CC BY
19
УДК 636.4.082.43
Халак В. I., к. с.-г.н., завщувач вщдшом © 1нститут тваринництва центральныхрайотв УААН, м. Днтропетровськ
ГОСПОДАРСЬК1 ТА ДЕЯК1 БЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1
СВИНОМАТОК ВЕЛИКО1 Б1ЛО1 ПОРОДИ ЗАРУБ1ЖНОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Викладено результати дослгджень показнитв вгдтворювальног здатност1 свиноматок великог бшог породи датського походження р1зного р1вня адаптацп та лттног належност1
Ключовi слова: свиноматка, велика быа порода, вгдтворювальна здаттсть, тдекс адаптацп, лшя
Вступ. Науковi дослщження та досвщ роботи агроформувань в рiзних регюнах Укра!ни свщчать, що ефективним методом пщвищення вiдгодiвельних та м'ясних якостей свиней укра!нсько! селекци е використання кнурiв-плiдникiв велико! бшо! породи зарубiжного походження. Так, за результатами дослщжень Г. М. Гребеника, молодняк свиней, одержаний вщ кнурiв шмецько! i естонсько! селекци, перевищував ровесникiв украшсько! селекци за середньодобовими приростами на 42,5 - 76,0 г, рашше досягав живо! маси 100 кг на 10,5 - 18,6 дшв, на 0,5 - 0,7 корм. одинищ менше витрачав кормiв на 1 кг приросту. Свиш шмецько! та естонсько! селекцi! мали кращi забiйнi i м'яснi якостi: вихщ м'яса у тушi бiльший на 2,7 - 3,84 %, довжина тушi бшьша на 3,4 - 3,6 см, площа «м'язового вiчка» на 7,8 - 6,7 см2 вщповщно. Товщина шпику на рiвнi 6 - 7 грудного хребця була меншою на 2,0 - 6,6 мм [1].
Встановлено, що молодняк свиней, одержаний вщ свиноматок велико! бшо! породи заводського типу «Голубiвський» та кнурiв англiйського, датського i французького походження, переважали тварин укра!нсько! селекцi! за середньодобовими приростами на 37,8 - 72,8 г, вжом досягнення живо! маси 100 кг - на 6,4 - 11,4 дня, за витратами корму на 1 кг приросту на 0,3 корм. од. [2].
Науково-господарський дослщ, проведений Л. Гришиною та Ю.Каневським, показав, що молодняк свиней генотипу УВБ х ДВБ порiвняно з чистопородними ровесниками УВБ х УВБ на 32 доби або 15,48 % (Р<0,999) рашше досягав живо! маси 100 кг; за витратами корму на 1 кг приросту рiзниця доршнювала 21,31 % (Р > 0,999) [3].
Про ефектившсть використання кнурiв-плiдникiв велико! бшо! породи зарубiжноl селекци в поеднанш iз свиноматками укра!нсько! селекци свщчать роботи О. Г. Мороза [4], Р. Л. Сусола [5], М. Д. Березовського, I. В. Хатько [6], П. Ващенко [7] та шших. Проте, даних про рiвень адаптацп та вщтворювальну
© Халак В. I., 2009
229
здатшсть свиноматок генотипу УВБ х ДВБ (УВБ - велика бша украшсько! селекци, ДВБ - велика бша датсько! селекци) в доступнш нам лiтературi не виявлено. Це визначае актуальнiсть та необхщшсть проведення дослiджень.
Матер1ал i методи. Матерiалом е результати науково-господарського дослщу, який проведено в умовах тваринницького комплексу ТОВ «Шг-Фарм» Волноваського району Донецько! областi на свиноматках велико! бшо! породи датського походження, а також шформащя зоотехнiчного i племiнного облiку за 2005 - 2008 роки.
Метою роботи було вивчити продуктившсть тварин зазначеного генотипу та виробничо! групи з урахуванням !х лшшно! належностi та клаЫв розподiлу за iндексом:
и = ТЖ2
юльюсть onopocie х ТПВ(Mic)
де 1А - шдекс адаптаци, бали; ПЖ - тривалкть життя матки (вiд народження до останнього вщлучення поросят), ТПВ - тривалiсть племшного використання (вщ початку першо! поросностi до останнього вщлучення поросят [8]. До модального класу (М0) включали свиноматок з щдексом адаптаци X ± 0,67 о, тварин з показником нижче цих меж вщносили до класу мiнус-варiант (М-), а вище значення адаптаци X + 0,67 о - до класу плюс-варiант (М).
Вiдтворювальнi якостi свиноматок визначали за багатоплщшстю, гол.; масою гнiзда при вщлученш у вiцi 60 дшв, кг; збереженiстю поросят до вщлучення, %. Перерахунок маси гшзда з 28 - 32 на 60-денний вж проводили згiдно додатку 10 1нструкци з бонiтування свиней [9] за допомогою комп'ютерно! програми «Акцент - племшний облiк у свинарств^ Версiя 7.4».
Годiвлю тварин проводили комбжормами, виготовленими на Красно армшському комбiкормовому заводi Донецько! областi.
Одержаний матерiал опрацьовано методом варiацiйноï статистики за методикою £. К. Меркур'eвоï та iн [10] з використанням комп'ютерноï програми «Microsoft Excel».
Результати дослщжень. Аналiз даних, наведених в таблиц 1, свiдчить, що свиноматки-дочки кнурiв рiзних лiнiй характеризувалися неоднорщшстю за iндексом адаптацiï (Cv = 5,4 - 48,3 %), тривалктю життя (Cv = 4,3 - 18,9 %) та племшного використання (Cv = 4,4 - 37,2 %). Встановлено, що кращими показниками рiвня адаптаци вщзначалися свиноматки лши 5125 - 22001 - 1630. Так, за тривалктю життя та племшного використання вони переважали ровесниць лши 5536 - 73905 - 0466 на 8,8 (td = 8,35; Р>0,999) та 10,0 мк (td = 11,7; Р>0,999), за шдексом адаптацiï - на 10,23 бала (td = 11,52; Р>0,999) вщповщно (зниження даного показника свщчить про бiльш високий рiвень адаптаци тварин до умов зовшшнього середовища, [8]). Тварини iнших генотипiв за даними ознаками займали посередне положення.
230
Таблиця 1
Р1вень адаптаци та продуктившсть свиноматок-дочок кнурiв рйни\ лшш, п = 8_
Показник (ознака) Бюметричний показник Л1н1я
3122 -66 6855 -69 5125 -22001 -1630 5536 -73905 -0466 7112 -27
Тривалють життя, мс. Х 23,9 27,7 29,7 20,9 26,6
х 1,60 0,81 0,74 0,75 2,04
Су, % 18,9 7,2 4,33 6,21 13,3
Тривалють плем1нного використання, мс. Х 14,8 17,8 20,4 10,4 16,8
X 1,94 1,58 0,52 0,68 3,39
Су, % 37,2 21,6 4,4 11,4 35,0
1ндекс адаптаци, бала Х 14,68 14,35 10,82 21,05 16,4
X 1,804 2,488 0,598 0,658 4,58
Су, % 34,7 42,4 9,5 5,4 48,3
Багатоплщнють, гол. Х 11,5 11,6 10,5 11,3 11,7
X 0,35 0,29 0,60 0,16 0,63
Су, % 8,7 6,2 9,8 2,5 9,3
Маса гнзда при вщлученш у вкц 60 дн1в, кг Х 188,0 183,6 172,1 193,4 182,3
X 7,64 9,97 4,89 12,3 18,64
Су, % 11,5 13,3 4,9 11,0 17,7
Збереженсть, % Х 87,0 84,4 87,6 89,7 84,7
X 2,55 4,21 6,60 3,80 4,22
Су, % 82 12,2 13,0 7,3 8,6
Багатоплщшсть свиноматок рiзних лшш коливалася в межах вiд 10,5 до 11,7 поросят на один опорос, маса гшзда при вщлученш у вщ 60 днiв - 172,1 -193,4 кг, збережешсть поросят - вщ 84,4 до 89,7 %, коефщент варiацil зазначених ознак - вщ 2,5 до 17,7 %.
Розподш свиноматок на класи за iндексами адаптаци дав можливкть виявити наступну закономiрнiсть (табл.. 2)
Тварини класу М- переважали ровесниць класу М+ за тривалктю життя на 6,3 мiс ^ = 6,96; Р>0,999), тривалiстю племшного використання - 8,8 мiс, ^ = 11,42; Р>0,999); рiзниця за шдексом адаптаци дорiвнювала 11,3 бала або 51,1 % ^ = 26,34; Р>0,999). У тварин класу М0 iндекс адаптаци коливався в межах вщ 13,12 до 19,62 бала (Су = 17,0 %), тривалкть життя та племiнного використання - вщ 19,2 до 28,2 (Су = 14,2 %) та вщ 9,7 до 19,5 мк (Cv = 24,9 %) вщповщно.
231
Таблиця 2
Показники р1вня адаптаци свиноматок ргзних клаав розподшу, п = 20
Група, клас розподшу Тривал!сть життя, мс Тривал!сть плем1нного виксристання 1вдекс адаптаци
X ±5 х Су, % X ±5 х Су, % X ±5 х Су, %
М+ 21,6 ± 0,28 6,0 10,6 ± 0,23 10,3 22,1 ± 0,39 8,1
М0 22,9 ± 0,73 14,2 13,7 ± 0,76 24,9 16,1 ± 0,61 17,0
М- 27,9 ± 0,86*** 14,1 19,4 ± 0 74*** 17,6 10,8 ± 0,18*** 7,6
_|__|_
Примггка: *** - Р>0,999
Оцшка свиноматок пщдослщних груп за ознаками вщтворювально! здатност показала, що р!зниця м1ж тваринами протилежних клаЫв (М- - М) становить: за вком при першому опорос - 2,1 мк (td = 6,75; Р>0,999), кшькктю опороЫв за перюд племшного використання - 1,7 ^ = 11,72; Р>0,999), загальною кшькктю одержаних живих поросят - 422 голови, за багатоплщшстю - 0,7 поросят на один опорос ^ = 1,81; Р>0,95).
Показники маси гшзда при вщлученш у вщ! 60 дшв та збереженост знаходилися на ршш 172,0 ± 4,0 - 180,6 ± 5,53 кг, 83,2 ± 1,86 - 90,2 ± 1,89 % на користь тварин класу М+.
Висновки
1. Одержан1 результати показали, що свиноматки велико! бшо! породи датського походження лши 5125 - 22001 - 1630 переважали ровесниць лшш 3122 - 66, 6855 - 69, 5536 - 73905 - 0466 та 7112 - 27 за тривалктю життя та племшного використання в середньому на 4,9 та 5,4 мк. За шдексом адаптаци р!зниця м!ж групами коливання вщ 3,53 до 10,23 бала (Су = 5,4 - 48,3 %).
2. За багатоплщшстю та масою гшзда свиноматки пщдослщних груп належали до I класу та класу ел!та.
3. В умовах промислово! технолог!!' виробництва свинини, використання свиноматок з високим р!внем адаптаци (М-) дае можливкть скоротити вк при першому опорос! (на 2,1 мк), одержати бшьшу кшьккть опороЫв на 1 свиноматку (на 1,7) та пщвищити !х багатопл!дн!сть (на 0,7 поросяти на 1 опорос). Виходячи з цих передумов, при формуванш племшного ядра селекцшного стада необхщно вести в!дб!р ремонтних свинок вщ маток з високим р!внем адаптаци (М-).
Л1тература
1. Гребеник Г. М. Удосконалення репродуктивних та племшних якостей
свиней велико! б!ло! породи у племшних господарствах Сумщини:
Автореф. дисс... канд.. с.-г. наук: 06.02.01/ 1нститут свинарства ¿м..
О.В.Квасницького УААН. - Полтава, 2005. - 18 с.
2. Халак В., Гравченко В., Зельдш В., Скляров К Вщгод!вельш та м'ясн!
якост! у свиней р!зних поеднань // Тваринництво Укра!ни. - 2007. - № 6.
- С. 30 - 32.
232
3. Гришина Л., Каневский Ю. Интенсивность роста, откормочные и мясные качества свиней разных генотипов // Свиноводство. - 2008 - № 2.
- С. 3 - 6.
4. Мороз О. Г. Вiдгодiвельнi якост свиней рiзних генотитв в умовах промислового комплексу // Вкник Аграрно! науки. - 1998 - № 4. - С. 73
- 74.
5. Сусол Р.Л. Продуктивш та бюлопчш особливост свиней велико! бшо! породи рiзних генотитв // Вкник аграрно! науки Причорномор'я. -2002. - Одеса, 2003. - Вип. 22.- С. 675 - 681.
6. Березовський М. Д., Хатько I. В. Ефектившсть вiдгодiвлi свиней зарубiжно! селекци до рiзних вагових кондицш // Науково-виробничий бюлетень «Селекщя». - К., 1997. - Число четверте. - С. 105 - 107.
7. Ващенко П. Вiдгодiвельнi якоси, ркт та розвиток свиней велико! бшо! породи при поеднанш генотитв втизняно! та зарубiжно! селекци // Тваринництво Укра!ни. - 2004. - № 3. - С. 18 - 19.
8. Смирнов В. С. Оценка адаптации свиноматок к интенсивному воспроизводству // Зоотехния. - 2003. - № 7. - С. 22 - 25.
9. 1нструкщя з боштування свиней; 1нструкщя з ведення племшного облжу у свинарств^ - К.: Видавничо-полiграфiчний центр «Ки!вський ушверситет», 2003. - 64 с.
10. Генетика / Е.К. Меркурьева, З.В.Абрамова, А.В.Бакай и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с
Summary Khalak V. I.
ECONOMIC AND SOME BIOLOGICAL FEATURES OF SOWS OF LARGE WHITE BREED OF FOREIGN ORIGIN
The results of researches are expounded of indexes of reproductive ability of sows of large white breed of danish origin of a different level of adaptation and linear belonging.
Стаття надшшла до редакцИ 2.04.2009
233
