до 2 мк. вiку у наступних вжових перiодах переважали сво!х ровеcникiв за живою масою тварин iз низькою кiнетичною константою (за рiвнем середньодобових приросив-на 40г).
Л1тература
1.Засуха В.А.,Лисенко В.П.,Голуб Б.Л. Прикладна математика: Пщручник. -К.: Арicтей, 2005. - 228 с.
2. Степаненко Н.В. Удосконалення критерив оцiнки cелекцiйних ознак у яечному та м'ясному шж!вництв1 Автореф. Канд. дк. Херсон. 2002.- 18 с.
3. Свечин Ю.К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте / Ю.К. Свечин // Вестник с.-х. науки. - 1985. - №4. - С. 103-108.
4. Коваленко В.П. Прогнозирование племенной ценности птицы по интенсивности процессов раннего онтогенеза / В.П. Коваленко,
С.Ю. Болелая, В.П. Бородай // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 20. № 5. -С.360-365.
Summary
Korotcov V. candidate of agrarian sciences, associate professor Bondarenko O.M., candidate of agricultural sciences, associate professor Moroz O.G., candidate of agricultural sciences, associate professor Vasileva О.О., candidate of agricultural sciences, associate professor Chukhlib E.V., candidate of agricultural sciences, senior teacher Poltava O.M., master's degree Poltava State Agrarian Academy, t. Poltava, Ukraine Pigs of large white breed (interbreed type of UBV-1), dynamics of living mass, forming intensity, evenness of growth.
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2009
108
