CC BY
28
УДК 636.4.082
Калиниченко Г.1. к. с.-г. н., доцент (E-mail gishunya@mail.ru) Коваль О. А. к. с.-г. н., доцент © Миколагвський державный аграрный утверситет
В1ДГОД1ВЕЛЬН1 ЯКОСТ1 ЧИСТОПОРОДНИХ I ПОМ1СНИХ СВИНОК
У статт1 наведено дат щодо вгдгодгвельних якостей тварин ргзних генотитв. Встановлено вгдмтностг у показниках вгдгодгвельних якостей свинок в залежност1 в1д розподглу за р1внем багатопл1дност1 матер1в та живог маси потомства у 2-м1сячному вЩ.
Ключоei слова: генотип, вгдгодгвельнг якост1, р1вень багатопл1дност1.
Вступ. Пщвищення продуктивност свиней з одночасним зменшенням витрат пращ i rapMiB та шших 3ara6iB у значнш Mipi визначаеться piB^M племшно! роботи, використанням прогресивних методiв розведення з врахуванням сучасних досягнень генетики i бiотехнологii [1, 2].
В Укра1'ш створено генофонд спецiалiзованих м'ясних порщ i типiв, якi поряд з породами заpубiжноi селекци використовуються в системах схрещування i пбридизаци як батькiвськi форми [3, 4].
Основною метою селекцшних програм у свинарств^ що дiють у нашш кpаiнi i за кордоном, е пщвищення продуктивност свиней на основi максимальноi pеалiзацii ефекту гетерозису. Тому поpiвняльна оцiнка ефективностi використання спецiалiзованих м'ясних поpiд, особливо заpубiжних, удосконалених вiтчизняними селекцiонеpами, винятково своечасна i важлива.
Матер1ал i методи дослщжень. Дослiдження проводилися протягом 2010...2011 роюв в умовах свинотоваpноi ферми ТОВ НТЦ «Лан» Вознесенського району Микола1'всько1' областi та на кафедpi технологи виробництва продукци тваринництва Микола1'вського державного аграрного ушверситету на свинях трьох порщ: велика бша, внутpiшньопоpодний тип породи дюрок „Степовий" вiтчизняноi селекци, ландрас датсько1' селекци.
Пpодуктивнi якост чистопородних i помiсних свинок ощнювали з урахуванням pозподiлу на два класи маток за багатоплiднiстю (М- i М) i два класи за живою масою у 2-мюячному вiцi (М- i М). До клаав М- входили тварини, що мали нижче сеpеднiх значення багатоплщност та живо1' маси у 2-мюячному вiцi, а до класiв М+ вiдповiдно вище сеpеднiх значень. Дослщження пpоведенi за схемою повного трифакторного аналiзу 3х2х2 (три генотипи, два класи за багатоплщшстю маток i два класи за живою масою у 2-мюячному вiцi).
Для ощнки вiдгодiвельних якостей молодняку piзних генотитв сформували три групи iз чистопородних i помiсних свиней. Тварини, що входили до груп, були аналогами за вжом i фiзiологiчним станом.
© Калиниченко Г.1., Коваль О. А., 2011
Умови годiвлi та утримання були щентичш для вах груп тварин, вщповщно до зоотехшчних норм з урахуванням вшу, живо! маси i фiзiологiчного стану. Тип годiвлi - концентратний, з використанням кормiв власного виробництва.
Результати дослщжень. У результатi проведених дослiджень встановлено, що максимальними показниками вiдгодiвельних якостей характеризувалися помiсi ВБ х ДУСС, середньодобовий прирют яких становив 612,2 г, а вж досягнення живо! маси 100 кг 210,2 доби (Р<0,001). Близькi показники отримаш на нащадках плiдникiв породи ландрас (599,6 г i 213,22 доби). Помкш особини вiрогiдно вiдрiзнялися вщ чистопородних свиней велико! бшо! породи (Р<0,001).
Таблиця 1
Поеднання порвд п, гол1в В1к досягення живо! маси 100 кг, д1б Середньодобовий прирют, г
Х±8х СУ Х±8х Су
ВБ х ВБ 56 227,39±1,67 5,51 545,78±6,28 8,61
ВБ х ДУСС 55 210,22±1,42*** 5,01 612,20±6,02*** 7,29
ВБ х Л 65 213,22±1,49*** 5,64 599,60±6,38*** 8,58
Примита: *** - Р<0,001
За вiдгодiвельними якостями свинок, що походили з гшзд з рiзною багатоплiднiстю (табл.2), у межах груп кожного дослщного поеднання суттевих вiдмiнностей не виявлено.
Таблиця 2
В1дгод1вельш якост свинок з урахуванням походження з гшзд з рпною
багатоплiднiстю_
Поеднання порщ Клас розподшу за багатоплщ-шстю п, гол1в В1к досягнення живо!' маси 100 кг, д1б О Ч® и л ло аь Й « " 5 ор де -н ° Середньодобовий прир1ст, г о н ь сЗ О зь о В ч 5 * & с
ВБ х ВБ М- 28 227,71±1,94 +5,46 547,07±7,82 -7,39
М+ 28 227,07±2,77 +5,16 544,50±9,97 -7,82
ВБ х ДУСС М- 33 209,00±1,60*** -3,22 613,73±7,21*** +3,90
М+ 22 212,09±2,62*** -1,77 609,92±10,66*** +3,25
ВБ х Л М- 40 214,48±1,92*** -0,67 597,34±8,14*** +1,12
М+ 25 211,20±2,36*** -2,19 603,22±10,45*** +2,12
Примита: *** - Р<0,001
Порiвняння аналогiв клаав М- i М+ засвiдчуе, що середньодобовий прирют помiсних свинок протягом вирощування вiд 30 до 100 кг був бшьшим, нiж !х чистопородних ровесниць велико! бшо! породи: вщ +50,27 г класу М- поеднання ВБ х Л до 66,66 г цього ж класу розподiлу поеднання ВБ х ДУСС. Вщповщно пщвищення середньодобового приросту скоротило перюд досягнення живо! маси 100 кг вщ -13,23 доби (клас М- варiанту ВБ х Л) до -18,71 доби (клас М- варiанту ВБ х ДУСС).
Вiдгодiвельнi якост двопородних свинок розглянутих груп (залежшсть вiд !х живо! маси у 2 мюящ) видiлялися бiльш контрастною вщмшшстю за показниками середньодобового приросту та вжу досягнення живо! маси 100 кг як у межах кожного генотипу, так i серед рiзних генотитв у межах клаЫв розподiлу (табл. 3).
Таблиця 3
Вщгод1вельш якост свинок з урахуванням Тх живо!" маси _у 2-мкячному вiцi_
Поеднання порщ Клас розподшу за живою масою у 2 м1сящ п, гол1в В1к досягнення живо!' маси 100 кг, д1б о! и л 3 'о =5 л Й « зд е де -н ° Середньодобо-вий прирют, г о! и л 3 'о =5 л Й « зд е де -н °
ВБ х ВБ М- 31 236,23±1,28 +9,40 515,10±4,15 -12,80
М+ 25 216,44±1,68 +0,24 583,82±8,19 -1,16
ВБ х ДУСС М- 29 215,93±1,27*** 0,00 594,51±5,99*** +0,65
М+ 26 203,85±2,03*** -5,59 631,95±9,55*** +6,98
ВБ х Л М- 31 221,55±1,25*** +2,61 569,29±4,88*** -3,62
М+ 34 205,62±1,81*** -4,77 627,23±9,10*** +6,19
Примита: *** - Р<0,001
Свинки з живою масою у 2-мiсячному вiцi нижче середнього значення (клас М-), незалежно вiд поеднання батькiвських форм, мали нижчi показники середньодобового приросту i тривалiший перiод вiдгодiвлi до живо! маси 100 кг. Найбшьшою вщмшшстю цих показникiв вирiзнялися чистопороднi свинки велико! бшо! породи (вiдповiдно -68,72 г i +19,79 доби). Найменша рiзниu;я мiж тваринами рiзних клаав розподiлу була у поеднання ВБ х ДУСС - за середньодобовим приростом -37,44 г i за вшом досягнення живо! маси 100 кг +12,08 доби.
Серед свинок клаав М- високою енерпею росту характеризувались тварини варiанту ВБ х ДУСС, перевага над чистопородними аналогами склала +79,41 г за середньодобовим приростом i -20,30 доби за тривалютю вiдгодiвлi до живо! маси 100 кг (Р<0,001). Високовiрогiдно (Р<0,001) перевищували чистопородних тварин i помкш свинки класу М- варiанту ВБ х Л (+54,19 г; -14,68 доби).
Вщмшшсть мiж генотипами клаав М+ була дещо меншою - вщ +43,41 г (ВБ х Л) до +48,13 г (ВБ х ДУСС) за середньодобовим приростом i вщповщно -10,82 i -12,59 доби за вжом досягнення живо! маси 100 кг - але в уах випадках високовiрогiдною (Р<0,001).
Таким чином, на пiдставi дослщжень нами встановлено, що використання плщниюв породи дюрок вiтчизняно!' селекцi!' забезпечуе вищш рiвень вiдгодiвельних якостей у помюей. Дослiдженнями встановлено, що використання плщниюв спецiалiзованих м'ясних порiд на матках з багатоплщшстю нижче середнього рiвня сприяло бiльш високому прояву ефекту гетерозису, обумовленому значною генетичною диференцiацiею родинних форм.
Вивчення впливу материнських якостей маток pi3H^ поеднань з плщниками м'ясних генотитв на наступш вiдгодiвельнi якостi потомства доцшьне з практично! i теоретично! точки зору.
Ощнка рiвня вiдгодiвельних ознак свиней показала, що чистопородш тварини, незалежно вiд класiв розподiлу, мали нижчi показники середньодобового приросту i тривалiший перiод вiдгодiвлi до 100 кг.
Серед помшних аналогiв видшялись свинки варiанту поеднання ВБ х
ДУСС клаЫв М+М+ з середньодобовим приростом 654,53 г i вшом досягнення живо! маси 100 кг - 198,86 доби. У той же час кращий варiант чистопородних свинок мав назваш показники на рiвнi 593,87 г i 212,09 доби вщповщно.
Висновки. 1. Встановлено, що висока багатоплщшсть у поеднанш з високою масою поросят у 2-мюячному вiцi забезпечуе максимальний рiвень показникiв вiдгодiвельних якостей потомства.
2. Серед вЫх генотипiв найкращi показники середньодобового приросту i вiку досягнення живо! маси 100 кг мали пщсвинки поеднання клаЫв М+М+. Тобто !х генетичний потенцiал за даних умов був максимально реалiзований.
3. З метою пщвищення ефективностi ведення галузi в регiональних програмах вщтворення стада свиней доцiльно використовувати як батьювську форму внутрiшньопородний тип породи дюрок „Степовий", що забезпечить ращональне використання наявного генофонду.
Л1тература
1. Березовський Н.Д., Карасик Ю.М., Рибалко В.П. та iн. Селекцшно-технолопчна система виробництва свинини в Укра!ш. - К., 1991. - 178с.
2. Герасимов В.И., Пронь Е.В. Использование гетерозиса в целях производства товарной свинины/В.И.Герасимов, Е.В.Пронь// Свиноводство. -2000. - №2. - С.5-9.
3. Кабанов В.Д. Интенсивное производство свинины. - М., 2003. - 400с.
4. Рибалко В.П., Буркат В.П. Селекщя та пбридизащя у свинарствь - К.: БМТ, 1996. - 144с.
Summary
Kalinichenko G., Koval O. FATTENING QUALITIES OF PURE BREED AND CROSS-BREED PIGS.
In the article are brought data in relation to the fattening qualities of animals of different genotypes. Differences are set in the indexes of fattening qualities of pigs depending on distribution after the level of polycarpousness of mothers and living mass of posterity in 2-monthly age.
Key words: genotype, fattening qualities, level of polycarpousness.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
