Научная статья на тему 'ЗАЛЕЖНіСТЬ РЕПРОДУКТИВНОї ЗДАТНОСТі СВИНОМАТОК ВіД ВПЛИВУ ВЛАСНОї ПРОДУКТИВНОСТі КНУРіВ-ВИРОБНИКіВ'

ЗАЛЕЖНіСТЬ РЕПРОДУКТИВНОї ЗДАТНОСТі СВИНОМАТОК ВіД ВПЛИВУ ВЛАСНОї ПРОДУКТИВНОСТі КНУРіВ-ВИРОБНИКіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
50
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
РіСТ / РОЗВИТОК / КНУРі-ВИРОБНИКИ / іНТЕНСИВНИЙ / ЕКСТЕНСИВНИЙ / РОСТ / РАЗВИТИЕ / ХРЯКИ-ПРОИЗВОДИТЕЛИ / ИНТЕНСИВНЫЙ / ЭКСТЕНСИВНЫЙ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Гребелюк О.В.

Отражены результаты исследований влияния собственной интенсивности роста хряков на последующую производительную способность покрытых ими свиноматок.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ЗАЛЕЖНіСТЬ РЕПРОДУКТИВНОї ЗДАТНОСТі СВИНОМАТОК ВіД ВПЛИВУ ВЛАСНОї ПРОДУКТИВНОСТі КНУРіВ-ВИРОБНИКіВ»

УДК 636, 4.082.231/.232:612.6

Гребелюк О.В., здобувач ©, Подшьський державный аграрно-техтчний утверситет

ЗАЛЕЖН1СТЬ РЕПРОДУКТИВНО1 ЗДАТНОСТ1 СВИНОМАТОК В1Д ВПЛИВУ ВЛАСНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 КНУР1В-ВИРОБНИК1В

Висвтлено результати дослгджень впливу власног ттенсивност1 росту кнургв на послгдуючу продуктивну здаттсть покритих ними свиноматок.

Ключовi слова: р1ст, розвиток, кнург-виробники, ттенсивний, екстенсивний,

Вступ. Збшьшення кшькосп та покращення якост продукив харчування людей на основi тдвищення продуктивностi сiльськогосподарських тварин е одшею iз основних проблем сучасностi. Рют виробництва повинен здiйснюватися за рахунок змiцнення власно! кормово! бази, створення добре вщселекцшованих за продуктивними якостями маточних стад, ефективного вщбору i рацiонального використання високопродуктивних кнурiв-виробникiв, забезпечення тварин рiзних виробничих груп оптимальними умовами годiвлi та утримання. Серед вказаних факторiв особливу увагу необхщно звертати на якiсть використовуваних кнурiв-виробникiв, так як за !х допомогою можна ефективнiше i масштабнiше впливати на яюсне удосконалення тварин племшних i товарних стад. Але не вс кнурi-виробники однаково впливають на показники продуктивност отримуваних вiд них нащадюв.

За багаточисельними дослiдженнями 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького УААН та шших науково-дослiдних установ при ощнщ кнурiв за генотипом тшьки 20-25% з них е полшшувачами, приблизно стiльки ж виробникiв припадае на погiршувачiв, а решта (до 50%), займають нейтральне положення [3, 2]. Використовуючи метод штучного оЫменшня свиноматок вiд одного кнура можна отримати за рш до 10 тисяч поросят, що сприятиме збшьшенню виробництва свинини та зменшенню затрат на утримання кнурiв. Однак слщ також зазначити, що у спещальнш лiтературi ще недостатньо шформаци про вплив iнтенсивностi росту кнурiв на продуктивш якостi покритих ними свиноматок та одержаного приплоду [1, 4].

Матер1ал 1 методика дослвджень. У племзаводi «Старт» Теофiпольського району Хмельницько! областi на свинях велико! бшо! породи закладений експеримент, мета якого полягае в тому, щоб з'ясувати вплив власно! штенсивност росту кнурiв на послiдуючу продуктивну здатнiсть покритих ними свиноматок, а також вiдгодiвельнi i м'ясо-сальнi якостi одержаного приплоду.

© Науковий кер1вник - доктор с.-г. наук, професор В.П. Рибалко Гребелюк О.В., 2008

42

Для до^ду було ввдбрано 10 кнурщв у 60-денному вщ аналопв за вiком, але рiзних за живою масою (5 самих крупних - 24,88 кг i самих мшких 18,8 кг). Утримування проводилось групами по 5 голiв у станку, годiвля пщдослщного молодняку здiйснювалась наявними в господарствi кормами з цiлодобовим вiльним доступом до годiвниць i води. Протягом перших 30 дшв пiсля вщлучення тваринам згодовували комбiкорм „Стартер" з розрахунку 1,47 кг на голову за добу, в 1 кг якого мютилось 1,16 кормово! одинищ та 93 г перетравного проте!ну. Наступнi 30 днiв поросятам згодовували комбжорм «Гроуер» з розрахунку 2,3 кг на голову за добу. В 1 кг цього корму мютилось 1,22 кормово! одинищ та 107 г перетравного протешу. У подальшому до досягнення кнурами живо! маси 130 кг !м згодовували за добу по 3,8 кг комбжорму «Фшшер», у якому мштилось 1,23 корм. од. та 112 г перетравного проте!ну. З вирощених кнурiв вiдiбрали по три голови з високою iнтенсивнiстю росту i три - з низькою.

Було сформовано три групи свиноматок велико! бшо! породи за принципом аналопв по 15 голiв в кожнш. Першу групу маток отменили спермою кнурiв iнтенсивного росту, другу - екстенсивного, а третю - змшаною спермою кнурiв iнтенсивного i екстенсивного росту.

Живу масу пщдослщних тварин вивчали шляхом iндивiдуального щомшячного зважування. Абсолютний прирiст (Д) за окремi вiковi перiоди i за весь перюд дослiдження вивчали за формулою: Д = - '0, де Wl i '0 -

Д _ щ — Щ

кiнцева i початкова жива маса, кг. Середньодобовi прирости Д _ , де

¿2 — ^

Щ / Щ - жива маса в юнщ i на початку перюду, кг; ¿2 / - вiк в кiнцi i на

початку перiоду, дшв.

Вщносна швидкiсть росту (К) визначали за формулою С. Бродi:

К _-Ц1—Ц0-х 100.

(Щ + Ц0) х 0.5

Напруга росту (Н) визначали за коефщентами приросту: Н _ ц Ц 0 х 100.

Результати дослщжень. Результати дослщжень показують, що кнурi росли з рiзною iнтенсивнiстю (табл. 1). При однакових умовах годiвлi i утримання крупш кнурцi за весь перюд вирощування мали вищi середньодобовi прирости, шж мiлкi кнурцi. У крупних кнурщв за весь перюд вирощування середньодобовi прирости були на рiвнi 494-681 г, а у мшких - 398-649 г. У мшких кнурщв у вс вiковi перюди вища напруга росту i вищi показники вiдносного росту. Крупнi кнурщ краще використовували корми i краще оплачували !х приростами, що можна пояснити бшьш високою iнтенсивнiстю обмшних процесiв.

За весь перiод вирощування крупш кнурщ мали середньодобовi прирости 615 г, а мшю - 574 г (табл. 2). Мшю кнурщ за весь перюд мали вищi

43

показники вщносного росту (149,5 %) i напруги росту (591,5 %). Крупш поросята на 22 дш рашше досягли живо! маси 130 кг в порiвняннi з мшкими.

Результати опороав свиноматок показали, що тварини рiзних груп мали рiзнi показники багатоплiдностi та великоплщност (табл. 3).

Таблиця 1

Динамика росту кнур1в_

Показники В1к, дн1в Шддослвдш тварини

крупш мшш

1 2 3 4

Жива маса, кг 60 24,18 18,80

Жива маса, кг 90 39,0 30,74

Середньодобовий прир1ст, г 494,0 398,0

Абсолютний прир1ст, г 14,82 11,94

Ввдносний прирют, % 48,45 48,20

Напруга росту, % 61,29 63,51

Жива маса, кг 120 57,32 48,84

Середньодобовий прир1ст, г 611,0 603,0

Абсолютний прир1ст, г 18,32 18,10

Ввдносний прирют, % 38,04 45,49

Напруга росту, % 46,79 58,88

Жива маса, кг 150 76,62 65,70

Середньодобовий прирют, г 643,0 562,0

Абсолютний прирют, г 19,30 16,86

Ввдносний прирют, % 28,82 29,44

Напруга росту, % 33,67 34,52

Жива маса, кг 180 96,16 84,30

Середньодобовий прирют, г 651,0 620,0

Абсолютний прирют, г 19,54 18,60

Ввдносний прирют, % 22,62 24,80

Напруга росту, % 25,50 28,31

Жива маса, кг 210 116,6 103,4

Середньодобовий прирют, г 681,0 635,0

Абсолютний прирют, г 20,44 19,10

Ввдносний прир1ст, % 19,21 20,35

Напруга росту, % 21,26 22,66

Жива маса, кг 240 134,80 119,90

Середньодобовий прир1ст, г 607,0 553,0

Абсолютний прир1ст, г 18,20 16,50

Ввдносний прир1ст, % 14,48 14,78

Напруга росту, % 15,61 15,96

Жива маса, кг 270 - 139,40

Середньодобовий прир1ст, г - 649,0

Абсолютний прир1ст, г - 19,50

Ввдносний прир1ст, % - 15,04

Напруга росту, % - 16,26

44

Таблиця 2

Результати вирощування KHypiB з 60-ти денного вжу до досягнення

живо!* маси 130 кг

Показники Шддослщш групи

з високою штенсившстю росту з низькою штенсившстю росту

Юльшсть тварин, гол. 5 5

Середня вага при постановщ на дослвд (у вщ1 60 дшв), кг 24,18 18,80

Середньодобовий прирют, г 615,0 574,0

Абсолютний прирют, г 105,82 111,20

Вщносний прир1ст, % 137,41 149,46

Напруга росту, % 437,60 591,50

Затрачено корм1в на 1 кг приросту кормових одиниць, кг 5,08 6,0

перетравного протешу, г 44 50

В1к досягнення живо! маси 130 кг, дшв 232 254

Таблиця 3

Результати опороав свиноматок_

Показники Групи свиноматок

I II III

М±т Cv, % М±т Cv, % М±т Cv, %

Багатоплвдшсть, гол. 10,8±0,68 19,7 9,6±0,50 15,7 9,7±0,40 13,1

Великоплвдшсть, кг 1,13±0,02 5,8 1,15±0,02 4,2 1,09±0,01 3,9

Аналiзуючи даш таблицi 3 видно, що за показником багатоплщност свиноматки першо! групи переважали iнших тварин. Перевага над другою групою складала 1,2 гол., над третьою - 1,1 гол. Рiзниця мiж тваринами III i II групи склала 0,1 гол. Проте рiзниця мiж групами недостовiрна.

За показником великоплiдностi встановлена перевага свиноматок друго! групи, вони переважали першу на 0,02 кг, третю - 0,06 кг (Р = 0,99).

Висновки: 1. При однакових умовах годiвлi i утримання крупш поросята рашше досягли ваги 130 кг при менших затратах кормiв, але вiдноснi прирости були вищi у мiлких поросят.

2. За вщтворними якостями свиноматок встановлено рiзницю мiж всiма групами тварин.

3. За показником багатоплщност iснуюча рiзниця е недостовiрною. Достовiрна рiзниця за показником великоплщност встановлена мiж тваринами II i III групю.

45

Лггература

1. Гетя А. А., Баньковская И.Б. Влияние интенсивности откорма на качество свинины //Свиноводство промышленное и племенное. - 2005. - № 4. - С. 26-28.

2. Нагаевич В.М., Герасимов В.1., Березовський М.Д. та ш. Розведення свиней. - Харюв: Еспада. - 2005. - 290 с.

3. Рыбалко В.П. Выращивание, оценка и откорм хряков-производителей //Свиноводство. - 1980. - № 2. - С. 4-7.

4. Рыбалко В.П. Прошлое, настоящее и будущее отрасли свиноводства //Зоотехния. - 2008. - № 1. - С. 24-27.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Аннотация

Отражены результаты исследований влияния собственной интенсивности роста хряков на последующую производительную способность покрытых ими свиноматок.

Ключевые слова: рост, развитие, хряки-производители, интенсивный, экстенсивный.

Summary

The results of researches of influencing of own intensity of height of male hogs are reflected on consequent productive power of the sows covered by them.

Key words: growth, development, male hogs are producers, intensive, extens1\е.

Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008

46

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.