Научная статья на тему 'Ефективність використання в промисловому схрещуванні кнурів порід дюрок та ландрас'

Ефективність використання в промисловому схрещуванні кнурів порід дюрок та ландрас Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
151
56
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГіБРИДИЗАЦіЯ / ПОМіСі / ЛіНіЯ / ПОРОДА

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Петровська Н. І., Дереш О. М., Головатюк І. О.

На основі проведених досліджень встановлена доцільність використання кнурів-плідників порід ландрас та дюрок, оцінених за відгодівельними показниками помісного потомства, а також рекомендовані виробництву пропозиції щодо вирощування тварин та їх раціонального використання (дослідне господарство Хмельницького інституту агропромислового виробництва НААНУ). Таким чином, одержано більш високі відгодівельні якості помісного молодняку в умовах господарства. Економічна ефективність впровадження при відгодівлі у розрахунку на 100 голів за рік 4045 грн.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Ефективність використання в промисловому схрещуванні кнурів порід дюрок та ландрас»

УДК. 636.424.033

Петровська Н.1., к. с.-г. н., доцент, Дереш О.М., к. с.-г. н., доцент Головатюк 1.О., асистент © Подыьський державный аграрно-техтчний утверситет

ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ В ПРОМИСЛОВОМУ СХРЕЩУВАНН1 КНУР1В ПОР1Д ДЮРОК ТА ЛАНДРАС

На основi проведених дослгджень встановлена доцыьтсть використання кнургв-плгдникгв nорiд ландрас та дюрок, оцтених за вiдгодiвельними показниками помкного потомства, а також рекомендован виробництву пропозицп щодо вирощування тварин та ïx рацюнального використання (до^дне господарство Хмельницького тституту агропромислового виробництва НААНУ). Таким чином, одержано быьш висок вiдгодiвельнi якостi помкного молодняку в умовах господарства. Економiчна ефективтсть впровадження при вiдгодiвлi у розрахунку на 100 голiв за рж - 4045 грн.

Ключоei слова: гiбридизацiя, помШ, лШя, порода.

Вступ. Забезпечення населення краши продовольством, зокрема м'ясом та мясопродуктами, неможливе без прюритетного розвитку rany3i свинарства, найбшьш повного використання ïï виробничого потенщалу.

За останнш рш значно пщвищився штерес виробниюв свинини до впровадження сучасних технологш утримання, впровадження штучного оЫменшня та використання в системах розведення генотитв, що вщзначаються високими вiдгодiвельними та м'ясними якостями. Поряд з цим, у переробниюв свинарсь^' продукцiï з'являються пiдвищенi вимоги до якостi свиней що поставляються на зaбiй.

Багато вчених сходяться на тому, що одшею з бiологiчних передумов пщвищення продуктивностi свиней та покращення якост м'яса е мiжпородне схрещування з видатними зaрубiжними породами. Воно дозволяе бшьш повно використовувати генетичнi можливост порiд свиней. Помiснi тварини, як правило, перевершують чистопорiдних за приростами живоï маси на 10 - 15%, з оплати корму - на 8 - 10, м'ясност туш - на 3 - 5% С.В. Аюмов [1].

У цьому плаш значний штерес представляе використання тварин м'ясних генотипiв в системах схрещування та пбридизацп з метою отримання помiсного та пбридного молодняку з високою продуктивнiстю, завдяки поеднанню генетичного потенцiaлу та ефекту гетерозису. У зв'язку з цим, вивчення ефективност використання популярних порщ - ландрас та дюрок для вдосконалення сaмоï розповсюдженоï в крах'ш велико1' бiлоï породи набувае особливое' aктуaльностi i народногосподарського значення [2, 3, 4].

Матер1ал i методи. Дослiдження з вивчення ефективностi використання кнурiв породи ландрас та дюрок при схрещуванш з чистопородними i помшними

© Петровська Н.1., Дереш О.М., Головатюк 1.О., 2011

262

свиноматками велико! бшо! породи проведет в умовах дослщного господарства Хмельницького шституту агропромислового виробництва НААНУ протягом 20092010 роюв. В якостi вихiдного матерiалу використовували чистопородних свиноматок велико! бшо! породи, яю належали до генеалопчних родин Еллу, Чорно! Птiчки i Тайги, а також помiсних свиноматок Fl (ВБхЛ).

Для простого двохпородного схрещування використовували кнурiв породи ландрас, що належать до лiнiй Брома, Байкала, а для трипородного схрещування використовувались кнури лiнiй Рiфле i Ладана.

Для дослiду були ввдбраш свиноматки велико! бiло! породи, !х спаровували з чистопородним кнурами ще! ж породи (I група). У другш групi для осiменiння чистопорщних свиноматок використовували кнурiв породи ландрас. У третш групi для отримання трипородних помiсей помiсних свиноматок F1 (ВБхЛ) спаровували з кнурами породи дюрок. Всi свиноматки належали до першого класу, а кнурi до класу ел^а.

Для оцiнки вiдгодiвельних якостей пiддослiдного молодняку враховували таю показники: вж досягнення живо! маси 100 кг, середньодобовi прирости, затрати корму на 1 кг живо! маси. За принципом аналопв, з урахуванням походження, було сформовано 3 групи поросят (по 24 голiв у кожнш). У першу групу були ввдбраш тварини велико! бшо! породи, в другу - двохпородш помiсi з породою ландрас, в третю - трьохпороднi помiсi з породою дюрок. До 2-мкячного вжу поросята знаходились разом зi свиноматками в однакових умовах. У мюячному вщ кнурцiв кастрували.

Змiну живо! маси фшсували при щомiсячному зважуванш пiддослiдного молодняку. Прирiст визначали розрахунковим методом (8. Бгоёу, 1945).

Результати дослщження.

Найвищу енергiю росту вщ постановки на вiдгодiвлю до 6-мюячного вiку мали помiсi, одержанi вщ двохпородних свиноматок (велика бiла х ландрас) спарованих з кнурами породи дюрок. 1х прирости вищi на 10,8-11,0%, в порiвнянi з двохпородними помiсями та на 12-13% в порiвняннi з чистопородними тваринами. У юнщ вiдгодiвлi з 6-мiсячного в^ до реалiзацi! молодняку на переробш пiдприемства за енергiею росту, помiсi одержанi вiд свиноматок велико! бшо! породи та кнурiв породи ландрас переважають трьохпородних на 3,8-4% та чистопородних велико! бшо! на 11,8-13,2% (Р > 0,99).

1з вшом середньодобовi прирости свиней всiх груп зростають. Аналiзуючи рiст молодняку велико! бшо! породи, ми бачимо, що кращим був кнур Маршал 117. Його нащадки в порiвнянi з кнуром Сегером 39 росли бшьш штенсивно у всi вiковi перюди. Так, середньодобовi прирости в 4-, 5-, 6- мюячному вiцi вони мали вищi вiдповiдно на 8,5, 5,1, 2,0 та 8,1%. Слщ зазначити, що кнур Маршал 117 вщноситься до внутршородного типу УВБ-2 прибалтiйсько! селекцi!. Селекцiя цього типу направлена на полшшення iнтенсивностi росту вiдгодiвельних та м'ясних якостей.

Слщ зазначити, що при постановщ на вiдгодiвлю у вiцi 91-92 дшв помiсний молодняк важив 31,3-31,7 кг, тодi як чистопородний 30,4-31,0 кг. Таку на наш погляд рiзницю в живiй масi в перюди вирощування та дорощування ми можемо

пояснити бшьш штенсивним !х ростом та за рахунок гетерозису. Слщ зазначити, що в господарствi як чистопородний, так i помiсний молодняк знаходиться в однакових умовах годiвлi та утримання. На наш погляд це недолж роботи тдприемства. Так, як помюний молодняк потребуе на 15-18% бшьше бiлкових кормiв в рацiонi шж чистопородний. Це стосуеться як двопородних, так i трьох породних помюей. При забезпеченнi молодняку високобiлковими кормами рiзниця мiж групами в штенсивност росту була б мабуть бшьш суттевою.

При використаннi на помшних свиноматках (велика бiла х ландрас) кнурiв породи дюрок не вiдмiчено перевагу того чи iншого кнура. Якщо в 4- та 6-мiсячному вiцi краще росли нащадки Ладана 69, то в 5-мюячному вiцi нащадки Рiфле 215 переважали за енергiею росту сво!х ровесниюв, одержаних вiд кнура Ладана 69. Це призвело до того, що вш досягнення маси 100 кг був майже однаковим. 186 дшв мали нащадки Ладана 69 та 189 дшв нащадки Рiфле 215. Рiзниця складала всього 3 дш.

Таблиця 1

Основм в1дгод1вельн1 показники шддослщних тварин _

Групи Жива маса, кг В1к досягнення живо!' маси 100 кг, дшв Середньодобо вий прирют, г Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

При постановщ на в1дгод1влю В кшщ в1дгод1вл1

Маршал 117 31,0+0,62 102,8+0,8 198+1,87 658±6,34 4,68

Сегер 39 30,9+1,14 101,5+0,2 205+1,87 616±13,39 5,26

Середне по груш 30,95+0,2 102,1+0,5 201,5+2,0 637±11,87 4,97

Байкал 47 31,7+0,56 101,8+0,5 190,3+4,9 691±36,89 4,02

Бром 99 31,3+0,49 100,5+0,6 192,0+5,7 703±37,15 4,29

Середне по груш 31,5+0,29 101,1+0,6 191,1+3,0 697±21,15 4,15

Р1фле 215 31,83+0,2 103,0+2,7 189,0+1,8 725±21,38 3,97

Ладан 69 32,07+0,2 103,2+1,5 186,8+4,1 744±44,29 3,85

Середне по груш 31,9+0,41 103,1+1,2 187,9+1,9 734±20,18 3,91

Данi, одержанi в результатi дослiджень переконливо свщчать про високу ефективнiсть трьох- та двохпородного схрещування в господарств1

У таблиц 1 узагальненi показники вiдгодiвельних якостей пiддослiдних чистопородних тварин, двох породних та трьох породних помi сей. Аналiзуючи одержанi данi ми бачимо, що живо! маси 100 кг найшвидше за 187,9 дшв досягали трьохпородш помiсi, що на 3,1 дшв менше нiж двох породш та 13,6 днiв шж чистопородний молодняк.

Середньодобовий прирiст помiсей, одержаних вщ спаровування двохпородних свиноматок (велика бша х ландрас) з породою дюрок становив 734 г, що 37 г бшьше шж двох породш та на 98 г бшьше шж чистопородний молодняк. Слщ зазначити, що двопородш помiсi поступалися за енерпею росту трьохпородним, але переважали чистопородних за вжом досягнення живо! маси 100 кг, на 3 дш та середньодобовими приростами на 60 г. Найефектившше використовували корми трьохпородш помiсi, використовуючи на 1 кг приросту 3,91 кг кормових одиниць, що на 0,24 менше шж двох породш та на 1,06 шж

чистопородний молодняк. Двохпородш noMici на 1 кг приросту витрачали на 0,82 кг кормових одиниць менше, шж !х чистопородш ровесники.

Висновки. 1. За вiдгoдiвельними якостями найвищу прoдуктивнicть мали трьoхпoрoднi пoмici, oтриманi вiд схрещування двохпородних свиноматок з кнурами породи дюрок: вш досягнення живо! маси 95-100 кг становив 187,9 дшв при середньодобовому прирocтi 734 г та затратах корму на 1 кг приросту 3,91 кормових одиниць.

2. Найкращi вiдгoдiвельнi якост мали трьoхпoрoднi пoмici: за вiкoм досягнення живо! маси 100 кг вони переважали чистопородних тварин на 14 дшв та двохпородних помюей на 4 дш, за середньодобовим приростом на 97 г та на 37 г, витрати кoрмiв були на 1,06 та на 0,24 корм.од. вщповщно меншими.

Л1тература

1. Акимов, С. Отечественные свиньи мясных пород в системах гибридизации / С. Акимов, Л. Перетятько, О. Фесенко // Животноводство России. - 2008. - № 4. - С. 47.

2.Бабушкин, В. Эффективность скрещиваний в свиноводстве / В. Бабушкин, А. Негреева, В. Завьялова // Свиноферма. - 2008. - № 10. - С. 17-18.

3.Рибалко, В. Досвщ в^чизняно! науки i практики у породоутворенш свиней / В. Рибалко // Пропозищя. - 1999. - № 11. - С. 46-47.

4.Тотха, В. С. Нове селекцшне досягнення в Укра!ш - внутршородний тип свиней породи дюрок «степовий» / В. С. Тотха, А. А. Волков // Проблеми зоошженери та вет. медицини : зб. наук. праць ХДЗВА. - Х., 2007. - Вип. 15 (40), ч. 1, т. 1. - С. 25-30.

Summary Petrovska N., Deresh O., Golovatuk I.

On the basis of the studies established the feasibility of using boars-sires breeds Landrace and Duroc, and recommended proposals for the production of growing animals and their rational use (experimental farm Khmelnytsky Institute of agricultural production NAANU). Thus, obtained a significant advantage in feeding young animals in a farm. The economic efficiency offattening in per 100 head per year - 4045 grn.

Key words: hybridization, line, breed, crossing.

Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.