ОЦіНКА РЕПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ЧИСТОПОРОДНИХ і ПОМіСНИХ СВИНОМАТОК ПРИ ВИКОРИСТАННі КНУРіВ РіЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.4.082.4.

1жболдша О.О., астрант © grandma-alena@mail.ru

Днтропетровський державный аграрный утверситет

ОЦ1НКА РЕПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ЧИСТОПОРОДНИХ I ПОМ1СНИХ СВИНОМАТОК ПРИ ВИКОРИСТАНН1 КНУР1В Р1ЗНОГО

ПОХОДЖЕННЯ

Анотаця: Проведено оцтку репродуктивних якостей чистопородних та пом1сних свиноматок при використанш кнургв великог бглог породи, ландрас та кнургв генотипу хунгах1б угорськог селекцп. Встановлено вплив на продуктивтсть свиноматок генотипу кнура за ргзних метод1в розведення. За комплексом ознак кращими були поеднання з використанням кнур\в породи ландрас.

Ключовi слова: свиноматка, багатопл1дшсть, великопл1дтсть, порося, порода, гнгздо.

Вступ. Виробництво продукци свинарства на Укра!ш i в свт на сьогодш гарантуе продовольчу безпеку населення.

Як свщчать даш науково! л^ератури [4], частка свинини в загальному баланс Укра!ни становить ниш 36%, а кожен житель кра!ни споживае 13-15 кг свинини в рж. Вщомо, що бюлопчна потреба людини щорiчно в м'яс та м'ясопродуктах у середньому становить 82 кг, тому, очевидно, що наразi фактичне споживання м'яса в Укрш'ш взагалi й свинини зокрема лише частково забезпечуе необхщну бюлопчну норму.

Для збiльшення обсягiв виробництва продукци необхщно, передусiм, забезпечити достатнш рiвень продуктивностi свинопоголiв'я, що сприятиме зниженню рiвня собiвартостi кiнцевих продукив.

Першим етапом у роботi над покращенням продуктивностi тварин е оцшка продуктивних показникiв, аналiз !х стану i прогнозування подальшого збiльшення. [8]

Насамперед ощнщ пiдлягають репродуктивнi якост свиноматок: рiвень багатоплiдностi, великоплiднiсть, кшьккть поросят при вiдлученнi, жива маса поросяти при вщлученш, маса гшзда при вiдлученнi, збереженiсть молодняку.[6]

Вщповщний рiвень показникiв забезпечуеться потенцiалом свиноматок при поеднанш iз кнурами. У Дншропетровському регiонi, як i на територи вЫе! Укра!ни достатньо розповсюджене використання кнурiв шоземно! селекцп, для отримання високопродуктивного молодняку. Зокрема, для виробництва товарно! продукци на свиноматках втизняного походження використовують спецiалiзованi генотипи.

© Науковий кер1вник - кандидат с.-г. наук, доцент Повод М.Г. 1жболдша О.О., 2009

243

Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослщження проводили в товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю «Вщродження» Новомосковського району Дншропетровсько! областi в умовах сучасно! технологи виробництва свинини.

Об'ектом дослiджень були: свиноматки велико! бшо! породи (ВБ), помiснi свиноматки велико! бшо! породи з ландрасом (/ВБ х/ Л), а також кнури велико! бiло! породи, породи ландрас i кнури генотипу хунгахiб (ХХ) угорсько! селекцi!.

Для проведення дослщження за принципом аналопв було сформовано п'ять груп вщповщно схеми наведено! у таблиц 1.

Таблиця 1.

Схема дослщжень_

група Генотипи

свиноматок кнур1в

I (контрольна) ВБ ВБ

II (дослщна) ВБ Л

III (дослщна) ВБ ХХ

IV (дослщна) /ВБ х/ Л Л

V (дослщна) /ВБ х/ Л ХХ

До першо! групи, яка була контрольною, включеш свиноматки, щ обули оЫмшенш спермою raypiB велико! бiло! породи. До друго! та третьо! групи, також були включеш свиноматки велико! бшо! породи, отменялись спермою кнурiв породи ландрас та хунгахiб вiдповiдно. До четверто! та п'ято! груп включеш помюш свиноматки /велика бiла х/ ландрас, що осiмiненi спермою кнурiв породи ландрас та хунгахiб вщповщно.

Продуктившсть свиней оцiнювали за загальноприйнятими зоотехнiчними методиками [5]. Вивчали таю показники вщтворно! здатностi: багатоплiднiсть i великоплiднiсть, кiлькiсть поросят до вщлучення та !х збереженiсть, масу гшзда при вiдлученi у 28-добовому вщ, вирiвнянiсть гнiзда. Усi данi були оброблеш бiометрично за методиками М.О.Плохшського [7] та з використанням середовища MS Excel.

Для оцiнки репродуктивних якостей нами було використано ощночний шдекс, розроблений Лашем i Мольмем у модифкаци М.Д.Березовського та Л.В. Ломаки [2]

Z W

Р = n0 + ВГ + 2n28 + 10m0 + m28 + + ,

де n0, n28 - кiлькiсть поросят на час народження та вщлучення; m0, m28 - середня жива маса поросят на час народження та вщлучення; Z - збережешсть поросят до вщлучення; W - маса гшзда на час вщлучення.

ВГ - вирiвнянiсть гшзда, яка розраховуеться за формулою

244

Науковий вгсник ЛНУВМБТ шен1 С.З. Гжицького Том 11 № 3(42) Частина 2, 2009

ВГ = 3,1- х

X — X

тах тт

де 3,1 - постшний коефiцieнт;

X- середня жива маса поросят у гнiздi при народженш, кг Xmin, Xmax - жива маса найважчого i найлегшого у гнiздi поросяти, кг Результати дослщжень. Результати дослiджень представленi у таблиц 2. За И даними видно, що за багатоплiднiстю свиноматки вЫх дослiдних груп перевищували контрольну на 0,5-1,9 поросяти. Кращими за цим показником були свиноматки друго! та п'ято! дослiдних груп, якi достовiрно переважали контрольну на 1,5 (15,8%, Р<0,01) та 1,9 голiв (20%, Р<0,05) вiдповiдно. В помiсних гшздах третьо! та четверто! групи спостер^алась тенденцiя до збiльшення кiлькостi живих поросят при народженш.

Таблиця 2.

Репродуктивш якосп чистопородних 1 по1\псни\ свиноматок

щ________

Груп а я о и Багато пл1дн1сть, гол Велико-п.шдшсть, кг При В1длученш у 28 д1б Збере Вир1в нянкть гнпда Р, ба.шв

Юльккчь, гол Маса 1 ГО ЛОВИ, КГ Маса пнзда, КГ женгсть, %

и 'у* и ..а и А ±,5- ..а г* и А'±5- .о и

I 10 9,5± 0,50 16,6 1,23± 0,021 16,3 8,9± 0,55 19,4 7,2± 0,36 15,7 63,4± 3,43 17,1 92,4± 4,4 0,677 79,& 1,78

II 10 1№ 0.71 18,2 1,17± 0.021 18,7 9,9± 0,48 15,3 7,3± 0.30 13,0 71,2± 3,06 13,6 90,7± 2,31 6,38у, 0.392 81,6± 1,27

III 9 10,0± 0,44 13,2 1,24± 0,023 17,6 9,1± 0,39 12,1 7,4± 0,27 10,3 67,0± 2,93 12,3 91,6± 3,18 6,2 9± 0,408 79,6± 1,89

IV 10 10,5± 0,3^ 11,2 1,18± 0,019 16,6 9,8± 0,36 14,5 7,4± 0,34 14,5 72,0± 4,06 17,8 93,5± 2,07 7,2 4± 0,484 82,& 1,76

V 10 11,4± 0,52 14,4 1,16± 0,018 18,7 9,6± 0,31 10,1 7,0± 0,22 10,1 66,4± 2,74 13,1 85,2± 4,88 6,01± 0,360 78,9± 1,63

*Р<0,05; ** Р<0,01

Мшливкть багатоплiдностi варiювала в межах 11,2-18,2% i була вищою в гшздах поросят друго! та контрольно! груп.

На вщмшу вщ багатоплiдностi, великоплщшсть у гнiздах всiх дослiдних груп, за винятком третьо! була нижчою за контрольну. Достовiрно менше важили поросята при народженш в гшздах свиноматок п'ято! дослщно! групи (Р<0,05). Великоплщшсть поросят у свиноматок третьо! групи, була дещо вищою в порiвняннi з контрольною.

Мшливкть за показником великоплщност коливалась вiд 16,3 до 18,7%.

245

При вщлученш поросят у 28 дiб найбшьша кшькють поросят спостер^алось в гшздах свиноматок друго! дослщно! групи (9,9 голiв). Також вищим цей показник був i в гнiздах маток четверто! та п'ято! групи (9,8 i 9,6 голiв). У маток третьо! дослщно! групи кiлькiсть поросят при вщлученш була близькою до контрольно!. Розмах мшливост за ознакою кшькосп поросят при вiдлученнi у розрiзi груп був значно вищим в порiвняннi з попереднiми ознаками i знаходився в межах 10,1-19,4%. Найвищою вона була у контрольнiй груш, а найменшою у п'ятiй дослщнш групi.

Маса одного поросяти у вщ 28 дiб залежить вщ iнтенсивностi !х росту в пщсисний перiод. Цей показник у поросят вЫх груп знаходився в межах 7,0-7,4 кг. Достовiрноl рiзницi мiж показниками не встановлено. Коливання мшливосп ще! ознаки вiдбувалось в межах 10,1-15,7%. За масою гнiзда при вщлученш встановлено рiзницю 3,0-7,8 кг. При цьому вс помiснi гшзда були масившшими за аналогiв отриманих шляхом чистопородного розведення. Найбiльшi iз них, це гнiзда вiд схрещування помiсних свиноматок та кнурiв породи ландрас, ям перевищували аналогiв контрольно! групи на 8,6 кг. Група вщ поеднання (ВБ х Л) мала на 7,8 кг вищу масу гшзда при вщлученш в 28 дiб в порiвняннi з контрольною. Показник маси гшзда в третш i п'ятiй групах були близькими до контрольно! (67,0 i 66,4 кг). Мшливкть цiе! ознаки в розрiзi груп була вщ 12,3 до 17,3% i не залежала вщ методу розведення.

Збережешсть поросят була в усiх групах в межах 85,2-93,5% i суттево не вiдрiзнялась у розрiзi груп.

Вирiвнянiсть новонароджених поросят мае високу позитивну кореляцшну залежнiсть iз вирiвнянiстю гнiзда на час вiдлучення (г=0,75). Доцiльнiсть вибору показника вирiвняностi гнiзда як селекцiйно! ознаки пiдтверджуеться тим, що вона мае високий рiвень успадковуваност (h=0,41) та достатню мшливкть, що створюе умови для ефективного добору гшзд свиноматок. [8]

Дослщженнями встановлено, що вирiвнянiсть в гшздах була найвищою в чистопородних гшздах першо! контрольно! групи. Вона була достовiрно вищою на 0,66 одинищ (Р<0,05) в порiвняннi з п'ятою дослiдною групою. Також вiдмiчено тенденцш зменшення вирiвняностi гнiзда у маток при вах варiантах схрещування.

Ощночний iндекс репродуктивних якостей знаходився в межах 78,9-81,6 балiв. Вищим вш був у маток друго! i третьо! дослiдних груп (81,6 i 79,6 балiв). Свиноматки третьо! i п'ято! групи мали цей показник на рiвнi контрольно!.

Висновки. Метод розведення мав вплив на кшьккть поросят при народженш. Всi гшзда отримаш вiд схрещування мали на 0,5 - 1,9 голiв бшьшу кiлькiсть поросят при народженнi шж контрольна. В той час, як на шдивщуальну живу масу поросят при вщлученш вш майже не вплинув.

Маса помiсних гнiзд при вщлученш у 28 дiб при вах варiантах схрещування була вищою, а вирiвнянiсть гнiзда була нижчою в порiвняннi з чистопородними.

246

Ощночний шдекс репродуктивних якостей переважав у маток оЫмшених спермою породи ландрас. В той час, як свиноматки в поеднанш з кнурами генотипу хунгахiб мали цей показник на рiвнi контрольно! групи.

Л1тература

1. Бажов Г.М. Биотехнология интенсивного свиноводства / Г.М. Бажов., В.И. Комлацький. - М.: Росагропроиздат, 1989. - 269 с.

2. Березовський М.Д. Вирiвнянiсть гшзд свиноматок i збережешсть тдсисних поросят / М.Д.Березовський, Д.В.Ломако // Тваринництво Укра!ни. -2001. - № 6. - С.12-13.

3. Березовський М.Д. Вплив материнського ефекту на репродуктивш якост виноматок за чистопородного розведення та поеднання з шшими породами / М.Д.Березовський, М.О. Мазанько // Вкник Дншропетровського державного аграрного ушверситету. - 2009. - №1. - С. 154156.

4. Гетя А.А. Оргашзащя селекцшного процесу в сучасному свинарствк Монографiя. - Полтава: Полтавський лггератор, 2009. - 192 с.

5. Методики исследований по свиноводству / [ Почерняев Ф.К., Бучко М.А., Квасницький А.В., Коваленко Н.А. и др. ].- Харков, 1977. - 152 с.

6. Пелих В.Г. 1нтегральна ощнка вщтворювальних якостей свиноматок рiзного напряму продуктивност / В.Г. Пелих, 1.В. Чернишов // Вкник аграрно! науки. - 2007. - №10. - С. 32-35.

7. Плохинський Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. /Н.А.Плохинський. - М.: Колос, 1969. - 256 с.

8. Селекщя сшьськогосподарських тварин / [Мельник Ю.Ф., Коваленко В.П., Угшвенко А.М., Найденко К.А. та ш. ]; за заг. ред. Ю.Ф. Мельника, В.П. Коваленка та А.М. Угшвенка. - Ки!в.: «1нтас», 2008. - 445 с.:28 iл.

Summary

The estimation of reproductive qualities of pure breed and gybrid sows is conducted during use of hogs of Large white breed, Landrace and hogs of genotype of Hundahib of the Hungarian selection. Influence on the productivity of sows of the hogs genotype is set by different methods of breeding. Within the complex of signs the best combination were pointed with use of Landrace hogs.

Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2009

247